1. Підготували:
учні 7-В класу
керівник:
Кривенко Н.Б.

2. Уродженець Знам’янського району
із селянської родини,
українець за походженням.
Народився 6 травня 1926 року.
В обласному центрі трудився
в транспортній конторі облживспілки.
Екстерном закінчив 11 класів,
а потім – кооперативний технікум,
одержав диплом із відзнакою
( товарознавець промислових і
продуктових товарів ).
Загальний стаж : 53 роки.
Учасник Великої Вітчизняної війни,
призваний 18 грудня 1943 року
Цибулівським повітовим військоматом
Олександрійського району;
інвалід ІІ групи.

3. Живе у м.Кіровограді
по вулиці Повітряно-
флотській, 21.
Назва вулиці символічна,
адже Іван Кузьмич
у роки війни був
парашутистом,
здійснив 35 стрибків
з парашутом.

4. Служив у парашутно-
десантній дивізії –
98-ій гвардійській
Червонопрапорній
Ордена Кутузова
ІІІ ступеня дивізії,
під командуванням
генерал-майора Ларіна.

5. Бойовий шлях її проліг через
Карелію,Польщу, Угорщину, Австрію,
Чехословаччину. Бойові дії дивізії, її
трьох полків – 296-го, 299-го і 302-го
– відтворено в романі письменника-
фронтовика Віталія Чернова
“Сокрушение тьмы” ( Москва,
видавництво “Современник” ).

6. Гвардії сержант, перший номер станкового кулемета.
По війні військова
частина дислокувалася
у м. Муромі Владимир-
ської області, а потім –
у Приморському краї.
У цій військовій частині
Іван Кузьмич
прослужив 7 років.

7. Працював, вчився
і будувався.
Власними руками
споруджував свою
оселю. Разом із
дружиною, Параскою
Олександрівною,
виховали дочку Світлану
( стала товарознавцем,
як і батько ), сина Віктора
( медпрацівник ).
Дочекалися чотирьох
онуків-козаків.

8. Відпочинок
у Івана Кузьмича
дійсно заслужений.
Про це свідчать
і бойові нагороди,
і почесні грамоти,
подяки.