1. Олійникова Світлана Петрівна – вчитель історії
Миколаївської загальноосвітньої школи І – ІІІ ст. № 36
Педагогічний стаж – 25 років
Кваліфікаційна категорія - вчитель
вищої категорії
Звання - старший вчитель
Класи, в яких викладаю – 5 клас
(історія, етика), 6 клас (етика)
Педагогічне кредо
Учитель живе до тих пір, поки він
учиться, коли він перестає учитися, у
ньому вмирає вчитель.
К. Ушинський
Учитель готується до хорошого уроку
все життя.
Така духовна і філософська основа
професії й технології нашого труда; щоб
дати учням іскру знань, учителю
потрібно увібрати ціле море світла.
В. Сухомлинський

2. Підвищення кваліфікації і професійна підготовка:
 Всеукраїнська літня школа “Знайди себе в сучасній освіті” – 2008
р.
 Проходження сертифікаційного тесту «Курс Microso ft із цифрових
технологій» - 2011 р.
 Курси підвищення кваліфікації директорів ЗНЗ – фахівців
предметів суспільно – гуманітарного циклу. (ОІППО) – 2012 р.

3. Проблемна тема самоосвіти:
“Формування критичного мислення учнів”.
Мета роботи над темою самоосвіти:
- оволодіти досягненнями педагогічної науки та практики;
- поглибити теоретичні знання та практичні вміння з технології
розвитку критичного мислення у процесі вивчення курсу історії.
Завдання:
- розширити загальнопедагогічні та психологічні знання;
- оволодіти ефективними формами, методами, прийомами
навчання історії;
- визначити шляхи практичного застосування технології критичного
мислення
- впроваджувати в практику технологію критичного мислення.
Очікувані результати:
- підвищення професійної компетентності;
- поліпшення якості викладання історії, виховання та розвитку
учнів.

4. І етап – діагностико-теоретичний
Утруднення, що виникають
в процесі викладання предмету:
- формування мотивації знань та підвищення пізнавального інтересу
школярів до предмету;
- організація навчального процесу як дослідження, під час якого
створюються умови для осмислення учнями запропонованої
інформації, її критичного перегляду та застосування,
вдосконалення вмінь аналізу, синтезу, порівняння, установлення
логічних зв'язків, узагальнення, оцінювання;
- організація пізнавальної діяльності школярів у міжособистісній
взаємодії і співпраці під час пошуку джерел інформації та їх
опрацювання, спростування або доведення (думок, бачень,
тверджень, положень тощо), оперування доказами та
формулювання умовиводів, висновків.

5. Завдання:
 Вивчити необхідну літературу та перспективний педагогічний
досвід;
 Виокремити з літератури та перспективного педагогічного
досвіду основні актуальні положення, факти, явища, що
піднімають теоретичний та методичний рівень;
 Вибрати методичні знахідки для апробації у власній педагогічній
діяльності.

6. Вивчення літератури з даної проблеми:
1. Державний стандарт базової і повної середньої освіти // Історія в школах України.
– 2004. – № 2. – С. 3-4.
2. Новий Державний стандарт базової та повної загальної середньої освіти
( освітня галузь «Суспільствознавство»), затверджений постановою Кабінету
Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1392
3. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України. Всесвітня
історія. 5-11 класи .
4 . Вукіна Н.В. Критичне мислення: як цьому навчати / Харків, 2007.- 190 с.
5. Десятов Д.Л. Практичні аспекти застосування методів критичного мислення на
уроці історії // Д.Л. Десятов / Історія в школах України. – 2007. – №9. – С. 5-11.
6. Гупан Н. Формування критичного мислення учнів у процесі навчання прав
людини / Н.Гупан, О.Пометун // Психолого-педагогічні проблеми сільської школи:
збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету імені
П.Тичини. Випуск 27. – Умань, 2008. – С. 164-168.
7. Клустер Девід. Що таке критичне мислення? / Девід Клустер // Перемена. – 2001.
– № 4. – С. 5-13.
8. Лернер И.Я. Развитие мышления учащихся в процессе обучения истории :
пособие для учителей / И.Я.Лернер. – М. : Просвещение, 1982. – 191 с.
9. Марченко О.Г. Формування критичного мислення школярів / О. Г. Марченко. –
Харків : Вид. група "Основа": "Тріада +", 2007. – 160 с.
10. Пометун О.І. Методика навчання історії в школі / О.І.Пометун, Г.О. Фрейман. – К.
: Генеза, 2009. – 328 с.

