Интерактивные технологии внз скороч Черкассы

1. ІНТЕРАКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ
У ВИЩІЙ ШКОЛІ
Марина Іванівна Скрипник –
кандидат педагогічних наук, доцент кафедри філософії і освіти дорослих
Університету менеджменту освіти НАПН України
E-mail: marina_scripnik@ukr.net

2. Мета:
розвиток у педагогічних працівників системи
теоретико-прикладних знань, умінь і навичок
із актуальних технологій навчання у ВНЗ;
оволодіння методами проектування
навчальних занять у вищій школі з
елементами інтерактивних технологій

3. ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!
Інтерактивні методи навчання: Навч. посібник. /За заг. ред. П.Шевчука і
П.Фенриха. – Щецін: Вид-во WSAP, 2005. – 170 с. Значна увага приділяється
організаційно-методичним підходам у використанні ігрових та неігрових імітаційних
методів, скерованих на закріплення та нагромадження знань та відпрацювання стійких
навичок і вмінь у об’єктів навчального процесу.
Дичківська І. Інноваційні педагогічні технології Навчальний посібник /
К. : Академвидав, 2004.- 352 c. Розкрито загальні засади педагогічної і
нноватики, сутність і особливості педагогічної технології, інноваційної
діяльності педагога.
Стрельніков В. Ю. Сучасні технології навчання у вищій школі :
модульний посібник / В. Ю. Стрельніков, І. Г. Брітченко. – Полтава : ПУЕТ, 2013. –
309 с. Розглядаються технології інтенсивного навчання: модульні
технології як відкриті системи навчання; технології дослідницького (евристичного) навчання;
імітаційні технології навчання – соціально- психологічний тренінг, дискусійні технології
навчання; кооперативне навчання, технології навчання у співробітництві; проективна освіта.
Пометун Олена. Енциклопедія інтерактивного навчання ⁄⁄ Режим доступу:
informkon.at.ua/_ld/0/9_.___.pdf Здійснено систематизацію та класифікацію інтерактивних
методів і прийомів навчання.
Скрипник М. І. Інтерактивні технології в післядипломному навчанні: довідник ⁄
М. І. Скрипник ; НАПН України, ДВНЗ «Ун-т менедж. освіти». – К., 2013. – 232 с. ⁄⁄ Режим
доступу:lib.iitta.gov.ua/7010/1/Довидник_ДО_ВИДАННЯ.pdf Відібрано найрозповсюдженіші
поняття з інтерактивних технологій (аналіз конкретних ситуацій; воркшоп; дебати; дискурс;
дискусія навчальна; діалектичний метод Сократа; дослідницький метод; інтерактивна вправа
та прийом навчання тощо). Довідник містить адреси сайтів з проблеми освіти дорослих в
Інтернеті, відомості про дослідників, приклади інтерактивних вправ.

4. ЦІЛІ:
обґрунтувати понять «освітня технологія»,
«педагогічна технологія», «технологія
навчання»;
з'ясувати джерела виникнення інтерактивних
технологій навчання;
синтезувати відношення між лекцією,
семінарським заняттям та елементами
інтерактивних технологій;
сформулювати алгоритм діяльності
викладача під час розроблення технологій
навчання

5. Завдання-інструкція
Заповніть кожен слайд поданої
презентації та надішліть авторові до
01.02.16 р.
Прошу виконувати завдання за
допомогою групового методу навчання,
тобто виконувати завдання доцільно у
групи (викладачі однієї кафедри).
Кількісний склад групи – до 10 осіб.
 Автор: Марина Іванівна Скрипник –
marina_scripnik@mail.ru

6. ??? ЧОМУ СЬОГОДНІ ТРЕБА НАВЧАТИ ІНАКШЕ
ЯКА РІЗНИЦЮ МІЖ ОСВІТНІМИ МОДЕЛЯМИ

7. Завдання 1. ЧОМУ СЬОГОДНІ ТРЕБА
НАВЧАТИ ІНАКШЕ?
• Відповідь слухачів (до 10 аргументів):

