В умовах плинності персоналу роботодавцям вкрай необхідно знати законодавчі вимоги та вміти правильно здійснити розрахунок працівнику при звільненні. Додержання цих вимог мінімізує ризики виникнення судових спорів зі звільненими працівниками з питань розрахунку та зменшує ризики накладення санкцій за їх недодержання зі сторони державних органів. Марія Донець, юрист ZEST Outsourcing, детально описала види вихідних виплат працівникам та процедури їх оплати. Опубліковано в журналі "Праця і Закон", №8 (176), ст. 30.

1. Актуальна тема
Вихідні виплати
працівникам
В умовах плинності персоналу роботодавцям вкрай необхідно
знати законодавчі вимоги та вміти правильно здійснити розрахунок
працівнику при звільненні.
Додержання цих вимог мінімізує ризики виникнення судових
спорів зі звільненими працівниками з питань розрахунку та змен-
шує ризики накладення санкцій за їх недодержання зі сторони
державних органів.
Відповідно до ст. 12 Конвенції МОП № 95
від 01.07.1949 «Про захист заробітної плати»
(ратифікована Україною 31.01.1961), коли
закінчується термін трудового договору, остаточний
розрахунок заробітної плати, належної працівникові,
має бути проведено відповідно до національного
законодавства, колективного договору чи рішення
арбітражного органу або, коли немає такого – в
розумний строк із урахуванням умов контракту.
Ст. 47 Кодексу законів про працю України (да -
лі – КЗпПУ) встановлює конкретний строк роз-
рахунку з працівником – в день його звільнен ня.
Відповідно до ст. 116 КЗпПУ, при звільненні
працівника виплата всіх сум, що належать йому
від підприємства, провадиться у день звільнення.
До виплат, що належать працівнику при
звільненні, відносяться:
• заробітна плата;
• компенсація за невикористану відпустку;
• вихідна допомога.
NB! Якщо працівник в день звільнення не пра-
цював, то зазначені суми мають бути виплачені
не пізніше наступного дня після пред’явлення
звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Заробітна плата за фактично відпрацьований
час розраховується пропорційно відпрацьованим
працівником в місяці звільнення робочим дням
(годинам, у випадку погодинної оплати праці).
Розрахунок компенсації за невикористану
відпустку
Відповідно до ст. 83 КЗпПУ та ст. 24 ЗУ «Про
відпустки» № 504/96-ВР від 15.11.1996, при звіль-
ненні працівнику виплачується грошова компенсація
за всі не використані дні щорічної відпустки та до-
даткової відпустки працівникам, які мають дітей.
Марія ДОНЕЦЬ,
юрист ZEST Outsourcing
Компенсація за невикористану відпустку на-
дається незалежно від причин звільнення.
Відповідно до ст. 4 ЗУ «Про відпустки», до
щорічних відпусток відноситься:
• основна відпустка;
• додаткова відпустка за роботу зі шкідливими
та важкими умовами праці;
• додаткова відпустка за особливий характер
праці;
• інші додаткові відпустки, передбачені зако-
нодавством.
NB! Додаткова відпустка, що надається особам,
які відносяться до І і ІІ категорії осіб, що постраж-
дали внаслідок Чорнобильської катастрофи на
підставі п. 22 ч. 1 ст. 20 та п. 1 ч. 1 ст. 21 ЗУ «Про
статус і соціальний захист громадян, які постраж-
дали внаслідок Чорнобильської катастрофи»
№ 796-XII від 28.02.1991, не відносяться до що-
річних відпусток, тому вона не підлягає компенсації
при звільненні (Листи Мі ністерства праці (пере-
йменоване в Міністерство соціальної політики)
№ 415/13/116-06 від 17.11.2006, № 150/13/133-07
від 18.06.2007).
До компенсації включаються дні всіх невико-
ристаних працівником щорічних відпусток неза-
лежно від того, скільки років вони не надавались.
Також законодавством не встановлені строки дав-
ності для додаткових відпусток працівникам, які
мають дітей.
Розрахунок компенсації за невикористану від-
пустку здійснюється аналогічно розрахунку зви-
чайних відпускних.
Обчислення середньої заробітної плати для на-
рахування компенсації за невикористану відпустку
провадиться згідно з Порядком обчислення се-
редньої заробітної плати, затвердженим Поста-
новою Кабінету Міністрів України № 100 від
30 Праця і Закон № 8 (176)

2. Актуальна тема
08.02.1995 (далі – Порядок № 100), виходячи з
виплат за останні 12 календарних місяців роботи,
що передують місяцю виплати компенсації за не-
використану відпустку.
