5. Частина перша
Ніколи не розмовляйте з незнайомцями
Понтій Пілат
Сьомий доказ
Гонитва
Було діло в Грибоєдові
Шизофренія, як і було сказано
Нехороша квартира
Двобій професора з поетом
Коров'євські штучки
Вісті з Ялти
Роздвоєння Івана
Чорна магія і її викриття
Явлення героя
Слава півневі!
Сон Ніканора Івановича
 Страта
Неспокійний день
Невдахи візитери
Частина друга
Маргарита
Азазеллів крем
Політ
При свічках
Великий бал в сатани
Вивільнення майстра
Як прокуратор намагався
врятувати Юду з Кіріята
Поховання
Кінець квартири №50
Останні пригоди Коров'єва
та Бегемота
Долю Майстра і Маргарити
визначено
Пора! Пора!
На Воробйових горах
Прощення й вічний притулок

6. Історія написання і видання
Перша редакція
Час початку роботи над «Майстром і Маргаритою» Булгаков у
різних рукописах датував то 1928, то 1929 р. У першій редакції
роман мав варіанти назв «Чорний маг», «Копито
інженера», «Жонглер з копитом», «Син В.», «Гастроль».
Перша редакція «Майстра і Маргарити» була знищена
автором 18 березня 1930 р. після отримання звістки про
заборону п'єси «Кабала святенників». Про це Булгаков
повідомив в листі до влади: «І особисто я, своїми руками,
кинув в піч чернетку романа про диявола.».
Робота над «Майстром і Маргаритою» поновилася в 1931 р. До
роману були зроблені чорнові нариси, причому тут вже
фігурували Маргарита і її тоді безіменний супутник —
майбутній Майстер, а Воланд обзавівся своїм буйним почтом.
Друга редакція
Друга редакція писалася автором до 1936 р.
і мала підзаголовок «Фантастичний роман»
та варіанти назв «Великий канцлер»,
«Сатана», «Ось і я», «Чорний маг», «Копито
консультанта».

7. Третя редакція
Третя редакція, почата в другій половині 1936 р., спочатку називалася «Князь
темряви», але вже в 1937 р. з'явився добре відомий тепер заголовок «Майстер і
Маргарита». У травні — червні 1938 р. повний текст вперше був передрукований.
Авторська правка тривала майже до самої смерті письменника, Булгаков припинив її
на фразі Маргарити: «Так це, отже, літератори за труною йдуть?».
Історія публікацій роману
За життя автор читав у себе вдома окремі епізоди роману близьким друзям. Значно
пізніше філолог А. З. Вуліс писав роботу про радянських сатириків, і пригадав забутого
сатирика, автора «Зойчиної квартири» і «Багрового острова». Вуліс дізнався, що жива
вдова письменника, і встановив з нею контакт. Після певного періоду недовір'я, Олена
Сергіївна врешті дала почитати рукопис «Майстра». Приголомшений Вуліс розповів
про нього багатьом, після чого по літературній Москві пішли чутки про великий роман.
Це привело до першої публікації в журналі «Москва» в 1966 (тираж 150 тис.
примірників). Там були дві передмови: Костянтина Симонова і Вуліса. Виправлений
текст роману вийшов окремим виданням в 1973 році, а остаточний текст
опублікований в 2-му томі зібрання творів, що вийшов 1989 року.

8. Три світи у романі М. Булгакова. (Булгаков
цікавився творчістю Г. Сковороди.
Особливо вразив його трактат "Потоп
зміїний". У трактаті Г. Сковорода висловив
припущення про існування трьох світів:
земного, космічного й біблійного. Кожен із
світів, за Сковородою, має дві сторони —
зовнішню (видиму) і внутрішню (невидиму).
Три світи фігурують і в романі М.
Булгакова. Ці світи існують самостійно,
паралельно, але час від часу
перетинаються, переплітаються і
надають творові особливого художнього
змісту.)

9. Земний світ
Земний світ у романі Булгакова передається
через зображення московського життя 30-х
років. У ньому діють основні персонажі:
Берліоз, Римський, Варенуха, а також багато
інших дійових осіб цілком реального світу.
Але цей світ виявився слабкий і
незахищений під дією другого світу —
космічного. Реальні люди зникали,
божеволіли, а на тих, хто піддав сумніву
існування решти світів, чекала смерть. За
задумом Булгакова, такими слабкими і
незахищеними були атеїзм та офіційна
ідеологія того часу.
1

11. 2 Космічний світ
Космічний світ у "Майстрі та Маргариті"
представлений Воландом і його почтом:
Азазелло, Коров'єв-Фагот, кіт Бегемот,
Абадонна, Гелла. Сеанси чорної магії
маестро Воланда — відкрита іронія над
світоглядом і психологією персонажів
земного світу. Це і дощ із "червінців", що
насправді були звичайнісінькими
папірцями, і безжальність глядачів до
Бенгальського, котрий спробував розвінчати
магічні трюки Воланда. А коли глядачі все-
таки помилували Бенгальського і попросили
повернути йому голову й відпустити, Воланд
мудро зазначив: "Що ж, вони — люди.
Люблять гроші, але це завжди було.
Людство любить гроші, хоч би з чого ті не
були зроблені. Легковажні... Та милосердя
інколи достукується до їхніх сердець..."