8. Завдання 2. Креативна вправа
Назвіть максимальну кількість варіантів
використання скребки:

9. Завдання 3. Визначте особливості інформаційного суспільства
ХАРАКТЕРНІ ОЗНАКИ ОСВІТИ У ТРЬОХ ТИПАХ ЦИВІЛІЗАЦІЇ
Ознаки освіти Суспільство
доінду-
стріальне
індустріальне Інформаційне
(заповнити)
Мова викладання латинська і
грецька
державні
мови
Характеристика того,
хто вчиться
юнаки із еліти у
віці 6–20 років
юнаки і
дівчата у віці
6–17 років
Джерело оплати батьки податкові
надходження
Організатор навчання церква держава
Технології навчання репродуктивні творчі
Складач програми
навчання
викладач держава
Частка активного
населення у третинному
секторі (освіта, сервіс,
10–15 % 15–25 %

10. Важливість освіти незначна суттєва визначає
цивілізаційні
зміни
Характер освіти коротка тривала
Тривалість обов’язкової
освіти
1–4 роки 7–11 років
Тривалість
первинної освіти
2–7 років 10–18 років
Кількість ступенів
освіти
3 4–5
Кількість дипломів
вищої освіти
1–2 3–4
Частка ВНП, що
витрачається на
освіту
менше 1% 2 – 4 %
Політичний агент,
який має головний
церковна та
світська
держава

11. СКОНСТРУЮЙТЕ ЛЕКЦІЇ І
СЕМІНАРСЬКІ ЗАНЯТТЯ З
ЕЛЕМЕНТАМИ ІНТЕРАКТИВНОЇ
ТЕХНОЛОГІЇ
(КОНСТРУКТОР ПОДАНО НА
НАСТУПНОМУ СЛАЙДІ)
Завдання 4.

12. Конструктор лекції з елементами інтерактивної технології
Структура (основні компоненти) лекції як форми
організації навчання у ВНЗ
Що повинен робити викладач, щоб активізувати
діяльність студентів (можливі прийоми)
(заповнити)
1. Мотивація діяльності слухачів
(привернення уваги до теми)
2. Представлення теми, плану, очікуваних
результатів, списку рекомендованої
літератури
3. Постановка питань, проблемних завдань,
на яких буде зосереджено увагу
4. Виклад основних питань лекції з
висновками до кожного
5. Загальні висновки до теми лекції

13. Конструктор семінарського заняття з елементами
інтерактивної технології
Орієнтовна структура СЗ з
елементами ІТ
Орієнтовні інтерактивні вправи
(заповнити)
1. План
2. Ціль
3. Активність студентів
4. Логічна система доведень
5. Прогнозування запитань
6. Підведення проміжних
висновків
7. Фіксацію запропоновані
ідеї на дошці або за
допомогою інших наочних
посібників
8. Вміння здійснювати
студентами висновків

14. Основні
характеристики
Традиційна технології навчання Інновацій-на
(заповніть)
Цільова установка Результат навчання –
засвоєння передбаченого
стандартом обсягу
інформації
Роль студента Переважно пасивна
Роль викладача Провідна – джерело знань
Форми подачі
знань
У «готовому вигляді», за
зразком, з перевагою
вербальних методів і
текстових форм
Використання
знань
Переважно у типових
завданнях, для підготовки до
контрольних процедур
Домінуюча форма Фронтальна та
Завдання 5.
ОЗНАЙОМТЕСЬ ІЗ ХАРАКТЕРИСТИКОЮ ТРАДИЦІЙНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ ТА
ПРЕДСТАВТЕ ОЗНАКИ ІННОВАЦІЙНОЇ:

15. НАВЧАЛЬНИЙ МАТЕРІАЛ ДЛЯ
САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ
Зверніть увагу на:
Скрипник М. І. Інтерактивні технології в
післядипломному навчанні: довідник ⁄ М. І.
Скрипник ; НАПН України, ДВНЗ «Ун-т менедж.
освіти». – К., 2013. – 232 с. – Режим
доступу:lib.iitta.gov.ua/7010/1/Довидник_ДО_В
ИДАННЯ.pdf