Відповідно до п. 7 Порядку № 100, нарахування
суми компенсації за невикористану відпустку
працівника провадиться шляхом ділення сумар-
ного заробітку за останні перед місяцем, в якому
працівник звільняється, 12 місяців на відповідну
кількість календарних днів року (за винятком
Вихідна допомога при звільненні роз-
раховується відповідно до розміру се-
редньомісячної зарплати, що обчислю-
ється відповідно до Порядку № 100
святкових і неробочих днів, встановлених зако-
нодавством). Одержаний результат перемножу-
ється на число календарних днів невикористаної
відпустки (Лист Міністерства соціальної політики
№ 498/13/84-13 від 08.05.2013).
Приклад формули:
СК = СЗП * ДНВ / (КД – СНД)
де:
СК – сума компенсації працівнику за невико-
ристану відпустку;
СЗП – сумарний заробіток працівника за 12
місяців;
КД – кількість календарних днів у 12 місяцях,
що передують місяцю звільнення;
СНД – святкові і неробочі дні;
ДНВ – кількість днів невикористаної відпустки.
Вихідна допомога
Умови і розмір вихідної допомоги при звіль-
ненні закріплені в ст. 44 КЗпПУ. Так, вихідна
допомога в розмірі не менше середнього мі-
сячного заробітку виплачується:
• у разі відмови працівника від переведення
на роботу в іншу місцевість разом з підприєм-
ством, а також через відмову від продовження
роботи у зв’язку з істотною зміною умов праці
(п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпПУ);
• у разі звільнення працівника у зв’язку із змі-
нами в організації виробництва і праці, в т. ч. лік-
відації, реорганізації, банкрутства або перепро-
філювання підприємства, скорочення чисельності
або штату працівників (п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпПУ);
• у разі виявленої невідповідності працівника
займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок
недостатньої кваліфікації або за станом здоров’я,
що перешкоджає продовженню цієї роботи, а
також у разі скасування доступу до державної
таємниці, якщо виконання покладених на нього
обов’язків вимагає доступу до державної таємниці
(п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпПУ);
• у разі поновлення на роботі працівника, який
раніше виконував цю роботу (п. 6 ч. 1 ст. 40
КЗпПУ).
При звільнення у зв’язку з порушенням влас-
ником або керівництвом законодавства про працю,
колективного або трудово-
го договору, вихідна допо-
мога виплачується в роз-
мірі, передбаченому колек-
тивним договором, але не
менше тримісячного серед-
нього заробітку працівника
(ст. 38, 39 КЗпПУ).
NB! Розміри вихідної до-
помоги, затверджені КЗпПУ, є законодавчо вста-
новленими мінімальними гарантіями, нижче яких
роботодавець не має права виплачувати вихідну
допомогу. Водночас колективним чи трудовим до-
говором можуть бути встановлені більші, ніж пе-
редбачені трудовим законодавством, розміри ви-
хідної допомоги.
Вихідна допомога при звільненні розрахову-
ється відповідно до розміру середньомісячної
заробітної плати, що обчислюється відповідно
до Порядку № 100.
Відповідно до абз. 3 п. 2 Порядку № 100, для
розрахунку вихідної допомоги враховуються ви-
плати за останні два календарні місяці роботи,
що передують звільненню.
NB! Для працівників, що пропрацювали на
підприємстві менше двох календарних місяців,
середня заробітна плати обчислюється виходячи
з виплат за фактично відпрацьований час.
Якщо працівник протягом останніх двох ка-
лендарних місяців не працював, середня заробітна
плата обчислюється виходячи з виплат за попе-
редні два місяці роботи. Якщо ж і протягом цих
двох місяців працівник не працював жодного дня,
розрахунки проводяться виходячи зі встановлених
трудовим договором тарифної ставки, посадового
(місячного) окладу (абз. 4 п. 2 Порядку № 100).
При обчисленні середньої заробітної плати
до її складу включаються (п. 3 Порядку № 100):
• основна заробітна плата;
• доплати і надбавки (за надурочну роботу та
роботу в нічний час; суміщення професій і посад;
розширення зон обслуговування або виконання
підвищених обсягів робіт робітниками-почасови-
ками; високі досягнення в праці (високу професійну
Праця і Закон № 8 (176) 31

3. Актуальна тема
майстерність); умови праці; інтенсивність праці;
керівництво бригадою, вислугу років та ін.);
• виробничі премії та премії за економію конк-
ретних видів палива, електроенергії і теплової
енергії; винагорода за підсумками річної роботи
та вислугу років тощо. Премії включаються в за-
робіток того місяця, на який вони припадають
згідно з розрахунковою відомістю на заробітну
плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш
тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої
заробітної плати за останні два календарні місяці,
включаються в заробіток в частині, що відповідає
кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі
коли число робочих днів у розрахунковому періоді
відпрацьовано не повністю, премії, винагороди
та інші заохочувальні виплати під час обчислення
середньої заробітної плати за останні два кален-
дарні місяці враховуються пропорційно часу, від-
працьованому в розрахунковому періоді.
