Se ha denunciado esta presentación.

Проект педагогічного колективу Дружківської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів № 4.

3

Compartir

Cargando en…3
×
1 de 119
1 de 119

Проект педагогічного колективу Дружківської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів № 4.

3

Compartir

Descargar para leer sin conexión

Descripción

Проект Школа-родина-дитина

Transcripción

  1. 1. Підготував: заступник директора з НВР Пивовар Юлія Анатоліївна
  2. 2. Обґрунтування проекту та його складові • Мета проекту • Завдання проекту • Актуальність проекту • Умови реалізації проекту • Учасники та виконавці проекту • Очікувані результати
  3. 3. Етапи проекту • Проблемно-цільовий етап • Підготовчий етап • Етап розробки сценарію й технічного завдання • Етап практичної роботи (розв'язання проблеми) • Етап попереднього захисту • Етап презентації - публічного захисту проекту • Оцінювання успішності проекту
  4. 4. Зміст проекту – Психолого-педагогічний блок – Відеоблок – Літературно-читацький блок – Блок «Наша ігротека» – Довідковий блок – Блок-зустріч
  5. 5. Робота з батьками в Дружківській загальноосвітній школі І-ІІ ступенів № 4 – Основні завдання роботи з батьками – Методи вивчення сім'ї – План роботи з батьками на 2009-2010 навчальний рік – Психолого-педагогічна просвіта батьків. План роботи батьківського лекторію «Університет педагогічних знань» в Дружківській ЗШ І-ІІ ступенів № 4 2011-2012 навчальний рік – Залучення батьків до виховної роботи – Диференційова-ний підхід в роботі з батьками – Форми й методи роботи вчителів з батьками учнів – Взаємодія з батьками учнів
  6. 6. Методична скарбничка (додатки) Література
  7. 7. Обґрунтування проекту • Сім'я як соціальний інститут, з яким пов'язана педагогічна діяльність нашої школи, знаходиться сьогодні на досить складному етапі свого розвитку. Дорослі люди з різним ступенем успішності звикають до соціально- економічних умов українського буття, яке інтенсивно змінюється. Процес соціальної адаптації особистості, безліч протиріч, які його супроводжують, дуже сильно уповільнюють і заважають виконанню батьківських функцій. В результаті ми бачимо велику кількість батьківських «виховних прорахунків, помилок, недоліків», усунути які можна тільки у взаємодії з учителями, педагогами та психологами школи, закладів додаткової освіти дітей, соціальних служб. Нині в нашій країні спостерігається значне збільшення проблемних сімей, що призводить до соціально-психологічної та педагогічної дезадаптації дітей..
  8. 8. • Ця тенденція вимагає розширення кола послуг як батькам, так і дітям з боку вчителів, психологів та соціальних педагогів з метою забезпечення розвитку й охорони психічного та соматичного здоров’я. Така соціальна ситуація вимагає спеціальних програм освіти батьків і педагогів, що пов’язано із суттєвими ускладненнями в особистісному розвитку дітей. Диференціація та ускладнення суспільних відносин порушили глибинні зв’язки дорослих і дітей. У багатьох батьків спостерігається зниження відповідальності, у них „атрофується” гуманне ставлення до дітей, спостерігається серйозний дефіцит уваги і поваги до дитини. За цих умов різко загострилася суперечність між потребою дитини в опіці та безперервним послабленням, а відтак і відсутністю необхідної уваги з боку дорослих, зокрема рідних, що призводить до гострого конфлікту та штучної затримки її особистісного розвитку.
