«А.Ю. Кримський – визначний вчений-енциклопедист» Бережная Алина – студентка 211 класса (научный руководитель: к.и.н., доцент кафедры ГД Дмитриева В.В.)

1. Агатангел Юхимович
Кримський
(1871-1942)
Визначний
вчений-енциклопедист

2. Ця унікальна людина будувала «мости» між багатою культурою
східних народів (арабів, тюрків, персів, жителів Індії) та
традиційною українською культурою.
Ім’я Агатангела Кримського – поета, філолога, одного з
найвидатніших лінгвістів світу, поліглота (знавця більше ніж
16 мов, а за свідченнями очевидців – декількох десятків мов!)
широко відоме не лише в Україні. Саме Кримський став
секретарем заснованої гетьманом Павлом Скоропадським
Української Академії наук і очолював її історико-
філологічний відділ. Він опрацював основні правила
української граматики.
Ім'я Кримського міститься у затвердженому XVI сесією
Генеральної Асамблеї ЮНЕСКО переліку видатних діячів
світу.
Інститут сходознавства НАН України носить ім'я Агатангела
Кримського.

3. Фото 1890-х років

4. Фото ІІ половини 1890-х років

5. Будинок, у якому жив А. Кримський, м. Звенигородка

6. Гімназія,де навчався Агатангел Кримський з 1881 по 1884 роки,
м.Острог

7. Друга київська гімназія, де навчався А. Кримський у 1884-1885
роках

8. Колегія Павла Ґалаґана, де навчався Агатангел з 1885 по 1889 рік,
Київ

9. Фото ІІ половини 1890-х років

10. Фото 1900 років

11. Фото 1930-х років

12. “Агатангел Юхимович Кримський”, гравюра

13. Меморіальна дошка на будинку в Києві на вулиці
Богдана Хмельницького, де з 1885 по 1889 рік
навчався А. Ю. Кримський

14. Творча спадщина та її значення
А. Кримський — автор численних праць з історії, семітології
та культури арабських країн (Ірану, Туреччини, Індії), а
також ісламу.
В галузі арабістики це:
• «Лекции по истории семитских языков» (1902-1903 рік,
невдовзі після повернення з наукового відрядження до
Ірану);
• «Мусульманство і його будучність» (1904 рік);
• «Історія мусульманства» (1904-1912 рік);
• Переклад Корану з науковими коментарями (1907 рік);
• «Історія арабів і арабської літератури» (1911-1912 рік);
• Статті, присвячені мові, історії та літературам народів
Близького Сходу, що були вміщені в знаменитому словнику
Брокгауза та Ефрона;
• Переклад казок “1001 ночі”;

15. Книга Агатангела Кримського «Елементарні основи
граматики арабської мови», 1928 рік

16. Кримський-іраніст був не менш плідним. Його перу,
зокрема, належать:
• «Історія Персії, її літератури та дервішської
філософії» (3 тт., 1909-1912 рік);
• «Історія Персії та її письменства» (1923 рік);
• «Хафіз та його пісні» (1924 рік);
• «Перський театр, звідки він узявся та як
розвивався», 1925);
Окремі історико-літературні монографії Кримського
присвячені «Хамасі» Абу Таммана, Абану Ліхікі,
Хафізу, П.Алеппському.

17. Можливо, ще більш відомим є набуток
Кримського-тюрколога:
• «Вступ до історії Туреччини (європейські
джерела)» (1916 рік);
• «Історія Туреччини та її письменства» 4 тт.,
(1924-1927 рік);
• «Тюрки, їх мови та літератури» (1930 рік);
• «Нізамі та його сучасники» (1941 рік. Рукопис
було завершено і подано до друку, але через
початок Великої Вітчизняної Війни та арешт А.
Кримського його не було видано).

18. Обкладинка
книги Агатангела
Кримського
“Історія
Туреччини”,
1924 рік

19. Гравюри з книги Агатангела Кримського «Історія
Туреччини», 1924 рік

20. Гравюри з книги Агатангела Кримського «Історія
Туреччини», 1924 рік

21. Кримському належать численні художні
переклади Антари, Омара Хайяма, Сааді,
Хафіза, Міхрі-Хітум, Фірдоусі та багатьох
інших, у тому числі західноєвропейських
поетів.
Перші переклади, переспіви й оригінальні
твори друкував в часописах «Зоря»,
«Правда», «Народ», «Зеркало»,
«Буковина».

22. Велику увагу Агатангел Кримський приділяв дослідженню історії
української мови і літератури, фольклору, етнографії. Він є
автором праць:
• Стаття «Про научність фонетичної правописі» (1897 рік);
• «Древнекиевский говор» (1906 рік);
• «Українська граматика» (2 тт., 1907-1908 рік),
• опрацював «Найголовніші правила українського правопису»
(1919-1920 рік);
• «Українська мова, звідки вона взялась та як розвивалась» (1922
рік);
• «Нариси з історії української мови» (1924, у співавторстві з О.
Шахматовим)
• «Звенигородщина. Шевченкова батьківщин з погляду
етнографічного та діалектологічного».
Редактор першого тому «Академічного словника» (1924).
Агатангел Юхимович Кримський вважається одним з
найвидатніших орієнталістів в історії світової філологічної
науки.

24. З 1918 по 1928 рік А.Ю. Кримський був незмінним
секретарем Всеукраїнської Академії Наук, директором
Інституту української наукової мови ВУАН, керівником
історико-філологічного відділу Академії, головою
Комісії словника живої української мови, Комісії історії
української мови, Діалектологічної та правописної
комісій, професором всесвітньої історії Київського
університету, керівником Кабінету арабіко-іранської
філології.
Як письменник Кримський відомий поетичними творами
на східні теми, що увійшли до збірки «Пальмове гілля»
(З тт., 1901, 1908, 1922), оповіданнями (зб. «Повістки й
ескізи з українського життя», 1895 і «Бейрутські
оповідання» 1906 та романом — «Андрій Лаговський»
(1905, повністю опублікований в 1972).

25. Висновок
На сьогоднішній день науково-творча спадщина
Агатангела Юхимовича Кримського є
унікальною через поєднання в ній наукових
досліджень з сходознавства та україністики як
фундаментальних комплексів наук, які
включають в себе літературу, історію,
філософію, порівняльний аналіз мов.
Важко переоцінити ту роль, яку відіграв академік
Кримський у виробленні норм української
орфографії. Його дослідження дали поштовх для
створення подальшого наукового доробку в
галузі української філології.

27. Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН
України