2. Критичне мислення –
основа медіа-освіти
Актуальність теми
 Поширення феномена соціально-психологічної
залежності серед молоді стає тривожною тенденцією
сучасного світу. Для суспільства різноманітні
залежності його членів коштують більше, ніж
найстрашніші епідемії та стихійні лиха. Адже
залежність забирає в людини найцінніше –
час, життя, енергію і здоров’я, заважає їй
розвиватися, стоїть на шляху реалізації заповітних
бажань.
 Багато дослідників вважають, що першопричину
соціально-психологічної залежності як соціального
явища потрібно шукати в наявних культурних
традиціях виховання й освіти.

3. Для чого ж нам так необхідно
критичне мислення?
 Необхідність критичного мислення постає тоді, коли з’являється
потреба перевіряти достовірність тверджень, які, звичайно,
висловлюються людьми - або нами самими, або іншими. Тобто
йдеться про можливість бути кимось уведеним в оману, свідомо чи
несвідомо. Коли ж ми маємо справу не з судженнями чи ідеями, а з
явищами матеріального світу, то нам буває цілком достатньо
звичайного мислення.
 досить часто наші діти використовують в мові стереотипи,
значень яких не знають;
 практично не читають книг (ЗМІ, реклами маніпулюють )
 Інтернет („середньовічний смітник нефільтрованої інформації” )

4. Мотивація до застосування
методів критичного мислення - це
необхідність тренування самого
мислення
 Більшість людей розуміють, що потрібно тренувати
тіло, щоб підтримувати його у формі. Але вони
можуть не усвідомлювати, що мислення також
вимагає зусиль і тренування. На жаль, навколо
безліч прикладів лінивого, недбалого
мислення, занадто залежного від емоцій, а також
прикладів бездумності взагалі.

5. Поняття “критичний”
 Спочатку зазначимо, чим це поняття не є. Ми
звикли до того, що «критичний», “критичність”
значить критикувати інших, знаходити їхні
недоліки, заперечувати, сперечатися. Але це не
так. Критичне мислення не розуміють у значенні
«заперечне» чи «негативне». Адже потрібно не
лише викривати помилки і сумніватися, а також
генерувати нові ідеї, бути продуктивним, шукати
можливі пояснення для незрозумілих відомостей.
Важливо вміти замислюватися над
підтекстом, вміти ставити перед собою проблеми й
запитання, і в кінцевому рахунку мати відкритий
вільний розум.

6. Критичне творче мислення
 Критичне творче мислення - це здібність і прагнення оцінювати різні
твердження та робити об’єктивні судження на основі добре
обгрунтованих доказів. Це здатність бачити упущення в аргументах і не
піддаватися твердженням, які не мають достатніх підстав
 Критичне мислення – це складний ментальний процес, який складається з
розгляду матеріалу, аналізів висновків, розгляду об’єктів, явищ з різних
точок зору, з розробки системи доказів своєї думки.
 Критичне мислення – інтерактивний процес пізнання, який відбувається
одночасно на різних етапах виховання.
 Критичне мислення – це здатність відрізняти уявне від знань, фактів - від
думок
 Люди, що володіють навиками критичного мислення, чесні самі з собою,
перемагають сумніви, ставлять питання, базують судження на доказах,
шукають зв’язок між предметами, інтелектуально незалежні, можуть
відокремити головне від риторики, ними практично неможливо
маніпулювати.

7. Зв’язок критичного і творчого
мислення
 Не можна відділити критичне мислення від
творчого
 Формулювання гіпотез, альтернативних шляхів або
поглядів на проблему, можливих рішень, планів
для дослідження - це творчі акти, котрі підходять
під дане визначення

8. До основних характеристик та принципів
критичного мислення відносять:
 самостійність та індивідуальність;
 інформація є відправним, а не
кінцевим пунктом критичного
мислення;
 критичне мислення завжди починається з
постановки та усвідомлення проблеми;
 критичне мислення прагне до переконливої
аргументації;
 критичне мислення є перш за все мисленням
соціальним.

9. Що ж є складовими критичного
мислення?
П’ять складових критичного мислення
 Критичне мислення – це самостійне мислення, воно носить
індивідуальний характер;
 Інформація – відправний, а не кінцевий пункт критичного
мислення;
 Критичне мислення починається з постановки питання і
визначення проблем;
 Критичне мислення прямує до переконливої аргументації:




твердження (теза, основна ідея, положення);
доведення;
докази, факти (особистий досвід, статистика, текст);
основа (точка відліку, обґрунтовує аргументацію).
 Критичне мислення є мислення соціальне.

10. Що повинна вміти людина, що
критично мислить?
 визначати проблему;
 перевірити використану інформацію;
 проаналізувати твердження, що лежить в основі





інформації;
врахувати альтернативні точки зору;
визначити наявність підтексту в інформації;
синтезувати отримані знання;
зробити висновок;
приймати оптимальне рішення.

11. Пусковий механізм критичного
мислення
 Пусковим механізмом критичного мислення, -
зазначає Вінсент Руж’єро, - є схильність бути
допитливим, дивуватися, шукати відповіді на
запитання» . Якщо ми запитуємо себе: «Як це
сталося? Чому це так, а не інакше? Що тут не
так?», ми тим самим виходимо на шлях до
правильного визначення проблеми .

12. Соціальність критичного
мислення
 Критичне мислення – не тільки наслідок
демократії, але й важливий фактор її
формування, воно є частиною підготовки
громадян, несвідомих в політичних маніпуляціях
влади, до життя в лояльному демократичному
суспільстві.

13. Алан Кроуфорд, Венді Саул, Самюель
Метьюз, Джеймс Макінстер- автори наукового
посібника “Технології розвитку критичного
мислення”
 Посібник містить велику кількість методів ( 60) і
прийомів для активного (інтерактивного) навчання і
розвитку критичного мислення.
 У посібнику знайдете передусім методичні й
технологічні розробки, але всі вони працюють на
велику спільну ідею: розвиток критичного мислення.

14. Технологія розвитку критичного мислення як
модель інтерактивного навчання
 У разі застосування в технології формування
критичного мислення урок складається з трьох
етапів:
 актуалізації;
 усвідомлення;
 рефлексії.

15. Методична модель пізнавального процесу в
контексті технології критичного мислення
складається з трьох стадій:
 Виклик (демонстрування учнями первинних
знань, особистісного досвіду).
 Осмислення (безпосередня робота з інформацією).
 Роздуми (рефлексія).

16. Школа – модель суспільства
 Багатьом дітям притаманне прагнення мислити творчо
й критично. На жаль, такі діти, які ставлять під сумнів
загальноприйняті думки, у школі і вдома часто
вважаються неслухняними, тобто «важкими», тими, що
потребують, на думку дорослих, перевиховання.
 Говорячи про права людини, рівність та свободу, ми
забуваємо про те, що в нашій конкретній
школі, конкретному п’ятому, восьмому, одинадцятому
класі дитина лишається одиницею “процесу”, безликим
об’єктом, який і не говорить майже, бо не хоче
говорити. Заговорити з учнем чи ученицею, як з
партнерами, не спускатися, а піднятися на рівень
дитини – мета інтерактивних технологій навчання.

17. Поставте дитячу особистість у центр усієї діяльності, зробіться
посередником у взаємодії суб’єктів навчання, і ви побачите
очі, що горять жагою відкриття, і відчуєте, що працювати так
важко, але потрібно.