  9. 9. Мета проекту • активізація взаємодії батьків з учителями, інтеграція засобів громадського та сімейного виховання школярів, задля покращення становища дітей, сімей та молоді шляхом підвищення рівня поінформованості її членів щодо інновацій у соціально- педагогічній діяльності; • - створення належних умов навчання та виховання для кожного учня школи через тісний зв'язок з родиною; • - підтримання тісної взаємодії школи, сім'ї, громадськості як фактора успішного впливу на розвиток дитини, підвищення педагогічної культури батьків, здійснення соціального нагляду;
  10. 10. • педагогічна допомога батькам в емоційній рефлексії стосовно дітей; • - формування у батьків педагогічної позиції щодо своєї дитини; • - культивування тактики співробітництва при взаємодії „дорослий – дитина”; • організація вчителями школи групових форм обміну досвідом між батьками щодо їх взаємодії з дітьми; • - організація психолого-педагогічної освіти батьків
  11. 11. Завдання проекту «Школа – дитина - родина»: • створити сприятливі умови для взаємодії батьків і школярів з метою подальшого співробітництва; • поглибити психолого-педагогічну компетенцію батьків; • включити батьків в освітній процес як активних суб'єктів; • створити комплекс творчих методичних робіт - відеофільми, бібліотеку творів дітей, набір пам'яток і рекомендацій для батьків тощо. • розробити пакет документів, який регулюватиме партнерські стосунки між батьківською громадою та школою
  12. 12. • розробити навчальний план «Педагогічні знання - батькам» (відповідно до всіх вікових груп школярів) та програму її реалізації; • створити загальношкільний родовід сімей учнів за видами діяльності членів родин (політичні діячі, спортсмени, письменники, митці тощо); • розробити програму спільних дій батьків, учнів і вчителів (традиційні заходи, акції, свята тощо).
  13. 13. Актуальність проекту: • Розробка проекту «Школа – дитина - родина» обумовлена потребами батьків учнів. Протиріччя, які можна вирішити, пов'язані з такими факторами: • накопиченням знань у сфері психології, педагогіки та методики сімейного виховання; • систематизацією інформаційного методичного банку даних у відповідності із задачами комплектування «Бібліотечки для батьків» під умовною назвою «Як допомогти дитині стати щасливою й успішною?»; • розумінням проблем і перспектив особистісно- пізнавального росту дитини; • своєчасним наданням дитині щоденної допомоги, її різнобічної підтримки.
  14. 14. Умови реалізації проекту: • До психолого-педагогічних умов належать: • довірливі стосунки між учасниками спілкування; • урахування особливостей взаємовідносин батьків і дітей; • системність і періодичність проведення спілкування.
  15. 15. Рівень проекту: • творчо-інформаційний, практично- зорієнтований. Термін проекту: довгостроковий (дворічний: 2011-2012 н.р., 2012-2013н.р).
  16. 16. Очікувані результати: • виховання цілісної особистості, що зумовлене співпрацею дітей з батьками; • володіння навичками ділової комунікації, рольової взаємодії, толерантної поведінки, інформаційного обміну; • володіння специфічними навичками навчальної праці (здатність до самоосвіти), нормами та еталонами соціальної життєдіяльності (вихованість); • розширення світогляду та поглиблення педагогічної, психологічної та виховної компетенції батьків; • створення комплекту методичних робіт.
  17. 17. Принципи реалізації проекту: • - диференціація; - співробітництво та педагогічна корекція; - гуманізація навчання; - єдність родини і школи.
  18. 18. Учасники та виконавці проекту: • вчителі школи; - учні; - батьки; • - практичний психолог; • - бібліотекар школи; • - педагоги закладів додаткової освіти (ДЮСШ, школи мистецтв, центру дитячої та юнацької творчості, будинку культури).
  19. 19. Функції вчителів під час роботи над проектом • планування дій, добір відповідних форм і методів роботи; - створення ситуації успіху в навчально-виховному процесі; - здійснення психолого- педагогічного впливу за допомогою елементів педагогічної техніки; - надання практично-методичної допомоги батькам.
  20. 20. Методи реалізації проекту: • пошукова робота; • групова співпраця; • спостереження; • практична робота; • соціологічні дослідження.
  21. 21. Характеристика проекту: • За кінцевим результатом: теоретико- практичний. За змістом: надпредметний. За кількістю учасників: колективний. За тривалістю: довготривалий. За ступенем самостійності: експериментально-дослідницький. За характером контактів: зовнішній.
