Recommended
More Related Content
What's hot
What's hot (16)
Similar to Військово-технічне співробітництво України з країнами НАТО. Потенціал та реалії
Similar to Військово-технічне співробітництво України з країнами НАТО. Потенціал та реалії (9)
More from Oleksandr Mykhalik
Військово-технічне співробітництво України з країнами НАТО. Потенціал та реалії
- 1. Центр досліджень армії, конверсії та роззброєння Офіс зв’язку НАТО в Україні Військово-технічне співробітництво України з країнами НАТО. Потенціал та реалії 2014 (Виступи під час конференції «Оборонна промисловість України» в м. Кєльце, 3 вересня 2014 р.)
- 2. МАЙБУТНЄ УКРАЇНИ ТІСНО ПОВ’ЯЗАНЕ З ЄВРОАТЛАНТИЧНОЮ БЕЗПЕКОЮ ВІЙСЬКОВО-ТЕХНІЧНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО З ЗАХІДНИМИ КОМПАНІЯМИ: МОТИВАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЧНОГО УСПІХУ ПРАВО НА СВОБОДУ І ДЕМОКРАТІЮ ПОТРЕБУЄ РЕАЛЬНОГО ЗАХИСТУ СПІВРОБІТНИЦТВО ОБОРОННОЇ ПРОМИС- ЛОВОСТІ УКРАЇНИ ТА КРАЇН ЗАХОДУ ЗМІСТ 4 6 10 12
- 3. УКРАЇНА ВПЕРШЕ ПЕРЕТВОРЮЄТЬСЯ НА ПО- ТУЖНИЙ РИНОК ОБОРОННИХ ТЕХНОЛОГІЙ «ОБОРОННА ПРОМИСЛОВІСТЬ УКРАЇНИ» В КЕЛЬЦЕ АВІАЦІЙНІЙСЕГМЕНТВТСУКРАЇНИЗЗАХОДОМ – ЦЕ НЕОСЯЖНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ВТС УКРАЇНИ ІЗ ЗАХОДОМ: НОВІ УМОВИ ПРИВАБЛИВІ ДЛЯ КОМПАНІЙ КРАЇН НАТО 15 17 26 32
- 4. 4 МАЙБУТНЄ УКРАЇНИ ТІСНО ПОВ’ЯЗАНЕ З ЄВРОАТЛАНТИЧНОЮ БЕЗПЕКОЮ ені надзвичайно приємно представити Вашій увазі публікацію, підготовлену на основі виступів і заяв, що прозвучали на міжнародній кон- ференції «Оборонна промисловість України». Конференція була ініційована Офі- сом зв’язку НАТО в Україні для того, щоб надати можливість українським представникам оборонних підприємств презентувати потенціал оборонної про- мисловості України під час однієї з най- важливіших міжнародних оборонних виставок, яка набула і підтримує статус третього за величиною оборонно-про- мислового заходу в Європі. Однією з основних цілей, які ми ставили перед собою, ініціюючи конференцію,було розглянути можли- ві шляхи і форми реалізації взаємови- гідних проектів військово-технічного співробітництва між Україною і краї- нами Альянсу. Для нас також було важливим, зо- крема, обговорити найкращі практики і досвід переорієнтації оборонних га- лузей промисловості країн Централь- ної-Східної Європи на західні ринки в якості ключового компонента постко- муністичної трансформації. Такі пере- творення ніколи не були легкими для країн, що вступили в НАТО і ЄС після розпаду Варшавського договору, проте їм вдалося добитися значних успіхів у розвитку своїх оборонних комплексів. Я вірю, що Україна також цілком здат- на відповісти на цей важливий виклик. Звичайно, немає універсальних підходів і механізмів, які союзники по НАТО можуть запропонувати Україні у той час, коли вона у жорсткій бороть- бі прагне захистити своє майбутнє і реформувати сектор безпеки і оборо- ни, одночасно намагаючись подолати збройний конфлікт на Сході та наслід- ки окупації Криму. Однак є деякі до- сить успішні практики в програмі ре- МАЙБУТНЄ УКРАЇНИ ТІСНО ПОВ’ЯЗАНЕ З ЄВРОАТЛАНТИЧНОЮ БЕЗПЕКОЮ Марчін Кожіел, директор Офісу зв’язку НАТО в Україні М
- 5. 5 ВІЙСЬКОВО-ТЕХНІЧНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО УКРАЇНИ З КРАЇНАМИ НАТО. ПОТЕНЦІАЛ ТА РЕАЛІЇ форм оборонної промисловості, - вони можуть бути застосовані в Україні на тлі сучасної кризи. Безумовно, реформа оборонно- промислового комплексу України не повинна розглядатися у відриві від трансформації сектору оборони і без- пеки та реформи Збройних сил Укра- їни. Ці процеси тісно пов’язані між собою, і бачення подальшого розви- тку сектора оборони і безпеки Украї- ни повинне, в значній мірі, визначати порядок денний перетворень у сфері оборонної промисловості. Матеріали конференції представників оборон- ної промисловості країн-членів НАТО для українських урядовців і топ- менеджерів оборонних підприємств в щодо можливого поєднання розвитку оборонної промисловості та реформи сектора оборони і безпеки. На зустрічі Комісії Україна-НАТО на рівні міністрів закордонних справ було прийняте рішення, що НАТО і Україна будуть активізувати спів- робітництво та сприяння оборонній реформі в рамках програм з нарощу- вання оборонного потенціалу та роз- витку спроможностей. Ми вважаємо, що реформа оборонної промисловості та військово-технічне співробітництво залишатиметься одним з ключових пріоритетів у відносинах між Альян- сом і Україною – країною з унікальним оборонно-промисловим комплексом. Майбутнє України тісно пов’язане з єв- роатлантичною безпекою, де партнер- ство Україна-НАТО посідає важливе місце.
