1.6 моніторинг адаптація учнів 20-21.

1. 2020-2021 н.р.
МОНІТОРИНГ 1.6
адаптації
здобувачів освіти 5, 10 класів,
новоприбулих учнів
Заступник Марія Псюк

2. 2020-2021 н.р.
Очікувані результати /
мета
моніторингу адаптації
здобувачів освіти 5, 10 класів,
новоприбулих учнів
1. Визначення рівня адаптованості здобувачів освіти до нових
умов навчання і соціального розвитку.
2. Формування шляхів педагогічної майстерності вчителів ставити
посильні вимоги знання предмета.
3. Вироблені уміння учнів реально оцінювати власні навчальні
можливості.
4. Удосконалені шляхи діяльності класного керівника для
згуртування колективу, формування культури поведінки й
навичок міжособистісного спілкування здобувачів освіти.
5. Вироблені Рекомендації для наступної роботи практичного
психолога, соціального педагога, вчителів предметів, батьків.
2020-2021 н.р.

3. Схема
моніторингу адаптації
здобувачів освіти 5, 10 класів,
новоприбулих учнів
Періоди:
І: 14 вересня 2020р. – грудень 2020р.
ІІ: грудень 2020р.- лютий 2021р. (новоприбулі учні)
Підготовчі етапи: І: з 14 вересня 2020 р.; ІІ: грудень 2020р.
✓ визначення відповідальним очікуваних результатів;
✓ складання схеми даного моніторингу;
✓ обговорення даного питання на засіданні методичної ради;
✓ визначення змісту предметного дослідження;
✓ вибір інструментарію для проведення двох періодів моніторингу.
Практичні етапи: І: вересень– грудень 2020р.;
ІІ: грудень 2020р.-лютий 2021р.
✓ підготовка до проведення психолого-медико-педагогічного
консиліумів з адаптації учнів 5-их, 10 класів;
✓ визначення мети проведення консиліумів;
✓ складання плану роботи; підготовка доповіді на засідання
консиліуму (відповідальний);
✓ формування змісту робочих Анкет для учасників консиліумів;
✓ методичні діалоги з класними керівниками, учителями, що
викладають предмети, соціальним педагогом, практичним
психологом;

4. ✓ проведення психологічного та соціально-педагогічного
обстеження; підготовка протоколів;
✓ підготовка медичним працівником закладу довідки про анатомо-
фізіологічні особливості учнів;
✓ створення характеристики учнівського колективу класним
керівником;
✓ проведення засідань консиліумів.
Аналітичні етапи: І: грудень 2020р.;
ІІ: лютий 2021р.
✓ систематизація результатів протоколів проведення
психологічного та соціально-педагогічного обстеження учнів;
✓ аналіз даних анкетування учасників консиліумів;
✓ узагальнення пропозицій до Рекомендацій моніторингу (на
основі даних анкетування);
✓ підготовка довідки на основі узагальнених даних консиліумів;
✓ підготовка Рекомендацій моніторингу.
Засідання педагогічної ради
✓ довідка про підсумки моніторингу.
✓затвердження Рекомендацій моніторингу (чотири частини).

5. Довідка
за підсумками моніторингу адаптації учнів перших класів та
новоприбулих до змін в освітній діяльності
у 2020-2021 навчальному році
___________ 2021 року Доповідач Марія Ілемська
Згідно з річним планом роботи ліцею на 2020-2021 навчальний рік,
наказу закладу від 23.09.2020р №123 «Про проведення моніторингів у
2020-2021н.р.» проведено моніторинг адаптації учнів перших класів та
новоприбулих дітей до змін в освітній діяльності та нової системи соціальних
умов.
Мета Вивчити стан роботи закладу в адаптаційний період. Оцінити
мікроклімат класних колективів 1-х класів. Забезпечити умови для створення у
дітей перших класів та новоприбулих учнів уявлення про школу як місце, де вони
будуть прийняті і сприйняті такими, якими вони є: з усіма своїми почуттями,
думками, знаннями, проблемами тощо.
Терміни моніторингу І етап – вересень – грудень 2020 року,
ІІ етап – січень – лютий 2021 року.
Адаптація першокласників до навчання у школі – це пристосування
дитини до нової системи соціальних умов, відносин, вимог, видів діяльності,
нового режиму діяльності.
Важливо, щоб це пристосування не зашкодило самопочуттю, настрою,
самооцінці дитини. В ході адаптації до шкільного навчання дитина отримує
орієнтацію в системі поведінки, яка надовго визначає подальшу долю її розвитку.
В процесі адаптації формується учнівський колектив з певним рівнем соціально-
психологічної згуртованості. Взаємини у шкільному класі виступають могутнім
засобом залучення особистості дитини до нових соціальних функцій, культури,
норм поведінки, характерних для закладу освіти. Залежно від різних чинників
рівень адаптації дітей до нових умов може бути різним: високим, нормальним і
низьким.
Процес адаптації першокласників протікає на всіх її рівнях:
– біологічному (пристосування до нового режиму навчання й життя);
– психологічному (входження до нової системи вимог, пов’язаних з виконанням
освітньої діяльності );
– соціальному (входження до учнівського колективу).
У початковий період навчання дитини у першому класі важливе значення
має успішність адаптаційного періоду, тобто створення сприятливого
середовища для адаптації дитини до систематичного навчання, яке

