2. Автор: У лісі біля озера,велика не мала,
Така собі гарнесенька, хатиночка була.
На лапках на курячих, вона собі стояла,
Анфасом або профілем ,гостей всіх зустрічала.
І мешкала в хатині , красуня лісова,
Бабусенька – Ягуся, як квіточка цвіла.
Бабуся-Яга: Яка ж я все ж красива, гламурна, чепурна,
Ой страх! Яка я мила,тендітна, чарівна!
І все мені так личить, я справді як модель,
Ось чобітки від «Гуччі», а сукня від «Шанель»!
То я піду на озеро і подружок навідаю,
Піявочок- красунечек , я ввечері провідаю!
А зараз відпочину, бо кажуть треба спати!
Щоб завжди бути свіжою і гарно виглядати!
Автор : Пішла собі Ягуся, а озеро гуде,
Родина Ковбасенків на озеро іде!
Мама: Ось тут нам буде зручно, травичка, озерце...
Синок і доця: А що у нас поісти?
Мама: Ковбаска і сальце!
Пакетик з огірками, пакетик з буряками,
3. Пакуночок для тата, пакуночок для мами!
Для діточок торбинка. На голову хустинка,
Здається, все на місці, тепер вже можна сісти!
Автор: Родина Ковбасенків сидить, відпочиває,
А все сміття й пакети до озера кидає!
До вечора зібрались й додому поспішили!
А по собі, Ой лишенько!
Весь бруд й сміття лишили!
(Зявляються п’явочки)
1 П’явочка: Як жахливо! От біда!
Яка забруднена вода!
2 П’явочка: Наше озеро просторе,
Завжди чисте і прозоре!
Забруднили лихі люди,
Що тепер із нами буде?
3 П’явочка: Там бутилка, тут кульочок,
Ось зелений огірочок!
4. 4 П’явочка: Ще лушпиння від насіння.
Шмат паперу і стакан,
5 П’явочка: Бите скло, яке жахіття,
Не домівка , а капкан!
1 П’явочка: Що ж, Піявочки- сестриці,
Чистої нема водиці,
В нашім озері сміття
І нема нам вороття!
2 П’явочка: Треба дім новий шукати
І річками мандрувати.
3 П’явочка: Гірко що настав той час,
Що нема домівки в нас!
(П’явки зникають)
Автор: А Ягуся вже поспавши
Потягнулась добре, вставши.
Освіжила макіяж.
Й поспішила у вояж!
(Пісенька бабусі)
Бабуся-Яга: Караул! Кошмар! Біда!
Чом така брудна вода?
Ну, а це що за медузи?
Фу! Такі слизькі й голопузі!...
( Роздивляється)
5. «Мама Міа», це ж пакети:
«Ковбаса», «Бекон», «Конфети»…
І П’явочок немає,
Та хіба ж таке буває?!
Хто зробив це накажу,
Люди перейшли межу!
Буду всіх, щоб наказати
Я на жаб перетворяти!
Чари- мари напускаю,
Всіх на жаб перетворяю!
Кумки. Кумки, кваки- квак!
Скреке-ке-ке- куд-ку дак!
6. Ой не так не куд кудак,
А бре ке-ке Ке-ке квак!
Автор: В ту ж хвилину Ковбасенки.
Перетворення зазнали!
Були –люди,Стали- жабки!
Ви б тепер їх не впізнали!
Мама: Ква, кВа, кВа,я мама жабка,
Замість рук у мене лапки!
Батько: Ква,Ква,Ква, я Батько Жаб,
Ні не Жаб ,а Жабопап!
Доця: Ква,кВа,кВа, я жабка доця!
Син: Ква.ква,кВа, а я синок!
Вся сім’я: - Ква, ква, кВа, що з нами сталось,
Це для всіх людей урок!
Бабуся-Яга: Бережіть наш світ чудесний,
Наші річки і поля,
Бо на всіх нас, дім єдиний,
Наша матінка Земля
3-А клас