- 6. 6 ВІЙСЬКОВО-ТЕХНІЧНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО З ЗАХІДНИМИ КОМПАНІЯМИ: МОТИВАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЧНОГО УСПІХУ ьогодні ми є свідками того, що рівень політич- ного діалогу й практич- ного співробітництва між Україною та країнами Європи піднявся на новий щабель. Це й не дивно, адже Україною проголошено та системно реалізовується стратегічний курс на євроінтеграцію. Керівництвом нашої держави багато зроблено для віднов- лення довіри та створення умов для нових історій успіху у галузі військово- технічного співробітництва між Укра- їною та країнами-членами Європей- ського Союзу і НАТО. Слід зауважити, що у Української держави вже налічується чимало важ- ливих партнерів серед країн Європи. До найбільш виразних та успішних прикладів такого партнерства від- носиться співробітництво між Укра- їною та Польщею. А зусилля Польщі щодо розширення військово-техніч- ного співробітництва з оборонними компаніями Заходу є для нас одним з найважливіших сигналів поглиблен- ня стратегічного партнерства. Україна щиро сповідує схожі з європейськими цінності та багато працює над впро- вадженням європейських стандартів. Державний концерн «Укроборонп- ром», у свою чергу, працює над вті- ленням спільних стандартів у галузі створення та виробництва озброєнь і військової техніки. Серед іншого, проведення воєн- ної реформи в Україні є невід’ємною складовою курсу на євроінтеграцію. Зокрема, останнім часом цілеспря- мовано реалізується оборонна та воєнно-технічна політика у межах за- гальної ідеї відновлення могутності та високого оборонного потенціалу Збройних сил України. Ми передба- чаємо поступову заміну та глибоку модернізацію застарілої військової техніки радянського виробництва, і створення спільних проектів для ВІЙСЬКОВО-ТЕХНІЧНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО З ЗАХІДНИМИ КОМПАНІЯМИ: МОТИВАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЧНОГО УСПІХУ Роман Романов, генеральний директор Державного концерну «Укроборонпром» С
- 7. 7 ВІЙСЬКОВО-ТЕХНІЧНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО УКРАЇНИ З КРАЇНАМИ НАТО. ПОТЕНЦІАЛ ТА РЕАЛІЇ конструювання сучасних систем озброєння та військової техніки. Україна стоїть на порозі суттєвих змін оборонної промисловості. За час проведення антитерористичної опе- рації на сході оборонні підприємства спромоглися значно збільшити темпи виробництва, оновити виробничу базу, почати масштабну роботу на посилен- ня оборонного потенціалу. Але попе- реду етап переозброєння новітніми озброєннями і військовою технікою. То ж ми розраховуємо на взаємодію у га- лузі обміну технологіями, налаштовані на створення спільних підприємств та реалізації спільних високотехнологіч- них науково містких проектів. Передбачається, що підвищення можливостей української армії буде здійснюватися, у тому числі, шляхом істотного нарощування кількості мо- дернізованих і нових зразків озброєн- ня і військової техніки. При цьому ми розраховуємо на суттєве збільшення бюджету на потреби національної обо- рони, а також на спрямування саме в сектор технічного переозброєння ар- мії до чверті всіх бюджетних коштів. Це перший, але не останній приклад зусиль у прагненні досягти високих оборонних спроможностей задля під- тримки миру й стабільності. Відомо, що необхідною умовою виконання програм реформування ЗС в частині забезпечення їх сучасною зброєю є наявність у країні високотех- нологічної оборонної промисловості. З цією метою в Україні розробляються та реалізуються схожі з європейськи- ми державні програми. Виконання та- ких програм гарантовано забезпечить українському ОПК оновлення вироб- ничих технологій, реконструкцію екс- периментальної та виробничої бази. Це, у свою чергу, об’єктивно створить сприятливі умови для спільних із за- хідними оборонними компаніями проектів, організації спільного ви- пуску сучасних зразків ОВТ для наці- ональних армій, а також інноваційної, конкурентоспроможної на світових ринках продукції в інтересах третіх країн. Нам приємно відзначити, що за деякими напрямами розвитку обо- ронної промисловості наші європей- ські колеги, зокрема, польські, вико- ристовують українській досвід. Так, ще у 2010 році в Україні було створено Державний концерн «Укроборонп- ром», як об’єднання підприємств, що розробляють, випускають, модерні- зують та поставляють озброєння і військову техніку на внутрішній та зовнішні ринки. На сьогоднішній день в Концерні об’єднались понад 130 підприємств оборонної галузі, а кількість працюючих складає більше 70 тис. осіб. В управлінні Концерну перебувають підприємства авіацій- ної промисловості, суднобудування та морської техніки, радіолокаційної техніки, протиповітряної оборони та зв’язку, бронетанкової техніки, ра- кетно-артилерійського озброєння та боєприпасів.
- 8. 8 ВІЙСЬКОВО-ТЕХНІЧНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО З ЗАХІДНИМИ КОМПАНІЯМИ: МОТИВАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЧНОГО УСПІХУ Тому нами з задоволенням була сприйнята інформація про те, що у вересні 2013 року і у Польщі було здій- снено аналогічні заходи з консолідації оборонної промисловості. Ми щиро вітали рішення створити Польську групу озброєння (Polish Armaments Group), до складу якої, зокрема, було включено компанії WZMS, HSW, Polish Defense Holding, а також інші оборонні підприємства. Існуючі аналогії у наших діях свідчить про можливість успішно- го об’єднання зусиль оборонних га- лузей при виконанні проектів у сфері підвищення обороноздатності України та Польщі. Нам вже є чим пишатися, говорячи про історію наших відносин у збройо- вому бізнесі. Українські спецекспорте- ри активно співпрацюють з підприєм- ствами та організаціями країн-членів НАТО. Основними напрямками екс- порту товарів і послуг військового і спеціального призначення українських підприємств до країн альянсу в остан- ні роки відбувались за такими напря- мами, як авіаційна та бронетанкова техніка, а також розробка високоточ- ної зброї. У подальшому, враховуючи потенціал, наміри і можливості укра- їнських підприємств ОПК, військово- технічне співробітництво ДК «Укробо- ронпром» з оборонними компаніями країн НАТО може мати декілька аспек- тів. По-перше, - це обмін технологіями та реалізація спільних проектів з роз- робок та виробництва нової номенкла- тури озброєнь та військової техніки. Цей напрям є одним з найвагоміших, оскільки завдяки його активізації мож- ливо надати нові можливості наявним технологіям, довести до практичної реалізації цікаві оборонно-промислові ідеї та, врешті решт, заощадити кошти шляхом об’єднання зусиль та інвести- цій країн-учасниць. По-друге, – створення та реалізація проектів з просування на ринки третіх країн спільно підготовлених зразків ОВТ може стати суттєвим та взаємоко- рисним країнам-учасницям напрямком військово-технічного співробітництва. Наприклад, українська сторона вже нині здатна запропонувати модульний принцип модернізації бронетехніки чи систем ППО радянського виробництва, що робить можливим вибір різних бо- йових можливостей, захисту та манев- рених якостей танків і легких бойових машин, що модернізуються. Тож запро- шуємо європейських колег до співпраці у цьому напряму. Окремо слід зазначити, що до скла- ду ДК «Укроборонпром» входить низка підприємств, що складають розгалуже- ну ремонтну інфраструктуру України. Це унікальні можливості з ремонту та модернізації бойових авіаційних комп- лексів, військово-морської техніки, бронетехніки та артилерійських сис- тем, систем ППО. Вони можуть бути використані у спільних проектах різ- номанітного спрямування. Зокрема, підприємства ДК «Укроборонпром» суттєво просунулися у процесі ремон-
- 9. 9 ВІЙСЬКОВО-ТЕХНІЧНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО УКРАЇНИ З КРАЇНАМИ НАТО. ПОТЕНЦІАЛ ТА РЕАЛІЇ ту та модернізації бойових вертольотів та літаків радянського виробництва, що могло б бути корисним для спіль- ного використання країнами-учасни- цями проектів. Державний концерн «Укроборонп- ром» має конкретні пропозиції для західних оборонних компаній щодо нарощування обсягів спільного ви- робництва та модернізації ОВТ. Ми відкриті для діалогу та для зустрічних пропозицій польської сторони. Впев- нений, що проведення спільних фору- мів, активне інформування про наміри й можливості співробітництва відкри- вають нові шляхи для розвитку ВТС, та й сприятимуть розширенню загальних економічних відносин.
