2. мовно-літературна і суспільно-політична течія серед українського населення Галичини, Буковини і
Закарпаття у 1819—1930-х рр. Обстоювала національно-культурну, а пізніше — державно-
політичну єдність з російським народом і Росією.
Основні передумови виникнення москвофільства: втрата українським народом власної
державності, багатовікове іноземне поневолення, роздрібненість і відокремленість окремих
земель, денаціоналізація освіченої еліти та низький рівень національної самосвідомості мас .
Перші прояви москвофільства у Закарпатті сягають кінця 18 — початку 19 ст., коли звідти до Росії
переселилися відомі вчені й громадські діячі І. Орлай, М. Балудянський, В. Кукольник, П. Лодій, які
зайняли високі посади в російських урядових та наукових інституціях й користувалися великим
впливом при царському дворі. Підтримуючи постійні стосунки зі своєю батьківщиною, вони
сприяли зростанню там зацікавленості Росією, особливо її культурним життям, мовою і
літературою.
це виїзд за межі країни проживання в іншу країну,
який обов'
язково передбачає перетинання державного
кордону.
суспільно-політична течія серед молодої західноукраїнської
інтелігенції, що виникла в 60-х рр. 19 ст. у Галичині. Сформувалася
на противагу консервативній політичній течії — москвофільству, в
основі якого лежала культурна і політична переорієнтація частини
української інтелігенції, особливо, духовенства, на Російську
імперію. Народовецький рух виник на грунті ідей національного відродження,
започаткованих «Руською Трійцею>» та Кирило-Мефодіївським Братством, і сформувався
під впливом творчості Т. Шевченка, П. Куліша, М. Костомарова. Н., виходячи з того, що
українці — це окрема нація, яка проживала на території від Кавказу до Карпат, виступали
за єдність всіх українських земель та розвиток єдиної української мови на основі народної
говірки.

3. •Західноукраїнські землі - це в основному землоробський
край з найнижчим рівнем розвитку сільського
господарства.
• Ці землі залишалися аграрно – сировинним придатком
австрійського капіталу. Одночасно Галичина,Буковина,
Закарпаття були ривість розвивалася понками збуту
готових товарів. Фактично вони були колоніями розвинутої
Австро – Угорської монархії.
• Існувало поміщицьке землеволодіння, а селяни були
малоземельними і безземельними.
• В краї залишилося багато кріпосницьких пережитків.
• Промисловіст розвивалася повільно.
• Частим явищем були неврожаї, епідемії, повені.
• Іноземні підприємці нещадно експлуатуючи природні
багатства краю і робітників одержували величезні
прибутки.

4. • Після революції 1848 – 1849 рр.
Західна Україна залишалася
аграрним краєм.
• КінецьХІХ ст. в сільському і
лісовому господарстві зайнято:
Східна Галичина і Буковина – 75%
усього населення; Закарпаття 85%
усього населення.

5. Залишки кріпосного
господарства
1. 40% земель належить
великим поміщицьким
господарствам.
2. Безземельні і
малоземельні селяни
продовжуали
працювати на
поміщиків.
3. Феодали мали право на
володіння пасовищами,
лугами (сервітутами)
4. Було розвинуте
лихварство. Лихварі
давали селянам
позички під великі
відсотки.
Розвиток ринкових відносин
1. У поміщицьких і багатих
селянських господарствах
використовували працю
вільнонайманих працівників.
2. Відбулося розшарування
селян на заможних,
середняків і бідняків.
3. Застосування нової
сільськогсподарської
техніки.
4. Відбулася спеціалізація
районів з огляду на нові
ринкові умови.
5. Збільшилися посіви
технічних культур.
6. Розвивалося тваринництво,
продукція якого вивозилася
за кордон.
7. Господарства поміщиків і
заможних селян все більше
орієнтувалися на ринок,
втягувалися в товарно –
грошові відносини.

6. 1. Безземелля і малоземелля селян.
2. Хронічний голод.
3. Відсутність роботи через слабкий
розвиток промисловості; постійне
безробіття.
4. Великі податки.
5. Демографічний вибух у другій
половині ХІХ ст.

7. Данія
Росія
Німеччина Австралія
Бразилія
Аргентина
США до
1914 р. 250-
300 тис.чол.
Канада до 1914р.
170 тис. чол.
Виїзд на постійне місце проживання
Виїзд на сезонні роботи

8. Одні з перших українських
емігрантів до Америки –баптисти
І.Сипченко, Г.Кузений, І.Юхимів та
Ю.Сич
Українські вуглекопи у США.
1903 р.
Українські переселенці у США, Штат
Північна Дакота, кінець ХІХ століття
Група українських вуглекопів
у Канаді. 1904 р.

9. 1. ЛІСОПИЛЬНА
2. НАФТОВА
3. ОЗОКЕРИТНА
4. БОРОШНОМЕЛЬНА
5. СОЛЕВИДОБУВНА
1. ЛЕГКА
2. МЕТАЛООБРОБНА
3. ЛІСОПЕРЕРОБНА
4. ЦУКРОВА
5. ТЕКСТИЛЬНА
6. ШКІРЯНА
7. ПАПЕРОВА
Добре розвинуті Слабко розвинуті

10. Причини повільного промислового розвитку
західноукраїнських земель
Імпорт
фабрично –
заводських
виробів із
західних
високорозвинен
их провінцій
Австрії не
сприяв
розвитку
промисловості
краю.
Західноукраї
нська
промисловіс
ть не могла
витримуват
и
конкуренції
дешевих
товарів і
стала
занепадати.
Промис
ловість
була
сировин
ним
придатк
ом
Заходу.
Невелика
кількість міст,
слаборозвинена
торгівля, низька
заробітна плата,
високий рівень
безробіття – усе
це гальмувало
розвиток
промисловості.

11. Олександрівський Південноросійський завод
Брянського акціонерного товариства.
Кінець ХІХ ст.

12. Василь Нагірний
1883 р. Заснував
споживчий кооператив
“Народна торгівля”
Проводив закупівлю і
продаж
сільськогосподарських
Євген Олесницький
1899р. Заснував
товариство “Сільський
господар”
Прагнув навчити селян
передових методів
господарювання.

13. 1. Західним українцям, які не мали політичних важелів
впливу на владу, залишалося тільки сподіватися на
справедливу економічну політику імперського уряду.
2. Галичина, Буковина і Закарпаття залишалися
внутрішніми колоніями Австро – Угорщини і служили
ринком збуту товарів, що вироблялися в центральних
провінціях імперії, а також доступним джерелом
мінеральної сировини і сільськогосподарських
продуктів.
3. Формування фабрично – заводської промисловості
відбувалося повільно. Переважала середня, дрібна і
кустарно – реміснича промисловість.
4. Особливістю Західної України було те, що її населення не
стало безвольно коритися долі. Зусиллями місцевої
інтелегенції створювалася густа мережа кредитних,
споживчих та інших кооперативів.