Se ha denunciado esta presentación.
Utilizamos tu perfil de LinkedIn y tus datos de actividad para personalizar los anuncios y mostrarte publicidad más relevante. Puedes cambiar tus preferencias de publicidad en cualquier momento.
Міжнародні та національні 
стандарти захисту прав 
інтелектуальної власності 
ХХІІ Міжнародна науково-практична конференці...
Нормативне регулювання 
у сфері інтелектуальної власності 
Міжнародні конвенції, угоди та договори 
•Паризька конвенція пр...
Нормативне регулювання 
у сфері інтелектуальної власності 
• Конвенція про охорону інтересів виробників фонограм від незак...
Нормативне регулювання 
у сфері інтелектуальної власності 
Національне законодавство 
Правовідносини у сфері інтелектуальн...
Нормативне регулювання 
у сфері інтелектуальної власності 
Окремі норми, що регулюють відносини у сфері права інтелектуаль...
Способи захисту прав 
ч. 2 ст. 16 ЦК України 
1) визнання права; 
2) визнання правочину недійсним; 
3) припинення дії, яка...
Способи захисту 
прав інтелектуальної власності 
Відповідно до ч. 2 ст. 432 ЦК України 
Суд у випадках та в порядку, встан...
Кодекс України 
про адміністративні правопорушення 
Кодекс України про адміністративні правопорушення 
Стаття 51-2 Порушен...
Проблеми 
правозастосування 
Стаття 51-2 Порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності 
(* стаття включена до К...
Кримінальний кодекс України 
Кримінальний кодекс України 
Стаття 176. Порушення авторського права і суміжних прав 
Стаття ...
Особливості правозастосування 
Особливості: 
1. Склад злочину: матеріальний за ст. 176, 177, 203-1, 229, 231, 232 КК Украї...
Проблеми 
правозастосування 
 Адміністрації торговельних закладів (в т.ч. оптових ринків) не завжди 
сприяють правоохорон...
Митний кодекс України 
Глава 57. Заходи органів доходів і зборів щодо сприяння захисту прав 
інтелектуальної власності під...
Особливості правозастосування 
- Відповідно до ч. 1 ст. 397 МК України органи доходів і зборів сприяють 
захисту прав інте...
Проблеми 
правозастосування 
 положення ст. 397 МКУ не дозволяють застосовувати процедуру призупинення митного 
оформленн...
Контрафактна/фальсифікована продукція - 
міжнаціональна проблема 
Низка законодавчих та підзаконних актів визначають понят...
Приклад 
контрафактної/фальсифікованої продукції
Результати спільної роботи правоохоронних орагінв та правовласників
Дякую за увагу! 
Євгеній Компанець 
Патентно-правова фірма 
«ПАХАРЕНКО І ПАРТНЕРИ» 
Україна, м. Київ, Бізнес-центр «Олімпі...
Próxima SlideShare
Cargando en…5
×

Міжнародні та національні стандарти захисту прав ІВ

1.267 visualizaciones

Publicado el

«Міжнародні та національні стандарти захисту прав ІВ»
Компанець Євгеній, юрист ППФ «Пахаренко і партнери»

