2. Насильство –
це, якщо Вас:
 б’ють
 штовхають
 позбавляють їжі
 принижують
 ображають через Ваші
переконання,
віросповідання,
національну, расову та
соціальну приналежності
або походження
 примушують до
сексуальних стосунків
 торкаються до Вас проти
Вашої волі

3. Види насильства, що ми
розуміємо під насильством:
• побиття; • ігнорування;
• секс-насильство (включно • ізоляція (наприклад, заборона
зґвалтування у воєнних працювати);
конфліктах); • економічний контроль;
• знущання; • насилля на національному грунті;
• брудні лайки, образи; • примус до шлюбу;
• приниження; • насилля на релігійному грунті;
• маніпулювання; • сексуальні домагання;
• присилування; • зґвалтування;
• моральний та психологічний тиск; • примус до проституції;
• примус; • секс-продаж;
• звинувачення, формування • державний тиск;
почуття провини; • фемінізація бідності.
• безпідставне покарання;
• насильне обмеження, в тому числі
й інформаційне;

4. Це постійне словесне, емоційне,
фізичне або сексуальне
насильство. Домашнє насильство
часто визначається як залякування,
примус, тероризм або побиття.
Це загроза зброєю; побиття; фізична ізоляція
людини; випадки, коли чоловік кидає жінку
одну в небезпечному місці або відмовляється
надати жінці допомогу, коли вона хвора або
вагітна.

5. Це ігнорування почуттів іншої людини, її переконань, віросповідань,
національної, расової та класової приналежності або походження, публічна
образа, приниження; заборона працювати або вносити свій грошовий вклад;
присвоєння її коштів та інше.
Це примус до сексуальних зносин з чоловіком та іншими людьми проти
волі жінки, хворобливих або садистських статевих зносин; примус жінки
одягатися більш сексуально всупереч її бажанню; образа жінки словами
“повія”, “нечепура”, або “фригідна”.
Це вербування та переміщення особи (осіб) в межах однієї держави або за кордон
шляхом насильства, погроз, чи обману, експлуатації в хатньому господарстві, в
промисловості, в секторі комерційної секс-торгівлі тощо.

6. Економічне або фінансове насильство дуже часто
вважають різновидом емоційного чи психологічного
насильства. Цей різновид насильства починається
одночасно з емоційним насильством і включає дуже
схожі тактики, які діють на жертву аналогічним
чином. Фінансове насильство часто визначається як
будь-які дії, спрямовані на те, щоб у жертви не було
ресурсів для своєї економічної незалежності, та/або
нав'язують жертві матеріальну залежність від
кривдника. Економічне насильство зустрічається в
усіх соціально-економічних групах. Значна частина
потерпілих називає економічну залежність основною
причиною, з якої вони залишалися в насильницьких
відносинах.

7. •35% українців стикалися з психологічним
насильством (найчастіше це постійне
приниження та контролююча поведінка),
•21% з фізичним (побиття, а також
замикання, зв’язування, примушення
стояти в нерухомому положенні),
•17% - з економічним (примушення
звітувати за кожну копійку, присвоєння
обманним шляхом чи знищення майна),
•1% - з сексуальним насильством (насильне
примушення до статевого акту).

8. Закон «Про попередження
насильства в сім’ї»
11 листопада 2001 р. Верховна Рада
України прийняла Закон №2789-III «Про
попередження насильства в сім’ї».
Відтоді протидія насильству в сім’ї стала
частиною державної політики. У 2007 р.
до закону внесені зміни, а 25 вересня
2008 р. прийнято Закон №599-VI «Про
внесення змін до деяких законодавчих
актів України щодо вдосконалення
законодавства стосовно протидії
насильству в сім’ї».
«…насильство в сім’ї – будь-які умисні дії
фізичного, сексуального, психологічного
чи економічного спрямування одного
члена сім’ї по відношенню до іншого
члена сім’ї, якщо ці дії порушують
конституційні права і свободи члена сім’ї
як людини та громадянина і наносять
йому моральну шкоду, шкоду його
фізичному та психічному здоров’ю».

