Se ha denunciado esta presentación.
Utilizamos tu perfil de LinkedIn y tus datos de actividad para personalizar los anuncios y mostrarte publicidad más relevante. Puedes cambiar tus preferencias de publicidad en cualquier momento.

Вибори у Донецькій та Луганській областях як елемент реінтеграції

Через п’ять років після подій «російської весни» та повернення частини окупованих територій під контроль українського уряду, результати голосування та явка на виборах 31 березня та 21 квітня 2019 року в Донецькій та Луганській областях свідчать про те, що мешканці підконтрольної частини Донбасу повноцінно повернулися до політичного життя країни та беруть активну участь в ньому.

  • Inicia sesión para ver los comentarios

  • Sé el primero en recomendar esto

Вибори у Донецькій та Луганській областях як елемент реінтеграції

  1. 1. 1 Вибори у Донецькій та Луганській областях як елемент реінтеграції Мемо Аналітична група Донецького інституту інформації Київ Квітень 2019
  2. 2. 2 РЕЗЮМЕ 31 березня 2019 року в Україні відбувся пер- ший тур президентських виборів. Це були перші повноцінні вибори Президента Украї- ни в Донецькій та Луганській областях з 2010 року. Попередні вибори глави держави про- ходили під час агресії з боку Росії, яка після анексії Криму розпочала бойові дії на Донба- сі в 2014 році, що істотно вплинуло на пере- біг та результати голосування. Проросійська незаконна в Україні організація «Донецька народна республіка» п’ять років тому розгорнула терор, який призвів до зриву виборів Президента України на значній частині Донецької та Луганської областей. Роботу ок- ружних виборчих комісій навмисно блокували, а деяких членів викрадали і катували1 . «Депу- тати» самопроголошеного «республіканського зібрання» так званої «Луганської народної рес- публіки» 19 травня 2014 року проголосували за припинення діяльності територіальних ви- борчих комісій з виборів Президента України та ухвалили рішення визнати незаконною пе- редвиборчу агітацію кандидатів у президенти на території Луганської області2 . ПредставникизареєстрованихМіністерством юстиції України політичних партій, що під- тримували територіальну цілісність держави, відчували тиск та отримували погрози3 , ви- борчий процес було паралізовано. «Ці неза- конні дії не дозволили багатьом жителям Донецької та Луганської областей скори- статися своїм правом голосу», — йдеться в доповіді Управління Верховного комісара Організації Об’єднаних Націй з прав людини4 . З іншого боку, значна частина населення Дон- басу не підтримувала акції протесту на Май- дані взимку 2013-2014 років, які стали при- чиною дострокових президентських виборів, та свідомо не приходили на виборчі дільни- ці5 . Через п’ять років після подій «російської весни» та повернення частини окупованих територій під контроль українського уряду, результати голосування та явка на виборах 31 березня та 21 квітня 2019 року в Донецькій та Луганській областях свідчать про те, що меш- канці підконтрольної частини Донбасу пов- ноцінно повернулися до політичного життя країни та беруть активну участь в ньому. 1 Как голосовал Донбасс: захваты участков, угрозы террористов и стрельба в центре Донецка https://www.segodnya.ua/politics/Kak-golosoval-Donbass-zahvaty-uchastkov-ugrozy- terroristov-i-strelba-v-centre-Donecka--523131.html 2 Луганські сепаратисти «заборонили» проведення виборів президента у регіоні https://www.radiosvoboda.org/a/25390723.html 3 В ДОНЕЦКЕ ПОХИЩЕНЫ ТРИ ЧЛЕНА ОИК №42 http://novosti.dn.ua/news/208692-v-donecke-pokhyshheny-try-chlena-oyk-42 4 Доповідь про ситуацію з правами людини в Україні 15 червня 2014 р http://www.un.org.ua/images/stories/Report_15_June_2014_ua.pdf 5 Майдан: взгляд с Юго-Востока https://www.capital.ua/ru/publication/13648-maydan-vzglyad-s-yugo-vostoka 6 Відомості про хід голосування в територіальних виборчих округах регіону https://www.cvk.gov.ua/pls/vp2014/wp001.html 7 Відомості про хід голосування в територіальних виборчих округах регіону https://www.cvk.gov.ua/pls/vp2014/wp001.html Хід голосування на виборах президента України в 2019 р. За даними Центральної виборчої комісії України, явка під час першого і єдиного туру прези- дентських виборів 2014 року в Донецькій області на дільницях, які все ж таки відкрилися, склала 15,1%6 , а в Луганській — 38,94%7 . Явка на виборах в Донецькій та Луганській областях