16. ІННОВАЦІЙНЕ НАВЧАННЯ:
 зорієнтоване на динамічні зміни в навколишньому світі;
 навчальна діяльність ґрунтується на оригінальних методиках
розвитку різноманітних форм мислення, творчих здібностей,
високих соціально-адаптаційних можливостей особистості;
 покликання готувати не лише «людину, що пізнає», але і
«людини, що діє»;
 характерними рисами є передбачення (anticipation) - здатність
до розуміння нових, незвичайних ситуацій, прогнозування подій,
оцінка наслідків прийнятих рішень, орієнтація на майбутнє
 та співучасть (participation) – соціальна активність, участь
особистості в найважливіших видах діяльності, її особистий
вплив на прийняття локальних та глобальних рішень, здатність
бути ініціативним

17. ЗРАЗКОВА УЗАГАЛЬНЕНА МОДЕЛЬ ІННОВАЦІЙНОГО
НАВЧАННЯ
була представлена в одній із перших робіт на цю тему (Kozma and
Johnson, 1991).
Передбачала:
1) активну участь студента в процесі навчання (а не пасивне
засвоєння інформації);
2) можливості прикладного використання знань у реальних
умовах;
3) наведення концепцій і знань у найрізноманітніших формах, а
не тільки у текстовій;
4) підхід до навчання як до колективної, а не індивідуальної
діяльності;
5) акцент на процес навчання, а не на запам'ятовування
інформації.

18. ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ У ВНЗ
 Аналіз конкретних ситуацій
 Воркшоп (термін К. Фопеля)
 Дебати
 Дискусія навчальна
 Діалектичний метод Сократа
 Ділова гра
 Дослідницький метод
 Метод проектів (проблем)
 Методи навчального пізнання
(когнітивні методи навчання):
наукові; метапредметні; емпатії;
змістовного (смислового)
бачення; символічного
бачення; евристичного
спостереження; фактів;
досліджень; конструювання
понять; конструювання правил;
гіпотез; прогнозування;
помилок; конструювання теорій
 Креативні методи навчання: 1)
інтуїтивні («мозкова атака»,
емпатії, придумування) –
спираються на нелогічні дії, на
інтуїцію педагогів; 2)
алгоритмічні приписи та
інструкції (методи синектики,
«морфологічного аналізу») —
побудова логічної опори для
створення педагогами освітньої
продукції; 3) евристичні –
допомагають педагогам
виконувати завдання шляхом
«наведення» на можливі
правильні їх рішення та
скорочення варіантів таких
рішень
 Навчання у співробітництві
 Система дистанційного

19. НАВЧАННЯ ЯК РОЗВАГА
ПОНЯТТЯ «ЕДЬЮТЕЙНМЕНТ» (ВІД АНГЛ : education - навчання
і entertainment - розвага)
 Вперше слово з'явилося ще в 1948 р. у студії Уолта Діснея для
позначення формату захоплюючого документального серіалу.
 Потім іменник «edutainment» використовував Роберт Хейман
(Robert Heyman) в 1973 при створенні серії документальних
фільмів для The National Geographic Society, так само цим
терміном в 1975 р. оперував доктор Кріс Данієлс (Dr. Chris
Daniels), створюючи «Millennium Project», який згодом став
відомий як «The Elysian World Project». Укорочену версію слова
«Edutainer» використовував Крег Сим Веб (Craig Sim Webb).
 У 1973 р. Роберт Хейман вперше використав поняття
«едьютейнмент» в доповіді для Національного Географічного
Товариства.
 З 1990-х рр. дане поняття періодично з'являлося на сторінках
газет (у статті з «Гардіан», присвяченої освітньому фільму
«Вулиця Сезам»)

20. Поняття «едьютейнмент» у
вітчизняній дійсності не має чіткого
визначення:
 «цифровий контент»,
 «креативне освіта»,
 «неформальна освіта»

