Se ha denunciado esta presentación.
Utilizamos tu perfil de LinkedIn y tus datos de actividad para personalizar los anuncios y mostrarte publicidad más relevante. Puedes cambiar tus preferencias de publicidad en cualquier momento.
Гірський клуб “ЕКСТРЕМ”, м. Львів Курс лекцій “Школа альпінізму” (Початкова підготовка - 1)  (Підготовлено на основі книжк...
Основні поняттяВідразу домовимося, що в подальшому ми будемо розглядати техніку стосовнолише для альпінізму. Застосування ...
Точка страховки - страхувальний елемент, закріплений на гірському рельєфі змаксимальною ефективністю. Мотузка вщовкуєтся в...
ПЕРЕСУВАННЯ ПО СКЕЛЬНОМУ РЕЛЬЄФУ         Техніка пересування по скелях - основа альпінізму.Починається вона там, де ми не ...
Легкі скелі для руху та збереження рівноваги іноді вимагають допомогирук. Численні в основному великі зачіпки та виступи п...
На важких скелях зачіпки відносно невеликі і розташовані далеко однавід одної. Навіть для хороших скелелазів тут починають...
Технічні труднощі - лише частина загальної оцінки труднощі маршруту.Складність сходження не може бути якимось чином виміря...
Категорії складності скелелазних маршрутів. За типом рельєфу альпіністські маршрути підрозділяються на скельні, сніжно-льо...
I - Дуже легко - необхідні знання азів техніки. Опори для ніг надійні, прийоми      практично будь-які. Збереження рівнова...
А1 - гаки, на які навішують драбинки, забиті в                                           надійні тріщини. Перехід з опори ...
СПОРЯДЖЕННЯМотузка (шнурок) для альпініста - найважливіша частинаспорядження. Вона повинна втримати в разі зриву,запобігти...
Процес виробництва шнуркаБудова шнурка:•   Внутрішні нитки, косички•   Зовнішня оплетка•   Кольорова нитка, що визначає рі...
Нова основна (одинарна) мотузка повинна витримувати 5 ривків, а зусилляглухого ривка не повинно перевищувати 1200 кг. У на...
Загальноприйнята довжина мотузки - 40 м, в навчальних цілях інодівикористовують 30-метрові кінці. Для спортивних сходжень ...
Страхувальна система - один зосновних предметів спорядження,що забезпечує безпеку альпініста.Складається з грудної обвязки...
Скельні гаки необхідні для організації страховки і пересування на скельнихмаршрутах.                                      ...
Гаки    з    легованих    сплавів     найбільш                                                 перспективні (мал. 167). У ...
Швелер                                    Якір          Горизонтальний гакY-подібний   Z-подібний                         ...
За даними випробувань мякий гак у середньому витримує навантаження до 700 кг і дуже рідко -1000 кг. Таким чином, майбутнє ...
Вертикальний гак під дією ривка висмикується із                                      тріщини; при раціональній конструкції...
Ми не розглядаємо детально шлямбурні гаки, як не властиві для спортивногоальпінізму. Але на технічно складних сходженнях і...
Закладні елементи. Міцність страхувальної точки, що                      утворюється за допомогою закладеного елементу (за...
Стопери широко поширені зважаючи на простотуконструкції, зручність і надійність. Вони мають формуклину з кутом між гранями...
Стопер "лисяча голова" (мал. 172) відрізняється від звичайного кутом                 скосу і кріпленням на одинарному трос...
Різновидності гекс
Зовсім недавно зявилася закладка, щоотримується із звичайного асиметричного гекса,якщо в останнього вирізати середини робо...
Установка закладок у відколи - відповідальний і                                            небезпечний елемент їх використ...
Циліндричні закладки являють собою циліндр (мал. 177),                         на поверхню якого нанесена глибока накатка ...
Т-подібні закладки (мал. 179) застряють в                                         тріщинах шириною від 1 до 10 см. Для уст...
Скельний якір. Закладка у формі якоря виготовляється звисоколегованої сталі товщиною від 1 до 4 мм (мал. 181) ізастосовуєт...
На відміну від інших типів закладок, ексцентрики (мал. 182)                           підходять для широкого діапазону трі...
Використанню закладних елементів на сходженнях повинні передувати серйозніпрактичні заняття та тренування в реальних скель...
До закладних елементів відносяться і так звані небесні гаки (скай-хук) дляорганізації штучних точок опори (мал. 186). Тонк...
Френд (cam) — страхувальне пристосування, використовуване в альпінізмі для страховки вщілинах. Складається з міцного стриж...
Ширина тріщин, щоперекриваютьсякамалотом певногономеру.
Карабін — основний сполучний пристрій в скелелазінні, альпінізмі, промисловому альпінізмі, спелеології, парашутному спорті...
Форма карабінів. Карабіни повинні мати таку форму, щоб мимоволі правильнорозташовуватися в руці і на мотузці. Формою караб...
Основні правила використання карабінів. Поводьтеся з карабінами акуратно.Навантажуватися повинна “довга” сторона карабіна,...
Догляд за карабінами. Користуйтеся лише справними карабінами: Поверхнякарабіна не повинна мати тріщин, задирок, пропилів, ...
Найбільш небезпечний випадок навантаження карабіна - при перегині мотузки на ньому в 180 ° під час страховки, коли на кара...
Молотки скельні служать не тільки для забивання гаків, але і для обробкискельних виступів при організації страховки. Метал...
Відтяжка — петля з міцної капронової стропи різної довжини (для альпінізму 20– 30 см, для скелелазіння 10 – 15 см зшита бе...
Спускові пристрої.Шайба Штіхта (мал. 191) в поєднанні з карабіном на гаку або на грудній обвязці -нині одне з найпростіших...
Вісімка створена для спусків, але успішно застосовується і при динамічнійстраховці. Використання вісімки (мал. 192) для ст...
Грі-грі — пристосування для організації страховки і швидкісного спуску(дюльферу) в альпінізмі і скелелазінні. Пристрій роз...
Вузол УІАА дозволяє проводити страховку першого однією або двома руками,видаючи або вибираючи страховочну мотузку через ка...
Всі зазначені вище гальмівні системи істотно полегшують роботу страхуючого,однак застосовувати їх треба з обережністю і ті...
Амортизатори.                                               Одна група амортизаторів –                                    ...
Друга група амортизаторів – стрічкові розривні.Стрічковий амортизатор є енергопоглинаючимпристроєм, що працює на принципі ...
Жумар - елемент спорядження альпіністів і скелелазів, застосовується дляпідйому по вертикальних поручнях і ін. Жумар є мех...
Затиски. Основне використання – підйом по закріпленому шнурку, підніманнявантажів, рятувальні роботи. За принципом роботи ...
Драбинки. У вільному лазіння на                                                          гранично складному рельєфі та при...
ОСНОВНІ ПРАВИЛА ПЕРЕСУВАННЯ ПО СКЕЛЯХ1. Перед початком підйому потрібно уважно оглянути скелю і намітити маршрут   залежно...
Взагалі по скелях ходять, а не лазять. Навіть на крутих і складних скелях йдуть восновному на ногах, а руки виконують допо...
