виховна робота зі сталого розвитку

1. І.А. Шишко, вчитель української мови КЗШ №15
Виховна робота у класі зі сталого розвитку
Сучасне суспільство все більше намагається досягти сталого розвитку,
збалансувати якість життя з можливостями навколишнього природного
середовища. Існує думка що, вихід з сучасної цивілізаційної кризи потребує
необхідних трансформацій базових цінностей, перш за все тих, які
стосуються відносинлюдини до природи[1,c.7]. Для того, щоб пізнати логіку
та механізми розвитку сучасного світу, необхідно вийти на новий рівень
філософсько-аксіологічного осмислення цивілізаційних процесів[2,c.8]. Тому
проблема сталого розвитку у ХХІ столітті є дуже актуальною, піднімаються
питання щодо проблем раціонального природокористування та охорони
навколишнього середовища, які в свою чергу, поступово займають вагоме
місце серед глобальних проблем людства. Сутність поняття стійкості є
підтримування системного цілого «людина–суспільство-природа». Тому,
основною проблемою забезпечення сталого розвитку є динамічний характер
порушення сталого стану системи «природа-суспільство».
Глобалізація що продовжує протиріччя між суспільством і природою
актуалізує проблему сталого розвитку людини, природи (біосфери) і
суспільства, яка орієнтує освітні системи на формування у підростаючого
покоління ціннісного ставлення до Природи і життя в цілому.
У сучасній українській освіті відбуваються зміни, пов’язані з
модернізацією змісту загальної освіти та розвитком нових освітніх
компетенцій особистості. Таким чином, криворізьказагальноосвітня школа І-
ІІІ ступенів № 15 працює з комплексною програмою «Освіта для сталого
розвитку» на період 2009-2015рр. спричинило необхідність глибоких змін у
системі загальної середньої освіти, які пов’язані зі стратегією її модернізації.
1 Мантова Л.В. Стратегия развития: ценности новой цивилизации- Улан-Удэ: ВСГТУ, 2004.- 242с.
2 Мантова Л.В. Стратегия развития: ценности новой цивилизации- Улан-Удэ: ВСГТУ, 2004.- 242с.

2. Погіршення екологічного стану нашого міста та України зокрема,
спричинило необхідність в більшому інформуванні та підвищення
грамотностінаселення. Тому класними керівниками створюютьсясерії
виховних годиндля кожної паралелі, метою яких є сформуватиу школярів
нове ставлення до навколишнього середовища, яке сприятимерозумінню
взаємозалежностілюдини і природи. Таким чином, серії виховних годин
пропонують підходи в системіекологічного виховання, та передбачають
використання сучаснихзнань та понять.
При побудовікласних годинкласний керівник враховує цілі навчання
освіти для сталого розвитку(Делор, 1996):
- вчитися мислити (постановкааналітичних питань, критичне і системне
мислення, вирішення проблем, орієнтація на майбутнє);
-вчитися діяти (застосування знань в різноманітних життєвих ситуаціях,
вирішення кризовихситуацій та ризиків, відповідальність за власні дії,
самоповага);
-вчитися бути самостійним (упевненість в собі, самовираження та
комунікабельність, подолання стресу);
-вчитися жити та працювати в колективі (відповідальність, повага до
інших, співпраця, брати участь у демократичнихпроцесахприйняття
рішення, вміти вести переговорита знаходження консенсусу).
Виховну роботуз дітьми розпочато з 5 класу (2013-2014н.р.). Враховуючи
проблему, над якоюпрацює середня школа №15 «Синергетичнийпідхід у
забезпеченні сталого розвиткудитини в умовах експериментального
навчального закладу» було розроблено план виховних годин, розробленихна
рік з метою формування сталого розвиткуу дітей, розрахованіна 2 роки,
тобто протягом 5-6 класів. Класні годинирозрахованіне тільки на дітей, а й
із залученням старшокласників, батьків, бабусь та дідусів. Обов`язково
потрібно мати перед собоюекологічнийкалендар та враховувати вікову
категорію дітей можна проводити виховнігодиниекологічного напрямку

3. двічі, а то і тричі на місяць. При підготовці до класних годиндопоможе
посібник О.Є Висоцької «Випереджаючаосвіта для сталого розвитку:
методологія, методика, технології», у якому розробленірекомендації на
допомогуне тільки вчителеві, а й батькам.
До Дня вторинної переробки,якийвідзначається 15 листопада було
проведено практикум на тему: «Якість життя: сміття», де за допомогою
змодельованихвідходів учні з класним керівником вчилися на практиці
правильно реагувати на подібні речі та вміти оцінити ситуацію, не
нашкодивши оточуючомусередовищу. Була створенауявна картина стану
довкілля нашої країнибезпосередньота світу в цілому і на завдання
подумати і вирішити, які можемо робитизміни, щоб не забруднювати нашу
планету, виявляючистурбованість при цьому, робилицікаві висновки як
утилізувати відходи, якщо немає спеціальних організацій для цього,
наприклад: харчовівідходи, які розмножують мікробиу відкритому вигляді,
а при спалюванні виділяють діоксин, можна віддати тваринам, бо тварин-
безпритульних багато навколо, і для грунту це добреорганічнедобриво.
Таким чином класний керівник виступає як посередникміж учнем та
ситуацією, у якій може знаходитись кожен з них, тобто створив комфортні
умови для розвиткудитини, сприяв відкритій та ефективній комунікації, а це
для формування екологічних компетентностей дуже важливо.