  • Sé el primero en comentar

Міжнародні та національні стандарти захисту прав ІВ

  1. 1. Міжнародні та національні стандарти захисту прав інтелектуальної власності ХХІІ Міжнародна науково-практична конференція «Актуальні питання інтелектуальної власності» Євгеній Компанець Патентно-правова фірма «ПАХАРЕНКО І ПАРТНЕРИ» м. Київ 9-11 вересня 2014 р.
  2. 2. Нормативне регулювання у сфері інтелектуальної власності Міжнародні конвенції, угоди та договори •Паризька конвенція про охорону промислової власності •Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів •Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС) •Всесвітня конвенція про авторське право •Договір ВОІВ про авторське право •Договір ВОІВ про виконання і фонограми •Договір про патентну кооперацію •Договір про патентне право •Сінгапурський договір про право з торговельних марок •Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків •Протокол до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків •Міжнародна конвенція по охороні нових сортів рослин •Договір про закони щодо товарних знаків •Будапештський договір про міжнародне визнання депонування мікроорганізмів з метою патентної процедури
  3. 3. Нормативне регулювання у сфері інтелектуальної власності • Конвенція про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення їхніх фонограм • Міжнародна конвенція про охорону інтересів виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення • Гаазька угода про міжнародну реєстрацію промислових зразків • Страсбурзька угода про Міжнародну патентну класифікацію • Локарнська угода про заснування Міжнародної класифікації промислових зразків • Віденська угода про заснування Міжнародної класифікації зображувальних елементів знаків • Конвенція, що засновує Всесвітню організацію інтелектуальної власності • Найробський договір про охорону Олімпійського символу • Ніццька угода про Міжнародну класифікацію товарів і послуг для реєстрації знаків • Регламенти та Директиви Європарламенту та Ради ЄС Статтею 9 Конституції України встановлено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
  4. 4. Нормативне регулювання у сфері інтелектуальної власності Національне законодавство Правовідносини у сфері інтелектуальної власності регулюються окремими положеннями Конституції України, цивільного, господарського, кримінального, митного кодексів України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кодексу законів про працю України, ряду процесуальних кодексів, нормами спеціальних законів у сфері інтелектуальної власності та інших Законів України, а саме: "Про авторське право і суміжні права" "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" "Про охорону прав на промислові зразки" "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" "Про охорону прав на зазначення походження товарів" "Про охорону прав на сорти рослин" "Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем" "Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм відеограм, комп'ютерних програм, баз даних" "Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів господарювання, пов'язаної з виробництвом, експортом, імпортом дисків для лазерних систем зчитування"
  5. 5. Нормативне регулювання у сфері інтелектуальної власності Окремі норми, що регулюють відносини у сфері права інтелектуальної власності, містяться в Законах України: - Про племінну справу у тваринництві - Про лікарські засоби - Про культуру - Про Антимонопольний комітет України - Про захист від недобросовісної конкуренції - Про захист економічної конкуренції - Про інноваційну діяльність - Про державне регулювання у сфері трансферу технологій - Про об’єднання громадян - Про зовнішньоекономічну діяльність - Про господарські товариства - Про рекламу - Про iнформацiю - Про телебачення i радіомовлення - Про інвестиційну діяльність - Про друковані засоби масової iнформацiї (пресу) в Україні - Про видавничу справу - Про режим іноземного інвестування - Про iнформацiйнi aгентства - Про кiнематографiю - Про науково-технiчну iнформацiю - Про захист iнформацiї в автоматизованих системах - - Про наукову i науково-технiчну експертизу - Про наукову i науково-технiчну діяльність -Про народні художні промисли - Про архітектурну діяльність -- Про професійних творчих працiвникiв i творчі союзи
  6. 6. Способи захисту прав ч. 2 ст. 16 ЦК України 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. ч.2 ст. 20 ГК України 1) визнання наявності або відсутності прав; 2) визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; 3) визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; 5) припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; 6) присудження до виконання обов'язку в натурі; 7) відшкодування збитків; 8) застосування штрафних санкцій; 9) застосування оперативно-господарських санкцій; 10) застосування адміністративно-господарських санкцій; 11) установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; 12) іншими способами, передбаченими законом.
