2. «Революціонер з голови до п'ят, Хвильовий
міцно зв'язаний з кращими традиціями
української художньої літератури: можна
сказати, що шукання Хвильового почались
там, де урвалися шукання Коцюбинського»
Ананій Лебідь
3.
4. Словникова робота
«Розстріляне відродження» – літературно-
мистецьке покоління 20 - початку 30-х рр. в Укра-
їні, яке дало високохудожні твори у галузі
літератури, живопису, музики, театру і яке було
знищене тоталітарним сталінським режимом.
Література цього періоду відзначається
багатством стилів, жанрів, вершинних мистецьких
надбань.
«Гарт» – союз українських пролетарських
письменників, організований 1923р.
Ідеолог – Василь Еллан-Блакитний.
Ключова статутна вимога – творчість українською
мовою.
5. Вільна академія пролетарської літератури
(ВАПЛІТЕ) – літературне об'єднання в Україні.
Виникло в Харкові, існувало з січня 1926 по 28 січня
1928 року.
Організація стояла на засадах творення нової
української літератури шляхом засвоєння найкращих
здобутків західноєвропейської культури.
До складу організації входили: Микола Хвильовий,
Михайло Яловий, Аркадій Любченко, Олесь
Досвітній, Микола Куліш, Майк Йогансен, Григорій
Епік, Павло Тичина, Іван Сенченко, Олекса
Слісаренко, Петро Панч, Микола Бажан, Юрій
Яновський, Юрій Смолич, Іван Дніпровський,
Олександр Копиленко, Петро Шатун та інші.
6. Літературна дискусія 1925–1928 років –
публічне обговорення шляхів розвитку, ідейно-естетичної
спрямованості та завдань нової української радянської
літератури, місця і ролі письменника в суспільстві.
Дискусія виникла через глибокі розходження у розумінні
природи і мети художньої творчості серед українських
письменників, ідейну і політичну конкуренцію літературних
організацій. Приводом до неї стала стаття Миколи Хвильового
«Про „сатану в бочці“, або про графоманів, спекулянтів та
інших просвітян», яка була спрямована проти низькопробної
«червоної графоманії», що була написана у відповідь на виступ
«Про критику і критиків у літературі» початківця Григорія
Яковенка.
У ході дискусії було опубліковано понад 1000 статей. Найбільш
резонансними були памфлети Миколи Хвильового «Апологети
писаризму», «Україна чи Малоросія», «Думки проти течії»,
Миколи Зерова «До джерел».
7. «Романтика вітаїзму» – своєрідний прояв в
українській літературі 20-х XX ст. європейської
літературної течії віталізму. Письменники, які
входили до ВАПЛІТЕ, передусім М. Хвильовий,
А. Любченко, творили літературу активного
романтизму («романтику вітаїзму»), в якій
виражали концепцію повноправного життя,
життєвості українського відродження, втілювали
ідеал активної, сильної, здатної до боротьби
людини.
8. Новела – невеликий за обсягом прозовий епічний
твір про незвичайну життєву подію з несподіваним
фіналом, сконденсованою та яскраво вимальованою
дією.
Мотив – у літературознавстві – тема ліричного
твору або неподільна смислова одиниця, з якої
складається фабула (сюжет): мотив відданості
вітчизні, жертовності, зради коханого тощо. Мотиви
рухають вчинками персонажів, збуджують їх
переживання і роздуми
9. Хронологічна таблиця
Основні віхи життя
13 грудня
1893 р.
Народився Микола Григорович Фітільов (Хвильовий)
у с. Тростянець на Харківщині (нині Сумська
область) в родині вчителів. Навчався у початковій
школі, гімназії, з 6-го класу якої був виключений за
участь у революційній організації.
1914–1917
рр
Брав участь у Першій світовій та громадянській війнах
1919 р. У Харкові вийшло друком три збірки поезій. Вступив до
КП(б)У. Одружився із вчителькою Катериною Гащенко.
1921 р. Демобілізується, переїжджає до Харкова. Видає
політтичну збірку «Молодість».
10. 1923р. Збірка прозових творів «Сині етюди». Став
членом-засновником літературної організації:
«Гарт»
1924р. Збірка оповідань «Осінь», повість «Санаторна зона».
1925р. Разом з однодумцями створює літературну
організацію ВАПЛІТЕ.
1927 р. Роман «Вальдшнепи», ІІІ частина якого знищена
урядовими органами.
