Cучасні аспекти епідеміології

Сучасні аспекти
епідеміології,
діагностики та лікування
хворих
на ко-інфекцію ТБ/ВІЛ.
Доповідь до Всеукраїнського дня боротьби з туберкульозом
міського позаштатного фтизіатра Мороз А.М.

Актуальною проблемою сучасності як у світі,
так і в Україні залишається епідемічна
ситуація щодо туберкульозу та ВІЛ-інфекції.
Україна віднесена до групи країн з високим
рівнем захворюваності та концентрованою
епідемією ВІЛ/СНІДу.

Туберкульоз як найбільш поширена
опортуністична хвороба при ВІЛ-інфекції став
головною причиною захворюваності на СНІД
та смертності від СНІДу, вірус імунодефіциту
людини (ВІЛ), у свою чергу, сприяє активації
латентної туберкульозної інфекції на тлі
мультирезистентного ТБ та ТБ із розширеною
стійкістю до ПТП, що робить проблему ВІЛ-
асоційованого туберкульозу однією з
найважливіших у медико-соціальному аспекті та
потребує інтегрованого підходу до ії вирішення.

1995 рік в Україні проголошена епідемія
туберкульозу. Захворюваність на цю недугу
становила 50 випадків на 100 тисяч населення.
2005 рік - найвища захворюваність на
туберкульоз 84,1 на 100 тисяч населення.

В результаті реалізації Загальнодержавної
Програми протидії захворюванню на туберкульоз
2007-2011рр. протягом 4 років в Україні
досягнуто суттєвих позитивних зрушень щодо
епідеміологічної ситуації з туберкульозу.
2006 рік - відмічається повільне зменшення
показників захворюваності та смертності від
туберкульозу.

Водночас, на фоні поступової стабілізації
епідеміологічного процесу, на сьогодні
загрозу становить поширення мультирезис-
тентного туберкульозу. За даними ВООЗ, в
Україні мультирезистентний ТБ мають 16%
хворих, яким вперше встановили діагноз
туберкульозу та 44% хворих з рецидивами
захворювання.
Проблемним питанням у контролі за ТБ в
Україні є постійне збільшення
захворюванності та смертності від ко-інфекції
ТБ/ВІЛ, оскільки з кожним роком
збільшується кількість людей,що живуть з ВІЛ
СНІДом.

Нормативна база.
На сьогодні в Україні надання допомоги хворим на ко-інфекцію
регламентується низкою нормативних документів:
 Наказ МОЗ України №415 від 19.08.2005р. “Про
удосконалення добровільного консультування та
тестування на ВІЛ –інфекцію”.
 Наказ МОЗ України №446 від 06.07.2006р. “ Про
затвердження Інструкції з впровадження порядку
добровільного консультування і тестування на ВІЛ-
інфекцію у протитуберкульозних, дерматовенерологічних та
наркологічних закладах охорони здоров`я”.
 Наказ МОЗ України №276 від 28.05.2008р. “Про
затвердження клінічного протоколу надання медичної
допомоги хворим на поєднанні захворювання – туберкульоз
та ВІЛ-інфекція”.
 Наказ МОЗ України №1141 від 21.12.2010р. “ Про
затвердження Порядку проведення тестування на ВІЛ-
інфекцію та забезпечення якості досліджень, форм
первинної документації щодо тестування на ВІЛ-інфекцію,
інструкції щодо їх заповнення”.

Вагомість вказаного підкреслено в
Цілях розвитку тисячоліття, які
Україна на міжнародному рівні
зобов`язалась досягти шляхом
виконання Декларації про відданість
справі боротьби з ВІЛ/СНІДом та
висвітленню у двох державних
цільових програмах, метою яких є
стабілізація та позитивні зрушення в
епідемічній ситуації з ВІЛ-інфекції та
ТБ.

Реалізація спільних заходів протидії
поєднаної патології туберкульозу та ВІЛ-
інфекції/СНІДу
Досягнення:
1. На 10% збільшився рівень охоплення ВІЛ-
позитивних контингентів диспансерним наглядом
та заходами щодо виявлення у них туберкульозу.
2. Забезпечено доступ до антиретровірусної та
протитуберкульозної терапії.
3. Стабілізовано рівень смертності від ко-інфекції
ВІЛ/ТБ.

