1. Фото Лариси Соколовської
Ціна 1 грн. 40 коп.
Середа
18 вересня
2013 року
№75
(19801)
Перша обласна громадсько-політична газета
Реклама
Клімат Черкащини
змінюється:
літо триває довше,
стихії почастішали
і «селяться» рослини з півдня
Такий «потоп»
стався на Митниці
в Черкасах улітку 2011 року.
Триває
передплата
на газету
Тільки свіжі новини
Програма TБ
Черкаський ÊÐÀÉ
Передплатна
вартість
індекс — 61071
(середа, п’ятниця)
6 місяців — 54 грн. 60 коп.
на рік — 109 грн. 20 коп.
Поспішайте!
стор. 9
2. Поступ влади
2 18 вересня 2013 року
Сергій Тулуб про:
Зростання добробуту
громадян як показник
успішної соціально-
економічної політики
Безумовно, економічна криза,
яка почалася ще у 2008-му році
й дотепер не завершилася ні в
Україні, ні в світі, періодично прово-
кує різного роду загострення. В той
же час керівництву держави вдаєть-
ся мінімізувати ці прояви та забез-
печувати зростання рівня життя гро-
мадян. Взяти хоча б такий важливий
показник як реальна заробітна пла-
та, — зазначив голова ОДА Черка-
щини. — За вісім місяців поточного
року вона зросла на 9%. Відтак від-
булося збільшення особистих нако-
пичень населення, підвищилася ку-
півельна спроможність. Із початку
року жителі Черкащини поклали на
банківські депозити майже 1 мільярд
гривень, тоді як, приміром, за 2009
рік люди, навпаки, забрали майже
300 мільйонів гривень.
Сьогодні в області вдається ре-
алізовувати цілий комплекс анти-
інфляційних заходів та утримувати
стабільність цін на ринку продуктів
харчування. Це також дає свої ре-
зультати: сьогодні індекс споживчих
цін в області — 99,9%. Це свідчення
того, що ціни не ростуть, а по деяких
продуктах навіть знижуються.
Ще один важливий момент — до-
помога соціально незахищеним вер-
ствам населення, що, у свою чер-
гу, теж сприяє зростанню добробуту
громадян.
На виконання соціальних ініці-
атив Президента України Віктора
Януковича цього року для здійснен-
ня соціальних виплат на Черкащині
з державного бюджету передбачено
майже 1,2 мільярда гривень, що на
170 мільйонів гривень більше в по-
рівнянні з 2012 роком. За сім місяців
державну соціальну допомогу отри-
мали понад 135 тисяч сімей області,
а сума виплаченої їм допомоги у по-
рівнянні з 2012 роком збільшилася
на 122,4 млн. грн., а це майже 22%,
— підсумував Сергій Тулуб.
«Чужого горя для вас не існує», —
Нове життя Центрального стадіону.
Сергій Тулуб перевірив хід реконструкції
головного стадіону Черкас
Нині на цьому об’єкті киплять ремонтні робо-
ти. Як реконструюють стадіон у Черкасах,
перевірив голова Черкаської обласної державної
адміністрації Сергій Тулуб. Оновлений стадіон,
який збудований ще у 1957 році, буде повністю
готовий вже до кінця цього року.
Власникам паїв
уже виплатили 60 відсотків
орендної плати
Завдяки підтримці Черкаської облдержадміністрації загальний розмір
орендної плати земельних часток (паїв) цьогоріч зріс порівняно з мину-
лим роком на 50,3 млн. грн. і становить 788,5 млн. грн., а середній від-
соток вартості орендованих земель — від 3,44 до 3,74. Про це на коор-
динаційній нараді доповіла директор Департаменту агропромислового
розвитку Черкаської облдержадміністрації Оксана Криницька.
Найвищий відсоток від вартості орендованих земель нараховують власникам паїв у
Драбівському (4,72 відсотка), Маньківському (4,5 відсотка), Канівському (4,4 від-
сотка), Чигиринському (4,1 відсотка) та Чорнобаївському (4,01 відсотка) районах.
Найнижчий відсоток нарахування орендної плати — у Смілянському (3,07 відсотка)
та Монастирищенському (3,12) районах.
Наразі господарствами області за земельні частки (паї) фактично виплачено
475,8 млн. грн. орендної плати або 60,3 відсотка від нарахованої суми. Краще прово-
дять розрахунки господарства Маньківського (82,3 відсотка до нарахованого), Таль-
нівського (виплачено 81,9 відсотка), Катеринопільського (80 відсотків), Лисянського
(76,6 відсотка), Канівського (72 відсотки) та Христинівського (70,6 відсотка) районів.
Низькими темпами виплачують орендну плату підприємства Смілянського та Кор-
сунь-Шевченківського (по 25,7 відсотка), Чорнобаївського (41,4 відсотка), Звениго-
родського (41,5 відсотка) та Шполянського (42,9 відсотка) районів.
Наш кор.
З метою виконання доручень
Президента України щодо за-
безпечення якісних умов жит-
тя і вирішення соціальних проблем
жителів сільських населених пунк-
тів, на Черкащині активно реалізу-
ється практика укладання угод на
соціальне партнерство між сіль-
ськогосподарськими підприєм-
ствами та сільськими радами. Про
цьогорічні результати цієї практи-
ки на координаційній нараді 16 ве-
ресня доповіла директор Департа-
менту агропромислового розвитку
Черкаської обласної державної ад-
міністрації Оксана Криницька:
— Станом на 13 вересня на Чер-
Будівництво бігових до-
ріжок, багатофункці-
онального спортив-
ного майданчика для гри в
баскетбол, футбол, волей-
бол та великий теніс, два
медичні пункти (один для
відвідувачів, інший — для
спортсменів), облаштування
центрального входу та площі
кащині укладено 2010 угод соціаль-
ного партнерства на суму 86,9 млн.
грн. На рахунки сільських рад ко-
штами та послугами надійшло вже
40,8 млн. гривень. Тільки протягом
першої половини вересня на рахун-
ки сільських рад надійшло близько
7 млн. грн. Тобто практика угод про
соціальне партнерство — дієвий ме-
ханізм позитивних змін на селі.
