• Guardar
10 gdz um_p_u
Upcoming SlideShare
Loading in...5
×
 

Like this? Share it with your network

Share

10 gdz um_p_u

el

  • 18,467 reproducciones

 

Estadísticas

reproducciones

reproducciones totales
18,467
reproducciones en SlideShare
3,069
reproducciones incrustadas
15,398

Actions

Me gusta
1
Descargas
1
Comentarios
0

15 insertados 15,398

http://4book.org 14769
http://bookgdz.ru 389
http://www.google.com.ua 96
https://www.google.com.ua 40
http://shpor.ru 31
http://mail.4book.org 27
http://www.google.com 12
http://webcache.googleusercontent.com 9
http://91.200.42.139 7
http://translate.googleusercontent.com 5
http://vipoboi.h55.hvosting.net 3
http://youdz.at.ua 3
http://m.vk.com 3
http://gdz.host56.com 3
https://www.google.com 1
Más...

Accesibilidad

Categorias

Detalles de carga

Uploaded via as Adobe PDF

Derechos de uso

© Todos los derechos reservados

Report content

Marcada como inapropiada Marcar como inapropiada
Marcar como inapropiada

Seleccione la razón para marcar esta presentación como inapropiada.

Cancelar
  • Full Name Full Name Comment goes here.
    ¿Está seguro?
    Tu mensaje aparecerá aquí
    Processing...
Publicar comentario
Edite su comentario