Реалізація спільних заходів протидії
поєднаної патології туберкульозу та ВІЛ-
інфекції/СНІДу
Проблемні питання:
1. Недостатній рівень охоплення ВІЛ-позитивних
контингентів диспансерним наглядом та заходами щодо
виявлення у них туберкульозу.
2. Низька питома вага хворих на ко-інфекцію, які
отримують антиретровірусну терапію. З 6499 осіб, які
потребували лікування у 2013 р. отримали лише 5504 –
84,8%

Створення сприятливого соціального
середовища для діяльності інститутів
громадянського суспільства для
подолання епідемії туберкульозу
Досягнення:
1. Покращено інформаційну політику щодо профілактики
захворювання на туберкульоз.
2. Затверджено стратегію адвокації, комунікації та соціальної
мобілізації (АКСМ).
3. Залучено Товариство Червоного Хреста до проведення
контрольованого лікування хворих на амбулаторному етапі.
4. Запроваджені профілактичні програми для уразливих груп
населення.

Динаміка та географія захворюваності населення України на ТБ
2013 рік
Показник від 90 до 100
Показник від 60 до 90
Показник до 60
Луцьк
Рівне
Житомир
Київ
Чернігів
Сум
и
Полтава
Харків
Луганськ
Донецьк
Запоріжжя
Херсон
АР Крим
Кіровоград
Миколаїв
Одеса
Черкаси
Вінниця
Львів
Терно-
піль
Хмель-
ницький
Ів.-Фран.
Ужгород
Чернівці Дніпропетровсь
к
2006 рік
Луцьк
Рівне
Житомир
Київ
Чернігів
Сум
и
Полтав
а
Харків
Луганськ
Донецьк
Запоріжжя
Херсон
АР Крим
Кіровоград
Миколаїв
Одеса
Черкаси
Вінниця
Львів
Терно-
піль
Хмель-
ницький
Ів.-Фран.
Ужгород
Чернівці Дніпропетровськ
По Україні - 83,2 на 100 тис. нас. По Україні - 68,1 на 100 тис. нас.

ЗАХВОРЮВАНІСТЬ НА ТУБЕРКУЛЬОЗ В УКРАЇНІ У
2012 РОЦІ
(на 100 тис. населення)

ВИЯВЛЕННЯ НОВИХ ВИПАДКІВ ТА РЕЦИДИВІВ З КСБ
(+) У ОСІБ, ОБСТЕЖЕНИХ В ЛАБОРАТОРІЯХ
ЗАГАЛЬНО-ЛІКУВАЛЬНОЇ МЕРЕЖІ У 2011 – 2012
РОКАХ

ЗАХВОРЮВАНІСТЬ НА
МУЛЬТИРЕЗИСТЕНТНИЙ ТУБЕРКУЛЬОЗ В
УКРАЇНІ У 2012 РОЦІ
(на 100 тис. населення)

Фактори впливу на зростання поєднаного
інфікування населення.
 Гіпердіагностика ТБ легень у хворих з негативним
мазком (через діагностичні труднощі).
 Гіподіагностика ТБ з позитивним мазком через
завантаженність лабораторій.
 Недосконале контрольоване лікування.
 Низька питома вага виліковування.
 Висока питома вага смертності під час лікування.
 Висока питома вага перерваного лікування через
побічні ефекти ПТП.
 Висока частота рецидивів ТБ.
 Високий ризик передачі резистентних форм ТБ серед
ВІЛ-інфікованих в умовах протитуберкульозних
закладів.

За офіційними даними ДУ “Український центр
контролю за соціально- небезпечними хворобами
МОЗ України”, в 2013р. в структурі СНІД-
індикаторних захворювань ТБ складає 55% серед
осіб з впершевстановленим діагнозом СНІДу та
57,2% серед хворих на СНІД, які на кінець 2013р.
перебували на обліку в закладах охорони здоров`я,
що здійснюють медичний нагляд за ВІЛ-
інфікованими особами.

Ознаки та критерії
діагностики.
 Ко-інфекцію ТБ/ВІЛ діагностують у
разі захворювання на туберкульоз ВІЛ-
інфікованої особи або виявлення ВІЛ-
інфекції у хворого на туберкульоз, або
коли під час проходження
профілактичного чи діагностичного
обстеження у пацієнта виявляють
обидва захворювання одночасно.

Перелік обстежень які застосовують для
діагностики ТБ.
1. Обов`язкові обстеження:
 Збір скарг і анамнезу.
 2-х кратний аналіз мокротиння або іншого
біологічного матеріалу методом
мікроскопії за Цілем-Нільсеном.
 Оглядова рентгенографія органів грудної
клітки.
 Томографія уражених частин легень.
 2-х кратний аналіз мокротиння або іншого
біологічного матеріалу методом посіву.

