Літературний клуб «Співрозмовник» запросив користувачів бібліотеки на літературну дискусію «Муза на перекатах історії, або Дзеркало і Задзеркалля «русского мира». Співголова клубу Л. М. Овдійчук цікаво подала інформацію в формі презентації, яка відображала погляди відомих російських письменників минулого та відомих сучасних діячів культури та мистецтва на сьогодення України. Присутні ділилися враженнями від почутого та знайомилися з літературою, представленою на книжковій виставці «Російські письменники-класики і Україна».

2. Вона часто стає заручницею історичних
подій, у які втягнуті її служителі. Бо ж у
цьому випадку служать вони не
мистецтву, а мамоні. І прикладів цьому
немало. Славослів’я сильним світу цього
було притаманне багатьом митцям
протягом усієї історії людства.

3. І от події нинішні явили ще один яскравий
приклад продажності Музи. У кадебіській
імперії зла – путінській Росії – діячі
культури (їх наразі 511) підписали
«Обращение», в якому у стилі зомбованих
кремлівською пропагандою ЗМІ дано оцінку
подій в Україні і підтримано
російську агресивну політику щодо України.

4. Ті, хто протестує, завжди наражаються на
можливі репресії: моральні, фізичні.
Для таких честь і правда не є порожнім
звуком.

5. Ретроспективний аналіз того, як
російські митці виявляли своє
ставлення до України та її творчої
еліти.

6. «Неистовый Виссарион»
(критик Бєлінський),
відомий своєю
українофобською
позицією, відмовляв
Україні в праві на
існування як державі,
зневажав її мову,
культуру, літературу.

7. Найвидатніший
представник золотої
доби російської
поезії настільки був
зачарований
Україною, що
збирався писати
власну монографію з
історії України
(насправді написав
історичний нарис).

8. «Без милой вольности и славы
Склоняли долго мы главы
Под покровительством Варшавы,
Под самовластием Москвы.
Но независимой державой
Украйне быть уже пора:
И знамя вольности кровавой
Я подымаю на Петра».

9. «Нет, я не льстец, когда царю
Хвалу свободную слагаю:
Я смело чувства выражаю,
Языком сердца говорю.
Его я просто полюбил:
Он бодро, честно правит нами;
Россию вдруг он оживил Войной,
надеждами, трудами.
О нет, хоть юность в нем кипит,
Но не жесток в нем дух державный:
Тому, кого карает явно,
Он втайне милости творит»

10. «Я презираю свое
Отечество с головы до
ног, но если с этим
соглашаются иностранцы,
мне становится очень
обидно».

11. Інша справа Лермонтов.
Його стосунки з
найвищими особами
в державі завжди
були холодно-
ворожі.

12. “Прощай, немытая Россия,
страна рабов, страна господ.
И вы, мундиры голубые,
и ты, им преданный народ».
А ще російський поет пророкує:
«Настанет год,
России черный год,
Когда царей корона упадет,
забудет чернь к ним прежнюю любовь,
И пища многих будет смерть и кровь».

13. На светские цепи,
на блеск утомительный бала
цветущие степи Украйны она
променяла…
Но юга родного на ней сохранилась
примета
Среди ледяного, среди беспощадного
света».

14. На прохання старогромадівця О. Русова і
написав спогади про Тараса Шевченка до
двохтомника «Кобзаря», який був виданий у
Празі в 1876 р. Він же посприяв, аби
французький критик Е. Дюран написав статтю
про Шевченка, використовуючи зібрані
С. Русовою матеріали та підрядкові переклади
творів.

15. Залишив Росію,
коли почув вирок
Шевченку: заслати
рядовим в окремий
оренбурзький корпус
із забороною писати
і малювати,
сказавши при цьому:
я не можу жити в
країні, де так
розправляються з
талановитими
митцями.

16. Своєрідний протест
висловив і Некрасов,
відгукнувшись віршем
«На смерть Шевченко».
Створив його, йдучи за
труною українського
поета, переповідав
усно, бо боявся навіть
зберігати в цілісному
вигляді автограф
поезії.