- 10. 10 ПРАВО НА СВОБОДУ І ДЕМОКРАТІЮ ПОТРЕБУЄ РЕАЛЬНОГО ЗАХИСТУ станні події в Україні свідчать, що право на свободу і демократію по- требує реального захисту. Про це також досить чітко було наго- лошено під час саміту НАТО в Уельсі. Багато розмов в Україні і поза її межами точиться навколо матеріаль- но-технічної військової допомоги з боку Заходу. Безумовно, це важливо. Водночас, не є таємницею, що україн- ський ОПК має потужний виробничий і науковий потенціал, який можливо успішно спрямувати на переозброєння української армії та реалізацію ефек- тивних спільних проектів в кооперації із західними партнерами. Проведення в місті Кельце 3 ве- ресня 2014 року за підтримки Офісу зв’язку НАТО та Міністерства націо- нальної оборони Польщі міжнародно- го круглого столу «Оборонна промис- ловість України» дозволило відкрити нову сторінку відвертого військово- політичного діалогу, створити оновле- ні умови для поглиблення військово- технічного співробітництва. Це також сприятиме успішній інтеграції України до європейських і євроатлантичних структур безпеки. Враховуючи інтелектуальний, нау- ково-технічний та виробничий потен- ціал оборонно-промислового комп- лексу, Україна має значні перспективи військово-технічної кооперації з кра- їнами НАТО та здатна конвертувати його у проекти високого технологіч- ного рівня. Такі, що би повною мірою відповідали інтересам України та до- зволяли успішно співпрацювати з кра- їнами Північноатлантичного альянсу. Вже сьогодні підприємства польського та українського оборон- но-промислових комплексів мають низку успішних проектів в процесі ре- алізації. Наші країни пройшли схожий шлях становлення оборонної про- мисловості від окремих підприємств ПРАВО НА СВОБОДУ І ДЕМОКРАТІЮ ПОТРЕБУЄ РЕАЛЬНОГО ЗАХИСТУ Ігор Кабаненко, заступник міністра оборони України з питань європейської інтеграції (2014) О
- 11. 11 ВІЙСЬКОВО-ТЕХНІЧНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО УКРАЇНИ З КРАЇНАМИ НАТО. ПОТЕНЦІАЛ ТА РЕАЛІЇ за часів соціалістичної економіки до інтегрованих потужних суб’єктів гос- подарювання на сучасному етапі. Це дозволяє знаходити спільну мову та взаєморозуміння. Слід зазначити, що протягом бага- тьох років виробництво українських оборонних компаній в основному було зосереджено на виробництві, ремонті та модернізації техніки, яка залиши- лася на озброєнні за радянських часів. Однак сьогоденні реалії вказують на гостру потребу в перегляді такої по- літики та розвитку нових підходів до виробництва озброєння та військової техніки, де важливу роль буде відігра- вати технологічна співпраця з західни- ми партнерами. Наприклад, за оцінками експертів в Україні спільно із західними кампа- ніями в короткий строк може бути на- лагоджено виробництво (збирання) необхідного тактичного озброєння (коліматорні приціли, прибори ніч- ного бачення, тепловізори, безпілотні системи тощо), а також сучасних засо- бів зв’язку і автоматизованих систем управління. Це вже не мало. Ми повинні активізувати співп- рацю у першу чергу, за напрямами, за якими структуровані підприємства на- ших країн. Ми можемо бути успішними у кластерах авіаційної та суднобудівної промисловості, приладобудуванні, ви- готовленні двигунів та бронетанковій галузі. Значний потенціал співробітни- цтва наразі не розкритий, є у ракетно- космічній галузі і гідроакустиці. Взагалі, інтеграція наукового по- тенціалу українського ОПК та обо- ронних технологій західних країн може бути високопродуктивною. Все це потребує продуманої програми трансформації і розвиток оборонної індустрії України. Впевнений, що військово-техніч- не співробітництво, в якому беруть участь представники провідних під- приємств і організацій оборонно- промислових комплексів України та країн Європи, полягатиме не лише в обміні інформацією про наші потен- ційні можливості, а й надасть імпульс укладенню конкретних домовленос- тей і угод за взаємовигідними напря- мами.
- 12. 12 СПІВРОБІТНИЦТВО ОБОРОННОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ ТА КРАЇН ЗАХОДУ СПІВРОБІТНИЦТВО ОБОРОННОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ ТА КРАЇН ЗАХОДУ Генрік Литвин, Надзвичайний та Повноважний Посол Республіки Польща в Україні С ьогодні ми є свідками перенесення політично- го діалогу та практичної співпраці між Україною та країнами Європи на новий рівень. Україна задекларувала та систематич- но реалізує стратегічний курс на євро- пейську інтеграцію. Реформи оборонного сектора були нерозривною частиною процесу інте- грації усіх держав, які вступали в ЄС. Однією з важливих складових цих ре- форм є реформа оборонно-промисло- вого комплексу. Оборонна промисловість це, окрім збройних сил, один із основних факто- рів, які забезпечують незалежність та безпеку держави. Умовою створення та функціонування сучасних збройних сил, що відповідали б сучасним вимо- гам ведення бойових дій, є їх оснащен- ня сучасними зразками озброєнь і тех- ніки. Також оборонна промисловість виконує важливу економічну роль – створює робочі місця та є джерелом доходів за рахунок податків і дивіден- дів. Сильна «оборонка» - це також до- даткові витрати на наукову діяльність, дослідно-конструкторські роботи, що створюють сучасні технології, які мо- жуть знайти цивільне застосування. Оборонна промисловість історично є авангардом у розвитку нових та інно- ваційних технологій в усьому світу. Не секретом, що значна частка сучасних цивільних технологій, які ми щоденно використовуємо, - транспортні засоби, супутникова навігація або Інтернет – є нічим іншим, як просто «побічним продуктом» розвитку військових тех- нологій. На відміну від деяких західних дер- жав, апокаліптичні теорії щодо «кінця історії» і тому подібне, ніколи сильно не вкорінювалися у Польщі. Політична ситуація в нашій частині Європи при- мушує нас бути реалістами. Ми усві-
- 13. 13 ВІЙСЬКОВО-ТЕХНІЧНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО УКРАЇНИ З КРАЇНАМИ НАТО. ПОТЕНЦІАЛ ТА РЕАЛІЇ домлюємо необхідність мати сильну, сучасну та конкурентоздатну оборон- ною промисловість. Польща - одна з небагатьох держав НАТО, що утримує оборонні витрати на рекомендованому Альянсом рівні – 1,95% ВВП. Більше того, до 2022 року, ми плануємо ви- тратити на модернізацію збройних сил приблизно 140 млрд. злотих (близько 33,6 млн. євро). Ці ресурси мають не лише зміцнити безпеку держави, а й позитивно вплинути на польську еко- номіку. В державах Західної Європи ми зараз спостерігаємо повільне падіння значення промисловості в структурі працевлаштування – на користь сек- тора послуг. В багатьох країнах частка промисловості в ВВП упала до близь- ко 10%. Спочатку ми сприймали це, як неминуче, природне, подекуди на- віть корисне явище, оскільки воно є частиною глобалізаційних процесів. Тим часом виявилось, що економіки із власне сильною промисловістю краще долають труднощі, пов’язані із тепе- рішньою триваючою кризою, порів- няно з державами з менш розвиненою промисловістю і тими, де надто потуж- но розбудований фінансовий сектор. Держави, що є локомотивами зростан- ня в Європейському Союзі, мають ви- соку частку промисловості у валовому внутрішньому доході. Німеччина (з більш як 