Золотими літерами до історії світової медицини вписано ім’я Миколи Івановича Пирогова. Внесок М. І. Пирогова у розвиток медицини позначений величезною працею, умілим поєднанням науки й практики, сміливим впровадженням новаторських ідей. Усе життя великого вченого – це подвижницький шлях служіння людям.

1. Відділ культури Дарницької районної
в місті Києві державної адміністрації
Централізована бібліотечна система
Дарницького району
Бібліотека ім. Ю. Смолича
Інформаційний список літератури
до 210-річчя від дня народження
Миколи Івановича Пирогова
Київ, 2020

2. 2
УДК 016:61(092)Пирогов
Ж74
Життя, ти з метою мені дано : інформаційний список
літератури до 210-річчя від дня народження Миколи
Івановича Пирогова // укладач Л. М. Дуброва. ‒ Київ :
Бібліотека ім. Ю. Смолича, 2020. ‒ 10 с.
Золотими літерами до історії світової медицини
вписано ім’я Миколи Івановича Пирогова. Внесок
М. І. Пирогова у розвиток медицини позначений
величезною працею, умілим поєднанням науки й практики,
сміливим впровадженням новаторських ідей. Усе життя
великого вченого – це подвижницький шлях служіння
людям.
Інформаційний список літератури «Життя, ти з
метою мені дано» включає біографічну довідку та
літературу про вченого. При складанні списку,
використаний електронний каталог Публічної бібліотеки
ім. Лесі Українки для дорослих м. Києва та довідково-
бібліографічний фонд бібліотеки ім. Ю. Смолича.
Адресований широкому колу читачів
Укладач Л. М. Дуброва

3. 3
БІОГРАФІЧНА ДОВІДКА
ПИРОГОВ Микола
Іванович (25 (13).11.1810–
05.12(23.11).1881) – учений,
хірург та анатом, засновник
військово-польової хірургії,
педагог і громад. діяч. Доктор
медицини (1832), професор
(1832). Член-кореспондент
Петербурзької АН (1874).
Народився в м. Москва в сім'ї
військовослужбовця. Випускник медичного
факультету Московського університету (1828) та
професорського інституту в Дерпті (нині м. Тарту,
Естонія; 1832). 1832 – захистив докторську
дисертацію. 1832–41 – професор кафедри хірургії і
керівник хірургічної клініки Дерптського
інституту. 1841–56 – професор кафедри
госпітальної хірургії Петербурзької медико-
хірургічної академії.
Автор низки фундаментальних праць з
хірургії та патологічної анатомії ("Аннали

4. 4
дерпської хірургічної клініки", т. 1–2, 1837–39;
"Хірургічна анатомія артеріальних стовбурів і
фасцій", 1837; "Повний курс прикладної анатомії
людського тіла", 1844). Укладений Пироговим
атлас "Топографічна анатомія заморожених
розпилів людського тіла, зроблених у трьох
напрямках" (т. 1–4, 1851–59) отримав Велику
Демидовську премію Петербурзької АН.
1847 ‒ в діючій армії на Кавказі Пирогов
першим серед хірургів застосував ефір при
операціях у польовому військ. лазареті, також
використав крохмальну нерухому пов'язку з метою
збереження ушкоджених кінцівок, яку пізніше
змінив гіпсовою. Ці відкриття широко
використовувалися лікарями у військово-польових
умовах під час Кримської війни 1853–1856.
У листопаді 1854 Пирогов у супроводі лікарів
та сестер-жалібниць добровільно відправився до
Севастополя для надання мед. допомоги
пораненим воїнам. Зробив під вогнем понад 10
тис. операцій, переважно з використаннями
ефірного наркозу. Досвід, набутий у складних
умовах Крим. війни 1853–56, був узагальнений
ним у праці "Основи загальної військово-польової
хірургії" (1865).
1856 ‒ році Пирогов у журналі "Морской
сборник" надрукував статтю "Питання життя",
присвячену проблемам виховання підростаючого
покоління, критиці існуючої системи освіти.
Стаття набула широкого розголосу в колах

5. 5
демократичної інтелігенції і поклала початок
педагогічної діяльності Пирогова.
Із жовтня 1856 по липень 1858 роки був
попечителем Одеського, із липня 1858 по березень
1861 – Київського навчальних округів. У своїй
педагогічній діяльності, відзначеній
новаторством, Пирогов всіляко сприяв
демократизації освіти: піклувався про всенародне
початкове навчання, можливість навчання рідною
мовою, про підготовку вчительських кадрів для
шкіл та гімназій шляхом організації вчительських
семінарій. У реформі вищої школи Пирогов
виступав за автономію університетів, заміщення
вакантних посад професорів шляхом конкурсу, за
розширення можливостей для вступу в
університети різних верств населення тощо,
готував новий університетський статут. Сприяв
організації недільних шкіл для дорослих у Києві
(1859). За його ініціативою Рішельєвський ліцей в
Одесі перетворено на Новоросійський університет
(1863).
Від березня 1861 року до кінця життя
проживав у своєму маєтку в с. Вишня (нині в
межах м. Вінниця), лікував хворих у заснованій
ним лікарні.
1862–1866 ‒ був у відрядженні в Гейдельберзі
(Німеччина), де керував 30-ма молодими рос.
науковцями різних спеціальностей для підготовки
їх до професорських посад у вітчизняних
університетах. На прохання студентів виїздив до