Зазначені кошти направляють-
ся на будівництво та ремонт дитячих
садків, закладів освіти, сільських бу-
динків культури, налагодження освіт-
лення вулиць, ремонту доріг тощо, —
зазначила Оксана Криницька.
Наш кор.
перед ним, асфальтування
під’їздів до стадіону та тро-
туару по вулиці Смілянській
— це все включено у проект
реконструкції. Приблизна
вартість цього проекту — 3,2
мільйона гривень. Чимало у
планах влади і на наступний
рік: у 2014-му році на ста-
діоні має з’явитися запасне
поле і ще два багатофункці-
ональні майданчики. Наразі
добігають кінця роботи з об-
лаштування входу.
Голова облдержадміні-
страції Сергій Тулуб, огля-
даючи спортивний об’єкт,
висловив переконання, що
тут виростатимуть майбутні
чемпіони.
— Насправді сьогодні
ми побачили тільки части-
ну від запланованого об-
сягу робіт з реконструк-
ції Центрального стадіону
в Черкасах, — сказав Сер-
гій Борисович. — Я впевне-
ний, що нам усе вдасться!
Оновлений стадіон дасть
можливість дітям повноцін-
но займатися улюбленими
видами спорту та досягати
успіхів. Я задоволений тем-
пом ремонтних робіт і хочу
сказати, що в недалекому
майбутньому ми побачимо
зовсім інший стадіон.
Окрім того, керівник об-
ласті наголосив на необхід-
ності ремонту палацу спор-
ту, який знаходиться на
території стадіону, та Со-
борної площі навпроти.
Наш кор.
Минулої п’ятниці черкащани у
найбільшому залі міста вшано-
вували людей, які своєю профе-
сією обрали порятунок інших,
до кого вони на перший поклик
вирушають за будь-якої погоди,
в яку завгодно годину.
Голова обласної держадміністра-
ції у своєму короткому привіталь-
ному слові озвучив результа-
ти роботи рятувальників Черкащини
лише в нинішньому році — за ними
десятки й десятки врятованих життів,
запобігання численним матеріальним
втратам. Під оплески присутніх Герой
України Сергій Тулуб вручив великій
групі рятувальників Почесні грамоти
обласної державної адміністрації. А
Віталію Щербаку, перед появою яко-
го на сцені зал побачив хвилюючий
телесюжет із розповіддю про подвиг
цього юнака і врятованих ним на по-
жежі людей, голова облдержадміні-
страції вручив цінний подарунок.
Будемо відвертими: анекдо-
ти щодо пожежних, нехай і добро-
зичливі, миттю зникли з вітчизняно-
го фольклору навесні 1986-го року,
щойно країна почула імена Володи-
мира Правика, Віктора Кібенка та їх-
ніх побратимів, які наважилися під час
аварії на ЧАЕС вступити в нерівну бо-
ротьбу з техногенною катастрофою.
Валерій Черняк, голова обласної
ради, за фахом лікар, якому добре
відомі ризики будь-яких професій,
насамперед наголосив: професія
рятівника входить до числа найне-
безпечніших. Тож щойно лунали пріз-
вища нагороджених Почесними гра-
мотами обласної ради, зал вибухав
вдячними оплесками, що були адре-
совані всім, хто свідомо обрав собі
службу, сповнену практично щоден-
ної небезпеки. У фонограмі, яку сце-
наристи свята взяли із записів бу-
денних звернень громадян, навіть за
ті кілька хвилин вдалося відобразити
всю гаму почуттів тих, для кого єди-
ною надією на порятунок, допомогу
стає дзвінок у службу порятунку.
З такого повідомлення почалася
ціла операція зі знешкодження авіа-
бомби, що зачаїлася на одному із
черкаських обійсть. Про цю недавню
пригоду нагадав присутнім началь-
ник Управління ДСНС України у Чер-
каській області, генерал-майор служ-
би цивільного захисту Віктор Гвоздь.
Підкреслив виняткову майстерність
фахівців, які уберегли місто від не-
безпеки. Інші спеціалісти рятували лі-
сові масиви й хлібні ниви області від
аномальної спеки, що будь-якої миті
могла спричинити пожежу. Їхні ко-
леги з інших підрозділів забезпечи-
ли належний порядок під час візиту в
Умань десятків тисяч практично з усь-
ого світу паломників-хасидів. Віктор
Гвоздь окремо подякував родинам
рятувальників, які з розумінням став-
ляться до всіх несподіванок нелегкої
служби їхніх чоловіків, синів, братів. А
потім виконав приємну місію — вру-
чив групі підлеглих посвідки про при-
своєння чергових звань.
Ганна Шквар
Завдяки соціальним угодам
до бюджетів сіл Черкащини
додатково надійшло
40,8 мільйона гривень
Фото Олега ГАНІНА
сказав про винуватців торжеств
у палаці культури “Дружба народів”
голова облдержадміністрації
Сергій Тулуб
3. Панорама
18 вересня 2013 року 3
Акцент
Для України асоціація з Євросо-
юзом має стати важливим стиму-
лом для подальшого формування
сучасної європейської держави…
Це — вибір України, і лише ми усі
разом несемо відповідальність за
його здійснення.
Віктор Янукович,
Президент України
Українські новини
На Майдані незалежності в Киє-
ві відбувся вечір пам’яті Георгія
Гонгадзе, який зник 13 років тому.
У центрі столиці позавчора зібра-
лися кількасот небайдужих грома-
дян, щоби згадати всіх загиблих в
Україні журналістів. Організато-
ри акції тримали в руках плакати
з профілем Гонгадзе. На мітингу
зачитали імена усіх журналістів,
які загинули в Україні.
nnn
У Чернівцях озброєна жінка, пере-
одягнена у чоловічий одяг, здійсни-
ла напад на ломбард. Проломив-
ши стелю над касою і погрожуючи
пістолетом, вона вимагала від
працівників гроші. Зловмисницю
затримав наряд спецпідрозділу
Державної служби охорони.
nnn
Вищий господарський суд України
підтримав право банків добива-
тись арешту застави боржників
у випадку визнання недійсними
будь-яких укладених із ними кре-
дитних договорів. Банкіри раді.