25% часткою промисловості у валовому внутрішньому доході за 2013 рік) є наочним прикладом цієї тези. В Польщі, в якій криза також проходить відносно м’яко, ця частка становить дещо менше – близько 24,7%. В свою чергу, суттєву частину кожної еконо- міки з розвинутою промисловістю ста- новить оборонна промисловість, яка є джерелом новий, інноваційних та змі- нюючих наше життя технологій. Іншою загальноєвропейською тенденцією, що є наслідком економіч- ного сповільнення та пов’язаного із ним скорочення витрат на оборону, є процеси консолідації оборонної про- мисловості в окремих державах. Ство- рення об’єднаних та сильних суб’єктів в оборонній галузі, які володіють роз- будованим науково-виробничим по- тенціалом, може бути стимулом, ожив- ляючим всю економіку загалом. Такий процес спостерігаємо зараз, напри- клад, в Польщі. Варто пам’ятати, що Україна, яка не є членом ЄС та НАТО, помітила ці тенденції і також почала консолідувати власну оборонну про- мисловість. Тому постійна модернізація обо- ронного сектора - це необхідний про- цес, який несе у собі різноманітну користь. По-перше, зміцнюється обо- роноздатність країни – це очевидно. І сьогодні небагато держав усвідом- люють потребу володіння сучасни- ми збройними силами саме так, як це усвідомлюють в Польщі та Україні. По- друге, це веде до виробництва, а по- тім розповсюдження і впровадження сучасних технологій в інші галузі про- мисловості та сектори економіки. По- третє, модернізація укріплює власне
- 14. 14 СПІВРОБІТНИЦТВО ОБОРОННОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ ТА КРАЇН ЗАХОДУ промисловий сектор, який значною мі- рою визначає силу та економічну ста- більність держави. В Україні оборонна промисловість є важливою частиною економіки. Тому інтеграція України до європейських структур має охоплювати також і цей сектор, його реформування, модер- нізацію та включення в європейське економічне життя. Стабільно високий науково-виробничий потенціал цієї га- лузі в Україні робить співробітництво з нею дуже корисним і привабливим як для європейських партнерів, так і для України. На завершення варто згадати, що Польща, яка зараз так би мовити є «прифронтовою державою» ЄС, воло- діє оборонною промисловістю і про- йшла шлях реформ та реструктуриза- ції після 1989 року, включаючи процес європейської інтеграції. Реформи та модернізація цієї галузі тривають і на- далі (консолідація). Вони спрямовані на забезпечення її розвитку та функ- ціонування в умовах наявності дина- мічного та неспокійного близького оточення Польщі (конфлікт в Україні). Цей досвід може бути неабияк цін- ним для України. В свою чергу, якщо взяти до уваги, що наявні в Польщі «ноу-хау» значною мірою є сумісни- ми з технологічною базою української промисловості (радянська спадщина), то польська оборонна промисловість є природнім партнером українського ОПК на шляху реформ, реструктури- зації та європейської інтеграції. З цієї точки зору тішить інтенсифікація кон- тактів між підприємствами галузі на- ших держав, прикладом якої стала була значна присутність української «обо- ронки» під час останньої Міжнародної Виставки Оборонної Промисловості (MSPO-2014) у м. Кельце у вересні 2014 року. Вірю, що ці контакти будуть роз- виватися з користю для промисловості обох країн, а також з метою залучення до співробітництва з українською про- мисловістю інших європейських парт- нерів.
- 15. 15 ВІЙСЬКОВО-ТЕХНІЧНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО УКРАЇНИ З КРАЇНАМИ НАТО. ПОТЕНЦІАЛ ТА РЕАЛІЇ ійськова агресія Росій- ської Федерації проти Української держави створила нову реальність, в тому числі, у відносинах України з НАТО. Черговий саміт НАТО на почат- ку вересня 2014 р. надав Україні без- прецедентну політичну підтримку – у України з’явилося 28 політичних союз- ників. Між іншим, разом із політичним зближенням з’явився і цілком новий шанс щодо відкриття нового рівню військово-технічного співробітництва. Зокрема, йдеться про цілком нові мож- ливості у сфері створення нових видів озброєнь, спільній модернізації ОВТ та, навіть, успішному просуванню обо- ронних систем на ринках третіх країн. Для реалізації нових підходів іс- нують усі передумови. По-перше, го- товність української влади грати в цій сфері за європейськими правилами. По-друге, досить вагомий потенціал самої оборонної промисловості Укра- їни. По-третє, Україна через 23 роки новітньої історії вперше перетворю- ється на потужний ринок оборонних технологій та військової продукції – національний ОПК здатен забезпечити не більше 40% потреб сектору безпеки. Нарешті, по-четверте, Росія сама під- штовхує Україну до потужного ВТС з Заходом. Військова агресія стала фак- тором припинення ВТС України з РФ, але Росія почала діяти проти україн- ських підприємств у сфері ВПК ще до анексії Криму та конфлікту на Сході України. Наприклад, Росія намагається перекупити українських спеціалістів з «оборонки», а ще 1998-1999 рр. по- ступово відмовлялася від українських товарів у сфері ВПК. Існувало розпо- рядження тодішнього президента Бо- ріса Єльцина, де ставили завдання по- вністю позбутися залежності, зокрема від України. Йшлося про забезпечення потреб стратегічних та найбільш важ- ливих елементів озброєнь власними УКРАЇНА ВПЕРШЕ ПЕРЕТВОРЮЄТЬСЯ НА ПО- ТУЖНИЙ РИНОК ОБОРОННИХ ТЕХНОЛОГІЙ Валентин Бадрак, директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння В
- 16. 16 УКРАЇНА ВПЕРШЕ ПЕРЕТВОРЮЄТЬСЯ НА ПОТУЖНИЙ РИНОК ОБОРОННИХ ТЕХНОЛОГІЙ силами для постачання Збройним си- лам РФ. Тоді ж українські підприєм- ства майже перестали брати участь у російському виробництві бойових лі- таків та систем ППО. Ще з 2003 року Росія дуже активно намагається побу- дувати в себе дублюючі заводи у двигу- нобудуванні та у виробництві газових турбін для військових кораблів, які ви- робляли українські підприємства. На тлі цих подій Центр досліджень армії, конверсії та роззброєння ще в 2008 – 2009 рр. за підтримки Офісу зв’язку НАТО та посольств країн Цен- тральної і Східної Європи (передусім, посольства Республіки Польща) реалі- зував низку публічних заходів та між- народних конференцій, спрямованих на зміцнення довіри, створення нових проектів у галузі ВТС. Сприяла цьому й державна політика, зокрема, розви- ток проектів з виробництва бойового корабля класу «корвет» для ВМСУ та модернізації бойового вертольоту Мі- 24. На жаль, період президентства Ві- ктора Януковича відкинув можливості ВТС назад та збільшив проникнення РФ в усі сфери сектору безпеки. Однак 2014 рік приніс нові мож- ливості. Головним чинником стає ко- ристь для західних оборонних компа- ній у сфері ВТС з Україною. З’явилися на оформлені наміри української влади до максимально можливої інтеграції у європейські структури, а також оголо- шено про наміри здійснити масштабне переозброєння національного війська та інших збройних формувань. Отже в цей час лише від послідов- них зусиль сторін залежатиме, наскіль- ки цей дійсно вагомий потенціал спіль- ного ВТС може бути реалізованим. Для України це шанс назавжди позбутися залежності від РФ, для Європи – шанс не втратити Україну та зробити її важ- ливим партнером у галузі безпеки.