2. Додаткові обстеження (медичні установи ІІІ-рівня).
 Комп`ютерна томографія органів грудної клітки.
 ФБС із взяттям промивних вод для мікроскопічного та
бактеріологічного дослідження та біопсією уражених ділянок.
 Трансторакальна або трансбронхіальна,або відкрита
пункційна біопсія легень; біопсія збільшених лімфовузлів із
забором матеріалу для мікроскопічного та бактеріологічного
дослідження.
 Торокоскопія з біопсією плеври із забором матеріалу для
мікроскопічного та бактеріологічного дослідження.

 Патогістологічне дослідження біопсійного матеріалу (при
підозрі на позалегеневий ТБ).
 Фіброскопічні методи дослідження при ураженні
конкретних органів та систем (гастро-колоно-
лапароскопія).
 УЗД органів черевної порожнини.
 Прискорені бактеріологічні методи виявлення МБТ:
ВАСТЕК.
 Молекулярно-генетичні лабораторні методи: тести
ампліфікації нуклиїнових кіслот (ПЛР).
 Туберкулінодіагностика (проба Манту з 2ТО, проба з
АТР).

Мікроскопія мазка за Цілем-
Нільсенем
Забір мокротиння
(Наказ МОЗ України № 1091 від 21.12.2012 р.):
1. Мокротиння збирається у стерильні одноразові пластикові
контейнери із широким гирлом та кришкою, що закручується.
2. Мокротиння збирається на відкритому повітрі або в
спеціальному приміщенні для збору мокротиння рано-вранці.
3. Перший аналіз мокротиння пацієнт збирає та здає при
відвідуванні лікувального закладу.
4. Пацієнту видається контейнер додому (для здачі другого
аналізу), щоб він зібрав мокротиння вранці.
5. Другий аналіз мокротиння зібраного вранці пацієнт приносить
з дому.
6. Якісні мазки мокротиння отримують із матеріалу, який
доставляється в лабораторію зразу після збирання.

Забір мокротиння
(Наказ МОЗ України № 1091
від 21.12.2012 р.):
Матеріалом для дослідження можуть
бути:
а) біологічні рідини;
б) тканини;
в) гній.

Розрізняють дві групи проб:
1. проби, які взяті в асептичних умовах (біопсійний матеріал
під час хірургічних втручань, плевральна рідина, ліквор,
синовіальна рідина, асцитична рідина, кров, кістковий мозок)
– біологічні рідини або біопсійний матеріал поміщають у
стерильний контейнер з дотриманням правил асептики з
додаванням 10% стерильного розчину щавелекислого натрію з
розрахунку 0,01-0,02 мл. на 1 мл. зразка біологічної рідини або
розчин гепарину 0,2 мл. на 1 мл. зразка. Матеріал
направляється в лабораторію протягом 1-6 годин.
2. Проби, взяті без дотримання правил асептики (гній,
виділення, сеча) – біологічні матеріали поміщають в
стерильний контейнер без консервантів. Якщо планується
транспортування матеріалу в контейнер слід додати
ізотонічний розчин хлориду натрію або помістити його в
термоконтейнер із льодом температура 4-15 С. Зібраний
матеріал направляється в лабораторію протягом 1-6 годин.
Перед забором сечі пацієнт повинен помити статеві органи
миючими засобами, а зразок сечі зразу ж помістити в
холодильник. Збирається 3 зразки сечі вранці із середньої
порції.

Приготування відбитку лімфатичного вузла
або іншого біопсійного матеріалу для
забарвлення за Цілем-Нільсенем
(Наказ МОЗ України № 1091 від 21.12.2012 р.)
Видалений лімфатичний вузол
розрізається, зріз кладуть на скельце та
щільно проводять по його поверхні.
Дають висохнути при кімнатній
температурі 3-5 хв. Загортають у папір
та надсилають до лабораторії.

Особливості реакції на туберкулін
залежно від стадії ВІЛ-інфекції.
І-ІІ стадії ВІЛ- інфекції:
Реакція на туберкулін типова; при інфікуванні
або активному захворюванні виявляють
позитивні або гіперергічні проби.
Негативні проби- при відсутності інфікування
або тяжких поширених формах туберкульозу.