  3. 3. 3 8 Хід голосування по регіонах України https://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2014/wp06352e6.html?PT001F01=910 9 Медіа підсилили емоційну складову вибору й вимкнули раціональну. Опитування https://detector.media/infospace/article/166213/2019-04-08-media-pidsilili-emotsiinu-skladovu-viboru- i-vimknuli-ratsionalnu-opituvannya/ 10 Перший тур виборів Президента: детальні карти https://socialdata.org.ua/pershiy-tur-viboriv-prezidenta-detal/?fbclid=IwAR2pU3xZFL_gRpcjFYHI323i8YqLmC0KWIfKdQZfDG5zcPDCMDnoTEa--WA 11 Результати голосування по регіону України. Донецька область https://www.cvk.gov.ua/pls/vp2019/wp307pt001f01=720pid100=14.html 12 Результати голосування по регіону України. Луганська область https://www.cvk.gov.ua/pls/vp2019/wp307pt001f01=720pid100=44.html Дещо вищий показник явки в Луганській області, порівняно з Донецькою, може бути обумовлений меншою кількістю людей, які взяли участь у голосуванні — вибори у Лу- ганській області відбулися тоді лише у двох виборчих округах. На парламентських вибо- рах 2014 року явка в Донецькій області скла- ла 32,4%, а в Луганській — 32,87%8 . Це були найнижчі показники явки на виборах по об- ластях в Україні. За 5 років, 31 березня 2019 року явка на пре- зидентських виборах в Донецькій області становила 59,49% (+44,39%), а в Луганській — 56,77% (+ 17,83%). Відбувся певний ре- несанс політичної активності та повернення Донецької та Луганської областей до україн- ського політичного життя. Явка в цілому майже відповідає середній по країні (63,49% для першого туру) та не є най- нижчою, хоча деякі російські медіа та аналі- тики повідомляли про ідеологічний тиск на мешканців Донбасу, дискримінацію їх з боку центральної влади9 . Кандидати, що позиціонували себе як про- російські, не отримали абсолютної підтрим- ки від мешканців Донбасу. В Донецькій об- ласті перша трійка виглядає так: В Луганській області перші три місця посі- ли ті ж самі кандидати в аналогічній послі- довності, різниця лише у розподілі відсотків симпатій виборців: Результат Володимира Зеленського цікавий тим, що він у підсумку першого туру виборів Президента отримав понад 30% голосів та був першим практично по всій країні, за ви- ключенням макрорегіонів Донбас (Донецька та Луганська області) та Галичина (Львівська, Івано-Франківська та Тернопільська області). Втім, і в цих регіонах він увійшов до трійки лідерів10 . Результати голосування за кандидата В.Зе- ленського на Донбасі цілком відповідають загальнодержавним трендам та різко не ви- діляються з них. У другому турі результат Володимира Зелен- ського був ще більш вражаючим — 86,94%11 , проти 10,59% за діючого президента — Пе- тра Порошенка в Донецькій області , а в Лу- ганській — 89,42% та 8,47% відповідно12 .
  4. 4. 4 Володимир Зеленський став кандидатом, що позиціонував себе, як прозахідний, але він спромігся посунути умовно проросійські сили в їхньому базовому регіоні. Успіх цьо- му кандидатові забезпечила комунікація, що будувалась відповідно до запитів мешкан- ців східних областей, про які стало відомо в результаті проведених соціологічних дослі- джень. Отримані дані показували, що ще рік тому, не дивлячись на широку підтримку ідеї національної єдності серед громадян Укра- їни, значна частина виборців, особливо на Сході та Півдні країни, не повністю підтри- мували державну політику в деяких сферах, які діючий президент і майбутній кандидат Петро Порошенко зробив основними для ко- мунікації з електоратом. Зокрема, соціологічні дослідження червня 2018 року показували, що на думку понад третини респондентів, між регіонами Украї- ни існує велика різниця в економічному роз- витку (44%), традиціях та культурі (40%) та політичному кліматі (38%)13 . 38% вважали, що розбіжність між регіонами в економіці є невеликою, у культурі та полі- тичному кліматі невеликі відмінності поба- чили 47% та 34% відповідно. Тільки по 10% не бачили розбіжностей у культурі та еконо- мічному розвитку, та 15% — у політичному кліматі. Від 4% до 12% опитаних не змогли визначитися з відповіддю. Незважаючи на визнання деяких відміннос- тей, дослідження показало, що майже 90% громадян України не уникають спілкування один з одним через регіональні ознаки чи російське походження. 43% населення вва- жає, що їхнє життя у радянські часи було кращим, водночас 49% опитаних підтриму- ють декомунізацію. Громадян України з різних регіонів більше об’єднує культура, спорт, ідея незалежності країни, ніж оцінка окремих історичних по- статей та ідеологічні питання. 