Бо це знизить шанси шахраїв
визнавати кредитні договори
недійсними і виводити з-під аре-
шту заставлене майно.
Резонанс
Нові правила
паркування
ведуть
до корупції?
Змінити правила паркування та
ввести штрафи за їх невиконання
запропонував уряд. Відповідний
законопроект направлений до парла-
менту.
Серед новацій і запровадження
паркувальних автоматів. Не облашто-
вана автоматом парковка вже з 1 січня
вважатиметься нелегальною. А за за-
лишену на парковці машину на 10 хви-
лин автомобілістів змушуватимуть пла-
тити як за годину.
Битимуть по кишені і штрафи. Не-
сплата за парковку загрожує штрафом
від 136 до 204 гривень, що перевищує
максимальну вартість парковки у 10-20
разів.
Не менш цікавою є і норма, за якою
автомобілістів-порушників правил пар-
кування штрафуватимуть не даішники,
а працівники комунальних служб. На
думку експертів, це призведе до зрос-
тання корупції.
Зміни правил паркування виклика-
ли чималий резонанс у суспільстві, а
юристи вважають, що запропоновані
урядом зміни потребують ретельного
доопрацювання.
Дорогі ветерани,
працівники, курсанти
та студенти Академії
пожежної безпеки імені
Героїв Чорнобиля, шановні
рятувальники Черкащини!
Прийміть щирі вітання з на-
годи Дня рятівника! Обрана
нами професія – це непроста
життєва дорога, яку долають
лише мужні та відважні люди,
для яких головними цінностями
є вірність обов’язку та само-
відданість. Формування цих
важливих для рятувальника
якостей відбувається вже в
період навчання. Наші випускники щоденно засвідчують
вірність присязі, демонструючи найкращі професійні
якості. Працівник Державної служби України з надзви-
чайних ситуацій завжди готовий прийти на допомогу та
виконати найважливіше своє завдання – врятувати та
захистити людське життя.
Я бажаю кожному з вас та вашим родинам міцного
здоров’я, добра і щасливого довголіття, мирного неба над
головою, стабільності та благополуччя.
З повагою
Василь Миколайович Андрієнко,
т.в.о. ректора Академії пожежної безпеки
імені Героїв Чорнобиля,
генерал-майор с.ц.з.
Черкащина посідає 1-ше місце в
Україні з промислового вилову
риби. Основним постачальни-
ком рибної продукції безумовно
є Дніпро, на берегах якого роз-
ташована більшість риболо-
вецьких організацій, які діють в
області.
Серед них — ТОВ «Блакитна
нива», яке з року в рік утримує
провідні позиції з обсягів вилову
риби. Очолює його Володимир
Сидоренко, з яким і наша роз-
мова.
Володимире Леонідовичу,
осінь на Дніпрі — це час на-
пружених риболовних «жнив».
Звісно, скільки виросло і «дозріло»
риби у водних глибинах протягом
літа, побачити неозброєним оком
неможливо. Але ж і ваші риболо-
вецькі човни повертаються з дні-
провських просторів не пустими.
— Так, маємо досить непоганий ви-
лов риби. Станом на 11 вересня цього
року це понад 26,4 тонни. Найбільше
виловлено плітки — 15,3 тонни, ляща
— 4,4 тонни, плоскірки — 4,1. Є суда-
ки, коропи, соми, щуки, карасі, чехоні,
товстолоби, окуні тощо.
Наші рибалки — професіонали
своєї справи, багато з них трудиться
на підприємстві чимало років. Це Ана-
толій Левченко, Андрій Кривко, Сер-
гій Ткач та інші. І свою роботу вони
знають досконало. Як і місця на Дні-
прі, які особливо полюбляє риба і де
її найбільші скупчення. Тож і улов під-
приємство має постійно. Не завжди
однаково щедрий, але він є, і Черкаси
постійно мають свіжу рибу.
— Екологи вже давно б’ють на
сполох: Дніпро затягується водо-
ростями, міліє. В такому ж стані і
Кременчуцьке водосховище. Чи по-
значається це на рибних ресурсах?
— Безумовно. Рибі потрібна глиби-
на і чиста вода, для її популяції необ-
хідні певні умови. На жаль, через те,
що на Дніпрі вже понад двадцять ро-
ків не проводяться меліоративні ро-
боти, маємо проблеми з природними
нерестовищами, все менше стає цін-
них порід риб, що видно й по наших
виловах. А деякі різновиди риб взага-
лі щезають.
Тож відтворенням рибних запасів
займаємося сьогодні ми — риболо-
вецькі промислові підприємства.
Щороку підприємство зариблює
водосховище різними видами риб:
товстолобом, коропом. У цьому році
ТОВ «Блакитна нива» за власний кошт
вселила у водойму мальків білого
День машинобудівника України
амура на суму 12,5 тисячі гривень. Це
активна рослиноїдна риба, яка очи-
щує підводний світ від водоростів. До
того ж це надзвичайно смачна прісно-
водна риба, яка користується на рин-
ку великим попитом.
Взагалі ми відслідковуємо, скільки
і якої риби є в Дніпрі, а відтак і при-
ймаємо рішення, які види потребують
особливої підтримки. Приміром, у ми-
нулі роки ми виловили всього шість
кілограмів білого амура. А це означа-
ло: ця популяція — на межі зникнення.
Тому розведенню саме цієї риби ми
приділили цьогоріч особливу увагу.
Слід сказати, що великою мірою
саме завдяки зарибленню, яке ми
проводимо щороку, збільшується й
вилов риби. Так, якщо в 2011-му році
нашим підприємством було виловле-
но 36,2 тонни риби, то торік ця цифра
становила вже майже 60 тонн. Отже,
відтворення рибних запасів відбува-
ється досить активно.
Взагалі бути лише користувача-
ми у природи ми не маємо права.
22 вересня —
Скільки беремо в неї, стільки ж і пови-
нні віддавати, якщо хочемо зберегти
навколишнє середовище і самим по-
чуватися на цій землі творцями, а не
руйнівниками.
— Чи заважають вашому підпри-
ємству браконьєри?
