План з підготовки паливно-енергетичного комплексу України до зими 2015-16 рр
•
0 recomendaciones•16,349 vistas
ПЛАН З ПІДГОТОВКИ ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ ДО ОСІННЬО-ЗИМОВОГО ПЕРІОДУ 2015 – 2016 РР. ТА ЙОГО ПРОХОДЖЕННЯ
Recomendados
Recomendados
Más contenido relacionado
Similar a План з підготовки паливно-енергетичного комплексу України до зими 2015-16 рр
Similar a План з підготовки паливно-енергетичного комплексу України до зими 2015-16 рр (20)
Más de Igor Surzhyk
Más de Igor Surzhyk (19)
План з підготовки паливно-енергетичного комплексу України до зими 2015-16 рр
- 1. i ПЛАН З ПІДГОТОВКИ ПАЛИВНО- ЕНЕРГЕТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ ДО ОСІННЬО-ЗИМОВОГО ПЕРІОДУ 2015 – 2016 РР. ТА ЙОГО ПРОХОДЖЕННЯ Редакція 1 1 серпня 2015 р.
- 2. ii Ця сторінка навмисно залишена пустою.
- 3. iii РОЗПОРЯДЖЕННЯ від _______ 2015 р. № __________-р Київ Про затвердження Плану з підготовки паливо-енергетичного комплексу України до осінньо-зимового періоду 2015-2016 рр. та його проходження 1. Затвердити План з підготовки паливо-енергетичного комплексу України до осінньо-зимового періоду 2015-2016 рр. та його проходження (далі – План), що додається. 2. Міністерству енергетики та вугільної промисловості забезпечити виконання Плану. 3. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади подавати Міненерговугілля щомісяця до 5 числа інформацію про стан виконання Плану, для її узагальнення та подання щомісяця до 10 числа Кабінету Міністрів України. Прем’єр-міністр України А. ЯЦЕНЮК
- 4. iv ЗАТВЕРДЖЕНО розпорядженням Кабінету Міністрів України _________________ №___________________ ПЛАН ЗАХОДІВ з підготовки паливно-енергетичного комплексу до осінньо-зимового періоду 2015-2016 року та його проходження № Назва заходу Відповідальні за виконання та виконавці Строк виконання 1. Підготувати та подати на розгляд Уряду проект постанови Кабінету Міністрів України про утворення Міжвідомчої робочої групи з підготовки паливно-енергетичного комплексу до осінньо-зимового періоду 2015 – 2016 років (далі – Міжвідомча робоча група) та Положення про неї Міненерговугілля; Мінінфраструктури, Мінрегіон; Мін’юст 1 жовтня 2015 року 2. Забезпечити виконання вимог Положення про порядок оцінки готовності об’єктів електроенергетики до роботи в осінньо-зимовий період, безумовне виконання приписів Державної інспекції з експлуатації електричних станцій і мереж та Держенергонагляду Міненерговугілля; Суб’єкти і об’єкти електроенергетики; Державної інспекції з експлуатації електричних станцій і мереж; Держенергонагляд 1 жовтня 2015 року 3. Підготувати та подати на розгляд Уряду проект розпорядження Кабінету Міністрів України щодо зняття мораторію на проведення перевірок Державної інспекції з експлуатації електричних станцій і мереж та Держенергонагляду об’єктів паливно- енергетичного комплексу щодо забезпечення підготовки до осінньо- зимового періоду Міненерговугілля; ДРС; Мінфін; Мінекономіки; Мін’юст; 15 серпня 2015 року 4. Інформувати Міжвідомчу робочу групу щодо проблемних питань, які виникають в процесі підготовки до роботи в осінньо-зимовий період Міненерговугілля; Мірегіон; Обласні та місцеві державні адміністрації Щотижнево 5. Розробити графік та забезпечити закупівлю та транспортування на склади ТЕС та 3,5 млн. тон вугілля (1,9 Міненерговугілля; Мінрегіон; 15 серпня 2015 року
- 5. v № Назва заходу Відповідальні за виконання та виконавці Строк виконання млн. тон вугілля марок А та Д, а також 1,6 млн. тон вугілля марок Г та Д) Мінінфраструктури; НКРЕКП (за згодою) 6. Забезпечити накопичення необхідних запасів вугілля і мазуту, в обсягах, визначених Міненерговугілля, для проходження осінньо-зимового періоду 2015 – 2016 років Міненерговугілля; Енергогенеруючі компанії; ТЕС, ТЕЦ; НКРЕКП (за згодою) 1 жовтня 2015 року 7. Визначити оптимальний запас палива та матеріалів для нормальної роботи теплоелектроцентралей, теплових електростанцій (ТЕЦ, ТЕС) та котелень впродовж 20 днів Міненерговугілля; Мінрегіон; Обласні та місцеві державні адміністрації 15 серпня 2015 року 8. Визначити можливості зберігання мазуту як резервного палива на ТЕЦ, ТЕС та котельнях в об’ємах запасів на 20 днів роботи – в розрізі кожного об’єкту Міненерговугілля; Мінрегіон; Обласні та місцеві державні адміністрації 15 серпня 2015 року 9. Узагальнити подану інформацію щодо можливості зберігання мазуту як резервного палива на ТЕЦ, ТЕС та котельнях в об’ємах запасів на 20 днів роботи та подати на розгляд Міжвідомчої робочої групи Міненерговугілля; Мінрегіон; Обласні та місцеві державні адміністрації 10 вересня 2015 року 10. Узагальнити інформацію стосовно готовності теплоелектроцентралей, теплових електростанцій (ТЕЦ, ТЕС) та котелень до проходження осінньо- зимового періоду для подання Міжвідомчій робочій групі Міненерговугілля; Мінрегіон; Обласні та місцеві державні адміністрації 20 серпня 2015 року 11. Визначити можливості термінового придбання, перевезення та постачання палива у випадку настання критичної ситуації Міненерговугілля; Мінрегіон; Мінфін; Мінінфраструктури НКРЕКП (за згодою) Серпень 2015 року 12. Забезпечити виконання планових ремонтних робіт на обладнанні ТЕС, ТЕЦ та котелень Міненерговугілля; Мінрегіон; Мінінфраструктури, Місцеві державні адміністрації; Енергогенеруючі компанії; постійно