Пересування по скельному рельєфу, спорядження, страховка
Пересування по скельному рельєфу, спорядження, страховка
Пересування по скельному рельєфу, спорядження, страховка
Пересування по скельному рельєфу, спорядження, страховка
Пересування по скельному рельєфу, спорядження, страховка
Пересування по скельному рельєфу, спорядження, страховка
Пересування по скельному рельєфу, спорядження, страховка
Пересування по скельному рельєфу, спорядження, страховка
Пересування по скельному рельєфу, спорядження, страховка
Пересування по скельному рельєфу, спорядження, страховка
Пересування по скельному рельєфу, спорядження, страховка
Пересування по скельному рельєфу, спорядження, страховка
Пересування по скельному рельєфу, спорядження, страховка
Пересування по скельному рельєфу, спорядження, страховка
Пересування по скельному рельєфу, спорядження, страховка
Пересування по скельному рельєфу, спорядження, страховка
Пересування по скельному рельєфу, спорядження, страховка
Пересування по скельному рельєфу, спорядження, страховка
Пересування по скельному рельєфу, спорядження, страховка
Пересування по скельному рельєфу, спорядження, страховка
Пересування по скельному рельєфу, спорядження, страховка
Пересування по скельному рельєфу, спорядження, страховка
Пересування по скельному рельєфу, спорядження, страховка
Пересування по скельному рельєфу, спорядження, страховка
Пересування по скельному рельєфу, спорядження, страховка
Пересування по скельному рельєфу, спорядження, страховка
Пересування по скельному рельєфу, спорядження, страховка
Пересування по скельному рельєфу, спорядження, страховка
Пересування по скельному рельєфу, спорядження, страховка
Пересування по скельному рельєфу, спорядження, страховка
Пересування по скельному рельєфу, спорядження, страховка
Пересування по скельному рельєфу, спорядження, страховка
Пересування по скельному рельєфу, спорядження, страховка
Пересування по скельному рельєфу, спорядження, страховка
Пересування по скельному рельєфу, спорядження, страховка
Пересування по скельному рельєфу, спорядження, страховка
Пересування по скельному рельєфу, спорядження, страховка
Пересування по скельному рельєфу, спорядження, страховка
Пересування по скельному рельєфу, спорядження, страховка
Пересування по скельному рельєфу, спорядження, страховка
Пересування по скельному рельєфу, спорядження, страховка
Пересування по скельному рельєфу, спорядження, страховка
Пересування по скельному рельєфу, спорядження, страховка
Пересування по скельному рельєфу, спорядження, страховка
Пересування по скельному рельєфу, спорядження, страховка
Пересування по скельному рельєфу, спорядження, страховка
Пересування по скельному рельєфу, спорядження, страховка
Пересування по скельному рельєфу, спорядження, страховка
Пересування по скельному рельєфу, спорядження, страховка
Пересування по скельному рельєфу, спорядження, страховка
Пересування по скельному рельєфу, спорядження, страховка
Пересування по скельному рельєфу, спорядження, страховка
Пересування по скельному рельєфу, спорядження, страховка
Пересування по скельному рельєфу, спорядження, страховка
Пересування по скельному рельєфу, спорядження, страховка
Пересування по скельному рельєфу, спорядження, страховка
Пересування по скельному рельєфу, спорядження, страховка
Пересування по скельному рельєфу, спорядження, страховка
Пересування по скельному рельєфу, спорядження, страховка
Пересування по скельному рельєфу, спорядження, страховка
Пересування по скельному рельєфу, спорядження, страховка
Пересування по скельному рельєфу, спорядження, страховка
Пересування по скельному рельєфу, спорядження, страховка
Пересування по скельному рельєфу, спорядження, страховка
Пересування по скельному рельєфу, спорядження, страховка
Пересування по скельному рельєфу, спорядження, страховка
Пересування по скельному рельєфу, спорядження, страховка
Пересування по скельному рельєфу, спорядження, страховка
Пересування по скельному рельєфу, спорядження, страховка
Пересування по скельному рельєфу, спорядження, страховка
Пересування по скельному рельєфу, спорядження, страховка
Пересування по скельному рельєфу, спорядження, страховка
Пересування по скельному рельєфу, спорядження, страховка
Пересування по скельному рельєфу, спорядження, страховка
Пересування по скельному рельєфу, спорядження, страховка
Пересування по скельному рельєфу, спорядження, страховка
Пересування по скельному рельєфу, спорядження, страховка
Пересування по скельному рельєфу, спорядження, страховка
Пересування по скельному рельєфу, спорядження, страховка
Пересування по скельному рельєфу, спорядження, страховка
Пересування по скельному рельєфу, спорядження, страховка
Пересування по скельному рельєфу, спорядження, страховка
Пересування по скельному рельєфу, спорядження, страховка
Пересування по скельному рельєфу, спорядження, страховка
Пересування по скельному рельєфу, спорядження, страховка
Пересування по скельному рельєфу, спорядження, страховка
Пересування по скельному рельєфу, спорядження, страховка
Пересування по скельному рельєфу, спорядження, страховка
Пересування по скельному рельєфу, спорядження, страховка
Пересування по скельному рельєфу, спорядження, страховка
Пересування по скельному рельєфу, спорядження, страховка
Пересування по скельному рельєфу, спорядження, страховка
Пересування по скельному рельєфу, спорядження, страховка
Пересування по скельному рельєфу, спорядження, страховка
Пересування по скельному рельєфу, спорядження, страховка
Пересування по скельному рельєфу, спорядження, страховка
Пересування по скельному рельєфу, спорядження, страховка
Próxima SlideShare
Cargando en…5
×

Пересування по скельному рельєфу, спорядження, страховка

3.024 visualizaciones

Publicado el

Пересування по скельному рельєфу, спорядження, страховка

Publicado en: Deportes
  • Sé el primero en comentar

Пересування по скельному рельєфу, спорядження, страховка

  1. 1. Гірський клуб “ЕКСТРЕМ”, м. Львів Курс лекцій “Школа альпінізму” (Початкова підготовка - 1) (Підготовлено на основі книжки “Школа альпінізму” під редакцією П. П. Захарова) Лекції № 10 - 11 Пересування поскельному рельєфу, спорядження,організація страховки
  2. 2. Основні поняттяВідразу домовимося, що в подальшому ми будемо розглядати техніку стосовнолише для альпінізму. Застосування страховки для інших цілей принципово несильно відрізняється і в даній роботі не розглядається.Отже, основні поняття, з якими ми зіткнемося в даній роботі:Сходження - невмотивовані дії, що робляться групою людей (від одного до кількохсот осіб), що мають, тим не менш, мету - досягти вершини гори по обраному нимишляху, більш-менш складному, залишити там записку, а потім максимальношвидко спуститися вниз.Звязка - двоє або більше осіб, повязаних однією мотузкою.Мотузка (шнурок) - спеціальна мотузка, сертифікована за стандартом UIAA(подробиці нижче), або за своїми властивостями максимально наближена доцього стандарту.Страховка - ряд заходів, спрямованих на запобігання можливості отриманнятравм учасникам сходження в результаті їх падіння з більшою чи меншої висотина непідготовлену для цього поверхню гірського рельєфу.Станція (або база, пункт страховки) - максимально зручне місце, з якогоздійснюється страховка. Станція обладнується надійними точками страховки(зазвичай - не менше 2 точок страховки), які блокуються між собою.
  3. 3. Точка страховки - страхувальний елемент, закріплений на гірському рельєфі змаксимальною ефективністю. Мотузка вщовкуєтся в точку страховки задопомогою карабіна. Бажано застосування відтяжок для більш вільного рухумотузки.Карабін - металевий виріб, сталевий, титановий або дюралюмінієвий, з муфтоюабо без неї.Система - складається з нижньої системи (альтанки) і верхньої системи (грудноїобвязки), або тільки з нижньої, одягається на людину. Мотузка прив’язується досистеми або приєднується до системи за допомогою карабіна з муфтою.Гальмівний пристрій - металевий виріб для створення додаткового тертя приспуску по мотузці вниз або при страховці. Наприклад: вісімка, стакан, шайбаШтіхта, Grigri.Нижня страховка - страхувальник знаходиться нижче людини, яку він страхує.Верхня страховка - страхувальник знаходиться вище страхуючого (першийприймає другого).
  4. 4. ПЕРЕСУВАННЯ ПО СКЕЛЬНОМУ РЕЛЬЄФУ Техніка пересування по скелях - основа альпінізму.Починається вона там, де ми не можемо пересуватися без допомогирук, і ґрунтується на вмінні альпініста пристосовуватися доособливостей скельного рельєфу, на виборі найбільш зручного табезпечного шляху підйому, на застосуванні відповідних технічнихприйомів і використання спорядження. Пересування по скелях частовимагає великої фізичної сили, витривалості, що відповідає морально-вольової підготовленості. Тому сучасну техніку скелелазіннярозглядають не тільки як уміння долати складний скельний рельєф,але і як сукупність фізичної, технічної і психологічної підготовки.Початківцю альпіністові потрібні лише первинні навички пересуванняпо скелях. Високу фізичну, технічну і психологічну підготовку необхідновиробляти на тренуваннях, вивчаючи окремі елементи скелелазіння, зяких і складається майстерність.Складність проходження скельного маршруту залежить від крутостісхилу, форми рельєфу, ступеня розчленованості скельної поверхні.
