9 травня

1. 9 травня Україна відзначає велике свято – День Перемоги. Цього дня традиційно
зустрічаються фронтовики, покладаються вінки до пам'ятників військової доблесті та
гримить святковий салют. Щоправда, так було не завжди. З 1945 до 1965 року, при Йосипі
Сталіні та Микиті Хрущові, це був звичайний робочий день. Тепер же у людей є
можливість вшанувати пам'ять і пригадати тих, кому ми зобов'язані життям. Тому це свято
не тільки радісне, але і сумне, адже практично кожна сім'я постраждала у тій страшній
війні. Україна зазнала найбільших втрат серед усіх колишніх радянських республік. Під час
німецької окупації на фронтах, за підрахунками історика Мюнхенського Інституту Історії
Дітера Поля, загинуло приблизно 5 мільйонів жителів нашої країни. Але активні дії НКВС
у цей час додали до цієї цифри декілька сотень тисяч. З 1941 до 1946 населення України
скоротилося на 9 мільйонів - з 41 до 32 мільйонів.
У ці травневі дні ми з жахом згадуємо ту страшну війну і дякуємо всім, хто зміг, не
дивлячись ні на що, захистити нашу землю.

2. З 5 по 8 травня у нашому закладі проходили заходи присвячені
70-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі та 70-ї річниці
завершення Другої світової війни.
Було проведено конкурс учнівських проектів «Війна очима дітей»
серед учнів 6-11 класів.
Учні 9-11 класів презентували проект у вигляді книги спогадів
“Війна у спогадах ветеранів…”
Учні 8-х класів презентували проект у вигляді виставки у кабінеті
історії “Велика Вітчизняна війна у назвах вулиць м. Харкова”.
Справив враження міні-музей учнів 6-х класів “Історія одного
фото”
Учні 7-8 класів створили портфоліо “Пам’ять про Велику
Вітчизняну війну у літописі мого міста ”.
Дегтяр К., шеф-редактор

3. 8 травня було проведено святковий концерт для
мешканців мікрорайону та вихованців ДНЗ №240, ДНЗ
№268 «1939-1945. Пам’ятаємо! Перемагаємо!» .
Гостей свята привітала директор школи Золотоверха
Олена Едуардівна.Учні 3-х та 7-А класу підготували літературно-музичну
композицію “Ніколи знову”
Найкращі учні навчального закладу
демонстрували свої таланти.

4. В кожному класі було проведено уроки-реквієми, години
спілкування , усні журнали тощо
Учні покладали квіти до братської могили по вул. Луї
Пастера.

5. НЕ ПУСКАЛИ МЕНЕ ВОЮВАТИ…
Не пускали мене воювати
Яблуневі, вишневі сади,
Не хотіла і мати пускати,
Але тихо сказала: - Іди!..
Подивилась у вічі: - Бо треба…
Вже на заході грізно гуло,
І, як хмара вечірнього неба,
Серед поля лежало село.
Причувалися стогони й дзвони,
Що віщують навали біди.
При дорозі джерельце безсоне
Стукотіло, як серце: - Іди!..
На шляху шикувались солдати,
На травиці – сльоза чи роса…
І стояла на вигоні мати,
А за нею – поля й небеса.
ТРАВНЕВИЙ РАНОК
Знову ранок травневий
Білим квітом кружляє.
Ніжний килим зелений
Розстеляє до ніг.
Вітер шепче вітання
І приносить зітхання:
«Знов поменшало стежок
Від воєнних доріг»
Хоч рідіють колони –
Кличуть друзі далекі,
Та порожнім не буде
Ваше м’ясце в строю

6. 9 травня - особливе свято!
Велика Вітчизняна війна почалася в 1939 році, а
закінчилася в 1945 році. Загинуло дуже багато людей.
Війна - це найжахливіше, що може статися в житті
людини. У цьому році 9 травня ми всі будемо відзначати
70 років з дня закінчення війни.
9 травня - особливе свято! У цей день весь народ
відзначає свято Перемоги у Великій Вітчизняній війні.
Сумно стоять ветерани. Сумно, тому що багато солдатів
не повернулося додому. Щороку на свято їх приходить
все менше і менше. Вони слухають привітальні промови,
приймають вітання, а в пам'яті проносяться ті далекі
суворі дні. І кожен згадує щось своє.
Дні, місяці, чотири довгих роки солдату дивилася в його
очі смерть. Але солдат не відводив погляду. Вона була
йому не страшна. Страшніше і болючіше було дивитися
на розорені села і міста, на голодуючих і виснажених
дітлахів, на змучених і втомлених жінок. Війна постукала
в кожен будинок і принесла біду: матері втратили своїх
синів, дружини - чоловіків, діти - батьків і матерів. Зараз
живемо ми під мирним небом, але завжди будемо
пам'ятати, якою ціною здобули люди цей світ.
Ми люди 21 століття. І ми повинні берегти ветеранів,
тому що їх залишається все менше. Я бажаю всім
ветеранам здоров'я, щастя і удачі!
Літвінова С., 5-А
Велика Вітчизняна Війна
Ми знаємо, що Велика Вітчизняна Війна - це найстрашніша війна. Скільки жертв!
Скільки спалених міст, селищ і сіл! Взяти, наприклад, історію білоруського села
Хатинь, яке було спалено дотла разом з жителями села. На цій війні дітям з міст
довелося встати за верстати на заводах, на місця своїх братів і батьків, що пішли на
війну. Не доїдаючи і не досипаючи, діти стояли біля верстатів і випускали снаряди для
танків, гармат. Сільські хлопчаки та дівчата йшли в ліс і ставали партизанами.
Підривали німецькі ешелони з військовою технікою і ризикували життями,
перебуваючи в стані ворога, добуваючи цінну інформацію для партизанів. Дуже важко
довелося дітям воєнної доби.
У мене прадід - ветеран війни. Він воював всю війну і дійшов до Берліна. Воював
артилеристом. Правда, він не любить говорити і розповідати про війну. Дуже багато
болю і горя він бачив. Дуже багато втратив друзів на фронті. Сам він теж отримав важке
поранення. У нього немає половини стегна, але він до цих пір тримає поставу, хоча
ходить за допомогою тростини. Я дуже пишаюся своїм прадідом. Бажаю йому довгих
років життя. І хочу, щоб довго жили наші ветерани.
Лук’янченко В., 6-А

7. Прес-центр:
Дегтяр К, 11-А
Майсурадзе Анна, 11-А
Сиротинська Софія, 10-А
Вдячні за співпрацю:
Трусовій В.
Лукянченко В.
Літвіновій С.
м. Харків, вул. 12 Квітня,28
http://school26.klasna.com