- 6. vi № Назва заходу Відповідальні за виконання та виконавці Строк виконання НКРЕКП (за згодою) 13. Визначити необхідність забезпечення резервного електропостачання насосів в мережах теплопостачання Мінрегіон; Міненерговугілля; 15 вересня 2015 року 14. Рекомендувати суб’єктам господарювання ПЕК звернутися у встановленому законодавством порядку для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря (у разі їх відсутності) при використанні ними резервних видів палива Мінрегіон; Мінприроди; Держпродспоживслужба; Обласні та місцеві державні адміністрації 15 вересня 2015 року 15. Забезпечити розгляд документів та видачу дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря (у разі їх відсутності) суб’єктам господарювання ПЕК у строки, встановлені законодавством Мінприроди; Місцеві державні адміністрації; Держпродспоживслужба 15 вересня 2015 року 16. Вжити заходи з погашення заборгованості споживачів за спожиту електричну енергію Міненерговугілля; ДП «Енергоринок»; Енергопостачальні компанії; Місцеві державні адміністрації постійно 17. Вжити заходи з погашення заборгованості споживачів за спожиту теплову енергію Мінрегіон; Місцеві державні адміністрації постійно 18. Вжити заходи з погашення заборгованості за електричну енергію, яку закуплено в ДП «Енергоринок» Міненерговугілля; ДП «Енергоринок»; Енергопостачальні компанії; постійно 19. Вжити заходи з погашення заборгованості споживачів за спожитий природній газ Міненерговугілля; НАК «Нафтогаз»; Газопостачальні компанії; Місцеві державні адміністрації постійно 20. Забезпечити закачування природного газу в обсязі не менше 19 млрд. куб. м в підземні сховища для ефективного проходження осінньо-зимового Міненерговугілля; Мінекономіки; Мінфін; 15 жовтня 2015 року
- 7. vii № Назва заходу Відповідальні за виконання та виконавці Строк виконання періоду НАК «Нафтогаз України» 21. Проаналізувати можливості перенесення строків канікул у всіх навчальних закладах та збільшення їх строку в осінньо-зимовий період МОН; МОЗ 30 серпня 2015 року 22. Підготувати пропозиції стосовно удосконалення законодавства щодо визначення ефективного механізму погашення боргових зобов’язань споживачів перед постачальниками енергоносіїв Мінрегіон; Міненерговугілля; Мінфін 30 серпня 2015 року 23. Підготувати План ефективного розподілу обсягів природного газу між регіонами у випадку обмежень в об’ємах постачання газу впродовж осінньо-зимового періоду та переходу ТЕЦ, ТЕС на альтернативні види палива Міненерговугілля; НАК «Нафтогаз України»; Мінрегіон 30 серпня 2015 року 24. Підготувати план пріоритетів (пріоритетних/броньованих споживачів) на випадок часткового відключення тепломереж та віялових відключень Міненерговугілля; ЦОВВ відповідно до компетенції; Місцеві державні адміністрації 15 вересня 2015 року 25. Рекомендувати НКРЕКП розглянути питання щодо прийняття рішення про економічно обґрунтовані тарифи у разі переходу теплопостачальних підприємств на альтернативні або резервні види палива Міненерговугілля 15 серпня 2015 року 26. Рекомендувати НКРЕКП встановити прозорі та відображаючи витрати процеси встановлення тарифів у відповідності до протоколу намірів, підписаного між МВФ та Україною для на теплову енергію для усіх теплопостачальних та генеруючих організацій, що є ліцензіатами НКРЕКП. НКРЕКП (за згодою) Мінрегіон Серпень 2015 року 27. Забезпечити прозорі та відображаючи витрати процеси встановлення тарифівна теплову енергію для усіх теплопостачальних організацій що не є ліцензіатами НКРЕКП. Обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації 15 жовтня 2015 року
- 8. viii № Назва заходу Відповідальні за виконання та виконавці Строк виконання 28. Забезпечити найважливіші об’єкти соціальної сфери (навчальні заклади, заклади охорони здоров’я) альтернативними джерелами енергопостачання ЦОВВ відповідно до компетенції Місцеві державні адміністрації Серпень 2015 року 29. Розробити проекти нормативно- правових актів щодо встановлення мораторію на застосування штрафних санкцій (у тому числі – пені) для підприємств ПЕК на осінньо-зимовий період 2015-16 у випадку здійснення своєчасних платежів за послуги, надані бюджетними підприємствами та компаніями, а також у випадку зміни тарифів. Мінрегіон; Мінфін; Мінекономіки; НКРЕКП (за згодою) 15 вересня 2015 року 30. Розробити проекти нормативно- правових актів щодо можливості дозволити зниження мінімально допустимої температури у житлових приміщеннях з 180 до 160 С Мінрегіон; МОЗ 15 вересня 2015 року 31. Визначити необхідні першочергові енергозберігаючі заходи та розробити рекомендації щодо їх виконання Міненерговугілля; Мінрегіон; Держенергоефективності 30 серпня 2015 року 32. Забезпечити проведення заходів із завершення будівництва ЛЕП 750 кВ (Рівненська АЕС – Київська Західна ПЕС; Запорізька АЕС – Каховська ГЕС) Міненерговугілля; ДП НЕК «Укренерго» Постійно (не пізніше 31 грудня 2015 року) 33. Проаналізувати можливість відновлення ЛЕП Вуглегірська - Центральна 1 та 2 з метою збільшення видачі потужності в ОЕС України до 700 МВт та надати інформацію Міжвідомчій робочій групі Міненерговугілля; ДП НЕК «Укренерго»; ПАТ «Центренерго»; Міноборони; СБУ; Центр командування АТО 15 вересня 2015 року 34. Забезпечити виконання Комплексної (зведеної) програми підвищення рівня безпеки енергоблоків атомних електростанцій, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2011р. № 1270 ДП «НАЕК «Енергоатом»; Міненерговугілля В обсязі 2015- 2016 рр.