88% респондентів вважає за необхідне бу- дувати Європу в Україні, стільки ж вважають також, що українці мають думати не про те, кого підтримати — ЄС чи Росію, а про те, яке рішення є найбільш вигідним для України. В той же час, 56% опитаних вважали, що, отри- мавши пропозицію про вступ до ЄС, Україна має її прийняти, 32% виступали проти всту- пу до ЄС. Зокрема на Донбасі 39% опитаних підтримували вступ до ЄС та 48% були проти. Передвиборча стратегія Володимира Зелен- ського була спрямована на ігнорування пи- тань, що можуть мати подвійне тлумачення та не сприйматися частиною суспільства. У програмному документі кандидат не торка- ється питань мови, релігії, декомунізації чи відновлення національної пам’яті. Питання про входження України до НАТО Зеленський пропонує проводити через референдум, а щодо шляху вступу до ЄС не конкретизує по- зицію у своїй передвиборчій програмі, хоч у заявах підтримує євроінтеграцію14 . Проте, на особистому рівні підтримує Збройні сили України, державну єдність та переважно ко- мунікує за допомогою російської мови15 . Ціннісне поле виборців Донбасу та решти України Виборча стратегія 13 О ностальгии по СССР и региональных стереотипах среди жителей Донбасса https://www.kalmiusgroup.org/2018/09/blog-post.html 14 Передвиборча програма кандидата на пост Президента України Володимира Зеленського https://program.ze2019.com/ 15 Zelenskiy_official https://www.instagram.com/p/BwCXM_alfmg/
  5. 5. 5 16 «ПОРТРЕТИ РЕГІОНІВ». ДОНЕЦЬКА ОБЛАСТЬ http://ratinggroup.ua/research/regions/portrety_regionov_doneckaya_oblast.html 17 Українці хочуть бачити при владі нові обличчя - опитування https://ua-news.liga.net/politics/news/ukraintsi-hochut-bachiti-pri-vladi-novi-oblichchya---opituvannya 18 Порошенко очолив антирейтинг серед кандидатів у президенти — опитування https://hromadske.ua/posts/poroshenko-ocholiv-antirejting-sered-kandidativ-u-prezidenti-opituvannya 19 Петро Порошенко https://www.pravda.com.ua/articles/2019/02/8/7205837/ У Донецькій області, за даними опитування групи «Рейтинг», яке проводилось у листо- паді-грудні 2018 року, 37% опитаних ви- ступили за надання російській мові статусу державної, 30% — підтримали надання їй статусу офіційної в окремих регіонах, а 31% респондентів вважають, що українська мова повинна бути єдиною державною16 . Публічний образ кандидата вдало співпа- дав з очікуваннями виборців Сходу, Центру та Півдня України та позитивно сприймався на Заході, що допомогло йому вийти за межі традиційного для України електорального поділу між Сходом і Заходом. Висока під- тримка Володимира Зеленського на Донбасі не означає автоматичної високої підтримки прозахідного курсу, але вже те, що місцеві мешканці готові підтримати умовно проза- хідного кандидата вказує на певні трансфор- мації у політичних поглядах. На користь Володимиру Зеленському стала також відсутність в нього політичного досві- ду. Ще у 2018 році, згідно з даними дослі- джень більшість громадян України вислов- лювали запит на нові обличчя у політиці (62,1%). Більшість «старих» політиків мали високий антирейтинг, так само, як і пред- ставники умовно «проросійського табору» . Кандидат Петро Порошенко на президент- ських виборах 2019 року подолати цей бар’єр не зміг, хоча на виборах 2014 року він мав хороші показники як на Заході так і на Сході України. Основні гасла передвиборчої кампа- нії П. Порошенка — це інтеграція до складу ЄС та НАТО, захист української мови та надан- ня автокефалії православній церкві України. В частині реінтеграції Донбасу Петро Поро- шенко пропонував своїм виборцям продов- ження політики останніх років, а саме повер- нення територій політико-дипломатичним шляхом, «забезпечуючи єдність проукраїн- ської коаліції у світі, використовуючи інстру- мент санкцій та механізм міжнародної місії ООН на всій території окупованого Донбасу». Досвід кампанії Володимира Зеленського свідчить, що на виборах в Україні є мож- ливість будувати виборчу стратегію не на сегментуванні лояльної регіональної ауди- торії, а на гаслах, які мають потенціал для об’єднання громадян. Цей підхід може бути корисним для змен- шення впливу політичних сил, які традиційно мають підтримку на Півдні та Сході України. З огляду на останню президентську кампа- нію, для побудови успішної політичної кому- нікації нової адміністрації на Донбасі необ- хідно: • максимально враховувати інтереси різних суспільних груп, навіть тих потенційно мо- жуть вступати в конфлікти; • концентруватись на питаннях, що консолі- дують широке коло виборців, не ігноруючи в публічній дискусії точки поділу, намагати- ся шукати шляхи для мінімізації впливу цих точок на українське суспільство; • йти до виборця з позитивним порядком денним, демонструючи успіхи реформ, пояснюючи складнощі та досягнення не тільки через засоби медіа, але й напряму через соціальні мережі, використовуючи методи таргетування та роботи з цільови- ми групами; • включати в публічний дискурс проблемні питання окупованих регіонів та демон- струвати мешканцям шляхи вирішення цих питань серед яких ключовий — це логістика (пункти пропуску, лібералізація товарообігу та ін.).

×