7. 11. Пометун О.І. Енциклопедія інтерактивного навчання / О.І.Пометун. – К., 2007. – 144
с.
12. Пометун О.І. Компетентнісний підхід у сучасній історичній освіті / О.І.Пометун //
Історія в школах України. – 2007. – № 6. – С. 6-12.
13. Пометун О.І. Основи критичного мислення: навчальний посібник для учнів старших
класів загальноосвітньої школи / О.І.Пометун, Л.М.Пилипчатіна, І.М.Сущенко,
І.О.Баранова. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2010. – 216 с.
14. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологи / С.Л.Рубинштейн. – СПб. : Питер,
2004. – 713 с.
15. Терно С.О. Проблемні задачі з історії для учнів 8-9 класів загальноосвітньої школи :
дидактичний посібник [для учнів 8-9 класів загальноосвіт. навч. закл.] / С.О.Терно,
А.Д.Хінєва. – Запоріжжя: Просвіта, 2009. – 32 с.
16. Технології розвитку критичного мислення учнів / Кроуфорд А., Саул В., Метьюз С.,
Макінстер Д./ Плеяда, 2006. – 220 с.
17. Технології розвитку критичного мислення на уроках історії. З досвіду роботи
вчителів. - Миколаїв: Наук.-метод. центр Упр. освіти Миколаївської міської ради, 2008. -
47 с.
18. Тягло О.В. Критичне мислення: Навчальний посібник. - Х: Основа, 2008. - 189 с.
19. Тягло А.В., Воропай Т.С. Критическое мышление: проблема мирового образования
ХХI века // Постметодика, №3 (35). - 2001. - С. 19-26.

8. ІІ етап – впроваджуючий
Систематизація та розробка методичного узагальнення
В основу критичного мислення можна покласти вислів
Сократа: "Я знаю, що нічого не знаю".
Завдання – навчити учнів ефективно здобувати знання.
Будувати уроки, враховуючи, що:
 Інформація - не кінцевий результат навчання, а її початковий
пункт;
 Навчання не зводиться до запам’ятовування інформації, а
полягає в розвитку здібностей учнів самостійно просуватися в
інформаційному просторі;
 Навчання базується на принципі порівняння однієї інформації
або точки зору з іншою для формування уявлення про те, що
знання не обмежується сумою відомостей;
 Сутність навчання полягає в приєднанні нових знань до
відомих, для чого ці відомі знання слід попередньо відтворити.

9. ІІІ етап – формуючий
Впровадження досягнень психолого-педагогічної науки
та шкільної практики у власний досвід роботи з учнями .
Завдання: працювати над
перебудовою уроків.
Урок із застосуванням ТРКМ
будую за трьома етапами:
І. Актуалізація (актуалізувати в пам'яті
учнів вже наявні знання; неформально
оцінити те, що вони вже знають,
зокрема встановити і їхні помилкові
думки та уявлення; визначити мету
навчання; зосередити увагу учнів на
темі, викликати інтерес до її
засвоєння).

10. ІІ. Побудова знань (пошук та осмислення матеріалу, знаходження
відповідей на попередні запитання та визначенні нових, намаганнях
відповісти на них для побудови нового власного знання, оцінювання
певної інформації. На цьому етапі постійно відстежується перебіг
думок школярів (процесів мислення, досягнутих проміжних
результатів); узагальнюється матеріал та підбиваються підсумки;
забезпечується поєднання змісту вивченого з досвідом учнів;
перевіряється рівень розуміння вивченого, основних положень та ідей
за допомогою запитань).
ІІІ. Консолідація (етап рефлексії, тобто з'ясування того, про що учні
дізналися, що це для них означає, як це змінює їхні попередні
уявлення, як вони це зможуть використати.
Обираючи методи
формування критичного
мислення учнів,
враховую особливості
класу (рівень підготовки
учнів).

