1. НА КРИЛАХ ЛIТЕЧКА
збірка творів
учнів початкових класів
загальноосвітньої школи № 20
м. Суми

2. Малюнки до текстів виконані авторами
Класні керівники :
2-А Стрельченко Людмила Павлівна
2-В Калиниченко Юлія Вікторівна
3-А Шилкіна Ольга Ігорівна
3-В Берестовська Тетяна Петрівна
4-А Недорешта Ганна Іванівна
4-Б Шкурко Тамара Іванівна
4-В Шишка Людмила Миколаївна
Упорядник –
Берестовська Тетяна Петрівна
Вересень, 2012

3. ПРОЛЕТІЛО ЛІТО
Пролетіло тепле літо –
Перше вересня, і діти
Дружно в школу поспішають –
Рік навчальний починають.
Огородній Валентин
3-В кл.

4. Чому називають літо красним?
Тому, що воно красиве, ясне.
Сонечко світить, травичка росте –
Все пречудове навкруги, рясне.
Яблуні, вишні, квіти цвітуть,
Бджілки на полі тихо гудуть.
Літечко красне радує нас –
Шкода, що в році один тільки раз!
Куліковський Назар
3-В кл.

5. ЛІТЕЧКО ПРИЙШЛО
- Ура, ура, ура-а-а!!!-
Закричала дітвора.
Літо, літечко прийшло,
Канікули принесло!
Поховали рюкзаки,
І портфелі, і торби.
Прощавай, рідненька школо,
Аж до осені!
Здрастуй, море і пісок,
Здрастуй, річка і лужок,
Здрастуй, гори і ліси
І бабуся у селі!
Майже рік тебе чекали,
Виглядали, сумували.
Ось, нарешті, і воно -
Літо, літечко прийшло!!!
Луценко Тетяна
2-В кл.

6. ***
Сміються поле, річка, ліс,
Сміються гілочки беріз,
Ставки сміються і луги,
Сміються діти навкруги.
ЧОМУ?
Тому що літечко прийшло,
Усім нам радість принесло!
Пилипенко Єлизавета
4-В кл.

7. Комісаренко Микита
Листячко зелене, 2-А кл.
Літечко прийшло.
Мрія є у мене -
Дідове село.
Ниви там пшеничні Там гніздо лелече,
Й річечка швидка, В небі білий птах.
Жайворонка пісня І комбайн гуркоче
Й пісня солов’я. В золотих ланах.
Дідусеві бджілки Найясніші зорі
Солодко гудуть, Тільки на селі,
Літечком лиш тільки У небеснім морі
Яблучка ростуть. Мрії неземні.
Чебрецеві луки, Мова солов’їна
І суничний край, На селі живе,
Там трудящі руки Рідна Україно,
Й щедрий урожай. Любим ми тебе!
Там малини подих Диво калинове,
Й сіно запашне, Веселковий край.
Там джерельні води – Я приїду знову
Диво чарівне. Радо зустрічай!

8. ЛІТО
Літо настало,
Сонячно стало.
Птахи життєрадісно
Співають в саду.
Мама з татусем
Підуть на річку –
Мабуть і я
Разом з ними піду.
Буду купатись і загорати,
Швидко летять оці сонячні дні.
А восени я у думках згадаю
Як було влітку чудово мені.
Наджафов Герман
4-В кл.

9. ***
Красне літечко прийшло,
Діти всі гуляють,
Ожили всі квіточки
І пташки співають.
Довгополов Ростислав
3-В кл.

10. ЗОЛОТЕ ЛІТО
Літо, літо золоте,
Випиває роси
Та з пшениченьки плете
Україні коси.
Виглядає з-поміж віт
Вишнями в садочку,
Одяга на цілий світ
Сонячну сорочку.
Биковченко Настя
2-А кл.

11. Котик Тимоха
Любий котик мій, Тимохо,
Ти пограй зі мною трохи.
Покрутись і пострибай.
Ой, зажди мене, стривай!
Ти на дерево не лізь!
Гілка тонка! Ой-ой! Трісь…
Бідний котик, мій маленький,
Буду я тобі за неньку!
Хвостик тобі полікую,
Лапку гарно забинтую.
Тимо, ти відпочивай,
Мене більше не лякай!
Завтра будем гратись знову,
Так що не ходи із дому.
Макушенко Ліза
4-А кл.