- 17. 17 ВІЙСЬКОВО-ТЕХНІЧНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО УКРАЇНИ З КРАЇНАМИ НАТО. ПОТЕНЦІАЛ ТА РЕАЛІЇ вересня 2014 року в Польщі в місті Кельце під час виставки MSPO-2014 відбувся Міжнародний круглий стіл «Оборонна промисло- вість України». Під час цього важли- вого заходу представники вітчизня- них оборонних підприємств не тільки змогли представити власні можливості для потенційних споживачів та парт- нерів, а й ознайомитися з досвідом країн Східної Європи в сфері розбу- дови власного оборонного потенціалу після виходу з під Радянського впливу в рамках Організації Варшавської уго- ди. Про деякі аспекти даного заходу в матеріалі Defense Express. Загальні месседжи Загострення ситуації на сході України, наслідком якої стала заборо- на постачання продукції військового та подвійного призначення до Росії, сприяла активізації вітчизняних ви- робників в напрямку пошуку шляхів можливої співпраці із західними кра- їнами. Одним з таких майданчиків, де українським виробникам вдало- ся представити власну продукцію та отримати певний досвід оборонного будівництва став круглий стіл «Обо- ронна промисловість України», який відбувся в Кельце. Захід проводився за ініціативи та підтримки Офісу зв’язку НАТО в місті Києві, Посольства Польщі в Україні, Міністерства національної оборони Республіки Польща та Цен- тру дослідження армії, конверсії і роззброєння. Інформаційними парт- нерами виступили польське видавни- цтво Altair та українська ІКК Defense Express. Безпосередню участь в заході прийняли керівництво ДК «Укро- боропром» та представники під- приємств з його складу, а саме: ДП «Авіакон», ДП «Зоря Машпроект», ДП «ХКБМ», ДП ДП «Оризон-Наві- гація», ДП «ДККБ «Луч», а також такі підприємства як АТ «Мотор Січ», ДП «Антонов», ДП «БЦКТ «Мікротек». «ОБОРОННА ПРОМИСЛОВІСТЬ УКРАЇНИ» В КЕЛЬЦЕ Антон Міхненко, головний редактор журналу «Ukranian Defense Review» 3
- 18. 18 «ОБОРОННА ПРОМИСЛОВІСТЬ УКРАЇНИ» В КЕЛЬЦЕ Мету круглого столу у своїй вступ- ній промові окреслив директор Офісу зв’язку НАТО в Україні Марчин Кожі- ель. По-перше це можливість України почути досвід трансформації країн центральної та східної Європи в по- страдянський період. По-друге, пре- зентувати потенціал ОПК України, «який дійсно є величезним». Також він зазначив, що оборонна промисловість з точки зору НАТО, відіграє одну з про- відних ролей у розбудові держави та загалом побудові архітектури безпеки, і тому в сучасних умовах для України важливо розвивати власну оборонку з огляду на її значущість як складової політики держави в сфері національної безпеки. Головне, що одразу потрапило у вічі під час проведення заходу, це дій- сне бажання українських представни- ків оборонної промисловості розвива- ти відносини із західними партнерами, відкритість до діалогу та чіткі інтегра- ційні прагнення. Не виключається, що це стало наслідком певного усвідомлен- ня військово-політичного керівництва України в сучасних умовах необхіднос- ті переоснащення та переозброєння національної армії, розуміння того, що самотужки з орієнтацією винятково на можливості Національного ОПК ви- рішити усі завдання переозброєння на якісному рівні неможливо. Основні акценти на початку заходу розставивголоваДК«Укроборонпром» Роман Романов. За його словами, у 2014 році на якісно новий рівень піднявся рівень політичного діалогу та практич- ного співробітництва між Україною та країнами ЄС, що стало результатом української стратегії спрямованої на євроінтеграцію. Оцінюючи хід воєнної реформи в Україні, він назвав її «ма- теріально-технічною основою транс- формації національного ОПК». На думку Р. Романова, для раціональних, ефективних змін української оборон- ної промисловості необхідно вивчити шлях до єдиної Європи таких країн, як Польща. Важливим месседжем го- лови концерну стала заява, що страте- гічні цілі концерну це перехід вироб- ництва до стандартів НАТО та якісне переозброєння армії. Романов також окреслив напрямки співпраці з євро- пейцями, зокрема в сфері модернізації вертольотів, розробки та виробництва РЛС, ракетно-артилерійського озбро- єння, бронетанкової техніки, двигунів, засобів динамічного та активного за- хисту. Голова Концерну відзначив та- кож великий потенціал співпраці для польських та українських компаній у боєприпасній галузі, а також суднобу- дівній та радіоелектронній промисло- вості. Одночасно з цим на офіційному рівні бажання розвитку масштабної співпраці було виказане радником мі- ністра оборони Польщі Янушем Оніш- кевичем. На його думку «Україна є од- ним із стратегічних партнерів країни, а тісна співпраця могла б створити засади для сприяння розбудові умов стратегічної безпеки для обох країн».
- 19. 19 ВІЙСЬКОВО-ТЕХНІЧНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО УКРАЇНИ З КРАЇНАМИ НАТО. ПОТЕНЦІАЛ ТА РЕАЛІЇ Паралельно з цим він наголосив на по- требі розвитку оборонно-промислово- го комплексу Польщі і досягнення, за можливістю, показників 80-х років ми- нулого століття, коли країна посідала 7 місце в світі за експортом ОВТ. Однак на сьогодні 90% продукції польського ОПК йде на задоволення внутрішньо- го попиту і «це не є здорова ситуація. Її слід змінити і підтримувати, в тому числі, експортні можливості». В свою чергу директор Центру до- сліджень армії, конверсії та роззбро- єння Валентин Бадрак зазначив, що на сьогодні Україна отримала другий шанс для розвитку співпраці із за- хідними партнерами. Зокрема він за- значив: «Після подій «Помаранчевої революції» 2004 року з’явилася низка перспективних проектів співпраці з провідними світовими виробниками. Українські проектувальники військо- вих кораблів спільно з фахівцями НАТО виконали проект щодо співп- раці у військовій галузі. Відтоді були реалізовані проекти поставок укра- їнської військової техніки в Грецію, Македонію, Польщу, Чехію, Бельгію, США й деякі інші країни. З’явилися й спільні проекти з європейськими партнерами, орієнтовані на забезпе- чення потреб національних Зброй- них сил – це розробка та створення кораблів класу «корвет». Однак в по- дальшому вони не привели до розви- тку спільного потенціалу та спільних можливостей. Сьогодні ж в України з’явився другий шанс, який не мож- на змарнувати. Для його реалізації потрібне не лише наше бажання, а й розуміння наших партнерів. Більше довіри, більше відкритості і більше можливостей, для того щоб в майбут- ньому було більше історій успіху» Сам круглий стіл проводився у дві панелі. Під час першої особливості та досвід розбудови оборонної промисло- вості країн східної Європи представи- ли низка європейських експертів. Корисним для усвідомлення про- блем та можливих шляхів розбудови національного ОПК України, став ви- ступ радника заступника Міністра оборони Чехії Томаса Копечного. В своєму спічі він наголосив на кількох етапах розвитку оборонно-промисло- вого потенціалу Чехії, які є достатньо показовими і корисними для усвідом- лення проблематики. Деякі з них Укра- їна вже пройшла. По-перше, це усвідомлення по- треби «цивілізувати» військову про- мисловість. З огляду на відсутність військових загроз чехи перестроїли промисловість на виробництво про- дукції подвійного призначення. При цьому це робилося на рівні держави. Однак відсутність можливості надати оборонній промисловості достатню кількість програм та концепцій, при- звело до того, що велика кількість про- мислових гігантів були фактично зруй- новані. По-друге, потреба в приватизації. На відміну від Польщі та багатьох ін- ших країн Європи, в Чехії практично