— Завдяки працівникам управлін-
ня охорони, використання і відтворен-
ня водних біоресурсів та регулювання
рибальства у Черкаській області, яке
очолює Сергій Шмиголь, браконьєрів
на підпорядкованому нам водному те-
рені вже давно практично немає. Ін-
спектори «Черкасирибохорони», такі
як Юрій Трофіменко та інші, контро-
люють водний простір Кременчуцько-
го водосховища, досить ефективно за-
хищаючи його від порушників чинного
законодавства. До речі, «Черкасири-
бохорона» посідає 1-ше місце по бо-
ротьбі з незаконним рибним промис-
лом у системі Держагентства рибного
господарства України. Вона ж приді-
ляє велику увагу й питанню відтворен-
ня рибних ресурсів риболовецькими
промисловими підприємствами.
Для нас це теж одне з головних за-
вдань: зберегти й примножити рибні
запаси в Кременчуцькому водосхови-
щі. Буде риби всякої і вдосталь — і у
нас буде робота, прибуток і добробут
у сім’ях. Будуть задоволені й спожи-
вачі нашої продукції, які полюбляють
рибні страви.
Інтерв’ю вела
Наталя Віргуш
Щоб риби було вдосталь,
працює ТОВ «Блакитна нива»
Фото Олега Ганіна
Через те, що на Дніпрі вже
понад двадцять років не
проводяться меліоративні
роботи, маємо
проблеми з природними
нерестовищами, все менше
стає цінних порід риб.
Зберегти і примножити
Шановні
машинобудівники,
ветерани, колеги!
Правління
ПАТ «Сміламаш»
щиро вітає вас і ваші
родини з професійним
святом — Днем
машинобудівника!
Незважаючи на кризу,
наше підприємство,
як одне з провідних у
країнах СНД виробників устаткування
для різних галузей харчової та
переробної промисловості, завдяки вашій
самовідданій праці успішно виконує
намічені плани, протягом багатьох років
не знижує досягнуті обсяги виробництва.
Сердечно бажаємо вам міцного здоров’я на
довгі роки, сімейного затишку, любові та
благополуччя!
Анатолій Шпак,
голова правління
ПАТ «Сміламаш», заслужений
машинобудівник України
4. До високої якості — разом
4 18 вересня 2013 року
Звіт голови облради
³Ñèéëíïü åêîïðò ÄÏ «³×àãäåèêëìíîðñòÿ» àò àãåçèò «×àåèéêðñü àéêð» 18 вересня 2013 року
Подібні скарги на не-
якісні будівельні ма-
теріали нині зовсім
не дивина, розповідають
у ДП «Черкасистандарт-
метрологія». Брак та під-
робки заполонили ринок
будівельних товарів. Неякісні
цеглу, залізобетонні
вироби, вікна, двері, інші
конструкції та матеріали
виявляють у випробуваль-
ній лабораторії підприєм-
ства, яка акредитована
Національним агентством
з акредитації. Як розпо-
вів начальник лабораторії
Григорій Кардаш, її від-
крили шість років тому.
Спочатку випробовували
на міцність тільки цеглу
місцевого виробництва.
Відтоді оснащеність най-
новішим устаткуванням
дуже зросла. Нині тут за
міжнародними стандарта-
ми перевіряють 67 видів
будматеріалів. Зокрема
додалися випробування
залізобетонних конструк-
цій, вікон, дверей, бетон-
них розчинів, керамічної
і тротуарної плитки, ще-
беню та піску. Послугами
лабораторії користують-
ся як замовники будівель-
них робіт, так і самі ви-
робники будматеріалів
Київської, Полтавської,
Кіровоградської й Черні-
гівської областей.
Що найчастіше пере-
віряють у лабораторії? Як
розповів провідний інже-
нер випробувального цен-
тру Віктор Рогожников,
найбільше доводиться
працювати з цеглою, плас-
тиковими вікнами, двери-
ма, бетонними розчинами,
керамічною плиткою. На
жаль, кожен другий зра-
зок, який споживачі при-
носять на експертизу, не-
якісний. Усі вони придбані
в торговій мережі.
— Освоївши нові види
випробувань, тепер може-
мо здійснювати так зва-
ний неруйнівний контроль
бетону та залізобетонних
конструкцій існуючих бу-
дівель і на виїзді, а та-
кож при будівництві нових
споруд різного призна-
чення. Приміром, у Чер-
касах обстежували недав-
но приміщення Будинку
рад і облмуздрамтеатру.
Нашу лабораторію залу-
чали до випробувань при
будівництві підприємств
не тільки на Черкащині, а
й у Житомирській та Ки-
ївській областях, — пояс-
нив виконувач обов’язків
директора ДП «Черкасистандартметрологія
» Ан-
дрій Мирошниченко.
Серед обов’язкових
випробувань — перевір-
ка на якість металоплас-
тикових вікон і дверей.
Оскільки вони підлягають
обов’язковій сертифікації,
виробник повинен зда-
вати на перевірку зразки
продукції кожні три місяці.
Кожен виріб випробову-
ють дуже ретельно.
Герметичність скло-
пакетів, приміром, визна-
чають за допомогою мі-
крохолодильника. Якщо
в середині склопакета
з’являється «роса» — він
випробування не прой-
шов. Міцність кутового
з’єднання рам перевіряють
під кількатонним пресом.
Надійність шумоізоляції —
у спеціальній камері за до-
помогою датчиків, які фік-
сують «вуличний шум», що
імітується через гучномов-
ці. А здатність протистояти
вітровому навантаженню
(ще одна важлива складо-
ва добротності виробу) пе-
ревіряють на спеціально-
му стенді, який імітує вітер
різної сили. Звідси й ви-
пливає висновок фахівців
щодо можливості встанов-
лення виробу на тій чи ін-
шій висоті. А ще ж є такі
характеристики виробу як
морозостійкість, надійність
«відкривання» і «закриван-
ня»…
Виходячи з кризи,
український будівельний
ринок потроху нарощує
обсяги, проте, як ствер-
джують фахівці, значна
частина новобудов зво-
диться з неякісних будма-
теріалів. Їх найбільше ви-
користовують, як свідчать
оприлюднені факти, при
спорудженні житла еко-
ном-класу.