Працівники ГПУ УСРР заводять справу-формуляр С-
183, починається стеження за діяльністю Хвильового
11. 1928-
1931рр.
Створив журнал «Літературний ярмарок».
Заснував журнал «Пролітфронт
Травень
1933р.
Арешт друга і однодумця Михайла Ялового.
13
травня
1933р.
Покінчив життя самогубством.
12.
13. Рік: 1924
Літературний рід: епос
Жанр: новела
Тема: протистояння добра
і зла в душі героя, його роздвоєність.
Ідея: вимріяне майбутнє
не може наблизити людина з роздвоєним «я», ціною
злочину його не побудувати.
Головні герої: «Я», мати, доктор Тагабат, Андрюша,
дегенерат.
14. Сюжет
Іде засідання «чорного трибуналу комуни» у
будинку розстріляного шляхтича. Без участі
прокурорів і адвокатів ухвалюється один і той же
вирок: «Розстрілять!». Увечері мати «Я»
заспокоює «сина революції». Якось «чорний
трибунал» приймає рішення розстріляти черниць
за антирадянську агітацію. Серед черниць «Я»
впізнає свою матір. «Я» сам вбиває свою матір,
щоб довести свою відданість революції.
15. Композиція
пролог (лірико-романтичний зачин), що вводить
читача в складний психологічний світ (показана
розмова матері з сином напередодні грози);
три частини – три різні фронтові ситуації, три
різні душевні стани героя.
16. Проблематика
Суперечність, полярність одвічного ідеалу
любові, гуманізму, добра, традиційних етичних
цінностей, вироблених християнською
цивілізацією – з одного боку, і служінням ідеї
абстрактного гуманізму, фанатизму, фальшивої
романтики – з другого.
Неминучість утрати людської сутності через зраду
принципів людяності. Хто вбиває іншого – вбиває
себе.
Проблематика носить надчасовий, філософський
характер.
17. Стильові ознаки новели
1. Розповідь від першої особи
2. Драматизм.
3. Внутрішні монологи героя.
4. Відсутність безпосередньої авторської
оцінки.
5. Лаконізм.
6. Виразні художні деталі.
7. Глибокий психологізм.
18. 8. Відмова від традиційного описового реалізму.
9. Часові зміщення.
10. Зіткнення віддалених епізодів.
11. Історичні алюзії, асоціації (термін
«версальці» тощо) з метою поставити
революцію в контекст визначних подій
світової історії.
12. Змістове згущення.
13. Символічний зміст образів, деталей.
14. Своєрідність зорового та звукового тла подій.
15. Засоби поетичного синтаксису.
19. Присвята: «Цвітові яблуні».
М. Хвильовий присвятив новелу «Я (Романтика)»
«Цвітові яблуні» М. Коцюбинського. По-перше,
М. Хвильовий-прозаїк був пильним учнем М.
Коцюбинського. По-друге, у «Цвіті яблуні» теж
виведено персонаж із роздвоєною свідомістю; це
письменник, який, переживаючи трагедію смерті
власної дитини, одночасно відчуває й муку
батьківських почуттів, і роботу письменницької
пам’яті.
20. Закріплення вивченого матеріалу
1. У яких творах і як проявилося романтичне
світовідчування письменника?
2. Розкажіть про роль митця в літературній дискусії 1925—
1928 рр. і його роль у тогочасному літератури о-
мистецькому житті України.
3. У чому полягає особиста трагедія М. Хвильового? Ваша
версія причин його самогубства.
4. Які враження залишилися після прочитання твору «Я
(Романтика)»?
5. Що ви уявляли, читаючи новелу?
6. З позиції кого ведеться оповідь? (Оповідь ведеться з
позиції автора-оповідача, безпосереднього учасника
подій.)
7. Який основний зміст твору?
8. Яким, на думку героя, повинен бути чекіст? Чи можна
таку людину вважати надлюдиною?
21. Домашнє завдання
І варіант – скласти паспорт новели «Я (Романтика)»
ІІ варіант – скласти порівняльну характеристику
творів М. Хвильового «Я (Романтика)» і М.
Коцюбинського «Цвіт яблуні».
Допоміжні матеріали: Білоус Я. Зростання
особистості: Порівняльна характеристика творів
М.Хвильового «Я (Романтика)» і М.Коцюбинського
«Цвіт яблуні» // Завуч. – 2003. – 10. – С.3–4.