Особливості реакції на туберкулін
залежно від стадії ВІЛ-інфекції.
ІІІ-IV стадії ВІЛ- інфекції:
Реакція на туберкулін нетипова.
У 70% пацієнтів визначаються негативні
туберкулінові проби незалежно від інфікування,
наявності активного захворювання.
30% пацієнтів позитивно реагують на туберкулін
при інфікуванні, або наявності активного

Особливості туберкульозу на кожній стадії ВІЛ-інфекції.
(рівень переконливості доказів-А)
Стадія
ВІЛ-
інфекц
ії
Особливості туберкульозу
І Типовий перебіг туберкульозу легень: інфільтрати та
вогнища у верхніх долях, каверни, фіброз, виявляють
КСБ та МБТ у мокротинні.
ІІ Типовий перебіг туберкульозу легень: інфільтрати та
вогнища у верхніх долях, каверни, фіброз, виявляють
КСБ та МБТ у мокротинні.
ІІІ Атиповий перебіг туберкульозу легень: інфільтрати у
нижніх долях, відсутність каверн, не утворюється фіброз,
рідко визначають КСБ та МБТ у мокротинні. Атипова
гранульома та відсутність типових морфологічних ознак
туберкульозу, визначають КСБ та МБТ в уражених
органах. Переважають позалегеневі форми туберкульозу.
IV Первинна форма туберкульозу має септичний характер:
визначають МБТ у разі засіву крові (міліарний
туберкульоз, туберкульозний менінгоенцефаліт).

Перелік захворювань з якими проводять
дифференційну діагностику
ТБ у ВІЛ-інфікованих.
Діагноз Ознаки
Бактеріальна пневмонія Гострий початок, позитивна відповідь на АБП
широкого спектру дії.
Пневмоцистна
пневмонія
Непродуктивний кашель із задишкою, що
посилюється, зниження напруження кисню у крові.
Рак легень Вік (після 40-років), бронхо-плевро-
пульмональний синдром переважає над
інтоксикаційним.
Аспергілома Відсутність КСБ при наявності порожнини з
включеннями (симптом пертсня), кровохаркання.
Абсцес легені Виражений інтоксикаційний синдром, гнилостний
запах мокротиння, рентгенологічно - рівень рідини
в порожнині.

Перелік захворювань з якими проводять
дифференційну діагностику
ТБ у ВІЛ-інфікованих.
Діагноз Ознаки
Мікобактеріози Клінічна та рентгенологічна картина не
відрізняється від туберкульозу. При засіві крові
на специфічні середовища визначаються атипові
мікобактерії.
Саркома Капоші Поєднується із ураженням шкіри і слизових
оболонок.
Криптококоз Визначення криптококу у мазках мокротиння
або антигену криптококу у мокротинні та /або
крові.
Нокардіоз Клінічна та рентгенологічна картина не
відрізняється від туберкульозу. Абсцеси у
м`яких тканинах та мозку. Діагноз
підтверджується гістологічно.

Основна проблема в лікуванні хворих з ко-
інфекцію є прихильність хворих
Висока прихильність - це процес, а не
поодинокий випадок. Не можливо
заздалегідь передбачити, хто з пацієнтів
продемонструє високу прихильність, а хто
ні.
Дослідження довели, що такі фактори як
стать, раса, вік, соціально-економічний
статус,рівень освіти, вживання наркотиків
чи алкоголю не є надійними
прогностичними критеріями дотримання
вимог лікування.

Перешкоди до високої прихильності
пацієнта до лікування
Чинники з боку пацієнта та його найближчого
оточення:
низький рівень інформованості,страх викриття ВІЛ-статусу,
депресія, релігійні погляди, недостатня підтримка хворого з боку сім`ї
та близького оточення,активне споживання наркотиків та алкоголю;

Чинники з боку медичних працівників
медичних установ та груп супроводу АРТ:
недоліки організації надійного та зручного для пацієнта доступу до
меддопомоги або лікарського препарату, незадовільні стосунки між
лікарем та пацієнтом, брак знань та навичок медпрацівників щодо
формування високого рівня прихильного ставлення;
Чинники з боку схеми лікування:
необхідність прийому ліків частіше, ніж двічі на добу, велика
кількість таблеток (капсул) або їх великий розмір, токсичність та
побічні ефекти лікування,негативна взаємодія препаратів АРТ між
собою, а також з лікарськими засобами для лікування інших станів.

Шляхи підвищення прихильності
до лікування
Бажання відігравати активну роль у
прийнятті рішень, стосовно лікування, по-
різному виявляється у різних пацієнтів.
Вивчення уподобань щодо такої участі,
може стати рушійною силою для
формування їх прихильного ставлення.

