Quarantine pests of cereals and legumes

2. ЗМІСТ
 ЧОТИРЬОХПЛЯМИСТА ЗЕРНІВКА
 АЗІАТСЬКА БАГАТОЇДНА ЗЕРНІВКА
 БРАЗИЛЬСЬКА ЗЕРНІВКА

3. Чотирьохплямиста зернівка
 Рослини-господарі. Вігна, віка, горох, кінські
боби, маш, соя, квасоля, сочевиця, чина, гліцинія
та інші.
 Географічне розповсюдження. Європа:
Великобританія, Греція, Італія, Франція; Азія:
країни Середньої, Південно-Східної,
Південної, Південно-Західної Азії, Африка,
Центральна Америка, Австралія та Океанія.

4.  Шкодочинність. Вид завдає шкоди переважно у
складських приміщеннях, але можливий розвиток
у полі. В одній зернині може розвиватися до 10
личинок. При сильному заселенні повністю
знищують вміст зерна. Чотирьохплямиста
зернівка віддає перевагу такій кормовій рослині
як маш у фазі жовтих бобів і служить головним
джерелом зараження сховищ.В умовах Куби цей
вид за рік може заразити від 25 до ЗО кг насіннясої

5.  Біологія. Імаго після відродження спарюються і відкладають
яйця вже через добу. Самки прикріплюють яйця на боби, що
розкрилися чи насіння, на мішки, стінки різної тари і міцно
приклеюють їх секретом. Жуки здатні до перельотів, особливо
активні у жаркий період року. На одну насінину часто
відкладається до 15 штук яєць. Плодючість однієї самки складає
близько 100 яєць.Увесь цикл коливається від 40 до 180 днів. При
достатньо високій температурі (27-30°С) розвивається до дев’яти
поколінь на рік.За даними лабораторних спостережень,
яйцепродукція зернівок залежить від популяційних особливостей.
Так самки популяцій із Йемена та Бразилії при утриманні на одній
насінині вігни відкладали по 40 яєць, із Нігерії - по 75 штук. При
утриманні їх на 40 насінинах самки усіх трьох популяцій
відкладали від 80 до 90 яєць. Чотирьохплямиста зернівка
зустрічається у двох формах- нормальній та активній, які
розрізняються за морфологією та біоеколо- гією.

6.  Морфологічні особливості. Імаго. Вид схожий на
китайську зернів-ку, але за розмірами дещо менший. Жуки
довжиною 3 мм, шириною1,5-1,7 мм.Вусики самця і самки пильчасті.
Надкрила і передньоспинка опушені слабше. Забарвлення
жуків сильно мінливе. У типових екземплярів чорні плями в
середній частині надкрил прилягають до зовнішнього краю, з
напівкруглими чорними плямами з боків, чорними плечовими
бугорками і чорною вершиною. Світлі ділянки надкрил покриті
жовтувато-сірими волосками, утворюючи рисунок у вигляді букви X.
З боків другого-четвертого тергітів плями із білих волосків
відсутні.Яйце овальне, слабо загострене з одного кінця, довжиною до
0,7 мм, шириною до 0,4 мм. Верхня поверхня випукла, нижня -
плоска. Щойно відкладене яйце білого кольору, напівпрозоре,
поверхня без помітної структури.Личинка біла, вигнута, не
опушена, малорухома. Личинка першого віку довжиною 1 мм,
доросла - близько 4 мм.Лялечка без волосків. Тіло овальне, звужене
до кінця черевця.Способи перенесення та розповсюдження: пасивно
разом із насінням бобових культур у всіх стадіях розвитку.

7. АЗІАТСЬКА БАГАТОЇДНА ЗЕРНІВКА
 Рослини-господарі: різні види квасолі, боби,
каянус, горох, сочевиця, нут, вігна, горох, акація.
 Географічне розповсюдження. Азія: Бірма, Індія,
Ірак. Неоднора зово завозилася у країни Європи та
Середньої Азії
 Біологія. Являється як польовим, так і комірним
шкідником. Жуки здатні до перельотів, особливо
активні у жаркий період. Плодовитість однієї
самки у середньому 80 яєць. Розвиток відбувається
у середині насінини. У сховищах зимує личинка. У
північно-західних штатах Індії утворює 9-10
генерацій за рік.

8.  Морфологічні особливості. Імаго. Голова і передньоспинка буро-
каштанові. Надкрила світлі, червонувато-бурі. Знизу світло-червоно-
бурі, краї темніші. Опушення на голові та передньоспинці рідке, жовте,
перед щитком - густе білого кольору. Голова глибоко і густо крапчаста;
лоб між очима з поздовжнім добре вираженим кілем. Вусики світло-
бурі, чотири перших членики конічні, 5-10-пильчасті, слабо розширені.
Очі глибоко виїмчасті, чорні. Передньоспинка конічна, її передній
край наполовину вужчий заднього; бокові сторони без зубця, поверхня
в глибоких крупних крапках; задній край з обох сторін від середини
з виїмками; лопать між ними посередині з борозенкою, густо
опушена довгими білими волосками. Рисунок надкрил
змінюється. У більшості випадків в задній половині надкрил є чорна
пляма, але червоно- буре забарвлення продовжується вздовж шва на 2/3
його довжини; звідси смуга червоного кольору іде по чорній плямі косо до
зовнішнього краю. Вона переважно густо опушена білим. Точно так же
червоно-бура частина надкрил перед чорною плямою часто буває білою, і
тоді опушення надкрил має форму косого перерваного посередині
хреста.Ноги одноколірні, світло-червоно-бурі. Задні стегна з
передньої сторони з сильним гострим зубцем, в останній четверті з
задньої сторони від основи до середини з рядом дрібних зубчиків. Яйце
загострено-овальної форми з широким переднім і звуженим заднім
кінцем. Найбільша ширина яйця в передній третині - 0,4 мм; довжина -
0,7 мм. Яйця приклеюються до зерна за допомогою
липкого секрету.Личинка біла, вигнута, довжиною до 4 мм.Лялечка
молочно-білого кольору, довжиною до 2,5 мм