6. забезпечуватиме їй подальший розвиток, успішну освітню діяльність.
Успішність адаптації дитини до школи визначається наступними ознаками:
1. Процес навчання викликає у першокласника позитивні емоції, він
упевнений в собі і не відчуває страх.
2. Учень справляється зі шкільною програмою.
3. Дитина проявляє самостійність при виконанні домашніх завдань і
звертається за допомогою до мами або тата тільки після того, як самостійно
спробувала його виконати.
4. Першокласник задоволений своїми стосунками з однокласниками і
вчителем.
Основною новацією у практиці діяльності 1-х класів є структурування змісту
початкової освіти на засадах інтегративного підходу у навчанні. Перші тижні
навчання в 1-му класі – важливий етап для створення в класній спільноті
атмосфери прийняття, довіри, взаємозацікавленості, бажання слухати одне
одного, висловлюватися. На цьому етапі закладаються основи для усної
взаємодії учителя з учнями та учнів між собою. Саме тому багато уваги в перший
місяць педагоги приділяють знайомству, розмовам про захоплення дітей класу,
їх улюблені ігри. Закладають основи групової, ігрової, проектної та
дослідницької діяльності. У класних кімнатах використовуються мобільні робочі
місця, які можна легко трансформувати для групової роботи. Успішній реалізації
таких умов сприяє проведення всіма педагогами початкової школи ранкових
зустрічей та створення в класних кімнатах розвивального освітнього
середовища. Освітнє середовище у перших класах являється безпечним місцем,
де діти відчувають себе захищеними та в безпеці. В освітньому середовищі є
баланс між навчальними видами діяльності, ініційованими вчителем, та видами
діяльності, ініційованими учнями. Таке середовище забезпечує дітям можливості
робити власний вибір, розвивати нові та удосконалювати вже наявні практичні
навички, отримувати нові знання, розвити позитивне ставлення до інших.
Частину осередків освітнього середовища вчителі створили спільно з дітьми та
разом з батьками учнів класу. Це такі, як «Куточок живої природи», «Наша
творчість», «Правила спілкування», «Класна бібліотечка» та інші. Усі діти
заслуговують навчатися у такому середовищі, де забезпечуються їхні потреби –
базові потреби, потреби у навчанні, додаткові потреби для дітей з особливими
освітніми потребами. Робота в закладі щодо адаптації дітей здійснюється на
основі Методичних рекомендацій щодо адаптаційного періоду для учнів
першого класу, затверджених наказом МОН України від 20.08.2018 року №925.
Педагогічні працівники чітко усвідомлюють основні риси відповідальності, яку
вони несуть за своїх учнів, що передбачає такі обов’язки:
• поважати кожну дитину;
• вірити в успішність кожної дитини;
• бути чесними і визнавати власні помилки;
• вміти слухати й дотримуватися конфіденційності;

