1. Cхвалено радою
районного методичного кабінету,
протокол № 3, від 17.06.2010року
Методичні рекомендації по підготовці методичної
розробки
Відповідно до п. 5.6. Типового положення про атестацію педагогічних
працівників України ( із змінами, внесеними згідно з наказом Міносвіти № 419
( z0792-98 ) від 01.12.98 ) :
Педагогічні
звання
"вчитель-методист", "вихователь-методист",
«керівник гуртка – методист» присвоюються педагогічним працівникам, які
мають кваліфікаційну категорію "спеціаліст вищої категорії", відповідають
вимогам для присвоєння звань "старший учитель", "старший вихователь", а
також запроваджують у навчально-виховний процес ефективні форми і методи
роботи, узагальнюють передовий педагогічний досвід, беруть активну участь у
розробленні дошкільного, шкільного, позашкільного компонента змісту освіти,
діяльності професійних педагогічних об'єднань, асоціацій, надають практичну
допомогу
педагогічним працівникам інших навчально-виховних закладів в
освоєнні досвіду провідних педагогів і мають власні методичні розробки, які
пройшли апробацію
та схвалені науково-методичними установами
відповідного рівня.
Методична розробка – одна з поширених форм завершення творчої діяльності.
Методичною розробкою можна вважати текст, в якому систематизовано, послідовно
викладено всебічно досліджену власну або чужу педагогічну діяльність, її
особливості. Це можуть бути розробки стосовно змісту освіти ( програми, концепції,
довідники, збірники, посібники, тощо), розробки методики викладання ( описи
досвіду, технології, методики викладання предмету, розділу теми курсу , сценарії ).
Не вважається методичною розробкою конспект окремого уроку ( або серії
стандартних уроків) чи позакласного заходу, матеріали узагальненого досвіду чи
реферат.
СТРУКТУРА МЕТОДИЧНОЇ РОЗРОБКИ
1. Вступ або пояснювальна записка
Подається обґрунтування вибору теми, її новизна, короткий аналіз змісту,
призначення розробки. Розшифровуються специфічні поняття і терміни.
Пояснювальна записка — вступна частина документа (плану, програми,
проекту і т. ін.), де обґрунтовуються мета його створення, структура, зміст,
тривалість проведення, функціональне призначення, актуальність і новизна.
2. Основна частина
У вигляді кількох параграфів, пунктів висвітлюється суть дослідження, а саме:
а) педагогічна ідея, б) її методичне висвітлення, в) практична реалізація.
3. Висновки

2. Стисло формулюються основні результати, вказуються умови реалізації,
подаються рекомендації щодо впровадження моделі у практику.
4. Перелік використаної літератури
Оформляється згідно із загальноприйнятими правилами.
Рекомендаційні вимоги щодо оформлення матеріалів:
1. Загальні вимоги
1.1. Залежно від особливостей і змісту методичну розробку оформлюють у вигляді
тексту, ілюстрації, таблиць або їх сполучень.
1.2. Зміст оформлюють на аркушах формату А-4 (210-297мм) або у брошурному
вигляді.
1.3. При оформленні на аркушах формату А-4 (210-297мм) текст набирають з
використанням шрифтів текстового редактора Word, кеглем 14, через 1,5 інтервалу
(30 рядків на сторінці) з дотриманням таких розмірів полів: верхнього, нижнього і
лівого – 20 мм, правого – 10 мм.
1.4. При брошурному оформленні текст набирають з використанням шрифтів
текстового редактора Word, кеглем 12, через 1 інтервал (40 рядків на сторінці) з
дотриманням таких розмірів полів: верхнього, нижнього– 10 мм, правого,лівого – 15
мм.
1.5. Розділи і підрозділи повинні мати заголовки. Пункти та підпункти можуть мати
заголовки.
1.6. Заголовки структурних елементів потрібно розташовувати посередині рядка і
друкувати великими літерами без крапки в кінці. Якщо заголовок складається із
двох і більше речень, їх розділяють крапкою.
1.7. Титульний аркуш містить дані, що подаються у такій послідовності:
а) повна назва відділу освіти, методичного кабінету;
б) тема методичної розробки;
в) відомості про автора роботи, адреса;
г) рік оформлення матеріалу.
Вибір теми передбачає додержання науковості та чіткості її формулювання.
Алгоритм підготовки методичної розробки для схвалення
радою методкабінету
1. Виділення протиріч, суперечностей, що породили проблему.
2. Постановка проблеми, яку необхідно розв’язати.
3. Формулювання теми розробки, мети пошуку та завдань вирішення проблеми.
4. Аналіз науково-теоретичних положень та існуючого практичного досвіду за
даною проблемою.
5. Роздуми, висунення гіпотез, зародження ідей. Співставлення їх з існуючими.
6. Критичний аналіз і теоретичне обґрунтування розв’язання проблеми.
7. Прогнозування результату. Підготовка навчальних матеріалів.
8. Експериментальна практична перевірка: апробація окремих ідей і методичних
рішень.

