1. Тема 1
ПІДПРИЄМСТВО ЯК СУБ’ЄКТ
ГОСПОДАРЮВАННЯ

2. Підприємство
самостійний суб'єкт господарювання, створений
компетентним органом держаної влади або
органом місцевого самоврядування, або іншими
суб'єктами для задоволення суспільних та
особистих потреб шляхом систематичного
здійснення виробничої, науково-дослідної,
торговельної іншої господарської діяльності в
порядку, передбаченому чинним законодавством

3. Ознаки підприємства
можливість здійснення як комерційної (підприємницької) так і
некомерційної господарської діяльності;
проведення підприємницької діяльності, тобто самостійної,
ініціативної, систематичної діяльності з виробництва продукції,
виконання робіт, надання послуг та їх реалізації з метою
одержання прибутку;
певна самостійність у прийнятті господарських рішень;
володіння правами юридичної особи та відсутність у своєму
складі інших юридичних осіб;
порівняння доходів і витрат, ведення автономного бухгалтерського
обліку та складання балансу, наявність рахунків в банках та
печатки з найменуванням та ідентифікаційним кодом;
єдність і цілісність майнового комплексу, як правило, із замкненою
технологічною структурою.

4. Види державного регулювання
діяльності підприємств
Пряме державне регулювання Непряме державне регулювання
Державна реєстрація створення
підприємства
Розміщення державного замовлення з
гарантованим матеріально-технічним
забезпеченням
Державний контроль за
розміщенням та будівництвом
Державне регулювання розмірів фонду
споживання
Зобов’язання щодо дотримання
трудового та соціального
законодавства
Впровадження системи прогресивного
оподаткування трудових доходів
Антимонопольний контроль Диференціація умов оподаткування за
окремими видами діяльності
Зобов’язання щодо дотримання
державного порядку
бухгалтерського обліку та звітності
Регулювання експортно-імпортних
відносин
Контроль за екологічною безпекою
підприємства
Стимулювання інвестиційної та науково-
дослідницької роботи
Контроль за цінами та порядком
ціноутворення
Стимулювання розвитку малих
підприємств

5. Середовище функціонування
підприємства
Зовнішнє середовище визначає ефективність роботи
підприємства та складається із макро- та мікросередовищ.
Макросередовище – це сукупність господарюючих суб’єктів,
економічних, суспільних і природних умов, що діють у
глобальному оточенні, тобто демографічні, економічні,
політичні, екологічні, правові, міжнародні, еволюційні та інші
чинники, які опосередковано впливають на діяльність
підприємства. Мікросередовище – це чинники прямого
впливу на підприємство: споживачі продукції; постачальники;
посередники; конкуренти; фінансові установи; партнери
тощо.
Внутрішнє середовище підприємства. Ресурси підприємства
(основні фонди, оборотні засоби, майно, фінанси, робітники),
інформація, тобто все те, що необхідно для виготовлення
продукції.

6. Класифікація підприємств за
різними ознаками
1. Форма власності
2. Обсяги діяльності та кількість працюючих
3. Спосіб утворення та формування статутного
фонду
4. Технологічна (територіяльна) цілісність та
ступінь підпорядкування
5. Цілі функціонування та характер діяльності
6. Приналежність капіталу
7. Правовий статус та форма господарювання

7. Види ГТ в Україні
акціонерні товариства
товариства з обмеженою відповідальністю
товариства з додатковою відповідальністю
повні товариства
командитні товариства

8. Господарські об’єднання в
Україні
асоціації;
корпорації;
консорціуми;
концерни;
фінансово-промислові групи;
конгломерати

9. Організаційна структура
промислового підприємства
Апарат управління (структура управління). Впорядкована
сукупність органів (підрозділів), які дозволяють управляти
організацією та її взаємовідносинами. Зазвичай складається з
директора, головного інженера, головного енергетика,
головного бухгалтера, заступників з кадрових, соціальних і
комерційних питань, головного економіста, начальника
виробництва.
Під виробничою структурою промислового підприємства
слід розуміти сукупність підрозділів підприємства – цехів,
дільниць, обслуговуючих господарств і служб, які
безпосередньо чи опосередковано беруть участь у
виробничому процесі.