7. • бути послідовними й справедливими;
• мати високі очікування щодо кожного учня, у тому числі учнів з
особливими освітніми потребами;
• цінувати особисті зусилля дітей;
• організовувати стимулююче навчальне середовище;
• постійно поновлювати свої знання про дитячий розвиток.
Особливу увагу вчителі приділяють збереженню та зміцненню фізичного
здоров’я учнів. Із цією метою організовано тісну співпрацю педагогів з батьками
або особами, які їх замінюють, з медичними працівниками закладу, шкільним
психологом, соціальним педагогом, учителями окремих предметів, вихователем
групи подовженого дня.
Якщо позиція школяра з приходом до школи не формується або формується
не достатньо і залишається нестійкою, то через різні обставини дитина легко
втрачає інтерес до навчання і школи в цілому, а формуванням її особистості
керує інше середовище, часто не завжди сприятливе. В такому випадку під час
адаптації виникають складнощі, такі як:
• проблеми у спілкуванні з однолітками, учителями;
• зниження самоконтролю;
• емоційна збудженість;
• тривожність;
• симптоми соматичних захворювань;
• недостача уваги на уроках;
• занурення в себе.
З метою запобігання виникнення таких труднощів у закладі добре
налагоджена робота соціально-психологічної служби щодо здійснення
психологічного супроводу адаптації учнів 1-х класів, яка передбачає наступні
етапи:
1. Профілактика дезадаптації майбутніх першокласників – має важливе
значення, бо успішно проведена превентивна психологічна робота
сприятиме кращій адаптації дітей. Ця робота розпочинається за рік до
вступу дітей у перший клас і включає:
-психологічну діагностику готовності дітей до навчання в школі;
-проведення батьківських зборів для батьків майбутніх першокласників з питань
формування мотиваційної готовності дітей до навчання в школі;
-індивідуальне консультування батьків з питань особливостей психічного
розвитку дитини, а також рекомендації щодо подальшого розвитку і підготовки
до навчання в школі.
2. Контроль за процесом адаптації до школи – проводиться в жовтні-
листопаді і дає можливість виявити дітей з труднощами й завчасно надати

8. необхідну психологічну допомогу. Особливу увагу приділяється дітям
схильним до дезадаптації. Контроль адаптації включає:
-спостереження за першокласниками;
-дослідження процесу адаптації за допомогою психодіагностики;
-індивідуальні бесіди з учителями перших класів;
-виявлення групи учнів, у яких виникли труднощі в процесі адаптації.
3. Дослідження причин труднощів адаптації у дітей виявленої групи
відбувається під час проведення медико-психолого-педагогічного
консиліуму.
4. Індивідуальне консультування учителів і батьків за результатами
дослідження – надаються рекомендації вчителям, батькам з питань
особливостей психологічного розвитку, навчання, виховання, адаптації
дитини до школи, причин труднощів, які виникли в процесі адаптації,
навчання.
5. Корекційна робота з першокласниками, у яких виникли труднощі в процесі
адаптації до школи – в залежності від виявлених причин труднощів, які
виникли в процесі адаптації дитини до школи, зумовлено спрямування
корекційної роботи.
У грудні 2020 року практичним психологом Ольгою Яковиною
проведено дослідження рівня адаптації та емоційного ставлення дитини до
школи за анкетою для оцінки рівня шкільної мотивації Н.Г.Лусканової та
проектним тестом «Будиночки».
Результати діагностики шкільної мотивації за Лускановою
показують, що більшість учнів (72,1%) має середній рівень. Високий рівень у
9,9% учнів. Тобто в цілому відношення до школи у дітей позитивне, хоча в
більшій мірі дітей приваблюють позаурочні аспекти освітньої діяльності – це
спілкування з вчителем та однолітками, позиція школяра, атрибутика шкільного
життя. Низька шкільна мотивація виявлена у 13,1% учнів, у 4,9% – шкільна
дезадаптація. Це двоє дітей з 1-А класу (класний керівник Дідошак Н.Д.) і одна
дитина з 1-В класу (класний керівник Левицька Х.Д.).
За результатами проектного тесту було виявлено, що в більшості
учнів (68,9%) наявні протилежні почуття в емоційному ставленні до себе,
шкільної діяльності, вчителя та однокласників. Позитивне відношення до школи
показали 24,6% учнів. Негативне відношення у 6,5% (це 4 учні: двоє дітей з 1-А
та по одній дитині з 1-Б і 1-В класів). Першокласники з частковою адаптацією
частіше потребують короткотривалої оперативної допомоги. Причинами
неповної адаптації часто бувають підвищена тривожність, викликана
непомірними очікуваннями батьків, зміна характеру дитячо-батьківських
стосунків, перевантаження додатковими заняттями, низька самооцінка, слабке
здоров’я та інше. Нерідко ці діти не викликають побоювань, так як вони