10 gdz um_p_u Document Transcript

  • 1. II ok .o rg МЬИрвн ЛЙЙіеь д о п ід р у ч н и к а bo М . Я. П л ю щ , B . I. Т и х о ш і , .4 C. 0 . К а р а м а н а , w w w 0 . В. К а р а м а н
  • 2. 2 3 . II (3) Підвалина — 1. Товста балка, що є основою дерев’яної стіни. 2. перев. мн. Фундамент будови, якого-небудь устаткування і т. ін. 2. перев. мн., перен. База, опора, основа чого-небудь. Наукові, ідеологічні основи, вихідні положення, норми чого-небудь. Професіограма — 1. Науковий опис виду праці та необхідних професій­ них якостей, що може використовува­ тись у профорієнтації, підборі кадрів і т. ін. Описання якого-небудь виду професійної діяльності в конкретних умовах. 2. Гігієнічна характеристика окремих виробничих груп. 3. Програ­ ма підготовки, перепідготовки і підви­ щення кваліфікації кадрів. 3 6 . II. 1), 4) Генетично, тобто з поход­ ження, споріднені мови характеризу­ ються значною спільністю лексики, близькістю морфологічної і синтаксичної будови, наявністю закономірних зву­ кових співвідношень, (перші дві коми від о кр ем лю ю ть у т о ч н е н н я , ін ш і дві с т о я т ь м іж однорідними додаткам и) У слов’янських мовах однаково називають основні родинні поняття, сільськогос­ подарські рослини, свійських тварин, явища довкілля тощо, (коми с т о я т ь м іж однорідними д од аткам и) Порівняйте; українське — б р а т, російське — б р а т, білоруське — б р а т, польське — brat, сербсько-хорватське — б р а т , (т и р е на м ісці пропущених діеслів-зв’язо к) Слов’янським мовам властиві майже всі ті самі граматичні категорії (чис­ ла, роду, відмінка; особи, виду, стану, часу й інших), виняток становить лише болгарська мова, що втратила категорію відмінків, (дуж кам и виділена в с т а в н а ко н с тр у кц ія, коми у д у ж ка х с т о я т ь м іж однорідними д о д а т к а м и , ко м а поза д у ж ка м и відокремлює підрядну ч а с т и н у ) Споріднена у слов’янських мовах будова речення, хоча кожній із них властиві й певні особливості в синтаксичній структурі, (комою відо­ кремлена підрядна ча ст и н а ). bo ok . 2 4 . II. (3) Ми (особовий), своєї (присвій­ ний), воно (особовий), наша (присвійний), нам (особовий), таку (означальний), він (особовий), сам (означальний). (4) [], (що...), (коли...). 3) узгодження: універсальна мова, трагічну історію; керування: всупереч моделям, паразитує на мові; приляган­ ня: частина громадян; говорить нині. 5) Довільно змішуючи слова українсь­ кої та російської мов, відмінюючи сло­ ва і сполучаючи їх за зразком росій­ ської, творячи фрази рідної мови, її носій мимоволі стає «напівмовним». (комами відокремлені дієприслівни­ кові звороти) or g 1 6 . II. (2) п р и км етни ки : надійніший, багатша; прислівники: повніше, повнокровні­ ше. .4 2 5 . II. 1) перші чотири коми відокрем­ люють звертання, інші дві — підрядні частини; 3) правопис прикладки через дефіс; w w w 2 9 . І. С у р ж и к — 1. Сум іш зерна пшениці й жита, жита й ячменю, яч­ меню й вівса і т. ін.; борошно з такої суміші. 2. перен. Елементи двох або кількох мов, об’єднані штучно, без додержання норм літературної мови; нечиста мова. II. 1) Сотні (іменн.) невольничих (прикм.) літ (іменн.), упродовж (присл.) яких (спол.) знищували (дієсл.) куль­ туру (іменн.) українського (прикм.) на­ роду (іменн.), дня (іменн.) панування (дієсл.) тоталітарної (прикм.) системи (іменн.), ваги (іменн.) все (займ.) ро­ билося (дієсл.) для того, щоб (спол.) «злилися (дієсл.) нації (іменн.)*, щоб (спол.) витворилася (дієсл.) якась (займ.) «універсальна» (прикм.) мова (іменн.), спричинили (дієсл.) деформа­ цію (іменн.) всіх (займ.) сфер (іменн.) життя (іменн.) українського (прикм.) народу (іменн.). 4 3 . П (3). 1. Зійшла вода з дніпровсь­ ких берегів. Збудивши в лозах челядь комарину. (комою відокремлений дієприслівника вий зворот) У різнотрав’ї займищ і лугів З-під хмар нахлюпано ультрамарину. І проситься запитання святе. Хоч, може, і звичайне до смішного: Чим ти подякував землі за те. Що цю красу тобі поклала в ноги?..
  • 3. 6 1 .1 . Надавати перевагу. 2. В жодному разі. 3. Опинитися в такому матеріаль­ ному становищі. 4. Завдати шкоди. 5. Брати участь. 6. Розробити заходи. 7. Укласти договір. 8. Оголошується такий порядок денний. 9. Сильний біль. 10. Через якусь причину. w I w w .4 bo ok .o 5 4 . П. Якщо мова неправильна, то вона не означає того, що має означати; коли ж вона не означає того, що має означати, то не буде зроблено того, що має бути зроблене: а тоді моральність і всяке мистецтво почнуть занепадати, справедливість зійде на манівці — і всі впадуть у стан безладного хаосу, (пер­ ш і п 'я т ь ком с т о я т ь м іж ч а ст и н а м и склад ноп ід р яд н ого р е че н н я, ш о с т а к о м а і т и р е (п р и чи н ово-н аслід кові віднош ення) с т о я т ь м іж ча ст и н а м и складного безсполучникового речення, обидві кр а п к и з комою с т о я т ь м іж ча ст и н а м и складного речення) П а м ’ т к а — 1. Предмет матеріальної я культури минулого. 2. Предмет, що служить нагадуванням про кого-, щонебудь; те, що лишилось як наслідок чогось. П а м ’ т н и к — 1. Скульптур­ я на споруда в пам’ять чи на честь ко­ го-, чого-небудь. 2. Споруда (звичайно кам’яна) на могилі в пам’ять померло­ го; надгробок. Д б а т и — Виявляти старання, турбо­ ту; клопотатися, піклуватися. Тур­ б у в а т и с я — 1. Бути неспокійним, хвилюватися; непокоїтися. Виявляти занепокоєння стосовно кого-небудь, з приводу чогось. 2. Виявляти увагу до чиїхось потреб, піклуватися про ко­ го-, що-небудь. Довгий — який має велику довжину. Тривалий — який охоплює значний проміжок часу. rg {перша і ч е т в е р т а коми відокремлю­ ю т ь підрядні ча ст и н и , друга і т р е т я коми відокремлю ю ть в с т а в н е слово, крапка с т о ї т ь м іж ч а с т и н а м и безс­ получникового речення) 2. А степ уже сивий на поминках літа. Осіннього Неба останні глибини. І гілка суха, як рука кармеліта, Тримає у жмені оранж горобини. (комами відокремлено порівняльний зворот) Як глянеш упростяж — дорога в на­ мисті. {ти р е м іж ч а с т и н а м и безсполучнико­ вого речення) Ці барви червлені і жовтогарячі, Ці щедрі сади у багряному листі! — А люди бредуть і бредуть, як незрячі. (перша кома с т о ї т ь м іж однорідними п ід м етам и , друга відокремлює порів­ няльний зворот; зн ак оклику — це авто рськи й зн ак) 6 0 . Виключно — тільки, лише. В и н я т ­ ково — прислівник до «винятковий» (який становить виняток серед загаль­ них правил). Д руж ний — який відбувається одно­ часно, спільно, погоджено, злагодже­ но. Д р уж н ій — заснований на дружбі, взаємній прихильності, довір’ї, добро­ зичливості; який виражає, прихиль­ ність, довір’я, дружелюбність. Подовжений — який має видовжену фор­ му, довгастий; збільшений у часі; який триває, довше, ніж звичайно, ніж го­ диться. Продовжений — дієприкм. пас. мин. ч. до продовжити (зробити довшим за часом; збільшити строк чого-небудь). 6 2 . Беремо, бовтати, везтй, верба, нести, випадок, гостей, граблі, дбшка, дочка, дрбва, ідемо, косий, кроїти, легкий, не­ навидіти, новий, ознака, олень, отаман, Покрова, прйятель, ринковий, середина, тонкий, часу, шляху, одинадцять. 7 3 . II (3). Поряд (присл.) із (прийм.) грецьким (прикм.) використовувалось (дієсл.) в (прийм) окремих (прикм.) слов’ян (іменн.), переважно (присл.) за­ хідних (прикм.), також письмо (іменн.) латинське (прикм.), про що (спол.) теж (частка) знаходимо (дієсл.) свідчення (іменн.) у (прийм.) Храбра (іменн.). 7 4 . П. У 862-863 роках грецькі місіо­ нери Кирило й Мефодій, готуючись до просвітницької діяльності в Моравії, упорядкували протокириличне письмо, спростили форму літер, наблизивши їх до грецького уставного письма, поши­ реного в богослужбових книгах, (перші дві коми відокрем лю ю ть дієприслівни­ ковий зворот, т р е т я кома с т о їт ь м іж однорідними при суд кам и , ч е т в е р т а ком а відокремлює дієприслівниковий
  • 4. 7 6 . II. 1) Поняття глагол у мові давніх слов’ян означало «слово*? 1 1 5 . І. С ам оід ен ти ф ікац ія — 1. Виз начення самим громадянином своєї національної приналежності. 2. Со­ ціально-психологічний процес, що являє собою усвідомлення соціальною групою своєї тотожності (єдності усіх членів на основі будь-яких ознак), а окремим індивідом — своєї приналежності до певної групи. 3. Політико-економічне і національно-культурне самовизначення того чи іншого народу або нації. Ін н овац ії — 1. Нововведення. 2. екон. Комплекс заходів, спрямованих на впровадження в економіку нової техні­ ки, технологій, винаходів і т. ін. / /Нова техніка, технологія, що є результатом досягнень науково-технічного прогре­ су; визначальним фактором інновації є розвиток винахідництва, раціоналі­ зації, поява великих відкриттів. Ф ік с а ц ія — Дія та її результат за зна­ ченням «фіксувати* (1. Встановлюва­ ти, закріплювати що-небудь у певному положенні. 2. Відзначаючи, вирізняти, закріплювати що-небудь у сЙдомості, в пам’яті, у викладі тощо.//Відоб­ ражати, закріплювати за допомогою запису, малюнка, фотографії тощо. 3. Зосереджувати на чомусь, спрямо­ вувати на щось (погляд, увагу тощо). 4. Записувати, реєструвати. 5. Визна­ чати, встановлювати що-небудь). .4 bo ok .o 77. II. 2) Якісні: відомих, найважливіші найдавніші, дорогим, нових, старій. Відносні: грецьким, вірменського, гру зинського, християнських, слов’янсь ку, скорочене, глаголичних, Балкансь кого, кириличні, безпосереднього солунських, кириличних. Східній преславськими, Адріатичного, бого службовими. Присвійні: відсутні. 10 0. Чорногуз, важкоатлет, гірничопро мисловий, вищезгаданий, нижчепідпи саний, високо гірний, грушоподібний само вчитель, працездатний, очевид ний, дво ярусний, соцстрах, зроду віку, більш-менш, видимо-невидимо повік-віки, честь-честю, одним одна кінець-кінце.м, день-другий, година-дві свіжозрубаний, суспільно необхідний діаметрально протилежний, всесвітньо історичний. rg зворот, п 'я т а — дієприкм етниковий зворот) Вони додали окремі літери й систематизували азбуку відповідно до слов’янської фонетики, поклавши в основу найбільш відомий їм солунський діалект староболгарської мови, і переклали, користуючись упорядкова­ ною ними азбукою, деякі богослужбові книги з грецької на слов’янську’мову. (комами відокремлено дієприслівникові з в о р о т и ) Ц я мова одерж ала назву старослов’янської, а азбука, вживана в ній, відома під назвою кирилиці (перша кома с т о ї т ь м іж ч а с т и н а м и склад носурядного р ечен н я, ін ш і дві від о кр е м л ю ю ть д ієп р и к м е тн и к о ви й зворот). w w 8 5 . II. 2) Етимологічний — прикметник до «етимологія* (походження слова і його споріднені зв’язки з іншими словами тієї самої або інших споріднених мов). w 9 8 . І. Абзацу, атома, барвінку, гіпсу, Дунаю, експорту, живопису, звіробою, інституту, капіталу, каталогу, кодексу, колективу, меду, мінімуму, обіду, парку, пороху, ритму, саду, сантиметра, сиру, сушняку, тексту, Тернополя, товару, Херсону, щавлю. 9 9 .1 . Правопис голосних в основах слів іншомовного походження. Мозаїка, дизель, бургомістр, диякон, Адріатика, Чикаго, Лейпциг, Корси­ ка, аксіома, імбир, піанісимо, СанФранциско, Чилі, Крит, Мадрид, чи­ чероне, Кордильєри, Сицилія, Тибет, II. Чичероне — провідник, який дає пояснення туристам під час огля­ ду пам’яток культури (переважно в Італії).. 11 9. II (2) Камерний — 1. Призначе­ ний для невеликого приміщення та нечисленної аудиторії. 2. Признач, для виконання невеликою кількістю музикантів-солістів або ансамблями з кількох учасників. Який має у своєму складі невелику кількість виконавців (про ансамбль). 3. Який виконує соло (про співака).
  • 5. 1 5 4 . II (1). Звуком (іменн.) називається (дієсл.) коливальний (прикм.) рух (іменн.) тіл (іменн.) з (прийм.) наступним (при­ км.) поширенням (іменн.) цих (займ.) коливальних (прикм.) рухів (іменн.) у (прийм.) навколишньому (прикм.) середовищі (іменн.). 1 5 7 . II. 1) Говорячи (дієприсл.) сло­ вами (іменн.) одного (числ.) з (прийм.) найвидатніш их (прикм .) лінгвістів (іменн.) нашого (займ.) століття (іменн.) А.М ейє (іменн.), першими (числ.) «роз­ клали (дієсл.) мову (іменн.) на (прийм.) приголосні (прикм.) й (спол.) голосні (прикм.) звуки (іменн.)» давні (прикм.) греки (іменн.). bo 140. Чорногуз, бусол, лелека, боцян — ве­ ликий перелітний птах із довгим прямим дзьобом та довгими ногами. О бувка, гурок ( в з у т т я ) — виготовлені зі шкіри, гуми та деяких інших ма­ теріалів вироби, здебільшого на твер­ дій підошві, для носіння на ногах. К о ш у вк а (кош и к) — виріб, різний за формою та розміром, виплетений з лози, стебел рогозу, дранки і т. ін., що його використовують у побуті для зберігання або перенесення чого-небудь. 147. 1. Ну, то й іди під три чорти (геть) з моєї хати? ІС .В аси л ьчен к о ). 2. Ну, Матюша, катай (розкажи) напам’ять «Гуси*, покажи себе! (І. Карпенко-Карий). 3. А ле я не граю на жодному струменті (інструменті)! Толя мене колись учив [грати] на піаніні (піаніно), але в мене не було часу! 4. Ми всі ходимо по (у) цьому дому (домі, будинку) з мобілами (мо­ більними телефонами), бо розгубимося (загубимося) (З т е . Є. Кононенко). rg 1 2 4 . І. 1. Вони поверталися додому одразу після того, як вщ ухла буря. 2. Коли зайшло сонце, швидко почало смеркатися. 3. Незабаром до мене приїде приятель і розповість про свої пригоди. 4. Коли розмова почалася, у приміщенні всі затихли. Ц іп о к — очищена від пагонів частина тонкого стовбура або товстої гілки, яку використовують як палицю; костур. Кресан я — капелюх. ok .o Ш а ш іл ь — 1. Коричневий жук за­ вдовжки 2-3 мм, личинки якого, роз­ виваючись перев. у мертвій деревині (меблях, будівлях тощо) чи борошні, точать їх. 2. перен. Те, що руйнує щось, мучить когось, викликає сумні­ ви тощо. w w w .4 1 4 3 . Витягалось найкраще л у д і н н я . нові квашениці, писані кептарі, череси і табівки. багато набивані цвяхом, дро­ тяні запаски, черлені хустки шовкові і навіть пишна та білосніжна ґуґля. яку мати обережно несла на ш пк^ через плече. Іван теж дістав крмашо і довгу дз^бню , що била його по ногах... Л удін н я — одяг, вбрання. К е п т а р — хутряна безрукавка. Черес — старовинний широкий шкіря­ ний пояс, зшитий уздовж із двох скла­ дених разом ременів так, що має все­ редині порожнину для грошей тощо. Т аб івка — гуцульська шкіряна торби­ на з орнаментом, яку носять на ремені через плече. З а п аска — жіночий одяг у вигляді шматка тканини певного розміру (пе­ рев. вовняної), що використовується замість спідниці для обгортання стану поверх сорочки. Черлений — темно-червоний. Ґуґля — біла свита; різновид гуцуль­ ського верхнього чоловічого і жіночого одягу з білого сукна. 41 С у п е р Г Д З , 10 к л. 2 т о м 1 8 3 . Широкий, сни, листок, серця, кити, село, хижак, ребро, межа, степй, земля, озеро, весло, зерно, дивак, оди­ ниця, Дмитро, димар, середа, темніти, криниця. 1 8 5 . [коз'баї], [молод'баї], [про'з'ба], [о'з де], [к’ііхт'і], [н'ііхт'і], [воґза'л], [іаґби' ], [скиснути], [с:у'нути], [об“те“саІти], [об“со' хнути], [під'т'агтиі], [спи'са'ти], [сфотографува'ти], [спо'л а], [скон'а^], [схаї ти], [над^кусиїти], [роз'пи'та^ти], [бе'з'пе'чниі], [без'хма'рниї], [роз'хи'та'ти]. 186. [MHije‘c':a], [жУри'с':а], [3Maralje'u': а], [здаіе'ц':а], [ховаііе‘ц';а], [ко'ти'с'га], [же"не'с':а], [жги'ус'а], [беж іу'рний], [в’іч:иізна], [п’ішча'ний], [доне'чгина], [хме“льниІч:и*на], [ждже'мом], [во>'р’і'ц'; а], [нама^зся], [коро'чшш ], [у кни^з'ц'і], [уло'з'ц'і], [с с^мом], (ж жа'лем], [ж шУмом], [ж че'с'т'у], [ж ча'іем], [с си'ном].
  • 6. [ г ’і н 'ц 'і], [ с п ’ і 'л 'н и ї ] , [ п о с м ’ і х н у ' т и с 'а ] , [ р ’ а с 'н 'і ' т и ] , [г н ш ’і], [ к а м ’ і н ' ц ' і '] , [с е " р е і д н і ї ] , [ ц в ’ і т ] , [ к ’ і і с 'т 'ц 'і ] , [ c B V r o ] , [ н а т а і л ц 'і ] , [ р и 'б а ї д ц 'і ] , [ у к р а і і 'н ' с 'к ш ] , [с 'т 'а 'г и ], [ л и 'с 'т 'а ] . 1 9 2 . а) Спрощення приголосних пере­ д ається на письмі: ремісник, обласний, вісник, тріснути, тижневий, виїзний, щасливий, міський, навмисне, корисний, плюснути, шелеснути, брязнути, хруснути, улесливий, цілісний, прослати, жалісний, кількісний, совісний, свиснути. б) Спрощення приголосних не пере­ д а є ть ся на письмі: шістнадцятий, зап’ястний, туристський, форпостний, кістлявий, невістці, шістсот. 2 0 7 . 1 Скочити — скік (о//і), мести — . * ► мів (е//і), дерти -* дірка (е//і), допомогти -► допомагати (о//а), пекти -> пік (е//і), терти — тру (е//нуль звука), плести — ► > плів (е//і), гонити -* ганяти (о//а), овес — вівса (о//і), коні — кінний (о//і), ► * осені — осінній (е//і), воля — вільний > ♦ (о//і), пагонів — пагін (о//і), вечори — > » вечір (о//і), семи — сім (е//і), соколи * — сокіл (о//і). * 2 0 8 . 1 . Сім’я вечеря коло хати (Т .Ш ев­ ченко). 2. Скинув до нього на сани мішечків п’ять жита, один — пшениці та півклунка пшона — увесь лишок, який можна було збути {Панас Мирний). 3. Золоті клинки блистіли од проміння (В.Сосюра). 4. Поверх стін, порослих зеленим бадиллям, стриміли високі башти (І. Нечуй-Левицький). 5. Зелений простір вбирав у себе очі (В.М инько). 6. Йде гаями — не трісне, через воду бреде — не плюсне, очеретами — не шелесне (С.Васильченко). 1. Уже сутені­ ло, коли Горбенко повернувся додому {Б. Антоненко-Давидович). bo ok 1 9 3 . 1. К ори сли ве серце завж ди кам’яніє. 2. Улесливий чоловік гірше гадюки. 3. Чесному всюди честь, хоч і під лавкою. 4 .-Заздрий від чужого щастя сохне. 5. Ранні пташки зерно клюють, а пізні слізки ллють. 6. Пізній гриб — ранній сніг. б) день — дня, сон —- сну, молоток — молотка, вогонь — вогню, квітка — квіток;. в) чотири — четвертий, гайок — гає­ чок, пшоно — пшениця, мішок — мі­ шечок, шість — шести; г) клонитися — кланятися, знаємо — знайомий, лізти — лазити, вінок — вити, трясти — трусити, збирати — брати, допомога — допомагати. rg (п о р ’а 'д 'н іс 'т '], [с в ’ і'ж ’ і с 'т '], [ с 'і л с 'к и 'і], .o 187. [к у 'з 'н 'а ], [м о ^ л о д 'іс 'т '], [п ’ іс н а 'р ], [ м ’ і ц 'н і '] , .4 1 9 7. І. а) подвоєння внаслідок збігу: по-буденному, осіннього, нетлінно, схиленоколінно; б) подовження внаслідок асим іляції: рання, світання, гіллі. w w w 1 9 8 . І. Возз’єднати, обдарувати, без­ звучний, розділити, розбризкати, від­ давати, Надніпрянщина, беззбройний, беззахисний, беззаконний, беззоряний, обволочений, безземельний, роззнайо­ митися, віддерти. 2 0 0 . Туманний, спинний, весняний, долиновий, денний, ячмінний, камінний, законний, сонний, ранній, паркановий, винний, злочинний, вогневий, осінній, змінений, віконний, балконний, льня­ ний, глиновий, дерев’яний, пісенний, лимонний. 2 0 2 .1 . Слова зі спрощенням: обласного. Слова з ф онетичним подовженням приголосних: бездоганним, життя, л і­ кування, навчання, падіння. 2 0 6 . а) Стіл — стола, чоло — чільний, гребти — загрібати, кінь — коня, віз — воза, піч — печі, слово — слів, хід — ходу, поріг — порога, летіти — літати; 211 . Дух — душа; кожух — на і^Ьжусі, кожушок; око — очі; друг — друзі, друж­ ній; рука — ручний; писати — пишучи, козацтво — козачий, дослідити — до­ сліджувати. 2 1 3 .1 . Дише (дихати), колише (колиса­ ти), козаченько (козак), пише (писати). 2. Скажи (сказати). 3. Нараджу (наради­ ти). 4. Уїжджає (уїздити), б. Переможе (перемагати), може (могти). 2 1 6 . І. Криворізький, Збаразький, Овруцький, Одеський, Бахмацький, Гамбурзький, Черкаський, казахський, чуваський, латиський, печенізький, грецький, киргизький, чумацький, гайдамацький, волоський, узбецький, польський, словацький, братський, ук­