21. «ЕДЬЮТЕЙНМЕНТ» -
ЦЕ СУЧАСНА ПЕДАГОГІЧНА ІННОВАЦІЯ,
ЯКА ҐРУНТУЄТЬСЯ НА ВІЗУАЛЬНОМУ
МАТЕРІАЛІ, ОПОВІДАННІ, СУЧАСНИХ
ПСИХОЛОГІЧНИХ ПРИЙОМАХ, ІГРОВОМУ
ФОРМАТІ,
СУЧАСНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТА
КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЯХ

22. ОСОБЛИВОСТІ ТАКОГО ТИПУ НАВЧАННЯ:
• Акцент на розвагах - важливим для освітнього
процесу стає інтерес студента;
• Мотивація через розвагу - задоволення, отримане в
освітньому процесі, стає помічником у розкріпачені
особистості, сприяє формуванню стійкого інтересу
до навчального процесу;
• Гра як найважливіший принцип - за концепцією Й.
Хейзинга («Homo ludens»), ключовим поняттям
едьютейнмента є гра - базовий принцип навчання;
• Сучасність – 1) як ознака постмодерну; 2) форма
навчання особливо популярна серед молоді, бо в її
основі закладено використання актуальних відео і
аудіо джерел, дидактичних ігор, освітніх програм на
девайсах*
• Девайс – складний технічний пристрій.

24. Інтерактивні технології - історія
• На сьогодні у філософії науки визначають
три основні типи наукової раціональності:
класичний, некласичний та
постнекласичний.
• Критерієм цієї періодизації є
співвідношення (протиріччя) об'єкта і
суб'єкта пізнання.

25. Позиція класичної раціональності
• виключає саму можливість появи
інтерактивних технологій, сутністю яких
є не дистанціюватися суб'єкту від
об'єкта, не бути спостерігачем, а
навпаки, активно взаємодіяти,
вступати в інтеракцію, діалог.

26. Некласична раціональність (перша половина XX ст.
– М. Вебер, К. Поппер), ґрунтуючись на
розробках релятивістської і квантової теорій,
відкидає об'єктивізм класичної науки, уявлення
реальності як чогось незалежного від форм її
пізнання, суб'єктивного чинника
Дослідник виконує роль того, хто пояснює. Цей період
наукової раціональності стає підґрунтям для
зародження ідей інтерактивних технологій у соціально-
філософських та психологічних концепціях.

27. Філософською основою
інтерактивних технологій є
• символічний інтеракціонізм – теоретико-
методологічна течія, зосереджена на
аналізі соціальної взаємодії людей (Дж.
Мід).

28. Основні ідеї символічного інтеракціонізму, що стали
основою розроблення інтерактивних технологій
навчання:
• в основі діяльності людини лежить механізм формування у неї
«свого Я», тобто здатності сприймати себе як діючу особу;
• здатність сприймати себе як діючу особу розвивається у
людини завдяки «прийняттю на себе ролі» або «прийняттю
ставлення інших до себе»;
• людина стає активною особистістю відповідно до того, як
реагують на неї інші люди;
• соціальний процес співіснування створює і підтримує правила,
а не навпаки – тільки правила створюють і підтримують
інтеракцію;
• люди діють на основі значень, які для них мають предмети чи
ситуації в умовах здійснених дій;
• значення як смисл, пропущений через особистісний досвід,
виникає у процесі соціальної взаємодії між індивідуумами;
• значення застосовуються і модифікуються у процесі
інтерпретації між здійсненою дією та навколишнім
середовищем;
• принцип набуття єдності в розмові.