9. засвоюють програму і виконують правила поведінки школяра, проте часто це
відбувається за рахунок фізичного та психологічного здоров’я дитини.
Діти з недостатнім рівнем адаптації обстежуються практичним
психологом додатково в індивідуальному порядку, виявляються причини та
фактори дезадаптації, за потреби проводиться необхідна корекційна робота.Такіі
учні потребують додаткової підтримки та індивідуальної уваги, а їх батьки –
більш глибокого консультування.
Такими учнями є:
– 1-А клас: Паньків А.Я., Сорохтей К.Р., Гончар М.І., Пицків О.В., Редіна
Е.М., Галай О.А., Хемич А.О.
– 1-Б клас: Савчук С.П., Ботюк О.Т., Яніцький /З.Л., Зайшлий Є.О.
– 1-В клас: Стрілець А.М., Княжев І.І., Бойко Б.А., Мироненко Т.М.
За такими ж методиками у лютому 2021 року практичним психологом
Ольгою Яковиною проведено обстеження новоприбулих учнів Васільєва
Артьома (1-А клас) та Петришак Софії (1-Б клас). Результати діагностики
шкільної мотивації за Лускановою показали, що учні мають середній рівень
шкільної мотивації та зовнішню мотивацію. Тобто в цілому відношення до
школи у дітей позитивне, їх також приваблюють аспекти навчання: спілкування
з вчителем та однолітками, позиція школяра, атрибутика шкільного життя.
За результатами проектного тесту також було виявлено позитивне
ставлення до школи. Першокласник з частковою адаптацією Васільєв Артьом
потребує короткотривалої допомоги. Причинами неповної адаптації можуть
бути тривожність, викликана непомірними очікуваннями батьків, зміна
характеру дитячо-батьківських стосунків, перевантаження додатковими
заняттями, низька самооцінка, слабке здоров’я. Корекційна робота проводиться
систематично. Оскільки учень навчається за інклюзивною формою.
Виховання сьогодні – це процес із дуже багатьма невідомими, яких щодня
стає, дедалі, більше. Однак маємо надію, що спільними зусиллями вихователів,
учителів, батьків і соціально-психологічної служби допоможемо кожній дитині
успішно адаптуватися до нових “шкільних” умов, і слово “школа” буде
викликати лише радість.

10. Довідка
про результати моніторингу адаптації
здобувачів освіти 5, 10 класів,
новоприбулих учнів
Заступник директора з НВР Марія Псюк
2021р.
Процес переходу учнів з початкової в середню ланку школи, у старшу,
профільну, зміна навчального середовища для здобувачів освіти — один з
найважчих періодів шкільного навчання.
Рівень складності настільки високий, що він став сприйматися мало не як
об'єктивна криза розвитку дітей 9-10; 15-16 років, що породжує певні психолого-
педагогічні проблеми. Підстав для такого твердження у педагогів більш ніж
достатньо: стан дітей у цей період характеризується низькою організованістю,
іноді недисциплінованістю, зниженням інтересу до навчання та його
результатів, з психологічної - зниженням самооцінки, високим рівнем
ситуативної тривожності. Це означає, що збільшується число дітей, що зазнають
значні труднощі при навчанні та адаптації до нових умов організації навчального
процесу. Для них особливо важлива правильна організація адаптаційного
періоду. Тому увага педагогічного колективу ліцею направлена на забезпечення
якості освіти як умови сталого розвитку співтовариства у класі, на зростання
уваги до проблем адаптації здобувачів освіти. Перехідний період є особливим
для всіх учасників освітнього процесу: учнів, педагогів, батьків, адміністрації
школи, фахівців психолого-педагогічної служби. Найчастіше це обумовлено:
зміною соціальної обстановки; збільшенням навчального навантаження; зміною
режиму дня; різницею систем і форм навчання; відмінністю вимог з боку
вчителів різних предметів; зміною стилю спілкування вчителів з дітьми.
5 клас
Педагогами закладу проведено діагностичне дослідження системного
характеру. Результати були основним матеріалом для проведення психолого-
медико-педагогічного консиліуму «До успіхів працею». Складений план
консиліуму виконано повною мірою, що дозволило напрацювати правильні
шляхи наступної освітньої діяльності. Практичний психолог Ольга Яковина під
час психологічного обстеження використала методики: «Дерево», «Агресивна
поведінка», опитувальник «Мій клас». Спостереження за учнями 5 класів,
спілкування з ними в цей період показує, що вони дуже розгублені, не можуть
зрозуміти, як будувати стосунки з педагогами, які вимоги обов'язкові для
виконання. На п'ятикласника обрушується потік інформації з незрозумілими для
нього словами, термінами. Є і така категорія дітей, які в силу свого емоційного
стану, створюють безліч організаційних труднощів. Результати психологічного
дослідження продемонстрували процентне співвідношення учнів
колективістського, індивідуалістичного, прагматичного типів і частину дітей, які
проявляють витримку та стриманість, саме остання частина учнів потребують
додаткової індивідуальної психологічної уваги. Соціальний педагог Тетяна
Кутинська визначила характер міжособистісних відносин у класних колективах
і оцінку кожного учня у ньому за допомогою соціометричного тесту. Результати
обстеження слугували основою для вироблених рекомендацій моніторингу.

