Презентація

1. Тема. Просторічні слова, діалектні, застарілі, запозичені слова, неологізми, їх стилістичні функції
Мета: з'ясувати поняття загальновживана лексика, просторічні слова , діалектні, застарілі,
запозичені слова, неологізми , збагачувати словниковий запас учнів; розвивати спостережливість,
увагу, акторські здібності, уміння спілкуватися з оточуючими; виховувати інтерес до мовних
явищ, почуття взаємодопомоги й підтримки.
Обладнання: мультимедійна презентація за темою уроку, аудіо запис музики, роздатковий
матеріал, словники , комп’ютер, презентації учнів, коровай, плакати, стрічки
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку:
І. Організаційний момент
Сценка ( «За двома зайцями» М.Старицького)
Слово вчителя
Привітання гостей
Український коровай
Лоскочуть пахощі святкові,
Духмяний смак нуртує вкрай:
Лежить рушник святково-новий,
На ньому – пишний коровай.
На рушнику - цвітуть віночки:
Волошки – з неба синь дістали,
І в оксамитових листочках
Сором’язливість заховали.
Сипнуло сонце жовтяниці
На перевесла золоті,
В снопи у жито і пшеницю,
Хлібні лани густі-густі.
Колос важкий землиця пестить,
А небо – щедро напуває.
Як радо серцю – гордо нести

2. Сніп перший нового врожаю.
Лежить духмяна тут хлібина
На рушнику, у ріднім краї.
В ушануванні Україна
Хліб – короваєм величає.
Лежить, мов сонце золотаве,
На вишиванім рушнику
Наш коровай – це наша слава
В пшеничнім плетиві-вінку.
Нехай лани - будуть багаті,
А коровай – в кожній родині,
Щоб був достаток в кожній хаті
Й заможна наша Україна!
(Запрошення учнів, які приймали участь у сценці до обраної ними групи)
Оголошення теми, мети та епіграфу до уроку
ІІ. Вступне слово
Людина довго вдихала повітря, перш ніж дізналася про його існування, і довго
знала про існування повітря, перш ніж відкрила його властивості, його склад і
значення у житті людини.
Люди довго користувалися скарбами рідного слова, перш ніж звернули увагу
на його складність і глибину, оцінили його значення у своєму житті.
Мета уроку - з'ясувати поняття загальновживана лексика, просторічні слова , діалектні, застарілі,
запозичені слова, неологізми , збагачувати словниковий запас учнів; розвивати спостережливість,
увагу, акторські здібності, уміння спілкуватися з оточуючими; виховувати інтерес до мовних
явищ, почуття взаємодопомоги й підтримки.

3. Я – старшокласник.
Я – особистість творча.
Я думаю, аналізую, висловлюю
свої судження.
Кожен із учнів висловлює свої сподівання щодо уроку.
(Учні поділені на групи)
ІІ. Актуалізація опорних знань
1 Перевірка домашнього завдання
Розминка
Дібрати до запозичених слів власне українські відповідники
Ілюстрація - малюнок
Педіатр - дитячий лікар
Експрес - швидкий поїзд
Спектакль - вистава
Дискусія - суперечка
Сквер - невеликий сад у місті
Бал - оцінка успішності
Продовжити ряд слів, які б починалися названими запозиченими
елементами.
БІО- (життя) – біологія, біохімія, біосинтез
ТЕЛЕ – (далеко) – телеграма, телефон, телеграф
ІНТЕР ( поміж всіма) – Інтернет, інтервал.
ІІІ. Слово вчителя
Літературна мова – оброблена, унормована форма загальнонародної мови, що існує поряд
з іншими її формами (діалектами, просторіччям, жаргонами), яка в писемному та усному
різновидах обслуговує культурне життя народу, всі сфери його суспільної діяльності.
Літературна мова є вищою формою загальнонародної мови.