- 20. 20 «ОБОРОННА ПРОМИСЛОВІСТЬ УКРАЇНИ» В КЕЛЬЦЕ не стало державних підприємств в оборонному секторі економіки. Ке- рівництво країни повністю стало покладатися на приватний сектор. Це привело не тільки до роздріб- нення оборонної промисловості, але й до зміни культури управління та менеджменту. З огляду на те, що приватний сектор зорієнтований на прибутки, виник новий характер вза- ємовідносин, в рамках яких з’явилися нові проблемні питання, тільки вже на стратегічному рівні. По-третє, вплив глобалізації та інтернаціоналізації оборонної про- мисловості. Промисловість була роздрібнена. Вона вийшла з-під дер- жавного контролю. І таким чином підприємствам треба було знайти свої шляхи для виживання. Це при- звело до ще одного специфічного для маленьких країн, як Чехія, аспекту - величезної уваги до спеціалізації. В країні почали шукати напрямки обо- ронної промисловості, де можливо було себе проявити. Ними стали, в першу чергу, пасивні системи спосте- реження, РЛС, навчально-тренуваль- ні літаки, кібер-технологія та демілі- таризація. По-четверте, прагнення зменши- ти залежність Чехії від Росії. Фактич- но це вдалося. Єдине, що до тепер не вирішено це вертолітна техніка. Цікавими також стали зауважен- ня журналісту видання Janes Defense Weekly Рубена Джонсона. Він фак- тично підтвердив виділені Томасом Копечним аспекти оборонно-про- мислової розбудови країн Східної та Південно-східної Європи, однак зу- пинився на проблемних моментах та можливих шляхах їх розв’язання. Так, на його думку дуже мало як в країнах регіону, так в Україні зокре- ма, витрачається на оборону (за ви- нятком Польщі). Особливо гострим є питання фінансуванням науково- дослідницької роботи. В деяких кра- їнах досі вважають, що саме військові повинні платити за науково-дослід- ницьку роботу. Хоча існує і інша точка зору, яка базується на тому, що військові повинні просто купувати озброєння. Однак невирішеність цьо- го питання, на його думку, уповіль- нює розвиток. Як приклад він навів США, де саме значна кількість коштів витрачається на науку та розробку нових технологій. «Про правильність такого підходу свідчить той факт, що майже 80% усіх нових розробок над- ходить зі Сполучених Штатів. Цей показник треба підвищувати у всіх країнах, бо це майбутнє. Деякі під- приємства і досі орієнтовані на те, щоб модернізувати старі продукти, аніж виробляти нові. Саме тому ба- гато національних оборонних заводів не можуть бути конкурентоздатними на зовнішніх ринках в сучасних умо- вах» - зазначив Рубен Джонсон. З огляду на це потрібно якомога більше реалізовувати спільні між- національні програми. При цьому кожній з країн регіону дуже важливо
- 21. 21 ВІЙСЬКОВО-ТЕХНІЧНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО УКРАЇНИ З КРАЇНАМИ НАТО. ПОТЕНЦІАЛ ТА РЕАЛІЇ знайти своє місце у таких програмах. Інтегрування американських або ж західних компонентів у власну техні- ку значно розширить можливості на- ціональних ОПК і відкриє доступ до нових технологій. Ще одним важливим чинником Рубен Джонсон назвав - удосконален- ня експортного процесу. На його дум- ку, тут мають з’явитися можливості для експорту для всіх країн, які ко- лись належали до Варшавської угоди. Треба прийняти нові антимонопольні закони, створити різноманітні диску- сійні майданчики для представників індустрії, органів влади, тощо, щоб іс- нувала можливість діалогу та пошуку точок дотику. Віце-президент польського агентства Altair Войцех Луцак в свою чергу зробив акцент на дра- матичності умов в яких на сьогод- ні перебуває Україна. Країні дово- диться шукати нове майбутнє під час конфлікту на Донбасі, в умовах коли більшість українських інтер- есів в оборонній промисловості завжди дуже пов’язані з Росією. «Я знаю, наскільки складною є ситуа- ція в українських колег. Україні за- раз треба якимось чином повністю переорієнтуватися, використовуючи досвід країн які пройшли майже той же шлях. Польща має значний до- свід роботи в Європейському союзі. І наша мета полягає в тому, щоб допо- могти українцям. Нова ідентичність, нове самовизначення нації є необхід- ним. При цьому відкритість України в цьому є надзвичайно важливим аспектом» – зазначив Войцех Луцак. Оборонні можливості Відомо, що Україна належить до небагатьох країн світу, що володіють повним циклом створення авіаційної техніки. В першу чергу це торкається сектору виробництва регіональних пасажирських та транспортних і во- єнно-транспортних літаків, авіацій- них двигунів та агрегатів, бортового радіоелектронного обладнання, яке орієнтоване на використання супут- никових систем зв’язку, навігації та спостережень. Країна має значний досвід будівництва військових кора- блів, цивільних суден різного призна- чення, замкнутий цикл виробництва сучасних зразків танків і БТР (у за- гальному обсязі поставок комплекту- ючих виробів імпорт становить лише 2-5%), бронетранспортерів, армій- ських вантажівок і бронеавтомобілів, інженерних машин оборонного при- значення. Також Україна входить до десятки держав світу, які спроможні розробляти та виготовляти ракетну і радіолокаційну техніку та високо- точну зброю. Країна є одним з лідерів світового газотурбобудування для електроенергетики й газотранспорт- них магістралей. Саме з огляду на основні можли- вості ОПК складалася друга панель круглого столу в Кельце. Фактично, вітчизняний сектор був представле-
- 22. 22 «ОБОРОННА ПРОМИСЛОВІСТЬ УКРАЇНИ» В КЕЛЬЦЕ ний провідними та титульними укра- їнськими компаніями, які вже відомі європейським користувачам. Окрема увага була зосереджена на досягненнях ДП «Антонов». Голо- вний акцент заступника директора компанії Олега Богданова був зробле- ний на основних військових програ- мах, що реалізуються підприємством на сьогодні. Серед них сертифікація літака Ан-188/Ан-70, створення ново- го літаків АН-148Т з вантажною рам- пою, військово-транспортного пові- тряного судна Ан-178, літака базової патрульної авіації Ан-148-300МР та літака з канадським авіаційним дви- гуном Pratt & Whitney Ан-132. Окрема увага була приділена можливості удо- сконалення легкого багатоцільового літака Ан-28, який серійно випус- кався в Польщі на заводі PZL Mielec та розширенню співпраці за рахунок створення наступного покоління лі- таків даного класу Ан-38К. Директором з корпоративних прав та інвестицій АТ «Мотор Січ» Володимиром Семеновим були пре- зентовані проекти модернізації вер- тольотів серії «Мі» за рахунок вста- новлення нових двигунів власного виробництва. Головна