11. Учителі спостерігають, що перехід з початкової до середньої школи
викликає збільшення навантаження на психіку дитини. Психологічні і
психофізіологічні дослідження свідчать, що на початку навчання в 5-му класі
школярі переживають період адаптації до нових умов навчання, багато в чому
схожий з тим, який був на початку навчання в першому класі. Це виявляється в
зростанні тривожності, зниженні працездатності, підвищеній сором’язливості,
чи навпаки «розкутості», неорганізованості, забудькуватості.
Проводячи дослідження, педагоги виявили: учні 5 класів 2020-2021 н.р.
доволі згуртовані та організовані, об'єднані спільними інтересами. Під час
навчальної діяльності більшість здобувачів освіти, згідно з опитуванням, не
встигають за вчителем, хвилюються під час відповіді та виконання завдань біля
дошки, не впевнені в тому, що добре запам’ятовують навчальний матеріал. В
ході діагностики виявилося, що у незначної частини занижена самооцінка.
Спілкуючись з батьками, класні керівники, практичний психолог виявили, що
ніяких вагомих труднощів у навчанні їхні діти не мають і що інколи батькам не
вистачає часу, деяким – терпіння, а іншим - педагогічних знань для навчання та
виховання дітей. Бiльшiсть учнів з повних сімей. Батьки приділяють належну
увагу навчанню та вихованню дітей, відвідують батьківські збори, співпрацюють
з класним керівником, асистентом учителя.
Учнi, в основному, навчаються iз задоволенням, активні, виконують
домашні завдання, на уроках дисципліновані. Такі предмети, як математика,
українська та англійська мови, викликають у дітей труднощі, а до таких
предметів, як образотворче мистецтво, трудове навчання, фізична культура у
п’ятитикласників помірне ставлення відповідальності. Загалом стосунки в
колективі товариськi, толерантнi. Дiти можуть органiзовувати самостiйно
справи, пiдтримувати один одного й допомагати. Вони прагнуть бути
активними, розумними, хочуть, щоб їх побачив, оцінив новий учитель і помітив
у них усе найкраще. Більшість дітей вміють добре висловлювати свою думку,
мають хороший лексичний запас та пам’ять. Серед здобувачів освіти
спостерігається бажання радувати своїх батьків та вчителів, мати від них
заохочення.
Учні вважають перехід в основну школу як важливий крок у своєму житті.
Деякі пишаються тим, що вони подорослішали, інші мріють розпочати «нове
життя». Що викликає стрес у п’ятикласників? Різкі зміни умов навчання,
різноманітні та більш ускладнені вимоги, які ставлять до дітей середньої
навчальної ланки. У цей період учні стають невпізнанними: тривога, боязкість
чи, навпаки, розв’язність, надмірна метушливість, збудження охоплюють їх. У
зв’язку з цим може знизитись працездатність, іноді вони можуть стати
неорганізованими.
Варто зазначити, що вчителі також проходять період адаптації: потрібно
запам’ятати нових учнів, вивчити їхні особливості, враховуючи основні
психологічні особливості дітей цього віку. І чим швидше педагоги і учні
знайдуть спільні шляхи діяльності, тим швидше проходить адаптація в учнів 5-
го класу.
Отже, успішність переходу від молодшої до середньої школи
забезпечується врахуванням наступності й перспективності в розвитку дітей на
усіх освітніх ланках, зокрема цілеспрямованим формуванням у них

