2. нко
(псевдоніми - В.Щербань, С.Василенко, Симон)
Український поет і журналіст, шістдесятни
к. Народився 8 січня 1935 р., у селі Біївці
Лубенського району на Полтавщині в
селянській родині. Виховувався без батька.
Дитинство і юність припали на воєнні та
післявоєнні роки. Ходив у середню
школув сусідньому селі Тарандинцях.
Мати
Ганна Трохимівна Щербань
Рідна хата
с.Біївціна Полтавщині
3. Шкільні роки
«Василь Симоненко вчився в
школі, коли я прийшла
працювати учителем
математики 5—7 класів.
Мені довелося вести уроки
креслення в старших
класах... Я добре готувалася
до уроків, але у своїх силах
була не впевнена…»
Вчителька Василя –
Уляна Миколаївна Демченко:
Василь Симоненко.
Кінець 1940 – початок
1950 років
4. • Вступив на факультет
журналістики Київського
університету імені Тараса
Шевченко, де брав участь в
літературній студії імені
Василя Чумака (СІЧ).
• В 1957-1960 роках працював
в газеті "Черкаська правда", в
1960-1963 роках - в газеті
"Молодь Черкащини",
особистим кореспондентом
"Робітничої газети",
займався літературною
• Закінчив середню школу в
творчістю.
сусідньому селі
Тарандинцях
5. Симоненко почав
писати, навчаючись в
університеті але в умовах
прискіпливої
радянської цензури друкувавс
я неохоче. Перша і єдина
збірка, що побачила світ –
―Тиша і світ‖
Уже в ті роки набули
великої
популярності самовидавні
поезії Симоненка, що
поклали початок
українському рухові
опору 1960-70-их pp.
Тематично вони
становили сатиру на радя
нський лад, зображення
важкого життя
радянських
людей, особливо селянств
а, викриття жорстокостей
радянської деспотії , затав
рування російського вели
кодержавного
шовінізму тощо.
6. ОСНОВНІ ТВОРИ:
• Казки «Цар Плаксій та Лоскотон», «Казка про
Дурила», «Подорож в Країну Навпаки»
• Збірки поезій «Тиша і грім», «Земне тяжіння»,
• Збірка оповідань і новел «Вино з троянд»
• Поєзії та вірші «Ти знаєш, що ти — людина?»,
«Лебеді материнства», «Задивляюсь у твої
зіниці»
8. «Ти знаєш, що ти — людина?»
Ти знаєш, що ти — людина?
Ти знаєш про це чи ні?
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні.
Більше тебе не буде.
Завтра на цій землі
Інші ходитимуть люди,
Інші кохатимуть люди —
Добрі, ласкаві й злі.
Сьогодні усе для тебе —
Озера, гаї, степи.
І жити спішити треба,
Кохати спішити треба —
Гляди ж не проспи!
Бо ти на землі — людина,
І хочеш того чи ні —
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні.16.11.1962
9. Аналіз вірша “Ти знаєш, що тилюдина?”
Тема: роздуми письменника про швидкоплинність життя, протягом якого
кожний повинен встигнути покохати, зробити добрі справи.
Ідея: заклик раціонально використовувати час, відведений на
життя, поспішати жити.
Основна думка: людина — велике створення на землі, вмій з гордістю носити
це ім’я, кожна людина неповторна.
Композиція. Поезія починається з риторичних запитань, після чого В.
Симоненко вмотивовано пояснює про смисл і призначення людини на
землі, швидкоплинність її життя. Автор твору наголошує на тому, що людина
повинна поспішати жити, робити добрі справи, залишаючи по собі слід.
Вірш складається з чотирьох куплетів, кожний з який містить по п’ять рядків.
Проблематика твору.
· людина і суспільство
(призначення людини на землі);
· індивідуальність кожної людини;
· швидкоплинність часу і життя.
10. "Задивляюсь у твої зіниці"
Задивляюсь у твої зіниці
Голубі й тривожні, ніби рань.
Крешуть з них червоні блискавиці
Революцій, бунтів і повстань.
Україно! Ти для мене диво!
І нехай пливе за роком рік,
Буду, мамо горда і вродлива,
З тебе дивуватися повік...
Ради тебе перли в душу сію,
Ради тебе мислю і творю...
Хай мовчать Америки й Росії,
Коли я з тобою говорю.
Одійдіте, недруги лукаві!
Друзі, зачекайте на путі!
Маю я святе синівське право
З матір'ю побуть на самоті.
Рідко, нене, згадують про тебе,
Дні занадто куці та малі,
Ще не всі чорти живуть на небі,
Ходить їх до біса на землі.
…
11. Аналіз вірша "Задивляюсь у твої
зіниці"
Тема: звеличення рідної землі, її історії.
Ідея: звернення до земляків - любити рідну землю і дбати про її майбутнє.
Жанр: патріотична лірика
Віршований розмір: шестистопний ямб
художні засоби:
-епітети: червоні блискавиці, мама, горда і вродлива,святе синівське право,
-метафори: пливе за роком рік,перли в душі сію,мовчать Америки й Росії, дні занадто
куці та малі,чорти живуть на небі,
-порівняння:зіниці, голубі, тривожні, ніби рань.
-звертання: Україно! недруги лукаві! друзі. нене.
-образи-символи: мати, чорти.
-гіпербола: битви споконвічний грюк.
-риторичне запитання: Як же я без друзів обійдуся, без лобів їх, без очей і рук?
12. Поезія В. Симоненка «Де зараз ви,
кати мого народу?..»
Тема - гнівний виступ проти катів народу та віра у
безсмертя українців.
Ідея – подвійна: з одного боку – це звинувачення всім
катам, які віками намагалися тримати український
народ у ярмі, з іншого – впевненість у незнищенності
рідного народу, сила , волелюбність якого сягають у
добу козацької слави, героїзму, звитяги.
Жанр - Інвектива ( лайлива промова, від нападаю) –
різкий викривальний виступ, образлива
промова, лайка, випад, спрямований проти когонебудь.
Кольорова гама - кольори темні і ясні.
Образ ката пов’язаний з чорним, синюшним, брудносинім, червоно-синім.
Образ рідної сторони – з світло-жовтим, світлоперламутровим, ніжно-голубим, бурштиновим.
Образ народу пов’язаний з ясно-червоним, світлорожевим, свіжо-зеленим
13. Яка причина смерті 28-річного чоловіка?
1962 року В. Симоненко разом з А. Горською та
Л. Танюком виявили місця поховання
розстріляних НКВС на Лук'янівському та
Васильківському цвинтарях, в Биківні, про що
й було зроблено заяву до міської ради.
Після цього його було декілька разів жорстоко
побито, (ст. ім. Шевченка м. Сміла) унаслідок
чого помер від швидкоплинної хвороби нирок
13 грудня 1963 у Черкасах.
Офіційна версія твердить про смерть від раку
нирок…
14. Грудень 1963 року. Похорон Василя Симоненка
Поховано Василя на
центральному Черкаському
кладовищі.
Труну несуть Рябокляч, Дзюба,
Коваленко, Сверстюк.
16. У день 70-річчя Василя Симоненка, 8 січня, в Черкасах, було
відкрито меморіальний музей поета у редакції теперішньої газети
«Черкаський край», де працював Василь Андрійович
У своєму робочому кабінеті
17. Василь Симоненко посмертно удостоєний
Державної премії України імені Тараса
Шевченка у 1995 році.
Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину…