Заслін навалі бра-
ку намагаються постави-
ти саме у випробувальній
лабораторії ДП «Черка-
систандартметрологія».
Владислав КИРЕЙ
Тисяча нових видів
продукції
поповнили ринок
Обласній дегустаційній комісії, яку сьогодні очо-
лює перший заступник голови обласної держав-
ної адміністрації С.В.Рябцев, минуло десять
років. З часу утворення комісії проведено 115 за-
сідань обласної дегустаційної комісії, в ході яких
розглянуто і надано рекомендацій щодо виробни-
цтва 963-ом зразкам нових видів продукції, які
були розроблені і надані на розгляд комісії 111-ма
підприємствами-виробниками харчової продукції.
Протягом цього часу, приміром, СТОВ імені Шевчен-
ка, а в минулому — «ТОВ «Агроекопродукт» з Мо-
шен Черкаського району надало на розгляд комісії
182 зразки нових видів та найменувань продукції (ово-
чеві, м’ясо-рослинні та фруктово-ягідні консерви, соуси,
маринади, напівфабрикати швидкозаморожені). Смілян-
ська філія ТОВ «Еліт» (м.Сміла) — 81 зразок морозива. ПП
«Сільвер Фуд» із Золотоноші — 50 зразків рибної продук-
ції; ТОВ «Малбі Беверідж» (м.Черкаси) — 42 зразки без-
алкогольних напоїв.
Нинішнього року вже розглянуто і надано рекомендації
щодо виробництва 75-ти зразків нових видів продукції, роз-
робленої і виготовленої на восьми підприємствах регіону.
Під час дегустацій підприємствам надавались реко-
мендації щодо маркування споживчої та транспортної
тари, покращення смакових якостей продукції, удоско-
налення технології виробництва, здійснення контролю
якості готової продукції та вхідного контролю сировини
і матеріалів.
Тетяна Красноштан,
секретар комісії
Системи
управління
впровадили не всі
Розробленими облдержадміністрацією
заходами впровадження, сертифікації
та функціонування систем управлін-
ня на підприємствах, в установах і
організаціях області відповідно до на-
ціональних (міжнародних) стандартів
на 2013-2015 роки передбачено значні
обсяги роботи в цьому напрямку на
кожному підприємстві. Нині колекти-
ви почали втілювати намічене, підви-
щуючи рівень кваліфікації персоналу,
удосконалюючи технологічні процеси,
здійснюючи інші заходи.
Розроблені та впроваджені за допомогою
спеціалістів ДП «Черкасистандартме-
трологія» системи НАССР уже успішно
функціонують на ПАТ «Жашківський маслоза-
вод», ТОВ «Катеринопільський елеватор», ДП
«Перемога Нова», ПрАТ «Фрау Марта», ТОВ
«Смілянська хлодня» та на багатьох інших. Їх-
ній досвід гідний наслідування.
Сьогодні все нові підприємства працюють
разом з нашими фахівцями над впроваджен-
ням систем управління. Нині їх розробляють на
дев’яти підприємствах області. Серед них —
ПМВП «Фотоніка Плюс» (м.Черкаси), Черкась-
ка та Хмільнянська філії СТОВ ім.Шевченка,
ПАТ «Уманьферммаш» та ТОВ «Уманьпиво».
При ДП «Черкасистандартметрологія» ство-
рений сектор з надання методично-консульта-
ційної допомоги з впровадження і розробки су-
часних систем управління, який працює з 2004
року. За цей час розроблено та впроваджено
більше 50 систем управління, зокрема систе-
ми управління якістю, безпечністю харчових
продуктів, що базуються на принципах НАССР,
системи екологічного керування.
Для отримання інформації щодо впрова-
дження систем управління звертайтеся теле-
фоном (0472) 33-07-08.
Валентина Ананьєва,
Відповідно до роз-
порядження Ка-
бінету міністрів
України виставкам «100
кращих товарів Украї-
ни» та дитячих малюнків
«Я хочу жити в якісному
світі» надано статус на-
ціональних. Ці вистав-
кові заходи цього року
відзначатимуть десяти-
річчя й відбудуться 1-2
листопада 2013 року в
ДП “Український дім”
(м. Київ).
29 підприємств Чер-
кащини заявили для
участі у Всеукраїнському
конкурсі якості продук-
ції (товарів, робіт, по-
слуг) 30 видів продукції.
Фіналістами регіональ-
ного етапу визнано 26
видів продукції. Підпри-
ємства, які їх представ-
ляють, виконали умови
конкурсу та надали від-
повідні матеріали для
підтвердження якості то-
варів та послуг.
Позмагатися за
звання кращих в Украї-
ні прийняли рішення ке-
рівники восьми відомих
підприємств та органі-
зацій Черкащини.
начальник сектору
перспективного розвитку
ДП «Черкасистандартметрологія»
Смачного!
Конкурс
Виробники Черкащини
позмагаються за перемогу
Номінація «Продукція: продовольчі товари»
Публічне акціонерне товариство
«Канівський маслосирзавод»
Сир твердий «Дитячий»
Масло солодковершкове
селянське «Дитяче»
Публічне акціонерне товариство
«Ватутінський хлібокомбінат»
Кондитерські вироби з кремом:
торт «Трюфальдіно»
Товариство з обмеженою
відповідальністю «Тамако-Інвест» Корюшка в’ялена
Номінація «Продукція: промислові товари для населення»
Приватне підприємство «Науково-
виробнича компанія «Мінілайн»
Інкубатори побутові
малогабаритні
ІПМ-30Е
Номінація «Продукція:
товари виробничо-технічного призначення»
Приватне підприємство «Аргус-Сервіс»
Теплогенератори
модульні типу ТМ
Номінація «Роботи та послуги, які виконують
або надають у побутовій та виробничій сферах»
Шевченківський національний
заповідник
Екскурсійні послуги
Приватне підприємство «Науково-
виробнича фірма «ЛАД»
Плазмово-вакумне напилення
нітрид титаном на вироби
з нержавіючої сталі та
керамічну плитку
Фізична особа-підприємець
Михайловська Наталія Михайлівна
(Центр англійської мови «YES!»)