12. психологічного механізму, що дозволить адекватно прийняти нову ситуацію
діяльності і спілкування напередодні кризового періоду – психологічної
готовності до навчання в основній школі. Це дозволить запобігти прояви
підліткової дезадаптації; сприятиме підвищенню потенціалу загального
психічного розвитку дитини, її повноцінному особистісному розвитку,
забезпечить подальшу успішність у навчанні.
10 клас
Дуже важливою для здобувачів освіти 10 класу є проблема адаптації до
нового колективу, оскільки мало хто при навчанні в 10 класі залишається в тому
ж колективі, в якому вчився до цього. Цей навчальний період суттєво
відрізняється мотивацією навчання, ставлення до навчання, потребою якісного
рівня знань, рівня вихованості. Тому новостворений класний колектив змінив
суттєво свою структуру, став іншим для кожного учня. 10 клас — це перехідний
період від дитинства до серйозного навчання. Класний керівник Ольга
Михайловська спостерігала, що вчиняється психологічний розрив у тій сфері
переживань підлітка, яка пов'язана з усвідомленням себе. Після зміни критеріїв
оцінок навчального процесу відбувається втрата первинного статусу в групі
однолітків.
Упродовж періоду вивчення всіх аспектів адаптаційного періоду та
підготовки до психолого-медико-педагогічного консиліуму «Старша школа:
найважливіший період», який був важливою складовою моніторингу адаптації,
педагоги відзначали про істотні зрушення в психологічній самооцінці
десятикласників. Подібні процеси досить часто призводять до виникнення
захисних механізмів різного роду, які забезпечують збереження звичної
самооцінки людини і його відношення до себе, спотворюючи сприйняття
навколишньої дійсності. Зовні неадекватне сприйняття навколишнього світу і
власної особистості може виявлятися в поведінкових порушеннях, зниженні
конструктивності вчинків, частих афективних реакціях, виникає пригніченість і
депресія. Загалом подібний стан прийнято кваліфікувати як соціально-
психологічну дезадаптацію, яка потребує індивідуальної роботи з психологом.
Педагоги зауважують, що 10 клас — це період «спокійного» навчання між
двома серйозними етапами шкільного життя. Специфіка адаптації 10-класників
визначається особливостями віку та специфікою профільного навчання. Ще
одна проблема, характерна для десятикласників, - установка на продовження
мораторію. Після того, як дев'ятий клас з його напругою і завершенням певного
етапу освіти позаду, учні напередодні закінчення школи і вступу до ЗВО хочуть
передихнути.
Може здатися, що вони впадають у безтурботне дитяче стан:
пріоритетними стають спілкування з однолітками, підвищується інтерес до
всього, що не є навчанням або роботою. Необхідно зрозуміти і прийняти те, що
подібний стан дійсно необхідний в якості перепочинку. Часом подібні дії можна
навіть вважати необхідними. Окрім того, набуття у цьому періоді досвіду
взаємодії з навколишнім світом, не обмежується тільки навчальним процесом,
для даного віку має велике значення — життєво розвиваюча складова.
Результати дослідження практичного психолога та соціального педагога
(методи дослідження: «Шкала соціально-ситуативної тривожності Кондаша»,
«Діагностика соціально-психологічної адаптації», «Методика вивчення мотивів

13. навчальної діяльності учнів», «Інтегральна самооцінка особистості «Хто я в
цьому світі?», соціометричний тест) дозволили зробити висновок: період
адаптації спричинений тим, що у 10-класників змінюється соціальне оточення і
система діяльності (навчальна ситуація нового ступеня освіти, зміна режиму і
навантаження). Ситуація новизни є для будь-якої людини в певній мірі
тривожною. Підліток переживає емоційний дискомфорт насамперед через
невизначеність уявлень про вимоги вчителів, про особливості і умови навчання,
про цінності і норми поведінки в колективі класу. Важливою соціальною
потребою даного віку є необхідність пошукової активності, самовизначення,
вироблення життєвих перспектив. Вказані результати слугували основою для
вироблення рекомендацій моніторингу.
Новоприбулі учні
Соціальна адаптація учнів, що ситуативно змінили навчальне середовище,
як пристосування людини до умов соціального середовища передбачає:
1. адекватне сприйняття навколишньої дійсності і самого себе;
2. адекватну систему відносин і спілкування з оточуючими;
3. здатність до праці, навчання, до організації дозвілля та відпочинку;
4. здатність до самоорганізації, до взаєморозуміння в колективі класу;
5. мінливість поведінки відповідно до очікувань інших.
Практичний психолог ліцею провела психологічний аналіз соціальної
адаптованості, активності, автономності та моральної вихованості учнів,
чотирьох учнів, що прибули у 6,7,10 класи. Використано методику «Моніторинг
соціалізації особистості учня» (І.Рожкова) для учнів 6,7 класів, яка
продемонструвала три різних рівні адаптованості. Учениця 10 класу пройшла
обстеження за допомогою методів дослідження: «Шкала соціально-ситуативної
тривожності Кондаша», «Методика діагностики соціально-психологічної
адаптації», Інтегральна самооцінка особистості «Хто я є в цьому світі», методика
вивчення мотивів навчальної діяльності учнів (Б.Пашнєв).
Члени психологічної служби, методичної ради ліцею проводили
консультування класних керівників, батьків, учителів предметів стосовно
якнайшвидшої соціалізації вказаних учнів. За результатами дослідження, на
основі висновків протоколів причинами неповної адаптації психолог закладу
Ольга Яковина називає наступні чинники: підвищена тривожність, викликана
непомірними очікуваннями батьків, зміна характеру дитячо-батьківських
стосунків, перевантаження додатковими заняттями, низька самооцінка,
фізіологічне здоров’я. Такий стан внутрішньої напруженості, настороженості
утруднює прийняття інтелектуальних і особистісних рішень. Таке психологічне
напруження може призвести до ситуативної дезадаптації, коли учень стає
недисциплінованим, неуважним, безвідповідальним, відстає у навчанні, швидко
стомлюється і просто не хоче йти до ліцею. Діти, систематично ослаблені, є
найбільш схильними до дезадаптації. І, звичайно ж, неможливо говорити про
адекватне сприйняття підлітком навколишньої дійсності через призму власної
тривожності, про адекватну систему взаємин і спілкування з однокласниками та
вчителями — все це ускладнює навчальний процес, продуктивна робота буде
проблемною. Тому доречним буде вироблення спільних шляхів освітніх дій
педагогічного колективу у формі рекомендацій моніторингу з метою подолання
проблемних питань.

