1. УКРАЇНСЬКА ЗООФРАЗЕОЛОГІЯ :
СЕМАНТИКА Й СТРУКТУРА
ФРАЗЕМ
студентки групи УМ 3
Степанової Ольги Володимирівни
Науковий керівник:
Надточій В.В.

2. Актуальність роботи визначається тим, що
питанням дослідження зоофразеологізмів у сучасній
лінгвістиці на сьогодні не відведено належної ролі.
У якому б на широкому матеріалі літературних і
локальних стійких мовних одиниць поряд з
особливостями формування, динаміки й
мотивування ЗФ розглядався характер
віддзеркалення в них позамовної дійсності.

3. Об’єктом дослідження стали фразеологізми з компонентом
– фаунонімом української літературної мови .
Предметом дослідження стали семантика і структура
фразем.
Мета дослідження - визначити семантику й структуру
українських зоофразеологізмів, у яких відбивається
позамовна дійсність.

4. Завданя:
- установити основні фразеосемантичні групи
зоофразеологізмів;
- показати структурно-семантичну суть зоофразеологізмів;
- виявити чинні структурно-семантичні зоофразеологічні
моделі.
Метод : описовий та порівняльно-історичний, прийоми
структурно-семантичного моделювання .

5. Розкрито, що фразеологія як лінгвістична дисципліна
складалася зусиллями багатьох учених, проте насамперед
виокремлюється серед них саме О.Потебня. Він стояв біля
витоків історичної фразеології, розглядав мовні явища
української мови в широкому контексті культури, духовного
життя народу (звичаї, повір'я, обряди), хоч провідним для
нього був генетично-історичний підхід до лінгвістичних
фактів, у тому числі й фразеологічних.

6. Доведено, що найбільшого поширення набула
класифікація фразеологізмів, запропонована
В.Виноградовим. Відповідно до цього розрізняють
три типи фразеологізмів – фразеологічні
зрощення (бити байдики,точити ляси,з’їсти
собаку,пиши пропало, чорта з два, сон в
руку), фразеологічні єдності (вітер в кишенях
свистить, кров з молоком, тримати камінь за
пазухою, без ножа різати,прокатати на вороних,сон
рябої кобили) і фразеологічні сполучення
(прибитий горем,голуба кров,Хома не вірний).

7. Пильна увага приділялася зоофразеології в
дослідженнях О.Потебні, М. Сумцова, М.
Костомарова, П. Чубинського та ін. Важливою є
думка про те, що імена-зооніми, стаючи
компонентами ФО, які зберігають свій емоційно-
оцінний потенціал.

8. У межах ФТГ зоофразеологізмів визначено:
1) ЗФ зі значенням якісної характеристики особи, що передають а)загальну
характеристику особи: покірливе теля, біла ворона; б)вікову характеристику:
старий горобець, старий лис; в) фізичну силу /слабкість, спритність /
неспритність: сильний як ведмідь (бик, віл), слабкий як кошеня, легкий як
метелик, незграбний як слон;
2) ЗФ зі значенням фізичного і психічного стану людини: і вола з'їв би, коти
шкребуть на серці в кого, підмухою;
3) ЗФ зі значенням поведінки чи реакції особи: і вухом не веде, завиляти
хвостом, закусити вудила;
4) ЗФ зі значенням зовнішнього вигляду, портретної характеристики особи:
товстий як слон, хоч цуценят бий, ходити гоголем;
5) ЗФ зі значенням дії, занять особи: звивати гніздо, ловити рибу в каламутній
воді, нести ярмо;

9. 6)ЗФ зі значенням обставинної характеристики дії: гуде як бугай у
болоті, метатися як загнаний звір, летіти як на крилах;
7) ЗФ зі значенням якісної характеристики предмета: на риб'ячому пуху, і собака
не вгризе, осине гніздо, на курячій ніжці;
8) ЗФ зі значенням кількісної характеристики (міри) предметів чи
характеристик, пов'язаних з особою:як кіт наплакав;
9) ЗФ зі значенням часу: до других (третіх) півнів, коли рак свисне, як горобці
вперед хвостами полетять;
10) ЗФ зі значенням сприйняття відстані у просторі, місця або напрямку дії: де
козам роги правлять, куди ворон кісток не заносить; хоч конем грай;
11) ЗФ із значенням побажань, емоціональності: ні пуху ні пера, щоб тебе вовки
з'їли ;
12)ЗФ як образні перифрази назв предметів, істот (осіб): собача радість, козяча
ніжка, благородні птахи, пернаті друзі, вовки моря.

10. У ході дослідження виокремлено і проаналізовано 3 групи ФО, а саме
ФО з компонентами зоонімами ссавці, птахи, комахи.
Дані виявилися такими: група ссавці нараховує 101 ФО;
група птахи –39 ФО;
найменшою за кількісною ознакою виявилася група комахи – 20 ФО.
В групі ссавці виокремлено два види зоофразеологізмів: дикі
(ведмідь, вовк, лисиця,заєць ( крутитися як білка в колесі, ведмідь на вухо
наступи, ділити шкуру невбитого ведмедя, вовк в овечій шкурі)) та
домашні (коти, воли, коні, корови, собаки та ін. (вертіти язиком як корова
хвостом,як корова язиком злизала,як порося на орчику величатися, ні пес
ні баран)).

11. У ході дослідження визначені семантика й структура
українських зоофразеологізмів, у яких відбивається
позамовна дійсність. Установлені основні
фразеосемантичні групи зоофразеологізмів;
показана структурно-семантична суть
зоофразеологізмів; виявлені чинні структурно-
семантичні зоофразеологічні моделі.

12. * Грищенко А.П. Сучасна українська літературна мова./
Грищенко А.П. – К.: Вища школа,1997.- 226-237.
* Плющ М.Я. Сучасна українська літературна мова./ Плющ
М.Я. - К.:Вища школа,2003.
* Ужченко Д.В. Семантика українських зоофразеологізмів в
етнокультурному висвітленні / Автореферат дисертації на
здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук. –
Х., 2000.

13. Дякуемо за увагу