Одноразова винагорода за підсумками роботи
за рік і за вислугу років включається до серед-
нього заробітку шляхом додавання до заробітку
кожного місяця розрахункового періоду 1/12 ви-
нагороди, нарахованої в поточному році за по-
передній календарний рік.
NB! Усі виплати включаються в розрахунок
середньої заробітної плати в тому розмірі, в
якому вони нараховані, без виключення сум від-
рахування на податки, стягнення аліментів тощо,
за винятком відрахувань із заробітної плати
осіб, засуджених за вироком суду до виправних
робіт без позбавлення волі.
Не включаються до розрахунку середньої
заробітної плати:
• виплати за виконання окремих доручень (од-
норазового характеру), що не входять в обов’язки
працівника (за винятком доплат за суміщення
професій і посад, розширення зон обслуговування
або виконання додаткових обсягів робіт та вико-
нання обов’язків тимчасово відсутніх працівників,
а також різниці в посадових окладах, що випла-
чується працівникам, які виконують обов’язки тим-
часово відсутнього керівника підприємства або
його структурного підрозділу і не є штатними за-
ступниками);
• одноразові виплати (компенсація за неви-
користану відпустку, матеріальна допомога, до-
помога працівникам, які виходять на пенсію, ви-
хідна допомога тощо);
• компенсаційні виплати на відрядження і пе-
реведення (добові, оплата за проїзд, витрати
на наймання житла, підйомні, надбавки, що вип -
лачуються замість добових);
• премії за винаходи та раціоналізаторські про-
позиції, за сприяння впровадженню винаходів і
раціоналізаторських пропозицій, за впровадження
нової техніки і технології, за збирання і здавання
брухту чорних, кольорових і дорогоцінних металів,
збирання і здавання на відновлення відпрацьо-
ваних деталей машин, автомобільних шин, вве-
дення в дію виробничих потужностей та об’єктів
будівництва (за винятком цих премій працівникам
будівельних організацій, що виплачуються у складі
премій за результати господарської діяльності);
• грошові і речові винагороди за призові місця
на змаганнях, оглядах, конкурсах тощо;
• пенсії, державна допомога, соціальні та ком-
пенсаційні виплати;
• літературний гонорар штатним працівникам
газет і журналів, що сплачується за авторським
договором;
• вартість безплатно виданого спецодягу, спец-
взуття та інших засобів індивідуального захисту,
мила, змивних і знешкоджувальних засобів, молока
та лікувально-профілактичного харчування;
• дотації на обіди, проїзд, вартість оплачених
підприємством путівок до санаторіїв і будинків
відпочинку;
• виплати, пов’язані з ювілейними датами, днем
народження, за довголітню і бездоганну трудову
діяльність, активну громадську роботу тощо;
• вартість безплатно наданих деяким катего-
ріям працівників комунальних послуг, житла,
палива та сума коштів на їх відшкодування;
• заробітна плата на роботі за сумісництвом
(за винятком працівників, для яких включення її
до середнього заробітку передбачено чинним
законодавством);
• суми відшкодування шкоди, заподіяної пра-
цівникові каліцтвом або іншим ушкодженням
здоров’я;
• доходи (дивіденди, проценти), нараховані за
акціями трудового колективу і вкладами членів
трудового колективу в майно підприємства;
• компенсація працівникам втрати частини за-
робітної плати у зв’язку з порушенням термінів її
виплати.
NB! При розрахунку середньої заробітної
плати не враховуються виплати за час, протягом
якого зберігається середній заробіток працівника
(за час виконання державних і громадських
обов’язків, щорічної і додаткової відпусток, від-
рядження тощо) та допомога у зв’язку з тимча-
совою непрацездатністю (п. 4 Порядку).
Порядок оподаткування вихідної допомоги
Відповідно до роз’яснень, що надані в Листі
ДПАУ № 4628/6/17-0715 від 09.03.2011, вихідна
32 Праця і Закон № 8 (176)

4. Актуальна тема
допомога включається до складу загального мі-
сячного доходу згідно з пп. 164.2.18 п. 164.2.