- 9. ix № Назва заходу Відповідальні за виконання та виконавці Строк виконання 35. Проаналізувати інформацію ДП НЕК «Укренерго» щодо добових графіків навантаження електромережі та розглянути можливість переведення енергоємних підприємств на роботу в періоди мінімального навантаження в енергосистемі Міненерговугілля; ДП НЕК «Укренерго» Серпень 2015 року 36. Визначити перелік енергоємних підприємств. Рекомендувати зазначеним підприємствам перейти на режим роботи в періоди мінімального навантаження в енергосистемі в осінньо-зимових період Міненерговугілля; ДП НЕК «Укренерго»; місцеві державні адміністрації 30 серпня 2015 року 37. Розробити інформаційно- роз’яснювальні матеріали щодо інформування населення через засоби масової інформації про ефективне та економічно доцільне використання теплової та електричної енергії та палива (природного газу) в критичній ситуації, що склалася у теплоенергетичному комплексі в осінньо-зимовий період Мінінформації; Міненерговугілля; Мінрегіон; Держенергоефективності; Держкомтелерадіо; Енергогенеруючі та енергорозподільчі компанії; НАК «Нафтогаз України»; Газорозподільчі та газопостачальні компанії 15 серпня 2015 року 38. Інформувати населення через засоби масової інформації про ефективне та економічно доцільне використання теплової та електричної енергії та палива (природного газу) в критичній ситуації, що склалася у теплоенергетичному комплексі в осінньо-зимовий період Мінінформації; Держенергоефективності; Держкомтелерадіо; Енергогенеруючі та енергорозподільчі компанії; НАК «Нафтогаз України»; Газорозподільчі та газопостачальні компанії постійно 39. Інформування Мінрегіон, Міненерговугілля України про виявлені порушення щодо технічного стану та організації експлуатації енергооб’єктів електричних та теплових мереж, які впливають на надійне електро- та теплопостачання споживачів. Місцеві державні адміністрації; Суб’єкти електроенергетики постійно 40. Прийняти рішення щодо придбання Міненерговугілля; 30 серпня
- 10. x № Назва заходу Відповідальні за виконання та виконавці Строк виконання мазуту на осінньо-зимовий період Мінінфраструктури, Мінекономіки; Мінрегіон 2015 року 41, Уповноважити «Укртрансгаз» укласти Договір про сполучення транскордонних газопроводів із СО Словацької Республіки щодо забезпечення реверсного потоку з ЄС Міненерговугілля 30 вересня, 2015 року _____________________________________________________
- 11. xi КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА від ___ _______ 2015 р. № _____ Київ Про утворення Міжвідомчої робочої групи щодо підготовки паливно- енергетичного комплексу України до осінньо-зимового періоду 2015-2016 рр. та його проходження Кабінет Міністрів України постановляє: 1. Утворити Міжвідомчу робочу групу щодо підготовки до та проходження осінньо-зимового періоду 2015-2016 року в паливно- енергетичному комплексі у складі згідно з додатком. 2. Затвердити положення про Міжвідомчу робочу групу щодо підготовки до та проходження осінньо-зимового періоду 2015-2016 року в паливно-енергетичному комплексі, що додається. Прем'єр-міністр України А. ЯЦЕНЮК
- 12. xii Додаток до постанови Кабінету Міністрів України від _______р. № ________ СКЛАД Міжвідомчої робочої групи щодо підготовки до та проходження осінньо- зимового періоду 2015-2016 року в паливно-енергетичному комплексі Віце-прем’єр-міністр України - голова Міжвідомчої робочої групи Міністр енергетики та вугільної промисловості України, заступник голови Міжвідомчої робочої групи Перший заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, заступник голови Міжвідомчої робочої групи Перший заступник Міністра енергетики та вугільної промисловості України Перший заступник Міністра фінансів Перший заступник Міністра інфраструктури Заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі – керівник апарату Заступник Міністра енергетики та вугільної промисловості України Перший заступник Голови Державної служби надзвичайних ситуацій України Голова Державної фіскальної служби Голова Держенергоефективності Перший заступник голови правління НАК «Нафтогаз» Представник Національної Ради з проведення реформ(за згодою) Представник Національної ради безпеки (за згодою) Представники профільних комітетів Верховної Ради України (за згодою) Представники Національної Комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (за згодою) Представники урядів країн-пратнерів та експерти міжнародних організацій (за згодою)
- 13. xiii ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України від _______р. № ________ ПОЛОЖЕННЯ про Міжвідомчу робочу групу щодо підготовки до та проходження осінньо- зимового періоду 2015-2016 року в паливно-енергетичному комплексі 1. Міжвідомча робоча група щодо підготовки до та проходження осінньо-зимового періоду 2015-2016 року в паливно-енергетичному комплексі (далі – Робоча група) є тимчасовим консультативно-дорадчим органом Кабінету Міністрів України. Робоча група утворюється з метою сприяння забезпеченню підготовки паливно-енергетичного комплексу України до осінньо-зимового періоду 2015-2016 року та його проходження (далі - проходження осінньо-зимового періоду), забезпечення взаємодії з центральними органами виконавчої влади та іншими заінтересованими органами, підприємствами та організаціями незалежно від форм власності, які виконують завдання у паливно- енергетичному комплексі України (далі – Виконавчими органами). 2. Робоча група провадить свою діяльність згідно з принципами рівноправності її членів та відкритості в роботі. 3. Робоча група у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції і законів України, актами Кабінету Міністрів України та цим Положенням. 4. Основними завданнями Робочої групи є: сприяння забезпеченню координації діяльності Виконавчих органів щодо проходження осінньо-зимового періоду; надання консультативної допомоги Виконавчим органам з питань проходження осінньо-зимового періоду; опрацювання організаційно-методичних рекомендацій з виконання основних завдань проходження осінньо-зимового періоду, надання консультативної допомоги та об’єднання зусиль представників Виконавчих органів щодо виконання заходів з проходження осінньо-зимового періоду; визначення шляхів, механізмів та способів вирішення проблемних питань щодо проходження осінньо-зимового періоду; підготовка пропозицій щодо вдосконалення законодавства з питань проходження осінньо-зимового періоду. 5. Робоча група відповідно до покладених на неї завдань: проводить аналіз стану справ та причин виникнення проблемних питань щодо проходження осінньо-зимового періоду; надає пропозиції щодо підвищення ефективності діяльності Виконавчих органів щодо проходження осінньо-зимового періоду;
- 14. xiv надає рекомендації щодо координації дій стосовно виконання Виконавчими органами основних завдань проходження осінньо-зимового періоду; розглядає результати виконання основних завдань проходження осінньо-зимового періоду, надає методичну допомогу та сприяє забезпеченню об’єднання зусиль Виконавчих органів у виконанні поставлених завдань; співпрацює з державними органами, підприємствами, установами, організаціями, а також з міжнародними організаціями в межах визначених повноважень; організовує роботу з узагальнення результатів проходження осінньо- зимового періоду, розроблення проектів актів про внесення змін до відповідних державних програм; бере участь у розробленні проектів нормативно-правових актів з питань, які належать до її компетенції; подає Кабінетові міністрів України розроблені за результатами своєї роботи рекомендації та пропозиції; інформує громадськість про стан виконання заходів з проходження осінньо-зимового періоду. 6. Робоча група має право: отримувати в установленому порядку від Виконавчих органів інформацію, необхідну для визначення шляхів, механізму та способів вирішення питань щодо виконання заходів з проходження осінньо-зимового періоду; подавати Кабінетові Міністрів України пропозиції стосовно вирішення проблемних питань міжвідомчого характеру щодо проходження осінньо- зимового періоду; залучати до участі у своїй роботі представників державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності (за погодженням з їх керівниками), а також міжнародних організацій в установленому порядку (за згодою); вносити на розгляд керівників органів виконавчої влади пропозиції щодо проходження осінньо-зимового періоду в межах визначених повноважень. утворювати у разі потреби для виконання покладених на неї завдань робочі групи; організовувати проведення конференцій, семінарів, нарад та інших заходів. 7. Робоча група під час виконання покладених на неї завдань взаємодіє з державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності. 8. Робоча група утворюється у складі голови Робочої групи, заступників голови, секретаря і членів Робочої групи. Головою Робочої групи є Віце-прем’єр-міністр України.