4. У процесі розвитку мови сформувалися певні правила, що стали обов’язковими для
носіїв мови та визначаються як мовна норма..
Мовна норма – це сукупність історично зумовлених мовних засобів, що вважаються
зразковими на певному історичному етапі розвитку мови, фіксуються у правописі,
словниках, довідниках, підручниках, посібниках з української мови. Мовні норми
співвідносяться з мовними рівнями:
- орфоепічні (норми вимови звуків і звукосполучень);
- лексичні (норми слововживання);
- орфографічні (написання слів та їх частин);
- графічні (норми запису звуків на письмі);
- граматичні (вживання граматичних норм слів);
- синтаксичні (побудова словосполучень і речень);
- стилістичні (відбір мовних одиниць відповідно до умов спілкування).
Саме стилістичні засоби лексикології можна розподілити за використанням їх у різних
функціональних стилях. Стилістична грамотність передбачає насамперед правильне й
доречне вживання слів – відповідно до їхнього значення й емоційно-стилістичного
забарвлення. Усі слова, що вживаються в мові , становлять її словниковий склад. або
лексику. Слова, якими користуються всі - називаються загальновживаними. Вони
використовуються в усіх стилях мовлення, всім зрозумілі й означають звичні для всіх
поняття.
Слова, які щойно з’явилися в мові - називаються неологізмами. Вони поділяються на дві
підгрупи:
1. Слова, що позначають нові предмети і явища в науці, техніці, суспільно-політичному
житті й побуті;
2. Нові слова, які характеризують як нові, так і вже відомі предмети, явища, дії, стани в
образно-емоційному плані.
Презентація 1 групи
Архаїзмами(застарілими словами) називають слова, які вийшли із загального вжитку. Вони
вживаються у творах на історичну тему, а також для надання мові урочистості або, навпаки,
іронічного звучання.

5. Слова, що вживаються в певній місцевості, називаються діалектизмами. Вони
використовуються в художніх творах для передачі місцевого колориту.
Джерельною базою сучасної літературної мови є її діалекти. Термін діалект актуальний у
двох визначеннях
Діалект територіальний – різновид національної мови, що є засобом спілкування людей, які
мешкають на одній території. Сукупність близьких діалектів утворює наріччя, сукупність
усіх наріч – діалектну мову, що є складовою національної.
Українська національна мова нараховує три наріччя:
1) північне, до складу якого входять східно поліський, середньо поліський та західно
поліський діалекти (північні регіони України);
2) південно-східне, складовими якого є середньо наддніпрянський, слобожанський і
степовий діалекти ( центральні, південні та східні області України);
3) південно-західне, до складу якого входять лемківський, надсянський, закарпатський,
покутсько-буковинський, гуцульський, бойківський, наддністрянський, волинський,
подільський діалекти (південно-західні регіони України, Закарпатська область).
Діалект соціальний – різновид загальнонародної мови, що використовується переважно
в усному спілкуванні окремою соціальною групою, яка об’єднує людей за ознакою
суспільного становища, професії, віку, інтересів, звичок, занять. Словник таких груп
складається зі специфічних повнозначних слів, загальновживаних слів у специфічних
значеннях, решта – загальнонародна лексика. До соціальних діалектів відносять арго,
жаргони, сленг.
Арго ( від фр.argot – жаргон) – особлива система слів і словотвірних засобів певної
обмеженої професії чи соціальної групи людей, що складається з довільно обраних
видозмінених елементів однієї чи кількох мов. Зазвичай арго використовують як засіб
конспірації. Прийнято вважати, що арго – мова соціального дна, антисоціальних
елементів (злодіїв, жебраків, картярів тощо). Така думка є дещо помилковою, оскільки
відомо про арго лірницької професійно-соціальної спільноти, яке служило засобом
самозахисту та ідентифікації. Для арго характерні слова, що є зрозумілими тільки для
обмеженої групи людей, наприклад хаза – квартира, ксива (документ). Дитяче