  5. 5. Легкі скелі для руху та збереження рівноваги іноді вимагають допомогирук. Численні в основному великі зачіпки та виступи при сильнорозчленованому рельєфі. Скелі часто зруйновані і тому небезпечні. Дляпроходження необхідні впевненість і сміливість.На скелях середньої складності пересуваються переважнонайпростішим способом - як по сходах (мал. 165). Збереження рівновагиі просування неможливі без допомоги рук. Необхідна страховкамотузкою. Можливий одночасний рух для досвідчених альпіністів. Мал. 165. Принцип руху по скелях
  6. 6. На важких скелях зачіпки відносно невеликі і розташовані далеко однавід одної. Навіть для хороших скелелазів тут починаються труднощі.Одночасний рух небезпечний, зявляється необхідність у попереміннійстраховці і застосуванні спеціального спорядження. На спуску взалежності від крутизни - лазіння або спуск по закріпленій мотузці.На дуже важких скелях (крутизною 90°) стіни з негативним ухилом,карнизи. Тут рух здійснюється на межі людських можливостей звикористанням штучних точок опори, драбинок, майданчиків, іншихспеціальних засобів. Вироблене постійним тренуванням уміння,відточена техніка, запас сил, впевнена робота з мотузкою ідопоміжними засобами - необхідні якості при роботі звязки. Доцільновикористовувати подвійну мотузку.По надскладним скелям найкращі спортсмени ще можуть лазитивільним лазіння. Малі зачіпки і численні ділянки, подоланні лише натерті, вимагають більшої кількості пунктів страховки з малимивідстанями між ними. Часто необхідні штучні точки опори (ШТО), длястворення яких застосовуються гаки, драбинки, платформи.
  7. 7. Технічні труднощі - лише частина загальної оцінки труднощі маршруту.Складність сходження не може бути якимось чином виміряна. Вонавстановлюється шляхом порівняння оцінок складності різних ділянокмаршруту, даних досвідченими альпіністами, і може бути дещосубєктивною. Крутизна стіни сама по собі не впливає на оцінку.Бувають гладкі гранітні стіни, які вже при крутості 65° оцінюються якнадважкі, і бувають прямовисні вапнякові стіни, які проходяться доситьлегко і просто.Основний принцип скелелазіння - економне і безпечне проходженнямаршруту. Витрата фізичних сил суттєво знижується за рахуноктехнічної підготовленості спортсмена, раціонального і економногорозподілу сил, чергування навантажень на різні групи мязів.Пошук можливих точок опори, визначення їх надійності, використання їхна мало розчленованому рельєфі вирішуються в техніці скелелазіння,заснованої на терті, розпорі, тонкій рівновазі, спритності та сміливості.
  8. 8. Категорії складності скелелазних маршрутів. За типом рельєфу альпіністські маршрути підрозділяються на скельні, сніжно-льодові і комбіновані. Розрядні норми передбачають наявність досвіду скельних ікомбінованих сходжень. Чисто льодово-сніжних маршрутів у класифікаціїнебагато, і за отриманий на них досвід вони фактично прирівнюються докомбінованих. Віднесення маршруту до скельного або комбінованогоздійснюється за переважанням складних місць, що визначають категоріюскладності. Поряд з сходження на вершини класифікуються також траверси -проходження не менше двох вершин, причому спуск з попередньою вершиниповинен відбуватися в напрямку подальшої і здійснюватися не по шляху підйому. І сходження і траверси можуть по-різному класифікуватися для літніх і зимовихсходжень. Так категоровані маршрути у Карпатах ідуть в залік тільки припроходженні їх взимку.У залік на розряди і звання з альпінізму приймаються маршрути наступнихкатегорій: 1Б, 2А, 2Б, ЗА, 3Б, 4А, 4Б, 5А, 5Б, 6А, 6Б. При проходженні їх узимкубіля категорії дописується маленька буква “з”, наприклад: 1Бз.У країнах бувшого СРСР використовується принцип категорування всьогомаршруту по сукупності всіх його ділянок. За кордоном дещо інша система, якаґрунтується на класифікації окремих ділянок. Елементи такої системизастосовуються і у нас. Так, схема маршрут в символи УІАА передбачаєобов’язкову оцінку складності кожної окремої ділянки.
  9. 9. I - Дуже легко - необхідні знання азів техніки. Опори для ніг надійні, прийоми практично будь-які. Збереження рівноваги на перенесення тіла великих зусиль не викликають. В загальному - неважко.II - Легко - для збереження рівноваги потрібен життя, вибір опор і прийомів різноманітний, перенесення тіла вимагає достатніх зусиль, необхідні деякі знання з техніки пересування.III- Середні труднощі - вибір сходинок (опор) не обмежений, але не всі вони забезпечують зручність і надійність. Пересування - на ногах, руки використовуються для збереження рівноваги та забезпечення плавного переносу ніг,IY- Важко - вибір опор і прийомів обмежений. Ті, що допустимі, маневреності і впевненості не забезпечують. Для руху та збереження рівноваги докладати значних зусиль.Y - Дуже важко - опор мало, не всі надійні, вимагають ретельного випробування, а вибір шляху і прийомів - серйозних роздумів; для збереження рівноваги та переносу тіла знадобляться великі зусилля і спритність.YI - Вкрай важко - опор дуже мало, вибір прийомів досить обмежений. Збереження рівноваги та пересування вимагають спритності та сили, аж до максимальних зусиль. Часто потрібна допомога напарника.При лазінні із застосуванням штучних точок опори (підвішуються на гаки драбинки, петлі, платформи) складність оцінюється за 4-бальною шкалою: А1, А2, АЗ, А4.
  10. 10. А1 - гаки, на які навішують драбинки, забиті в надійні тріщини. Перехід з опори на опору і збереження рівноваги - легкі, обидві ноги на скелі, фіксація другої мотузки не потрібна. А2 - гаки в незручних місцях, збереження рівноваги утруднено. При роботі з драбинками обидві ноги на скелі. Фіксація другим шнурком необовязкова. A3 - пересування по ненадійним тріщинам з використанням серії спеціальних гаків. Ноги зависають. Потрібно фіксація другою мотузкою. Подолання карнизів. A4 - тільки спеціальні гаки, забиті в ненадійні тріщини. Велика серія переходів з опори на опору при обовязковій фіксації другим шнурком Ноги зависають. Подолання великих карнизів, стель. Ділянки скельних маршрутів, де використовуються шлямбурні гаки, за класифікацією УІАА позначаються з індексом "е" і з зазначенням довжини в метрах, наприклад: VI-, А4, е - 15 м, або 40 м (загальна довжина ділянки)Мал. 111. Порівняльна табличка категорій V + , 800 - на 20-м АЗ, е - 7м.складностей маршрутів у різних системах.
  11. 11. СПОРЯДЖЕННЯМотузка (шнурок) для альпініста - найважливіша частинаспорядження. Вона повинна втримати в разі зриву,запобігти зриву, тобто необхідна для страховки. Крім того,мотузка служить для підйому по ній, спуску, витягуваннювантажу, рятувальних цілей.Загальноприйнята конструкція мотузки - несуча серцевина,що складається з паралельного пучка волокон або ниток ізсинтетичних матеріалів, і запобіжна оплетка. Ці елементи івизначають пружньо-міцнісні характеристики мотузки.Будь-яким синтетичним матеріалам властиві високапружність і значне внутрішнє тертя, що сприяє поглинаннюенергії. Разом з тим для таких матеріалів і конструкційхарактерне явище старіння, а також часткової втратиміцності властивостей після ривка, близького дограничного для даного матеріалу.Першорядна властивість мотузки - її здатністьпомякшувати ривок. Порівняти різні мотузки можнашляхом випробувань нормальним ривком за методикою,запропонованої УІАА.