13. 3 Біблійний світ
Третій світ постає в історіях про Ієшуа Га-
Ноцрі, Понтія Пілата, Левія Матвія, Юду.
Біблійні сцени роману вражають мудрістю,
діалогами, яскравими описами: "У білому
плащі з кривавим підбоєм, по-
кавалерійському шаркаючи ногами, рано-
вранці чотирнадцятого числа весняного
місяця нісана в криту колонаду між двома
половинами палацу Ірода Великого вийшов
прокуратор Іудеї Понтій Пілат". Булгаков не
ставив собі за мету відтворити біблійні
тексти, він вніс своє світобачення тих
далеких у часі подій.

15. В романі більше ніж 500 персонажів
«…ни на какую ногу описываемый не
хромал, и росту был не маленького и
не громадного, а просто высокого…
Он был в дорогом сером костюме, в
заграничных, в цвет костюма,
туфлях. Серый берет он лихо
заломил на ухо, под мышкой нес
трость с черным набалдашником в
виде головы пуделя… »
«…Так кто ж ты, наконец?
- Я – часть той силы, что вечно хочет зла и вечно
совершает благо…»

16. «Кондукторша, лишь только увидела кота,
лезущего в трамвай, со злобой, от
которой даже тряслась, закричала:
-Котам нельзя! С котами нельзя! Брысь!
Слезай, а то милицию позову!
Ни кондукторшу, ни пассажиров не
поразила самая суть дела: не то, что кот
лезет в трамвай, в чем было еще полбеды, а
то, что он собирается платить!»

17. Азазелло
«Прямо из зеркала трюмо вышел
маленький, но необыкновенно
широкоплечий, в котелке на голове и
торчащим изо рта клыком, безобразящим и
без того невиданно мерзкую физиономию. И
при этом еще огненно-рыжий.»

18. Майстер і Маргарита
«-Вы – писатель? – с интересом спросил
поэт.
-Гость потемнел и погрозил Ивану
кулаком,потом сказал:
- Я – мастер…»
«Прежде всего откроем тайну, которую
мастер не пожелал открыть Иванушке.
Возлюбленную его звали Маргаритой
Николаевной. Она была красива. Что нужно
было этой женщине, в глазах которой всегда
горел какой-то непонятный огонечек, что
нужно было этой косящей на один глаз
ведьме, украсившей себя тогда весною
мимозами? Ей был нужен он, мастер…»

19. Єшуа Га-Ноцр
Єшуа Га-Ноцрі
«— Бог один, — ответил Иешуа, — в него
я верю.»
«— «Добрые люди»? Ты всех, что
ли, так называешь?
— Всех, злых людей нет на свете.»

20. Понтій Пилат
«- Трусость, несомненно, один из самых
страшных пороков.
-Нет, философ, я тебе возражаю. Это самый
страшный порок.»

21. «— Вы не Достоевский, — сказала
гражданка, сбиваемая с толку Коровьевым.
— Ну, почем знать, почем знать, — ответил
тот.
— Достоевский умер, — сказала гражданка,
но как-то не очень уверенно.
— Протестую, — горячо воскликнул Бегемот.
— Достоевский бессмертен!»
Верю! Эти глаза не лгут. Ведь сколько же раз я говорил
вам, что основная ваша ошибка заключается в том,
что вы недооцениваете значения человеческих глаз.
Поймите, что язык может скрыть истину, а глаза —
никогда! Вам задают внезапный вопрос, вы даже не
вздрагиваете, в одну секунду вы овладеваете собой
и знаете, что нужно сказать, чтобы укрыть истину,
и весьма убедительно говорите, и ни одна складка на
вашем лице не шевельнется, но, увы, встревоженная
вопросом истина со дна души на мгновение прыгает
в глаза, и все кончено. Она замечена, а вы пойманы!

22. Не будешь ли ты так добр подумать над
вопросом: что бы делало твое добро, если
бы не существовало зла, и как выглядела бы
земля, если бы с нее исчезли тени? Ведь
тени получаются от предметов и людей. Вот
тень от моей шпаги. Но бывают тени от
деревьев и от живых существ. Не хочешь ли
ты ободрать весь земной шар, снеся с него
прочь все деревья и все живое из-за твоей
фантазии наслаждаться голым светом? Ты
глуп.