Навчання дітей та дорослих
англійській мові
Бажаємо успіхів підприємствам регіону, які представляють свою про-
дукцію для участі у цьому престижному змаганні. Сподіваємося, що у рам-
ках Європейського тижня якості в Україні, коли відбуватимуться фінальні
заходи конкурсу, виставка продукції Черкащини приверне увагу відвідува-
чів, а наші підприємства-учасники будуть серед кращих в Україні.
Вимога часу
Будуємо добротно
Надійний заслін від браку
Підприємець із Черкас Валерій Черненко був у розпачі: на результати
роботи будівельників соромно дивитися. І не тому, що вони не спра-
вилися з завданням. Якраз свої обов’язки муляри, штукатури й малярі
виконали відмінно. Та ось із матеріалами не пощастило: через деякий
час потріскався гіпсокартон, почала облазити фарба. Штукатурка
також виявилася з дефектами через використання маломіцного розчи-
ну, до складу якого увійшли в’яжучі матеріали низької якості. Хоч усе
підприємець придбав як товари найвищого ґатунку.
Тривають випробування вікон.
5. Культура 18 вересня 2013 року 8 Агробізнес
Головне —
розрахуватися з людьми
— Наше господарство розраху-
нок із селянами за оренду земельних
паїв вважає одним із найважливіших
завдань, — говорить директор СТОВ
«Верхнячка-Агро» Григорій Грушовен-
ко. — Виплачуємо кошти чи видаємо
натуроплату з розрахунку 4,5 відсотка.
При розмірі земельного паю 1,89 гекта-
ра у Верхнячці це становить 1830 гри-
вень чистими на руки, а в Богачівці при
розмірі паю 4,09 гектара — 4490 гри-
вень. Бажаєш взяти зерном — будь лас-
ка, у Верхнячці це 1,3 тонни пшениці, в
Богачівці — 2,8 тонни. Також на кожен
пай верхнячківці можуть одержати 50
кілограмів насіння соняшнику, богачів-
ці — 100 кілограмів. Як правило, орен-
додавці з місцевих жителів, що трима-
ють живність, беруть зерно. Спадкоємці
ж перевагу віддають грошам. Зерно
— якісне, бо ми сіємо пшениці кращих
сортів, які благословили в останні роки
у виробництво вітчизняні селекціонери.
Зарезервували 95 тонн зерна, яке за
потреби можна використати на борош-
но місцевим пекарям.
«Антонівка» голосує сама за себе
Мова не про всім відомий сорт
яблук, а про сорт озимої пшениці. Про
нього Григорій Петрович говорить із не-
прихованим захопленням:
— Нинішнього, доволі непростого за
погодними умовами року «Антонівка» на
одній із площ — приблизно 20 гектарів
— дала під 70 центнерів високоякісно-
го зерна. Тому 150 гектарів із запла-
нованих під озиму пшеницю 350 буде
засіяно елітним насінням цього сорту.
Закупили високоякісне насіння і сортів
«Фаворитка» та «Подолянка», які також
непогано почуваються на наших землях
СТОВ «Верхнячка-Агро»
зміцнює позиції лідера
— СТОВ «Верхнячка-Агро» — середнє за розміром господарство,— розповідає начальник
управління агропромислового розвитку Христинівської райдержадміністрації Василь Тов-
стоніс. — Але з-поміж інших сільгосппідприємств воно вирізняється високою культурою
землеробства та веденням тваринницької галузі на сучасному технологічному рівні. Верх-
няцьким хліборобам властиво було й раніше господарювати зразково, колгосп тут був взі-
рцем на всю республіку. Ці славні традиції примножує й нинішнє покоління трудівників полів
і ферм. Хоч і складний, і нелегкий був нинішній рік для хліборобів, проте і з урожаєм, і з
гарними надоями, і з високими приростами.
при нинішній погоді. Бо скажу правду:
погода вносить свої корективи, а з її
вибриками треба рахуватись.
Ризик,
який себе виправдав
— Структура посівних площ у «Верх-
нячці-Агро» проста. Крім озимої пше-
ниці, зерно якої служить як «зернова
валюта» при розрахунку за оренду зе-
мель, сіяли 300 гектарів площ сої, 400
— соняшнику, 700 — кукурудзи. Є й
близько 200 гектарів люцерни: в госпо-
дарстві є молочно-товарна ферма, тож
потрібні й корми. Люцерна дала змогу
закласти на зиму 800 тонн сінажу та 250
тонн сіна, — розповідає Григорій Гру-
шовенко. — Соняшник, як мінімум, — 30
центнерів насіння з гектара, кукурудза
— по 100 центнерів. Чому так щедро
обіцяє поле? Бо його добре заправле-
но поживою. Наші інвестори подбали,
щоб кожен гектар нинішньої кукурудзя-
ної плантації перед посівом одержав 8
центнерів аміачної води, а соняшнико-
вої — 4 центнери. Внесли аміачну воду
й під сою.
А найнадійніша пожива — гній
— Але найціннішою поживою для
Верхняцького поля, як і раніше, зали-
шається гній, — розповідає головний
агроном СТОВ Павло Коваль. — Має-
мо молочно-товарну ферму, тож увесь
гній, що виробляється там, іде на угно-
єння грунтів польової сівозміни. Ниніш-
нього року внесли 9 тисяч тонн гною.
Заправляємо зараз органікою (по 45
тонн на гектар) площу під майбутню
зернову кукурудзу. Гній розкидається
по полю й відразу ж проорюється. Ви-
користовуємо кожну сприятливу днину,
щоб упоратись із цією роботою, бо ж на
черзі й сівба озимини, й збирання піз-
ніх культур.
Пізньостиглі гібриди
показали себе чудово
Знаю Павла Івановича Коваля не
один рік і переконався, що це агроном
із отією справжньою хазяйською і хлібо-
робською стрункою в душі й роботі. Як
правило, Павло Іванович намагається
все те, що рекомендують наукові світи-
ла чи селекціонери, і побачити, і пере-
вірити на своїх полях, в умовах звичай-
ного господарства. Знаю його тверде
правило: не сіяти всю площу (яка б то
культура не була) насінням однієї фір-
ми. Отож і сіє Павло Коваль провід-
ні культури насінням кількох гібридів
чи сортів різних оригінаторів чи фірм-
постачальників. Нинішнього року куку-
рудзяна плантація (а це, як писалось
вище, 700 гектарів) засіяна кілько-
ма гібридами трьох фірм. Всі почува-
ються добре, обіцяють гарний урожай.