  12. 12. Процес виробництва шнуркаБудова шнурка:• Внутрішні нитки, косички• Зовнішня оплетка• Кольорова нитка, що визначає рік випуску шнурка
  13. 13. Нова основна (одинарна) мотузка повинна витримувати 5 ривків, а зусилляглухого ривка не повинно перевищувати 1200 кг. У найкращих імпортних зразківвоно може бути і меншим. Підвищена жорсткість штатної мотузки призводить дозбільшення навантажень на весь страховочний ланцюг. Тому при роботі зіштатною мотузкою так важливо для забезпечення безпеки володіти технікоюдинамічної страховки.Крім того, з метою забезпечення безпеки на всіх сходженнях, де можливий зривпершого з вільним падінням, потрібно користуватися подвійною мотузкою, тимбільше що на гострих скельних виступах кожна з мотузок наражається нанебезпеку, а подвійна дає можливість маневрування, в тому числі у рятувальнихзаходах.В навчальних цілях рекомендується застосовувати подвійну мотузку на ключовихділянках маршрутів 3 к. с., а починаючи з 4 к. с. широко використовуватиподвійну мотузку як на скельних, так і на комбінованих маршрутах.Сучасна техніка страховки мотузкою передбачає дублювання. Коли на маршрутізабивається багато гаків, кожну мотузку слід пропускати через різні гаки, щодозволяє досить легко протягати через них мотузку і при необхідності підтягуватилізучого.
  14. 14. Загальноприйнята довжина мотузки - 40 м, в навчальних цілях інодівикористовують 30-метрові кінці. Для спортивних сходжень можутьзастосовуватися мотузки довжиною 42, 45 і навіть 50 м.На скелелазних маршрутах деколи потрібна мотузка і 60 м. Репшнур - тонка допоміжна мотузка діаметром 6 - 7 мм, виготовляється з тих же синтетичних матеріалів, що і мотузка, витримує на розрив до 300 кг. Реальна міцність репшнура, на яку впливають такі фактори, як старіння, температура, світло, волога, приблизно 100 кг. Репшнур використовується тільки для допоміжних цілей. Категорично заборонено застосовувати одинарний репшнура як елемент страхувального ланцюга.
  15. 15. Страхувальна система - один зосновних предметів спорядження,що забезпечує безпеку альпініста.Складається з грудної обвязки(верхньої системи) та нижньоїсистеми, працює за принципомпарашутної системи.
  16. 16. Скельні гаки необхідні для організації страховки і пересування на скельнихмаршрутах. Мал. 166. Забивки скельних гаків: а - правильне положення гака в тріщині; б - відгинання гаків, якщо тріщина коротша гака; в - використання петлі для укорочення важеля при неповному забивання гака; г-правильне і небезпечне (без мякої петлі) положення гака на перегиніЗа конструкцією гак являє собою клин з вушком, що спирається на скелю післязабивання в тріщину (мал. 166). Гаки можуть бути вертикальними,горизонтальними і універсальними. Виготовляються вони зі сталі ззагартуванням бойка, титанових сплавів, сплавів молібдену (найбільш міцнігаки), сплавів алюмінію (особливо гарні клини для широких тріщин).
  17. 17. Гаки з легованих сплавів найбільш перспективні (мал. 167). У всіх скельних гаків робоча частина звужується до кінця гака. Така конусність полегшує забивання гака, забезпечує його максимальне заклинювання у тріщині що звужується, дозволяє розхитувати гак при вибиванні. При забиванні в тріщину гак, дотримуючись її конфігурації, щільно застрягає в ній. Зручні Y-подібні, П-подібні гаки, Д-подібні коробb. При забиванні їх у тріщину перетин пружно деформується й забезпечує необхідні розпори і тертя. Такі гаки виготовляються з міцних сталей. За даними комісії УІАА, добре забитий твердий гак може витримати ривок до 2000 кг. Несуча здатність мяких гаків значною мірою обумовлена тертям об стінки тріщини. При збільшенні навантаження гак згинається. Сила ривка при цьому працює на виривання і гак легко вискакує.Мал. 167. Скельні гаки:а - вертикальні; б -горизонтальні; в - укорочені; г - комбіновані;д - профільні; е - гаки з високолегірованихсталей
  18. 18. Швелер Якір Горизонтальний гакY-подібний Z-подібний Вертикальний гак Горизон- тальний гак Універсальний гак Титановий швелер
  19. 19. За даними випробувань мякий гак у середньому витримує навантаження до 700 кг і дуже рідко -1000 кг. Таким чином, майбутнє належить твердим сталевим гакам. Показником міцності і надійності гака, забитого у тріщину скелі, є звук, що видається при ударах: у міру забивання він повинен підвищуватися по тону, а тон від останнього удару не повинен бути нижче, ніж від попереднього. Слід зазначити, що навіть у добре "співаючого" гака міцність закріплення в скелі коливається в значних межах. Мабуть, додавання зовнішнього навантаження ривка до внутрішніх сил системи "гак-тріщина" може перевершити межу її міцності. На мал. 168 показаний рівень надійності забитих гаків на заданому режимі навантаження ривка. Наприклад, ривок більше 1500 кг витримує всього 10% гаків. 100%-на надійність для горизонтальних гаків знаходиться на межі 500-600 кг, а для вертикальних - на рубежі 300 кг. Велика міцність горизонтальних гаків пояснюється сприятливою схемою сил - первинною є деформація клину, гака.Мал. 168. Рівень надійності забитих гаків назаданому режимі навантаження ривка:а - горизонтальні гаки; б-вертикальні гаки
  20. 20. Вертикальний гак під дією ривка висмикується із тріщини; при раціональній конструкції головки сила висмикування клина з тріщини дорівнює приблизно силі ривка (мал. 169). Отже, при страховці гаками на вертикалі необхідно здвоювати гаки на кожній страхувальній точці або застосовувати протравлення із зусиллям не більше 200 кг для горизонтальних гаків і 100 кг для вертикальних. Додавши до даних мал. 168 відомості по твердим гакам, ми зясуємо, що діапазон можливих значень величини ривка досить широкий. Мякі гаки Тверді гакиМал. 169. Сили, що впливають на У вертикальній тріщині 300-1000 кг 500-1500 кггоризонтальні (а) і вертикальні (б) В горизонтальній тріщині 600-1500 кг 1000-2000 кггакиЗасоби страховки на скелях в даний час розроблені досить добре. Необхіднолише памятати, що гак - слабка ланка в ланцюзі страховки.
  21. 21. Ми не розглядаємо детально шлямбурні гаки, як не властиві для спортивногоальпінізму. Але на технічно складних сходженнях і першопроходженнях кількашлямбурних гаків слід мати. Для проходження ділянок, не переборні іншимиспособами, для страховки на небезпечних місцях, для важких спусків і особливопри рятувальних роботах шлямбурні гаки бувають незамінні.Випробування показали, що сталеві шлямбурні гаки діаметром 8 мм при глибиніустановки не менш 20 мм забезпечують задовільну міцність; при поперечномунапрямку ривка зусилля виривання становить не менше 4-5 тонн. Шлямбурний гак забивний Шлямбурний гак розпірний зі зйомним вушком
  22. 22. Закладні елементи. Міцність страхувальної точки, що утворюється за допомогою закладеного елементу (закладки), визначається як формою тріщини в місці установки закладки, так і міцністю петлі, за яку кріпиться карабін. Статична міцність на розрив системи "Закладка - петля - карабін" для страховки повинна бути не менш подвоєного зусилля можливого ривка. Це означає, що петлю на закладці слід робити з основної страхувальної мотузки або з тросу діаметром не менше 3 мм. На противагу гакам закладки краще виготовляти з легких металів, наприклад з алюмінію Д-16-Т, хоча є мідні, латунні, сталеві і навіть пластмасові. Закладки мають різноманітне застосування для забезпечення безпеки, для страховки і як штучна точка опори. Заклинити закладку набагато швидше, ніж забити скельний гак,Мал. 170. Стопер зпетлею зі сталевого а вдало заклинена в щілину закладка в поєднанні з доситьтроса: міцною петлею витримує таке ж навантаження, як і гак.а - стандартнеположення стопера в Крім того, закладки, на відміну від гаків, зовсім не руйнуютьтріщині; скелі.б-варіантвикористання Існує більше трьох десятків різновидів закладок. Такий діапазонстопера обумовлений характером порід, що складають маршрути сходжень, бажанням мати точку страховки на будь-який випадок життя. Ми розглянемо лише ті, які найчастіше застосовуються в практиці альпінізму.
