Відкрита лекція на тему: "Сидерати - як спосіб виживання"
"Тадей Рильський : патріот, громадський діяч, знавець українського народного життя"
1. «Все його життя було на подив
гармонійним сполученням ідеалів і вчинків»
Тадей Розеславович Рильський (2 січня 1841 – 8 жовтня 1902 р.р.) –
відомий серед національної інтелігенції, та згодом незаслужено забутий
український просвітитель, громадський діяч, дослідник українського
національного світогляду, етнограф, громадський діяч і публіцист.
Тадей Рильський, був сином багатого польського пана Розеслава
Рильського і княжни Трубецької. Один з предків Рильських у 17 столітті був
київським міським писарем. Дід був учнем базилянської школи і під час
взяття Умані гайдамаками у 1768 році ледве не був страчений. Тадей
Рильський разом з Володимиром Антоновичем та групою інших польських
студентів вирішили присвятити себе вивченню історії України й віддати своє
життя народу, серед якого жили. В історії цей рух відомий як рух
хлопоманів.
Разом зі своїми друзями: Володимиром Антоновичем, Миколою
Лисенком, Павлом Чубинським брав активну участь у національному
відродженні, став одним з провідників знаменитої Старої Київської громади.
Як відзначали його сучасники, Т. Р. Рильський сенс власного життя вбачав у
служінні рідному народові – саме тому він - син шляхтича та княжни
відмовився від кар’єри, як наукової, так і чиновної.
Майже все життя був під наглядом поліції: гласним і негласним. Дивом
не був заарештований у 1861, у 1962, та після поразки Польського січневого
повстання (1863р.).
2. Після закінчення Київського університету Тадей Рильський жив й
господарював у Маковищах, а потім у Романівці (нині Житомирської
області). За власний кошт він утримував школу, під яку віддав власний
будинок, причому сам же і викладав чимало предметів.
Тоді ж приєднався до гуртка радикально настроєних українофілів (В.
Антонович, М. Лисенко, М. Старицький, П. Чубинський, П. Житецький та
ін.). Таким чином, став одним із засновників Київської Старої громади, яка
ставила перед собою завдання досконало вивчати життя українського народу,
його історію, мову, культуру, збирати фольклор, щоб знайти спосіб і шлях
пробудження національної свідомості.
Протягом всього життя «пан Тадей» допомагаючи селянам усім, чим
міг: комусь перевезти з поля урожай, іншому подарував волів, третьому –
кожуха. А головне – він був для селян праведником і порадником,
захисником їх інтересів у судових позовах, прикладом у повсякденному
житті. До пана Тадея приходили зі всієї округи з питаннями, як захистити
громадські пасовища, чи відстояти від чиїхось зазіхань власне поле, які
запровадити сівозміни…
Під псевдонімом Максим Чорний публікував дописи до журналу
«Основа». Обурення польської шляхти викликала його стаття «С правого
берега Днепра» («Основа», 1861, ч. 2), яка мала економічний, українознавчий
характер, відверто захищала права українців на своїй землі. Разом із братом
Юзефом часто подорожував селами, вивчав життя й побут кріпаків,
спілкувався з ними, збирав фольклор. За поширення антиурядових настроїв
братів Рильських у листопаді 1860 р. піддано слідству, за вироком суду їх
чекало заслання до Казані. Хоча скасування кріпацтва й урятувало від
покарання, але не позбавило подальших постійних жандармських
переслідувань.
Тадея Рильського сучасники вважали кращим знавцем народного життя
Правобережжя. Його дослідження, статті, розвідки, студії з народного
світогляду, сімейних та релігійних відносин, етнографії, економіки, правових
стосунків вважалися фахівці досі вважають енциклопедією тогочасного
суспільства. До цього часу трилогія Т.Р. Рильського «К изучению
украинского народного мировоззрения» залишається не перевершеним
етнографічним документом. Написана російською в часи дії сумнозвісного
Емського указу, що забороняв українську мову, робота складається із трьох
частин: «Религиозные отношения», «Семейные отношения»,
«Экономические отношения». Розділи буди опубліковані в «Киевской
3. старине», відповідно у 1888, 1890 р.р., останній – у 1903 році, вже після
смерті просвітителя. Це одна із перших і найбільш повна та глибока розвідка
народного українського народного світогляду та побуту.