увага зосе- реджувалася на ремоторизації поль- ських вертольотів PZL W-3 Sokół за рахунок встановлення нових більш потужних двигунів MS-500V-03 українського виробництва, а та- кож демонстрації можливостей та різних конфігурацій нового верто- льоту МСБ-2 з двигуном АИ-450М. Особливістю нових моделей запро- понованих машин є більш покра- щенні можливості: швидкість набо- ру висоти, широкий температурний режим застосування та більш три- валий час експлуатації. Особлива увага учасників конфе- ренції була зосереджена на продук- ції ДП «БЦКТ «Мікротек». Директор з іноземних економічних зв’язків Олександр Мудрик продемонстрував унікальні засоби захисту бронетехні- ки. Серед них були модулі динамічно- го захисту нового покоління «Ніж», сімейство модулів протитандемного захисту «Дуплет», а також комплекси активного захисту (КАЗ) «Заслон» та «Шершень». Польська сторона вже зацікавилась співпрацею з підприєм- ством по спільному створенню КАЗ. Не менш цікавою стала презента- ція ДП «Авіакон». Заступник голов- ного інженеру компанії Андрій Ва- силенко в своєму спічі звернув увагу на можливостях підприємства щодо модернізації, оновлення вертольотів серії «Мі», а також проведення комп- лексу заходів щодо їх капітального ремонту та переобладнанню. Підпри- ємство вже отримало досвід роботи з такими компаніями як Sagem та Paramount, і на сьогодні зацікавлено в розширенні співпраці з новими іно- земними партнерами. Українським лідером оборонної промисловості у сегменті газотур- бобудування ДП «Зоря Машпроект»
- 23. 23 ВІЙСЬКОВО-ТЕХНІЧНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО УКРАЇНИ З КРАЇНАМИ НАТО. ПОТЕНЦІАЛ ТА РЕАЛІЇ було презентовано широкий спектр турбін, що використовуються по всьому світу в надводних кораблях різних класів. Зокрема UGT-16000, що встановлений на ракетному крейсері «Беркут», UGT-15000 – на фрегатах «Гепард» та «Ястреб», UGT-6000 – на корветі «Молнія» та фрегаті «Буре- вестнік». Значна частина створених турбін від ДП «Зоря Машпроект» ко- ристується попитом за межами Укра- їни. Переважно це Індія, Росія, Китай, В’єтнам та інші. На сьогодні підпри- ємство шукає можливості для від- криття для себе європейського ринку та розширення власною присутності в цьому регіоні, адже потенційні пе- редумови для цього існують. Бронетанкова галузь під час конференції була представлена ДП «Харківське конструкторське бюро ім. Морозова» (ХКБМ) Начальник департаменту ХКБМ Володимир Зорянов зробив акцент на співп- раці підприємства із європейськи- ми виробниками бронетехніки. На сьогодні підприємство має в своє- му арсеналі достатньо відомі зраз- ки техніки такі як танки «Булат», «Оплот» та «Ятаган», бронетран- спортер БТР-4 в різних конфігура- ціях та бронемашину «Дозор-Б». Досвід набутий підприємством за роки існування можна ефективно реалізувати у процесі створення нових бронемашин як в інтересах української армії, так і для третіх країн. Найбільш досвідчене у співпраці з європейськими ДП «ДККБ «Луч» та- кож прийняло участь в конференції. Заступник директора-головний кон- структор підприємства Микола Ка- чаєв в своєму виступі також акценту- вав увагу на можливостях ДП «ДККБ «Луч». За його слова компанія вже до- сягла значних успіхів у створені висо- коточного озброєння. Так для підви- щення вогневої мощі бронетехніки, а також для застосування з повітряних і морських платформ створене сімей- ство керованих боєприпасів калібрів 152, 130, 125, 120, 105, 100 і 90 мм. Всі ракети оснащуються тандемними кумулятивними боєголовками, що дозволяє гарантовано уражати цілі противника, що мають комбіновану, рознесену або монолітну броню - у тому числі, з динамічним захистом. Однак незважаючи на те, що при створені озброєння використовуєть- ся переважно українські комплек- туючі підприємство зацікавлене в розширенні співробітництва із іно- земними партнерами в рамках реа- лізації міжнародних проектів. Так, нові протитанкові керовані ракети Falarick 90, Falarick 105 і Falarick 120, застосовуються для стрільби з гармат, які створені компанією CMI Defence (входить до міжнародної групи CMI (Cockerill Maintenance & Ingenierie). Також українське ДержККБ «Луч» за- цікавлене в застосування українських високоточних боєприпасів в рамках польського проекту зі створення са-
- 24. 24 «ОБОРОННА ПРОМИСЛОВІСТЬ УКРАЇНИ» В КЕЛЬЦЕ мохідного міномету. Результатом зу- силь українсько-польський альянсу може стати створення потужних і ба- гатофункціональних систем озброєнь, які відповідають вимогам сьогодніш- нього і завтрашнього дня. Цікавимдляучасниківконференції стали досягнення ДП «Оризон-Навіга- ція». Заступник головного конструкто- ра Анатолій Водяних продемонстрував унікальну українську апаратуру навіга- ції, яка може працювати як від системи супутників GPS, так і ГЛОНАСС, при- ймати сигнали в перспективі сигнали від СНС GALILEO (ЄС) та COMPASS (Китай), а також їх функціональних доповнень EGNOS (ЄС), WAAS (США), MSAS (Японія). Компанією вже ство- рено більше 50 моделей апаратури користувачів супутникових навігацій- них даних для повітряної, надводної та наземної техніки, а також індивіду- ального користування. Продукція під- приємства вже користується попитом, як в Україні, так і країнах близького за- рубіжжя, однак для розвитку сучасних технологій та нових ринків актуальним є організація співпраці в європейськи- ми партнерами. Післямова Безперечно, демонструючи про- дукцію саме цих підприємств, Україна таким чином розраховувала показати не лише готовність до співпраці, а й власний потенціал. Однак лише впро- вадження нових технологій, інтеграція їх з перевіреними часом напрацюван- нями, може дозволити українським ви- робникамозброєньзберегтисвоємісце насвітовомуринкутарозвиватисядалі. Одним з таких шляхів є інтенсифікація відносин із європейським потенційни- ми партнерами. Достатньо конкретно з цього питання висловився, ще під час першої панелі, заступник генерального директора ДК «Укроборопром» Олег Уруський: «Певних «тактичних» цілей військово-технічного співробітництва України з ЄС може бути досягнуто за рахунок пожвавлення відносин Украї- ни в цій сфері з країнами Центральної та Східної Європи. Адже армії цих дер- жав оснащені зразками ОВТ, розро- бленими або в колишньому СРСР, або за радянськими ліцензіями. Україна має багато напрацювань з модернізації зразків ОВТ, включаючи проекти по їх наближенню до стандартів НАТО, і необхідну для цього технологічну та виробничу базу. Певні напрацювання є в країнах Центральної та Східної Євро- пи. Тому Україна може запропонувати членам НАТО з цього регіону разом ремонтувати і модернізувати зразки ОВТ для забезпечення власних ЗС, а також продажу надлишкової кількості третім країнам, проводити спільні до- слідження у військово-технічній сфері, розробки та серійного виробництва новітніх зразків ОВТ». Таким чином, на думку експертів досягнення головної стратегічної євро- інтеграційної мети України у військо- во-технічному співробітництві необ- хідно здійснити кілька заходів.