  23. 23. Стопери широко поширені зважаючи на простотуконструкції, зручність і надійність. Вони мають формуклину з кутом між гранями від 7 до 15 °. Такі кутинайчастіше зустрічаються в скельних тріщинах (мал.170).Стопер легко заклинити в тріщину, і він тримаєнадійно, якщо стикається з її стінками більшоючастиною своєї поверхні. Невеликі стопери можнавстановити в глибині тріщини або на самій поверхніміж нерівностями скель. Стопер можна заклинити вдвох положеннях. Загальноприйнята і найбільшбезпечна установка, при якій стопер входить втріщину меншим своїм перетином (мал. 170, а). Принеобхідності можна ставити стопер, як показано намал. 170 б, однак тут потрібно бути обачним, тому щов цьому положенні він може вискочити принеобережному русі.Стопери виготовляються в широкому діапазонірозмірів. На мал. 171 показані способи подовженняпетель.Мал. 171. Варіанти подовження петель: а - карабіном; б - стрічковоюпетлею з карабіном; в - зшитою петлею з карабіном; г – зав’язаноюпетлею з карабіном; д - петлею з основної мотузки з карабіном
  24. 24. Стопер "лисяча голова" (мал. 172) відрізняється від звичайного кутом скосу і кріпленням на одинарному тросі з петлею-коуш на іншому кінці троса. Кут скосу з кожного боку близько 10°, що дещо більше, ніж у звичайних стоперів. Іноді на трос надягають додатково мідні пластинки для розширення діапазону застосування закладки. Пластинки підтримуються пружиною і можуть обертатися навколо троса. Мал. 172. Стоппер "лисяча голова" Гекси мають форму шестигранної призми, сторони якої зрізані під кутом. Існує кілька варіантів гекс, що відрізняються формою перетину. Ми опишемо лише найбільш зручні зразки, зокрема асиметричні гекси, що допускають установку в чотирьох положеннях. Вони прекрасно тримаються на гладких тріщинах з невеликим звуженням. Асиметричні гекси можна ставити в тріщини різного розміру, залежно від способу установки (мал. 173):Мал. 173. Гекси і їхнє положення в тріщинах. а - при нахилі гекси в один бік виходить довгий, помірно клиновидний профільзаклинювання з необхідним обертальним моментом при навантаженні. Це звичайне положення гекси в тріщині; б - принахилі гекс в інший бік кут заклинювання стає менше, але обертальний момент при навантаженні збільшує тертя. Такийспосіб надійний для майже паралельних стінок тріщин. Ним користуються, коли тріщина велика для гекса одного розміру імала для гекси наступного за ним розміру;в - якщо тріщина сильно звужується донизу, гекси можна встановитивертикально; г - в більш широких тріщинах гекси ставлять торцями до стінок тріщини; д - завдяки своїй вдалій формі гекситримають і в горизонтальних тріщинах.
  25. 25. Різновидності гекс
  26. 26. Зовсім недавно зявилася закладка, щоотримується із звичайного асиметричного гекса,якщо в останнього вирізати середини робочихграней і закруглити ребра (мал. 174). На відмінувід інших гекс її можна заклинювати і як Т-подібну закладку. Оскільки ця закладка не дужесильно заклинює стінки тріщини, її вигіднозастосовувати на відколах.Мал. 174. Варіант закладкок типу гекса.
  27. 27. Установка закладок у відколи - відповідальний і небезпечний елемент їх використання для страховки. На схемі (мал. 175) переконливо показано взаємозвязок: чим тонше закладка (стопер) і чим глибше вона "провалилася" в відкол, тим менше небезпеки руйнування відколу, і навпаки.Мал. 175. Установка закладок у відкол Петлі на гексах можуть закріплюватися двома способами. Найчастіше так, як і у стопера, жорстко, що дозволяє використовувати для заклинювання обертальний момент. У другому способі петля проходить через закладку вільно. Тут можливо ще одне положення, але при цьому відсутній обертальний момент. На торцях закладок вирізують пази, в які пропускають мотузку петлі. При цьому закладку встановлюють торцями до стін тріщин (мал. 176).Гекси використовуються в тріщинах шириною від 13 мм до 8 см.Мал. 176. Закріплення петель в гексі:а, б - жорстке; в - наскрізне
  28. 28. Циліндричні закладки являють собою циліндр (мал. 177), на поверхню якого нанесена глибока накатка (як на муфті карабіна). Циліндри виготовляють невеликих розмірів, а для петель використовують трос. Бічні грані зазвичай зрізають під невеликим кутом, що дозволяє встановлювати закладки поперек діаметру. Застосовуються такі закладки в самих різних тріщинах: круглий перетин робить некритичним кут звуження тріщини - лише б вона підходила за розміром, а накатка дозволяє стійко триматися в тріщинах з нерівною поверхнею. Циліндричні закладки особливо зарекомендували себе на скелях з мяких порід, де використання інших типів, наприклад, стопером, не завжди виправдано. Мал. 177. Циліндрична Циліндричні закладки встановлюються в тріщинах шириною закладка від 8 мм до 4 см. Трубки. Закладки типу трубок (мал. 178) застосовуються в тріщинах шириною від 10 до 16 см. Їх виготовляють з міцних алюмінієвих труб діаметром близько 60 мм. Трубки зазвичай ставлять в тріщину торцями до стінок. На кінцях трубки з обох сторін вирізані невеликі лунки - так надійніше трубка лежить в тріщині. Один з отворів роблять великим, що дозволяє носити закладку у вертикальному положенні.Мал. 178. Трубчастазакладка
  29. 29. Т-подібні закладки (мал. 179) застряють в тріщинах шириною від 1 до 10 см. Для установки закладку повертають набік, вставляють у тріщину (мал. 179, а), розгортають назад до зіткнення зі стінками тріщини й заклинюють ривком за петлю. Маленькі закладки роблять зі сталі з одним вузьким отвором для стрічки, а великі - з алюмінієвих сплавів високої міцності; для стрічки прорізано два отвори, що набагато вигідніше, ніж один довгий. Крім того, збоку вирізують круглий отвір для того, щоб носити закладку у вертикальному положенні. Т-подібна закладка добре тримає і вМал. 179. Т-подібна закладка: а -установка Т-образної закладку у горизонтальних тріщинах (мал. 179, б).вертикальній тріщині; б - те ж вгоризонтальній тріщині Мідніголовки. Так називаються закладки для невеликих тріщин (від 8 до 16 мм), що розширюється всередину. Закладка (мал. 180) складається з троса з провушиною на одному кінці і мідної головки, спресованої навколо другого кінця троса. Для такої закладки важко знайти підходящу тріщину, але якщо вдасться, вона витримає ривок до 2 тонн. При штучному лазінню закладка використовується і як гак: мяку мідну головку можна забити молотком в поглиблення між двома виступами або в невелику скельну тріщину.Мал. 180. Закладка мідна головка
  30. 30. Скельний якір. Закладка у формі якоря виготовляється звисоколегованої сталі товщиною від 1 до 4 мм (мал. 181) ізастосовується для створення штучних точок опори всамих вузьких тріщинах. Отвір у голівці якоря робиться длявиймання якоря, а також для того, щоб за допомогою"вудки" ставити якір у тріщину вище місця, до якого можнадістати рукою.Якірні закладки не можна використовувати для страховки!Мал. 181. Скельний якір:а - загальний вигляд;б - драбинка;в - шнур для висмикування;г - гачок для закріплення драбинки