12. ***
Тепле літечко прийшло,
Радість людям принесло.
Море, сонце і пісок
Справжнє щастя для діток.
Божок Ярослава
2-А кл.

13. НЕЗВИЧАЙНА ЗУСТРІЧ
Я літечко рум’яне
Зустрів в своїм садочку.
Воно стрибало й грало
Під тином в холодочку.
«Чому таке веселе?» –
Швиденько запитав я.
«Тому що сонце тепле
Промінчиками впало.
Ходімо, пострибаємо
І у м’яча пограємо.
Збігаєм до річки,
Дамо козі травички».
Чому так радісно мені?
Хіба ж канікули сумні?!
Савісько Максим
3-В кл.

14. СОНЦЕ У ВІКОНЦІ
У відчинене віконце
Зазирнуло вранці сонце.
І лоскоче ніжно носик
І маленькі ніжки босі.
Сяйвом сонця все залито –
В нас гостює справжнє літо.
Кольорове та яскраве,
Запашне, смішне, цікаве!
Мама літечку радіє:
-«Літо всіх маляток гріє,
Щоб росли вони здорові –
Наші сонечка чудові».
Харченко Настя
3-В кл.

15. ***
Літо сонцем припікає,
Місто в зелені втопає,
А в небесній височині
Дух веселощів літає.
Колінько Даніїл
3-В кл.
***
Сонце високо на небі,
Річка вабила весь час,
І морозиво пломбірне
Рятувало завжди нас.
Шевкунова Марина
3-В кл.

16. СПОГАДИ ПРО ЛІТО
Пам’ятаю, ходила влітку до лісу. Запах дикої м’яти, яка
була на кожному кроці, ще й досі лоскоче в носі. А під ногами –
трава. Стоїш, а таке відчуття, що вона росте під ногами. Ось
пролетів у своїх справах вітерець. Здається, що він манить
танцювати під солов’їний переливчастий спів. Поруч озеро.
Незвичайне. Лебеді на ньому , наче сніг. А скільки кульбабок –
перелічити важко. Мабуть мільйон, а то ще й більше. А далі,
посеред лісу, дуб. Столітній. Білки по гілках скік та скік.
Притиснешся спиною до шарудкої кори, заплющиш очі … Так
хороше стає. Здається, бабуся торкається тебе своєю рукою.
Розплющиш – а перед очима - червоні кола й метелики-квіти
пурхають, бджілки гудуть, медовий терпкий дух переносять.
Затишно, тепло. Краса!
Радько Поліна
4-В кл.

17. ***
Справжнє літо в нас було –
Кольорове та цікаве,
Дуже тепле і ласкаве.
Шкода, швидко що пройшло.
Кардашова Анастасія
3-В кл.

18. СКОРО В ШКОЛУ
Красне літечко скінчилось,
Вже летить пожовклий лист.
Небо хмарами укрилось,
За теплом сумує ліс.
Пташки у вирій відлітають,
Дощі частіше накрапають,
А я біжу до школи – в клас,
Жде там вчителька на нас.
Михайлик Аліна

19. ***
Яскраве літечко червоне
Гарячим сонцем зігріва.
Людям всім тепло приносить
І дарує нам дива.
Оксененко Поліна
3-В кл.
ЛІТО
Гріє тепле
сонячне проміння,
Листячко зелене
у гаю шумить.
Дітлахи на річці
галас піднімають
І листком зеленим
явір тріпотить.
Яркова Ірина
4-в кл.

20. ***
Красне літечко настало,
Дітлахів усіх забрало.
Настя їде до бабусі,
Я ж на море подивлюся.
Відпочинемо чудово,
Сили наберемось –
І до школи повернемось.
Неговелова Катерина
3-В кл.

21. ЛІТО ПРОМАЙНУЛО
Вже промайнуло тепле літо,
Я хочу розказать чимало.
Про теплу річку, сонце, квіти
І як сестричку доглядала.
Напевно я почну із того,
Що я під сонцем засмагала
І в річці хлюпалась, мов риба,
І мамі я допомагала.
На роликах каталась я,
До парку «Казка» я ходила,
Зі мною була моя сім»я,
І через те щаслива я дитина.
Кондратенко Катерина
4-Б кл.