  • 7. раїнський, білоруський, французький, шведський, башкирський. 21 7. І. Київщина, Херсонщина, Пол­ тавщина, Черкащина, Чернігівщина, Хмельниччина, Одещина, Миколаївщина, Івано-Франківщина, Львівщина, Дніпропетровщина, Луганщина, Рів­ ненщина, Тернопільщина, Харківщина, Чернівеччина, Донеччина, Вінниччина, Кіровоградщина. 2 2 8 . II. Перші ДВІ КОМИ відокремлюють вставне слово, третя стоїть між частина­ ми складносурядного речення, четверта відокремлює підрядну частину. .4 bo ok . or g 2 3 6 . 1. в. 2. в. 3. Г. 4. в. б. в. 6. г. 7. А. 8. Г. 9. Пари двінкий — глухий (наприклад, д — т, з — с, б — п).10. Ш умні, дзвінкі, сонорні. 13. [ґа'ва], [воґза'л], [а'ґрус], [ґедз'] — спільним є [ґ]. 14. [ба'т'ко], [ja'co4Ka], [с'і'іати], 2 1 9 .1 . [б’і^л'і рої си/то коха^ н': а//шчо [к’і'стка] — спільним є [а]. жи'ве^ лиш до світа' ння//кро$?/шчо у со' 2 4 7 . І. Боятися — боїшся, боїться, бо­ н'ц'і не по>’бл'іІ дла//то любо'^ правди' яться; вагатися — вагаєшся, вагається, ва й св’і' тла//] вагаються; гратися — граєшся, граєть­ 2. [ши' pmaje роздо' л': а вод/шчода' ся, граються; контролювати — кон­ л'і б’і' л'ше св’і' тла//ма' ре‘'вом/бли' тролюєш, контролює, контролюють; ском усе' пе"ре"по' вне"не//усе зликрутитися — крутишся, крутиться, 'ло' с'а/усе поіе”дна' лос'а у сти'х’і'іі крутяться; лікуватися — лікуєшся, со' нця/у гармо' n'iji жи'т': а'//пли' не лікується, лікую ться; наближ ати­ ушче' рт' нали' та сві' тлом ріка'//ро^зся — наближаєшся, наближається, су' нула оче“ре“ти'/розли'ла' ся при'в’і' наближаються; обвітритися — обвіт­ л'на/відтво' p’yje саму' ши'ро>'ч’і' рюєшся, обвітрюється, обвітрюються; н' і с'а'іво не' ба/з ус'і' м жи‘ви' м обіпертися — обпираєшся, обпирається, сп’ілку'}е‘ц': а caoje'jy бе"змо'уноіу мо' обпираються; рватися — рвешся, рветься, B O jy / / ] рвуться; тулитися — тулишся, тулиться, 2 2 4 . І. з року в рік; у своєму творі; із туляться; сміятися — смієшся, сміється, самого ранку; лунає у вухах; у місті; сміються; повертатися — повертаєшся, взаємна допомога; у важких умовах; повертається, повертаються; чисти­ у його сестри; йдуть у ногу; от тобі й ти — чистиш, чистить, чистять. маєш; в тилу у ворога. 2 4 8 .1 . [с:и'пане у ку'пу зе"рно', [спе'че"ниі уно>'ч’і' х л'іб ], [скла'де“н'і акура'тно зо' ши'ти], [рож:е'ур’іле у пе"чі' вуг’і'л'іа], [зсу'ше“ниї со'нцем гриб], [рожши'тиТ зо'лотом ко’'ст'у'м], [рож ш че'пле“не бли'скаукоіу дере“во], [зчесаниї н'іс], [жчи'шче"ниї в’іск], [виїждже“ни! к’ін']. 2 2 7 . Ступаю у спогади, як у глибінь віків... Обабіч чорною стіною виструнчи­ лись сосни й шепочуться між собою. Над головою Широка небесна дорога. Небо високе, вимерзле, зорі далекі, маленькі. Холодний вітер знаходить тебе, у який би бік не повернувся... Відлунюється у принишклому лісі дзвін колісних шин, чути бадьоре кінське пирхання, ходором ходить з боку на бік віз, і здається, зорі на небі не стоять на одному місці, а хитають­ ся, так хитаються, що але в зуби захо­ дить оскома (За Ю .Збанацъким ). 2 6 4 . М о м е н т — 1. Короткий відтинок часу, коли виконується, відбувається якась дія; короткий час перебування в певному стані. 2. Певний проміжок часу, етап у житті, у розвитку чого-небудь. Е кс п е р и м е н т — 1. Один з основних методів наукового дослідження — вив­ чення, дослідження явищ і процесів шляхом їх відтворення, моделюван­ ня в штучних або природних умовах; можливості економічних експеримен­ тів досить обмежені, тому що дуже складно відтворити реальні умови, ба­ гаторазово повторювати експерименти, до того ж доводиться експериментува­ w w w 2 2 5 . 1. а) Україна, урожай, вчителька, взимку, увечері, вранці, влітку, ударити, упав, вплив, уже, все, внесок; б) урок, узбережжя, влада, вправа, вклад, удача, враження, указ, умова, увага, уява, утруднення; ударник, указ­ ка, вступ, Улас, Владислав, уряд, учень. 4 И
  • 8. rg Вим ова — Спосіб вимовляння слів, окремих звуків. Особливості звукової системи якої-небудь мови, діалекту. Вимога — 1. Дія за знач, вимагати (настирливо просити що-небудь у ко­ гось.). 2. Побажання, прохання, вис­ ловлене так, що не припускає запере­ чень. 3. перев. .мн. Норми, правила, яким хто-, що-небудь повинні підля­ гати. 4. перев. мн. Потреби, запити, які хто-, що-небудь має або ставить до когось, чогось. 5. Офіційний документ із проханням видати що-небудь або направити кого-небудь у чиєсь розпо­ рядження. О знака — Риса, властивість, особ­ ливість кого-, чого-небудь. Те, що вка­ зує на що-небудь, свідчить про щось; показник. О цінка — 1. Дія за знач, оцінити, оці­ нювати (1. Призначати ціну чому-небудь, визначати вартість чогось. 2. Виз­ начати якості, цінність і т. ін. кого-, чого-небудь.//Складати уявлення, робити висновок про кого-, що-небудь, визначати суть, характер, значення, роль і т. ін. чогось. Розуміти, визна­ вати позитивні якості, цінність і т. ін. кого-, чого-небудь). 2. Вартість, ціна чого-небудь. 3. Думка, міркування про якість, характер, значення і т. ін. кого-, чого-небудь. 4. Прийняте позна­ чення якості знань і поведінки учнів. Завд ання — 1. Наперед визначений, запланований для виконання обсяг роботи, справа і т. ін. 2. Настанова, розпорядження виконати певне дору­ чення. Ч и т а н н я — Дія за значенням «чита­ ти» (сприймати що-небудь записане літерами, письмовими знаками і т. ін.; вимовляти для слухачів щось написа­ не, надруковане). Обруч — 1. Зігнута кільцем метале­ ва, дерев’яна і т. ін.; обід. 2. Залізна, дерев’яна і т. ін. штаба, яку набивають на бочку, діжку і т. ін. для скріплен­ ня. 3. Те, що має форму кола, схоже на коло. 4. Металева, дерев’яна і т. ін. прикраса у вигляді кільця, яку носять на голові, руках або ногах. Корисний — Який дає, приносить доб­ рі наслідки. w w w .4 bo ok .o ти на людях, суб’єктах господарства, що може призвести до несприятливих соціальних наслідків. 2. Активна дія людини на природу і штучне відтво­ рення її різних явищ з метою вивчен­ ня об’єктивних закономірностей. М ед и кам е н т — мн. Лікувальні засо­ би; ліки. Д о к у м е н т — 1. Діловий папір, що посвідчує певний юридичний факт, підтверджує право на що-небудь, слу;жить доказом чого-небудь. Все те, що підтверджує що-небудь. Інформація, відомості, дані, зафіксовані на ма­ теріальному носії (папері, фотоплівці, магнітному диску), що мають офіцій­ ний характер і підлягають використан­ ню або обробці й передачі адресатові. 2. Письмове свідоцтво, що офіційно підтверджує особу. 3. Письмовий твір, грамота, рисунок і т. ін. як свідчення про щось історичне, важливе. 4. спец. Форматований паперовий носій даних, що його заповнюють автоматично або вручну. П о с т а м е н т — 1. Висока підставка або підніжжя, на яких установлюють пам’ятник або скульптуру; п’єдестал. Художньо оздоблена підставка для чого-небудь. 2. Художньо оздоблена основа вази, колони і т. ін. Ін с т р у м е н т — 1. род. — а. Знаряддя для праці. 2. род. — у, збірн. Сукуп­ ність таких знарядь. 3. перен. Засіб, спосіб для досягнення чогось. Ц е м е н т — 1. Мінеральна порошко­ подібна речовина, з якої при замішу­ ванні з водою утворюється однорідна в’яжуча маса, що швидко тужавіє і перетворюється на каменеподібне тіло; вживається в будівельній справі. 2. анат. Кісткова тканина, яка покри­ ває корінь і шийку зуба. А плодисм енти — оплески на знак схвалення або привітання. А п а р т а м е н т и — 1. Великі розкішні кімнати; розкішна квартира. 2. Тип номерів у готелях, що за своїм офор­ мленням наближаються до сучасних квартир, включаючи місця для при­ готування їжі (вартість харчування звичайно не включається у вартість номера).
  • 9. rg Черговий — 1. Який іде за поперед­ нім у певній послідовності, є наступ­ ним щодо черговості. 2. Який вико­ нує в порядку черговості які-небудь обов’язки. 3. у знач, іменн. Той, хто чергує. 4. Який проводиться, відбу­ вається регулярно, має місце через певні проміжки часу. Л и с т о п а д — 1. род. — у. Опадання листя восени (в теплих країнах — перед початком посушливої пори року), а також час цього опадання. 2. род. — а. Одинадцятий місяць календарного року; третій місяць осені. З а п и т а н н я — Звертання до когонебудь, яке потребує відповіді, роз’яснення і т. ін. М іл ім е т р — Одна тисячна частка мет­ ра. 2 6 6 . Слабий, старий, черкати, черствий, сімдесят, пурхати, сердити, кропива, котрий, курятина, кухонний, товпи­ тися, колесо. Коваль, кидати, обруч, параліч, щипці. w w w .4 bo ok .o З уп и н ка — 1. Припинення руху, ро­ боти кого-, чого-небудь. 2. Спеціально визначений пункт, місце, де постійно зупиняється транспорт, щоб пасажири могли вийти або зайти. 3. Тимчасове перебування, затримка де-небудь на шляху кудись (під час переїзду, пере­ ходу і т. ін.). 4. Перерва в якій-небудь дії, роботі, пауза в мові і т. ін. С ім 'я — 1. Група людей, що складаєть­ ся з чоловіка, жінки, дітей та інших близьких родичів, які живуть разом; родина. 2. кого або з означ., перен. Група людей, народів, націй, згурто­ ваних дружбою, спільною діяльністю, спільними інтересами; родина. П р ед м ет — 1. Будь-яке конкретне ма­ теріальне явище, що сприймається ор­ ганами чуття. 2. Логічне поняття, що становить зміст думки, пізнання і т. ін. 3. Те, на що спрямована пізнавальна, творча, практична діяльність кого-, чого-небудь. 4. Коло знань, що стано­ вить окрему дисципліну викладання. Дефіс — 1. Коротка риска, яка спо­ лучає слова або їх основи в одне ціле чи прикладку з підпорядковувальним словом. 2. Знак переносу частини сло­ ва з одного рядка на інший. Однина — Граматична форма числа, співвідносна з множиною, яка вжи­ вається тоді, коли мова йде про один предмет. М н о ж и н а — 1. Форма числа, співвід­ носна з одниною, яка вживається тоді, коли мова йде про два предмети чи більше. 2. мат. Сукупність елементів, об’єднаних за деякою ознакою. К іл о м е т р — Одиниця вимірювання довжини в метричній системі мір, що дорівнює 1000 м. У ро чи сти й — 1. Пов’язаний з торжес-, твом, знаменною датою, подією, при­ свячений їм, влаштований з їх приво­ ду. 2. Який супроводжується певним церемоніалом. 3. Який відзначається значимістю, важливістю. 4. Сповнений величі; який викликає почуття підне­ сеності, небуденності. 5 Сповнений ве­ личності, дуже серйозний, поважний; пристрасний, патетичний. 4. Особливо серйозний, значущий, важливий (про обіцянку, клятву і т. ін.). 2 7 1 . [тан'ц'уіу], [гет'], [nyijy] [двана' д'ц'ат'], [ще"по'че], [д'а'куіу], [доіси'т'], [б’іжиіт'], [кабіне^т], [р ’і^дна Kpaji' на], [бат'к’іушчи'на], [час], [ча^сто], [че"ре“ви'ки], [ви'руча'іу], [ци'в’іл'ізо'ване сусп’іЬ'ство], [ми|трополи'т], [афори'зм], [кроу], [л'убо'у], [ді^ка], [борови'к], [в’ін пра'ви'л но чи^нит'], [св’ато], [треЙа пе"ре”в’ір’а4'и], [техн'і'чні можли'вос'т'і], [пі'с'н а], [де”ле“гуіут'], [ро’би'т'], [осв’а' че"нш], [база'р], [кобза^р], [ро^бл уі], [було'], [пи“ ^шуі], [буїде]. 2 7 3 . Ґ о н т а р — Майстер, що виготов­ ляє гонт. Ґ н о т т я — Дрантя, лахміття. Ґр а с у в а т и — 1. Вистругувати, розчи­ щати (стежки і т. ін.). 2. Витоптува­ ти. Гаманець — 1. Шкіряна сумочка для грошей. 2. Торбинка для тютюну, люльки та інших дрібних речей; ки­ сет. Ґяур — У мусульман — зневажлива назва іновірця. Ґринджоли — Низькі й широкі сани з боками, що розширяються від пере­ дка.
  • 10. Гін ки й — 1. Такий, що буйно і швид­ ко росте. 2. Витягнутий вгору і тон­ кий. 3. перен. Такий, що в’ється, про­ стягається далеко (про шлях, стежку і т. ін.). 4. Такий, що швидко рухаєть­ ся; стрімкий, швидкий. Горня — 1. Маленький горщик. 2. По­ суд для вживання гарячих напоїв (на­ приклад, кави). реченні; формант, форматив. 2. Точка на площині, яка визначається комп­ лексним числом. Ачей — Може, вірогідно, можливо; ма­ буть, здається. w w w .4 b oo k. o rg 2 7 6 . 1 Беремо, бовтати, босий, валовий, . верба, везти, випадок, виразний, вільха, вісімдесят, вітчим, граблі, дбшка, дрбва. Кваша, кйдати, смаку, товстий, Покрова, 2 7 4 . Адрес — 1. Письмове вітання кого- Полтавщина, порядковий. небудь з нагоди відзначення видатної 2 8 2 . П (3). К іп у — Вузликове письмо події в його житті. 2. Виклад на письмі ряду давніх народів Південної Амери­ політичних поглядів і побажань законо­ ки; має вигляд прив’язаних до мотузки давчого характеру, що подається монархові або палки різнокольорових шнурків у конституційних державах. з багатьма по-різному розміщеними і Адреса — 1. Позначення місця прожи­ неоднаковими за формою вузликами вання особи чи місцеперебування ус­ (кількість і форма вузлів означали танови. 2. Напис на конверті, пакунку число, кольори — предмети). і т. ін., що вказує на місце призначен­ М о т у з к а — Зсуканий з прядива ви­ ня та одержувача. ріб для зв’язування або прив’язування А д р есат — 1. Той, кому адресується, кого-, чого-небудь. посилається лист, телеграма і т. ін.; М а їс — Те саме, що кукурудза (Рос­ одержувач. 2. перен. Про того, кому лина родини злакових, що має грубе що-небудь призначається, для кого високе стебло та їстівні зерна, зібрані створюється що-небудь. в качан). А т л а с — Шовкова або напівшовкова Гонець — Особа, яку посилають з тер­ тканина, блиску,ча і гладенька. міновим дорученням, повідомленням; А т л а с — Ілюстроване видання — посланець. збірник географічних карт. В а м п у м — Намисто з черепашок, яке Адамаш ковий — Який стосується ада­ в індіанських племен Північної Аме­ машки (1. заст. Різновид шовкової, рики правило за гроші (мінову одини­ лляної або вовняної тканини з витка­ цю), заставу, а також мало значення ними на ній квітами.//Вироби з цієї записів.//Засіб запам’ятовування та тканини. 2. діал. Дамаська шабля.) передачі повідомлень у індійських А утсай д ер — 1. Підприємство, що не племен Північної Америки. ^ входить до монополістичних об’єднань Скойок (м уш ель) — 1. Стулка че­ і веде з ними конкурентну боротьбу. репашки двостулкових молюсків. 2. Біржовий спекулянт-непрофесіонал. 2. Двостулковий молюск, черепашка 3. Команда або спортсмен, що посідає якого вкрита перламутром і викорис­ одне з останніх місць у турнірній таб­ товується для виготовлення ґудзиків, лиці. 4. перен. Про кого-, що-небудь, прикрас і т. ін. що не відповідає яким-небудь вимо­ Кр и п то гр ам а — Напис або документ, гам, що відстає від інших у якому-незроблені криптографічним способо-ч; будь відношенні. 5. Про людину, ізо­ тайнопис. льовану від якого-небудь середовища, від товариства, не визнану ким-, чимнебудь. 6. Брокер, який не є членом біржі, але який має дозвіл на роботу в торговельному залі при дотриманні встановлених правил біржової роботи. А ф ікс — 1. лінгв. Частина слова, що має певне граматичне значення і змі­ нює його смисл, значення або роль у 2 9 0 . І. Україна (7 б., 8 зв.), в’язати (6 б., 7 зв.), насіння (7 б., 6 зв.), населення (9 б., 8 зв.), яскравий (8 б., 9 зв.), літнє (5 б., 5 зв.), солов’ї (6 б., 7 зв.), ґудзик (6 б., 6 зв.), надзелень (9 б., 8 зв.), життя (5 б., 4 зв.), бур’ян (5 б., 6 зв.), їжак (4 б., 5 зв.), Євген (5 б., 6 зв.), буряк (5 б., 5 зв.), зоряно (6 б., 6 зв.), воєдино (7 б..
  • 11. 2 9 2 . Аґрус, аудиторія, бджола, болото, бюро, вишня, вірність, герой, город, ґа­ нок, дебют, джем, дзвоник, дидактика, диня, енергія, зошит, іній, історія, їжак, йогурт, кавун, казка, книжка, лимон, лірика, мама, менеджер, метал, нарцис, норка, острів, пісня, республіка, свято, слово, сучасний, том, турист, урок, факультет, фотон, хата, хмара, цифра, чаша, шапка, щастя, щука, юрба, юрист, ялинка, ямб, яшма. w w w .4 bo ok . 2 9 9 . Я міг годинами стежити за тим, як чорногузи вчили пташенят літати. Дорослі чорногузи ставали на край стріхи, підстрибували, били крилами і кілька секунд висіли в повітрі, по­ казуючи молодим, як треба злітати. Деякі пташенята повторювали рухи батьків з першого ж разу. Інші не квапились, їм добре було на рідній стрісі і зовсім не кортіло летіти у невідомий блакитний світ. Але батьки були невблаганні. Вони дзьобами під­ штовхували пташеня, що перелякало тулилося до гнізда, погрозливо лопотіли крилами, а коли це не допомагало, силоміць зіштовхували скраю стріхи, діючи за правилом деяких учителів плавання: кидай на глибоке — сам випливе. І хоч-не-хоч чорногузеняті доводилося махати крилами, 1 воно летіло, а поруч з ним були батько чи мати. Зате після перших польотів їх уже неможяа було вдержати у гнізді. Наближався день відльоту, і чорно­ гузи висіли в небі з ранку до вечора (В .Х и ж н я к ). медвяний, п’єса, п’єдестал, прем’єра, р оз’юшити, об’єднати, ряд, Рєпін, Р у ж ’є, сузір’я, серйозний, тьмяний, черв’як. II. Б а р ’єр — 1. Невисокі поручні, пар­ кан, ґрати, огорожа. 2. Перепона, перешкода, що встановлюється на бі­ говій доріжці, арені цирку та ін. Не­ здоланний бар’єр. 3. перен. Про те, що перешкоджає здійсненню, розвиткові чого-небудь. Б ю д ж е т — 1. Кошторис прибутків і видатків держави, підприємства, сім’ї або окремої особи на певний період. 2. Планові обчислення майбутніх очі­ куваних грошових доходів і видатків держави, підприємства, сім’ї на пев­ ний період. 3. Фінансовий план, що відбиває витрати коштів на реаліза­ цію різних фінансових операцій чи ін­ вестиційних проектів і надходження від них. Б я з ь — Густа бавовняна тканина по­ лотняного переплетення; зазвичай ви­ користовується для виготовлення чо­ ловічої та постільної білизни. Бюро — 1. Назва керівного органу партії, організації, установи. 2. Наз­ ва деяких установ або їхніх відділів, контор 3. Підрозділ фірми, що вико­ нує, як правило, обслуговуючі, забез­ печуючі функції. Верф — 1. Сукупність споруд на березі річки, моря і т. ін., де будують і ре­ монтують судна. 2. Підприємство для будування і ремонту суден. 3. При­ міщення для будування і стоянки ди­ рижаблів. П ’єд естал — 1. Художньо оформлене підвищення, на якому встановлюєть­ ся статуя, скульптура, колона і т. ін.; постамент. 2. перен. Про те, що підно­ сить кого-небудь до високого громад­ ського становиїца, ставить над кимсь. 8. Постамент для переможців спортив­ них змагань. П рем ’єра — 1. Перша вистава п’єси в театрі, перший показ естрадної, кон­ цертної або циркової програми; іноді найменування «прем’єра» поширюєть­ ся на кілька перших вистав. 2. перен. Про появу чого-небудь нового, про по­ чаток чого-небудь. or g 8 зв.), гуща (4 б., 5 зв.), район (5 б., 5 зв.), кущ (3 6., 4 зв.), заїжджати (9 б., 9 зв.), урочище (7 б., 8 зв.), заява (5 б., 6 зв.), сюїта (5 б., 6 зв.), сіллю (5 б., 4 зв.), воджу (5 б., 4 зв.), возз’єднання (11 б., 10 зв.), джміль (6 б., 4 зв.), дзенькіт (8 б., 6 зв.), льон (4 б., 3 зв.), сьогод­ ні (8 б., 7 зв.), віддзеркалення (14 б., 12 зв.), Соломія (7 б., В зв.), з’їзд (4 б., 5 зв.), Нью-Йорк (7 б., 7 зв.). 3 0 5 . І. Без’язикий, бар’єр, бюджет, безіменний, борються, безголів’я, бязь, бюро, в’яз, верб’я, верф’ю, в’юнок, в’язальниця, грюкати, дев’ять, дзвяк­ нути, свято, м’ята, Кюв’є, Л ук ’яненко,