  31. 31. На відміну від інших типів закладок, ексцентрики (мал. 182) підходять для широкого діапазону тріщин і, крім того, в більшості випадків застрягають надійніше завдяки вдалому профілю. Практично вони добре застрягають у паралельних гладких тріщинах. Ексцентрики можна заклинювати у вертикальних, горизонтальних тріщинах і навіть в поглибленнях типу раковин. Заклинювання закладки проводиться натягом (ривком) петлі вниз. Після цих ексцентриків зявилися й інші, які працюють за тим самим принципом (мал. 183), але з гладкою поверхнею і одинарним тросом замість петлі, для якого прорізаний канал. Такі закладки втратили популярність через нестійкість приМал. 182. Ексцентрик бічних ривках за трос. Набагато більш надійним виявивсяа - петля-відтягування;б - репшнур для ексцентрик з ребристою поверхнею, призначений длявисмикування закладки на використання з мотузяними петлями (мал. 184). Всівідстані ексцентрики чутливі до бічних ривків, і петлі для них слід робити достатньої довжини.183. Гладкий Мал. 184. Ребристий ексцентрикексцентрик
  32. 32. Використанню закладних елементів на сходженнях повинні передувати серйозніпрактичні заняття та тренування в реальних скельних умовах. Закладки маютьдеяку перевагу перед гаками. Їх можна безшумно і швидко закласти в тріщину івийняти з неї. Тріщини при цьому руйнуються не так сильно, як при вбивання тавибиванні гаків.Коли ведучий у звязці ставить у тріщину закладку, він перш за все повиненподумати, як вона спрацює під навантаженням мотузки вниз та в бік, який можебути ривок при зриві, як другому учаснику звязки її витягнути. Різкий ривок запетлю вгору або убік дозволяє в більшості випадків висмикнути закладку. Стоперизазвичай так не вилучаються, і їх доводиться виймати пальцями, дзьобомльодоруба або льодового молотка, або довгим сталевим гачком (мал. 185). Якщона закладці стався зрив або вона довгий час була під навантаженням (наприклад,вішали драбинку), то для її витягу із тріщини може знадобитися молоток. Закладкис тросовим кріпленням практично завжди виймаються за петлю. Мал. 185. Гачок (екстрактор, колупалка) для вилучення стоперів з тріщин.
  33. 33. До закладних елементів відносяться і так звані небесні гаки (скай-хук) дляорганізації штучних точок опори (мал. 186). Тонкий гострий дзьоб гака дозволяєутриматися на невеликій зачіпці. Загнуті всередину ніжки гака разом з дзьобомстворюють три точки опори, завдяки чому гак дуже стійкий. Крім того, петля, щопроходить між ніжками гака, не притискається до скелі. Можливий і інший варіанттакого гака - "небесний палець" (мал. 187). Мал. 186. "Небесні" гаки та їх встановлення Мал. 187. "Небесний палець" Комплект крюконога : а – “крюконога”; б – драбинка; в – гак “фіфі”; 1 – стремено; 2 – тяга; 3 – планка з гачком; 4 – подколінний обхват; 5 – металічні кільця драбинки; 6 – “скай-хук”, 7 – гумова трубка; 8 – репшнур; 9 - гак “фіфі”;
  34. 34. Френд (cam) — страхувальне пристосування, використовуване в альпінізмі для страховки вщілинах. Складається з міцного стрижня (частково гнучкого), до якого на осі кріплятьсярухливі ексцентрики; кільця для страхувальної петлі, і трос — для стискування кулачків. Задопомогою троса можна змінювати діапазон розкриття кулачків френда. Це дає можливістьвикористовувати френд в щілинах різних розмірів. Для установки френда необхідно потягнутиза трос — при цьому ексцентрики стискуватимуться і ширина френда стане мінімальною.Після того, як френд буде вставлений в щілину — необхідно відпустити трос: ексцентрики піддією пружини частково розкриються і френд застопориться в щілині. Оптимальний розмірщілини — при якому ексцентрики розкриваються приблизно наполовину. Не можнавстановлювати френд в щілинах, де ексцентрики розкриваються повністю або нерозкриваються взагалі. Френди не можуть гарантувати утримання при сильному ривку під часзриву, особливо якщо ривок відбувається в направленні "з щілини". У цьому плані вонипоступаються гакам та закладкам, проте френди набагато швидше і зручніше встановлюватиі знімати. Камалот. Різновидністю френдів є камалоти - френди із здвоєними ексцентриками, які покривають ширший діапазон щілин. Френди як і закладки не допускається використовувати як верхню точку страховки
  35. 35. Ширина тріщин, щоперекриваютьсякамалотом певногономеру.
  36. 36. Карабін — основний сполучний пристрій в скелелазінні, альпінізмі, промисловому альпінізмі, спелеології, парашутному спорті, роупджампінгу і багатьох інших суміжних видах спорту та діяльності. Застосовується для страховок, самостраховок, як блоки, для зєднання шнурків зі скельними гаками та ін. Карабіни виготовляються, залежно від призначення, з різних матеріалів. Карабіни, що вживаються в промисловому альпінізмі, при рятувальних роботах, в індустрії і в інших місцях, де важливі надійність і довговічність в збиток вазі, виготовляються із сталі. Алюмінієві карабіни в даний час практично витіснили сталеві в спортивному і любительському секторі. Вони дешевші і значно легші, і не дивлячись на це, витримують ті значні навантаження, які вони отримують в спортивному скелелазінні та альпінізмі. Карабіни з титану тепер майже повністю витиснені алюмінієвими і використовуються рідко. Основна причина — крихкість титана і його мала теплопровідність. Щонайменша подряпина або мікротріщина є концентратором напруги і може привести до поломки. А мала теплопровідність в порівнянні з алюмінієм приводить до оплавлення мотузки.Види карабінів. Муфтовані (що замикаються) і немуфтовані карабіни. Муфтовані карабіниоснащені спеціальною муфтою, що не дає їм мимоволі відкриватися. Муфти бувають різьбові,байонетні і пружинні (автоматичні), останні зручніші для роботи однією рукою, але можутьвідмовити на морозі.
  37. 37. Форма карабінів. Карабіни повинні мати таку форму, щоб мимоволі правильнорозташовуватися в руці і на мотузці. Формою карабіни бувають овальні, трикутні,трапецеподібні (D-подібні), грушоподібні і ін.D-подібні карабіни, при рівній міцності з овальними карабінами, мають меншувагу, оскільки основне навантаження передається через міцнішу спинку карабіна. Асиметричні D-подібні карабіни і трикутні карабіни схожі на D-подібні карабіни,відрізняються тим, що мають більший зазор для мотузки і в них зручніше вязативузли (наприклад вузол UIAA), і в них простіше вщовкуватися. Грушоподібнікарабіни схожі на асиметричні D-подібні карабіни, більші і їх легко защовкуватина шнурках.Карабіни із зігнутою клямкою. Відрізняються від D-подібних карабінів лишетим, що мають зігнуту всередину клямку, що полегшує прощовкування мотузки.Використання карабінів і догляд за ними.Згідно з рекомендаціями UIAA, мінімальне навантаження, яке повиненвитримувати альпіністський карабін без руйнування і деформації має бутибільше 20 кН по подовжній осі і 4 кН поперечний. Граничне статичненавантаження на альпіністський карабін складає від 20 до 30 кН, що значнобільше від отриманих реально навантажень.