9. - це ситуації, що постійно повторюються, коли один з
членів сім'ї контролює або намагається повністю
підпорядкувати іншого. Сімейне насильство є наслідком
мінливого розуміння того, що таке влада, яке веде до
спричинення психологічного, соціального, економічного,
сексуального або фізичного збитку одному або декільком
членам сім'ї.
Існує ціла низка закономірностей, які описують проблему
сімейного насильства, яке зустрічається в соціальних
групах різного рівня доходів, освіти, релігійних поглядів.
Зокрема:
- присутність у стосунках одного виду насильства
підвищує вірогідність прояву інших форм сімейного
насильства;
- сімейне насильство у всіх його формах включає
елементи контролю і придушення з боку того, хто його
здійснює;
- сімейне насильство є дуже сильним психотравмуючим
чинником і веде до значних змін поведінки і психічного
стану потерпілих.

10. · В 2009 році від домашнього насильства потерпали 7%
українців. Частіше це мешканці Києва та північних регіонів
країни, сіл, молоді люди до 30 років, без вищої освіти.
Слід зазначити, що дослідження дає підстави говорити,
що насильство однаково розповсюджене і в багатих і
бідних сім’ях, але жертви насильства частіше не
приносять основний дохід в сім’ю.
· Лише 10% жертв фізичного насильства звертались
по допомогу до органів внутрішніх справ. Серед усіх
опитаних 47% населення вважає, що у випадку
фізичного насильства слід звертатися до міліції і 45%
довіряють міліції.

11. Ще зовсім недавно в Україні проблемам
насильства в сім’ї практично
не приділялося уваги, а тим більше,
не йшлося про необхідність пошуку
шляхів протидії цьому явищу. Від
насильства в сім’ї можуть потерпати всі
члени родини, але найчастіше воно
торкається слабких, нездатних захистити
себе і залежних членів сім’ї: дітей, людей
похилого віку, осіб з обмеженими
фізичними чи психічними можливостями,
жінок. Фахівці стверджують, що найбільше
потерпають від насильства в сім’ї жінки та
неповнолітні діти.
В країнах, де ведеться систематичний
статистичний облік, кількість жінок, які
страждають від побиття їхніми чоловіками
або партнерами, сягає від 40 % до 80 %.
Такого насильства зазнають жінки всіх
вікових і соціально-економічних груп.

12. · Жінки частіше стикалися з
насильством в сім’ї у дорослому віці
(33% проти 23% чоловіків), а чоловіки –
у дитячому (34% проти 27% жінок).
Насильство чоловіків щодо жінок завжди
вважалось «приватною справою» сім’ї, до якої
певним чином залучені жінки, і лише впродовж
останніх 40 років про цю проблему говорять як
про проблему цілого суспільства, оскільки
насильство стосується не лише жінок, які стали
жертвами, але й суспільства загалом. Це
стосується і дітей, які також стають жертвами
або свідками такого насильства.

13. Продумайте свої дії в тому випадку, якщо акт насильства вже
відбувався і може повторитись знову.
Розповідайте про насильство тим, кому Ви довіряєте
(друзям, родичам).
Знайдіть таке місце, куди Ви змогли б піти у випадку
небезпеки. Підготуйте документи (паспорт, свідоцтво про
народження і т.д.), гроші та інші необхідні речі та покладіть їх в
одне місце, так , щоб у будь-який момент Ви змогли б їх легко
взяти і втекти з ними. Якщо ситуація критична, то залишайте
будинок негайно, навіть якщо Вам не вдалось взяти необхідні
речі. Попрактикуйтесь у тому, як можна швидко й безпечно
вийти з будинку. Визначте, які двері, вікна, ліфти, або сходи
підходять для цього щонайкраще. Заздалегідь довідайтесь
телефони та адреси місцевих служб, які зможуть надати Вам
необхідну підтримку (кризовий центр для жінок, соціальні
служби, телефон довіри, телефон дільничного інспектора,
служби у справах неповнолітніх та ін.).