14. 2020-2021 н.р.
Рекомендації моніторингу
адаптаційного періоду учнів 1 класу
Рекомендації вчителям
1. Враховуйте вікові особливості першокласників: рухову активність дітей,
переважання ігрового типу діяльності, недостатню сформованість вольової
регуляції.
2. Порівнюйте роботу учня лише з його попередніми роботами, а не з роботами
інших.
3. Уникайте критики учня при свідках, а також вживання слів «завжди», «ніколи».
4. Хваліть учня за найменші досягнення.
5. Дозволяйте учневі самостійно оцінювати свою поведінку та її наслідки.
6. Створюйте ситуації успіху.
7. Зменшуйте кількість заперечних слів та речень. Краще замінюйте їх на ствердні
та позитивно спрямовані.
8. Не наполягайте на відповідях біля дошки тих дітей, які виявляють тривожність.
Краще об’єднуйте їх у групи, що працюватимуть разом.
9. Для підтримання усних інструкцій використовуйте візуальну стимуляцію.
10. Надавайте емоційну підтримку словами, поглядом, дотиком.
11. Надавайте учням можливість виплескувати енергію (фізкультхвилинки, ігри на
перервах).
12. Надавайте учням можливість висловлювати свої думки, підкреслюйте цінність
почутого.
Рекомендації батькам
1. Старання дитини обов’язково мають бути визнаними. Позитивна оцінка й
добре тепле ставлення необхідні дитині для гарного самопочуття, формування в неї
такої важливої риси, як упевненість у собі та своїх можливостях.
2. У режимі дня кожної дитини мають бути постійні обов’язки, закріплені за
нею на тривалий час. Дитина, яка вміє працювати вдома, легко долучається до
навчання.
3. Розширюйте й збагачуйте навички спілкування з дорослими та однолітками,
учіть враховувати оцінки й думки інших людей для формування власних поглядів.
4. Не порівнюйте дитину з іншими дітьми. Порівнюйте її з такою, якою вона
була вчора, чи, можливо, буде завтра.
5. Не обговорюйте при дитині проблеми її поведінки. Вона може вважати, що
конфлікти неминучі, і продовжуватиме провокувати їх.
6. Дозволяйте дитині виявляти самостійність, заохочуйте найменші її прояви.
7. Не критикуйте дитину при свідках.
8. Сприяйте розширенню її інтересів.

15. 9. Аргументуйте свої заборони та вимоги: діти чутливі до несправедливості, яка
є в більшості вимог. Шукаючи аргументи, ви ще раз зможете об міркувати
необхідність їх застосування.
10. Намагайтеся дивитися на світ очима дитини. Будьте щирими в спілкуванні з
нею, цікавтеся її інтересами.
11. У спілкуванні з дитиною частіше використовуйте «Я-висловлювання»
Рекомендації класним керівникам
1. Зробити батьків активними учасниками освітнього процесу – це відповідальне
завдання вчителя. Розв’язання цієї задачі стане можливим, якщо у плані роботи
знайдуть відображення такі напрямки діяльності класного керівника з батьками:
-Батьківські збори;
-Педагогічне керування діяльністю батьківського комітету;
-Психолого-педагогічна освіта батьків;
-Індивідуальна робота з батьками;
-Забезпечення участі батьків у колективних творчих справах;
-Відвідування сімей, з метою спостереження за організацією навчання дитини
вдома.
2. Довести до відома батьків Рекомендації моніторингу.
3. Взяти до уваги орієнтовну тематику батьківських зборів:
-Організація навчання, праці та змістовного дозвілля школяра вдома.
-Виховний потенціал сучасної сім’ї.
-Не запізніться з добротою! (Основи моральності, доброти і милосердя
народжуються в родині.)
-Роль сімейних традицій у вихованні дітей.
-Здоров’я і фізичний розвиток молодших школярів.
-Роль сім’ї у вихованні працелюбності дитини.
-Інтереси молодшого школяра, особливості розвитку його волі й характеру.
3. Учителям предметів, класним керівникам 1-х класів, соціальному педагогу Тетяні
Кутинській, практичному психологу Ользі Яковині виконувати Рекомендації
моніторингу.
4. Адміністратору сайту Ользі Лозіцькій рекомендації моніторингу розмістити на
офіційному сайті у розділі «Моніторингова діяльність».