  22. 22. Теоретична основа • положення психолого-педагогічної науки про соціальну сутність виховання (І.Бех, Л.Виготський, І.Кон); особливості розвитку особистості в дошкільному віці (Л.Божович, О.Запорожець, Д.Ельконін, О.Кононко, В.Котирло); дитину як об’єкт і суб’єкт виховання (Л.Артемова, Я.Коломінський, В.Петровський, Ю.Приходько); виховний вплив сім’ї (Ю.Азаров, С.Русова, М.Стельмахович, В.Сухомлинський); процес взаємодії батьків і дітей (А.Адлер, Е.Берн, Т.Гордон, К.Хорні).
  23. 23. Проблемно-цільовий етап • Здійснюється вибір проблемної сфери, постановка задач, окреслюється кінцевий вигляд створюваного продукту, його призначення та коло використання, відбуваються формування проектної бригади та розподіл обов'язків. Цей етап завершується формулюванням теми проекту й визначенням виду його завершеної форми, написанням короткої анотації проекту. • (вересень 2011р.)
  24. 24. Підготовчий етап • Цей етап має на меті теоретичну підготовку учасників проекту: підбір необхідної психолого-педагогічної літератури, запис потрібних нотаток, взаємозв'язок з учителями-колегами, психологами, педагогами додаткової освіти та робітниками соціальної служби. • (вересень - жовтень 2011р.)
  25. 25. Етап розробки сценарію й технічного завдання • На даному етапі передбачається збір матеріалів, відбір змісту й визначається приблизний обсяг проекту, робиться його найбільша деталізація, прописуються ролі всіх учасників проекту, строки виконання ними кожного виду роботи. • (жовтень - листопад 2011р.)
  26. 26. Етап практичної роботи (розв'язання проблеми) • Головним завданням цього етапу є систематизація та аналіз отриманої інформації, планування діяльності з розв'язання проблеми. Тому ведеться робота з утілення в життя поставлених задач, яка потребує від усіх учасників найбільшої ретельності, відповідальності, узгодженості дій, а також значних зусиль від керівництва проекту з координації діяльності учасників проекту та постійного контролю над ходом і термінами робіт, що виконуються. • (грудень 2011р – грудень 2013р.)
  27. 27. Етап попереднього захисту • На цьому етапі здійснюється попередній перегляд проекту, виявляються недоробки, окреслюються шляхи усунення виявлених недоліків, відбувається коректування. • (січень - лютий 2013р.)
  28. 28. Етап презентації - публічного захисту проекту • На цьому етапі відбувається показ виконаної роботи (широка аудиторія інформується про важливість вибраної проблеми), дається оцінка проекту, представляються вибрані шляхи розв'язання проблеми, розповідається про практичну діяльність у ході реалізації проекту. • (березень 2013р.)
  29. 29. Оцінювання успішності проекту • По закінченню проекту організовується обговорення, під час якого батьки мають змогу оцінити проектну діяльність у цілому та особистий внесок кожного в загальну справу. Обмірковуючи досвід, набутий у процесі реалізації проекту, вони відповідають на такі запитання: • а) які знання вони отримали; • б) чому і як вони навчились; • в) яких умінь і навичок вони набули; • г) які переваги дає групова співпраця; • ґ) що вдалось найкраще; • д) чим важливою була їхня діяльність для власної родини. • (квітень -травень2013р.)
  30. 30. • На розвиток дитини помітно впливає зацікавленість батьків шкільним життям. А тому, працюючи над вирішенням завдань цього проекту, ми будуємо невидимий ланцюжок між родиною і школою, який служить на благо усім учасникам навчально- виховного процесу. Це спільні турботи про те, щоб усім було цікаво і затишно в школі, як у рідній домівці: спільні вечори, конкурси, спортивні змагання ,вшановування родинних династій, багатодітних матерів, робота батьківського педагогічного всеобучу «Мистецтву виховувати треба вчитися»- далеко не весь перелік заходів , що дає змогу творчо зростати вчителеві і учню, бути активними у цьому батькам.