- 15. xv До складу Робочої групи входять представники Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Мінінфраструктури, Мінекономрозвитку, Мінрегіону, Мінфіну, ДФС, Держенергоефективності. Голова Робочої групи затверджує її персональний склад та у разі потреби може вносити зміни до нього. За відсутності голови Робочої групи його обов’язки виконує один із заступників голови Робочої групи. 9. Голова Робочої групи: організовує роботу Робочої групи; скликає і веде засідання Робочої групи; підписує листи, звернення та інші документи, підготовлені Робочою групою за результатами її роботи. 10. Формою роботи Робочої групи є засідання, що проводяться за рішенням її голови. Засідання Робочої групи веде її голова, а за його відсутності - заступник голови. Засідання Робочої групи є правоможним, якщо на ньому присутні більш як половина її членів. Пропозиції до розгляду питань на засіданні Робочої групи вносять голова, члени Робочої групи. До участі в засіданні Робочої групи можуть залучатися представники державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, а також міжнародних організацій. 11. На своїх засіданнях Робоча група формує відповідні пропозиції та рекомендації з питань, що належать до її компетенції, які фіксуються у протоколі засідання, та подає їх на розгляд Кабінету Міністрів України. Пропозиції та рекомендації Робочої групи вважаються схваленими, якщо за них проголосувало більшість присутніх на засіданні. У разі рівного розподілу голосів членів Робочої групи остаточне рішення приймає головуючий на засіданні. Протокол засідання Робочої групи підписується головуючим на засіданні та секретарем і надсилається усім членам Робочої групи та Кабінетові Міністрів України. Член Робочої групи, який не підтримує пропозиції (рекомендації), може викласти у письмовій формі свою окрему думку, що додається до протоколу засідання. Пропозиції та рекомендації Робочої групи можуть бути реалізовані шляхом прийняття відповідних рішень Кабінетом Міністрів України, проект яких вносить орган виконавчої влади відповідно до своїх повноважень. 12. Організаційне. інформаційне, матеріально-технічне забезпечення робочої групи здійснює Міністерство енергетики та вугільної промисловості. ___________________________________
- 16. 1 ЗМІСТ РОЗПОРЯДЖЕННЯ .....................................................................................................................iii ПЛАН ЗАХОДІВ з підготовки паливно-енергетичного комплексу до осінньо-зимового періоду 2015-2016 року та його проходження...........................................................................iv ПОСТАНОВА...............................................................................................................................xi СКЛАД Міжвідомчої робочої групи щодо підготовки до та проходження осінньо- зимового періоду 2015-2016 року в паливно-енергетичному комплексі..............................xii ПОЛОЖЕННЯ про Міжвідомчу робочу групу щодо підготовки до та проходження осінньо-зимового періоду 2015-2016 року в паливно-енергетичному комплексі...............xiii Запис змін.......................................................................................................................................3 Вступ...............................................................................................................................................4 Стислий огляд з питань природного газу....................................................................................6 Стислий огляд з питань електрогенерації...................................................................................6 Стислий огляд з питань централізованого вироблення тепла...................................................8 Стислий огляд з питань регуляторної політики .........................................................................9 І. Загальна частина.......................................................................................................................13 Кліматичні умови осінньо-зимового періоду в Україні ......................................................13 Характеристика електроенергетичного комплексу..............................................................13 Характеристика нафтогазового комплексу...........................................................................15 Характеристика вугільної галузі............................................................................................16 Характеристика ядерно-енергетичного та атомно-промислового комплексу...................17 Характеристика гідроелектроенергетичної галузі ...............................................................18 Характеристика житлово-комунального господарства .......................................................20 Характеристика транспортно-дорожнього комплексу ........................................................22 ІІ. Характеристика основних загроз виникнення надзвичайних ситуацій та заходи щодо зменшення впливу їх наслідків ..................................................................................................27 Можливі сценарії виникнення основних загроз в електроенергетичному комплексі......27 Заходи реагування щодо усунення загроз виникнення надзвичайних ситуацій в електроенергетичному комплексі..........................................................................................29 Можливі сценарії виникнення основних загроз в теплоенергетичному комплексі .........32 Заходи реагування щодо усунення загроз виникнення надзвичайних ситуацій в теплоенергетичному комплексі..............................................................................................32 Можливі сценарії виникнення основних загроз в житлово-комунальному господарстві34 Відключення об’єктів водопровідно-каналізаційного господарства від електропостачання...................................................................................................................34 Заходи реагування щодо усунення загроз виникнення надзвичайних ситуацій у водопровідно-каналізаційному господарстві........................................................................35 Відключення об’єктів теплопостачання підприємств комунальної теплоенергетики від електропостачання...................................................................................................................35 Заходи реагування щодо усунення загроз виникнення надзвичайних ситуацій на підприємствах комунальної теплоенергетики......................................................................36 Можливі сценарії виникнення основних загроз у нафтогазовому комплексі...................36 Заходи реагування щодо усунення загроз виникнення надзвичайних ситуацій в нафтогазовому комплексі .......................................................................................................37 Можливі сценарії виникнення основних загроз у вугільній промисловості.....................38