  • 12. rg 3 1 9 . 1.3 -під нетривкого позолоченого листя поступово визирають незнищувані контури дерев (Ю .Щ ербак). 2. Вітчизні вірність мужню і просту проніс ти крізь воєнну непогоду... (Борис Тен). 3. Дні повнозвукі, дні далекі, дні незабутні, повні дні, як зерня в ягодах — в них клекіт, тугі, негаснучі вогні Щ .М овчан). 4. Душа народу не сліпа, вона стоока {М . Рильський). 5. Без мистецтва життя було б холодним, незатишним, непри­ вітним (Л.Д митерко). 6. Якщо родилось слово не в огні, воно вогнем не стане у мені; не піднесе мій дух на вежні вежі і не запалить у тобі пожежі (О.Довгий). 7. Душа народу як степи, де не постоїш на порозі, у неспокої, у тривозі весь вік іди — весь час в дорозі, себе лиш не переступи {М . Кам еню к). 321 . Глиняний, дерев’яний, берестяний залізний, мідний, вівсяний, гречаний осінній, туманний, земляний, сон ний, височенний, здоровенний, синій незрівнянний, несказанний, витий незмімий, спитий, жарений, шалений непримиренний, нездоланний, старан ний, погодинний, камінний, качиний ненависний, машинний, весняний буквений, щоденний, зміїний, крижа ний, ячмінний, безіменний, безсонний вовняний, беззаконний. 3 3 3 . 1. Віктор розповідав Мирославі про Київ, гуртожитки біля виставки і про величезний сад, який оточував ті гуртожитки. Про озеро в Голосіївському лісі, куди вони забрідали купатися, і про те, що в тому озері водяться водяні вужі. Він розповів Мирославі про їхній спільний гуртожицький велосипед і про те, як добре кататися на велосипеді голосіївськими асфальтовими дорогами, особливо ввечері, коли з’являються перші сутінки. Оповів і про Ботанічний сад в Києві, де найбільше полюбляє відпочи­ вати молодь, особливо навесні, коли в Ботанічному саду все розцвітає. 2. Лідія Петрівна хотіла нас навчити розуму, змушувала працювати на уро­ ках і вдома, а ми не дуже хотіли її слу­ хати. Учителі учили нас відповідаль­ ності, хоч і сварили іноді, але було за що. І тільки з часом розуміємо, що їх w w w .4 b oo k. o 3 0 9 . Галузь, радість, призьба, леґінь, суцільний, чебрець, сьогодні, чернігівський, паризький, близько, грузько, ковінька, силонька, малесенький, рибальський, спільний, крапель, перукарень, зма­ гань, кілець, тьмяний, киньте, носять, крутяться, мільйон, Васьчин, повірте, різьбяр. 3 1 0 . II. Б а с к и й — Дуже швидкий, прудкий, жвавий (перев. про коней). Д о св іт н ій — Який буває перед сходом сонця, світанком. Спілчанський — Прикметник до «спіл­ ка» (1. Об’єднання людей, пов’язаних спільними умовами життя, спіль­ ною метою; товариство.//Невелике об’єднання людей зі спільними інте­ ресами в торгівлі, виробництві тощо. 2. Громадське об’єднання, організація (часто в назвах товариств, партій)). 3 1 2 . 1. Лазурове море починалося за великим ставом, йад яким височіла електростанція. Воно вихлюпнулося далеко за небосхил, але його поверхня помітно вирізнялася на тлі ранкового неба майже так само, як вирізняється над морем лінія небокраю. 2. У міськкомі до нього ставилися з пошаною — небіж Прилипка! Це не жарт! 3. Але ж сьо­ годні цілком очевидно: повторювати фотооб’єктив — хіба це шлях до ма­ лярства? 4.... Таке відчуття, мовби не просто вода ворушиться, а кров самої матері-землі рвучко пульсує, б. Поли­ няли вони (ікони) та пооблуплювалася не від століть, а від дощів та морозів в обдертих, напівзруйнованих церквах. 6. Віктор приїхав годині о восьмій, на його губах блукала багатозначна пос­ мішка,... в очах з’явилося щось тепле, доброзичливе. 7. Сніг ледь-ледь покрив землю, але ставки були сковані кригою... 8. Серед безпорадної, похмурої голизни акацій, тополь та густих терновників червоно медяні дуби навіть узимку виглядають по-гетьманськи зверхньо. 9. Ліс покликав і прикував до себе біляву дев’ятикласницю — ніжну людську ди­ тину, втілення юності (З т е . М.Руденка). 314. II. (3) [чим б’ІІ л ше ми пиі ше"мо/тим б’іі л'ше до ц'оі го 3BH'Kalje“Mo/THM бі' л'ше памЗата'іе на' ша рукаї//]
  • 13. навчання не пройшло даремно, що ті знання, які отримали від них, допома­ гають нам втілювати свої мрії в жит­ тя. Адже саме наші вчителі вели нас у світ знань. Завдяки їм тепер вивчаємо світ невідомого, зокрема філософію, мовознавство, літературознавство, культурологію. Вчительська праця нелегка. Якщо б не було вчителів, хто б нас повів шляхами навчання? Л ідії й Павла Тичин єднали дружні, теплі взаємини. 14. Велике значення у формуванні сучасного наукового стилю літературної мови мали праці М ихай­ ла Драгоманова, писані українською мовою. 15. Видрукуванням повного тексту «Святого Письма» українською мовою 1903 року значною мірою ми завдячуємо видатному фізику Іванові Пулюю. 3 3 4 . І. 1. Н а посвідчення подавайте фото лише анфас. 2. Незважаючи на похилий вік (а співачці тоді вже було за сімдесят), Соломія Крушельницька ще виступала із сольними концертами, чаруючи всіх своїм голосом. 3. Фаталь­ ний збіг обставин перешкодив Тарасу Шевченкові поїхати вчитися до Італії. 4. Належність композитора Петра Чайковського до українського культурного контексту засвідчують не лише родинні козацькі корені, але й музичні твори та постійні фактичні зв’язки з рідною землею. 5. Будівництво Києва, що три­ вало за часів Володимира Великого, ще масштабніше продовжувалося за князю­ вання його сина — Ярослава Мудрого. 6. В Україні є чотири корінні етноси; українці, кримські татари, гагаузи »та караїми. 7. Згідно з матеріалами до­ слідника київської старовини Анатолія Макарова, на початку 60-х років X IX століття київська інтелігенція почала переходити в побуті на українську мову. 8. Тадей Рильський, досконало вивчивши ц и вільн і закони, давав безкоштовні юридичні консультації селянам навколишніх сіл. 9. Колекція Василя Тарновського стала основою теперішнього музею Тараса Шевченка в Києві. 10. Видатний сходознавець Агатангел Кримський оволодів понад шістдесятьма мовами: і тюркськими, іранськими, семітськими, і романо-германськими, і, звичайно ж, слов’янськими. 11. «Вавилов XX» — перша режисерська робота Івана Васильовича Мико-лайчука — стрічка того самого напряму, що й довженківські «Звенигора» та «Земля». 12. Наукове товариство імені Тараса Шевченка стало осередком, ук­ раїнської науки і культури. 13. Худож­ ницю Катерину Вілокур та подружжя 3 3 6 . II. 1. Га-ря-чий день роз-лив пеку-че зло-то, І сам вто-пивсь у со-няш-нім ме-ду, Й крізь спо-кій цей єди-на ллє-ться но-та — Бла-же-нних бджіл в виш-не-во-му са- ok .o rg ДУ2. Лиш чор-ни-ми о-чи-ма хи-трих ві­ кон Всміх-ну-ться мо-ло-ди-ця-ми ха-ти — І зно-ву пес-тить степ тво-ї по-ві-ки, І зно-ву скит-ські ба-би і хре-сти. w w w .4 bo 3 3 8 . Се-стра, вро-дли-вий, гус-тий вер-ба, га-луз-ка, гуч-но, гур-кіт, де-ше вий, дів-чи-на, бе-різ-ка, дуд-ка, важ-ко дум-ка, гад-ка, мі-сто, дій-сний, до-брі ти, дов-бня, рід-ко, жас-мин, жерд-ка тов-стий, жер-тва, жит-ній, жов-тий грузь-ко, дух-мя-ний. 3 4 2 . І. По-льо-вий, най-біль-ший, не до-си-па-ти, роз-о-ра-ти, без-ко-зир-ка від-ме-жу-ва-ти, над-зву-ко-вий, за-йшов під-льод-ний, при-ймен-ник, пе-ред-ній мрія, око, роз-по-ча-ти, зіл-ля, жит-теБИЙ, Азія, озе-ро, над-зе-лень, по-дзень ку-ва-ти, бро-джу, під-жив-лю-ва-ти між-ярус-ний, лій-ка, фойє, близь-ко при-слів-ник, при-йшов, по-лісь-кий хер-сон-ський, бур’ян, черв’як, черв-не-внй верх-ньо-лу-жи-цький, кіль-ка-ти-сяч-ний мор-порт, за-галь-но-ві-до-мий, Укра-їна ООН, НАН/України, АН-/70, пта-ство ка-лі-цтво, укра-їн-ський, за-по-різь-кий іме-ні/Т. Г. Шев-чен-ка, 2000 p., 100 га 10-й, вид-во, 9-у, п. Шкляр, 1933 рік 2009-2010 pp. 3 4 8 . І. Слово Ліни Костенко періоду українського відродження 60-х років сьогодні сприймається як одна з мораль них вершин світобудови... Епоха не була прихильною до Ліни Костенко. Вона була для неї знавісніло-послідовною і
  • 14. 3 5 1 . 1. Б. 2. Б. 3. В. 4. В. 5. А. 6. А. 7. Б. 8. Б, В, Г. 14. Неправильно. Г а л я і Га н н а — різні імена. 374. а) з конкретним значенням: палац, квітка, століття, книга, сніг, дощ, річка, ніч, людина, трудівник, поезія, мова, музика, троянда, дорога, машина, хмара, сонечко, золото, земля, село; б) з абстрактним: ідея, мрія, вироб­ ництво, передчуття, сміливість, мис­ лення, рік, синій, зелений, працює, розум, натхнення, наука, зміна, доля. 3 8 9 . Омоніми. 3 9 9 .1 . Мені дорога лише земля, з якої я росту. 2. Тому нам і щастя нелегке на світі, дорога крута, а не стежка обічна (А .М а л и ш к о ). 3. Тепер же земля під ногами була тепла, ласкава, як дихання паруючої ріки (Г.Т ю тю нник). 4. Старий вітряк всемолиться на сонце... Йому хлібина тепла сниться. Сон цей такий щасливий, наче сивий дим... (Н.Соболсва Сологуб). 5. А дике поле. Дике поле! По груди коням деревій. А мати свій городець поле.... {Л.Костенко). 6. Вересню мій, веслами весело греби, ждуть тебе на березі з кошиком гриби {Б.О лійник). w .4 bo ok .o 3 5 4 . П салом — 1. Релігійна пісня, молитва, що як складова частина вхо­ дить у псалтир. 2. Музичний твір для солістів, хору, органа, оркестру на такий текст. 3. перен. Захоплена хвала кому-, чому-небудь; гімн. П р и т ч а — 1. Оповідний літератур­ ний твір алегорично-повчального ха­ рактеру, змістом близький до байки. 2. Алегоричний вислів. Розповідь про що-небудь (переважно на релігій­ ну тематику). 3. розм. Який-небудь непередбачений випадок; пригода, подія. С е н тен ц ія — Вислів повчального ха­ рактеру, коротке напучення. К о н т р а с т — 1. Гостро виражена про­ тилежність. 2. У живопису та фото­ графії — велика, різка відмінність у яскравості або кольорі предметів; мі­ ра виявлення (і, отже, розпізнавання) об’єкту на якому-небудь фоні. К р и тер ій — Підстава для оцінки, виз­ начення або класифікації чогось; мі­ рило. rg нахабно-нещадною, уїдливо-дріб’язковою і єхидно-меркантильною. Але в поетеси при великому таланті був ще й бійцівсь­ кий характер, її майже два десятиліття не друкували, замовчували, та поетеса не здавалася: *П о ету важко. В ін шукає іс т и н . М и — джини в закоркованих пляш ках...* У центрі її поезії — Батько й Мати, нетлінність народної моралі, корін­ ня родоводу — все вічне, справжнє (М .К о с те н ко ). w w 3 5 5 . П. 3) У (прийм.) нього (займ.) було (дієсл.-зв’язка) надто (присл.) високе (прикм.) уявлення (іменн.) про (прийм.) літературу (іменн.), надто (прпсл.) високі (прикм.) ідеали (іменн.) й (спол.) критерії (іменн.), щоб (спол) він (займ.) міг (дієсл.) задовольнитися (діесл.) тим (займ.), що (спол.) робив (дієсл.). 5) Л і т о — 1. Найтепліша пора року між весною та осінню. 2. рідко. Те са­ ме, що «рік». Омана — 1. Хибне сприйняття дій­ сності, зумовлене неправильним, викривленим відображенням її ор­ ганами чуття; уявний образ чого-небудь, що помилково сприймається як дійсний. 2. Марні надії, сподівання; ілюзії. 3. Стан людини, коли вона по­ милково сприймає що-небудь уявне за дійсне. 4 0 5 . 1. Пішли, попхався, слонявся, причвалав. 2. Б ри н ьчала, затина­ ла, грала. 3. Шатнувся, швендяйте. 4. Поклали, наставили; пхали, лигали, глитали, тягли. 4 0 8 . 1.1. Погром, тупіт, стукіт, грюкіт; співучий, могучий. 2. Поволі, неквап­ ливо. 3. Німує, мовчить. 5. Минають, зникають. 4 0 9 .1 . Сміливий, рішучий, відважний; відвертий, прямий; швидкий, спритний, проворний, моторний; нерішучий, лякли­ вий; сум, журба, печаль, горе; чудовий, гарний, розкішний; дружній, близький; червоний, пурпурний, малиновий; ре­ тельність, сумлінність, старанність; не входять до жодної з груп: завзятість, горіти, дерзати.
  • 15. 4 1 2 . Недолік, вада, мінус; розпоряд­ ження, вимога, наказ; прагнення, потяг, бажання; радість, торжество, тріумф; тямучість, розум, мудрість. 4 1 3 . Утіш ний, радісний, веселий; талановитий, обдарований, здібний; пекучий, гарячий, теплий; славнозвіс­ ний, видатний, відомий; засмучений, сумний, похмурий; величезний, могутній, здоровенний, чималий; ветхий, древній, старий, давній. 4 5 6 . Ширма, циферблат, кюрі, грип, бар’єр, журі, портьєра, конгрес, сеньйор, візир, брутто, бензин, шкіпер, прем’єра, дебати, ревю, тонна, каса, казино, ак­ сіома, індустрія, Діккенс, Голландія, дієта, фізика, тираж. 4 5 8 . П. Продовжуючи працювати разом з Бенцом, у 1896 році Даймлер створив модель двоциліндрового двигуна для автомобіля, (кома при дієприслівнико­ вому звороті) У 1901 році Даймлеір і Бенц організували фірму, моделі якої стали називатися іменем дочки Даймле­ ра — Мерседес, {кома м іж ча ст и н а м и складнопідрядного речення) bo ok . 4 1 6 . І. Розгор талася , б у ш у в а л а, дзвеніли. 4 5 5 . Симптом — ознака, репроду­ кувати — відтворювати, ф ік сува­ ти — записувати, анонс — оголошення, патент — посвідчення (винахідника), екстраординарний — особливий, апелюва­ ти — звертатися, дебати — обговорення, дефект — недолік, домінувати — пе­ реважати, конвенція — угода, пріори­ тет — першість, ліміт — обмеження. or g 4 1 1 . Робити наголос — наголошува­ ти; взяти на сміх — сміятися; терпіти нестатки — бідувати; стати в пригоді — знадобитися; внести пропозицію — зап­ ропонувати; висловитй подяку — подя­ кувати; подати допомогу — допомогти; зібратися з думками — подумати; пере­ бути зиму — перезимувати; пережити літо — перелітувати; стрибнути через щось — перестрибнути. 4 2 3 . Згода — незгода, перемога — поразка, буденний — святковий, великий — ма­ лий, стверджувати — заперечувати, могутність — нікчемність, карлик — ве­ летень, забути — згадати, часто — рід­ ко, вище — нижче, гірко — солодко, короткий — довгий, загубив — знайшов, влітку — взимку. w w w .4 4 6 0 . П. 1) Збагачуючись (дієприсл.) за (прийм.) рахунок (іменн.) іншомовної (прикм.) лексики (іменн.), українська (прикм.) мова (іменн.) також (присл.) була (дієсл.) джерелом (іменн.) для (прийм.) поновлення (іменн.) словника (іменн.) мов (іменн.) тих (займ.) народів 4 2 5 . І. 1. Берегти, зберігати, еконо­ (іменн.), з (прийм.) якими (спол.) ук­ мити — витрачати. 2. Блищати, сіяти, раїнський (прикм.) народ (іменн.) має горіти, світити — тьмяніти. 3. Звільни­ (дієсл.) різні (прикм.) стосунки (іменн.) ти, відпустити — поневолити. 4. Мак­ і (спол.) зв’язки (іменн.). симум, багато — мало. 5. Поразка, 2) Лексика, запозичена з української розгром — перемога. 6. Прокляття, мови, є і в білоруській, чеській, сло­ анафема — благословіння. 7. Просну­ вацькій, румунській, угорській та в тися, пробудитися — заснути. 8. Хит­ деяких інших мовах, {перші дві коми рий, лукавий — відвертий. 9. Чуття, відокремлю ють дієприкметниковий інтуїція — факти. 10. Благородний, ве­ зворот, інш і коми с т о я т ь м іж одно­ ликодушний, лицарський — ниций. рідними додаткам и) Але питання про 4 2 6 . 1.1. Прийде — піде. 2. Увійти — вий­ зв’язки української мови з багатьма слов’янськими та неслов’янськими мо­ ти. 3. Білі — чорне. 4. Мале — велике. 5. Медок — льодок. 6. Гіркий — солод­ вами досі, на жаль, ще майже зовс­ кий. 7. Високо — низько. 8. Малень­ ім не досліджене, {комами виділене ка — великий. 9. Короткого — довгий. в с т а в н е слово) 10. Знайшов — згубив. 4 6 2 . у Грузії можна швидко спуститися 4 2 7 . І. Оксиморон. від холодних льодовиків до пляжу, де хлюпоче лазуровими хвилями тепле 4 4 0 . 2. Товариша (ніж). 3. Свячений Чорне море. Грузія розмістилась у (меч). 4. Зібрався у далеку дорогу центрі Кавказу. Столичне місто Тбілісі (смерть).