10. Тема 2
ОСНОВНІ ФОНДИ ПІДПРИЄМСТВА

11. Три фактори виробництва
Засоби праці є частиною засобів виробництва, які
задіюються у створенні продукту протягом кількох
виробничих циклів та з допомогою яких люди
виготовляють продукцію і надають послуги.
Предмети праці, на відміну від засобів праці,
витрачаються повністю за один виробничий цикл.
При цьому вони переносять усю свою вартість на
створений продукт і змінюють свою початкову
натуральну форму.
Робоча сила

12. Характеристика виробничих
фондів підприємства
Ознака Основні
фонди
Оборотні фонди
Тривалість
функціонування
Тривалий час Тільки в одному
виробничому процесі
Рівень використання у
виробничому процесі
Частково Повністю
Перенесення вартості на
вартість виробленої
продукції
Поступово Повністю
Зміна первинно-речової
форми
Зберігають Змінюють

13. Облік основних виробничих
фондів
у натуральному вираженні для визначення технічного
складу основних фондів, виробничої потужності
підприємства, рівня використання устаткування; за даними
технічних паспортів, які ведуться стосовно кожної одиниці
фондів та у яких взується дата виготовлення, кількість
ремонтів, реконструкція, рівень зносу, продуктивність
основних засобів;
у вартісному вираженні для визначення загального обсягу,
динаміки, структури основних фондів, величини вартості,
перенесеної на вартість готової продукції, розрахунку
економічної ефективності.

14. Оцінювання основних
виробничих фондів
залежно від моменту проведення оцінювання їх
виробництва оцінюються за первісною та
відновленою вартістю;
з урахуванням стану основних фондів
оцінювання їх проводиться за балансовою та
залишковою вартістю.

15. Види зносу основних виробничих
фондів підприємства
Фізичний знос (спрацювання) настає під впливом дії
навко­лишнього середовища та експлуатаційних навантажень.
При цьому деформуються деталі, метал корозує, зношуються
тертьові поверхні. Фізичний знос зменшує вартість основних
фондів і робить їх непридатними до експлуатації.
Моральний знос. Процес знецінення задіюваних засобів праці
до настання їх повного фізичного спрацювання під впливом
науково-технічного прогресу. Такий знос характеризується
втратою засобами праці своєї споживної вартості внаслідок
удосконалення застосову­ваних та створення нових засобів
виробництва, упровадження прин­ципово нової технології,
старіння вироблюваної продукції.

16. Амортизація основних фондів
Процес перенесення вартості всіх видів засобів праці на
вартість створеної продукції.
Об'єктом амортизації є основні виробничі фонди (крім
землі). Нарахування амортизації здійснюється протягом
строку експлуатації (корисного використання) об'єкта. Для
відшкодування вартості зношеної частини основних фондів
кожне підприємство робить амортизаційні відрахування
відповідно до розмірів фізичного й морального (техніко -
економічного) зносу.
Сума амортизаційних відрахувань за нормативний період
використання засобів праці повинна дорівнювати сумі
первісної вартості та витрат на підтримку їх у робочому і
технічно досконалішому стані.

17. Методи нарахування амортизації
метод рівномірної (лінійної) амортизації;
метод зменшення залишкової вартості;
метод прискореного зменшення залишкової
вартості;
кумулятивний метод;
виробничий метод

18. Виробнича потужність
промислового підприємства
Виробнича потужність. Максимально можливий обсяг
про­дукції встановленої номенклатури, яку може виготовити
підпри­ємство за певний період часу за умов раціонального
використання обладнання та виробничих площ.
Виробнича потужність розраховується, як правило, на рік.
Оди­ниці виміру виробничої потужності застосовуються
різні залежно від характеру та типу виробництва, а також
галузевої підпорядкованості, але за таким загальним
правилом: виробнича потужність має визначатися в тих
самих одиницях виміру, в яких планується та здійснюється
облік виготовлюваної продукції (послуг, що нада­ються).
Здебільшого це натуральні або умовно натуральні вимірники
за видами продукції.

19. Три види потужності
підприємства
Проектною є потужність, яка визначається в процесі
проекту­вання, реконструкції, розширення діючого
або будівництва нового підприємства.
Поточна (фактично досягнута) виробнича
потужність визна­чається періодично у зв'язку зі
зміною умов виробництва (номенклатури і
структури трудомісткості продукції) або
перевищенням проектних показників.
Резервна потужність повинна формуватись і
постійно існувати в певних галузях національної
економіки.

20. За періоду розрахунку виробнича
потужність класифікується на:
вхідну виробничу, тобто потужність на початок року,
яка показує якими виробничими можливостями
володіє підприємство на початку планового періоду;
вихідну виробничу, тобто потужність на кінець року,
яка показує якими виробничими можливостями
володіє підприємство наприкінці планового періоду;
середньорічну виробничу потужність, яка враховує
фактичний час експлуатації обладнання визначеної
потужності протягом року

21. Основні методичні принципи
розрахунку виробничої
потужності
Виробнича потужність визначається за всією
номенклатурою профільної продукції.
Виробнича потужність підприємства встановлюється,
вихо­дячи з потужності провідних цехів (дільниць,
технологічних ліній, агрегатів) основного
виробництва.
Виробнича потужність підприємства визначається
кількістю устаткування (виробничих площ).
Виробнича потужність підприємства визначається на
підставі корисного фонду часу роботи одиниці
обладнання (використання площі)

22. Тема 1
ПІДПРИЄМСТВО ЯК СУБ’ЄКТ
ГОСПОДАРЮВАННЯ