  31. 31. • А тому актуальними для педколективу є слова В.О.Сухомлинського: «Педагогічна ідея - це крила, на яких злітає педагогічна творчість. Ідея надихає колектив, і починається найцікавіше і найпотрібніше в шкільному житті - колективна дослідницька робота». • Об'єднавшись однією ідеєю, провівши діагностування педагогів, виявивши вчителів, здатних до пошукової, творчої роботи, педколективом школи було розроблено проект «Школа – дитина - родина». Завданням цього проекту є активізація взаємодії батьків з учителями, інтеграція засобів громадського та сімейного виховання школярів
  32. 32. • Працюючи над реалізацією цього проекту наш колектив ніколи не забуває, що школа - це простір життя дитини; тут дитина має не готуватися до життя, а жити; школа має бути для учня, а не учень для школи. Виховання дитини в школі та сім'ї— це єдиний нерозривний процес. Тому надзвичайно важливо, щоб учителі і батьки об'єднали свої можливості й тісно співпрацювали в напрямку виховання підростаючого покоління. Становлення такої співпраці передбачає виявлення та активізацію виховних аспектів у родині, підвищення педагогічної культури батьків та організацію спільної діяльності сім'ї та школи.
  33. 33. • Мета роботи вчителів школи : сприяти формуванню особистісних рис громадянина України шляхом гармонійного поєднання шкільного й сімейного виховання. • До реалізації проекту у школі залучаються батьки, вчителі, представники громадськості та владних структур тощо. Дорослі беруть участь у проектній діяльності школи на правах координаторів, консультантів, експертів, членів журі, вони можуть поділитися власним життєвим досвідом, допомогти школярам відшукати джерела інформації щодо проблеми, піднятої в проекті, посприяти контактам із спеціалістами.
  34. 34. у даному проекті передбачаються шість блоків взаємодії
  35. 35. Психолого-педагогічний блок • Цей блок включає в себе цикл різноманітних форм і прийомів роботи з проблем виховання, освіти та розвитку дітей, їх взаємовідносин з дорослими та однолітками, ставлення до книжки, читання, словотворчості тощо. Батьки не тільки здобувають необхідні теоретичні знання, а й обмінюються накопиченим досвідом, обговорюють нестандартні ситуації, шукають розв'язання поставлених задач і проблем, набувають навичок усебічного аналізу фактів, ведення дискусій та спілкування. Ось деякі з форм і прийомів роботи:
  36. 36. • бесіди «Роль книжки в розвитку інтелектуальних та особистісних якостей людини», «Традиції виховання», «Моральне виховання підлітків у сім'ї», «Як досягти того, щоб знання стали потребою підлітків?»; • лекції «Результативність у навчанні. Від чого вона залежить?», «Роль спілкування в житті школяра», «Формування здорового способу життя», «Педагогічна тактовність батьків у вихованні, повага до самостійності дітей»; • семінари «Ми і наші діти», «Про значення похвали й покарання в родині», «Педагогічні вимоги до трудової діяльності підлітка в родині»;
  37. 37. • практикуми «Психологія спілкування з дітьми», «Розумні матеріальні й духовні потреби дітей. Як їх сформувати?»; • індивідуальні консультації; • «десанти» (відвідування батьків удома з метою дачі конкретних відповідей на їхні запитання); • родинний вогник «Помилки родинного виховання. У чому вони полягають?».
  38. 38. Відеоблок • Цей блок роботи передбачає здійснення відеозйомок і відеорепортажів, зроблених під час уроків, годин спілкування, позакласних заходів, занять гурткової роботи та спортивних секцій тощо. Батьки запрошуються на дні відкритих дверей, коли вони безпосередньо можуть відвідати відкриті уроки, різноманітні заходи, заняття. Вони відвідують класи, де навчаються їхні діти, знайомляться з особливостями спілкування педагогів та учнів, спостерігають за активністю дітей на уроках, їхнім станом здоров'я, під час • заходів спілкуються з дітьми, чого так бракує в сім'ях. Окрім цього, протягом року буде діяти педагогічна світлиця (своєрідний кабінет педагогічної просвіти батьків). Двічі на рік заплановано проведення виставок «Світ захоплень моєї сім'ї» та «Вироби сімейних кулінарів, родинних ремесел, сімейних колекцій».
