2. Функція нижніх
дихальних шляхів
I Легеневе дихання: перфузія (вентиляція) – конвекційний
транспорт газів повітря крізь дихальні шляхи до альвеол та
дифузія газів з альвеол в кров легеневих капілярів.
ІІ Транспорт газів: конвекційне перенесення газів до капілярів
тканин.
ІІІ Тканинне дихання: дифузія газів з капілярів в тканини.
4. На сучасному етапі функціональна діагностика захворювань
органів дихання передбачає проведення таких обстежень, як:
А. Дослідження вентиляційної функції легень
Пікфлоуметрія. Cпірометрія. Бодіплетизмографія. Газова дилюція.
В. Дослідження газообміну
Пульсоксиметрія. Дифузія газів по СО. Парціальний тиск газів крові.
Газовий аналіз альвелярної концентрації СО.
Функціональна діагностика
в пульмонології
5. Спірометрія (ФЗД) – не інвазивний
діагностичний метод, за допомогою якого
визначають об’єм та швидкість руху повітря в
дихальних шляхах, що в свою чергу дозволяє
виявити порушення вентиляційної функції
органів дихання та визначити їх тип.
«Золотий стандарт»
в пульмонології
6. Оцінка фізичного статусу людини.
Діагностика та виявлення причини респіраторних симптомів
(хронічного кашлю, задишки, утрудненого дихання, ортопное,
хрипів, стридору, ціанозу тощо),
Діагностика змін в лабораторних показниках (гіпоксемія,
гіперкапнія, поліцитемія, зміни на рентгенограмі ОГК тощо).
Визначення ступеня важкості захворювання та моніторування
бронхіальної обструкції при обструктивних захворюваннях
органів дихання (ХОЗЛ, БА).
Діагностика та моніторування рестриктивних порушень у хворих
з інтерстиційними захворюваннями легень та патологією нервово
- м’язового апарату.
Покази до проведення
спірометрії
7. Об’єктивізація скарг хворого з професійною патологією
органів дихання та проведення експертизи
непрацездатності.
Диференційна діагностика обструктивних та
рестриктивних розладів легеневої вентиляції.
Диференційна діагностика позалегеневої патології з
респіраторними проявами.
Оцінка ефективності лікування легеневої патології.
Оцінка ризику оперативного лікування хворого.
Оцінка побічного впливу лікарських засобів з відомим
токсичним впливом на легені.
Покази до проведення
спірометрії
8. Мета спірометрії
За допомогою спірометрії визначають :
Легеневі об’єми (показники) спокійного дихання.
Легеневі об’єми (показники) форсованого дихання.
Легеневі об’єми (показники) максимальної
вентиляції легень.
Функціональні проби (з бронхолітиками,
провокаційні тести).
9. Відповідно до рекомендацій Європейського
товариства сталі та вугілля (ЕССS),
Європейського респіраторного товариства
(ERS) та Американського торакального
товариства (АТS) розрахунки спірометричних
показників проводяться за величинами, які
залежать від антропометричних показників
росту, статі та віку!
Нормальні величини функції
зовнішнього дихання
10. Легеневі показники спокійного
дихання
Загальна ємкість легень (ЗЄЛ): ЖЄЛ (70%)
+ Залишковий об’єм легень (30%)
Життєва ємкість легень (ЖЄЛ): Резервний
об’єм вдиху (55%) + Дихальний об’єм (до
12%) + Резервний об’єм видиху (33%).
Примітка: В здорової, молодої людини ЖЄЛ
можна визначити за допомогою емпіричної
формули: ЖЄЛ (л) = 2,5* зріст (м).
Наприклад, в чоловіка з ростом 180 см ЖЄЛ = 4,5 л.
12. Форсована життєва ємкість легень (ФЖЄЛ).
Показник ФЖЄЛ – це ЖЄЛ, отримана під час маневру форсованого видиху.
ФЖЄЛ використовують для визначення показника модифікованого індексу Тіфно з метою
диференціальної діагностики вентиляційних порушень.
Об’єм форсованого видиху за 1-у секунду (ОФВ1).
Показник ОФВ1 – кількість повітря під час видиху за 1 секунду маневру ФЖЄЛ, відображає
середню об’ємну швидкість в першу секунду видиху.
Відношення ОФВ1 до ФЖЄЛ (модифікований індекс Тіфно).
Показник відношення ОФВ1 до ФЖЄЛ (модифікація індексу Тіфно (ОФВ1/ЖЄЛ вдиху)).
Пікова швидкість видиху (ПШВ або МЕШ).
ПШВ – максимальна експіраторна швидкість, яка вимірюється протягом короткого часу після
початку видиху.
Об’єм форсованого видиху за 6 секунд (ОФВ6).
ОФВ6 – об’єм повітря за 6 секунд, який легше виконується хворим під час маневру дихання.
Аналогічно відношенню ОФВ1 до ФЖЄЛ, ОФВ1/ОФВ6 також відображає ступінь обмеження
експіраторного потоку повітря та дозволяє прогнозувати зниження ОФВ1.
СОШ (ОФВ1)25-75% та МОШ (ОФВ1) 25-75% від ФЖЕЛ
Легеневі показники форсованого
дихання
15. 1. Обструктивний тип, як наслідок порушення проходження повітря по
дихальним шляхам.
