Сьогодні роль бібліотек ВНЗ в реалізації цифрових ініціатив наукової комунікації є надзвичайно активною, своєчасною та продуктивною. Нові цифрові послуги бібліотек вишів сприяють підвищенню значущості українських наукових періодичних видань та закріпленню авторитету української науки у світі.

1. Колесникова Т. О.,Колесникова Т. О., директор НТБдиректор НТБ
Дніпропетровського національногоДніпропетровського національного
університету залізничного транспорту,університету залізничного транспорту,
кандидат наук із соціальних комунікаційкандидат наук із соціальних комунікацій
e-mail: lib@b.diit.edu.uae-mail: lib@b.diit.edu.ua
тел.: (056)371-51-05; 068-40-61-059тел.: (056)371-51-05; 068-40-61-059
Репозитарії ВНЗ, електронні журнали,Репозитарії ВНЗ, електронні журнали,
електронні бібліотеки – створення,електронні бібліотеки – створення,
використання, інтеграція в міжнароднийвикористання, інтеграція в міжнародний
науковий інфопростірнауковий інфопростір
Міжрегіональний науково-практичний семінар,
27.11.2014 р., м. Дніпропетровськ, ДНУЗТ27.11.2014 р., м. Дніпропетровськ, ДНУЗТ

2. Система наукових комунікацій
Неформальна
Формальна
Публікації
Друковані публікації Електронні публікації
Передплата,
купівля
Індивід.
розсилка
Обов’язковий
примірник
Додаткова
розсилка
(для профільн.
діяльн. ВНЗ)

3. Формальна та неформальна
наукова комунікація
• Документально зафіксовані знання (інформація) – це основний
засіб формальної комунікації (наукові журнали, матеріали
конференцій, монографії та інші видання в друкованому або
електронному виглядах).
Робота з документально зафіксованими формами наукової
інформації – родова функція бібліотеки.
• Неформальна комунікація передбачає такі види та форми
взаємодії вчених, які не є обов'язковими для відтворення у
фіксованих формах (семінари, вебінари, конференції,
листування, особисті сайти дослідників, наукові блоги й
блокноти тощо).
У той же час, – це завжди міжособистісне спілкування, у процесі
якого формуються, уточнюються та розвиваються нові наукові
знання.

4. СКЛАДНОЩІ СЬОГОДЕННЯ
• В Україні в умовах кризового стану економіки
традиційна система передплати періодики та
закупівлі книг для забезпечення навчальної
та науково-дослідницької діяльності ВНЗ
фактично не працює.
• Ефективність системи наукової комунікації,
що НЕ ЗАБЕЗПЕЧЕНА інформаційною
підтримкою, – під загрозою.
• Актуальною для української науки (в т.ч.
бібліотекознавчої) є проблема недостатньої
репрезентативності публікацій вчених у
міжнародних БД НТІ (в т.ч. наукометричних).

5. БІБЛІОТЕКИ ВНЗ – ВІДПОВІДЬ НА
ВИКЛИКИ ЦИФРОВОЇ НАУКИ
• Бібліотеки вищої школи взяли на себе
відповідальність за: поширення
результатів наукових досліджень
вчених ВНЗ і забезпечення до них
стійкого доступу; створення
інтегрованих інформаційних середовищ
у відповідності з профілем діяльності
університетської науки; популяризацію
досягнень науки в суcпільстві та ін.

6. ПЕРШОЧЕРГОВА МЕТА
БІБЛІОТЕК ВНЗ УКРАЇНИ
(у напрямку електронних наукових комунікацій)
- Збільшення «присутності»
університетської науки в світових базах даних
науково-технічної інформації (БД НТІ),
сприяння підвищенню рівня цитованості
науковців та впливовості наукової періодики
власних ВНЗ;
- Забезпечення цілодобового доступу до
власних і світових БД НТІ, в т.ч. за
допомогою власно створених інтерактивних
предметно-орієнтованих списків сайтів е-
журналів відкритого доступу.