  7. 7. Способи захисту прав інтелектуальної власності Відповідно до ч. 2 ст. 432 ЦК України Суд у випадках та в порядку, встановлених законом, може постановити рішення, зокрема, про: 1) застосування негайних заходів щодо запобігання порушенню права інтелектуальної власності та збереження відповідних доказів; 2) зупинення пропуску через митний кордон України товарів, імпорт чи експорт яких здійснюється з порушенням права інтелектуальної власності; 3) вилучення з цивільного обороту товарів, виготовлених або введених у цивільний оборот з порушенням права інтелектуальної власності та знищення таких товарів; 4) вилучення з цивільного обороту матеріалів та знарядь, які використовувалися переважно для виготовлення товарів з порушенням права інтелектуальної власності або вилучення та знищення таких матеріалів та знарядь; 5) застосування разового грошового стягнення замість відшкодування збитків за неправомірне використання об'єкта права інтелектуальної власності. Розмір стягнення визначається відповідно до закону з урахуванням вини особи та інших обставин, що мають істотне значення; 6) опублікування в засобах масової інформації відомостей про порушення права інтелектуальної власності та зміст судового рішення щодо такого порушення. Вибір способу захисту прав інтелектуальної власності здійснюється особою, якій належить право інтелектуальної власності. Обов'язком суду є перевірка відповідності обраного способу допущеному порушенню і меті здійснення судового розгляду.
  8. 8. Кодекс України про адміністративні правопорушення Кодекс України про адміністративні правопорушення Стаття 51-2 Порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності Стаття 164-3. Недобросовісна конкуренція Стаття 164-6. Демонстрування і розповсюдження фільмів без державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів Стаття 164-7. Порушення умов розповсюдження і демонстрування фільмів, передбачених державним посвідченням на право розповсюдження і демонстрування фільмів Стаття 164-9. Незаконне розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних Стаття 164-13. Порушення законодавства, що регулює виробництво, експорт, імпорт дисків для лазерних систем зчитування, експорт, імпорт обладнання чи сировини для їх виробництва
  9. 9. Проблеми правозастосування Стаття 51-2 Порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності (* стаття включена до КУпАП в 1994 році, із змінами 2001 р.) Незаконне використання об'єкта права інтелектуальної власності (літературного чи художнього твору, їх виконання, фонограми, передачі організації мовлення, комп'ютерної програми, бази даних, наукового відкриття, винаходу, корисної моделі, промислового зразка, знака для товарів і послуг, топографії інтегральної мікросхеми, раціоналізаторської пропозиції, сорту рослин тощо), привласнення авторства на такий об'єкт або інше умисне порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності, що охороняється законом, - тягне за собою накладення штрафу від десяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання і матеріалів, які призначені для її виготовлення. Проблеми: 1. Відсутність поняття “знищення” дозволяє законно продавати контрафактні/фальсифіковані товари, конфісковані за рішенням суду. Введення контрафактної продукції в обіг суперечить нормам ст. 46 угоди TRIPs та ч.4 ст. 6 Закону України “Про захист прав споживачів послуг”. 2. Незначний штраф (від 170 до 3400 грн.) не виконує превентивної функції відвернення правопорушення.
  10. 10. Кримінальний кодекс України Кримінальний кодекс України Стаття 176. Порушення авторського права і суміжних прав Стаття 177. Порушення прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок, топографію інтегральної мікросхеми, сорт рослин, раціоналізаторську пропозицію Стаття 203-1. Незаконний обіг дисків для лазерних систем зчитування, матриць, обладнання та сировини для їх виробництва Стаття 216. Незаконне виготовлення, підроблення, використання або збут незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених марок акцизного збору чи контрольних марок Стаття 229. Незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару Стаття 231. Незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну або банківську таємницю Стаття 232. Розголошення комерційної або банківської таємниці
  11. 11. Особливості правозастосування Особливості: 1. Склад злочину: матеріальний за ст. 176, 177, 203-1, 229, 231, 232 КК України та формальний за ст. 216 КК України; 2. Підслідність. Відповідно до ч. 1 ст. 216 КПК України слідчі органів внутрішніх справ здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, крім тих, які віднесені до підслідності інших органів досудового розслідування. 3. Приватне обвинувачення. Правопорушення, відповідальність за які передбачена ч. 1 ст. 176, ч.1 ст. 177, ст. 203-1, ст. 229, 231, 232 КК України законодавцем віднесено до кримінального провадження у формі приватного обвинувачення. Відповідно до ч. 1 ст. 477 КПК України кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінальних правопорушень. 4. Негласні слідчі дії. Згідно з ч.2 с. 246 КУП України негласні слідчі (розшукові) дії проводяться виключно у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
