Нормування праці на підприємствах готельного господарства

2. НОРМУВАННЯ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІ
- це система засобів і методів встановлення норм
праці, необхідних для об'єктивної оцінки її
ефективності, відповідного рівня її оплати.
ЗАСОБИ НОРМУВАННЯ ПРАЦІ -
централізовано розроблені нормативні матеріали,
засоби вимірювання і аналізу трудових процесів,
комп'ютерна техніка.
32.1. ЗМІСТ, ЗАВДАННЯ ТА РОЛЬ НОРМУВАННЯ
ПРАЦІ В ГОТЕЛЬНОМУ ГОСПОДАРСТВІ

3. МЕТА НОРМУВАННЯ ПРАЦІ –
забезпечення ефективного використання
матеріальних і трудових ресурсів підприємства,
конкурентоспроможності продукції на основі
цілеспрямованих заходів щодо зниження
трудових витрат у результаті впровадження
досягнень науки і передового досвіду.
Нормування праці допомагає визначати
оптимальну кількість працівників, склад служб
готелю та базується на встановленні міри витрат
праці на виконання певного обсягу роботи.

4. ОСНОВНЕ ЗАВДАННЯ НОРМУВАННЯ
ПРАЦІ –
встановлення науково обґрунтованої міри витрат
праці на всі види робіт і для кожного виду
працівника, зайнятого як у сфері виробництва, так і
в сфері управління їм.
Нормування праці використовується у
розрахунках:
•виробничих потужностей,
•чисельності працюючих,
•трудомісткості продукції,
•обсягів виробництва тієї чи іншої продукції.

5. Нормування праці дозволяє:
а) найбільш повно виявити і використовувати резерви
підвищення продуктивності праці;
б) оцінити можливості насичення ринку збуту
конкретною продукцією;
в) знизити собівартість продукції;
г) поліпшити використання виробничих потужностей;
д) перебудовувати найбільш раціонально хід
трудового процесу та його організацію;
е) враховувати не тільки якісні, а й кількісні
пропорції витрат праці різних категорій
працюючих, морально і матеріально зацікавити їх в
систематичному поліпшенні організації праці і
виробництва.

6. ВИМОГИ ДО ЯКОСТІ НОРМ:
•прогресивність - визначається ступенем обліку в
нормі досягнень науки і техніки, передового
виробничого досвіду;
•об'єктивність - встановлюється за факторами, які
не залежать від особистих якостей окремого
виконавця ;
•фізіологічна обґрунтованість - враховані
психофізичні особливості людського організму, які
притаманні виконавцю, а також вплив
виробничого середовища (стомлюваність,
загазованість, підвищена температура і т.п.);
•економічна обґрунтованість - найменші витрати
праці робітника і устаткування.

7. При нормуванні праці працівників встановлюються
наступні види норм:
•норми виробітку;
•норми часу;
•норми обслуговування;
• норми чисельності.
Норми виробітку - це кількість продукції
належної якості, який працівник (група працівників)
певної кваліфікації повинен зробити в одиницю часу
в цих технічних умовах.
32.2. КЛАСИФІКАЦІЯ НОРМ ПРАЦІ ТА МЕТОДИ ЇХ
ВСТАНОВЛЕННЯ

8. Норми часу - це кількість робочого часу (в годинах,
хвилинах), яку повинен витратити працівник (група
працівників) певної кваліфікації на виробництво
одиниці продукції (операцій, комплексу операцій) в
певних організаційно-технічних умовах.
Норми обслуговування - це кількість одиниць
обладнання, виробничих площ, робочих місць, яку
працівник (група працівників) повинен обслужити в
одиницю часу (за годину, робочий день, робочу зміну,
робочий місяць) в певних організаційно-технічних
умовах.
Норми чисельності - це кількість працівників
відповідного професійно-кваліфікаційного складу для
виконання певного обсягу робіт (виробничої,
управлінської функції).

9. Норми праці регламентують склад
персоналу конкретного готелю. Для їх
встановлення використовують трудові
нормативи, визначені для відповідних видів
робіт.
Існують типові нормативи і норми
персоналу, які розробляються на рівні галузі
або відомства, у розпорядженні якого
знаходяться готелі, та диференціюються у
залежності від розмірів, класу готелю,
характеристики номерного фонду тощо.

10. Фактори впливу на рівень трудових
витрат в окремих підприємствах:
•форма організації виробництва,
•ступінь механізації праці,
•рівень кваліфікації кадрів.
Підприємства можуть застосовувати типові
норми штатного персоналу, переробляючи їх
відповідно до конкретних умов своєї діяльності.
Для цього використовуються методи
аналізу організації праці та розробки
нормативів.

11. МЕТОДИ НОРМУВАННЯ ПРАЦІ:
•метод мікроелементного нормування;
•економіко-математичні методи нормування
праці.

12. МЕТОД МІКРОЕЛЕМЕНТНОГО
НОРМУВАННЯ встановлює міру трудових дій
працівника, деталізованих на мікроелементи,
тобто найпростіші рухи в короткий момент
часу.
Може використовуватися спеціальна
апаратура (кінозйомка або комп'ютер).
При хронометражі використання
електронних секундомірів дозволяє провести
лише 2-3 виміри, використання мікро-ЕОМ - до
6-8, а за допомогою новітніх комп'ютерних
технологій можна спостерігати до 20 різних дій і
рухів працівника.
.

13. ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНІ МЕТОДИ
НОРМУВАННЯ ПРАЦІ –
це обґрунтування трудових норм у вигляді
математичних формул, рівнянь і нерівностей.
До них відносяться методи:
• лінійного програмування,
•багатофакторного і регресійного аналізу,
•різновиди статистичних методів вивчення
матеріальних, трудових і часових витрат.