Але найцікавіше те, що найкращий ви-
гляд мають гібриди румунської селек-
ції із тих, що належать до пізньостиглих
(ФАО-380). Вони і зелену масу на силос
дали високу, і качання на них дорідне
й зернисте. Звичайно, ризикували Ко-
валь із Грушовенком, сіючи таких но-
вачків-іноземців на верхняцькому полі,
але ризик того вартий. Тим більше, що
літня спека таким гібридам була дуже
доречною.
«Верхнячка-Агро»
стабільно рухається вгору
— Нам би побільше таких керівни-
ків, як Григорій Петрович, — говорить
голова Христинівської райдержадмі-
ністрації Богдан Тихоневич. — Чому
такої думки? Бо це порядна людина, в
якої величезний досвід і як аграрника, і
як керівника. Григорій Грушовенко вийшов
із хліборобських низів і пройшов
всі ланки виробництва, всі щаблі керів-
ного росту. За плечима в нього не один
десяток років керівної роботи. Очолю-
ване ним господарство поруч із добри-
ми здобутками в рослинництві веде на
високому технологічному рівні й тва-
ринництво. Із року в рік виробничі по-
казники у «Верхнячці-Агро» ростуть.
Зараз МТФ СТОВ доють більше пуда
молока на корову щодоби. Закінчили
силосування, удобрюють поля, ведуть
високими темпами оранку. Гарний тут
урожай виростили й не гірший плану-
ють у майбутньому році мати.
Василь Марченко,
фото автора
Христинівський район
Кукурудза радує повнозерними качанами і головного агронома
Павла Коваля (ліворуч), і директора СТОВ Григорія Грушовенка.
Григорій Грушовенко:
«Поле родитиме, коли про
нього дбатимуть».
Механізатори
Анатолій Усатий (ліворуч) і Григорій
Кіктєв розкидають гній під оранку.
Ігор Рура оре
на зяб майбутнє
кукурудзяне поле.
6. 18 вересня 2013 року Екологія 9
Сторінку підготувала Лариса СОКОЛОВСЬКА
Аграрники в розпачі
Дачники, городники Черкащини розводять
руками: щось не те коїться в природі. Вона все
більше розходиться з календарем: літо почина-
ється весною, а зима більше схожа на осінь. Тож
те, що пишуть на пакетиках з насінням, уже «не
діє»: доводиться і раніше сіяти, і раніше розса-
ду на город переселяти. Сільгоспвиробники та-
кож перенесли строки сівби: якщо раніше озимі
зернові сіяли в першій декаді вересня, то зараз
у другій, а то й значно пізніше: була б волога, а
тепла вистачить.
Останні років зо три без поливу вже навіть
картоплю неможливо виростити. Та що городи-
на — навіть молоді деревця, варто одну суботу
їх не провідати на дачі й не залити, опиняються
на межі життя і всихання.
Попри начебто тепліші зими (кілька років
тому під Новий рік можна було збирати гриби в
лісі), тепер бувають надто люті морози. І ось уже
котре літо підряд нас виснажує люта спека: по-
мідори, перець, баклажани висять на кущах по-
печені. Полуницю у серпні, як радять довідники,
вже не розсадиш, — грунт як асфальт…
Ми і світ
Система вийшла з рівноваги, каже директор
Інституту геологічних наук НАН України Петро Го-
жик. За останні п’ять років у світі сталися помітні
кліматичні зміни, і це не оминуло нас: ось уже в
дельті Дунаю у грудні зеленіє очерет, на Одещині
з’явилися шакали, на Київщині — безкрилі водо-
мірки з тропіків. А сонечко-арлекін, яке завезли в
теплиці для боротьби з тлею, почало масово роз-
множуватись, знищувати інші види сонечок, по-
шкоджувати фрукти та кусати людей...
Є різні теорії причини глобальної зміни клімату,
від поширеної — про парниковий ефект, до рукот-
ворної. Так, 20 квітня 2010 року в Мексиканській
затоці стався вибух на нафтовій вишці й витікання
нафти — за різними даними, більше трильйона лі-
трів. Щоб її зв’язати, уряд США закачав 500 міль-
йонів літрів корекситу та інших хімічних реагентів,
що змусило опуститися нафту на дно — саме туди,
де протікає головний регулятор температури на
планеті: тепла течія Гольфстрім.
На 20 відсотків ця течія втратила свою силу,
стверджує Петро Гожик.
Що ж очікує світ? Британія, Швейцарія, Ав-
стрія, Німеччина, північні райони Франції, Бельгії,
Монако, Ліхтенштейну, Люксембургу, Голландії
потерпатимуть від сильних морозів та снігопадів
узимку. У той час як жителям Греції, Італії, Іспа-
нії, півдня Франції, Мальти, Словенії, Чорногорії,
Хорватії, Боснії і Герцеговини, Албанії, Португа-
лії слід готуватися до аномальної спеки, посух та
нестачі питної води, прогнозують учені.
На Черкащині змістилися сезони
Утім, поки фахівці
сперечаються, чи за-
топить через 50 років
Азовське море части-
ну Криму, і чи покри-
ють Скандинавію льо-
довики, метеорологи
фіксують реалії. Як по-
відомляє начальник
Черкаського облас-
ного гідрометцентру Віталій Постригань, се-
редня річна температура повітря в нашій області
становила: у 1881-1960 роках — 7,3°, 1961-1990
— 7,7°, 1986-2005 — 8,2°. Тобто за 64 роки зрос-
ла на 1,4°. А починаючи з 2006 року, середня
річна температура повітря була на 1-2° вище клі-
матичної норми.
При цьому потепління клімату в області чітко
простежується з 1988 року.
— Починаючи з 2000-го, восени помітна тен-
денція підвищення температури повітря в біль-
шості років на 1°, а торік — і на 3°, — констатує
Віталій Постригань. — Як наслідок, тривалість
зимового періоду — з температурою повітря
нижче 0° — скоротилась на два тижні.
