2. Логопсихологія — це галузь
спеціальної психології, в якій
вивчається своєрідність психічного
розвитку осіб з вадами мовлення
первинного походження, а також
розробляються принципи і методи
психокорекційної роботи з ними.
3. Основні завдання логопсихології:
вивчення
закономірностей та
особливостей психічного
розвитку осіб з
порушеннями мовлення
різного ступеня тяжкості й
різної етіології
вивчення впливу
мовленнєвих розладів
на психічний розвиток
дитини
дослідження специфіки
особистісного і
соціального розвитку дітей
з мовленнєвою патологією
поглиблене дослідження
механізмів порушень
психічного розвитку в дітей
з порушеннями
мовленнєвої діяльності
розробка психолого-
педагогічних технологій
ранньої профілактики,
діагностики, виявлення й
усунення порушень
психічного розвитку в
дітей з вадами
мовлення
виявлення шляхів і
механізмів компенсації
та корекції вторинних
відхилень
створення адекватних і
ефективних корекцій-них
програм психологічної
роботи з дітьми, що
мають порушення
мовлення
визначення
перспектив розвитку
дітей з порушеннями
мовлення й
ефективних засобів
їх навчання і
виховання
аналіз досягнень у теорії та
практиці вітчизняної та
зарубіжної логопсихології
4. З історії розвитку логопсихології
Перші відомості про розташування так званих центрів мовлення
отримали невропатологи
Поль Брок Карл Верніке
5. Основні етапи становлення школи логопедії
Пошук і
становлення
педагогічних
основ
логопедії
(до 50-х років
XX ст.)
наукове
обґрунтування і
розвиток
комплексного
медико-
педагогічного
підходу до
вивчення і
подолання
нозологічно
різних
мовленнєвих
порушень
(до 1978 р.)
відокремлення й
удосконалення
психолого-
педагогічних
основ логопедії,
пошук шляхів
оптимізації
психолого-
педагогічного
вивчення і
корекційного
навчання та
виховання дітей з
вадами мовлення
6. Проблемою впливу первинного дефекту мовлення на інтелектуальний
розвиток дитини займалися
А. Куссмауль П. Марі
7. Для мовленнєвих порушень властиві такі ознаки:
• не відповідають віковим нормам розвитку мовлення того, хто
говорить;
• не є діалектизмами, безграмотністю мовлення або наслідком
незнання мови;
• пов'язані а відхиленнями у функціонуванні психологічних механізмів
мовлення;
• часто негативно впливають на подальший психічний розвиток
дитини;
• мають характер стійкого дефекту і самостійно не зникають;
• потребують певного логопедичного впливу залежно від структури
мовленнєвої вади.
8. Концептуальні основи логопсихології
Методологічна основа логопсихології — дослідження видатних
психологів і логопедів Г.Я. Трошина, Л.С. Виготського, О.В. Запорожця,
O.P. Лурії, Р.Є. Левіної та ін.
Логопсихологія як галузь спеціальної психології спирається на загально-
психологічну теорію, яку розробили О.М. Леонтьєв, С.Л. Рубінштейн,
П.Я. Гальперін, O.P. Лурія та ін.
Не менш важливою складовою фундаменту логопсихології є концепція
психічного розвитку Л.С. Виготського, Д.Б. Бльконіна, Л.І. Божович, В.В.
Давидова та ін.
9. Закономірності психічного розвитку дітей з
порушеннями мовлення
Загальні Специфічні
Сутність цих закономірностей
полягає в поетапності
розвитку, нерівномірності
психічного розвитку, наявності
сензитивних періодів,
взаємозумовленості
біологічного і соціального,
ієрархічності формування
психічних функцій,
систематичності в розвитку
особистості.
• порушення приймання, переробки,
збереження і використання інформації;
• порушення мовленнєвого
опосередкування;
• більш подовжені терміни формування
уявлень і понять про навколишній світ;
• ризик виникнення станів соціально-
психологічної дезадаптації;
• специфічність формування психологічної
системи (суб'єктивна невдоволеність,
порушення самооцінки, неадаптивність
до фрустрацій, зменшення
резистентності до стресу, недостатня
соціальна адаптація тощо);
• залежність компенсаторних
можливостей від часу впливу та якості
корекційної роботи.
10. Основні принципи логопсихології
Пояснювальні Загально–
методологічні
Конкретно–
методологічні
Принцип
відображуваності
Принцип
детермінізму
Принцип розвитку
Принцип єдності
свідомості та
діяльності
Принцип
комплексного
підходу до
вивчення людини
Принцип єдності
діагностики та
корекції
11. Зв'язок логопсихології з іншими науками
Логопсихологія
Психологічні науки:
Спеціальна психологія
Загальна психологія
Вікова психологія
Педагогічна психологія
Медична психологія
Клініко–біологічні науки:
Нейрофізіологія
Невропатологія
Дитяча психіатрія
Офтальмологія та ін.
Гуманітарні науки Природничі науки