ст. 164 Податкового кодексу України (далі –
ПКУ) (інші виплати) і підлягає оподаткуванню
за ставками, встановленими п. 167.1 ст. 167
Податкового кодексу України (15 % або 17 %).
Оскільки ст. 165 ПКУ встановлені види доходів,
які не підлягають оподаткуванню, і вихідна до-
помога при звільненні серед них не вказана. Та-
ким чином, цей дохід є оподатковуваним. Соці-
альна пільга в даному випадку не застосовується,
оскільки це обмежується місячним доходом у
вигляді заробітної плати.
Щодо єдиного соціального внеску: відповідно
до положень п. 4. Постанови Кабінету Міністрів
України № 1170 від 22.12.2010, вихідна допомога
при припиненні трудового договору входить до
Переліку видів виплат, які здійснюються за рахунок
коштів роботодавця, на які не нараховується ЄСВ.
Гарантії особам, що постраждали внаслідок
аварії на ЧАЕС
Відповідно до ЗУ «Про статус і соціальний
за хист громадян, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи», у разі вивільнення
осіб, віднесених до І і ІІ категорій осіб, по-
страждалих від аварії на ЧАЕС, а також лікві-
даторів аварії на ЧАЕС, віднесених до ІІІ кате-
горії, у зв’язку з ліквідацією, реорганізацією
чи перепрофілюванням підприємства, скоро-
ченням чисельності або штату працівників їм
виплачується допомога в розмірі трикратної
середньомісячної заробітної плати. Така виплата
здійснюється за рахунок коштів, перерахованих
роботодавцю органами праці та соціального
захисту населення (пп. 6 п. 4 Порядку вико-
ристання коштів державного бюджету для ви-
конання програм, пов’язаних з соціальним за-
хистом громадян, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи, затвердженого
Постановою Кабінету Міністрів України № 936
від 20.09.2005).
Таким чином, якщо чорнобилець звільняється
за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпПУ, йому потрібно виплатити
два види допомоги: відповідно до ст. 44 КЗпПУ –
у розмірі не менше однієї середньомісячної за-
робітної плати за рахунок коштів, передбачених
кошторисом установи, організації, другу – згідно
із ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян,
які постраждали внаслідок Чорнобильської ка-
тастрофи» – у розмірі трьох середньомісячних
заробітних плат за рахунок коштів, передбачених
у держбюджеті для реалізації Чорнобильських
програм. Відомості про виплату вихідної допомоги
повинно фіксуватись в наказі (розпорядженні)
про звільнення працівника.
Відповідальність. Судова практика
Ст. 117 КЗпПУ передбачає відповідальність
за затримку розрахунку при звільненні. У разі
невиплати з вини роботодавця належних звіль-
неному працівнику сум у встановлені строки
при відсутності спору про їх розмір, підприємство
повинно сплатити працівнику його середній за-
робіток за весь час затримки по день фактичного
розрахунку.
Судова практика
Голосіївський районний суд у справі за по-
зовом Особи_1 до Особи_2 (роботодавець)
про стягнення невиплаченого при звільненні
розрахунку та середнього заробітку за час
затримки, керуючись ст. 115, 116, 117 КЗпПУ,
прийняв рішення про задоволення позовних
вимог у повному обсязі та стягнення з Осо -
би_2 (роботодавця) невиплачений розрахунок
при звільненні та компенсацію за затримку
24 місяців розрахунку при звільненні.
Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму ВСУ
«Про практику застосування судами законодавства
про оплату праці» № 13 від 24.12.1999, у разі не-
проведення розрахунку у зв’язку із виникненням
спору про розмір належних до виплати сум вимоги
про відповідальність за затримку розрахунку під-
лягають задоволенню у повному обсязі, якщо
спір вирішено на користь позивача або такого
висновку дійде суд, що розглядає справу.
Судова практика
Калинівський районний суд Вінницької об-
ласті у справі за позовом прокурора Калинів-
ського району Вінницької області в інтересах
Особи_1 до Особи_2 (роботодавець) про стяг-
нення розрахунку при звільненні та компен-
сації за несвоєчасно проведений розрахунок
при звільненні, керуючись ст. 116, 117 КЗпПУ,
ст. 21 ЗУ «Про оплату праці», ст. 24 ЗУ «Про
відпустки» прийняв рішення стягнути з Осо -
би_2 суму боргу у вигляді компенсації за не-
використану відпустку, заробітної плати, а та-
кож компенсації за несвоєчасно проведений
розрахунок при звільненні.
Таким чином, при розрахунку з працівником у
разі звільнення необхідно неухильно дотримуватись
вимог законодавства з метою уникнення суперечок
та покладення санкцій на роботодавця.
Праця і Закон № 8 (176) 33