- 17. 2 Заходи реагування щодо усунення загроз виникнення надзвичайних ситуацій у вугільній промисловості .........................................................................................................41 Можливі сценарії виникнення основних загроз у ядерно-енергетичному комплексі......43 Заходи реагування щодо усунення загроз виникнення надзвичайних ситуацій у ядерно- енергетичному комплексі .......................................................................................................44 Загрози виникнення надзвичайних ситуацій у гідроелектроенергетичній галузі.............46 Заходи реагування щодо усунення загроз виникнення надзвичайних ситуацій у гідроелектроенергетичній галузі............................................................................................46 ІІІ. Організація і порядок виконання заходів при загрозі і виникненні надзвичайних ситуацій в ПЕК та інших галузях промисловості ....................................................................48 Порядок подання інформації про загрозу або виникнення надзвичайної ситуації...........48 Організація реагування на надзвичайні ситуації..................................................................48 Організація управління під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій....................49 Організація взаємодії центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування......................................................................................................52 Організація прийняття рішень Кабінетом Міністрів України ................................................52 Основні заходи щодо ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій в ПЕК та інших галузях промисловості ............................................................................................................56 Ліквідація аварій на системах життєзабезпечення...............................................................58 Ліквідація аварійних ситуацій на АЕС..................................................................................61 Забезпечення перевезень ........................................................................................................62 Забезпечення безпеки дорожнього руху та охорони громадського порядку ....................62 Забезпечення спеціального зв’язку........................................................................................62 Забезпечення медичного захисту...........................................................................................63 Надання допомоги Товариством Червоного Хреста України.............................................63 Міжвідомче угруповання сил для протидії загрозам і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій ....................................................................................................................................64 Перелік додатків до Плану .........................................................................................................66
- 18. 3 Запис змін Pедакція Дата Зведення змін Official 0 30/07/2015 Початкова версія Вільям Брайан 1 01/08/2015 Виправлені назви додатків і незначні правки по всьому плану для поліпшення читання. Вільям Брайан
- 19. 4 Вступ План з підготовки паливно-енергетичного комплексу України до осінньо-зимового періоду 2015 – 2016 рр. та його проходження (далі – План) розроблено на підставі доручення Кабінету Міністрів України від 6 липня 2015 р. № 28166/0/1-15 і визначає: основні загрози виникнення надзвичайних ситуацій у паливно- енергетичному комплексі (далі – ПЕК) та заходи щодо зменшення впливу їх наслідків; можливі сценарії виникнення основних загроз в паливо-енергетичному комплексі; порядок дій Міністерства енергетики та вугільної промисловості, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства інфраструктури, Міністерства оборони, Міністерства охорони здоров’я, Міністерства соціальної політики, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Державної інспекції ядерного регулювання, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, Державного підприємства “Національна енергетична компанія “Укренерго”, Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”, Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження, Державного агентства автомобільних доріг, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації та місцевих органів влади (далі – суб’єкти Плану), що залучаються до ліквідації наслідків можливих надзвичайних ситуацій і виконання відповідних завдань; порядок організації управління та взаємодії суб’єктів Плану у разі виникнення надзвичайної ситуації державного рівня в ПЕК та заходів із ліквідації її наслідків; порядок дій керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації державного рівня (далі – Керівник робіт), або особи, яка виконує його обов’язки відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України; порядок залучення сил і засобів суб’єктів Плану до проведення аварійно- рятувальних та інших невідкладних робіт з метою організованого виконання комплексу заходів з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації; заходи щодо регуляторного забезпечення заходів подолання кризи у паливо- енергетичному комплексі; здійснення заходів щодо ліквідації наслідків надзвичайної ситуації та залучення для цього матеріальних та інших резервів. Планом передбачається залучення сил і засобів Групи з підготовки Національного плану енергетичної стійкості України (НПЕСУ) , в першу чергу підприємств ПЕК незалежно від форми власності і підпорядкування, з метою забезпечення завчасного реагування на загрози у інших галузях промисловості при можливості виникнення надзвичайних ситуацій в ПЕК, у тому числі внаслідок вчинення терористичних актів на його об’єктах, зокрема: порушення роботи об’єктів системи енергопостачання;
- 20. 5 порушення роботи об’єктів системи опалення та вироблення теплової енергії; порушення постачання енергоресурсів (газу, мазуту, вугілля тощо); подій іншого характеру, що можуть порушити умови життєдіяльності та/або становити загрозу життю і здоров’ю людей. План розроблено “Групою планування виходу України з енергетичної кризи”. Групу було посилено американськими, канадськими та українськими фахівцями та фахівцями з ЄС. Він призначений для використання національними, регіональними і місцевими органами виконавчої влади , а також підприємствами та організаціями, що займаються плануванням та управлінням в галузі паливо забезпечення, електроенергетики, ядерної енергетики, енергопостачання з метою запобігання надзвичайним ситуаціям у ПЕК та заходів з її ліквідації . Надзвичайна ситуація такого характеру спрацюванням запасів палива на об’єктах електроенергетики нижче встановлених нормативів, а також у випадку нестачі запасів води (низьких рівнів) у водосховищах нижче встановлених екологічних вимог. Базовою інформацією для розробки даного плану є: дані щодо наявних запасів твердого та рідкого палива на електростанціях і теплоелектроцентралях, стан їх газозабезпечення, режим роботи АЕС, стан основної електричної мережі Об’єднаної енергосистеми України (ОЕС України), режим роботи ОЕС України з енергосистемами сусідніх держав. Планом передбачено виконання розпоряджень центральних органів виконавчої влади органами місцевої влади та суб’єктами господарювання, незалежно від їх підпорядкування та форм власності, об’єкти енергетики яких здійснюють роботу в складі ОЕС України. Підставою для введення в дію Плану є загроза або виникнення в осінньо-зимовий період надзвичайної ситуації у ПЕК регіонального чи місцевого рівня згідно з критеріями, визначеними Порядком класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 р. № 368 та на підставі експертного висновку ДСНС. З урахуванням цього Плану суб’єкти Плану розробляють власні плани реагування на надзвичайні ситуації, найбільш імовірні для певної території (галузі), що за своїми наслідками можуть створити реальну загрозу життю та здоров’ю людей, завдати значних матеріальних збитків об’єктам економіки та можливої шкоди навколишньому природному середовищу згідно з максимальними прогнозованими даними. У відповідних випадках з метою організації ефективної взаємодії та взаємного інформування при загрозі та виникненні надзвичайної ситуації завчасно відпрацьовується порядок взаємодії між органами управління та суб’єктами Плану.