  • 16. .4 b oo k. o 4 6 6 .1 . На мою адресу надійшов чужий лист. 2. Діти подарували ветеранам сувеніри на пам ’ять. 3. Я придбав новий абонемент до міського басейну. 4. Аналогічне рішення прийняла педа­ гогічна рада. 5. На яку дистанцію бігає рекордсмен вашої школи? 6. Банк надав нам безкоштовний кредит. 7. У руках Микола тримав новенький дипломат. 8. У магазині він розплатився вексе­ лем. 9. У податковій інспекції кожному видають його ідентифікаційний номер. 10. На актрисі була ефектна сукня. 11. На завод привезли дефекивні ізолятори. 12. Прокомпостуйте, будь ласка, білет! 13. Перед концертом ми зазвичай довго репетируємо. 14. Двері зачиняються герметично. (присл.), простір (іменн.) та (спол.) відкритість (іменн.) степів (іменн.) дали (дієсл) нам (займ.) оце (частка) відчуття (іменн.) — що (спол.) йдемо (дієсл.) по (прийм.) планеті (іменн.). Несемо (дієсл.) з (прийм.) собою (займ.) дивну (прикм.) певність (іменн.), що (спол.) з (прийм.) усіх (займ.) витворів (іменн.) природи (іменн.), з (прийм.) уеіх (займ.) світів, що (спол.) десь (присл.) блукають (дієсл.) в (прийм.) космічній (прикм.) безмежності (іменн.), немає (дієсл.) кращої (прикм.), як (спол.) оця (ччастка) наша (займ.) — тепла (прикм.), зелена (прикм.) планета (іменн.), так (присл.) добре (присл.) створена (дієсл.) для (прийм.) життя (іменн.) в (прийм.) ній (займ.) флори (іменн.) і (спол.) фауни (іменн.), і (спол.) дивовижних (прикм.) розумних (прикм.) істот (іменн.). Води (іменн.) на (прийм.) ній (займ.) — океани (іменн.). Сонця (іменн.) вдосталь (присл.) родить (дієсл.) усе (займ.)... rg розташоване серед гір. На орлиних вершинах видшються руїни старо­ давніх фортець. Вони нагадують: ще до нової доби грузинам доводилось захищ ати свою благодатну землю від ворожих навал. А по схилах, над якими вндніються фортеці, — план­ тації теплолюбних цитрусових дерев і чаю. Серед гір — : знамениті курорти (Т. Кублицький). 4 8 0 . І. Дружин, ісполчався, поправ, крамоли, древле, кравці, шевці, золотарі, перекупи, хлібниці, кушніри, бондарі, кожум’яки, каштеляне, осмники, писар, неня, злотоморе, віялах, семизорі. 4 8 8 . І. Дівчатонько, щосуботоньки, містонька, бабоньки, куфайчатко, бабцюлі, бабчані, чоботиченьки, хатусенька, бабченько, бабулина, бабусенція, бабулик, ночвеньках, дівулиня, дівогоренько, студентонька, сиротуля, сиропташечка, бабумамця, бабутатко, бабусонечко. 4 7 9 . Н. 1) Вночі (присл.), коли (спол.) з (прийм) глибини (іменн.) космосу (ім енн.) проступаю ть (д іє сл .) зорі (іменн.), пробиваються (дієсл.) скупим (прикм.) світлом (іменн.) до (прийм.) нас (займ.), ми (займ.) відчуваємо (дієсл.), що (прийм.) йдемо (дієсл.) не (частка) просто (п р и с л.) по (прийм .) зем лі (іменн.) — йдемо (дієсл.) по (прийм.) планеті (іменн.). Це (частка), мабуть 506. 7. А. 15. В. 21. Б. w w w 4 7 8 . І. а) загальновживані: мешкати, збільшувати, земля, хлібина, вулиця, космос, зустріч, місяць, сестра, брат, машина, лікар, операція, нічний, щодня, весело, яхта, освіта, наука; б) професійні: штрек, шурф, лазер, скальпель, біофізика, абревіація, фо­ нема, квартет, соліст, лібрето, пер­ цепція, хірург, драма, епос, ракета, операційна, реанімація, антрацит, нагора, кубрик, фрахт, ампер; в) діалектні: ґазда, плай, тайстра, файний, ватра, кабиця, вар’ят, сара­ на, ґаздиня. 5 0 2 . І. Поводити себе, ставитися до людей, брати участь, замовляти обід, довести теорему, винести подяку, думати про сказане, давати оцінку, відігравати важливу роль, показувати фільм, дяку­ вати вчителеві. 1. А. 2. А . 3. В. 4. А . 5. Г. 6. Г. 8. Г. 9. А. 11. Б. 12. Б. 13. В. 14. Б. 16. Г. 17. В. 18. В. 19. В. 20. В. 22. Г. 5 1 4 . Перевернула душу; куций, мов заячий хвіст; хоч на край світу; має олію в голові; землі під собою не чую; утру маку; збитися з дороги; мати розлуку з душею; хоч греблю гати; став як муро­ ваний; де не посій, то вродишся.
  • 17. 6 0 3 . II. Віршовий, гвинтовий, ґавеня, вухань, вовчиха, вухастий, вогкуватий, шнурок, в’язка, гарбузище, вугіллячко, вусач, білюсінький, білити, білувати, жаліти, гіллястий, глухнути, глушина, глухуватий, гніздечко, гніздитися. 6 2 5 . II. Олегів, Назарів, Богданів, Ігорів, Лесин, Маріїн, Олексіїв, Галин, Наталчин, Катеринин, Андріїв, Віталіїв, Маринин, Андрусів, Івасів, Олексів, Микитин, Тересів, М арків, Сергіїв, Раїн, Аллин. .4 b oo k. o 5 3 2 . І> И. І стоїть Україна перед нашим духовним зором у вогні, як J H e q n a jiiiM a кущіна. 2. Чи ж не лягли ми ка.і^нем навіжним до мавзолея нашим пере­ можцям. 3. Ті, що не хочуть братися за РОЗУМ , потім хапаються за голову. 4. Нас картати є за що. Це так, хоч би що там і хто говорив. Ми не маємо нині підстав дерти н о ^ свого догори. 5. У наймах не можна ^да.и_згорну.вши_Ріки. {кома не с т а в и т ь с я через н е п о д іл ь н іс т ь фразеологізму) 6. Григорій слухав увесь той гамір, жіп.ивпііігзуби, і йому намо­ рочилась голова (комою відокремлено дієприкм етниковий зворот). селому обличчі (П етр о Панч). 2. А вже акація розквітла якраз на дощ, якраз на грім — стоїть прекрасна і пресвітла в зелено-синій краплечні (17. Липо вецький). 3. Стоять дерева, мов зелені коні, що в літо прискакали із весни (А. Малишко). 4. Орел застиг у мареві над прірвою, широко розкинувши дужі крила (II. К а ­ рась). 5. Дерева до ранку страждажгаь безсонням... А журавлі ключем летять в безхмарнім піднебессі (Л .Т алал ай ). rg 5 1 7 . I. Вибравши слуиіну хвилину, чортяка мене не вхопить, посварилась кулаком, набратися розуму, такого добра бракувало. II (3). І в них теж чомусь вискакували клепки, розсихались обручі, губились ключі від розуму, не варив баняк, у голові літали джмелі, замість мізків росла капуста, не родило в черепку, не було лою під чуприною, розум якось втулявся аж у п’яти і на в’язах стир­ чала макітра... (коми м іж ч а ст и н а м и складного безсполучникового речення) 5 4 9 . 1. в. 2. в. 3. в. 4. Г. 5. в. 6. Г. 7. В. 5 8 6 . Приземлення, заморський, роз­ палив, музикант, прочитали, прекрас­ ний, червоно, хлопченя, прискорювати, задерев’янілий, по-нашому, недокінчений, безжурно, примирення, розробити, захист, гідність, залік. 6 2 6 . Одеський, Полоцький, Запорізь­ кий, Краснодонський, Цюрупинський, Лебединський, Криворізький, Галицький, Вороніжський, Луцький, Глухівський, Броварівський, Чортрмлицький, Великолепетихський, Бахмацький, Крижопільський. w w w 6 3 5 . а) складні безсуфіксальні; Бен­ зобак, вагонообіг, вовнозаготівля, ґрунтопідпуш увач, авіатранспорт, авіаносець, газодвигун, гучномовець, бетононасос, бетоноукладач, вітродвигун, вітровловлювач; 5 9 3 .1 . II. б ути , м а ти , нести, хадш тш , б) складні суфіксальні, бензозаправ­ р о б ити , земля, хліб, сіль, білий. ник, автопоїлка, автобудівник, ваго­ 5 9 8 . Прибігти (бігти). Навпростець нобудівний, вовнообробний, газона­ (простувати). Медичний (медицина). фтовий, вільнодумство, газовимірник, Мудрець (мудрий). Багатий (багатство). голонасінний, голослівний, багатолис­ Веселий (веселити). Подвоїти (двоїти). тий, багатокутний, двозерний. Гайочок (гайок). Привести (вести). 6 3 6 . Автопоїзд-вуглевоз, вантажообіг, 5 9 9 . Приспів, призвук, присмак, при­ геоботаніка, експерт-почеркознавець, свист; згадати, змити, зрости, зсипати; відеограма, гороутворення, графоме­ превисокий, преширокий, прегострий, ханічний, замок-блискавка, лікар/ор­ пречистий, превеликий, прекорисливий, топед, двотомник, космонавт-дослідник, позасистемний, нехудожній, прехитрий, землетрус, гідровузол, джаз-оркестр, прерідний. енергоживлення, завод-автомат, генерал6 0 1 . 1. Сонце, що встигло зсушити полковник, інженер-газосигналізатор, вранішній туман, масляно заблискало відеотелефон, вищезазначений, вебна його спітнілому, стомленому, але ве­ дизаин, Інтернет-сервіс.
  • 18. 6 5 2 . 1 . Крізь пилюку, по багнюці (М. в.), в холод (Р. в.) і завію (P. в.). Прийде чистою до тебе біла моя мрія {В.Симоненко)...2. На світі (М. в.) можна жить без еталонів (Р. в.), по-різному дивитися на світ (Зн. в.): широкими очима, з-під долоні (P. в.), крізь пальці (Зн. в.), у кватирку (Зн. в.), з-за воріт (Р. в.). 3. Вже в небі (М. в.) зорі висіяли мак. Дорога спить над ставом (О. в.) очеретяним (З тв. Л .Ко стен ко ). 4. Зерно стече з долоні (Р. в.). Крізь патрубки — в ріллю (Зн. в.), зерно стече з долоні (Р. в.), зашеп­ че їй: «Люблю!* 5. Дорога зв’язує нас міцно, і розлучає нас вона, на ній із другом (О. в.) молена стріться і взнати ворога сповна. 6 5 9 . І. Н. в. оди. дівчина, програміст, Зевс, завод, стілець, двійка, олень, груша, блакить, кінь, комора, береза, змій, садівник, дощ, сокіл, теля, грім, ремісник, метелик, народ, професор Зн. в. одн. дівчину, програміста, Зев­ са, завод, стілець, двійку, оленя, гру­ шу, блакить, коня, комору, березу, змія, садівника, дощ, сокола, теля, грім, ремісника, метелика, народ, професора Н. в. мн. дівчата, програмісти, Зевси, заводи, стільці, двійки, олені, груші, блакиті, коні, комори, берези, змії, садівники, дощі, соколи, теляти, гро­ ми, ремісники, метелики, народи, професори Зн. в. мн. дівчат, програмістів, Зевсів, заводів, стЬтьцІв, двійок, оленів, груш, блакитей, коне, комор, берез, зміїв, садівників, дощів, соколів, те­ лят, громів, ремісників, метеликів, народів, професорів .4 b oo k. o 6 5 7 . 1 а) збірні поняття: людства: . б) абстрактні: сьогоднішнє, майбутнє, руйнування, деградація, вироджен­ ня, занепад, силу, здоров’я, наснаги, мудрості, досвіду, гармонії, законів, еволюції, втрата, трагедія, традицій, звичаїв, духу, атмосферу; в) конкретні; народ, мови, люди, кри­ ницю, гілка, древі, код, предків. у справах допомагає, (з’ясувальна) Символіка, що приписується самоцві­ там, досить виразна: сапфір — пос­ тійність; рубін і альмандин — при­ страсть; агат — здоров’я і довголіття; топаз — дружба; хризопраз — успіх; гранат — вірність; цирконій — уда­ ча; яшма — скромність і мужність, (з’ясувальна) rg 6 4 6 . 1. в. 2. Б. 3. Г. 4. A. 5. В. 6. Г. 7. Г. 8. В. 9. В. 10. В. w w w 6 5 8 . І. а) з абстрактним значенням; краса, к оханн я, гнів, пристрасть, смуток, радість, страждання, небезпе­ ка, властивості, краса, думка, розум, постійність, пристрасть, здоров’я, дов­ голіття, дружба, успіх, вірність, удача, скромність, мужність; б) з речовинним; аквамарин, гранат, самоцвіт, кварц, «тигрове око*, опал, бурштин, мінерал, молоко, аметист, сапфір, рубін, альмандин, агат, топаз, хризопраз, гранат, цирконій, яшма. II. 3) Стверджують, що він увібрав усю красу морської стихії, (з’ясувальна) Про кварц кажуть, ніби його крис­ тали оберігають від нападу ворогів, (з’ясувальна) Надприродними власти­ востями наділяли бурштин, який ря­ тує від пропасниці, жовтяниці, зоба, попереджає інші захворювання, дарує красу і довголіття, (означальна) У ста­ рих лікарських порадниках читаємо, що аметист пияцтво лікує, думки по­ гані відганяє, добрим розум робить. 6 6 1 . 1. Сад (ч. p.), зерно (с. p.), голос (ч. p.), зернятко (ч. p.), бажання (с. p.), творчість (ж. p.), урожай (ч. p.), пісня (ж. p.), голос (ч. p.), серце (с. p.), чисігота (ж. p.), краса (ж. p.), скарб (ч. p.), народ (ч. p.), паросток (ч. p.), садівник (ч. p.), грань (ж. p.), знахідка (ж. p.), фольклор (ч. p.), реставратор (ч. p.), цінність (ж. p.), оправа (ж. p.), річ (ж. p.), пісня (ж. p.), обробка (ж. p.), самоцвіт (ч. p.), ансамбль (ч. p.), танець (ч. p.), гордість (ж. p.), земля (ч. p.). 6 6 3 . 1 Горіхом (ч. p.), пні (ч. p.), тата . (ч. p.), дід (ч. p.), онук (ч. p.), роду (ч. p.), голос (ч. p.), траву (ж. p.), приймач (ч. p.), вікно (с. p.), голос (ч. p.), сивина (ч. p.), батька (ч. p.), землею (ж. p.), городом (ч. p.), селом (с. p.), матір (ж. p.), зерно (ч. p.), співу (ч. p.), сторони (ж. p.), дня (ч. p.), міста (ч. p.), радіо (с. p.), купу (ж. p.), голос (ч. p.), співака (ч. p.).
  • 19. 6 6 6 . І. Мові (ж, p.), барет (с. p.), залізо (о. p.), вотат (ч. p.), явище (с. p.), Азії (ж. p.), листя (с. p.), книзі (ж. p.), вчений (ч. p.), філософ (ч. p.), Протагор (ч. p.), термін (ч. p.), словом (с. p.), рід (ч. p.), статтю (ж. p.), світу (ч. p.), поділ (ч. p.), острові (ч. p.), Гвінея (ж. p.), частини (ж. p.), вертикалі (ж. p.). 6 7 6 .1 . Можна утворити множину: гли­ бина, щедрість, бджола, буряк, міліція, студент, птахівництво, радість, жінка, ясен, хліб, бій, океан, гордість, ворона, лісок, камінь, автобус, закон, олія. Не можна: доброта, лічба, квасолин­ ня, взуття, студентство, кіннота, мош­ кара, жіноцтво, Дніпро, сум, вороння, сало, цемент, каміння, милосердя, Опішня. .4 bo ok . 6 6 7 . І. Ч. p.: склад, міх, гриф, бал, джміль, балка, лист, староста, старт, чемпіон, поет, НБУ; Ж. p.: сіль, ласка, лава, пара, сестра, староста, щедрість, сім’я, ТСН, АТС; С. p.; курча, галченя, таксі, какао, зерно, насіння, бадилля, ім’я, МВС, Мінфін. Істота: курча, галченя, джміль, сест­ ра, староста, чемпіон, поет. Неістота: сіль, склад, міх, ласка, гриф, лава, бал, таксі, какао, балка, лист, пара, зерно, насіння, бадилля, щедрість, сім’я, ім’я, старт, ТСН, МВС, Мінфін, АТС, НБУ. 6 7 4 . а) в однині', ярмарок, розпал, добро, мануфактура, намисто, обіддя, колесо, діжка, упряж, лоза, сопілці, ріжках, грім, ніч, крику, лісу; б) у м нож ині: торговці, піджаки, кос­ тюми, сорочки, хустини, гребінці, цвяхи, коси, серпи, відра, бублики, медяники, конфети, ковбаси, телята, вівці, кози, співи, танці, жарти, ігри, бубнів, витівки, спалахів, сов, лісови­ ків, русалок; в) т і , що в ж и в а ю т ь с я лише в однині’ . квас, птиця, полум’я; г) т і , що в ж и в а ю т ь с я лише в мно­ жині-. штани, граблі, жмурки, гуслях, пустощі, нетрях, хащах. or g 6 6 5 . I. Л ів ш а, сирота, замазура, невдаха, листоноша, суддя, інженер, л ік а р , роботяга, сіро м аха, заїк а , податківець, заблуда, депутат, не­ нажера, нероба, секретар, директор, менеджер. w w w 6 6 8 . Студентка, героїня, козачка, учителька, лікарка, робітниця, киянка, дівчина, юначка, мати, дівча, кума, учениця, громадянка, поетка, ткачиха, співачка, артистка, вутка, гуска, голуб­ ка, коза, ведмедиця, вовчиця, вівця, курка, тигриця, левиця, кабаниха, орлиха, індичка. 6 6 9 . І. Українець, узбек, татарин, росіянин, кореець, китаєць, парижанин, львів’янин, сумчанин, естонець, поляк, чех, словак, француз, німець, італієць, серб, грек. 6 7 7 . Вода — води, сіль — солі, хліб — хліба, крупа — крупи, пісок — піски (перше слово у парі стоїть в однині, а друге — у множині). 6 7 8 . Пісень (мн.), слова (одн., ч. p.), веж (мн.), Десни (одн., ж. p.), Києва (одн., ч. p.), Львова (одн., ч. p.), краплі (одн., ж. p.), мости (мн.), праця (одн., ж. p.), сяйво (одн,, с. p.), короваю (одн., ч. p.), ріка (одн., ж. р.>, роду (одн., ч. p.), племен (мн.), народом (одн., ч. p.). 67 9. Очищений вершок (слово «вершки» вживається лише у множині) 6 8 3 . З’їв яблуко (с. p., Зн. в.), з’їв яблука (Зн. в.); скосив траву (ж. p., Зн. в.), накосив трави (ж. p., Р. в.); назбирав 6 7 0 . 1 . Цікаве інтерв’ю, крихітна колібрі, слив (Р. в.), зібрав сливи (Зн. в.); пози­ чив борошно (с. p., Зн. в.), дав борошна смачне рагу, багаторічна каланхое, за­ (с. p., Р. в.); випив молоко (с. p., Зн. в.), ключне ралі, загадковий інкогніто, чисте налив молока (с. p., Р. в.). купе, широке шосе, великий Колорадо 6 8 6 . І. Київ!.. Стольний град змлї (штат США), бистра Колорадо (річка), полянської... Про тебе летить слава по гірське Колорадо (плато), картопляне всьому Подніпров’ю і Подунав’ю. Перед пюре, біле кашне, смілива шимпанзе, тобою хилять горді, свавільні голови вічові австралійське кенгуру, гаряче какао, гради Новгорода та Ільмені, Смоленсьюридичне бюро.
  • 20. 6 8 7 . Д. в. руці, нозі, мусі, кожухові; бокові, речі, книжці, плугові М. в. (на) руці, нозі, мусі, кожусі; боці, речі, книжці, плузі Д. в. одн. брату (-О В І), трактористу (-О В І), секретарю (-Є В І), товаришу (-еві), герою (-Є В І), дубу (-О В І), дню (дневі), до­ казу (-О В І) Р. В. одн. сну, успіху, актива, з’їзду, гніву, полку, університета, гаю, лісу, дощу, саду, Кавказу, Донбасу, Алтаю 6 9 0 . І. Агрегат (ч. p., П в., тв. гр.), апарат (ч. p., П в., тв. гр.), агітатор (ч. p., П в., тв. гр.), мороз (ч. p., П в., тв. гр.), сум (ч. p., П в., тв. гр.), майдан (ч. p., П в., тв. гр.), кір (ч. p., П в., тв. гр.), віск (ч. p., П в., тв. гр.), мед (ч. p., П в., тв. гр.), бобер (ч. p., П в., тв. гр.), джейран (ч. p., П в., тв. гр.), гейзер (ч. p., П в., тв. гр.), айсберг (ч. p., П в., тв. гр.), гібрид (ч. p., П в., тв. гр.), елемент (ч. p., П в., тв. гр.), зал (ч. p., П в., тв. гр.), камінь (ч. p., П в., тв. гр.), млин (ч. p., П в., тв. гр.), гай (ч. p., П в., міш. гр.), вишняк (ч. p., П в., тв. гр.), очерет (ч. p., П в., тв. гр.), міст (ч. p., П в., тв. гр.), акт (ч. p., П в., тв. гр.), ніж (ч. p., П в., міш. гр.), барвінок (ч. p., П в., тв. гр.), гектар (ч. p., П в., тв. гр.), бур’ян (ч. p., II в., тв. гр.), пліт (ч. p., II в., тв. гр.), інститут (ч. p., II в., тв. гр.), хор (ч. p., II в., тв. гр.), материк (ч. р,, II в., тв. гр.), меридіан (ч. p., II в., тв. гр.), грам (ч. p., II в., тв. гр.), процент (ч. p., II в., тв. гр.), абзац (ч. p., II в., тв. гр.), горб (ч. p., II в., тв. гр.), щавель (ч. p., II в., м’яка гр.), вал (ч. p., II в., тв. гр.), вид (ч. p., II в., тв. гр.), рід (ч. p., II в., тв. гр.), десяток (ч. p., II в., тв. гр.), тин (ч. p., II в., тв. гр.), косинус (ч. p., II в., тв. гр.), радіус (ч. p., II в., тв. гр.), спосіб (ч. p., II в., тв. гр.), ромб (ч. p., II в., тв. гр.), сарай (ч. p., II в., міш. гр.), ягуар (ч. p., II в., тв. гр.), гіпопотам (ч. p., II в., тв. гр.), стиль (ч. p., II в., м’яка гр.), інструмент (ч. p., II в., тв. гр.), блок (ч. p., II в., тв. гр.), гопак (ч. p., II в., тв. гр.), поршень (ч. p., II в., м’яка гр.); алмаз (ч. p., II в., тв. гр.). w w w .4 bo ok .o 6 8 8 . Зброя (ж. p., І в., міш. гр.), квіт­ коніжка (ж. p., І в., тв. гр.), сівба (ж. p., І в., ТЕ. гр.), розсада (ж. p., І в., тв. гр.), протоплазма (ж. p., І в., тв. гр.), фаланга (ж. p., І в., тв. гр.), сім’я (ж. p., І в., міш. гр.), школа (ж. p., І в., тв. гр.), середина (ж. p., І в., тв. гр.), хмара (ж. p., І в., тв. гр.), горниця (ж. p., І в., м’яка гр.), горила (ж. p., І в., тв. гр.), вівця (ж. p., І в., м’яка гр.), сирота (ж. p., І в., тв. гр.), ілюстрація (ж. p., І в., міш. гр.), міліція (ж. p., І в., міш. гр.), порожнеча (ж. p., І в., міш. гр.), лівша (ж. p., І в., міш. гр.), міхоноша (ж. p., І в., міш. гр.), пума, курка. Зі зброї, без квітконіжки, без сівби, 3поміж розсади, без протоплазми, від фаланги, із сім’ї, зі школи, з середи­ ни, біля хмари, від горниці, від гори­ ли, з вівці, біля сироти, з ілюстрації, з міліції, від порожнечі, від лівші, з міхоноші, з пуми, з курки. (ж. p., І в., тв. гр.), западня (ж. p., І в., м’яка гр.), бібліотека (ж. p., І в., тв. гр.), граматика (ж. p., І в., тв. гр.), галерея (ж. p., І в., міш. гр.), висота (ж. p., І в., тв. гр.), долина (ж. p., І в., тв. гр.), затока (ж. p., І в., тв. гр.), притока (ж. p., І в., тв. гр.), Амазонка (ж. p., I в., тв. гр.). З афіші, з А зії, з Австралії, з Кам­ чатки, зі Скіфії, з Ольвії, з Трої; з саранчі, з пряжі, з попільниці, з пти­ ці, з телеграми, із западні, з бібліоте­ ки, з граматики, з галереї, з висоти, з долини, із затоки, з притоки, з А м а­ зонки. rg ка, Полоцька, Новгорода-Сіверського, Переяслава... Тебе звеличують своїми прокляттями в най ліп ш и х храм ах ромейської імперії, до тебе тягнуться слов’яни Болгарії, Моравії, варязького помор’я... Н а твою славу й багатства зазіхають орди степовиків. Але ти навічно вріс у кручі Дніпровсь­ кі і стоїш незрушно, замкнувши Ріку Життя гострими мечами... 6 8 9 . І. Афіша (ж. p., І в., міш. гр.), Азія (ж. p., І в., міш. гр.), Австралія (ж. p., І в., міш. гр.), Камчатка (ж. p., І в., тв. гр.), Скіфія (ж. p., І в., міш. гр.), Ольвія (ж. p., І в., міш. гр.), Троя (ж. p., І в., міш. гр.); саранча (ж. p., І в., міш. гр.), пряжа (ж. p., І в., міш. гр.), попільниця (ж. p., І в., м’яка гр.), птиця (ж. p., І в., м’яка гр.), телеграма
