3. Витоки краєзнавства:
за часів Київської Русі (вивчали побут, культуру
рідного краю, промови, написані монахами на
честь князів, усна народна творчість; розповіді
купців та мандрівників);
у XVI-XVII ст. у братських школах широко
пропагувались краєзнавчі ідеї;
українська козацька педагогіка;
викладання географії в школах: каєзнавчий
журнал «Уединенный пешеходец» 1786 г.;
наукове краєзнавче вивчення рідного краю
М.Ломоносова 1761 р.
•
а
4. Для ефективної краєзнавчої роботи
необхідно керуватися:
• - способами активізації учнів у цій роботі;
• - можливостями педагогічних технологій, групових
методів та індивідуальних форм навчання;
• - дослідницькими краєзнавчими уроками, які мають
суттєві переваги над традиційними;
• - існуючими технологіями моделювання наукового
краєзнавчого дослідження;
• - можливостями для формування в учнів
дослідницьких вмінь;
• - установкою на кінцевий результат залучення учнів
до краєзнавчої роботи – цілеспрямований розвиток
їх особистості.
5. Особливості інноваційних технологій
використання краєзнавства у
навчально–виховному процесі
• змінюється роль учителя, як керівника процесу (учень сам стає
керівником краєзнавчого пошуку);
• - перевага надається дослідницьким комунікативно – діалогічним та
моделюючим формам роботи;
• - основою краєзнавчої роботи є розвиток особистості та опанування
продуктивними способами діяльності;
• - максимально використовується особистий досвід учня, розвивається
його творче мислення, зростає його внутрішня мотивація отримання
нових знань та навичок;
• - зміст краєзнавчої роботи з прикладної площини переходить в більш
теоретичну;
• - визнається існування „ білих плям ” та „відкритих проблем”;
• - домінує позитивний виклад матеріалу.
6. Методика проведення краєзнавчих
досліджень
- методичні схеми і рекомендації вивчення краєзнавчих об'єктів;
екскурсії до краєзнавчого музею,
тематичні розповіді екскурсовода і керівника факультативу;
- навчально-практичні роботи, лабораторні ( з документами,
архівними матеріалами з історії краю);
- зустрічі з ветеранами війни, національно-визвольних рухів,
народними умільцями; практикуми в місцевому архіві; тематичні
походи та експедиції;
- конференції з історії краю;
- організація книжкових тематичних виставок і занять з бібліографії
краю;
- робота з краєзнавчими текстами;
- дидактичні ігри з краєзнавства, брейн -ринг «Люби, вивчай свій
рідний край», аукціони, ярмарки народних пісень, приказок,
предметів побуту;
- тематичні бесіди і діалоги учителя та учнів.
14. Схема вивчення історії вулиці
•
- історія назви вулиці;
- історія назви вулиці;
- події, що відбувались на цій
вулиці;
- історія її забудови,
перспективи розвитку;
- історія та розвиток
промислових підприємств,
різних установ, розташованих
на вулиці;
- історія окремих будинків і
споруд;
- біографії цікавих людей, які
жили колись і проживають нині;
- пам'ятники історії, культури
тощо на цій вулиці.