Що літа стало більше, це черкащани поміча-
ють: «Після холодного березня стрімко настає
спека. То холодно — насіння не сходить, то уже
вологи нема — скаржаться дачники й городни-
ки. Бездощів’я у нас бувало, недаремно є при-
казка: один дощ у травні — і агроном не потрі-
бен. Але щоб так, як цього року сушило...»
Вересневі дощі тільки-но почали виправля-
ти ситуацію:
— На Черкащині за 15 днів вересня цього
року випало одна-дві місячні норми опадів, —
констатує Віталій Постригань.
Останніми роками ми потерпаємо й від інших
стихійних явищ природи: потужні вітри, снігопа-
ди, зливи, град таких розмірів, якого раніше не
бувало, — це теж нові риси погоди Черкащини.
— Збільшення інтенсивності та повторюва-
ності небезпечних, стихійних метеорологічних
явищ і екстремальних величин кліматичних па-
раметрів відбувається через потепління клімату,
— пояснює Віталій Постригань.
Клімат
Черкащини
змінюється:
літо триває довше,
стихії почастішали
і «селяться»
рослини з півдня
Росте оцтове дерево у мами на городі
Чорнощир
Оцтове дерево
Цвіте ваточник сирійський
Золотарник канадський
Повіяло півднем — тепер сій дині, кавуни. Дехто з
земляків уже тягне на пробу в теплицю, а то й на город,
саджанці екзотів — як-то інжир, мандарин, гранат, банан.
Картинки за тином теж не те що років двадцять тому.
На наші м’якенькі спориші й калачики, «берізку» та гри-
цики наступають чорнощир і амброзія. З’являються се-
ред звичних для ока лапаті рослини, які наче вирвали-
ся на волю з теплиць або схожі на вазони, що втекли
на грядку з підвіконня. Приживаються рослини-колюч-
ки — раніше такі ми бачили тільки в приморських сте-
пах Півдня.
Як змінюється рослинний світ Черкащини, бесідує-
мо з Вікторією Осипенко, кандидатом біологічних
наук, доцентом кафедри біології та біохімії Чер-
каського національного університету імені Богда-
на Хмельницького, і з Олександром Спрягайлом,
старшим викладачем кафедри екології та агробіо-
логії цього ж закладу.
— У нас в області спостерігаємо більшу континен-
тальність клімату, — зауважує Олександр Спрягайло. —
І рослинність на це реагує.
Візьмімо дерева: з екзотичних у Черкасах стрімко
поширюється оцтове дерево. Біля обласного драмте-
атру можемо побачити айлант найвищий (ясен китай-
ський) — під ним густі молоді, готові «пороти» по місту
далі, пагони. Наші клени у лісах витісняє клен амери-
канський (листям схожий на ясена). Після війни його
висаджували уздовж доріг як швидкоростучу породу,
яка добре переносить забруднення.
Змінюються навіть екосистеми. Наприклад, раніше
в лісі не бувало абрикос. Присутня нині навіть у сосно-
вих лісах акація біла. З одного боку, вона корисна: пре-
красно закріплює схили, меліоратори мало не молять-
ся на неї. Скажімо, саме акація уберігає Чернечу гору
від осування, та й загалом протистоїть на Канівщині, де
висока яружність, процесам ерозії. Але вона захоплює
і великі рівнинні території. А дуб червоний? Якщо рані-
ше лісівники за його насіння мало не билися, то тепер
він викликає занепокоєння — дає неймовірний самосів.
На городах і дачах також немало пришельців, про
них розповідає Вікторія Осипенко:
— «У мене на городі росте пальма, з отакенним лис-
тям», — розчепіривши пальці, пояснювала мені дачни-
ця. Насправді так потужно у нас розвивається нині ри-
цина. Швидко поширюється і лаконос американський,
отруйна рослина з Кавказу: соковитий кущ з лапатими
листками та китицями чорних ягід. Обабіч доріг усе час-
тіше трапляється ваточник сирійський. У багатьох кра-
їнах він культивується як кормова, медоносна рослина.
А у нас це карантинний організм: ваточник має висо-
ку енергію росту, тому якщо з’явиться в полі — посяде
будь-яку культуру, і рахуй втрати врожаю. Засіває го-
роди злинка канадська (її українці назвали «заткнигуз-
но» — за протипроносну дію). Захоплює пустирі, узбіч-
чя, цвинтарі золотарник канадський: його кам’янистий
корінь не те що висапати — викопати буває нелегко.
У парку 50-річчя Жовтня та біля лікарень у Соснівці
під деревами наші види бур’янів витісняє представни-
ця бальзамінових — розрив-трава дрібноквіткова (одна
з народних назв — «не-чіпай-мене»). А про цю рослину
кажуть: от якась лобода не така стала, гостролистіша.
Насправді це теж гостя з півдня — лутига татарська.
З’являється багато алергенних рослин — та ж амб-
розія полинолиста (до речі, її завезли до нас як лікар-
ську рослину). Поширюється чорнощир — він теж спри-
чинює алергійні полінози, — наводить перелік Вікторія
Вікторівна.
На фоні погодних змін ускладнює життя «рідним»
рослинам і господарська діяльність людини.
— Чим погано, що у нас з’являються нові рос-
лини?
— Значна частина традиційних для Украї-
ни також колись до нас прийшли: 33 відсотки — з
Середземномор’я, 14 — з Америки, решта — з Азії, на-
віть із пустель, тропіків і субтропіків. Не місцеві, примі-
ром, щириця й лепеха, цикорій і галінсога.
Але рослини-чужинці агресивні й дуже плодю-
чі, окрім того, кожна створює навколо себе фітогенне
поле, яке пригнічує розвиток конкурентів, — наголошує
Вікторія Осипенко. — Тож пришельці стрімко захоплю-
ють великі території, потісняючи «аборигенів». З цих
місць зникають комахи й тварини, які тут жили й харчу-
валися звичними рослинами. Навколишнє середовище
збіднюється.
Це неминуче викличе зміни екосистем, і не завжди
ці зміни на користь людині.