  • 21. 6 9 1 . Ваучера, ринку, векселя, дебету, фінішу, документа, конденсатора, паперу, терміна (-ну), експерименту, реквізиту, формуляра, експорту, заголовка, підпису, індексу, закладу, ксерокса (-су), адресата, адресанта, бланку, комп’ютера, адресу, імпорту, ексклюзива. 6 9 4 . IV відміна. 6 9 5 . Пані вчителько, пане господарю, добродію Олексюку, пане президенте, колего Олійнику, добродію Миколо, Галино Миколаївно, пані Маріє, панно Олесю, Степане Пилиповичу, голубко Наталко, друже Андрію, діду Михайле, батько Тарасе. 6 9 6 . Григорійович, Григоріївна; Вальович, Василівна; Савович (Савич), Савівна; Миколович, Миколівна; Хомич (Хомович), Хомівна; Ілліч (Ілльович), Іллівна; Кузьмич, Кузьмівна; Ігорович (Ігоревич), Ігорівна; Левкович, Левківна; Євгенович, Євгенівна; Юхимович, Ю хи м ів н а; Тодосевич, Тодосівна; Л у к ’янович, Л у к ’янівна; Орестович, Орестівна; Якович, Яківна; Климович, Климівна; Ярославович, Ярославівна; Корнійович, Корніївна; Зиновійович, Зиновіївна; Юрійович, Юріївна; М и­ хайлович, Михайлівна; Анатолійович, Анатоліївна. .4 bo ok .o 6 9 2 . Акціонеру ( - 0 В І), аудитору (-ові), бізнесмену (-О В І), виробнику (-О В І), ін­ вестору (-ові), кредитору (-О В І), лідеру (-О В І), посереднику (-О В І), постачальнику (-О В І), споживачу (-еві), депозиту (-ові), аргументу (-О ВІ), акціонеру (-ові), індексу (-0 В І), моніторингу (-О В І), рейтингу (-0 В І), агентству, сервісу (-ові), виробництву. з любов’ю, за даллю, з відвертістю, з мораллю, з кров’ю, з потужністю, з радістю, з міддю, з сіллю, за піччю, з рентабельністю, з інертністю, з про­ дуктивністю, з прибутковістю, з пруж­ ністю, з відповідальністю, з пристані, з маззю, з миттю, з верф’ю, з Керчю, з повінню, з мудрістю, з осінню, з велич­ чю, з юністю, з розкішшю, з віддалі. rg Крим (ч. p., II в., ТВ. гр.), Херсон (ч. p., II в., ТВ. гр.), Миколаїв (ч. p., II в., тв. гр.), Севастополь (ч. p., II в., м’яка гр.), Донецьк (ч. p., II в., тв. гр.), Псел (ч. p., II в., тв. гр.), Кіпр (ч. p., II в., тв. гр.), Миргород (ч. p., II в., тв. гр.), Чер­ нігів (ч. p., II в., тв. гр.), Львів (ч. p., II в., тв. гр.), Тернопіль (ч. p., II в., м’яка гр.), Луганськ (ч. p., II в., тв. гр.). Кривий Ріг (ч. p., II в., тв. гр.), Дунай (ч. p., II в., міш. гр.), Дніпро (ч. p., II в., тв. гр.), Київ (ч. p., II в., тв. гр.), Дніпропетровськ (ч. p., II в., тв. гр.). w w w 6 9 3 . Вість (ж. p., III в.), галузь (ж. p., III в.), доповідь (ж. p., III в.), магістраль (ж. p., III в.), домовленість (ж. p., III в.), подорож (ж. p., III в.), нехворощ (ж. p., III в.), ніч (ж. p., III в.), любов (ж. p., III в.), даль (ж. p., III в.), відвертість (ж. p., III в.), мораль (ж . p., III в.), кров (ж. p., III в.), потужність (ж. p., III в.), радість (ж. p., III в.), мідь (ж. p., III в.), сіль (ж. p., III в.), піч (ж. p., III в.), рентабельність (ж. p., III в.), інертність (ж. p., III в.), продуктивність (ж. p., III в.), прибутковість (ж . p., III в.), пружність (ж. p., III в.), відповідальність (ж. p., III в.), пристань (ж. p., III в.), мазь (ж. p., III в.), мить (ж. p., III в.), верф (ж. p., III в.), Керч (ж. p., III в.), повінь (ж. p., III в.), мудрість (ж. p., III в.), осінь (ж. p., III в.), велич (ж. p., III в.), юність (ж. p., III в.), розкіш (ж. p., III в.), віддаль (ж. p., ПІ в.). з вістю, за галуззю, з доповіддю, з магістраллю, за домовленістю, з подорожжю, з нехворощу, з ніччю. 6 9 7 . Р. в. Станіслава Гавриловича Ромашка, Євдокії Петрівни Костюшко, Анатолія Михайловича Рогівця, Ганни Сергіївни Кравчук, Олекси Костьовича Терняка, Катерини Іллівни Шевченко, Христини Іванівни Соколяк Д. в. Станіславу (-ові) Гавриловичу (-еві) Ромашку (-ові), Євдокії Петрівні Костюшко, Анатолію (-єві) Михайло­ вичу (-еві) Рогівцю (-еві), Ганні Сер­ гіївні Кравчук, Олексі Костьовичу (-еві) Терняку (-О В І), Катерині Іллівні Шевченко, Христині Іванівні Соколяк О. в. Станіславом Гавриловичем Ромашком, Євдокією Петрівною Кос­ тюшко, Анатолієм Михайловичем Рогівцем, Ганною Сергіївною Кравчук, Олексою Костьовичем Терняком, Ка­ териною Іллівною Шевченко, Христи­ ною Іванівною Соколяк Q. X fe - о а
  • 22. 7 2 0 . 1- Б. 2. В. 3. В. 4. В. 5. А. 6. А. 7. В. 8. В. 9. А . 10. Б. 12. Коли в огонь живої мо^и чуття святого наддаси, ти станеш лицщем іуз^си, і визводення, і любові. 727.1 . Ігорева книжка, Галине прізвище, синиччина пісня, заячі вуха, дідусева казка, качині лапки, куряче пір’я, батькове слово, материна пісня, дитячий сміх, дівоча коса, лисячий слід. 7 3 2 . Ширший шлях, веселіший хло­ пець, смачніший обід, сміливіший вчи­ нок, дальший край, новіший будинок, вищий клен. Більш широкий шлях, більш веселий хлопець, більш смачний обід, більш сміливий вчинок, більш далекий край, більш новий будинок, більш ви­ сокий клен. 7 3 3 . Дорож чий, тяжчий, вищий, дужчий, нижчий, м’якший, швидший, солодший, кращий, важчий, влучніший, гарячіший, мудріший, давніший, теп­ ліший, легший, ближчий. w w w .4 bo ok .o 7 3 0 .1 .1 . Світу милішого, теплішого за рідну сторону нема; Тут крила виросли і в небо винесли (М.Ткач). 2. Поле житнє, пшеничне чи картопляре — найрідніше мені, найпросторіше вам (М. Сингаївський). 3. Я хочу миру і життя у згоді на нашій найвеличнішій з планет, без атомної бомби і ракет, без стратегічних баз на Близькім Сході (О. Підсуха). 4. Мов з-під темної шкіри пробивалося інше лице, світліше і молодше, якому, власне, й, належали дідові очі: світлі й по-дитячому трохи наївні. 5. Іще треба розповісти про дівчину Галю, яка мала найближчу причетність до цієї сумної історії (З тв. А. Дімарова). 6. В учителя він був одним з найкращих школярів між хлопцями, найвірнішим товаришем (С. Васильченко). 7. Ще стрункішою стала тополинка, була вже вища за всіх дівчат, що підходили до неї (О. Іваненко). злий, найзліший; сердитіший, більш сердитий, найсердитіший. Не утворюють ступенів порівняння: малиновий, чалий, лисий, жонатий, жовтогарячий, премудрий, вишневий, порожній, русий, синюватий, зелена­ вий, старший викладач, молодший науковий співробітник, худий, бордо­ вий, синій, білявий. rg 7 1 7 .1 . Вона відчула страшенний біль. 2. На залізничній путі стояв поїзд. 3. Мій дід був з козаків і не виносив фальші. 4. Тут треба розділити перший дріб на другу. 5. Наша експедиція мандрує горами і долинами. 6. Треба цікавитися подіями в світі. 7. Марічка пішла по воду. 8. Заняття з маркетингу відбувається щовівторка. 9. До бібліотеки надійшла література з різних галузей науки. 7 3 1 . Важчий, більш важкий, найва­ жчий; свіжіший, більш свіжий, най­ свіжіший; глибший, більш глибокий, найглибший: добріший, більш добрий, найдобріший; вужчий, більш вузький, найвужчий; товстіший, більш товстий, найтовстіший; молодший, більш моло­ дий, наймолодший; старіший, більш старий, найстаріший; веселіший, більш ввеселий, найвеселіший; тонший, більш тонкий, найтонший; зліший, більш 7 3 4 . Щасливіший, більш щасливий; цікавіший, більш цікавий; грізніший, більш грізний; рідніший, більш рідний; стрункіший, більш стрункий; веселі­ ший, більш веселий; хоробріший, більш хоробрий; радісніший, більш радісний; розумішний, більш розумний; знайомі­ ший, більш знайомий; менший, більш малий; гірший, більш поганий; світліший, більш світлий; більший, більш великий; привабливіший, більш привабливий; могутніший, більш могутній. 7 3 5 .1 . Велике (нульовий), найважливі­ ших (найвищий), вдалий (нульовий), менше (вищий), найсвіжіші (найви­ щий), якнайкоротшого (найвищий), надзвичайне (вищий), нове (нульовий), гарний (нульовий), короткі (нульовий), прості (нульовий), зрозуміліші (вищий), довгі (нульовий), складні (нульовий), іншомовними (нульовий), найкращим (найвищий), короткий (нульовий), велике (нульовий), смислові (нульовий), певних (нульовий), доречні (нульовий). 7 3 7 . Зелен (О. в.), зелен (Р. в.), дрібен (Н. в.), біл (Н. в.), пінна (Н. в.), чорен (Н. в.), краснее (Н. в.), молодії (Зн. в.), чорна (Н. в.), білую (Зн. в.).
  • 23. 740. білолиций хлопець Р. білолицього хлопця Д. білолицьому хлопцеві Зн. білолицього хлопця о. білолицим хлопцем М. (на) білолицьо­ му хлопцеві w столітній війні Н. материна пісня Р. материної пісні Д. Зн. О. М. Ьеликий район великого району великому району великий район великим районом w столітня війна столітньої війни столітній війні столітню війну столітнь­ ою війною w Сергіїв мопед p Сергійового мопеда Д. Сергієвому мопеду 3h . Сергіїв мопед Сергій0. овим мопедом M. (на) Сергієвому мопеді H. довгошия жирафа довгошийої жирафи довгошиїй жирафі довгошийої жирафи довгошиєю жирафа довгошиїй жирафі материною піснею материну пісню материною піснею (на) материній пісні 7 4 4 . Невблаганний, бездоганний, непо­ доланний, невпізнанний, благословений, числе... И Й, нужденний, силенний, здо­ ровенний, отакенний, шалений, піща­ ний, чавунний, голубиний, буквений, страшенний, широченний, атомний, писемний, димний, качиний, визначний, притаманний, підйомний, старанний, священий, вогненний, солов’їний, неоці­ ненний, непримиренний, чаїний, звіри­ ний, цегляний, житній, незрівнянний. 7 4 5 . 1. з нас кожен і міцнів, і ріс з гарячим серцем, не байдужим (О. Ю щ ен­ ко). 2. На обрії лише рожевіла тоненька смужечка, і крізь неї ледь визирав невеличкий золотий шматок сонця (О. Іваненко). 3. То була не сумна пісня подоланого, а радісний бадьорий спів переможця {М.Коцюбинський). 4. Солома скирт іноді проблисне нетлілим при­ глушеним блиском (fl. Гончар). 5. Ключ угорі журавлиний рідною мовою кличе у невідомі краї (М .Рильський). 6. Не мож­ на всього розповісти про людину й про хліб, про його нездоланну силу, з якої виростає сила людини (Є. Гуцало). .4 bo ok .o Н. 7 4 3 .1 . Хвилинний, стінний, глиняний, срібляний, половинний, іменний, машин­ ний, камінний, вітчизняний, солом’яний, дерев’ний, медяний, духмяний, воща­ ний, буквений, баштанний, органний, досвідчений, винний, змінний, осінній, полинний, сонний, денний. rg 7 3 9 . I. Родинної любові — ж. p., оди., Р. в.; отчого порогу — ч. p., оди., Р. в.; священних вікон — мн., Р. в.; отчі думи — мн., Зн. в.; дна морського — ч. p., одн., Р. в.; життя забуте — с. p., одн., Зн. в.; прозорих самотин — мн., Р. в.; фортеця за­ тишна — ж. p., одн., Н. в.; фортеця строга — ж. p., одн., Н. в.; духовна стійкість — ж. p., одн., Н. в.; рідному вікні — с. p., одн., М. в. великому районі материнська пісня материнської пісні материнській пісні материнську пісню материнською піснею материнській пісні [5 З9 =: с ос: та S І т а d ’Е 0 З .0 X 0 1 со ■ . q »s X и 5 ■ ЄО Q. < CQ О < it: 747. 1- Синьою-синьою чашею упав у S i глибінь ставок, а в ньому розквітають и по-весняному білі хмари. 2. Ми в’їжджаємо X в шкільне подвір’я, де ясніє великими вікнами двоповерхова школа. 3. Чимсь знайомим-знайомим повіяло на мене (З т е . М .С т е л ь м а х а ). 4. Цвіли в полях весняноокі квіти, вітрець доносив па­ хощі здаля (Д.Ткач), 5. Давно липневий викачали мед, горбатіють картопляні катати, старий вишняк лякливо коло ха ти закутався в багряно-сизий цлед [Д .Луценко). 6. Прекрасний ліс навесні, коли вкривається салатно-зеленими, ніжними лис точками; казково-чарів­ ний взимку, закутаний у сніжні завої; незрівнянний восени (В .Г ж и ц ь к и й ). CO 7. А гарцям кланялись не раз Шевченко 00 esj й Леся сонцемрійна (В.К о р ж ).
  • 24. 7 6 0 . 1. Порівняно з мохами будо­ ва папоротей складніш а. 2. Дрофа корі — найважча з усіх літаючих птахів. Її вага досягає чотирнадцяти, а іноді вісімнадцяти кілограмів. 3. Гірські гуси із Центральної Азії здійснюють переліт над вершинами Гімалаїв — найвищих гірських хребтів у світі, направляючись до своїх зимівель у Північній Індії та Бірмі. Щоб поминути гірські верши­ ни, птахам доводиться підійматися на нечувану висоту — вісім тисяч метрів. На такій висоті літають лише турборе­ активні літаки. 4. Найбільший хижак серед птахів — кондор, що живе в Андах, його вага досягає дванадцяти кілограмів. 5. Найдовше коріння виявлено у дикого фікуса в Південній Африці. Воно досягає 120 метрів (З «Енциклопедії»), 7 6 4 . 1. В. 2. В. 3. В. 4. Б. 5. В. 6. Б. 7. В. 8. В. 9. Б. 12. 1. Комп’ютеризація — найбільш ха­ рактерна ознака нашого часу. 2. Най­ більш дотепним був виступ ліцеїстів. 3. Ця зустріч з актрисою була найкра­ щою у моєму житті. 4. Вона розумніша за свою сестру. 5. Найбільш цікавою бу­ ла книга про Інопланетян. 6. Найбільш передові фермерські господарства одержали високий урожай зернових. .4 bo ok .o 7 4 9 . Виділені слова є іменниками. Спосіб словотвору — перехід з однієї частини мови в іншу. 1. Учений іде, а неук слідом споти­ кається. 2. Доброго не бійся, а пр^нр:^ гд не роби. 3. Пиономи свого розуму не вставиш. 4. Лихо ^вірком ц , та недобре й мо^чазноми- 5. Лінивий двічі ходить, а скипий двічі платить. 6. Ліпше своє мале, ніж чуже велике, 7. Мудрий не все скаже, що знає, а дурний не все знає, що каже. 8. С и ти й ^ л д ^ о г о не розуміє. 9. Ученомц — світ, а н е в ч ^ о ; ми — тьма. суб'єктом оподаткування за корпора­ тивними правами. rg 7 4 8 . Шахово-шашковий, червоно-бла­ китний, солоно-гіркий, нижчепідписа­ ний, дев’ятиповерховий, різностановий, стовідсотковий, породонавантажувальний, водорозсіювальний, машиноремонтний, складально-клепальний, професорськовикладацький, вагоноводійний, загальношкільний, суспільно корисний, вище­ названий, гірко-солоний, темно-синій, сніжно-білий. 7 5 7 . 1. Найсвятіша. 2. Надлюдська, надлюдський. 3. Найкращий. 4. Най­ більш е, найдорожче. 5. Надтверді. 6. Архіважливі. 7. Ультрамодними. w w w 7 5 9 . II. П ай ови й — прикметник до пай (1. Частка, що вноситься в капітал якого-небудь товариства (кооперативно­ го, акціонерного і т. ін.) кожним його членом або випадає кожному в разі його розподілу. 2. Частка, яку вносить у що-небудь спільне окремий учасник або яка припадає на кого-небудь. Розмір майнового (грошового) внеску у спільну матеріальну справу при заснуванні підприємницької, споживчої чи іншої структури. Частка юридичної чи фізичної особи у загальному обсязі майна, створе­ ного з їх участю (пайовиків) або частка у статутному фонді конкретної органі­ зації: кооперативу, підприємства тощо). Акціонерний — який стосується акції, заснований на акціях (цінний папір, який свідчить про те, що його власник вніс певний пай у підприємство). Дивіденд — 1. Частина прибутку акціонерних товариств, яка щоріч­ но розподіляється між акціонерами за акціями. 2. Доходи, отримувані 7 6 5 . І. Будь-щ о — неозначений; те — вказів н и й ; ми — особовий; яке — відносний; мені — особовий; мого — присвійний; весь — означаль­ ний; того — вказівний; хто — віднос­ ний; їм — особовий; них — особовий; те — вказівний; чого — відносний; ти — особовий; самому — означальний; собі — зворотний; хто — відносний; його — особовий; ним — особовий; вона — особовий. 7 6 7 . І. Нами — особовий, додаток; вона — особовий, підмет; свої — при­ свійний, означення; хто — відносний, підмет; сам — означальний, додаток; себе, собі — зворотний, додаток; їм — осо­ бовий, додаток; кожна — означальний, означення; ній — особовий, додаток; той — вказівний, підмет; таку — вказівний, означення; того — вказівний, означення.
  • 25. 7 7 2 . 1 . 1. Він сам собі вольний козак. 2. Не хвали сам себе, нехай тебе люди похвалять. 3. Само собою розуміється. 4. Хто не дотримує слова, той сам себе зневажає. 5. Чому навчишся, того з собою не носить. 6. Брехун собі ворог і людям — зло. 7. Усяк Яремій про себе розумій. 8. Пізнай себе, буде з тебе. .4 bo ok .o 7 6 9 . Тепер хата та спустіла навіки. Хоч її вже й давно покинув, переступаєш вряди-годи на великі свята пороги ті, але думаєш про неї постійно, і на душі завжди стає так рівно, так погожо, наче й не було там ніяких клопотів чи тривог; згадаєш мамину й татову хату, уявивши їх в рідному своєму селі, і стане спокійно на серці, бо й світ мовби влаштований добре, і таки син, і батьки живуть на цьому світі для тебе. І що б там не було: знадобиться чи не знадобиться тобі батьківська хата чи затишок її привітний і милий, — не в тому річ. Головне, що вона є, і що там тебе ждуть живі твої батьки, найрідніші у світі люди (О.Сизоненко). їхній — їхнього, їхнім, до їхнього з їхнім. Такий — такого, таким, до такого з таким. Кожний — кожного, кожним, до кож ного, з кожним. Скільки — скількома, скількома до скількома, зі скільком. Ніякий — ніякого, ніяким, до ніяко го, з ніяким. Хтозна-хто — хтозна-кого, хтозна-ким, до хтозна-кого, з хтозна-ким. Казна-який — казна-якого, казнаяким, до казна-якого, з казна-яким. Дехто — декого, деким, до декого, з деким. rg 7 6 8 . a) Абихто, абикого, ніякий, якийсь, котрийсь, деякий, казна-хто, казна-що, який-небудь, чий-небудь, будь-який, будь-що, що-небудь, декілька, скількинебудь, скількись; б) коли-небудь, абикуди, абиде, ні до чого, ніде, ніколи, ні за що, нізвідки, ніяк, казна-де, казна-коли, ні від кого, де-небудь, будь-де, будь-як. w w w 7 7 1 . І. Він — його, ним, до нього, з ним. Вона — її, нею, до неї, з нею. Воно — його, ним, до нього, з ним. Вони — їх, ними, до них, з ними. Цей — цього, цим, до цього, з цим. Що-небудь — чого-небудь, чим-небудь, до чого-небудь, з чим-небудь. Хтось — когось, кимось, до когось, з кимось. Хто — кого, ким, до кого, з ким. Казна-що — казна-чого, казна-чим, до казна-чого, з казна-чим. Який-небудь — якого-небудь, яким-небудь, до якого-небудь, з яким-небудь. Свій — свого, своїм, до свого, зі своїм. Той — того, тим, до того, з тим. Деякий — деякого, деяким, до деяко­ го, з деяким Абихто — абикого, абиким, до абико­ го, з абиким. Дещо — дечого, дечим, до дечого, з дечим. Котрийсь — котрогось, котримсь, до котрогось, з котримсь. 7 7 3 . 1. Наше сьогодення створило купу забобонів, нічим серйозно не обгрун­ тованих. Втратився зв’язок з іншими істотами, почався розпад особистості. Однак лишилося ще стільки островів, маленьких світлих місцин, де зникає відчуття незахищеності, де ми любимо і нас люблять. Яке це щастя — мати дітей і тварин, дбати про них, ніколи не залишатися самотнім, перебуваючи в блаженній взаємозалежності... Спостерігаючи за рибками в акваріумі, чи усвідомлюємо у якій страшній за­ лежності перебувають ці істоти від нас? Клітка, з якої ніколи не вий­ ти, — мене це вражало ще з дитинс­ тва. Пам’ятаймо, що зовні — ми такі самі бранці планети Земля. І це допо­ може нам зрозуміти цінність інших життів (З ж урналу). 7 8 3 . Ви гарна. Який Ви добрий. Ви певні. Така Ви сумлінна. Ви готові? Якась Ви печальна. Такий Ви елегант­ ний. Яка Ви вродлива. А Ви, нівроку, сердитий. Який Ви старанний. Такий Ви хороший. 7 8 4 . 1. Я зустрів свого брата. 2. Вони в и к о н а л и своє зав д ан н я вчасно.