7. ЦИФРОВІ ІНІЦІАТИВИ
НАУКОВОЇ ПУБЛІКАЦІЇ
• Інституціональні репозитарії – цифрові
архіви відкритого доступу;
• Електронні видання відкритого доступу
(журнали, монографії, матеріали
конференцій);
• Науково-освітні Електронні бібліотеки
(Електронно-бібліотечні системи ВНЗ).

8. ФОРМУВАННІ НОВОЇ ІНФОРМАЦІЙНО-
ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ НАУКИ
• ● arXiv.org — бібліотека Корнельського університету, США (із
1991 р.);
• ● PubMedCentral — Національна медична бібліотека США (із
2000 р.);
• ● Локальні цифрові архіви (репозитарії) інституцій;
• ● High Wire Press — бібліотечна система Стенфордського
університету, США (із 1995 р.);
• ● Lexicons of Early Modern English — Університет Торонто,
Канада (із 2004 р.);
• ● Project MUSE — Університет Джонса Хопкинса, США (із
1995 р.);
• ● Scholarly Publishing and Academic Resources Coalition —
Міжнародний бібліотечний альянс (із 1998 р.);
• ● OJS, DPubS, ePublishing, Toolkit, HyperJournal (із 2001р.);
• ● січень 2013 р. — Коаліції бібліотек-видавців (Library
Publishing Coalition, LPC), та ін.
• В Україні бібліотеки ВНЗ розпочали:
• - організацію інституціональних репозитаріїв – із 2007р.;
• - надання видавничих послуг при створенні електронних
журналів на платформі OJS – із 2011р.

9. КУДИ ІНТЕГРУВАТИСЯ?
• 1. Для репозитаріїв –
– до міжнародних і національних систем відкритих цифрових
архівів:
• ROAR (Registry of Open Access Repositories, http://roar.eprints.org );
• OpenDOAR (Directory of Open Access Repositories, http://www.
opendoar.org);
• SSMОUА (Simple Search Metadata in Оpen Ukraine Аrchives, http://oai.
org.ua/).
• 2. Для наукових видань –
– до різноманітних світових баз даних науково-технічної інформації:
– - реєстраційних систем і каталогів – UlrichswebTM Global Serials Directory,
OCLC-WorldCat, DOAJ та ін.,
– - наукометричних систем разного рівня – Web of Science, Scopus, Google
Scholar, eLIBRARY.ru, CiteFactor, DRJI, Index Copernicus, Global Impact
Factor (GIF), Universal Impact Factor (UIF) та ін.;
– - пошукових служб і метасховищ наукової інформації – DRIVER, BASE,
InnoSpace, ResearchBib, Polish Scholarly Bibliography, Україніка наукова та ін.

10. (продовження) КУДИ ІНТЕГРУВАТИСЯ?
3. Для окремих авторів та їх публікацій:
– самоархівування у тематичних та/або
мультидисциплінарних репозитаріях світу (ArXiv -
Physics; AgEcon: Agriculture and Applied Economics; CiteSeer -
Computer and Information Science; PubMed - Medicine;
Social Science Research Network – Social Sciences;
BEACON eSpace, Crystallography Open Database,
ePrints Soton – Engineering; e-LiS та ДокШир – Library and
Information Science; World Bank: Open Knowledge Repository ;
ArXiv; Zenodo; Figshare та ін.
– створення: авторських профілів вчених у пошукових
системах (Google Scholar, Scirus, Science Research Portal,
Science Research Portal, ResearchIndex, BASE та ін.) і
соціальних мережах (Mendeley, ResearchGate, Scientific
Social Community, Social Science Research Network, UniPHY ,
Computer Science Student Network, Connotea, NineSigma та
ін.);
– створення особистих сайтів і блогів дослідників (Пан
Бібліотекар, Могилянська бібліотекарка та ін.).