4. 22 березня до Всесвітнього дня води (Всесвітній день охорониводних
ресурсів) було доречним проведення виховної годинипоблизуводоймища.
Спочатку було проведено роз`яснювальнуроботу, до якої були залучені
старшокласникиіз повідомленнямипро те, що у рідному місті КривомуРозі
протікає річка Саксагань та Інгулець, остання утворює Карачунівське
водосховище, воно є основним джерелом водопостачання міста, зрошення
земель, промислового тапобутового використання,ведення рибопромислу.
На р. Саксагань збудовано 3 водосховища. Води усіх саксаганських
водосховищпризначенівиключно для технічних цілей, хоча на їх берегах і
розвинутірекреаційні об'єкти - лісопарки, пляжі, профілакторії. Води також
йдуть на зрошення дач та інших сільськогосподарськихугідь, розвинуте
рибальство. Учніповинні розуміти цінність природногоресурсу, томущо це
умови життєдіяльності, а також глибину екологічної катастрофиу разі
порушення норм для збереження водного режиму.

5. А для цього було запропоновано зробитиподорож річкою, уявно поділитися
на дві команди: одна з яких пливе повноводною чистоводною річкою, а інша
– забрудненою, на межі зневоднення. Під час плавання учні визначили
проблеми, пов`язаніз тими факторами, які впливають на чистотувод річок.
Важливо відмітити, що діти називають причинивиникнення забруднень:1)
промисловівідходи, конкретно від заводів та фабрик, які знаходяться на
території рідного міста, адже у ньому розвиненаіндустрія; 2) забруднення
атмосферних опадів від металургійного заводу, що обов`язково потрапляєу
воду та ін.. На питання чим це загрожує їм як споживачам, учні зробили
висновок, що річки міста дійсно знаходяться на межі екологічної катастрофи,
адже чиставода – запорука здоров`я. Річки – природніперлини нашої
держави, тому потрібно дбати про те, що нам дає земля. Для експерименту
було запропоновано уявитисебе людиною, яка може змінити екологічну
ситуацію, під час якого діти виготовилилистівки для небайдужих до проблем
нашого міста.

6. У діяльності діти вчаться бачити, слухати і чути, думати і робитивисновки.
Від особливостейцієї діяльності залежить розвитоксприймання, уваги,
пам'яті, мислення, уяви, здібностей, мовлення, почуттів, волі. У цьомубага-
томанітному процесівиникає індивідуальність, формується особистість
дитини. Саме це є основоюформування сталого розвиткуу виховному
процесіі чим більше спонукаємо їх до дії у будь-якомунапрямку, тим
результат буде кращим.
У Всеукраїнськомудні довкілля 19 квітня (третя суботаквітня) взяли участь і
вихованці-п`ятикласники. Робота розпочалася із залученням батьків.
Діти мали донестиінформацію до свої рідних, що у цей день всі громадяни
займаються висадкоюрослинв лісах і парках, прибиранням паркових
територій, плануванням скверів, газонів, клумб в населених пунктах,
ліквідацією стихійних звалищ в громадськихмісцях, місцях відпочинку і
дозвілля. Залучивши батьків до діяльності, їм було запропоновано розробити
проекти на тему «Школа – мій дім і моє життя у нім», у якому мають описати

7. школу майбутнього для своєї дитини. Цікаво те, що бажаючих та небайдужих
не виявилося. А діти мають описати своє перебування у школі як у своєму
домі. Проаналізувавши проекти, можна зробити висновок,що і батьки, і діти
цінують, по-перше, здоров`я, по-друге, чистоту, по-третє, вживання
екологічно чистихпродуктів, а для батьків – відмова від шкідливих звичок.
Спільна роботабатьків та дітей є дуже ефективною у виховній роботідля
досягнення мети – формування екологічно свідомої особистості.
Отже, для досягнення поставлених цілей в освіті для сталого розвитку,
потрібно спонукати дітей до дії, поставити їх у реальні умови оточуючого
середовища, щоб у них виникло бажання жити у такому світі, де дбають про
своєздоров`я таінших поколінь.

8. Як вважає О.Є. Висоцька, що у 5-9 класах особливо актуальною є підсистема
«Суспільство-природа», оскількисаме у цей період у дитини формується
науковий світогляд, навички практичної діяльностіу довкіллі. Важливим для
дитини середнього шкільного віку є засвоєння знань про природув її
цілісності (формування холі стичного мислення)та системності,
усвідомлення міжпредметних зв`язків, відхід від антропоцентричноїкартини
світу, формування екологічної культури, ековрівноваженої споживчої
поведінки. Успішною є виховна година та, після якої діти самі бажають щось
змінити у навколишньому середовищіна краще, змінитися самим.
Забезпечення сталого розвиткутільки тоді буде мати результат, коли вчитель
працюватиме у тісній взаємодії з учнями, батьками.