  • 26. я пам’ятаю свою першу вчительку Нарешті ти опублікував свої вірші Добре пам’ятаю своє дитинство Розкажи про свою поїздку до Львова Він товаришує зі своїм братом. 7 8 6 . 1. Б. 2. Б. 3. В. 4. Б. 5. Г. 6. Б 7. Г. 8. А. 9. В. 10. Б. 12. 1. Я тепер див люся на все по-іншому. 2. Іншого разу будеш розумнішим. 3. О котрій годині починається урок? 4. Ви не скажете яке сьогодні число? 5. Це моя найбли жча подруга. 6. Я можу відповісти на будь-яке запитання. 7. Дякую вам за інформацію. 7 8 7 . І. П ’ятнадцяти (числ.), двісті (числ.), сімдесяти п’яти (числ.), три чверті (числ.), два (числ.), шістнадцять (числ.), сотнею (іменн.), півтора (числ.), втричі (присл.). 791. н . р . п’ятсот сорок квітів п’ятсот сорока bo ok . 7 8 9 . Четверо, шостий, тисяча, вісімсот, півтора, кілька, стонадцять, двадцять сім, мільйон, мільярд, п’ять восьмих, по двоє, дев’яносто, сорок, кількадесят, тридцять третій, триста, шістдесят, дев’ять. ЮНЕСКО, було видано дві тисячі двісті вісімдесят сім назв книжок, тоді як у наших сусідів — поляків — сім тисяч сто дві, майже на п’ять тисяч більше. Десять років тому в Україні на один мільйон населення припадало шістдесят шість цілих три десятих назви книг, тоді як у Польщі — двісті вісімдесят дев’ять цілих чотири десятих. 6. На жаль, ще донедавна багатьох письменників двад­ цятих — тридцятих років двадцятого століття «наче й не було» в нашій л і­ тературі. 7. Однак набирається солідна кількість літераторів, які більшою чи меншою мірою були причетні до тво­ рення української літератури в перше пореволюційне десятиліття. Цифра ця і вражає, і лякає — тисяча сімдесят чоловік (З посібника). or g 3. 4. 5. 6. 7. w w w .4 7 9 0 . 1 1. На книжковій виставці тисяча дев’ятсот дванадцятого року було від­ значено, що в Російській імперії тисяча дев’ятсот одинадцятого року українською мовою було видано всього двісті сорок дві книги, тоді як латинською — шістсот вісім, естонською — п’ятсот дев’ятнадцять, татарською — триста сімдесят дві. Та ще якби це були повноцінні книги, а то здебільшого — брошури, невеличкі збірники, антології. 2. Уже в тисяча дев’ятсот сімнадцятому році на Україні з’явилося шістсот сімдесят сім назв українських книг, шістдесят три пе­ ріодичних видання. 3. Тисяча дев’ятсот двадцять прешого року на Україні був двадцять один національний район: дев’ять російських, сім німецьких, три болгарських, один польський, один єврейський. 4. Якщо тисяча дев’ятсот тридцятого року в У к р аїн і рідною мовою було видано шість тисяч триста дев’ятсот чотири назви книг, то тисяча дев’ятсот тридцять дев’ятого — тисяча дев’ятсот вісімдесят п’ять назв. 5. У ти­ сяча дев’ятсот сімдесят восьмому році в Україні рідною мовою, за даними К В ІТІВ п’ятсот сорока квітам Зн. п’ятсот сорок квітів 0 . п’ятьмастами сорока квітами м . (на) п’ятиста сорока квітах д . триста вісім­ десят чотири книги трьохсот вісім­ р . десяти чотирьох книг трьомстам вісім­ д . десяти чотирьом книгам Зн. триста вісім­ десят чотири книги 0. трьомастами вісімдесятьма чотирма книгами м . (на) трьохстах вісімдесятьох чотирьох книгах н . п’ятсот сороко­ вий день п’ятсот сороково­ го дня п’ятсот сороково­ му дню п’ятсот сороко­ вий день п’ятсот сороко­ вим днем (на) п’ятсот соро­ ковому дні триста вісімде­ сят четвертий день триста вісімде­ сят четвертого дня триста вісімде­ сят четвертому дневі триста вісімде­ сят четвертий день триста вісімде­ сят четвертим днем (на) триста вісімдесят чет­ вертому дневі
  • 27. р. сімнадцяти тисяч двохсот квітів Д- сімнадцятьом ти­ сячам двомстам квітам Зн. сімнадцять тисяч двісті квітів сімнадцятьма тисячами двомас­ тами М. (на) сімнадцятьох тисячах двохстах квітах вісімсот одинад­ цятому дневі сім мільйонів двісті п’ятдесят три тисячі п’ятнадцять квітів Р. семи мільйонів двохсот п’ятдесяти трьох тисяч п’ятнадцяти квітів Д. семи мільйонам двомстам п’ятдесяти трьом тисячам п’ятнадцятьом квітів ■ Зн. сім мільйонів двісті п’ятдесят три тисячі п’ятнадцять квітів о. сімома мільйонами двомастами п’ятдесятьма трьома тисячами п’ятнадцятьма квітами М. (на) семи мільйонах двох­ стах п’ятдесяти трьох тисячах п’ятнадцятьох квітах Н. Р. сім мільйонів двісті п’ятдесят три тисячі п’ятнадцятого дня Д. сім мільйонів двісті п’ятдесят три тисячі п’ятнадцятому дню Зн. сім мільйонів двісті п’ятдесят три тисячі п’ятнадцятий день О. сім мільйонів двісті п’ятдесят три тисячі п’ятнадцятим днем М. (на) сім мільйонів двісті п’ятдесят три тисячі п’ятнадцятому дневі Н. вісім тисяч дев’ятсот п’ятдесят квітів Р. восьми тисяч дев’ятиста п’ятдесяти квітів Д. вісьмом тисячам дев’ятиста п’ятдесятьом квітам Зн. вісімтисячдев’ятсотп’ятдесятквітів о. вісьмома тисячами дев’ятьмастами п’ятдесятьма квітами М. (на) восьми тисячах дев’ятиста п’ятдесяти квітах .4 bo ok .o вісімсот оди­ надцятий день вісімсот оди­ надцятим днем w Н. вісімсот оди­ надцятий день вісімсот оди­ надцятого дня вісімсот оди­ надцятому дню w Н. вісімсот одинад­ цять квітів Р. восьмисот оди­ надцяти квітів Д. восьмистам одинадцятьом квітам Зн. вісімсот одинад­ цять квітів О. вісьмомастами одинадцятьма квітами М. (на) восьмистах одинадцяти квітах w о. сімнадцять тисяч двохсо­ тий день сімнадцять тисяч двохсо­ того дня сімнадцять тисяч двохсо­ тому дню сімнадцять тисяч двохсо­ тий день сімнадцять ти­ сяч двохсотим днем квітами сімнадцять тисяч двохсо­ тому дню rg H. сімнадцять тисяч двісті квітів сім мільйонів двісті п’ятдесят три тисячі п’ятнадцятий день Н. вісім тисяч дев’ятсот п’ятдесятий день Р. вісім тисяч дев’ятсот п’ятдесятого дня Д. вісім тисяч дев’ятсот п’ятдесятьом дням Зн. вісім тисяч дев’ятсот п’ятдесятий день о. вісім тисяч дев’ятсот п’ятдесятим днем М. (на) вісім тисяч дев’ятсот п’ятдесятому дневі Н. Р. Д. Зн. о. М. Н. Р. Д. Зн. о. М. дев’ятнадцять цілих три десятих дев’ятнадцяти цілих трьох десятих дев’ятнадцятьом цілим трьом десятим дев’ятнадцять цілих три десятих дев’ятнадцятьма цілими трьома десятими (на) дев’ятнадцятьох цілих трьох десятих нуль цілих п’ять десятих відра нуля цілих п’яти десятих відра нулю цілих п’яти десятих відра нуль цілих п’ять десятих відра нулем цілих п’ятьма десятими відра (на) нулі цілих п’яти десятих відра
  • 28. 7 9 3 . Продали двадцять шість две­ рей; закупили чотириста сімдесят два трактори; здали п’ятнадцять мільйонів гривень; відвантажили сто дев’яносто чотири мішка; купили сто одинадцять комп’ютерів; залишилося тридцять сім акцій; взяли в оренду сорок підприємств; утворили близько ста асоціацій. w w w .4 bo ok .o 7 9 4 . Відоме прекрасне творіння древніх майстрів народності майя — «Сонячний камінь». Цей величезний кам’яний диск діаметром три цілих шість десятих метри, товщиною один метр і масою двадцять чотири тонни слугував жерцям календарем. Він створений у тисяча чотириста сімдесят шостому році в період розквіту індійської цивілізації. На камені — концентричні кола, дивні символи, геометричні фігури, у них відбито древні уявлення про всесвіт, у центрі каменя висічено обличчя бога Сонця — Танатіу. По боках видно чоти­ ри квадрати із вигадливими знаками. Вони символізують чотири епохи, які пережило людство. у першу епоху правив Бог вічної моло­ дості, у другу — Бог вітру, у третю — Бог дощів, а в четверту — Богиня вод, яка накликала на людей всесвітній потоп. Сонячний камінь користується популярністю, але ще не зсі адажямдаавади розшифровані (З календаря). ми — супротивних, короткочерешкових, яйцевидних, цілокраїх, закручених або гострих, зібраних у розетку. Листки на стеблі (одна — три пари) наполовину менші, довгасті або ланцетні. Квіт­ ки зібрані в кошик п’яти — восьми сантиметрів. Цвіте арніка гірська у червні — серпні. у музичній школі працює двадцять три викладачі, з них; з вищою осві­ тою — чотирнадцятеро осіб, із серед­ ньою спендальною — дев’ятеро осіб. У фортепіанному відділі працює одинадцять викладачів, у народному (духові, міхові, струнні інструмен­ ти) — дванадцять. Усього у школі навчається триста вісім осіб. К іль ­ кість учнів у відділах така: баян, акордеон — вісімдесят сім, духові інструменти — тридцять два, скрип­ ка — десять, фортепіано — сто двад­ цять, домбра — дев’ятнадцять, гіта­ ра — сорок. rg 7 9 2 . Дві треті склянки; чотири дев’ятих метра; три п’ятих виграшу. З п’ятьмастами шістьома сімома абітурієнтами; на трьохстах вісімде­ сяти п’яти місцях; у тисячі шестиста п’ятдесяти чотирьох виборців. 8 0 1 . Вклад: безстроковий, майновий, виграшний, простий, строковий. Внесок: вступний, пайовий. 8 0 2 . 4. 8 0 6 . Арніка гірська — багаторічна трав’яниста рослина двадцять — шістде­ сят сантиметрів заввишки, з приємним запахом. Кореневище коротке, цилінд­ ричне, багатоголовкове, червоно-буре, один сантиметр завтовшки. Протягом першого року виростає лише сама ро­ зетка з шести — восьми досить вели­ ких довгастих прикореневих листків з п’ятьма — сімома поздовжніми жилка­ 8 1 0 . 1. Б. 2. Б. 3. Б.4. Б.5. Б. 6. А. 7. В. 8. В. 9. А . 10. А. 12. 1. Зважте, будь ласка, мені кілограм цукру. 2. Пастухи випасали вісімсот овець. 3. Ми придбали п’ять пеналів. 4. У залі сиділо сімдесят механізаторів. 5. Відвантажили п’ятсот автомобілів. 6. У книгарні я придбав цікаву книгу. 7. Три клени росте у мене попід вікнами. 8 1 1 . 1. П раця (іменн.), працювати (дієсл.), працівник (іменн.), працьовитий (прикм.), працюючи (дієприсл.). 2. Пи­ сати (дієсл.), писання (іменн.), пишучи (дієприсл.), писаний (дієприкм.), писар (іменн.). 3. Зустріч (іменн.), зустрічатися (дієсл.), зустрівши (дієприсл.), зустріч­ ний (прикм.), зустрічаючи (дієприсл.), зустрінутий (дієприкм.). 4. Одяг (іменн.), одягатися (дієсл.), одягання (іменн.), одягнений (дієприкм.), одягаючись (дієприсл.), одягтись (дієсл.). 5. Робо­ та (іменн.), робити (дієсл.), роблячи (дієприсл.), зроблений (дієприкм.), робітник (іменн.). 8 1 2 . П (2). Очерети харапудилися всю ніч, а на ранок падали одне на одного зморені, знівечені, збігаючи прозорою й теплою сльозою, {перша кома стоїть між частинами складносурядного речення, друга кома стоїть між однорідними
  • 29. (зміна наголосу), розрізати — розрізати (зміна наголосу), викидати — викинути (суфіксальний). 8 2 1 . III. Заморозити — заморожувати, причепити — причеплювати, проказа­ ти — проказувати, відсіяти — відсіювати, розробити — розробляти, розвозити — розвозити, підстерегти — підстерігати, виносити — виносити, вилити — вили­ вати, замалювати — замальовувати, переключити — переключати, заклика­ ти — закликати, приладнати — прилад­ нувати, влаштувати — влаштовувати, запорошити — запорошувати, розфар­ бувати — розфарбовувати. rg 8 2 3 . 1. Срібні роси впали на_стежки, а в _ріл™ добірні та важкі впали зерна (П.Дорошко). 2. На розгорнуту іушгу снігів опустився вечір і синій підсмуток (М .С т е л ь м а х ). 3. А л е проливень одразу, важкою сизою киреєю, упав іш землю (М .Сич). 4. Вітер в гаї нагинає л р ^ і тополю, лама дуба, котить пр.лем перекотиполе (Т.Шевченко). 5. Так гарно дивитись н_а_дівчинх нелісової краси (В.Вичко). 6. Вони Ч У Л И музик^< далеку, незрозумілу, прекрасну. 7. Шевченко дав орлиний злет українському слову. 8. Порфирові кортить підгледіти, як п’ють Ерсичкї жайворонята, як спивають вони її з кожного листочка своїми маленькими дзьобиками (З тв. О. Гончара). 9. Колесо ägfij; вертиться, к р у т и т ь с я . біжить. В одних душах ослаблює др^Ерчиннісхь, в інших — додає в ід в ій , ще в інших — додає вад чи убавляє їх; П РИ ТУ П Л Я Є горе в серці, побільшує мудЕрсті, радість розсіває попелом примарних надій, що зійшли синіми лвітами сліз... (Р. Іванченко). w w w .4 b oo k. o дієприкметниками, третьою комою відокремлено дієприслівниковий) 8 1 4 . 1. Нагороджувати. 2. Проопе­ рувати. 3. Чаювати. 4. Оштрафувати. 5. Телеграфувати. 6. Радіонізувати. 7. Зателефонувати. 8. Боронувати. 9. Скиртувати. 10. Гарантувати. 11. Листуватися. 8 1 8 . II. Образ світу, явлений тобі пер­ шим променем сонця в маленькій краплі роси, — це і є краса, (комами відокрем­ лено дієприкметниковий зворот, тире між підметом і присудком, щ виражені о іменниками) Краса твоєї планети, твоєї Землі, (кома між однорідними додатка­ ми) І ти розумієш, що дивне почуття, яке охопило тебе в ту мить, коли ти незахищеною ступнею торкнувся мокрої трави, є відчуття спорідненості з цією краплею, що горить на сонці, вмістивши в себе увесь світ... (комами відокремлено підрядні частини) Але суть не тільки в красі: Геракл пе­ реміг Антея, лише відірвавши його від матері-Землі, яка постійно повнила його новими силами, (першою комою відокремлено дієприслівниковий зво­ рот, другою комою відокремлено під­ рядну частину) І кожний з нас, людей Землі, щогодини і щохвилини бере від рідної планети свіжі сили, (комами ві­ докремлено уточнення) Спілкування з природою потрібне людині не менше, ніж повітря, їжа, вода, ніж знання і праця, (перша і четверта коми сто­ ять між частинами складного речен­ ня, інші дві стоять між однорідними додатками) Пам’ятаймо про це щод­ ня! 8 1 9 . Лити — налити (префіксальний), розв’язати — розв’язувати (суфіксаль­ ний), ловити — піймати (суплетивні форми), заспівати — заспівувати (суфіксальний), зігріти — зігрівати (суфіксальний), виробити — виробляти (суфіксальний), летіти — прилетіти (префіксальний), падати — впасти (префіксальний), заходити — увійти (суплетивні форми), рубати — рубону­ ти (суфіксальний), збирати — зібрати (префіксальний), видерти — видирати (суфіксальний), закотити — закачувати (суфіксальний), засипати — засипати 8 2 5 . І. Перехідні дієслова: святку­ вали весілля, не покликали її, взяла яблуко, кинула на стіл, спалахнула суперечка, віддати яблуко, розповідає про яблуко. Неперехідні дієслова; блукала біля печери, призвела до війни, потрапила з України, звали «квіт*. 827. II. 1. Котились води, дихала земля. Зацвіли квіти, зазеленіла трава під водою на кучугурах. Достигло літо, налилося жито, (коми м іж ч а с т и н а м и складних
  • 30. 8 3 3 . 1. Коли я була б соловейком, до тебе тоді прилетіла б і любо тобі в зелені щоніченьки я щебетала б (Леся Українка). 2. Був би годинник, знали б, скільки проїхали (С.Скляренко). 3. Якби мені, мамо, намисто, то пішов би я завтра на місто. Якби мені черевики, то пішов би я на музики (Нар. тв о р ч іс т ь ). 4. Тебе я слухала б довіку, куме мій (Л.Глібов). 5. Друзі мої! Якби ви могли б мені допо­ могти, я вам дала б усі три лантушки, ви посіяли б на трьох ділянках, і тоді, коли насіння проросте, ми дізнатися б, на якій саме ділянці чарівні зерна (О. Іваненко). 6. До чого б я не торкався, я завжди бачу, що це можна поліпшити (О.Довженко). rg 8 4 1 . II. ЗОРІ КИЄВА Хай минають віки. Вони пролітають над золотою главою древнього Києва, як весняні оновлюючі вітри, (кома при порівняльному звороті) А град стоїть, сяє, збагачує скарби свого духу, вигра­ нює душу свого народу, береже запові­ ти пращурів, (коми м іж однорідними присудками) Вони повсюди стежать за діяннями своїх нащадків, дивляться на них голубими очима високих небес, синіми очима дніпрової хвилі, зелени­ ми очима дібров І лісів, (перша кома с т о ї т ь м іж однорідними присудками, друга і т р е т я — м іж однорідними додаткам и) Душі їхні окреслюють у чорному небі сяючий зоряний шлях; часом вони зриваються з високості й згорають від розпачу, коли бачать, як їхні діти — дорослі мудрі мужі — отак озлобились, зниціли, забули про велике, погрузли серцями в мізерних пристрастях і дрібній суєті, (крапка з комою м іж ч а с т и н а м и складного ре­ чення, перші дві коми відокремлюють підрядні ча ст и н и , двома ти р е відо­ кремлено прикладку, ін ш і коми с т о ­ я т ь м іж однорідними присудками) Тоді ті зорі стрімголов падають на землю, на сиву голову старого Києва. (кома м іж однорідними обстави н ам и) Ніби жадають спинити зло. Ніби бла­ гають узяти в серце добро, прислуха­ тись до голосу життя минаючого... (ко­ м а м іж однорідними додатками). w .4 bo ok .o безсполучникових речень) 2. Не боюся я нічого, б’юся з ворогом своїм, (кома м іж однорідними присудками) Промінь сонечка ясного грає в серденьку моїм! 3. Далеко-далеко багаття видніється, тихесенько-тихо десь перепел б’є... {кома м іж части н ам и складного безсполучни­ кового речення). 4. Сіявся дрібнесенький дощик, небо було заволочене подертими хмарами [кома м іж частинами складного безсполучникового речення). 5. Отак не раз буває і в житті; якась одна подія здатна все змінити, освітити, повернути новою, ще не баченою гранню, наповнити новим глибоким змістом, (двокрапка м іж частинам и складного безсполучникового речення, перші дві коми с т о я т ь м іж однорідними присудками, інш і дві коми від о кр е м л ю ю ть д ієп р и к м е тн и к о ви й зворот) 6. Я — зерно, починається з мене життя на землі (ти р е м іж підме­ т о м і присудком, кома м іж ча сти н а м и складного бузспвлучникового речення). 7. П ри л и в ал и доріж еньку — вона все куриться, розважали рідну нень­ ку — вона все журиться (ти р е і кома с т о я т ь м іж ча сти н ам и складного безс­ получникового речення). 8. Поети йдуть за горизонт — поезія зостається віч-навіч із вічністю (ти р е м іж ча ст и н а м и складного безсполучникового речення). 9. Не завжди любить Батьківщину той, хто освідчується їй (кома м іж частинами складнопідрядного речення). w w 8 2 8 . Держава будується (акт.), друзі зустрічаються (акт.), хліб кришиться (пас.), річка розливається (акт.), готу­ ватися до свята (акт.), піклуватися про матір (акт.), підніматися на гору (акт.), зведений мулярами (пас.). 8 3 2 . Сиди, сидімо, сидіть; вилазь, вилазьмо, вилазьте; винось, виносьмо, виносьте; дозволь, дозвольмо, дозвольте; каламуть, каламутьмо, каламутьте; сип, сипмо, сипте: ріж, ріжмо, ріжте; плач, плачмо, плачте; удар, удармо, ударте; стань, станьмо, станьте; відзнач, відзна­ чмо, відзначте; кланяйся, кланяймося, кланяйтеся; куй, куймо, куйте; стій, стіймо, стійте; спіши, спішімо, спішіть; ходи, ходімо, ходіть; радь, радьмо, радьте; бажай, бажаймо, бажайте; їж, їжмо, їжте.
