2. Психологічна компетенція охоплює
вміння :
- адекватно оцінити власні здібності,
можливості, рівень домагань
- регулювати
власні емоційні
стани
- вибрати
найефективніший
варіант поведінки в
тій чи іншій ситуації
- долати критичні
педагогічні ситуації
3. Емоційне вигоряння – це синдром,
що
розвивається
неперервного
впливу
на
на
тлі
людину
стресових ситуацій і призводить до
інтелектуальної, емоційної, фізичної
перевтоми та виснаження
4. Порушення психічного здоров’я
за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я
негативні
емоційні
ситуації,
пов'язані зі
школою:
низький статус
у колективі
однолітків,
образливе
ставлення до
себе з боку
педагогів,
неуспішність у
навчальній
діяльності,
екзаменаційний
стрес.
Наслідки:
порушення
емоційної
сфери,
порушення
поведінки
(безпідставні
страхи,
тривожність,
образливість,
агресивність
та ін.)
7. Причини синдрому емоційного вигоряння
напруженість і конфлікти в професійному
середовищі
недостатні умови для самовираження,
експериментування та інновацій
одноманітність в діяльності, невміння творчо
підійти до виконуваної роботи
вкладання в роботу значних особистісних ресурсів
за недостатнього визнання та відсутності
позитивного оцінювання з боку керівництва
робота без перспективи, неможливість кар’єрного
росту
невмотивованість учнів, результати роботи з якими
непомітні
нерозв’язані особисті конфлікти
негативні емоції професійного та особистого життя
соціальна тривожність
8. Фактори, які впливають на
виникнення СЕВ
Зовнішні:
специфіка професійної діяльності педагога
(відповідальність за життя дітей, стаж
роботи)
Організаційний (службові неприємності,
конфлікти, незадоволеність роботою)
Внутрішні:
комунікативний (відсутність навичок
спілкування, невміння регулювати власні
емоційні ситуації)
особистісний (матеріальні труднощі,
незадоволеність життєвою ситуацією)
9. Основні ознаки СЕВ
виснаження, втома
психосоматичні ускладнення
безсоння
негативні настанови стосовно підлеглих
негативні настанови стосовно роботи
нехтування виконанням своїх обов’язків
збільшення прийому психостимуляторів (кава,
тютюн, алкоголь, ліки)
зменшення апетиту чи переїдання;
негативне само оцінювання
посилення агресивності (роздратованості,
напруженості)
посилення пасивності (цинізм, песимізм, апатія,
безнадія)
почуття провини
10. Симптоми СЕВ:
бажання зменшити взаємодію з оточуючими
байдужість, цинізм
постійна втома, неможливість зосередитись
дратівливість, агресія
психосоматичні ускладнення
12. Стадії “Емоційного вигорання”
І
ІІ
3-5 років
5-15 років
Організація
частих
перерв
в
роботі,
забування
окремих
робочих
моментів
Зниження інтересу до
роботи та потреби в
спілкуванні в тому числі
з близькими (не хочеться
бачити
тих
із
ким
спеціаліст
працює), апатія, дратівли
вість.
Почуття
виснаження навіть після
сну чи після вихідних
ІІІ
10-20 років
Ознаки і симптоми є
хронічними. Можуть
розвиватись фізичні та
психологічні проблеми
(виразка
шлунку, депресія). Втрата
інтересу до
роботи, емоційна
байдужість, відчуття
постійної відсутності
сил, порушення
пам'яті, уваги, сну
13. Рівні профілактики емоційного
вигоряння
Позитивне мислення,
диференціація мети
світоглядний
Ситуації успіху,
комфортні емоційні умови
Гармонізація роботи
півкуль мозку
Фізичне здоров'я,
режим харчування
емоційний
інтелектуальний
фізіологічний