  39. 39. Літературно-читацький блок • Мета даного блоку полягає в організації виставок педагогічної літератури, дитячих малюнків, письмових робіт учнів; презентації важливих видань для батьків, матеріалів журналів, газет про родинне виховання; заведення тематичних папок з конкретних проблем виховання для батьків, комплектування «Бібліотечки для батьків». Для роботи з періодичною пресою передбачається проведення «прес-діалогу» (дана форма роботи сприяє розвитку аналізу проблемних статей і вчить робити цей аналіз), дискусій та «симпозіуму» (мета даного прийому - дослідити проблему в запропонованій літературі, обговоренні описаних у ЗМІ життєвих ситуацій і спробі їх вирішення). Після «симпозіуму» доречно провести аукціон ідей родинного виховання. Для обговорення різнобічних друкованих педагогічних матеріалів пропонується «коло спілкування» (це відверта розмова по колу, основна умова якої - кожний має висловитись).
  40. 40. Блок «Наша ігротека» • Даний блок представляє колективні ігри для дітей, розучування словесних і музичних ігор для дітей і дорослих, ознайомлення з настільними іграми та іграми для сімейних свят і родинних вечірок. Для вирішення поставлених задач нашого проекту пропонуються ділові ігри, під час яких необхідно прийняти певні рішення в умовах конфлікту інтересів. На час гри батькам треба взяти на себе виконання ролей реальних осіб в умовах реального або імітованого сценарію. Ці ролі посилюють соціальну та комунікативну компетенцію учасників і роблять їх здатними вирішувати конфлікти з поглядом на перспективу. Під час ігор батьки дізнаються, що розв'язання проблемних ситуацій будується на компромісах, розроблених в умовах великого тиску, й досягти цього дуже нелегко.
  41. 41. Довідковий блок • Для проведення цього блоку організується довідкове бюро «Запитання й відповіді», консультаційний пункт «Виникло запитання» та за допомогою умовної «Поштової скриньки» письмово ставляться запитання психологу, учителям-предметникам тощо. Напередодні вечора запитань і відповідей (проведення «круглого столу» з метою аналізу найбільш часто виникаючих запитань і проблем, систематизації відповідей і рішень проблем та • узагальнення набутого досвіду з даних ситуацій) працює «лабораторія невирішених проблем». Вона досліджує ситуації, які склались у школі, класі, удома; виділяє питання, які потребують особливої уваги, знаходить шляхи їх вирішення через конкретні справи. Результатом співпраці батьків, дітей і класного керівника стане складання пам'яток, рекомендацій батькам і дітям.
  42. 42. Блок-зустріч • Передбачає зустрічі з представниками районної соціальної служби з роботи з молоддю, психологами, учителями-предметниками, представниками правоохоронних органів і лікарями. Усі зустрічі проходять під єдиним девізом: «Про співпрацю батьків, педагогів, дітей». Крім цього, передбачено проведення психологічних тренінгів і соціальних досліджень («Сім'я і світ прекрасного», «Батьки і діти: чому виникають конфлікти?», «Батьківські збори: погляд тат і мам», «Дозвілля сім'ї»). Обов'язковим є анкетування «Дім - родина - сім'я», «Друзі моєї дитини», «Можна й не можна в нашій родині», анкет для вивчення моральної орієнтації особистості та здібностей дітей, тести «Незакінчені речення», «Я курю, якщо...» тощо.