Основні протитуберкульозні препарати та рекомендовані
дози для лікування хворих 1-4 категорії
(рівень переконливості доказів - А)
ПТП І-ряду
Протитуберкульозні
препарати
Рекомендовані дози
для шоденного
прийому
Рекомендовані дози для
лікування
інтермітуючим методом
мг/кг Г мг/кг Г
Ізоніазид 5 (4-6) 0,3-0,45 10(8-12) 0,6
Рифампіцин 10(8-12) 0,6 10(8-12) 0,6
Піразінамід 25(20-30) 1,5-2,0 35(30-40) 2,5-3,0
Стептоміцин 15(12-18) 1,0 15(12-18) 1,0
Етамбутол 15(15-20) 1,2-1,6 30(25-35) 1,6-2,0

дози для лікування хворих 1-4 категорій
Ін`єкційні ПТП
Протитуберкульоз
ні препарати
Рекомендовані
дози для
шоденного
прийому
дози для
лікування
інтермітуючим
методом
Канаміцин 15-20 0,5-1,0 15-20 1,0
Амікацин 15-20 0,5-1,0 15-20 1,0
Капреоміцин 15-20 0,5-1,0 15-20 1,0

Основні протитуберкульозні препарати та
рекомендовані дози для лікування хворих 1-4 категорій
Фторхінолони
Протитубер-
кульозні
препарати
дози для
шоденного
прийому
дози для
лікування
методом
Офлоксацин 15-20 0,8-1,0 15-20 0,8-1,0
Левофлоксацин 7,5-10 0,5-1,0 7,5-1,0 0,75-1,0
Моксифлоксацин 7,5-10 0,4 0,4 0,4
Гатифлоксацин 7,5-10 0,4 0,4 0,4

Бактеріостатичні ПТП ІІ ряду
препарати
прийому
для лікування
методом
Етіонамід 15-20 0,5 15-20 0,75-1,0
Протіонамід 15-20 0,5 15-20 0,75-1,0
Циклосерин 15-20 0,5 15-20 0,75-1,0
Теризидон 15-20 0,5-0,6 15-20 0,75-0,9
Парааміносаліцилова
150 8 150 8-12
кислота
Тіоацетазон 150 мг для дорослих

ПТП з невизначеною ефективністю
препарати
прийому
для лікування
методом
Клофазимін 100-300 мг для дорослих
Амоксицилін/клавулано
ва кислота
875-125 мг двічі на день або 500-125мг тричі на
день
Кларитроміцин 500 мг для дорослих двічі на день
Лінезолід 600 мг для дорослих двічі на день
Ізоніазид у високих
дозах
16-20 мг на кг щоденно при задовільній
переносимості
В дужках наведені рекомендовані дози. Перед дужками оптимальні
середньодобові дози

Показники кількості пацієнтів з ко-
інфекцією ТБ/ВІЛ, які лікувались в
хіміорезистентному відділенні МТД
з грудня 2012 р. по грудень 2013 р.
5
5
5
4,5
4
3,5
3
2,5
2
1,5
1
0,5
0
М. Чернівці
Область
-

Розподіл хворих за статтю
2
1
3
4
4
3,5
3
2,5
2
1,5
1
0,5
0
жінки чоловіки
Область

Розподіл хворих за віком
м.Чернівці Область
1
2
2 жінки 30-40 років
чоловіки 40-50 років
1
3
1
жінки 40-50 років

Розподіл хворих згідно типу
випадку
2
1
2 ВДТБ
РТБ
ІТБ
1
4
ВДТБ
ІТБ

Розподіл хворих за структурою
форм ТБ
1
4
дисемінований
інфільтративний
5 дисемінований

Розподіл хворих за соціальним
чинником
1
2
2
бомжі
наркомани
непрацюючі
працездатного віку
1
4
непрацюючі
працездатного віку
алкоголіки

Хворі, які отримали стандартний
режим ХТ
3
3
3
2,5
2
1,5
1
0,5
0
Область
-

Хворі, які отримали
індивідуальну схему лікування
-
2 2
М.Чернівці
Район

Ефективність лікування
-
4
8
2
2
4
Припинення
бактеріовиділення
Загоєння каверн
Перерване
лікування
Продовжують
лікування
Збереження
деструкцій