- 21. 6 Стислий огляд з питань природного газу Стислий огляд Розділ, присвячений питанням нафти та газу «Плану з підготовки паливно-енергетичного комплексу України до осінньо-зимового періоду 2015 – 2016 рр. та його проходження» визначає ряд заходів із забезпечення нафтогазових потреб українських приватних, промислових споживачів та населення, а також достатній рівень постачання на період опалювального сезону 2015-2016 років. Ці заходи включатимуть мінімізацію загроз для нафтогазового сектору, максимальне збільшення рівня вітчизняного видобутку природного газу та збільшення потужностей реверсного постачання природного газу із Європейського Союзу (ЄС). Основним пріоритетом планування стало забезпечення належного рівню заповнення підземних газових сховищ України на початку опалювального сезону, тобто 1 жовтня 2015 року. Після зупинки постачання природного газу Україні з боку «Газпрому» 1 липня 2015 року, обсяги закачування до підземних газових сховищ в Україні значно знизилися. Середній обсяг закачування у період з 1 по 19 липня 2015 року склав 30 млн. куб. м. на добу. Одночасно, станом на 19 липня 2015 року рівень заповнення підземних газових сховищ становив 12,5 млрд. куб. м., що на 2,1 млрд. куб. м. менше ніж минулого року. Рекомендації Як зазначив Нафтогаз в Плані, рівні закачування мають досягти не менш ніж 80 млн.к.м до 1 серпня 2015 р. для забезпечення рекомендованого міжнародною групою цільового об’єму в підземних сховищах в розмірі 19 млрд.к.м (мінімум) до 15 жовтня 2015 р. З урахуванням інформації Нафтогазу, що наведена в плані, рівні закачування мають досягти як мінімум 60 млн. к.м/добу до 1 серпня 2015 р. для того, щоб досягти мети по об’єму в підземних сховищах в розмірі 17.1 млрд.к.м до 15 жовтня 2015 р. Оскільки Україна на даний час використовує тільки одну третю своєї потужності по реверсу з боку ЄС, найбільша перешкода для країни щодо збільшення рівнів закачування природного газу в підземні сховища до рівня 60 млн.к.м фінансова, а не технічна. Недостатнє фінансування також є перешкодою для можливостей України відновити постачання від російського Газпрому. Нафтогазу необхідно забезпечити достатній об’єм кредиту для того щоб збільшити закупівлі природного газу і йому рекомендовано розглядати всі можливості для досягнення цієї мети. Також слід розглянути можливість прямого фінансування з боку державного бюджету Уряду України для покриття дефіциту запасів природного газу. Окрім цього, Нафтогазу необхідно повернутися до вжиття заходів з скорочення споживання природного газу, аналогічних тим, які вступили в дію минулого липня відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 296 з закінченням терміну дії в кінці опалювального сезону. Скорочення побутового споживання природного газу дасть змогу вивільнити додаткові об’єми побутового виробництва для закачування в підземні сховища. Стислий огляд з питань електрогенерації Стислий огляд Розділ «Плану з підготовки паливно-енергетичного комплексу України до осінньо- зимового періоду 2015 – 2016 років та його проходження», присвячений виробництву електроенергії, містить огляд низки заходів, покликаних забезпечити постачання в
- 22. 7 достатніх обсягах електроенергії побутовим, промисловим та комерційним користувачам впродовж опалювального сезону 2015 – 2016 років. Ці заходи передбачають збільшення надходження вугілля, скорочення споживання електроенергії, збільшення імпорту та зменшення експорту електроенергії, а також розвантаження ліній електропередач. Основним пріоритетним напрямком процесу планування є забезпечення надійного доступу до вугілля. Після втрати території АТО навесні 2014 року під загрозою опинилися запаси вугілля марки А. Крім того, Росія відрізала поставки вугілля марки А для виробництва електроенергії у квітні 2015 р. Особливим напрямком при проведенні аналізу стало виявлення загрози щодо постачання вугілля марки Г, хоча Україна історично сама забезпечувала себе цим вугіллям. Виявляється, що причиною потенційної нестачі вугілля марки Г є відсутність інвестицій на підтримку шахт. Також за історичними мірками запаси вугілля в Україні знаходяться на дуже низькому рівні; при цьому приватні компанії намагаються мінімізувати закупівлі вугілля, приписуючи свої втрачені прибутки на рахунок поточної структури тарифів. Рекомендації Україні потрібно збільшити видобуток і імпорт вугілля, а також скоротити споживання електроенергії та її експорт, якщо вона хоче мати достатні резерви для опалювального сезону. Поточний енергетичний баланс розрахований на основі середніх температур за останні 5 років, хоча консервативний підхід передбачатиме підготовку до холоднішої зими (-20°C), оскільки відсутня впевненість в тому, що декілька поточних джерел надходження вугілля зберігатимуться під час опалювального сезону. Для зимового періоду 2015/16 рр. необхідно забезпечити наступні об’єми вугілля для забезпечення наявності відповідного резерву для проходження опалювального сезону, що закінчується 15 квітня 2016 р.: Вугілля марки А (припускаючи підтримання поточного рівню закупівлі в обсязі 300 тис.т на місяць) o Оцінка для нормальної зими (-5С): додатково потрібнозакупити 3,4-3, млн. тон o Оцінка для суворої зими (-20С): необхідно закупити додатково 5,6-5,7 млн. тон Вугілля марки Г (припускаючи підтримання поточного рівню закупівлі в обсязі 1,4 млн.т на місяць): o Оцінка для нормальної зими (-5С): необхідно закупити додатково 3,1-3,7 млн. тон o Оцінка для суворої зими (-20С): необхідно закупити додатково 4,5-5,0 млн. тон Одним з механізмів запобігання майбутнім нестачам вугілля може стати створення Національного стратегічного резерву вугілля подібно до резервів нафти, металу та інших товарів, утворених у США. У цьому випадку Уряд України оголосить про проведення тендерних закупівель вугілля вітчизняного видобутку, із Південної Африканської Республіки, Австралії або інших країн. Фактичні темпи для вчасного накопичення такого резерву вугілля для його використання впродовж цієї зими можуть обмежуватися транспортними потужностями та потужностями шахт із видобутку вугілля. Транспортні обмеження включають час, необхідний для доставки імпортного вугілля, та пропускну
- 23. 8 здатність портів (обсяги вугілля, що їх можна завантажувати та переміщувати через порти). Створення цього резерву може стати першим кроком на шляху створення ринку вугілля за західним зразком, що, у свою чергу, може також сприяти започаткуванню процесу створення ринку електроенергії за західним зразком. Існує безліч способів скорочення навантаження (попиту на електроенергію). Загалом, навантаження можна скоротити на добовій основі (у грудні 2014 р. було запроваджено скорочення навантаження на 2 – 6 ГВт: з 06:00 до 10:00 та 16:00 до 20:00). Для зимового періоду 2015/16 рр. розробити та реалізувати стратегію вирівнювання денної епюри навантаження для збереження паливно-енергетичних поставок. Оскільки ТЕС можуть використовуватися для забезпечення електроенергії в періоди максимальних навантажень, існує можливість зменшення впливу нестачі вугілля шляхом зниження таких добових пікових навантажень. Однією такою можливістю є вирівнювання навантаження шляхом зміщення робочих годин у часі. Наприклад, відхід від денних робочих змін призведе до збільшення використання електроенергії вночі, коли електроенергія використовується на мінімальному рівні. У такий спосіб зменшується пік денного навантаження, а також глибина нічного провалу навантаження енергосистеми, що призводить до загального зменшення коливання впродовж дня. У такий спосіб, буде потрібна менша