11. (продовження) КУДИ ІНТЕГРУВАТИСЯ?
• До цифрових колекцій університетських
бібліотек світу й національних бібліотек
різних країн
• Наприклад, Дніпропетровський національний університет
залізничного транспорту ім. академіка В. Лазаряна своєю
періодикою представлений в: University of Cambridge (Велика
Британія), UNIVERSIA (Іспанія), The Grove Online Library (Велика
Британія), California Staty University (США), Monash University
(Австралія), Erasmus Universiteit Rotterdam (Німеччина), University
Georgia (США), Charles University in Prague (Чехія), Education for
Scotland (Шотландія), State Library of New South Wales (Австралія),
University of Sainte-Anne (Канада), Syracuse University (США), Search
Texas A & M University-San Antonio Library (США), Simpson University
(США), Leiden University (Німеччина), University of Groningen
(Нідерланди), University of Hong Kong (Китай), National library of
Australian (Австралія) та ін. Leiden University (Німеччина), University of
Groningen (Нідерланди), University of Hong Kong (Китай), National
library of Australian (Австралія), University of Windsor (Канада),
University of Oxford (Великобританія), BABORD (асоціація
університетів Франції), Stockholm University (Швеція) та ін.

12. НАУКОМЕТРИЧНІ БД
• Наукометрична база даних (НБД) – це
сукупність, що складається з
бібліографічної БД, котра містить повний
набір метаданих публікації, та
наукометричного інструментарію для
встановлення взаємозв'язків між публікаціями
з метою визначення індексів їх цитування.
• Наукометричні БД, за допомогою яких
визначається рівень публікаційної активності
вчених і впливовість наукових видань,
проводяться аналітико-прогностичні
дослідження по регіонах і галузях науки,
можна розділити на три основні рівневі
групи.

13. (продовження) НАУКОМЕТРИЧНІ БД
• 1. Національні НБД - Российский индекс научного
цитирования (РІНЦ), Chinese Science Citation Index
(Китай), Taiwan Humanities Citation Index (Тайвань),
Citation Database for Japanese Papers (Японія),
Malaysian Citation Index – MyCite (Малайзія), Islamic
World Science Citation – ISC (57 исламских
государств), Australian Transport Index – ATRI
(Австралія и Нова Зеландія), Polish Scholarly
Bibliography (Польша), Canadian Periodicals (CPI.Q –
Канада), Indian Science Citation Index (Індія), Serbian
Citation Index (Сербія), Turkey Citation Index (Турція),
Sri Lanka Science index (Шри-Ланка), ряд НБД Іспанії:
Espaсolas Journals of Social Sciences and Humanities
–– RESH (гуманітарні та суспільні науки), Potential
impact factor in the Spanish (біомедицина), Іmpact
Index of Spanish Journal of Legal Studies (юридичні
науки), Український індекс наукового цитування та ін.

14. (продовження) НАУКОМЕТРИЧНІ БД – УКРАЇНСЬКИЙ
ІНДЕКС НАУКОВОГО ЦИТУВАННЯ http://uincit.uran.ua/

15. (продовження) НАУКОМЕТРИЧНІ БД
2. НБД із конкретних областей знань - Chemical Abstract
Service (хімія), Engineering Index – Compendex
(інженерні та прикладні науки), MathSciNet
(математика), CitEc (економіка), INIS Atomindex
(ядерні дослідження), DBLP и CiteSeerX (комп’ютерні
та інформаційні науки), IEEE Xplore (електротехніка,
інформатика та електроніка) тощо.

16. (продовження) НАУКОМЕТРИЧНІ БД
3. Міжнародні політематичні БД –
Web of Science, Scopus, Google
Scholar, Index Copernicus

17. • Необхідно мати на увазі, що кожна з
наукометричних систем має свої
індекси цитування. З якихось окремих
моментів ці індекси можуть
відрізнятися, але в основному -
збігаються.
• У той же час, це означає, що в різних
НБД автор однієї і тієї ж статті може
мати неоднакові показники цитування