6. приставлення якогось звукосполучення , наприклад ку, до кожного складу слова –
кухлокупець -хлопець.
Жаргон ( від фр. Jargon – пташина мова, цвірінькання) – різновид мови, що
використовується в усному спілкуванні окремою соціальною групою людей,
об’єднаних професією, місцем у суспільстві, зацікавленнями або віковою категорією.
На відміну від арго, жаргон має відкритий характер і виникає в порівняно великих
групах носіїв мови. Учнівський (украла, фізра, шпора), студентський (вишка, студак),
програмістський (аська, клава, глючити, зависати)
Сленг ( від англ..slang - жаргон) – різновид розмовної мови, що оцінюється
суспільством як підкреслено неофіційна; відкрита мовна підсистема ненормативних,
стилістично знижених лексико-фразеологічних одиниць. У сучасному суспільстві
актуальним є питання про молодіжний сленг ( кльовий прикид, драйвові, відриватися,
втикати тощо), особливо факт його появи у творах художньої літератури (С.Жадан,
Ю.Андрухович)
Основна сфера творення та функціонування сленгу – великі міста. За дослідженнями
Е.Береговської, використання сленгового слова у великому місті складає в середньому
65%, тоді як на периферії – 18%.
Презентація 2 групи
Просторіччя – різновид загальнонародної мови, що разом із діалектами та жаргонами
протистоїть літературній мові, хоча не є обмеженим територіально чи соціально.
Функціонує в усній формі, включає слова, граматичні форми, звороти, що не є
нормативними, але активно вживаються в побутовому мовленні: трамвай, полотенце,
базар, сахарь, охтобуз; свинюка, кікімора, випендрюватися, милитися, щас, понімаєте,
до свіданя, законектитися. У художніх творах просторіччя використовується як
стилістичний засіб для надання мові зневажливого, іронічного, жартівливого та іншого
відтінку.
Презентація 3 групи
Робота в групах

7. ІV. Тренувальні вправи.
1. Знайдіть речення з діалектизмом:
А Пишний крислатий дуб привертав увагу багатьох мандрівників, які
цікавляться пам’ятниками минулого (І.Шаповал).
Б Я почав прислухатися та роздивлятися й незабаром помітив, що голоси
лунали з молдавської колиби (М.Коцюбинський).
В Під стріхами хат дбайливі господині розвішали кетяги червоної калини
(І.Цюпа).
Г Вкладали кореневища аїру в бурдюки з водою, щоб вода довго залишалася
свіжою завдяки дії фітонцидів (Л.Павленко).
Д Звичай щедрувати і частково колядувати і віншувати на Новий рік був
переважно землеробським (Я.Головацький).
Діалектне слово вжито в реченні
А І легеня сопілка плаче, неначе вітер, що схитнувсь у яр.
Б У мармурових курганах – розм’яклий характер осоння.
В І вірш твій вирвався без титла, і дух твій вирвався з тенет.
Г Орел впинався кігтями в рамено.
Д Наші пращури давні вміли твердо тримати в десницях мечі.
Діалектне слово вжито в реченні
А Отож-бо ти файно наговорив.
Б Поспільство розступилось на аршини.
В На стелі був барельєф: сцена виїзду на полювання.
Г Молодії ланіти, очі і уста марніють зримо.
Д І на оновленій землі врага не буде, супостата.
Розподіліть слова на групи за сферою вживання: загальновживані,
професіоналізми, діалектизми, жаргонізми.
Гострий, когут, діаметр, сьогодні, босака, щастя, ліжко, бульба, кабак,
народ, дослідження, бакси, дзеркало, прикол, аудит, сніговий, тачка, комета,
багрина, імпорт, ґринджоли, кльовий, пательня, радість, вакуум, предки,
маржина, слива, клінічний, універ.
Фізкультхвилинка
Запишіть слова у три колонки: архаїзми, історизми, неологізми
Лакей, глаголити, холдинг, ламінувати, ложе, боярин, ланіти, ленінізм,
чумак, креативних, кошовий, піднебесність, кольчуга, міні-маркет,
політінформація, дощовиця, бутік, ректи, жупан, кріпацтво, правиця, волость.