Надзвичайно цікавими є економічні дослідження Т. Р. Рильського «З
Маковищ», «Дім заробітковий і сучасний економічний лад» (1875), «Студії
над основами розкладу багатства» (1892 — 1893), «Дом заробітків». «Про
херсонські заробітки» (1898, 1904), «Сільські пригоди» (1905). Наприклад,
«Студії…» містять досить критичне ставлення до окремих положень
«Капіталу» Маркса, а «Дом заробітків», опублікований польською мовою
окремою брошурою – фактично є проектом створення суспільної біржі праці.
На жаль, повністю науковий та творчий доробок не зберігся: є
відомості щонайменше про п’ять великих незакінчених рукописів, в тому
числі «Історія України», «Заметки о внутренней жизни Гетманщины» та ін.
Українській спільноті повертається несправедливо призабуте ім’я її
достойного сина: патріота, просвітителя, правозахисника, людини, що все
життя слідувала ідеї служіння своєму народові.
Теплі, вдячні слова про Тадея Рильського
залишили Іван Франко, Леся Українка, Михайло
Грушевський.
Іван Франко назвав Т. Р. Рильського
«високоідеальним чоловіком і чесним
характером ..., що цілим своїм життям доказав
серйозність своєї любові до рідної України і її
народу».
...Іван Франко зустрічався з Тадеєм Рильським у Києві 1885 року і
записав своє враження про нього: «Незвичайно симпатичне враження від
особи Рильського лишилося у мене на завсігди. Було щось м’яке та
меланхолійне в його поставі, в обрисах лиця, в голосі. У розмові він не
запалювався, не піднімав голосу; говорив плавно й рівно, гарною українською
мовою».
Яскраво зображено особистість Тадея Рильського у спогадах Гліба
Лазаревського: «Перш за все, впадало у вічі незвичайно (я навмисне вживаю
цього виразу) красиве обличчя Рильського, не дивлячися на його значно понад
п’ятдесятирічний вік. Проте краса ця — прегарна антична голова, трохи
4. кучеряве русяве, вже зачеплене сивиною волосся, вуса і досить довга борода,
високе чоло, правильний тонкий ніс, великі напівприкриті віями очі — носили
скоріше якийсь духовний характер, і мені, що кохався тоді у середньовічних
картинах і портретах (наслідок упливу Горленка), здавалось, що з
Рильського можна було б намалювати чудесний портрет вченого епохи
Відродження: у чорному оксамиті і шовку з білим широким коміром
венеціянського мережива. Під час спільної вечері молодих і старих він сидів
напроти мене, і я міг уважно розглядати його. Коли надійшла черга до нього
сказати промову (промовляти повинні були всі «старі»), Рильський підвівся і
сказав недовге слово на тему про український народ, що може добре
вирішити свою долю, тільки будучи освіченим, а тому перший обов’язок тих,
хто почуває себе сином свого народу, вжити всіх зусиль, допомогти йому
скоріше одержати освіту, скоріше вивести цим з пригноблення соціального і
національного становища. Тема нічого нового нам не говорила, але промова
Рильського нам подобалася: подобався його приємний, може, трохи надто
тихий тембр голосу, прекрасна українська мова і сувора логіка: кожне
твердження просто витікало з попереднього, — і декілька скупих, але таких
характерних рухів довгими тонкими, як у піаніста, пальцями. Рильському
дуже плескали. Потім він активно брав участь у спільному хорі, що виконав
за столом чимало українських пісень».
Ще одна помітна праця Тадея Рильського – «Нариси про правові норми
економічного життя». У ній автор, як і в праці «До вивчення українського
народного світогляду», використовує свої спостереження як часів молодості,
так і зрілого віку, власне — всього свого життя у гущі народу. «Безкінечне
число договірних операцій у селянському середовищі як між собою, так і з
іншими суспільними станами робиться у переважній більшості без
скріплення формальними актами і, як правило, — серед селян. Це говорить
про їхнє відповідальне ставлення до прав і обов’язків», — зазначає
Рильський. Автор спостеріг і відмінність українського народного права від
інших. Сини успадковують батьківщину, тобто землю, порівну, незалежно
від старшинства. Якщо дівчата не мають братів, то земля дістається у спадок
і їм. «Разом з тим з неменшою силою виступає принцип, за яким доля участі
у сімейному труді впливає на визначення розмірів майнових прав, це
стосується і приймаків-зятів, невісток, удів, сестер, небожів і небог, онуків
тощо». Від першого дня заснування напівлегального культурно-освітнього
товариства «Київська Громада», яке відіграло значну роль у становленні
української культури та в самоусвідомленні нації, членом «Громади» був і
Тадей Рильський і, як бачимо, вніс свою частку в її справу.