6. 6
м. Спеце (Греція) у жовтні 1862 для консультації
пораненого Дж. Гарібальді.
В останній рік життя тяжко хворів.
22 січня 1882 набальзамоване тіло Пирогова
перенесено у склеп церкви на відстані 1 км від
садиби вченого.
Героїчний подвиг хірурга на фронтах Крим.
війни 1853–56 увічнено в музеї-панорамі "Оборона
Севастополя 1854–1855 рр." у Севастополі (1902–
1905).
1947 – садибу Пирогова перетворено на
меморіальний музей. У багатьох містах (Вінниці,
Москві, Одесі, Дніпропетровську та ін.)
встановлено пам'ятники вченому.
Його ім'я носять Російський державний,
Вінницький національний та Одеський державний
медичні університети. [21, 22]

7. 7
1. Антощук, К. Ф. Памятник выдающемуся
патриарху медицины – Национальный
музей-усадьба Н. И. Пирогова /
К. Ф. Антощук, М. И. Юкальчук // Страна
знаний. – 2011. – № 9. – С. 40-43 : портр.,
фото.
2. Благодійник [Пирогов, М. І. 1810-1881]//
Український історичний календар-’96 :
щорічник : науково-популярний та
літературний альманах Історичного
товариства Нестора-літописця. Вип. 2. –
Київ, 1995. – С. 357 : порт.
3. Боглевская, О. Николай Пирогов : подайте
на бессмертие (220 лет со дня рождения) /
Ольга Боголевская // Газета по-киевски. –
2010. – 25 ноября (№ 224). – С. 40-41.
4. Єсипенко, Д. Талант, огранений титанічною
працею : доля і творчість вітчизняних
вчених, медиків-практиків Анатолія
Радзіховського, Олександра Шалімова, Іллі
Буяльського, Миколи Пирогова, Валентина
Войно-Ясенецького / Дмитро Єсипенко //
Наука і суспільство. – 2019. – № 3-4. – С. 30-
37.
5. Малиновская, Т. В момент кончины
великого ученого началось лунное

8. 8
затмение : 130 лет со дня смерти хиррга
Н. Пирогова / Тамара Малиновская // Факты
и коментарии. – 2011. – 8 декабря (№ 227). –
С. 12.
6. Микуленок, И. О. Выдающийся хирург,
ученый и изобретатель / И. О. Микуленок //
Страна знаний : научно-популярный журнал
для юношества. – 2015. – № 5. – С. 6-9 :
фото.
7. Мишурина, К. Николай Пирогов. Чудесный
доктор / Катерина Мишурина // 7-я. – 2017. –
22.11.2017-27.11.2017 (ноябрь). – С. 6.
8. Могилевський, Б. Життя Пирогова : повість
про великого хірурга і педагога /
Б. Могилевський. – Київ : Молодь, 1953. –
282 с. : іл.
9. Мозгова, В. Наукова і практична педагогічна
діяльність Миколи Івановича Пирогова (до
200-річчя від дня народження) /
В. Мозгова // Шкільна бібліотека плюс. –
2011. – березень (№ 6). – С. 2-12.
10.Николай Пирогов // 99 великих киевлян /
[Н. Будзинская и др.]. – Киев : [7+7 media],
2009. – С. 296-300 : портр.
11.Пирогов Микола Іванович : (народ. 1810 р.-
пом. 1881 р.) // 100 знаменитих людей

9. 9
України / В. М. Скляренко, Т. М. Харченко,
О. Ю. Очкурова, І. А. Рудичева. ‒ Харків :
Фоліо, 2005. – С. 348-355.
12.Самин, Д. К. Сто великих ученых /
Д. К. Самин. – Москва : Вече, 2002. – 592 с. :
портр.
13.Скрипник, В. Хірурги досі оперують, як
Пирогов, ‒ у воєнних умовах : «Міжнародні
Пироговські читання», що тривають у
Вінниці / Віктор Скрипник // Голос
України. – 2010. – 4 червня (№ 101). – С. 5.
14.«Служити не особі, а своїй Вітчизні, своїй
науці» : до 200-річчя від дня народження
М. І. Пирогова (1810-1881) // Календар
знаменних і пам’ятних дат. – 2010. – № 4. –
С. 94-103.
15.Ступак, Ф. Я. Історія медицини: підручник /
Ф. Я. Ступак. – Видання 3-є випр. і доп. –
Київ : Книга-плюс, 2017. – 176 с.
16.Третяк, О. Е. Микола Пирогов : (1810-
1881 рр.) / О. Е. Третяк // 100 видатних
українців. – Київ : Видавництво Арій,
2006. – С. 195-199 : портр..
17.Українці, що удосконалили світ : [для дітей
шкільного віку та людей, які цікавляться

10. 10
історією] / [уклад. В.П. Товстий]. – Харків :
Промінь, 2006. – 80 с. : іл., портр.
18.Федоров, Є. Батько наукової хірургії : до
200-річчя від дня народження Миколи
Пирогова / Євген Федоров // Сільські вісті. –
2010. – 25 листопада (№ 137). – С. 3.
19.Хірург, анатом, педагог : до 200 річчя з дня
народження М. Пирогова / за матеріалами
guoz. dp.ua // Наука і суспільство. – 2010. –
№ 11-12. – С. 36-37.
20.Чайковський, Ю. Б. Розгадки таємниць
людини. Від Гіппократа до сьогодення :
розповіді : для середнього та старшого
шкільного віку / Юрій Чайковський. - Київ:
Веселка, 2004. – 190 с. : іл.
21.Шевченко, Л. В. Пирогов Микола Іванович //
Енциклопедія історії України : у 10 т. /
редкол. : В. А. Смолій (голова) та ін. ;
Інститут історії України НАН України. –
Київ : Наук. думка, 2011. – Т. 8 : Па-Прик. –
С. 210. – 520 с. : іл
22.Шевченко Л.В. ПИРОГОВ Микола Іванович
[Електронний ресурс] . – Режим доступу:
http://www.history.org.ua/?termin=Pyrohov_M
(останній перегляд: 20.10.2020)