Сучасні форми фінансування комерціалізації інтелектуальної власності. Володимир Вірченко.
Міжнародний форум "Інтелектуальна власність та інновації". 16.11.2016.
2. На постіндустріальній стадії
цивілізаційного розвитку інтелектуальний
капітал перетворюється на стратегічний
ресурс підприємства, що забезпечує його
конкурентну позицію на глобалізованих
товарних ринках. Як наслідок, частка
нематеріальних активів в структурі
капіталу підприємств прямує до 90%.
3. Звіт S&P 500 відображає ринкову вартість 75%
усіх публічних акціонерних товариств США
Матеріальні
активи
Нематеріальні
активи
4. Роль інтелектуальної власності в економіці ЄС у 2015
р. за даними Європейського патентного офісу
Галузі, що базуються на використанні
об’єктів інтелектуальної власності:
• забезпечують роботою 56 млн. осіб,
тобто 26% зайнятості;
• створюють додану вартість у обсязі 4,7
трл. євро, що становить 38,5% ВВП
Європейського Союзу.
5. Належне фінансування є основою успішної
комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності,
що перетворює результати інтелектуальної
діяльності у працюючий інтелектуальний капітал.
Фінансове забезпечення процесу комерціалізації
реалізує ряд важливих функцій, прискорюючи
трансформацію інноваційної ідеї спочатку в
прототип, а згодом - у інноваційний продукт.
6. Належне фінансування комерціалізації
забезпечує:
• Придбання обладнання, необхідного для
мінімізації собівартості продукції та забезпечення
її високої якості і споживчих характеристик;
• Зацікавленість підприємців-новаторів у
підвищенні ефективності власної діяльності;
• Фінансову мотивацію працівників;
• Додатковий контроль процесу комерціалізації з
боку інвесторів;
• Прискорення виробничого циклу та швидке
виведення інноваційного-товару на ринок;
• Маркетингову підтримку комерціалізації.
7. Особливості інтелектуальної власності, що
ускладнюють процес фінансування:
• Нематеріальна природа, що зумовлює необхідність
додаткового захисту;
• Значна кількість порушень майнових прав ІВ;
• Специфічний механізм реалізації прав ІВ та їх
виключний характер;
• Порівняно низька ліквідність об’єктів ІВ;
• Складність оцінки об’єктів ІВ;
• Необхідність довгострокового фінансування;
• Агресивна патентна політика великих корпорацій;
• Складність прогнозування майбутніх грошових
потоків від комерціалізації ІВ.
11. Венчурне фінансування
Переваги Недоліки
1. Доступність для стартапів
2. Широкий вибір інструментів
фінансування
3. Можливість залучення
значних обсягів ресурсів
4. Організаційна підтримка
5. Розподіл ризиків між
учасниками процесу
комерціалізації
1. Жорсткий контроль з боку
інвесторів
2. Фінансування розподілене
в часі
3. Втрата контролю над
частиною активів
4. Завершення фінансування
шляхом “виходу”
12. Проектне кредитування
Переваги Недоліки
1. Оперативність отримання
фінансування
2. Можливість узгодити графік
погашення
3. Можливість фінансування
раніше понесених витрат
або рефінансування
заборгованості
4. Збереження контролю над
активами
1. Доступне фірмам, що вже
деякий час функціонують
2. Фінансування розподілене
в часі
3. Необхідність застави
4. Тимчасовий характер
фінансування
5. Прогнозованість грошових
потоків по проекту
6. Обов’язкова участь пози-
чальника у фінансуванні
13. Краудфандінг
Переваги Недоліки
1. Доступність для стартапів
2. Незворотній характер і
повна передача ризиків
3. Оперативність отримання
4. Збереження контролю над
активами
5. Можливість попередньо
оцінити попит на продукцію
6. Фінансування не
розподіляється у часі
1. Порівняно невеликий обсяг
фінансування
2. Необхідність маркетингової
підготовки
3. Забезпечення відкритості і
розголошення інформації
про продукт
4. Доступність лише для
виробників продукції
споживчого спрямування
14. Емісія цінних паперів
Переваги Недоліки
1. Широкий вибір інструментів
фінансування
2. Можливість залучення
значних обсягів ресурсів
3. Фінансування не
розподіляється у часі
1. Підготовка до емісії
вимагає значних витрат
часу та коштів
2. Доступність АТ, що вже
деякий час функціонують
на ринку
3. Наявність задовільного
фінансового та
господарського стану
15. Проблеми фінансування
комерціалізації ІВ в Україні:
• Нерозвинена банківська система;
• Недостатньо розвинений фондовий ринок;
• Індустріальний характер вітчизняної економіки;
• Специфічний характер діяльності вітчизняних
венчурних фондів;
• Відсутність ефективних механізмів управління
ризиками під час інвестування коштів в
інноваційні проекти;
• Значна кількість порушень майнових прав ІВ.