8. Знайдіть порушення мовних норм у наведених словосполученнях. Із двома
виправленими словосполученнями (на вибір) складіть речення.
Самі низькі ціни, убові заклади, без п’ятнадцяти шість, дякую Вас,
Харьків, культурологічний чоловік, відсилаю листа, з семидесятью учнями,
вибачаюся, спілкуватися на українській мові, свійський хлопець,
прокинулася у ранці, прикрасний.
У поданому тексті визначте територіальні мовні особливості.
До якого діалекту він належить? Аргументуйте відповідь.
Коли Іванкові минуло сім літ, він вже дивився на світ інакше. Він знав
уже багато. Умів знаходити помічне зілля – ода лен,матриган і підойму,
розумів, про що канькає каня, з чого повстала зозуля, і коли оповідав про все
те вдома, мати непевно позирала на нього: може воно до нього говорить?
Знав, що на світі панує нечиста сила, що радник (злий дух) править усім; що
в лісах повно лісовиків, які пасуть там свою маржинку: оленів, зайців і серн;
що там блукає веселий чугайстер, який зараз просить стрічного в танець та
роздирає нявки; що живе в лісі голос сокири. Вище, по безводних далеких
недеях, нявки розводять свої безконечні танки, а по скелях ховається щезник
(М.Коцюбинський. «Тіні забутих предків»).
Назвати одним словом.
1. Людина, яка виявляє надзвичайну відвагу, хоробрість, самовідданість у
бою чи праці. (Герой)
2. Найвища почесна відзнака, нагорода за військові, трудові або інші заслуги.
(Орден)
3. Здатність людини думати, мислити, основа її свідомого життя. (Розум)
4. Знання, вміння, здобуті в житті, на практиці. (Досвід)
5. Великий, хижий птах, який водиться в степах чи горах, а також об-разна
назва сильної, мужньої людини. (Орел)
6. Вище звання командирського .складу військово-морських сил. (Адмірал)
7. Винагорода, яку вручають переможцеві в конкурсі. (Приз)
8. Масове інфекційне захворювання. (Епідемія)
9. Музичний супровід. (Акомпанемент)
10. Льодова гора, що плаває в морі. (Айсберг)
1. Склад зброї і військового спорядження. (Арсенал)
2. Приміщення, де стоять літаки і де проводиться їх поточний ремонті
(Ангар)
3. Великі з'єднання військових кораблів чи літаків військово-повітряного
флоту. (Ескадра)
4. Людина, яка знає багато мов. (Поліглот)
5. Розмова двох осіб. (Діалог)
6. Прилад для вимірювання температури'. (Термометр) 1. Керівник великого
підприємства. (Директор)
8. Спір з якогось питання. (Полеміка)

9. 9. Лікар, який лікує очі. (Окуліст)
10. Документ на постійне відвідування концертів музики. (Абонемент)
2. Рольова гра «Ти — оратор». Інтонаційна вправа. Прочитати речення з
певними інтонаціями.
Із захопленням, потім з розсудом. (Ну і гра!) Із захватом, із розчаруванням.
(Оце так сюрприз!) Зачудовано, зі зневагою. (Яка красуня!).
УІІІ. Заключне слово про роль слова в житті людини,
З того часу, як слово стає для дитини інструментом, за
допомогою якого твориться нова краса, дитина піднімається на нову
сходинку бачення світу, досягає якісно нового етапу у своєму духовному
розвитку. Їй хочеться у слові виразити своє захоплення, свій подив перед
красою світу
Підведення підсумків.
IV. Підсумки уроку
Дерево сподівань.
Пісня
V. Домашнє завдання
Домашнє завдання.
§ 39. с.202 -203
Вправа 463
З’ясуйте, який діалект уживається на території, де ви мешкаєте. Визначте
мовні особливості, притаманні вашому регіону, проілюструйте відповідь
прикладами.
Або
§ 39. с.202 -203
Вправа 463
Випишіть з «Історії України» науково-навчальний текст, що характеризує
княжу добу або період кріпаччини. Підкресліть застарілу лексику (історизми,
архаїзми), обґрунтуйте їх доцільність у тексті.
Дерево сподівань.
Пісня