9. Бразильська зернівка
 Рослини-господарі: акація, кінські боби, нут,
квасоля, сочевиця, гледичія.
 Географічне розповсюдження. Європа: Австрія,
Англія, Бельгія, Угорщина, Німеччина, Греція,
Голландія, Італія, Іспанія, Португалія; Азія: Індія,
Ірак, Іран, Китай, В’єтнам, Малайзія; Африка: 26
держав, Північна Америка; США, Мексика;
Центральна і Південна Америка; Нова Зеландія.

10.  Шкодочинність. Завдає шкоди продукції у полі та сховищах.
Особ¬ ливу небезпеку складає для опалюваних комор, складів та
переробних підприємств, в яких утворює одне покоління за
іншим.В умовах Куби втрати червоної квасолі після 3 місяців
зберігання складають 5%, через 6 місяців -34%. У чорної квасолі
через 6 місяців маса зменшується на 25%.Біологія. Одна самка
відкладає від 20 до 80 яєць на поверхню зерен розтрісканих бобів.
Вони широкоовальної форми, майже круглі, нижньою188стороною
прикріплені до оболонки зерна. Ця сторона плоска або
ледь вгнута, протилежна - випукла. Личинка, яка відроджується із
яйця безно¬ га. Вона безпосередньо вгризається всередину зерна,
де і протікає увесь цикл розвитку. Розвиток зернівки від яйця до
імаго триває до 36 днів і залежить від температури. Оптимальна
температура розвитку 25-32°С. Нижній поріг - 18°С.Самки
бразильської зернівки протягом 13 днів заражають до 36 насінин
бобових, відкладаючи на їх поверхню до 56 яєць. При
яйцекладці вид віддає перевагу вігні та квасолі. На насіння цих
бобових самка відкладає до 87% яєць. На долю гороху припадає
лише 5%.

11.  Морфологічні особливості. Самці довжиною 1,6-2,6 мм, самки-1,75-3 мм. Жуки чорні,
опушення жовтувате або сіро-біле. Голова досить сильно витягнута, в спокійному стані
спрямована вниз і назад. Очі глибокі виїмчасті, в задній частині грубо сітчасті, чорні.
Киль на чолі між очима недостатньо ясний.Вусики в обох статей злегка пильчасті, у
самців більше виражені. Два перших членики червоно-бурі, решта - чорні. Перший
членик конічний, ширший і в два рази довший другого, третій такої ж довжини, як
і перший. Починаючи з четвертого усі членики сплющені і кутасто розширені. Останній
загострений.Передньоспинка набагато коротша за ширину, при основі сильно звужена.
Вершина у двічі вужча за основу. Вершина передньоспинки пряма, з обох сторін від
середини неглибоко видається за край. Задні кути передньоспинки гострі.Надкрила з 10
ніжно-крапковими борозенками, з яких лише перша доходить до заднього краю
надкрил; решта - дещо коротші. Вершини надкрил тупо заокруглені.Пігідій у самців
сірий або жовто-бурий, переважно зі світлою серединною смугою. Знизу опушений
сірими або бурими волосками. У самок пігідій сірий, сіро-бурий або бурий. Іноді з
темними плямами з кожної сторони.Ноги короткі, сильні, чорні, опушені сірим. Задні
гомілки розширені від основи до вершини. На кінці гомілки є два великих рухомих
жовто- бурих шипа.Яйця довжиною 0,45-0,47 мм, ширина 0,4 мм. Правильно-
округлі, знизу плоскі, сильно випуклі зверху, за формою нагадують шляпку завдяки
широкій і чіткій облямівці застиглого секрету, яким яйце прикріплюється до зерна.
Оболонка яйця прозора.Личинка 1-го віку біла, з дуже світлою кремовою головкою,
ротові органи коричневі. Щетинки тіла дуже дрібні, непомітні. Голова
майже правильно-округлої форми. Передньогрудний склерит складається із
двох відособлених слабо забарвлених склеритів, з 2-3 ізольованими зубчиками на
вершині. Склерит 1-го черевного дихальця дуже світлий, добре помітний лише з краю, до
якого прикріплюється шипик.Лялечка біла, овальна, задній кінець черевця округлий.
Голова дещо довша за ширину. Пердньоспинка дзвоноподібна, з боків сильно
випукла. Щиток маленький. 1-ий членик задніх лапок помітно вигнутий.
Черевце овальне, на задньому кінці слабо звужене, заокруглене.