Синдром імунної реконституції (СІР)
 Після початку ПТП терапії у деяких пацієнтів
розвивається загострення симптомів,проявів чи
рентгенологічна маніфестація ТБ. Етіологія цих
реакцій невідома, але вважають, що при ВІЛ-інфекції
це частково відбувається як наслідок ВААРТ-
обумовленого відновленням імунітету, що призводить
до нетипової імунної відповіді до загиблих чи тих, що
гинуть МБТ.
 СІР немає широко прийнятого визначення.
Визначення розроблене для країн з обмеженими
ресурсами і випадок потребує наявності трьох
критеріїв:
 погіршення існуючих чи поява нових симптомів чи
проявів хвороби;
 атиповою рентгенологічною картиною що виникає
після початку ВААРТ;
 Не відноситься до невдачі лікування чи іншого

Для СІР характерно:
Прогресування ТБ;
ТБ може виникати в цій же локалізації або в нових
локалізаціях;
Може виникати в будь-який час після початку АБП-
терапії;
Асоційований з початком чи продовженням ВААРТ;
Немає ознак рецидиву чи загострення( позитивний
мазок харкотиння на КСБ не виключає діагнозу СІР);
Виключення іншого захворювання;
Виключена гіперчутливість до ліків;
Відповідь на глюкокортикостероїди не підтверджує
діагноз СІР.

Ризик розвитку СІР:
Низький рівень CD4 клітин;
Швидке відновлення CD4 клітин;
Швидке зниження рівня вірусного
навантаження;
Дисемінація ТБ процесу поза легені;
Початок ВААРТ в перші два місяці
протитуберкульозного лікування.

Клінічна характеристика СІР
СІР найчастіше супроводжується
лихоманкою та виникненням чи
збільшенням лімфаденопатій. Периферичні
лімфатичні вузли, як правило із
запаленням, темно-червоного кольору і
схильні до спонтанної перфорації. Також
було описано виникнення чи прогресування
ураження легень, плевральний чи
перикардіальний випіт, асцит, абсцеси
здухвинно-поперекових м`язів, нові або
прогресуючі туберкуломи ЦНС.

Ведення випадку СІР
Необхідно виключити невдачу лікування,
гіперчутливість до препаратів та інші опортуністичні
інфекції.
Глюкокортикостероїди(ГКС)
Лікування СІР може потребувати застосування ГКС у
середніх та високих добових дозах іноді протягом
тривалого періоду, для того щоб регулювати симптоми.
Застосовується преднізолон чи метилпреднізолон у
дозах 1-1,5 мг/кг, з поступовою відміною протягом 1-2
тижнів.
Періодична голкова аспірація вмісту лімфатичного
вузла чи абсцесу призначається, якщо розвивається його
набряк та/або запалення. Це може попередити
спонтанну перфорацію, що може призводити до
утворення нориць, які довго загоюються та
рубцюються.

НЕ ВИРІШЕНИМИ ПРОБЛЕМАМИ НА
СЬОГОДНІШНІЙ ДЕНЬ
ЗАЛИШАЮТЬСЯ:
 поширення мультирезистентного
туберкульозу та, пов’язана з цим, можливість
перехресного інфікування в умовах
протитуберкульозного закладу. За даними
ВООЗ Україна посідає друге місце після
Російської Федерації серед країн
Європейського регіону за тягарем
 постійне збільшення захворюваності та
смертності від ко-інфекції туберкульоз/ВІЛ

ВИСНОВКИ
 Сучасний стан контролю за ТБ характеризується
швидкими темпами зростання кількості хворих на ВІЛ-
асоційований і хіміорезистентний ТБ, що становить
серйозну соціальну та народно-господарську проблему і
потребує інтегрованого підходу до її вирішення.
 За умови зростання в Україні кількості хворих на ко-
інфекцію, існує потреба в удосконаленні методів
діагностики та лікування коморбідної патології.
 Зниження тягаря епідемії ко-інфекції ТБ/ВІЛ сьогодні
можливе в разі наявності тісної взаємодії
протитуберкульозної служби та служби профілактики
та боротьби зі СНІДом, що сприятиме впровадженню
доброякісних послуг з діагностики, профілактики та
лікування пацієнтів з поєднаною патологією ТБ/ВІЛ.

Cучасні аспекти епідеміології

Recommended

Recommended

More Related Content

What's hot

What's hot (20)

Similar to Cучасні аспекти епідеміології

Similar to Cучасні аспекти епідеміології (20)

Cучасні аспекти епідеміології

Editor's Notes