18. МЕРЕЖЕВА НЕФОРМАЛЬНА
КОМУНІКАЦІЯ
Сьогодні в усьому світі спостерігається посилення
ролі, визнання важливості й цінності неформальної
наукової комунікації. Саме мережева неформальна
комунікація вчених і підтримка ними руху Відкритого
Доступу до результатів наукових досліджень поклали
початок нової моделі передавання знань – Відкритої науки.
Неформальна наукова комунікація теж має методику
оцінки – Альтметрикс. Її суть полягає у підрахунку
згадувань наукової роботи в Інтернеті: в соціальних
мережах (Google+, Mendeley, LinkedIn, та ін.), онлайнових
менеджерах даних (Zotero, Connotea та ін.) на сайтах
університетів й окремих дослідників, у їхніх блогах,
мікроблогах (Twitter)…

19. ІНФОМЕТРІЯ
• Складові інфометрії:
• БІБЛІОМЕТРІЯ
• НАУКОМЕТРІЯ
• КІБЕРМЕТРІЯ (Вебометрія,
Альтметрикс)
• Завдяки даним складовим інфометрія
досліджує документи через призму
авторства наукових шкіл, установ,
предметної галузі, країни або регіону

20. НОВА НАУКОВО-ВИДАВНИЧА МОДЕЛЬ
«LIBRARY РUBLISHING»
В УНІВЕРСИТЕТСЬКИХ БІБЛІОТЕКАХ
УКРАЇНИ ТА СВІТУ
• Однією з найбільш креативних і затребуваних
університетськими спільнотами світу є
цифрова послуга бібліотек – «Бібліотечне
видавництво».
• Див. у:
• Колесникова, Т. Новая научно-издательская модель
«Library Рublishing» в университетской библиотеке /
Татьяна Колесникова, Алла Миргородская // Первая
Всеукраинская конференция «Современные
издательства высших учебных заведений» (23-26
сентября 2014 г.). – Mode of аccess :
DOI : 10.6084/m9.figshare.1204965 або
http://eadnurt.diit.edu.ua/jspui/handle/123456789/2781

21. Науково-освітні Електронні
бібліотеки (Електронні
бібліотечні системи ВНЗ)
• Електронна бібліотека ВНЗ як
основний електронний науково-
освітній ресурс, що забезпечує
роботу з повними текстами,
дозволяє розвантажити АБІС
бібліотеки та налагодити ефективну
роботу з видавничою літературою

22. • На сьогодні місія університетської
бібліотеки трансформувалася:
в більш загальному вигляді вона
перейшла від управління
науковими продуктами до
управління науковими процесами
(Lougee, W. P. Diffuse Libraries:
Emergent Roles for the Research Library
in the Digital Age)

23. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
• Колесникова Т. А. Библиотека высшей школы и новая сфера информационного
взаимодействия // Материалы II-й международ. науч.-практ. конф. «Библиотека
высшей школы на новом этапе развития социальных коммуникаций». –
Днепропетровск, 2013. – С. 64–70. – Режим доступа:
http://eadnurt.diit.edu.ua/jspui/handle/123456789/1776
• Колесникова, Т. А. Интеграция украинской отраслевой научной периодики в
мировое научно-информационное пространство: проблемы и решения / Т. А.
Колесникова // Наука та прогрес транспорту. Вісн. Дніпропетр. нац. ун-ту залізн.
трансп. – 2013. – № 6. – С. 7–22. – Режим доступу:
http://eadnurt.diit.edu.ua:82/jspui/handle/123456789/2066
• Колесникова, Т. Бібліотека ВНЗ: відповідальність за поширення результатів
наукових досліджень / Тетяна Колесникова // Вища школа. – 2014. – № 4(118). –
С. 7–26. – Режим доступу http://eadnurt.diit.edu.ua/jspui/handle/123456789/2416
• Колесникова, Т. Новая научно-издательская модель «Library Рublishing» в
университетской библиотеке / Татьяна Колесникова, Алла Миргородская //
Первая Всеукраинская конференция «Современные издательства высших
учебных заведений» (23-26 сентября 2014 г.). – Mode of аccess :
DOI : 10.6084/m9.figshare.1204965 або
http://eadnurt.diit.edu.ua/jspui/handle/123456789/2781

24. ДякуюДякую
за увагу!за увагу!