22. .
РАДІСНА ПОРА
Літо – радісна пора,
Літу рада дітвора.
Літо – це купання в річці,
Загорання на травичці
І рибалка на зорі.
Літо раде дітворі.
Бо за літо всі зростуть,
Вітаміни запасуть
І на осінь всі ураз
Перейдуть в наступний клас.
Москаленко Анастасія
4-Б кл.

23. ЛІТО КРАСНЕ
Літо! Літо красне!
Гарне, сонячне і ясне!
Всюди зелено й красиво
Й зеленіє ген там нива.
Достигають ягоди
Променями райдуги.
Сонце світить ясно.
Весело! Прекрасно!
На лугах розквітли квіти,
Пахне косовиця
І у полі достигає
Ярая пшениця.
Вже дозріли яблучка,
Й падають додолу.
Ось і нам потрібно
Знову йти у школу.
Зякун Аліна
4-Б кл.

24. Тепле літо ходить гаєм,
Водить сонечко по краю.
По травичці бродить,
Танок з ромашок водить.
Жук Анастасія
2-А кл.

25. ЧУДОВА ПОРА
Літом сонечко сіяє,
Дітки всі на вулиці.
Вже кульбабки розцвітають
І ромашки в лузі.
Вітерець співає пісню,
Між дерев гуляє,
А у лісі вже й суничка
Швидко поспіває.
Дітки всі так люблять літо
Бо воно чарівне.
Тільки шкода, що воно
Проминає швидко.
Бездідько Ігор
2-А кл.

26. ЗВІДКИ ЛІТО УЗЯЛОСЬ
казка
Колись давно жила в лісі маленька
дівчинка. Звали її Літо.
Одного разу пішла вона збирати
квіти. Їхні різнокольорові пелюстки вабили
дівчинку за собою. Вона йшла та йшла і
зайшла дуже далеко. коли зрозуміла, що
заблукала, гірко заплакала. Раптом
звідкілясь з’явилася Лісова Фея. ЇЇ одяг був з
квіточок, а взуття з кори дерев.
Зжалилась фея над дівчинкою і
стала їй хрещеною матір’ю. За доброту і
ласку дівчинки вона перетворила її на
найчарівнішу пору року – ЛІТО.
Яркова Ірина
4-В кл.

27. ***
Влітку тягнуться до сонця
І дерева, і трава.
Урожай усі збирають.
Землю орють трактора.
Радько Поліна
4-В кл.

28. МЕТЕЛИК-ЧАРІВНИК
казка
Був літній сонячний день.
Звідусіль – з вулиці, від річки, з
левади – долинали дитячі голоси. Та
ніхто не помічав дівчинку, що сиділа
на березі річки. Це була Принцеса
Ліана. Хтозна скільки б вона сиділа,
обхопивши коліна руками,
слухаючи,як хлюпаються хвилі. Але
тут вона почула ніжний голосочок:
- Ти чому така невесела?
Чому сама сидиш?
Ліана підвела голову,
озирнулася довкола. Поблизу нікого
не було. «Це, мабуть, почулося», -
подумала дівчинка. Принцеса
заплющила очі, та знову почула
дзвінкий голос:
- Ну, чого ти мовчиш?
І тепер Ліана відчула, що на її руку
хтось сів.

29. - Не заважай мені слухати, як хлюпають хвилі… І хто ти такий? – запитала
принцеса.
- Невже ти не бачиш? Я – Метелик-Чарівник.
- А я – Принцеса Ліана. Я нічого не бачу, бо я сліпа.
Метелик затріпотів крильцями, ніби кликав дівчинку за собою. Ліана стала на
ноги і потупотіла за метеликом. Принцесі стало так радісно на душі, що
захотілося, щоб цілий світ побачив її усмішку і радість.
- Так-так, - махав крильцями Метелик-Чарівник. – Є чого журитися. Але твоїй
біді я допоможу.
Чарівник піднявся високо-високо в небо. А Ліана знову залишилася на
самоті.Настала ніч. Метелик-Чарівник засинав у роздумах: «Як же Принцеса
живе в отакій темряві? Скоріше б настав ранок – і я подарую Ліані чарівний
обруч. Він допомагатиме їй рухатись».
Обруч котився по стежині, обминаючи пагорбки. Котився і видзенькував: сюди-
сюди-сюди.
Метелик-Чарівник бачив, як Принцеса падала, а піднімаючись на ноги
тремтячою рукою обережно гладила кожну травинку, квіточку.
- Не знаю, як і дякувати тобі, - промовила дівчинка до Чарівника.
- Не треба ніяких подяк, - сказав Метелик-Чарівник. – Бачу я, що у тебе добре
серце, і воно допоможе тобі побачити красу.
Метелик махнув крильцями, і Ліана несподівано відчула, як в її очах засвітився
промінець сонця. А в душі ожило щось велике, прекрасне. Воно було таке
світле, як небо, і таке велике, як океан. Це було щастя, яке подарував Ліані
Метелик-Чарівник.
Пирог Аліна, 4-А кл.