потужність ТЕС для забезпечення електроенергії в періоди максимальних навантажень. Пом’якшення перевантажень під час передачі електроенергії по окремих коридорах може сприяти вивільненню додаткових обсягів електроенергії та покращенню її передачі. Пріоритетним має стати завершення будівництва ЛП високої напруги 750 кВ для переміщення енергії з Рівненської АЕС до підстанції «Київська» до 22 грудня 2015 р. та з’єднання 750 кВ між Запорізькою АЕС та Каховською ГЕС. Можна розглянути можливість використання коксового вугілля. Проте, цей варіант виявляється занадто дорогим, незважаючи на наявність великих наявних ресурсів цього виду вугілля. Запровадження сучасної системи керування попитом не потрібно виключати навіть для цієї зими. В ідеалі, контракти з найбільшими споживачами електроенергії дадуть можливість ДП НЕК «Укренерго» надсилати запити/сигнали про скорочення споживання електроенергії. Це сприятиме зменшенню загального споживання електроенергії, а також зменшить необхідність у виробництві електроенергії під час пікових навантажень, що забезпечується за рахунок потужностей ТЕС. Стислий огляд з питань централізованого вироблення тепла Стислий огляд У розділі з вироблення тепла «Плану з підготовки паливно-енергетичного комплексу України до осінньо-зимового періоду 2015 – 2016 рр. та його проходження» визначено заходи зі скорочення споживання природного газу та мазуту для забезпечення опалення та ГВП у більшості домогосподарств України. Заходи також стосуються внесення необхідних змін до нормативних актів щодо гранично припустимих мінімальних температур у житлових приміщеннях і нагальні кроки для збереження системи центрального опалення від замерзання з наступним пошкодженням трубопроводів. Основна мета – захистити населення України шляхом підтримки безпечної температури у
- 24. 9 місцях проживання, або де населення можуть шукати притулку, а також скоротити фізичне та фінансове навантаження на системи постачання природного газу та мазуту. Рекомендації Ми маємо два набори рекомендацій: негайні заходи та заходи, які потрібно бути готовим вжити у випадку конкретних надзвичайних умов. В рамах негайних заходів КМУ повинен переглянути норми ЦО з тим, щоб опалювальні системи могли видавати температуру у приміщеннях нижче 18°C, при цьому послуги з опалювання продовжували б оплачуватися. Одночасно проводити інформаційні оголошення серед громадськості стосовно важливості скорочення використання палива для потреб опалення і наголошувати на недопущенні використання електрообігрівачів в якості альтернативи. З початком опалювального сезону системи ЦО повинні працювати в режимі 16°C. Розпочати негайне вимірювання втрат теплоносія системами ЦО і повідомляти результати по всім системам ЦО до Міненерго. Встановити процедури зменшення електричного навантаження на державних об’єктах протягом опалювального сезону. Якщо умови сягнуть НС 1 ступеню: (1) поступово знизити розрахункові температури в приміщеннях до 12°C; (2) припинити надання послуг галузям з низьким пріоритетом і знизити температуру всередині приміщень по всім промисловим і комерційним підприємствам до 12°C, (3) змінити інформаційні оголошення для населення на наступне: «Почалася надзвичайна ситуація!» Якщо погодні умови сягнуть НС 2 ступеню, тоді (1) знизити температуру теплоносія до мінімуму (10°C) з метою захисту систем від замерзання, (2) перемістити людей до притулків, (3) провести дренаж усіх систем ЦО, де спостерігаються значні витоки. Стислий огляд з питань регуляторної політики Стислий огляд Основні занепокоєння щодо питань регуляторної політики «Плану з підготовки паливно- енергетичного комплексу України до осінньо-зимового періоду 2015 – 2016 рр. та його проходження» викликають аспекти процедурної та адміністративної не ефективності. Їх можна згрупувати за наступними категоріями: Структура ринку вугілля та вплив процесу формування цін на функціонування системи Зазначені непослідовностіпідходу до встановлення тарифів Субсидування та перехресне субсидування Значні затримки платежів В Україні у вугільній промисловості працює три основних видобувних підприємства. Оскільки немає прямих доказів щодо змови виробників, структура ринку апріорі мотивує обмеження виробничих потужностей та завищені розрахунки вартості. За поточної системи формування тарифів та надання субсидій, державні шахти зацікавлені у
- 25. 10 завищенні ціні та отриманні субсидій, незалежно від зміни базових цін на вугілля, а решта приватних виробників отримують пряму користь від зростання відповідних тарифів. Послідовний та справедливий підхід до формування тарифів зумовить появу значних перевагудля енергетичногосектору. . Тарифи не має надавати нерівних переваг одному з елементів енергетичної системи у порівнянні з іншими, особливо у порівнянні із занепадаючи ми державними шахтами та іншими активами. Нижчі тарифи на вугілля та завищена вартість видобутку вугілля дозволяє виділяти більші кошти на відшкодування витрат неспроможнім державним шахтам, що мають право на державні субсидії чи допомогу у відповідності до державних програм субсидування Економічно обґрунтовані тарифи, а також повний перенос первинних витрат на вироблення та генерування енергії на вартість кінцевого продукту та кінцевого споживача матиме результатом подальше посилення кризи неплатежів з боку деяких споживачів. Таким чином, введення нових тарифів включати дуже поступове введення нових розцінок. Однак, не зрозуміло як «соціально оптимальні» тарифні плани було розраховано та які саме критерії були застосовані регулюючими органами для вибору рівня тарифів. На додачу, існує процедурний аспект процесу тарифоутворення, який веде до формування негайних втрат. Зокрема, поточні регуляторні процедури, як виявилось, не відповідають термінам введення нових тарифів на первинні види палива та термінам введення нових тарифів на електроенергію та централізовані комунальні послуги. Різниця між двома даними термінами складає 30-40 днів. Збитки за цей період становлять близько 570 млн. грн. Загалом, розрахунок тарифів, як виявилось, проводяться на основі припущення щодо збереження поточного рівня видобутку. Групою не було виявлено ніяких окремих положень щодо дій відносно вартості іншихвидівпослуг, якщо такі взагалі уснують. Ці кошти на разі не можуть бути списані чи включені до самого тарифу. За відсутності окремого сервісного ринку та відповідних тарифів, будь-які кошти, що є важливими для продовження діяльності, але не впливають прямим чином на формування кінцевого продукту, вважаються компаніями неокупними витратами і стають причиною обмеження обсягі закупівлі вугілля. Застосування єдиного тарифу по відношенню до ГЕС та ГАЕС призводить до значних збитків для ПАТ «УкрГідроЕнерго». Дністровська станція широко використовується для збалансування мережі, а єдиний тариф на гідроенергію призводить до того, що цей критично важливий ресурс працює у збиток. Прострочені Платежі (неплатежі) є значною проблемою для енергетичного сектору. Припинення надання несплачених послуг не є розповсюдженою практикою та, у більшості випадків в існуючій структурі надання послуг, є економічно недоцільним. Значні затримки у платежах, що проходять системою (від кінцевого споживача до виробників енергії) спричиняють значний дефіцит виробничого капіталу, необхідного для придбання паливного ресурсу. Необхідно відмітити, що значна частка боргу утворена на території регіону АТО. Погашення цього боргу в найближчому майбутньому здається неможливим. Таким чином, відповідні фінансові питання повинні бути виключені з порядку денного.