5. Помер Тадей Розеславович 25 вересня 1902 року в Романівці, там його і
поховали на новому цвинтарі, землю під який небіжчик колись подарував
усій романівській громаді на території родового парку. Ховали за
стародавнім українським звичаєм: труну, покриту червоною китайкою, везли
сірі воли. Величезний натовп з місцевих і навколишніх селян, делегація
української інтелігенції з Києва проводжали Тадея Рильського в останню
путь. У некролозі, надрукованому в «Киевской старине» під ініціалами
О.Л. (гадаю, це був український історик Орест Левицький), дуже влучно,
стисло підсумовано шлях Тадея Рильського: «Все його життя було на подив
гармонійним сполученням ідеалів і вчинків».
Нащадок князівського роду Рильських, Тадей Розеславович з
дружиною — простою селянкою Меланією Федорівною — дали життя трьом
синам: Іванові, 1879 року народження, Богданові — 1882-го, Максимові —
1895-го.
Іван закінчив юридичний факультет Київського університету, після
революції вчителював у Романівці, в школі, яку організував разом з братами.
Перекладав українською твори Мопассана і Меріме з французької, Джека
Лондона — з англійської, книжку «Костка Наперський» — з польської.
Помер голодного 1933-го.
Богдан жив переважно при молодшому братові; відомий його переклад
з російської твору Олександра Гріна «Скарби африканських гір»; помер 1939
року.
Найдовший же вік і найяскравіша слава судилися наймолодшому —
Максиму – відомому поету, перекладачу, фольклористу, мовознавцю; помер
24 липня 1964р.
На світлині 90-х років ХІХ століття люди, які стали визначними постатями
України: Тадей Рильський, його наймолодший син Максим, у майбутньому
відомий український письменник, та соратник і однодумець Володимир
Антонович – історик, археолог, археограф, громадський і культурний діяч
6. У квітні 2014 року Благодійний фонд «Троянди й
виноград» імені Максима Рильського представив книгу
«Тадей Рильський. В житті ніколи неправді не служив»
(видавництво «Успіх і кар’єра», 2013) на 576 сторінок. Це
перше зібрання наукової спадщини Тадея Рильського, куди
увійшли його дослідження з питань економіки, етнографії
та фольклористики, а також архівні матеріали до біографії.
Більше читайте тут:
Рильський Тадей Розеславович // Матеріал з Вікіпедії — вільної
енциклопедії. – Режим доступу :
https://uk.wikipedia.org/wiki/Рильський_Тадей_Розеславович
Тадеуш-Томаш-Збіґнєв Розеславович Рильський // Родовид. – Режим
доступу : http://sr.rodovid.org/wk/Посебно:ChartInventory/393378
Побірченко. Н. С. Запізнілий романтик Тадей Рильський /
Н. С. Побірченко // е-журнал «Педагогічна наука: історія, теорія, практика,
тенденції розвитку» / Поточні номери журналу та їх автори / Випуск №1
[2010]. – Режим доступу : http://intellect-invest.org.ua/pedagog_editions_e-
magazine_pedagogical_science_vypuski_n1_2010_st_3/
«Гармонійне сполучення ідеалів і вчинків» Тадея Рильського /
Ю. Хорунжий // ZN.UA «Дзеркало тижня.Україна». – №27. – Режим доступу :
http://gazeta.dt.ua/SOCIETY/garmoniyne_spoluchennya_idealiv_i_vchinkiv_tadey
a_rilskogo.html
Рильський Тадей // Довідник з української літератури. – Режим
доступу : http://www.ukrlit.vn.ua/info/dovidnik/292.html
Віктор ШПАК. Хлопоман Тадей Рильський11 / Віктор ШПАК //
Урядовий кур’єр. – №3, 11 сiчня 2011. – Режим доступу :
http://ukurier.gov.ua/uk/articles/hlopoman-tadej-rilskij/
Валерій Сердюк. Рильські: погляд крізь віки // Пост-Чорнобиль, № 4
(16), квітень 2005. – Режим доступу : http://www.postchernobyl.kiev.ua/rilski-2/
Валерій Сердюк. Рильські: погляд крізь віки // Пост-Чорнобиль, № 5
(17), травень 2005. – Режим доступу : http://www.postchernobyl.kiev.ua/rilski-3/
«Я помру, а Україна зостанеться» Вийшло друком зібрання творів
Тадея Рильського, поляка, який вболівав за Україну // Україна молода. –
Режим доступу : http://umoloda.kiev.ua/number/2460/188/87366/
Презентація книги «Тадей Рильський. В житті ніколи неправді не
служив». – Режим доступу : https://www.youtube.com/watch?v=5VSNqeSc5B8