1. СКАЗ
“Rabies”
Презентацію
підготувала:
студентка гр. Ф – 33
Сніцарук Світлана

2. Сказ – гідрофобія (водобоязнь)
Гостре вірусне
захворювання, яке
розвивається в
наслудок укусу або
ослюнення хворою
твариною.
Характеризується
енцефаломієлітом,
завжди закінчується
смертю.

4. Етіологія
Збудник – вірус
РНК, стійкий до
заморожування і
нестійкий до
факторів
зовнішнього
середовища, та
дезрозчинів.

5. СТАТИСТИКА

6. Епідеміологія
Джерело інфекції: бродячі коти і собаки, які
заражаються від лисиць, вовків, їжаків та кажанів.
Зараження настає під час укусу або ослинення
хворою твариною, або ж на вигляд здоровою, яка
перебуває в кінці свого інкубаційного перебігу ( 10
днів до клінічних проявів).
Патогенез. Вхідні ворота – рани через які вірус
по нервовим стволам потрапляє до нервової
системи, де розмножується і потрапляє в слинні
залози.
В навколишнє середовище потрапляють разом зі
слиною.

8. Епідеміологія
Клініка:
Інкубаційний період – від 10 днів до
1року (1-3 місяці).
Тривалість інкубаційного періоду залежить
від:
● локалізації укусу (чим ближче до голови
тим небезпечніше);
● від віку укушеного;
● від реакції організму;
●
від кількості збудника.

9. Виділяють 2 види сказу:
- тихий сказ (без гідрофобії);
- буйний сказ ( з гідрофобією).

10. ГІДРОФОБНИЙ СКАЗ
(БУЙНИЙ)
Має ІІІ стадії.
І стадія – предвісники.
Триває 1-3 дні, характерно загострення
ознак хвороби в місці укусу: рубець
червоний, набрякає, з'являється
парестезія, біль, свербіж.
Загальний стан: страх, тривога, туга, звін
у вухах, безсоння, апатія, депресія,
субфебрильна температура.

11. ГІДРОФОБНИЙ СКАЗ
(БУЙНИЙ)
ІІ стадія – стадія збуждення або
гідрофобією.
При спробі пити, пізніше від вигляду
води і згадці виникають болючі спазми
глоткиі гортані, утруднений вдих.
Хворі збуджені, приступ може виникнути
при любому подразненні:
- при протязі;
- при яскравому світлі;
- під час гучної розмови;

12. ІІ стадія – стадія збуждення або
гідрофобією.
Триває кілька секунд, часто
повторюється і слідує один за одним.
Психічні розлади: рухове збудження і
галюцинації. Галюцинації страхітливого
характеру: голос осиплий,слинотеча,
гикавка, хворий дуже агресивний, шкіра
волога, АТ або , тахікардія.

13. ГІДРОФОБНИЙ СКАЗ
(БУЙНИЙ)
ІІІ стадія – паралітична.
Свідомість ясна, може їсти та пити,
хворий збуджений, розповідає про свій
попередній стан – “зловісне
заспокоєння”. Пізніше підвищується
температура, виникають “паралітичні
ноги” - параліч тазових органів, риси
ообличчя загострені, олігурія.
Смерть настає від паралічу серця і
дихальної системи, виникає без агонії.

16. ДІАГНОСТИКА
ЛІКУВАННЯ
Діагностика: серологічне, вірусологічне.
Лікування симптоматичне:
- противірусні широкого спектру;
- зняття симптомів тривоги;
- протисудомні препарати;
- снодійні препарати;
- наркотичні аналгетики;
- серцевосудинні препарати;
- заспокійливі;
- спазмолітики.

18. ДОГЛЯД ЗА ХВОРИМИ
ПРОФІЛАКТИКА
Постійний нагляд спрямований на захист,від
зовнішніх подразників.
ПРОФІЛАКТИКА:
Робота ветеринарної служби.
При укусі проводять первинну обробку рани,
промити рану милом та обробити йодом. Щеплення
залежить від тварини яка укусила (домашня,
бродяча чи дика), також від місця укусу.
Якщо вкусила домашня тварина і має карту
щеплень, то проводять обобку рани та накладають
стерильну пов'язку.
Первинна хірургічна обробка ПРОТИПОКАЗАНА.

19. ДОГЛЯД ЗА ХВОРИМИ
ПРОФІЛАКТИКА
Якщо вкусила бродяча – то залежно від
місця і характеру укусу проводять
щеплення вакциною – 3-5мл в прямий
м'яз живота на рівні пупка, відступають
від середньої лінії 4-6см. Призначають
імуноглобулін при укусах середньої і
важкості стадії хворою або зниклою
трариною. Вакцину використовують при
легких середніх і важких пораненнях,
якщо тварина зникла або захворіла, а
також при тяжких пораненнях якщо
навіть здорова.