- 26. 11 Рекомендації Створення Державного Резерву природного газу та вугілля шляхом використання інструментів спотових торгів у найближчому майбутньому є найбільш ефективним підходом до коригування структури ринку вугілля та заснування більш прозорого інструменту для формування ринкових цін. Цей процес необхідно розпочинати та проводити одночасно із проведенням аудиту вугільної промисловості, який має бути виконаний незалежною групою аудиторів із США, Канади та ЄС. Державні субсидії та компенсаційні програми для державних шахт не є продуктивними, оскільки вони ще більше знижують ефективність державних шахт з поганими виробничими показниками, а з іншого боку накладають штрафні санкції на державні та приватні підприємства із ефективним управлінням та кращими виробничими показниками. Виконання таких програм слід припинити. Зокрема, поточні регуляторні процедури, як виявляється, не відповідають термінам введення нових тарифів на первинні види палива та термінам введення нових тарифів на електроенергію та централізовані послуги. Будь-які зміни тарифів повинні бути застосовані до повного циклу постачання та бути введені негайно. Не зрозуміло , яким чином «соціально оптимальні» тарифні плани розраховуються, а також які критерії застосовуються регуляторними органами при визначенні рівню тарифів. Прозорість регуляторних процедур може бути значно підвищена шляхом застосування інтегрованої методології, що об’єднає ціни на пальне та тарифи, встановлені для кінцевого споживача. Тарифи для ГЕС та ГАЕЄ необхідно розділяти, оскільки на таких підприємствах використовуються різні технології та, відповідно, різні механізми та цілі формування цін. Слід створювати ринки надання послуг та окремі тарифи на послуги для врахування витрат важливих для безперервної роботи, але які не мають прямого внеску в кінцевий продукт (наприклад, консервація шахти, підтримання резервної потужності і т.д.) З урахуванням складнощів з грошовим потоком та технічними можливостями, безпосередньо наявним каналом фінансування закупівлі паливного резерву є забезпечення промисловими підприємствами необхідного об’єму пального заздалегідь (тобто фізичний об’єм палива на місці виробництва, а не тільки фінансування). Існує приблизно 50 промислових підприємств високого пріоритету, які підлягають окремому моніторингу та балансуванню навантаження. Вони настільки ж критичні для мережі, наскільки критичним є енергопостачання для їх безперервного функціонування. Крім цих регульованих об’єктів, можна розглядати таку організацію для деяких об’єктів металургійної, енергетичної та хімічної промисловості за умови забезпечення невідключення їх від мережі по програмі скорочення споживання або з причини аварійних відключень в разі дефіциту палива. Це питання треба розглянути додатково, оскільки це найбільш доцільний метод забезпечення необхідних паливних резервів за найкоротший проміжок часу. Стислий огляд з питань реагування на надзвичайні ситуації Стислий огляд «План з підготовки паливо-енергетичного комплексу України до осінньо-зимового періоду 2015-2016 рр. та його проходження» окреслює комплекс заходів, які необхідно вжити Уряду України для організації та підготовки до потенційних надзвичайних ситуацій. Основна увага в рамках цього напрямку роботи приділяється визначенню
- 27. 12 рекомендацій, які можна реалізувати негайно для покращення спроможності Уряду виконувати оперативне координування з метою об’єднаного реагування. Ключовою пріоритетною галуззю для визначення поточних можливостей по реагуванню на надзвичайні ситуації, які можна покращити з метою підготовки державних органів до зими, що наближається. Додаткові результати процесу планування включають необхідність проведення тренування з питань процедур реагування та координування дій структур з реагування на надзвичайні ситуації. Навчання на основі цих рекомендацій має включати всеохоплююче тренування на всіх рівнях з метою досягнення повної готовності в разі настання надзвичайної ситуації. Рекомендації Використати Робочу групу високого рівня, яка створюється для реагування на потенційні кризові ситуації в енергетиці в зимовий період для надання настанов Оперативній робочій групі при виникненні проблем (наприклад, пошкодження залізниці, що перешкоджає постачанню вугілля на ТЕС, втрата теплоцентралі або електрогенеруючої станції з причини механічного пошкодження. Створити Оперативну робочу групу технічних експертів, які мають повноваження для виконання дій у відповідних сферах відповідальності для реагування на виникаючі проблеми. Визначити та внести необхідні корективи до нормативних актів (приказів, законів і т.д.) , що регулюють діяльність державних установ для надання можливості реагувати на інциденти, включаючи можливість ставити завдання іншим Міністерствам та урядовим групам або декларувати надзвичайний стан або стихійне лихо. Приклади можна знайти в Акті Стеффорда та Кодексі Федеральних Положень 44 Сполучених Штатів Америки та інших міжнародних стандартах. Створити міжгалузеву координаційну групу, що включатиме керівників ключових урядових установ та приватних підприємств. Координаційна група надаватиме рекомендації (шляхом визначення цілей та пріоритетів), забезпечуватиме необхідні ресурси та повноваження. Інформація щодо обов’язків такої групи наведена у положеннях Національної системи реагування у надзвичайних ситуаціях США. Поєднати ключових осіб, які приймають рішення, для забезпечення ефективності комунікацій. В декількох країнах ця група називається Оперативним штабом з надзвичайних ситуацій або Кризовим координаційним центром. У документації Національної системи керування інцидентами США наведено його стислий опис. Розробити процедури керування та координування, інформування, логістики, узгодження та виділення ресурсів, а також виконання інших необхідних функцій. Документація Національної системи керування інцидентами США, основою якої є вже діюча Система контролю у разі настання надзвичайних ситуацій (ICS), є основним ресурсом для розробки таких функцій.