  43. 43. • Останнім часом з тих чи інших причин школа і сім'я перебувають у стадії перманентної конфронтації. Шкільні педагоги дають негативні характеристики сім'ї, звинувачуючи батьків у самоусуненні від виховання власних дітей, у брутальному, навіть жорстокому ставленні до них. Батьки, у свою чергу, зневажливо ставляться до вчителів, указуючи на їхній низький професійний рівень, невисокі моральні якості. У багатьох сім'ях не вважають за необхідне звертатися до педагогів з приводу проблем, які виникають у вихованні дітей. До педагогів батьки звертаються зазвичай тоді, коли вже запізно. • Сім'я і школа — потенційні природні партнери у вихованні дітей — часто виявляються реальними супротивниками, а поміж ними в епіцентрі ворожих взаємин і агресивних висловів постає дитина, яка вимушена пристосовуватися, лицемірити, що призводить до проявів аморальної поведінки.
  44. 44. • Попри все за певних умов гострота проблеми взаємодії школи і сім'ї в сучасних умовах може бути знята. Для цього необхідно, аби суб'єкти взаємодії вибудовували основи культури спілкування, такі необхідні для розв'язання проблем дитини. Останнім часом психолого- педагогічна наука робить спроби окреслити шляхи відмови від традиційних і запропонувати нові підходи в розв'язанні проблем взаємодії сім'ї та школи, виховання дітей та підлітків. • Перше. Педагог має усвідомити: культура передбачає недоторканість родини й невтручання в сімейні взаємини. Втручатися в життя сім'ї можливо у виняткових випадках, коли нехтуються інтереси дитини, коли її здоров'я, життя, добробут перебувають у небезпеці з вини батьків або інших дорослих членів сім'ї.
  45. 45. • Друге. Школа — не рідний дім, а сім'я ніколи не замінить школи. Звідси випливає, що логіка шкільного та логіка сімейного виховання не тотожні. Розводячи виховні сфери школи і сім'ї, педагог має враховувати психологію дитинства й дорослішання дитини і, певним чином зближуючи ці дві сфери, у жодному разі не намагатися підмінити собою батьків і не інструментувати шкільне життя як життя родинне. • Третє. Школа не є частиною ринкового простору, оскільки не надає послуг, не торгує крамом, не обслуговує батьків. Школа - інститут соціальний, її призначення — передавати як естафету духовні надбання людства й учити дитину жити у світі матеріальних продуктів культури. Школа вільна від батьківських вказівок і настанов в організації своєї професійної діяльності. Школа незалежна від батьків у будові життєдіяльності школярів.
  46. 46. • Однак і шкільна, і сімейна сфери не існують ізольовано в житті дитини, яка, приходячи до школи, репрезентує світ своєї родини, умови життя, спектр соціальних взаємин, звички, манери поведінки, зрештою, рівень інтелекту. • Педагог як представник шкільної виховної сфери не має можливостей, аби кардинально (навіть за потреби) змінювати умови сімейного життя дитини, він не уповноважений втручатися в родинний уклад. У нього інший предмет професійної діяльності — дитина, яка приходить до школи з сім'ї. • Школа завжди прагнула до взаємодії з сім'єю. Це знаходило своє відображення в корекції сімейного виховання, у педагогічній просвіті батьків, у безкінечному «листуванні» з батьками з приводу навчання і поведінки їхніх дітей, у викликах батьків до школи тощо. Контакт з батьками як взаємодія може бути встановлений лише за умови, що обидва суб'єкти усвідомлюють: тільки спільними зусиллями можна створити умови для розвитку та виховання дитини, допомогти їй у набутті необхідного соціального досвіду.
  47. 47. • Визначальна умова взаємодії цих двох суб'єктів - батьків і педагога - вичерпне уявлення про зміст виховної діяльності один одного, можливості порозуміння щодо завдань і засобів виховного впливу заради благополуччя дитини, адекватність виховних дій до запланованого кінцевого результату. • Отже, педагог має знати, з якої сім'ї прийшла в школу кожна дитина, яка структура цієї сім'ї, у якому стані перебуває сучасна українська родина і які тенденції зумовлюють її розвиток. Це зробить взаємодію педагога та батьків учнів більш конкретною, осмисленою, результативною. Тому пропонуємо вашій увазі рекомендації щодо роботи з батьками.