16. 2020-2021 н.р.
Психологічна служба
Рекомендації моніторингу
адаптаційного періоду учнів 5 класу
у школі II ступеня
Класним керівникам
1. Будьте для дітей наставником, а не контролером, адже вони бажають
партнерських стосунків із батьками й учителями.
2. Пріоритет надавайте індивідуальній роботі з кожною дитиною,
особливо ізольованим, відкинутим, нехтуваним учням та учням-
“зіркам” (спостереження, бесіди, доручення).
3. Прищеплюйте учням навички планування своєї розумової
діяльності, розвивайте інтерес до навчання, підтримуйте високий
рівень пізнавальних потреб.
4. Проводьте виховні години, спрямовані на розвиток комунікативних
здібностей вербального та невербального змісту, на вміння працювати
в групі, подолання агресії.
5. Створюйте умови для співпраці ізольованих дітей з однокласниками.
6. Підтримуйте тісний зв’язок з батьками, вирішуйте питання та
проблеми навчання і виховання дітей разом.
Учителям – предметникам
1. Не дозволяйте учням не вірити у свої сили.
2. Якщо ваш голос передає роздратування, розчарування та зневіру,
діти запам’ятають саме ці емоції, а не мудрість, яку ви намагалися до
них донести.
3. Стимулюйте і схвалюйте будь-які досягнення, найменший успіх,
позитивно оцінюйте це при інших членах колективу.
4. Творче ставлення до роботи й навчання – запорука ефективного
уроку.
5. Ставте завдання коротко, адже сучасні діти приділяють мінімум часу
для нової інформації. Кожен учень по–своєму сприймає матеріал.
Зважайте на це.
6. Прописуйте ці завдання — діти не звикли все запам’ятовувати.
7. Обов’язково хваліть дитину, бо вона залежна від ваших «лайків».
8. Робіть пояснення за допомогою малюнків, схем, бо вони краще
розуміють мальовані образи, ніж слова.
9. Головний рухомий фактор — зацікавленість, тому навчайте дітей
через гру, що по-справжньому зацікавить.

17. 2020-2021 н.р.
Методична рада
Психологічна служба
Рекомендації моніторингу
адаптаційного періоду учнів 10 класу
1. Підвищувати самооцінку дітей з ознаками тривожності за
допомогою створення ситуації успіху, сприяння реалізації їх
можливостей.
2. Розвивати в дітях впевненість у власних силах, здатність
відстоювати власну думку.
3. Сприяти згуртуванню групи шляхом залучення учнів до
колективної роботи.
4. Формувати навички мобілізації внутрішніх ресурсів та
можливостей організму в стресових ситуаціях.
5. Заохочувати дослідницьку роботу .
6. На виховання активності не шкодувати часу.
7. Уважно вислуховувати підлітка. В розмові дайте зрозуміти йому,
що він необхідний іншим і унікальний як особистість.
8. Головним є не предмет, якому ви навчаєте, а особистість, яку ви
формуєте. Не предмет формує особистість, а вчитель — своєю
діяльністю.
9. Часто використовувати питання «чому?», щоб навчити мислити
причинно.
10. У вирішенні проблем профільного навчання та професійного
самовизначення дотримуватися ряду положень:
1) пріоритетним для вчителя повинен бути оптимістичний погляд
на діяльність учня;
2) варто бути творчою особистістю, креативність здатна
захоплювати; допомагає досягнути взаєморозуміння,
співтворчості;
3) учитель — відкритий до діалогу, прагне побачити світ очима
дитини, зрозуміти його;
5) педагог не лише передає знання; він створює умови для
постійного відкриття учнями власного життєвого простору.

18. 2020-2021 н.р.
Рекомендації моніторингу №1.6
адаптаційного періоду
новоприбулих учнів у школі II, ІІІ ступенів
1. Індивідуальна діяльність психолога та соціального
педагога закладу для подолання підвищеної тривожності
та низької самооцінки. Корекційна робота.
2. Врахування індивідуально-вікових та психофізіологічні
особливостей учнів.
3. Залучення учнів до активної соціальної, громадської
діяльності у класі, у закладі .
4. Не допускати умов для булінгу.
5. Підвищувати рівень есканізму (уміння уникати
проблемних ситуацій).
6. Формувати мотиваційну складову обов’язку і
відповідальності.