  12. 12. Проблеми правозастосування  Адміністрації торговельних закладів (в т.ч. оптових ринків) не завжди сприяють правоохоронним органам та правовласникам щодо виявлення фальсифікату  В правоохоронних органах триває процес адаптації до норм КПК України, який кардинально змінив підходи до процесуальних дій, в т.ч. щодо справ по порушення прав інтелектуальної власності  Правоохоронці не завжди залучають представника правовласника до проведення перевірок, обшуків, а тому проконтролювати кількість виявленого та вилученого контрафакту не можливо  Можливість повернення фальсифікованої продукції порушнику за п. 7) ч. 1 ст. 284 КПК України  Складність розрахунку та доведення завданих правовласнику збитків  Порушення розумних строків досудового розслідування та судового провадження  Виключення із санкції ст. 229 КК України альтернативного покарання у вигляді вигляді позбавлення волі призводить до зникнення стримуючого фактору для потенційних порушників.
  13. 13. Митний кодекс України Глава 57. Заходи органів доходів і зборів щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України Стаття 397. Порядок митного контролю і митного оформлення товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності Стаття 398. Митний реєстр об’єктів права інтелектуальної власності Стаття 399. Призупинення митного оформлення товарів на підставі даних митного реєстру Стаття 400. Призупинення митного оформлення товарів за ініціативою органу доходів і зборів Стаття 401. Спрощена процедура знищення товарів, митне оформлення яких призупинено за підозрою у порушенні прав інтелектуальної власності Стаття 402. Зміна маркування на товарах та їх упаковці Стаття 403. Взаємодія органів доходів і зборів з іншими органами державної влади у сфері захисту права інтелектуальної власності
  14. 14. Особливості правозастосування - Відповідно до ч. 1 ст. 397 МК України органи доходів і зборів сприяють захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України відповідно до цього Кодексу та інших законів України. - Заходи, пов’язані з призупиненням митного оформлення застосовуються органами доходів і зборів щодо товарів, які ввозяться на митну територію України для вільного обігу або вивозяться для вільного обігу за межі митної території України, за винятком: 1) особистих речей громадян; 2) товарів, які містять об’єкти права інтелектуальної власності, та які переміщуються через митний кордон України для власного використання громадянами і не призначені для виробничої чи іншої підприємницької діяльності, сумарна вартість та/або вага яких не перевищує обмежень, встановлених ч. 1 ст. 374 МК України; 3) припасів. - Вивезення з митної території у незмінному вигляді товарів, митне оформлення яких призупинено за підозрою у порушенні прав інтелектуальної власності, забороняється до завершення процедури такого призупинення.
  15. 15. Проблеми правозастосування  положення ст. 397 МКУ не дозволяють застосовувати процедуру призупинення митного оформлення товарів, що містять ознаки порушення прав інтелектуальної власності, які переміщуються у митному режимі «транзит»  положення ст. 257 МКУ дозволяють декларанту не вказувати торговельну марку, якщо вони не зазначені у товаро-супровідних документи і комерційних документах, які декларант подає до митного органу  можливість введення в оборот конфіскованої контрафактної продукції у разі складення протоколів за ст.ст. 472, 482, 483 МКУ  неможливість складення митними органами протоколів про порушення митних правил у разі виявлення контрафактної продукції серед товарів гуманітарної допомоги  відсутність поняття «знищення» в ст. 476 МКУ  відсутність в положеннях МКУ, Законах України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг”, “Про виконавче провадження” права у правовласника бути учасником виконавчого провадження, в т.ч. контролювати процес знищення конфіскованого контрафактного товару  наявність альтернативи розпорядження конфіскованим товаром: передача державним установам, знищення, утилізація, переробка (ст. 243 МКУ);
  16. 16. Контрафактна/фальсифікована продукція - міжнаціональна проблема Низка законодавчих та підзаконних актів визначають поняття “контрафактні товари” та “фальсифікована продукція”, однак для захисту прав інтелектуальної власності найчастіше використовуються поняття, визначені в п.17 ст. 4 Митного кодексу України та в п. 27 ст. 1 Закону України “Про захист прав споживачів”, а саме: 17) контрафактні товари - товари, що містять об’єкти права інтелектуальної власності, ввезення яких на митну територію України або вивезення з цієї території є порушенням прав інтелектуальної власності, що охороняються відповідно до закону; 27) фальсифікована продукція - продукція, виготовлена з порушенням технології або неправомірним використанням торговельної марки, чи копіюванням форми, упаковки, зовнішнього оформлення, а так само неправомірним відтворенням товару іншої особи.
  17. 17. Приклад контрафактної/фальсифікованої продукції
  18. 18. Результати спільної роботи правоохоронних орагінв та правовласників
  19. 19. Дякую за увагу! Євгеній Компанець Патентно-правова фірма «ПАХАРЕНКО І ПАРТНЕРИ» Україна, м. Київ, Бізнес-центр «Олімпійський», вул. Червоноармійська, 72, 1-й підїзд, 7-й поверх тел. +380 (44) 593 96 93 факс: +380 (44) 451 40 48 e-mail: pakharenko@pakharenko.kiev.ua

×