3. 9. Оцінка результатів перевірки, аналіз труднощів, умов реалізації ідей.
10. Написання тексту розробки.
11. Подання розробки на апробацію в інший навчальний заклад.
12. Врахування зауважень, доопрацювання матеріалу і подання на рецензію.
Рецензентами мають бути :
1) викладачі і наукові співробітники ВНЗ, інституту післядипломної педагогічної
освіти, які оцінюють новизну, науковість роботи;
2) методисти районного методичного кабінету
3) педагогічні працівники системи освіти, які мають вищу категорію, звання
«учитель – методист», « вихователь – методист», « керівник гуртка-методист».
Рецензії обов’язково подаються з методичною розробкою на засідання ради
методкабінету.
13. Обговорення матеріалів на шкільному засіданні науково-методичної ради.
14. Подання матеріалів на розгляд ради районного методичного кабінету.
Процедура розгляду матеріалів методичною радою районного
методичного кабінету
І. Порядок подачі матеріалів на розгляд методичної ради РМК
Матеріали подаються не менше як за місяць до чергового засідання
методичної ради.
ПЕРЕЛІК СУПРОВОДЖУВАЛЬНИХ ДОКУМЕНТІВ
1. Подання про розгляд матеріалів на методичній раді райметодкабінету від
навчальних закладів, методичних об’єднань, інших творчих груп.
Подання, адресоване голові науково-методичної ради, містить прохання розглянути
авторські матеріали з метою експертної оцінки у зв’язку з атестацією на присвоєння
(підтвердження) педагогічного звання.
У поданні також зазначається інформація про автора : прізвище, ім’я, по батькові,
посада, місце роботи, педагогічне звання (якщо є); дається коротка вказівка про те,
коли і ким вивчені та розглядались матеріали досвіду, де розробка пройшла
апробацію, результативність апробації матеріалу в певному закладі освіти.
Документ укладається офіційною особою, яка його і засвідчує.
2. Характеристика на автора розробки – документ , у якому в офіційній
формі висловлено громадську думку про претендента на педагогічне звання як
члена колективу.
Реквізити характеристики:
1. Назва виду документа.
2. Заголовок ( прізвище, імя, по батькові особи, якій видається характеристика; рік
або повна дата народження; посада).
3. Текст, який містить такі відомості:
- трудова діяльність працівника (з якого часу в цій установі, на якій посаді);

4. - участь у методичній роботі школи, району, області;
- ставлення до службових обовязків та трудової дисципліни ( вказуються
найбільш значущі досягнення, зокрема, публікації, участь особиста чи учнів в
конкурсах);
- моральні якості (риси характеру, стосунки з іншими членами колективу);
- висновки;
- призначення характеристики.
4. Дата складання.
5. Підпис керівника установи (інших відповідальних осіб).
6. Печатка.
3. Методична розробка ( 2 екземпляри)
4. Рецензії щодо методичної розробки.
ІІ. Процес підготовки поданих матеріалів до розгляду методичною радою РМК
Завідуюча РМК приймає під розпис матеріали у представника навчального
закладу, реєструє і передає на експертизу методистам з відповідних галузей на
двотижневий термін. Методисти готують свої висновки щодо кожного методичного
матеріалу і подають на засідання ради методкабінету.
Розгляд матеріалів, що визначені експертами як такі, що не готові до
слухання, переноситься на наступні засідання. Автори матеріалів доопрацьовують їх
протягом одного місяця й повторно подають, супроводжуючи відповіддю на
зауваження рецензента.
ІІІ. Розгляд матеріалів на засіданні методичної ради РМК
Рішення науково-методичної ради мають рекомендаційний характер.
Розгляд матеріалів, що мають суперечливі оцінки, і визначені членами науковометодичної ради як такі, що потребують доопрацювання, переноситься на повторне
слухання.
Рішення
фіксується
у
протоколі
засідання.
До повторного слухання матеріали готуються за процедурою, передбаченою п.ІІ.
Контроль за виконанням ухвалених рішень здійснює секретар ради методкабінету,
який періодично звітує про це на засіданнях ради.
ІV. До 25
вимогами.
лютого матеріали подаються в ПОІППО за встановленими