Примітка: При обструктивних змінах реєструється зниження показників ОФВ1 та
ОФВ1/ ФЖЄЛ (менше 70%), а також зниження показників МОШ 25-75. При цьому,
показник ЖЄЛ та ФЖЄЛ може бути в нормі!
2. Рестриктивний (обмежувальний) тип, як наслідок зменшення сумарної
площини газообміну або зниження властивості легеневої тканини до
розправлення та обмеженням наповнення альвеол повітрям.
Примітка: При рестриктивних змінах відмічається зниження показника загальної
ємкості легень (ЗЄЛ), та, відповідно, показників ЖЄЛ, ФЖЄД та ОФВ1, які
знижуються пропорційно. Показник ОФВ1/ФЖЄЛ залишається в нормі (більше
70%).
3. Змішаний тип: обструкція + рестрикція:
Примітка: Зниження показників ЖЄЛ, ФЖЄД, ОФВ1, ОФВ1/ФЖЄЛ (менше 70%).
Інтерпретація показників
спірометрії
17. Причини обструктивної
вентиляційної недостатності
Спазму гладкої мускулатури бронхів.
Запальної інфільтрації та набряку слизової бронхів.
Збільшення кількості харкотиння в бронхах.
Деформації бронхів.
Пухлинного процесу.
Наявності стороннього тіла.
Експіраторного закриття (колапсу) мілких бронхів.
Дискінезії мембранозної частини головних бронхів та трахеї.
Трахеомаляція, рецидивуючий поліхондрит.
Обструкція на рівні верхніх дихальних шляхів.
18. Причини рестриктивної
вентиляційної недостатності
Інфільтративні, запальні зміни в легеневій тканині:
пневмонії, туберкульоз легень, інфаркт легень, інтерстиційні
та дисеміновані захворювання легень, пневмосклероз
(фіброз).
Зменшення об’єму функціональної паренхіми легень:
емфізема, ателектаз або вроджена гіпоплазія легень,
зменшення об’єму легень після резекції.
Захворювання плеври, які обмежують екскурсію легень:
ексудативний плеврит, піо/гідроторакс, пневмоторакс,
фіброторакс тощо.
Позалегенева патологія: захворювання опорно-рухового
апарату, деформація грудної клітки, порушення роботи
дихальної мускулатури, серцева недостатність,
захворювання середостіння, збільшення об’єму черевної
порожнини, та больовий синдром, який призводить до
обмеження екскурсії грудної клітки під час дихання.
19. Через 15 хвилин після
інгаляції бронхолітика
короткої дії ОФВ1
збільшується на 12% та
більше від вихідного
значення (або більше 200
мл в абсолютних числах) –
ознака зворотньої
бронхіальної обструкції!
ОФВ1 до і після інгаляції бронходилататора
час, с
4
2
1
3
Норма
Після бронхолітика
До бронхолітика
Приріст
ОФВ1>12%
0 1 2 3
Об'єм, л
Бронходилятаційний тест
20. Тимчасові протипокази
до проведення спірометрії
Важка дихальна (легенева) недостатність.
Важке загострення бронхіальної астми, ХОЗЛ.
Пневмоторакс.
Легенева кровотеча, виражене кровохаркання.
Гіпертонічний криз, в т.ч. ускладнений.
Гострий коронарний синдром.
Післяопераційний період.
Загроза переривання вагітності.
Порушення свідомості.
Епілепсія, яка потребує медикаментозного лікування.
Відсутність розуміння виконання процедури (вік до 5 років,
психічне захворювання).
Відсутність контакту з медичним персоналом та довіри зі сторони
хворого.
21. Дифузна властивість легень
Методологія (згідно рекомендацій ATS)
Визначається швидкість проходження СО крізь альвеолярно-капілярну
мембрану та напруження даного газу в альвеолярному повітрі.
( Для дослідження використовується основний газ СО, який в 200 разів
активніше зв’язується з Нb в порівнянні з киснем).
Використовується суміш газів: СО 0,28% + Не 9,7% + О2 100% +
синтетичне повітря.
Метод одиночного вдиху з затримкою на 10 секунд.
Тест повторюється через 4 хвилини ( 2-5 підходів) з розбіжністю даних не
> 10%.
23. Точка прикладання DLCO
Диференційна діагностика причин бронхіальної обструкції.
Виявлення до клінічних проявів інтерстиційних захворювань легень
(альвеоліти, пневмоніти, пневмоконіози, саркоїдоз, фіброз тощо).
Диференційна діагностика рестриктивних порушень ОГК.
Захворювання, що супроводжуються ураженням паренхіми легень та
потовщенням альвеолярно-капілярної мембрани (пневмонії,
запальний або гемодинамічний набряк легень ).
Захворювання, що супроводжуються ураженням капілярного русла
легень (системні захворювання в т.ч. васкуліти, ТЕЛА тощо).
Захворювання, що супроводжуються зменшенням поверхні
альвеолярно-капілярного контакту та об’єму капілярної крові (
емфізема, анемія тощо).
Експертиза трудової непрацездатності професійної патології.
24. Інтерпретація показників DLCO
(рекомендації ATS)
Норма DL(CO) – 18 мл/мін/мм.рт.ст./м.кв.
DLCO: 80 – 60 % ЛН І ст.
DLCO: 60 – 40 % ЛН ІІ ст.
DLCO: < 40 % ЛН ІІІ ст. – важке респіраторне
порушення!
DLCO: < 30 % (9 мл/мін/мм.рт.ст./м.кв.) - повна
втрата працездатності!