  • 31. 8 4 5 . Миришся, обвинувачуєш, будуєш, ходиш, обідаєш, любиш, терпиш, їздиш, ревеш, хочеш, полеш, пишеш. 8 4 8 . 2 ос. одн. наказ сп. — кинь, стань, лізь, печи, біжи, крої, клей, стережи, долай, захищайся, вір, веди, порадь, перестань, берись, переглянь, спечи, їж, дозволь. 1 ос. мн. наказ, сп. — киньмо, стань­ мо, печімо, біжімо, кроїмо, клеймо, стережімо, долаймо, захищаймося, вірмо, ведімо, порадьмо, перестаньмо, берімося, перегляньмо, спечімо, їжмо, дозвольмо. 2 ос. мн. наказ, сп. — киньте, стань­ те, печіть, біжіть, кроїть, клейте, сте­ режіть, долайте, захищайтеся, вірте, ведіть, порадьте, перестаньте, беріть­ ся, перегляньте, спечіть, їжте, доз­ вольте. w w w .4 bo ok .o 8 4 7 . 1 1 ос. одн. — стережу, ріжу, ко­ . лишу, раджу, лечу, товчу, вожу, прошу, їжджу, мощу, терплю, ловлю, графлю, сиплю, трушу. 2 ос. одн. — стережеш, ріжеш, коли­ шеш, радиш, летиш, товчеш, возиш, просиш, їздиш, мостиш, терпиш, ло­ виш, графиш, сиплеш, трусиш. 3 ос. одн. — стереже, ріже, колише, радить, летить, товче, возить, просить, їздить, мостить, терпить, ловить, гра­ фить, сипле, трусить. 1 ос. мн. — стережемо, ріжемо, ко­ лишемо, радимо, летимо, товчемо, возимо, просимо, їздимо, мостимо, терпимо, ловимо, графимо, сиплемо, трусимо. 2 ос. мн. — стережете, ріжете, коли­ шете, радите, летите, товчете, возите, просите, їздите, мостите, терпите, ло­ вите, графите, сиплете, трусите. 3 ос. мн. — стережуть, ріжуть, коли­ шуть, радять, летять, товчуть, возять, просять, їздять, мостять, терплять, ловлять, графлять, сиплють, трусять. II. Скачу, смикаю, голублю, кошу, пе­ щу, полощу, ненавиджу, тешу, молочу, прошу, хрещу, кличу, біжу, мажу, ре­ гочу, гублю, воджу, чищу, топлю, бре­ ду, броджу, чешу, крешу, стережу. III. 1. Не той господар землі, що по ній бродить, а той, хто по ній плугом хо­ дить. 2. Як будеш робити, то буде й ро­ дити. 3. Де господар добре робить, там і поле буйно родить. 4. Хліборобська нива любить вчасні жнива. 5. Як хо­ чеш багато жати, то треба мало спати. 6. Зима спитає, де літував. 7. Не питає добрий жнець, чи широкий загонець. 8. Згаєш на жнивах хвилину, втратиш не одну зернину. rg 8 4 4 . Летіти (II д/в), співати (I д/в), мерзнути (I д/в), гордитися (II д/в), тривожитися (II д/в), шуміти (II д/в), ловити (II д/в), виховувати (I д/в), бажати (I д/в), доїти (II д/в), стояти (II д/в), стуконути (I д/в), стугоніти (II д/в), плакати (I д/в), нести (I д/в), дати (I д/в), жати (I д/в), лити (I д/в), мести (I д/в), везти (I д/в), умирати (I д/в), ігнорувати (I д/в), сміятися (I д/в), полоти (I д/в), молоти (П д/в), розв’язувати (I д/в), взяти (I д/в), бігти (II д/в), трясти (I д/в), жбурляти (I д/в), пробиватися (I д/в). 8 4 9 . 1. Сестри білять яблуні в саду, мати білять хату та у хаті (М. Вінграновський). 2. Якби мама знали, яка в мене біда, вони б передали горобчиком хліба {Нар. те .). 3. Мати кажуть, що ті рожі посадили колись давним-давно ще бабуся в свої дівочі літа (І. Цюпа). 4. Замислилися моя бабуся та й тяжко зітхнули (О с т а п Виш н я). 8 5 1 . І. 1. Не заколишуть нас удачі, невдачі не зіб’ють з путі (П.Дорошко). 2. В житті ні разу я неправді не служив Щ .Рильськи й ). 3. Перед боєм Воронцов, здається, непокоївся більше, ніж під час самого бою (О .Гончар). 4. Весна прийш ла непомітно, незчулися, як промайнув березень (Я к ів Ваш ). 5. Ось мати хвора, і ти нездужаєш (В.Бичко). 6. Той, хто не побоїться пройти всі випробовування на сміливість і вит­ риманість, стане володарем чарівної сили (Л .А р тю х ). 8 5 2 . Охороняти — інф., недок. вид, перех., І д/в, підмет. Зберегти — інф., док. вид, перех., І д/в, присудок. Не збайдужіли — п. ф. збайдужіти, неперех., мин. ч., З ос., мн., І д/в, присудок.
  • 32. 8 7 0 . 1 Вимороженої — п. ф. вимороже . на, пас., мин. ч., док. вид, одн., ж. р. Р. в., означення. Пожухлого — п. ф. пожухлий, акт. мин. ч., док. вид, одн., ч. p., Р. в., 03 начення. Вимерлими — п. ф. вимерлі, акт., мин 4., док. вид, мн., означення. Трухлявіючим — п. ф. трухлявіючий акт., теп. ч., док. вид, одн., ч. p., оз начення. Клечані — п. ф. клетчані, пас., мин 4., док. вид, мн., означення. Примазаній — п. ф. примазана, пас. мин. ч., док. вид., одн., ж. p., озна чення. Струшеній — п. ф. струшена, пас. мин. ч., док. вид., одн., ж. p., озна чення. П. [... ], що (...), - [... ]. 8 7 1 . 1. Багато лиха зазнало тихівське жіноцтво за дні окупації. Оселі їхні зруйновано, господарство пограбовано, а самих примушувано каторжно робити на німецькі потреба (ІО.Солов’яга). 2. Про нас забуто, наче ми й не пройшли тридцять п'ять метрів (В.Зем ляк). 3. Де­ кілька стебел було зламано, а зачанг, які найповніші, погризено (О.Донченко). w .4 bo ok . 8 5 9 . 1. Сіяло небо наді мною, і я над теплим шумом трав, за_хрплеци_й життя красою, каштанів листя цілував. 2. Уже зоря золоторога, де полинами зацвіло, кладе на огненні пороги своє сивіюче крило. 3. Луни збентегкеці розсипаються дзвонами, луни збентежені в творчім хаосі... 4. Літо даленіє, даленіє літо, і шепочуть з вітром задізаіді квіти, кві­ ти задізаіді, листя пожовтіле... чом ти зажурилась, мила, моя мила? 5. Синій вітер, метелики й квіти, співи птиць і цвітіння дерев, крізь росою забризкані віти чути моря бурхливого рев. 6. Ще прославляють щедре літо зелені коники в траві, ще фарби теплі і живі й душа для щастя вся відкрита. солені огірки, сіяне борошно, нездій­ снена мрія. or g Рушай — п. ф. рушати, недок. вид, неперех., наказ, сп., 2 ос. одн., І д/в, присудок. Шукати — інф., недок. вид, перех., І д/в, обставина. Присядь — п. ф. присісти, док. вид, неперех., наказ, сп., 2 ос. одн., І д/в, присудок. Подумай — п. ф. подумати, док. вид, неперех., наказ, сп., 2 ос. одн., І д/в, присудок. Не прихопив — п. ф. прихопити, док. вид, перех., мин. ч., 2 ос. одн., П д/в, присудок. Бери — п. ф. брати, недок. вид, перех., наказ, сп., 2 ос. одн., І д/в, присудок. w w 8 6 3 . Палаюче сонце, розв’язана задача, існуючі правила, дозріваючі вишні, загострений ніж, розгорнута книга, розквітлі дерева, проведена нарада, опублікована стаття, літаючий метелик, перебудована хата, вирощені помідори, умита дитина. 8 6 7 . Дієприкметники. 8 6 8 . Словосполучення з п р и км е тн и ­ ками: печена картопля, пекучий біль, учений ступінь, невблаганий батько, палаюче сонце, сипучий пісок, зріла ягода, нездоланний народ, квітучий сад, солоний піт, нездійсненна мрія. Словосполучення з д ієп р и км етн и ка­ ми: печена картопля, учений вірш, не­ вблаганний батько, варені яйця, спі­ ла вишня, варена курка, нездоланий народ, розквітлий сад, битий шлях. 8 7 5 . І. Осінь відходила. Вона вже зробила своє. Косим ніжним промінням сонця визолотила на деревах листя, рясними дощами, як дитину, викупала його, тихими ночами і в морозні ранки посріблила кожен листочок, вкриваючи його ніжними візерунками інею. Потім, награвшись листям досхочу, буйними вітрами, мов незримою рукою зняла з дерев розкішне багряне вбрання і, встряючи ним, мов строкатим килимом, землю, пішла за гори (Ю .Збанацький). Потрапивши на околицю міста, при­ роджену луку чи узлісся може деякий час існувати там у дикому стані. Ви; сипаючись з коробочки, його насіння засмічує ґрунт і в дощову погоду з брудом налипає до ніг птахів. Враховуючи це, вчені мали змогу пояснити причину появи сщю-ринхію гірського у віддалених місцях серед дикої при­ роди (З підручника).
  • 33. 8 7 8 . Док. вид: вирядивши, пробігши, виконавши, проаналізувавши, принісши, створивши, розгорнувши. Недок. вид: асоціюючись, систематизу­ ючи, символізуючи, стосуючись, див­ лячись. 8 7 9 . 1. Працюючи наполегливо, він закінчив роботу раніше. 2. Проходячи недалеко від будинку, ми помітили відблиски світла. 3. Сівши за книжку, він уже не чув нічого. 4. Проходячи повз книгарню, вона затрималась перед вітриною, щоб переглянути нові книги. 5. Наблизившись до берега, він почув плескіт хвиль. 8 8 3 . 1. Скупавшись у холодній воді, він захворів на ангіну. 2. Зібравшись на спортмайданчику, вони розпочали тренування. 3. Коли ми супроводжу­ вали гостей, були приємно вражені їхньою зацікавленістю нашим краєм. 4. Не засвоївши добре правил уживання апострофа, я знову припустився поми­ лок. 5. Уважно прослухавши пояснення вчителя, він зрозумів, що йому не треба багато вчити дома. 6. Побувавши у фольклорній експедиції, ми записали багато народних пісень. 7. Згадуючи своє дитинство, я так захотів знову побувати в ньому. 8. Прослухавши передачу про поетесу Оксану Пахльовську, я захотів більше дізнатися про неї. 8 8 7 . П (1, 2). Нетрі. Несходимі, нез­ міряні. (кома м іж однорідними дієприк­ м е тн и к а м и ) Маленький смугастий звірок, що сидів (недок. вид, мин. ч.) собі навпочіпки на поваленій кедрині проти сонечка і пильно, з виглядом ученого-дослідника, розглядав (недок. вид, мин. ч.) торішній грибок, тримаючи (недок. вид, теп. ч.) його передніми лапка­ ми, раптом нашорошився (док. вид, мин. ч.). (перша кома с т о ї т ь м іж час­ т и н а м и складнопідрядного речення, друга і т р е т я коми відокремлюють уто чн ю ва л ьн у о бстави н у, ч е т в е р т а і п ’ т а — дієприслівниковий зворот) я Ні. То так щось. У нетрях панує (не­ док. вид, теп. ч.) надзвичайна тиша, як у дивному храмі дивного бога, (ко­ м а при порівняльному звороті) Лише рябок, засвистівши (док. вид, мин. ч.), пролетів (доі^. вид, мин. ч.) з однієї височезної кедрини на іншу і завмер (док. вид, мин. ч.) на гілці, мов сучок, нерухомо, опустивши (док. вид, мин. ч.) чубату голівку вниз і витягши (док. вид, мин. ч.) шию . (перші дві коми в і­ докремлюють одиничний прислівник, т р е т я і ч е т в е р т а — порівняльний зворот, п’я т а — дієприслівниковий зворот) Тиша. На поваленій кедрині тремтіли (не­ док. вид, мин. ч.) сонячні зайчики. Смугастий звірок бурундучок почав w w w .4 bo ok .o 880.1 . Світить річка, блукаючи заплавами, зникаючи у маревах небосхилу (О.Гончар). 2. Квіти, стуливши барвисті пелюстки, заснули. Задзижчала остання бджілка, поспішаючи на пасіку (А. М 'ястківський). 3. Дитячий щебет, наповнюючи хату, робить її по-справжньому щасливою (Н.Зубицька). 4. І тремтить схвильоване колосся, прихилившись до мого плеча (О.Теліга). 5. Ціле літо будував Василь хату не покладаючи рук. 6. Соняшник зацвів і озирнувся — стільки було світла в небесах... А тоді зненацька усміхнувся, перемігши первородний страх (В. Мороз). 7. Пісня здіймалася над степом і летіла далеко у світ сивою горлицею, несучи на крилах любов і печаль [А. Паш кевич). не зупиняючись І не переводячи подиху, як знетямлений (В.Козаченко). rg 8 7 7 . I. Перевіривши, перевіряючи, згадавши, згадуючи, читаючи, чуючи, почувши, піднявши, підіймаючи, штов­ хаючи, штовхнувши. 8 8 1 . Заходячи — недок. вид, обста­ вина. Закутавши — док. вид, обставина. Розгойдуючи — недок. вид, обстави­ на. Не спитавши — док. вид, обставина. Здолавши — док. вид, обставина. 8 8 2 . 1- У своїй кузні кує новорічне сонце, кує, не покладаючи рук (М .С тел ьм ах ). 2. Не подумавши, кілочка не застружеш (Нар. т в о р ч іс т ь ). 3. Недоспавши, недоївши часто, ми невтомними верта­ лись додому, ми сідали за столи, і ще більше нам хотілось пізнати мудрість книг ( К .Герасименко). 4. Андрій мчав.
  • 34. 9 0 4 . Віддавна, на гора, по-моєму, по-іншому, заодно, віч-на-віч, рік у рік, будь-що-будь, рано-вранці, анітрохи, зроду-віку, якось-то, всього-на-всього, куди-таки, будь-як, хтозна-куди, як-от, по-п’яте, мало-помалу, нізвідки, з дідапрадіда, як-не-як, дотепер, по-дружнь­ ому, деколи, кінець-кінцем, де-таки, по-українському, утрьох, позавчора, донедавна, вниз, додому. 9 0 5 . І. Рось, мов розлютована звірина, б’ється об острови, скаче по камінню, проривається вузькими щ ілин ам и поміж скелями і мчить далі, у темні вири. Тут завжди, удень і вночі, уліт­ ку і взимку, стоїть безугавний шум, а в сонячні години у дрібних водяних краплях бризкає, грає барвиста веселка. Униз по течії острів поволі знижується, поступово переходячи в широку родючу рівнину, засіяну різними злаками. Тут і розкинулось селище Тура, прозване Кам’яним Островом (В .М а л и к ). ok .o 8 8 9 . Здавна Євразія була осередком розвинутої цивілізації. Нині на матери­ ку розташована 91 незалежна Акторка театру й кіно держава (47 — в А зії і 44 — у Європі). Найбільша Європейська країна — Ук­ раїна, площа якої 603,7 тисяч квадрат­ них кілометрів, розташована у південно-східній частині Європи, (ти р е м іж підм етом і присудком, я к і виражені іменниками, комами відокремлено підрядну ч а с т и н у ) У країні р о з в и н у т і всі види транспорту і промисловості. В А зії найбільшою країною є Китай (9,6 млн. км^). Маючи понад 1,2 міль­ ярди людей, Китай утримує першість на материку за кількістю населення (комою відокремлено дієприслівнико вий зворот) Країна має багаті при родні ресурси і добре Р 9 звин.уті про мисловість і сільське господарство. но, стривожено, бездоганно, спросоння, схвильовано, неждано, віртуозно. rg (док. вид, мин. ч.) бавитися (недок. вид, інф.) 3 ними, задравши (док. вид, мин. ч.) хвостика, подивився (док. вид, мин. ч.) вниз, (комами відокрем­ лено дієприслівниковий зворот) Вни­ зу, під кедриною, виходячи (недок. вид, теп. ч.) десь з бур’янів і вітрополу і зникаючи (недок. вид, теп. ч.) знову у бур’янах, вилась (док. вид, мин. ч.) вузенька стежечка, звіринна доріж­ ка, утоптана за тисячоліття (перші дві коми відокремлю ють уточнювальну обстави н у, т р е т я кома закриває дієприслівниковий зворот, ч е т в е р т а відокрелює прикм етниковий зворот, п 'я т а відокремлює д ієприкм етнико­ вий зворот). w w w .4 bo 9 1 3 . 1 1. Не пізніше понеділка. 2. Сьо­ . годні набагато (тепло). 3. На цьому ринку продукти дешевше. 4. Раніше кра.мниця зачинялася о двадцять другій годині. 5. Підніміться цією вулицею вище. 6. Такі книги треба читати уважніше. 7. Розмовляйте голосніше, бо не чую. 8. Усе рідше світить сонце. 9. У цьому творі тема розкрита повніше. 8 9 0 . 1. в. 2. Б. 3. Б. 4. Б. 5. Б. 6. Б 7. В. 8. А. 9. В. 10. В. 11. В. 12. В. 13. Б 14. А. 15. А. 16. В. 17. Б. 18. Б. 19. Б. 8 9 3 . 1 Дорожче, вужче, ясніше, гірше . глибше, надовше, нижче, менше, цікаві ше, ближче, краще, важче, тепліше ширше, дужче. 9 0 1 . Організовано, гуманно, безпере станно, захоплено, безвинно, старанно вражено, невблаганно, зрання, попідві конню, безупинно, невпевнено, неприхо вано, навмання, щоденно, самовіддано безпричинно, повсякденно, туманно стурбовано, невгамовно, шалено, невпин 9 1 4 . 1. Сонце пригрівало сильніше, зем ля д и хала вільготніше. (Гр и гір Т ю тю нн и к) 2. Швидше і швидше коти­ лися хвилі, заливали все, розливались ширше і помалу заспокоювались. (Леся Українка) 3. Нечутно ступаючи, Василь спустився ще нижче, пірнув у темряву, як у густу чорну хмару. (Д .Ткач) 4. Орел змахнув ще сильніше широкими кри­ лами і підлетів ще вище. 5. З кожним кроком іти все важче і важче. 6. Вітер дув сердитіше, дощ лив частіше (З т е . О. Іваненко). 9 1 5 . Протягом дня ми спілкуємося з різними людь.ми: близько і постійно — з рідними, епізодично — з малознайомими і незнайомими людьми. А починаємо наше спілкування у сім’ї. Зранку всі
  • 35. 9 1 8 . 1. в. 2. в. 3. в. 4. в. 5. Б. 6. А, Г. 7. Б, Д. 8. В, Ґ. 9. А , Г, Ґ. 10. В. 11. А, В. 12. В. 13. В. 14. Б. 15. Б. 16. В. .4 bo ok .o 9 2 2 . П риїхали з відпустки; живу з подругою; відпочивав за рік; йшли попід, зустрічався з друзями; кликав до хати; ліки від алергії; працювати для дітей, сорочка з ситцю; братися за переклад; росли навколо хати; далекі від сонця, стомлений від роботи; лист до матері; вниз по шосе; праворуч від магазину; виконав згідно з наказом. -минуле з теперішнім, поцінувати народні традиції, збережені в пам’яті нащадків, ними не занедбані, а примножені, {перші три коми відокремлюють підрядні частини, ч е т в е р т а і п 'я т а — дісприкметниковай зворот, ш о с та с т о їт ь м іж однорідними присудками, сьома і восьма відокремлю­ ю т ь дієприкметникові звороти, дев'ята с т о їт ь перед п р о ти ставн и м сполучни­ ком) Свого вітряка й усе навколо нього ставили, зважаючи на культурний рівень сучасного громадянина, його естетичну вихованість, спитливе око. {перші дві коми відокремлюють дієприслівниковий зворот, т р е т я і ч е т в е р т а с т о т ь м іж однорідними додатками) І не Аристархова в тім провина, коли загляне до вітряка якийсь невігласі, крім буфетного шинкваса, нічого не побачить, не поцінує, — то вже його власна, а не Аристархова біда, бо все залежить від того, хто, як і на що дивиться... (перші три коми відокремлюють підрядні частини, ч е т в е р та с т о їт ь м іж однорідними присудками, п 'я т а кома і тире с т о я т ь перед підрядною частиною, наслідок; ш оста кома с т о їт ь м іж ча сти ­ нами складносурядного речення, сьома, восьма і д ев'ята коми відокремлюють підрядні частини). rg поспішають, у всіх різний настрій. Тут і постає перед людиною екзамен на вмінняя спілкуватися. Справді вихова­ на людинд, яка поважає близьких, не демонструватиме свого невдоволення, поганого настрою. У сім’ї добре видно, які ми насправді, тому не слід забувати про «чарівні слова*, яких нас навчають із дитинства. У сімейному колі, в постій­ ному спілкуванні з близькими людьми ми отримуємо перші уроки правильної поведінки. Саме серед рідних потрібно бути душевно тоншим і добрішим, чому слід вчитися. w 9 2 5 . 1. Стрункі сосни велично впира­ ються вершинами а небо (,Ю.Збанацький). 2. Високо над шосе стоїть, як у пісні, дівчина в рясній яскравій спідниці (О .Гончар). 3. Наді мною ясні зорі в Десну кинули вінки, і річка прозора їх несе, немов роки {М .С те л ь м а х ). w w 9 2 6 . І. 1. А хата вслід мені, мов зпід руки, ззаду чепляється, з-за тину (В .З а б а ш т а н с ь к и й ). 2. А понад нами небо блакитне, а попід нами трави зелені (А.М алиш ко). 3. Із-за гори, із-за лісу вітрець повіває... (М .Ш аш кев и ч ). 4. Віки минули, (по) над кручі звисає райдуги крило (О.Ю щ енко), б. З лави, з-поміж студентського гурту, звівся на ноги високий, стрункий юнак {В .К о з а ­ ченко). 6. Світив місяць, світив з-поза хмари (А .М етли н ськи й ). 929. І, II (2). Передусім він [Аристарх] мав на меті, щоби подорожні люди, хоч би яка випадала їм путь — далека чи близька, згадували добром його Таборище, де змогли гарно перепочити і немов доторкнутися до вкраїнської минувшини, вже повитої серпанком століть, відчути й порівняти 9 3 2 . І, II. 1. Думаю думу, а древо тривоги людської кроною й коренем в долю мою пророста, {кома с т о їт ь м іж ч а ст и н а м и складносурядного речення) 2. В кар’єрі засвітились ліхтарі, мов хтось гасав шалено угорі і збив копитами рясне сузір’я, що світить людям о нічній порі, (коми с т о я т ь м іж ч а с т и н а м и складнопідрядного речення) 3. А він — з листка й росинки вигляда. (авторське ти ре) І суть його повінчана з землею, 5а на землі колись, а не над нею свій «Сад пісень« шукав Сковорода, (перша ком а відокремлює підрядну ч а ст и н у , друга с т о їт ь м іж ча сти н а м и складно­ сурядного речення) 4. Звичайне слово, але тепле, продовжує земне буття... 5. Він малював, щоб не розлучатися із тими, кого любив, шоб вижити духовно і фізично, (комами відокремлені підрядні ча сти н и ) 6. Небо чорне. Ані місяця, ані зірок, (кома с т о їт ь при повторюваному розділовому сполучнику)