11. Застосування методів критичного мислення на уроках
Послідовність дій з боку вчителя:
ПОСТУПОВО → ВІД ПРОСТОГО ДО СКЛАДНОГО →
КОЖЕН МЕТОД – “КЛЮЧ” ДО ТЕМИ →КРАЩЕ МЕНШЕ, ТА КРАЩЕ.
- Пошук аналогій. Метод ефективний під час роботи з поняттями й
термінами.
- Пошук логічних зв’язків. Учням пропонується невеликий текст
історичної інформації і до нього – висновки-підсумки. Висновки
подаються логічні та помилкові. Школярі визначають, які із них
правильні, а які – хибні.
- Кероване читання (читання з передбаченнями). Учитель заздалегідь
ділить текст історичної інформації на окремі змістові частини і готує до
кожної запитання про подальший перебіг сюжету. Під час загального
обговорення пропонуються найрізноманітніші варіанти наступного
розгортання подій.
- Низка слів наперед. Метод допомагає активізувати пізнавальну
діяльність учнів, застосовується перед опрацюванням історичної
інформації.
Вчитель називає школярам вирази або короткий перелік слів із
наукового чи науково-популярного тексту. Вони висловлюють
припущення про те, де та як ці слова можуть бути використані у змісті
навчальної теми.

12. Застосування методів критичного мислення на уроках
- Складання розповіді. Метод навчає класифікувати,
виокремлювати характерні ознаки.
Учитель записує низку історичних категорій: понять, термінів,
прізвищ, дат, історико-географічних назв. При цьому у перелік
закладають слова, що не стосуються обраної теми.
Використовуючи задані змістові одиниці, учні мають написати
невелике оповідання про конкретну подію. явище, процес тощо.
- Порушена послідовність. Учні з низки фактів, подій, явищ
обирають правильні, складаючи їх у заздалегідь визначену
послідовність.
- Побудова повідомлень за алгоритмом. Метод навчає логічно
мислити, структурувати матеріал.
Учитель подає учням алгоритм, за яким ті готують повідомлення.
Алгоритми пропонуються різні, наприклад: ”причина → подія →
наслідок“, “навіщо? → хто? → що? → коли?” тощо.

13. Застосування методів критичного мислення на уроках
- Коротше – ще коротше. Метод навчає лаконічно висловлювати
свою думку, дає можливість ефективно опрацьовувати матеріал
підручника.
Учитель пропонує учням прочитати чи прослухати цілісний уривок
історичної інформації. Після цього вони повинні висловити основну
думку уривку одним реченням, а пізніше одним словом.
- Три речення. Метод дозволяє опанувати уміння чітко, лаконічно і
логічно висловлювати думку; проводиться на етапі засвоєння нових
знань.
Учням необхідно передати зміст матеріалу трьома простими
реченнями.
- Реставрація. (Зашифрований текст). Метод формує вміння
скорочувати записи, виокремлювати головне, відкидаючи
другорядне, неважливе тощо.
Учитель записує текст зі скороченнями та пропусками для
історичної інформації. Школярам необхідно відновити її зміст,
коментуючи свою роботу.
Уроки з використанням ТРКМ поєдную з іншими методами і
прийомами навчання – проблемне навчання, робота з історичними
джерелами тощо.

14. Висновки.
З астосування методів і прийомів зазначеної технології дає
можливість
Учителю: Учням:
- Мотивувати навчання - Усвідомлено сприймати інформацію
учнів; (факти, твердження, положення,
- Формувати цілі навчання; висновки);
- Залучати учнів до - Розвивати компетентності: здатність
обговорення; вчитися, логічність, критичність,
аналітичность;
- Активізувати мислення
школярів. - Забезпечити позитивну взаємодії з
іншими, ситуацію успіху і, відповідно,
підвищити самооцінку;