  38. 38. Основні правила використання карабінів. Поводьтеся з карабінами акуратно.Навантажуватися повинна “довга” сторона карабіна, при цьому точокприкладення навантаження може бути лише дві. Якщо навантажувати «коротку»сторону, карабін легко зруйнувати. Як правило, граничне навантаження унапрямі цієї осі складає від 6 до 10 кН.Не навантажуйте відкриті карабіни! Якщо карабін відкритий, то граничненавантаження складає від 6 до 10 кН, тобто 2—4 рази менше нормального.Карабін має бути правильно розташований. Тобто жодні зовнішні предмети неповинні торкатися карабіна, оскільки в цьому випадку він починає працювати назлам, що знижує його міцність. При роботі з карабінами та шнурком будьтепильні! Карабін може відкритися сам при ударі (у тому числі клямкою) обзовнішні предмети, і при вібрації, викликаної протравленням мотузки. Інколимотузка може сам вищовкуватися з карабіна без муфти. Тому треба бути дужеуважним при роботі з карабінами і відтяжками. Мотузка повинна вщовкуватися вкарабін так, щоб вона йшла знизу-вгору і не утворювала вузлів. Мотузка неповинна притискувати муфту карабіна, оскільки це може привести довищовкування мотузки з карабіна. Основний критерій правильного вщовкуванняшнурка в проміжний пункт страховки такий, що при русі через нього мотузкаповинна відводити карабін, а не притискувати його до скелі або іншого рельєфу.Карабін з різьбовою муфтою треба замикати так, щоб мотузка при русі вгору нерозгвинчувала муфту.
  39. 39. Догляд за карабінами. Користуйтеся лише справними карабінами: Поверхнякарабіна не повинна мати тріщин, задирок, пропилів, іржі, сильних потертостей ітак далі. Клямка повинна відкриватися легко і швидко. Упевніться, щозакривається карабін вільно і повністю. В муфтованних карабінів аналогічноперевіряється функціонування муфти. Перевіряється стан заклепки. Її вигин абопошкодження недопустимі. При невиконанні будь-якого пункту, карабін, щоперевіряється, має бути знищений. Знищенню підлягають також карабіни, щопадали з великої висоти, оскільки при цьому можуть виникнути мікротріщини, щосильно знижують граничне навантаження на карабін.Карабіни слід тримати сухими і чистими. Бережіть їх від корозії. Деякі пошкодженнядопустимо зачистити шкіркою 220—400 номерів (окрім титанових — у них ремонтнедопустимий). Якщо із-за бруду заклинила клямка, то карабін слід вимити в тепліймильній воді і прополоскати, потім змастити графітовим мастилом пружинку клямкиі внутрішності муфти.
  40. 40. Найбільш небезпечний випадок навантаження карабіна - при перегині мотузки на ньому в 180 ° під час страховки, коли на карабін доводиться сумарне зусилля Р (до 2000 кг) від натягнення обох гілок мотузки (F, що йде до ведучого партнера по звязці до страхуючого). У граничних випадках, коли тертя шнурка об карабін мало, зусилля ривка подвоюється, і P = 2F, наприклад при мокрій мотузці (мал. 189, а). У стандартних умовах протравлення (суха мотузка) при перегині на 180° сила тертя на карабіні становить приблизно половину навантаження на мотузку (мал. 189, б). Наприклад, при ривку F = 400 кг зусилля в страхувальній гілці мотузки F1 становить 200 кг, а сумарне їх зусилля, що припадає на карабін і гак, Р = 600 кг. Коефіцієнт посилення страховки Kcтр = Fупр / Fстр = 2. При жорсткому закріпленні страхувального кінця мотузки, що відповідає нормам УІАА, сумарне зусилля дійде до Р = 1200 + 600 = 1800 кг. Міцність карабіна уздовж осі навантаження повинна бути не менше 2000 кг. У поперечному перерізі міцність будь- якого карабіна становить близько третини номінальної міцності (ця величина вказується на великій гілці карабіна). У звязку з цим з’єднання страхувальної системи з мотузкою за допомогою карабіна невиправдано.Мал. 189. Зусилля намотузку:
  41. 41. Молотки скельні служать не тільки для забивання гаків, але і для обробкискельних виступів при організації страховки. Металева ручка молотка має гумовеабо пластикове покриття. На мал. 190 показані прийоми вибивання (висмикування)гаків за допомогою молотка. Для більшої надійності і довговічності петлі зрепшнура стали замінювати короткими шматками сталевого ланцюга, Цепристосування отримало назву "смикалка".Мал. 190. Скельний молоток: а - загальний вигляд; б -страхувальний карабін і петля; в-порядок вибивання гаків;г - висмикування гаків
  42. 42. Відтяжка — петля з міцної капронової стропи різної довжини (для альпінізму 20– 30 см, для скелелазіння 10 – 15 см зшита без утворення петлі).Застосовується для спрямлення шнурка, зменшення кількості точок тертя йогооб скелю. Шви на відтяжці зазвичай з ниток контрастного кольору, щобвізуально легко контролювати їх цілісність. Інколи як відтяжка застосовуютьпетлю з мотузки. Міцність на розрив відтяжки аналогічна міцності альпіністськогошнурка.Петля – та сама відтяжка довжиною 50 – 150 см. Використовуються як довгавідтяжка при подоланні карнизів чи у камінах та внутрішніх кутах для зменшеннятертя шнурка об скелю. Використовується також для організації страховки завиступи та для з’єднання точок страховки на станціях. Також використовується приорганізації підйому по перилах (способи „нога-нога”, „нога-груди”) для з’єднанняноги альпініста з жумаром.Використовувати відтяжки та петлі можна, як і шнурок, 2 роки, але не більше 5років з моменту випуску.
  43. 43. Спускові пристрої.Шайба Штіхта (мал. 191) в поєднанні з карабіном на гаку або на грудній обвязці -нині одне з найпростіших пристроїв для динамічної страховки. Використанняшайби Штіхта може дати практично будь-яке зниження зусилля протравлення як зарахунок тертя через перегин, так і за рахунок значного якісного ефекту затягуваннямотузки між карабіном і шайбою, навіть при використанні для спуску по мотузці.
  44. 44. Вісімка створена для спусків, але успішно застосовується і при динамічнійстраховці. Використання вісімки (мал. 192) для страховки безпосередньо на гаку заефективністю зниження зусилля протравлення стоїть досить високо (Кcтр = 4) іприблизно дорівнює шайбі Штіхта. Ефективність роботи при розміщенні вісімки настрахувальному поясі з пропусканням мотузки через карабін на найближчому гакудає (Кcтр = 8). Вісімка — найбільш розповсюджене пристосування для організаціїстраховки і швидкісного спуску (дюльферу) в альпінізмі та скелелазінні.Як правило, це металева (сплави алюмінію або сталь) лита деталь, що повторюєформою цифру вісім. Два кільця нерозривно звязано один з одним, одне меншеіншого в півтора рази з діаметром внутрішнього кола до 50 мм. Згідно з вимогамиUIAA вісімка повинна витримати навантаження 2500 кг. У альпінізмі зручнішевикористовувати вісімку з вусами — по більшому кільцю передбачаються ікла, наякі можна обвязати мотузкою дві-три петлі. Це робиться для фіксації на мотузці.Вісімки без іклів вважаються суто скелелазними, вісімки з вусами застосовуютьсяповсюдно (альпінізм, промисловий альпінізм і в інших областях).
  45. 45. Грі-грі — пристосування для організації страховки і швидкісного спуску(дюльферу) в альпінізмі і скелелазінні. Пристрій розроблений і запатентованийфранцузькою фірмою Petzl.Принцип дії: Мотузок огинає круглий маховик з ексцентриком. Під дієюнавантаження маховик повертається довкола своєї осі і притискує мотузок докорпусу пристрою. При різкому ривку блокування відбувається практичномиттєво, проте при плавній подачі мотузок протравлюється вільно. Пристрійзабезпечений важелем, який сполучений з маховиком. Якщо мотузокзаблокований в пристрої, то, потягнувши за важіль, можна його розблоковувати.Кутом повороту важеля можна контролювати швидкість протравлення мотузкачерез пристрій. В порівнянні з іншими страхувальними пристосуваннями,наприклад, з вісімкою, володіє декількома перевагами: під навантаженнямпристрій блокується автоматично, не скручує мотузок під час протравлення.Недолік – тільки для одинарного шнурка.