29. Основою психологічної концепції інтерактивних
технологій навчання є гуманістична психологія
основні ідеї гуманістичної психології:
• чотири «стадії» (або «прошарки») психодрами, які розміщуються
послідовно й містяться у загальному вигляді на всіх наступних
«стадіях» (Я. Морено);
• людиноцентрований підхід К. Роджерса;
• чотири якості розвивального спілкування К. Роджерса
(конгруентність як позначення точної відповідності нашого
досвіду і його усвідомлення; прийняття себе такими, якими ми є;
прийняття іншої людини; емпатійне ставлення як специфічна
установка на внутрішнє вислуховування, особливий спосіб
проживання («стати на місце будь-якої людини»), що
характеризується «процесуальною» манерою функціонування»;
• ідеї А. Маслоу про: особистість, яка самоактуалізується;
• концепція американського психолога Г. Олпорта про унікальну
особистість, одну з її складових – пропріум – як тип поведінки
особистості та особистісні риси, важливі для самоідентифікації та
самозростання

30. Поштовх ідеям інтерактивності та інтерактивних
технологій надають також здобутки у мовознавстві
та літературознавстві (праці М. Бахтіна)
• проблема «Я – Інший», яка конкретизується
поняттями «Я – для – Себе», «Я – для –
Іншого», «Інший – для – Мене»;
• активність того, хто пізнає, та активність того,
хто відкривається (діалогічність);
• уміння пізнати і уміння виразити себе;
• взаємодія кругозору того, хто пізнає, з
кругозором іншого суб'єкта пізнання;
• роль елементів вираження (тіло не як мертва
річ, обличчя, очі тощо), у ньому схрещуються і
з'єднуються дві свідомості («Я та Іншого»), тут
«Я» існує для «Іншого» і за допомогою «Іншого»
.

31. Під час підготовки і проведення семінару необхідно
звернути особливу увагу на:
• 1. План. Обговорення дуже рідко буває успішним без обґрунтованого
плану. Необхідно ретельно продумати всі етапи семінару.
• 2. Ціль. Чітко визначайте кінцеві результати обговорення.
• 3. Активність студентів. Не маніпулюйте. Уважно слухайте. Не
упереджуйте ідеї.
• 4. Логічну систему доведень. До бажаних результатів треба йти крок
за кроком. Можна підказати студентам схему розв'язання проблеми,
але не саме рішення.
• 5. Прогнозування запитань.
• 6. Підведення проміжних висновків. Це попереджає небажані
повтори.
• 7. Фіксацію запропоновані ідеї на дошці або за допомогою інших
наочних посібників.
• 8. Вміння здійснювати студентами висновків. Під час аналізу
семінару рекомендуємо користуватися оцінним листом.

32. АЛГОРИТМ ДІЯЛЬНОСТІ ВИКЛАДАЧА ПІД ЧАС РОЗРОБЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЙ
НАВЧАННЯ
Аналіз вихідних даних:
•цілей підготовки фахівця; пріоритетних цілей, на які орієнтується викладач;
•діагностики стану навчального процесу, технічних і дидактичних засобів;
•психофізіологічної характеристики студентів;
•базових компетентностей студентів;
•змісту підготовки вдіповідно до стандартів;
•технології, зорієнтованої на сукупність цілей чи на одну пріоритетну ціль
Дидактичні характеристики
Операції та поетапне виконання їх
викладачем та студентом
Основна: найменування, мета
Допоміжні: найменування, мета
Вибір технологій навчання
Розроблення кожної
технології
Визначення структури організації навчального процесу та
встановлення послідовності використання обраних
технологій навчання
Проектування технологій навчання з кожного етапу
організації вивчення теми
Опис послідовності дій викладача та студентів на
кожному етапі навчання відповідно до розроблених
технологій навчання

33. Студент - ДОРОСЛИЙ
ДОРОСЛИЙ – це людина, яка володіє такими основними
характеристиками, що відрізняють її від недорослих, які навчаються:
бо
• усвідомленість самостійною, самокерованою особистістю;
бо
•досвідченість, адже дорослий накопичує запас життєвого
(побутового, професійного, соціального) досвіду, що стає важливим
джерелом навчання;
бо
• умотивованість та готовність до навчання як прагнення за
допомогою навчальної діяльності вирішити свої життєво важливі
проблеми та досягти конкретної мети;
бо
• дієвість здобутих знань, умінь, навичок та сформованих у процесі
якостей;
бо
• детермінованість навчальної діяльності тимчасовими,
просторовими, професійними, побутовими, соціальними факторами
(умовами)

34. ДЯКУЮ
ЗА СПІВПРАЦЮ!