30. Люблю дзвінке я літечко
Його яскраві квіточки
І теплі сонця промінці,
Морський пісочок, камінці.
Бо літо – це пора, коли
У нас завжди канікули!
Мухін Олексій
2-А кл.

31. СОНЦЕ І ЛІТО
Ходять в парі
Сонце з літом,
Обсипають землю цвітом.
Ягідками та плодами,
Різною пашницею –
Житом і пшеницею.
Лісниченко Ангеліна
4-В кл.

32. ЛІТО КРАСНЕ
Літо! Літо красне!
Гарне, сонячне і ясне!
Всюди зелено й красиво
Й зеленіє ген там нива.
Достигають ягоди
променями райдуги.
Сонце світить ясно.
Весело! Прекрасно!
На лугах розквітли квіти,
Пахне косовиця
І у полі достигає
Ярая пшениця.
Вже дозріли яблучка,
Й падають додолу.
Ось і нам потрібно
Знову йти у школу.
Зякун Аліна
4-Б кл.

33. Діти літо полюбляють,
Теплу радісну пору.
Тому так його чекають
Осінь, зиму та весну.
Влітку сонечко лоскоче:
- Досить спати вже тобі!
Зазирає у віконце
І запрошує до гри.
Влітку день триває довше
І розваги, ігри, сміх.
Стільки радісних хвилинок
Для кожного, для всіх!
Річка, море всіх чекають,
Так запрошують: « Пірни!»
Фрукти влітку достигають
Що ще треба дітворі?
Ось і літо промайнуло,
В школу знову ми пішли.
Осінь різнокольорова
Дарить нам ще теплі дні.
А щоб літо не забули –
Теплу, радісну пору,
То ми знову зачекаєм
Осінь, зиму і весну.
Пороскун Артем
2-А кл.

34. ПОМІЧНИК
Літо краснеє прийшло –
І мене в селі знайшло,
На травичці я лежав
І на сонці засмагав.
Ще в бабусі на городі
Став також я у пригоді:
Рвав великі кабачки,
Помідори, огірки.
Спілі яблука збирав
Й дідусеві віддавав –
Він сочок із них робив,
Щоб я взимку його пив!
Беседовський Петро
3-В кл.

35. БЖОЛЕНЯТКО
На лужку, біля рідної хати –
Різнотрав'я і квітів багато…
Захотіли мої ноженята
По зеленій травичці промчати.
Жартувала, сміялась матуся
І питала, чи бджіл не боюся,
Бо вони, працелюбні, в цей час
Мед цілющий збирають для нас.
Ось кульбабка росте невеличка,
В неї жовте, як в сонечка, личко,
Її ніжка тоненька, тендітна,
І до бджілок кульбабка привітна.
А під вечір'я міцно заснула
І наснився мені дивний сон,
Ніби з вулика бджілка гайнула
через луг аж до моїх вікон.
У кімнаті маленьке літало,
На подушечку сіло мою…
Бджоленятко мене запитало,
Чи медок я цілющий люблю?
Тютюнник Аліна
3-А кл.

36. МАЛЕНЬКА БДЖІЛКА
У вулику, у вулику
Жила чудова бджілка.
Вона була жовтенька
І зовсім ще маленька.
Вона любила сонце,
Чудові літні квіти.
Любила мед збирати
І весело літати.
Той мед вона чарівний
Подарувала діткам,
Щоб дітки не хворіли,
До школи всі ходили.
Бо дуже він корисний,
Смачний і запашний.
Його потрібно їсти -
Я раджу вам усім!
Копитіна Валерія
3-А кл.

37. Люблю дзвінке я літечко
Його яскраві квіточки
І теплі сонця промінці,
Морський пісочок, камінці.
Бо літо – це пора, коли
У нас завжди канікули!
Мухін Олексій