  46. 46. Вузол УІАА дозволяє проводити страховку першого однією або двома руками,видаючи або вибираючи страховочну мотузку через карабін; добре працює тількиз мякою, еластичною мотузкою. Вузол перерозподіляє навантаження, щоприпадає на страхуючого, на страхувальний гак. При цьому на самогострахуючого доводиться зусилля гальмування всього 10 - 40 кг. У разі кріпленнястрахувальної системи на грудній обвязці страхуючого напрямок йогострахувальної петлі має співпадати з напрямом очікуваного ривка (мал. 193).Найбільш надійною буде система страховки при використанні трьох гаків(виступів): перша - для страховки партнера і кріплення вузла УІАА; друга - длясамостраховки, на яку повинна передаватися навантаження при зриві; третій -просто для самостраховки.
  47. 47. Всі зазначені вище гальмівні системи істотно полегшують роботу страхуючого,однак застосовувати їх треба з обережністю і тільки після накопичення досвідуроботи з ними на страхувальному стенді. Без достатнього рівня вмінь їхзастосування надмірне закріплення мотузки може призвести до створенняситуації глухого ривка на точці страховки.
  48. 48. Амортизатори. Одна група амортизаторів – типу “косичка” з послідовним розривом зєднуючих елементів. Амортизатор має широкий діапазон зусиль спрацьовування і придатний на всіх видах рельєфу. Він багаторазового дії. На його виготовлення або реставрацію після розриву йде всього 20 хвилин, причому від альпініста не потрібно високої кваліфікації. Про способи виготовлення і застосування ми вже говорили, а тут зазначимо, що на скельних ділянкахмаршруту використовується амортизатор, розрахований на зусилляспрацьовування 250 кг. Для цього стандартно виготовлену "косичку" в місцяхпереплетення петель слід повязувати капроновим шнурком діаметром 3 мм і зрозривним зусиллям 60 кг.
  49. 49. Друга група амортизаторів – стрічкові розривні.Стрічковий амортизатор є енергопоглинаючимпристроєм, що працює на принципі послідовногоруйнування механічних опорів (прошивки стропи) іззаздалегідь заданим постійним навантаженням. Затаким самим принципом працюють і іншіамортизатори призначені для верхолазних-монтажних робіт. На жаль, всі вони мають серйознінедоліки: вони одноразового користування ірозраховані на максимальне навантаження в межах300-400 кг.Третя група амортизаторів – працюють на принципіпротравлювання основного шнурка через отвори уметалевій пластині з певним коефіцієнтом тертя.Багаторазового користування, для заправкивикористовується невеликий кусок основногошнурка, дозволяє регулювати силупротравлювання.
  50. 50. Жумар - елемент спорядження альпіністів і скелелазів, застосовується дляпідйому по вертикальних поручнях і ін. Жумар є механічний пристрій для підйомупо мотузці. Назва походить від назви швейцарської фабрики-виробника «Jumar».У основі конструкції жумара лежить храповий механізм. При русі жумара вгору пошнурку кулачок з шипами вільно ковзає по шнурку, при навантаженні на жумар пошнурку у зворотний бік, кулачок з шипами впирається в шнурок і прижимає йогодо протилежної стінки, фіксуючи його. Жумар також може застосуються і якфіксуючий пристрій при підйомі вантажів і ін., за умови відсутності динамічнихривків. Стандартні жумари мають гарантовану міцність в штатному режиміроботи не менше 4 kn (400 кгс). Щоб не псувати мотузок, робочі навантаження нанього не повинні перевищувати 150 - 250 кгс. Жумар, як правило, працює намотузках діаметром від 8 до 12 мм (в залежності від фірми-виробника тапризначення). При роботі на брудних, обмерзлих мотузках можливе прослизанняжумара. УВАГА!!! Жумар не можна використовувати як основний засіб страховки якщо можливе велике динамічне навантаження при зриві. В цьому випадку якщо людина після зриву пролетить хоч би 1-2 метри до моменту спрацьовування жумара на страхувальному шнурку, вірогідність розрізати жумаром мотузку зростає в геометричній прогресії. Жумари бувають „ліві” та „праві” в залежності від руки, якою в основному використовуються.
  51. 51. Затиски. Основне використання – підйом по закріпленому шнурку, підніманнявантажів, рятувальні роботи. За принципом роботи затиски можна розділити надва види: переломного типу і притискного типу. Переломного типу – підзусиллям перегинає мотузок, не даючи йому зісковзнути в затиску.Родоначальником можна вважати затиск Хіблера. В даний час перегині затискивикористовують принцип „коромисла” - краплі притискного типу – кулачок(ексцентрик) під зусиллям притискує мотузок до корпусу затиску. Найбільшогопоширення набули затиски відкритого типу (мотузок закладається через корпус –кроль і тому подібне). Проте при роботах, де потрібна підвищена безпека,рекомендується застосовувати затиски закритого типу (мотузок закладаєтьсязняттям кулачка – наприклад microcender). Затиски навантажувати можна тількиза важіль. При навантаженні за корпус проковзують вниз!!! Бувають затиски дляодинарного шнурка та для подвійного (затиск Шунта). Можливе використаннязамість схоплюючого вузла при дюльфері.
  52. 52. Драбинки. У вільному лазіння на гранично складному рельєфі та при подоланні карнизів незамінні двох- триступінчаті драбинки (мал. 196). Для зручності їх навішування необхідний гачок із сталевого дроту або карабін. Сходинки не повинні перевищувати нормального вертикального кроку ноги. Драбинки можуть бути стрічковими, з мотузки, зі сходами з алюмінієвого профілю.Мал. 196. Драбинки: а - гачки для підвіски; б - зшита із стрічки; в - драбинка з петель зі стрічки з шнуромдля зняття драбинки і гачка з карабіна або гака; г - драбинка з петель мотузки; д - сходи з металевимисходами і шнуром для зняття.
  53. 53. ОСНОВНІ ПРАВИЛА ПЕРЕСУВАННЯ ПО СКЕЛЯХ1. Перед початком підйому потрібно уважно оглянути скелю і намітити маршрут залежно від наявності точок опори.2. Зупинятися для перепочинку та огляду подальшого відрізка шляху потрібно на найбільш простому і зручному місці. Важке і тим більш небезпечне місце намагатися пройти без затримки.3. Перш ніж навантажити точку опори, спочатку візуально визначити її міцність, потім випробувати і переконатися в її надійності.4. Постійно мати три точки опори.5. Кожну точку опори намагатися використовувати багато разів (спочатку руками, потім ногами).6. Пересуватися в основному на ногах, тримаючись руками за точки опори. Однак чим менш надійно стоять ноги, тим більше навантаження з ніг потрібно перенести на руки. Нерідко на дуже складних місцях основне навантаження перепадає на руки.7. Чергувати навантаження на різні групи мязів шляхом почергової роботи кінцівками на захвати, упори і особливо розпори.8. При, незручних або ненадійних точках опори потрібно додатково використовувати тертя тіла і кінцівок об скелю.9. Лазити потрібно плавно, без ривків, щоб зберегти рівновагу і не поламати точку опори.
  54. 54. Взагалі по скелях ходять, а не лазять. Навіть на крутих і складних скелях йдуть восновному на ногах, а руки виконують допоміжні функції. Мязи ніг - найбільшвеликі, сильні, витривалі, які в основному і працюють при ходьбі по скелях. Томупочатківець альпініст повинен вміти правильно ходити в горах. Якщо у нього добрерозвинене почуття рівноваги і він не боїться висоти, то значну частину шляху,навіть на складних скелях, він пройде на ногах, при кожному зручному випадкупереходячи з лазіння на ходьбу. Корпус спортсмена має бути вертикальним, прицьому не слід близько притискатися до скелі, як і сильно відхилятися від неї,перевантажуючи руки (мал. 197). При підйомі краще зробити два невеликі крокивгору, ніж один великий. Мал. 197. Положення корпусу при лазіння по скелях: а - правильне; б - неправильне - корпус відкинутий від скелі; в - неправильне - тіло сильно розтягнуте, притиснуте до скелі, відсутній огляд.

×