  48. 48. Щоб наблизитися до кожного учня, педколектив школи визначив такі напрями роботи: • пізнати кожну дитину; • знати, як вона мислить, що відчуває, як сприймає світ; • вивчити характер, волю, інтереси дитини; • вивчити особливості її організму; • максимально зблизити сім'ю та школу на ос­нові • партнерства, співробітництва, взаємоспілкування, взаєморозуміння, взаємодопомоги.
  49. 49. • Виховання дітей у сім'ї є першоосновою розвитку дитини як особистості. Духовний вплив батьківського дому на формування особистості створюється завдяки щирій материнській ласці, небагатослівній любові батька, домашньому теп-лу, піклуванню, затишку і захисту, родинній зла- годі. • В. Сухомлинський вважав, що сім'я — «джерело, водами якого живиться повноводна річка нашої держави».
  50. 50. • Налагодити тісний зв'язок школи з батьками; • Активізувати роботу батьківського сектора щодо роз'яснення законодавства України з питань освіти; • Добиватись впливу органів місцевого самоврядування на батьків, діти яких порушують Статут школи; • Аналізувати стан навчальних досягнень учнів і виявити причини байдужого ставлення батьків до навчання і виховання власних дітей; • Пропагувати педагогічні знання, що зумовлять підвищення педагогічної грамотності; • Допомагати батькам в оволодінні системою умінь, необхідних для організації діяльності дитини вдома.
  51. 51. • Педагогічний колектив школи ставить своїм за- вданням дати батькам глибокі знання педагогіки та психології виховання, пропагувати кращий досвід виховання дітей у сім'ї. Без турбот про педагогіч-ну культуру батьків неможливо розв'язати жодної проблеми, що стосується навчання й виховання. Педагогічна освіта батьків планується відповідно до вікових особливостей дітей, цілей і задач навчально- виховного процесу, конкретних проблем, що виникають у ході спільної діяльності вчителя й батьків. Класний керівник включає у план лекції з педагогіки, психології, права, етики, фізіології та гігієни; батьківські збори; тематичні консультації; педагогічні практикуми з розгляду й аналізу різних ситуацій виховання дитини в родині та школі; огляд популярної педагогічної літератури для батьків; обмін досвідом виховання дітей у родині; вечір запитань і відповідей; день відкритих дверей та інші форми.
  52. 52. учнів повинен ґрунтуватися на їх правах і обов'язках, визначених Законом України «Про загальну середню освіту»:
  53. 53. • вибирати навчальні заклади та форми навчання для неповнолітніх дітей; • — приймати рішення щодо участі дитини в інноваційній діяльності загальноосвітнього навчального закладу; • — обирати і бути обраними до органів управління освітою з питань навчання і виховання дітей; • — звертатися до відповідних органів управління освітою з питань навчання і виховання дітей; • — захищати законні інтереси дітей.
  54. 54. • забезпечувати умови для здобуття дитиною повної загальної середньої освіти за будь-якою формою навчання; • — постійно дбати про фізичне здоров'я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей; • — поважати гідність дитини, виховувати працелюбність, почуття доброти, милосердя, шанобливе ставлення до сім'ї, старших за віком, державної і рідної мови, до народних традицій і звичаїв; • — виховувати повагу до національних, історичних, культурних цінностей українського народу, дбайливе ставлення до історико- культурного надбання та навколишнього природного середовища, любов до України.
  55. 55. • На думку В. Сухомлинського, школа повинна домогтися того, щоб батьки бачили в своїх дітях себе, розуміли суть розвитку дитини. А для цього їх треба озброювати знаннями важливих закономірностей педагогіки, вікової психології, фізіології.
  56. 56. • Спостереження. • Бесіда. • Тестування. • Анкетування. • Діагностика. • Ділові ігри. • Аналіз дитячих малюнків про сім'ю. • Аналіз дитячих творів про сім'ю.