17. «Есть две Руси. Первая - Киевская имеет свои
корни в мировой, а минимум в европейской
культуре. Идеи добра, чести, свободы,
справедливости понимала эта Русь так, как
понимал их весь западный мир.
А есть вторая Русь - Московская. Это Русь тайги,
монгольская, дикая, звериная. Эта Русь сделала
своим национальным идеалом кровавую
деспотию и дикую ярость. Эта Московская Русь
издавна была, есть и будет полным отрицанием
всего европейского и заклятым врагом
Европы».

18. Валерія Новодворська, Борис
Гребєнщиков, Ельдар Рязанов,
Андрій Макаревич, Андрій
Кончаловський, Олег Басілашвілі,
Лія Ахеджакова, Юрій Шевчук,
Олег Басілашвілі, Андрій М’ягков,
Ксенія Собчак, Михайло
Жванецький, Армен Джигарханян

19. «Україна не альтернативний проект,
а авангардний».

20. И вот тут впервые за всё это последнее
время — с оккупацией Украины, салютом
в честь аннексии, местными делами на работе,
увольнением Зубова, стыдом и отчаянием,
рождением нового страшного мира, в котором
ждать помощи не от кого, — впервые
я расплакалась».

21. «Думаю, стыднее, чем
было тем, кто
взрослыми встретил
известие о вторжении
в Прагу в шестьдесят
восьмом. Тогда все-
таки было ощущение
общего, давно вбитого
в позвоночник,
бессилия перед
монстром-
государством... Этого
мелкого беса мы
вырастили сами,
вывели в пробирке и
дали стать тем, что он
есть сегодня».

22. Шендерович: Императрица не меньше Ливадии
любила Ниццу. Может, и ее хапнуть, раз все
равно санкции? Всяко лучше Симферополя
Российский писатель-сатирик Виктор
Шендерович отреагировал на пропагандистскую
выставку в Москве, в которой оккупация Крыма
оправдывалась тем, что его любили российские
литераторы и цари.

23. Не ждите от России
ни объективности,
ни добра. Она будет
вынуждена
смириться с вашим
существованием,
но будет подставлять
ножку всегда и везде.

25. Разговор с соотечественником.
Моя страна сошла с ума.
Крысы.

27. «Русские, если почитать фольклор, всегда хотели
получить все, сразу и много и при этом не
работать. Русские сказки - это и есть, к
сожалению, национальная идея. Менталитет,
который, мягко сказать, симпатии не вызывает.
Лучшие люди в России всегда существуют
вопреки ему».

28. «Карнавальна ніч»
«Іронія долі, або З легкою парою»
«Вокзал для двох»
«Службовий романс»
«Гусарська балада»
«Жорстокий романс»
«Небеса обітованні»

29. У березні 2014 підписав лист російського Союзу
кінематографістів, у якому засуджувалася
російська інтервенція в Україну. Також підписав
звернення з проведення Конгресу інтелігенції «П
роти війни, проти самоізоляції Росії, проти
реставрації тоталітаризму».

31. "Але так само, як отруєне повітря
отруює людей, збуджуючи хвороби,
так і потворна та хвора моральна
атмосфера калічить душі людей,
інколи впливаючи навіть на
зовнішність».

33. «Українці дали нам урок громадянської
активності і безстрашності…»
Видатна актриса записала відеозвернення до
Надії Савченко з проханням не голодувати і
назвала її символом України: «Я захоплююсь
Вами. Я не здатна на такий протест».

34. "Я захоплююся Вами. Я не здатна на таке
протистояння... Тільки одного бажаю: живіть. Це
дуже важливо, щоб ви вижили. Ви символ
України. Ви повинні жити, як повинна жити
Україна. У Вас велике майбутнє. Будь ласка,
живіть, моя люба", - зазначила Лія Ахеджакова.

35. Возьмемся за руки,
друзья,
Чтоб не пропасть
поодиночке.

36. У Москві відбулася
(березень, 2014р)
церемонія нагородження
російськомовних
письменників в рамках
щорічного конкурсу
«Русская премия».
Лауреатом у номінації
«Мала проза» стала
письменниця із Донецька
Олена Стяжкіна.

37. «Я хочу сказать о любви, осознание которой для
меня стало неожиданностью. Жила-была
страна, оказалась родина — Украина. В этой
любви нет ничего от материнской парадигмы, от
«Родина-мать зовет. Есть детская — родина как
дитя... То, что сейчас в моем сердце — это
любовь, которая никогда не перестает».