- 25. 25 ВІЙСЬКОВО-ТЕХНІЧНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО УКРАЇНИ З КРАЇНАМИ НАТО. ПОТЕНЦІАЛ ТА РЕАЛІЇ • на початковому етапі зосеред- итися на продовженні ресурсів та модернізації існуючих зраз- ків ОВТ. При цьому з метою імпортозаміщення товарів, які поставлялися з Росії, викорис- товувати нові вузли і агрегати, які будуть випускатися в Укра- їні або в країнах-партнерах ЄС. • в подальшому намагатися здійснювати розробку, вироб- ництво, ремонт та модерніза- цію зразків ОВТ у співпраці з іншими країнами, зокрема, і з країнами-членами ЄС та НАТО. Така співпраця, в тому числі, має включати переда- чу технологій і технологічних ліній українським підприєм- ствам; • енергійно переводити Зброй- ні Сили країни на стандарти НАТО, технічне переоснащен- ня і повноцінну участь підпри- ємств ОПК України в проектах НАТО «smart defense» та ЄС «pulling&sharing». Реалізація цього цілком можлива, з огляду на наявність в Україні висо- котехнологічних виробничих потуж- ностей та кваліфікованого персоналу, значного потенціалу для проектування та виготовлення унікальної наукоєм- ної продукції, що має попит на зовніш- ніх ринках, присутності серйозної ре- монтної інфраструктури, що впродовж останніх років активно розвивалась за рахунок експортних контрактів. Однак перешкодами для ВТС Укра- їни із західними оборонним компа- ніями можуть виявитися відсутність відповідної та дієвої нормативно-пра- вової бази для реалізації офсетних угод, занадто повільне акціонування й приватизація українських оборонних підприємствпристрімкомустарінніви- робничих потужностей. Нарешті, від- сутність єдиного координатору ОПК, що взяв би на себе питання розподілу державного оборонного замовлення й імпорту оборонних технологій. Ще однією потенційною загрозою є намір західних партнерів здійснювати прямі поставки українському військовому відомству продукції оборонного при- значення. Беручи до уваги масштаби українського ОПК і положення Укра- їни на світовому ринку озброєнь, реа- лістичним підходом для західних парт- нерів може стати організація спільних підприємств і спільних виробництв, створення привабливих інвестиційних і офсетних умов, передача на територію України технологій виробництва вуз- лів і агрегатів для комплектації систем озброєнь для національних ЗС. Звичайно проведений в Кельце круглий стіл «ОПК України» це важ- ливий та перспективний крок, який, можливо, стане новим етапом на по- чатку розбудови національної оборон- ної індустрії нового зразка. Попереду ще достатньо багато роботи, успіх якої напряму залежить від політичної волі, бажання змін, а також розуміння за- хідних партнерів.
- 26. 26 АВІАЦІЙНІЙ СЕГМЕНТ ВТС УКРАЇНИ З ЗАХОДОМ - ЦЕ НЕОСЯЖНИЙ ПОТЕНЦІАЛ АВІАЦІЙНІЙ СЕГМЕНТ ВТС УКРАЇНИ З ЗАХОДОМ - ЦЕ НЕОСЯЖНИЙ ПОТЕНЦІАЛ Дмитро КІВА, президент – генеральний конструктор ДП «АНТОНОВ» Д ержавне підприємство «Антонов» є найбільшим в Україні розробником та виробником авіатехніки, що спеціалізується на конструюванні та випуску військово-транспортних, патрульних, штабних та інших літаків. Підприємство з потужною науково-до- слідною та виробничою базою здатне відтворювати увесь цикл життя авіа- ційної техніки військового та подвій- ного призначення – від проектування, конструювання та випробувань до се- рійного виробництва, післяпродажної сервісної підтримки та модернізації. Фірма «Антонов» проектує навіть су- часні шасі та тренажерні комплекси найвищої технічної категорії (D), а та- кож широко використовує композитні матеріали. Сучасна українська авіаційна про- мисловість до останнього часу залиша- лася експортно-орієнтованою галуззю, тому міжнародне співробітництво, і в тому числі, військово-технічне, є обов’язковою та вкрай важливою скла- довою її розвитку. Вже нині ДП «Анто- нов» має розгалужену систему зв’язків із західними компаніями 16 країн за- хідного світу та має намір розвивати й поглиблювати ВТС із західними обо- ронними компаніями. Для цього існу- ють усі передумови. Зокрема, за своєю структурою фірма «Антонов» нічим не відрізняється від аналогічних компа- ній Заходу. Для здійснення повного ци- клу створення літака підприємство має всі функціональні підрозділи: дослідне конструкторське бюро, дослідний за- вод, льотно-випробувальний центр та серійний авіазавод. Варто позначити, що фірма «Антонов» реалізує цифрове проектування, залучає новітні наукові досягнення і передові технології. Сьо- годні на ДП «Антонов» налічується 10 науково-дослідних комплексів рівня національного надбання, а щорічно провадиться більш 200 наукових дослі- джень. Варто додати, що ДП «Антонов» має багаторічний досвід у розробці
- 27. 27 ВІЙСЬКОВО-ТЕХНІЧНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО УКРАЇНИ З КРАЇНАМИ НАТО. ПОТЕНЦІАЛ ТА РЕАЛІЇ авіаційної техніки, а за 68 річний пері- од існування фірми побудовано понад 22000 літаків більш ніж 100 типів та модифікацій. 5030 українських літаків експлуатується у 78 країнах світу, а зна- чна частина з цих літаків має військове або подвійне призначення. В цей час у серійному виробництві знаходяться такі типи літаків як: Ан- 140-100, Ан-148-100, Ан-158, Ан-74, Ан-32. Певна кількість цих літаків ви- робляється для потреб силових струк- тур різних країн світу. У розробці також знаходиться ціла низка нових літаків та їх модифікацій. Це Ан-70/Ан-188, Ан-178, Ан-124-121/- 200, Ан-148-300, Ан-132 і Ан-2-100. Всі ці літаки призначені для виконання різних завдань і можуть бути запропо- новані для потреб як військових так і цивільних замовників. Що стосується міжнародного вій- ськово-технічного співробітництва, то ДП «Антонов» пропонує різні напрям- ки: • супроводження експлуатації літа- ків «Антонов»; • співпрацю у сфері створення нової авіатехніки «Антонов»; • участь у закордонних (в тому чис- лі, багатонаціональних) літакобу- дівних програмах; • авіаційні вантажні перевезення по всьому світу. Основними напрямками діяльнос- ті ДП «Антонов» у сфері військово- технічного співробітництва сьогодні є створення та виробництво військо- во-транспортних літаків та літаків спеціального призначення. Вважаю за необхідне додати, що фірма «Ан- тонов» готова до сучасних схем ВТС, включно передачі технологій, нала- годження частини виробництва на території країни-експлуатанта авіа- ційної техніки «Антонов», оснащення літаків Антонова західними вузлами та комплектуючими, в тому числі, дви- гунами західного виробництва. Щодо передачі технологій виробництва, то можливо розглядати передачу 50% та, навіть, 70% виробництва, в залежності від типу літака. Варто зазначити, що у контексті розвитку ВТС із країнами- членами НАТО фірма «Антонов» вже розпочала співпрацю із Туреччиною. Означений проект, а також плідна співпраця із Саудівською Аравією пе- редбачають використання двигунів західного виробництва. Значний до- свід співпраці фірма «Антонов» має з партнерами у Польщі, що може знайти відбиток у проведенні спільної модер- нізації літака М-28. Пропоную розглянути основні програми, пов’язані з розробкою та модернізацією такої авіатехніки. Ан-70 – середній військово-тран- спортний літак КЗП. Цей унікальний за своїми характеристиками літак сьо- годні опинився заручником складної політичної ситуації. Незважаючи на відверте гальмування програми з боку російської сторони у 2009-2012 роках