  57. 57. • Забезпечення участі батьків у життєдіяльності класного колективу здійснюється класним керівником за допомогою включення їх у такі види взаємодії, як спільне планування виховної роботи у класі; колективні творчі справи; свята, вечори, концерти, КВК; відвідування театрів, виставок, бібліотек; прогулянки, походи, поїздки та подорожі; виставки творчих робіт, дні здоров'я; допомога в ремонтних роботах й естетичному оформленні класної кімнати; участь в обладнанні кабінету й виготовленні наочного приладдя; організація міні-гуртків і клубів. Педагогічне управління діяльністю батьківської ради класу відбивається в таких пунктах плану виховної роботи: вибори батьківської ради, допомога у плануванні й організації її діяльності, робота із соціально неблагополучними родинами, установлення зв'язків із шефами, оточуючим соціумом, громадськістю.
  58. 58. • Індивідуальна робота з батьками дозволяє встановити безпосередній контакт із кожним членом родини учня, домогтись більшого взаєморозуміння в пошуку шляхів розвивального впливу на особистість дитини. Тому класний керівник включає у план роботи відвідування родин учнів, індивідуальні бесіди з батьками, спільне визначення перспектив і засобів розвитку учня, педагогічні консультації, індивідуальні доручення. Інформування батьків про хід і результати навчання, виховання й розвитку учнів здійснюється класним керівником за допомогою тематичних і підсумкових батьківських зборів, індивідуальних консультацій, перевірки щоденників учнів, складання карт розвитку дітей і таблиць результатів навчальної діяльності, ведення щоденників спостереження за процесом розвитку дитини чи зошитів досягнень учнів, написання батькам листів-характеристик, записок-повідомлень, вітальних листівок і листів подяки. Родинне виховання тільки тоді ефективне, коли батьки разом з учителями володіють сучасними педагогічними знаннями й уміннями, застосовують їх практично.
  59. 59. № Заходи Дата та відповідальні Провести конференції батьків і Вересень 1 учнів школи про шляхи реалізації Адміністрація проблемної теми школи: «Консолідація зусиль педагогів, сім'ї та громадськості щодо поліпшення всебічного виховання і навчання учнів” на 2011-2012 р. Виявити в мікрорайоні, де Протягом року 2 розташована школа, сиріт, Заступник директора з НВР напівсиріт, дітей із багатодітних Пивовар Ю.А. сімей та дітей одиноких матерів, інвалідів дитинства
  60. 60. Провести оцінювальне обстеження всіх Протягом року 3 учнівських сімей Заступник директора з НВР Пивовар Ю.А. Забезпечити безперервність навчання дітей- Протягом року 4 сиріт, з багатодітних сімей, дітей одиноких Заступник директора з матерів, інвалідів дитинства НВР Пивовар Ю.А. Вивчити умови родинного виховання учнів, Класні керівники 5 соціально - професійного складу батьків.
  61. 61. Налагодити зв'язки з профспілковими Протягом року 6 організаціями за місцем роботи батьків, Класні керівники організувати роботу з ними Провести батьківські збори: «Організація Вересень 7 навчально-виховного процесу в школі» Класні керівники Скласти карту зайнятості учнів у Листопад 8 позаурочний час. Класні керівники Надання допомоги сім'ям з метою Протягом року Класні керівники 9 поліпшення відвідування дітьми школи, своєчасне інформування батьків про відсутність дітей на заняттях Протягом року 10 Організація чергування батьків під час Заступник директора з НВР проведення позакласних заходів, вечорів Пивовар Ю.А. тощо Класні керівники
  62. 62. Організація шкільно-сімейних свят: Протягом року 11 — дні народження; Заступник директора з НВР Пивовар Ю.А. — спортивні, сімейні свята; Класні керівники День Збройних сил; 8 Березня; — до Дня сім'ї. Проведення місячника родинно-побутової Протягом року 12 культури «Тепло сімейного вогнища» Заступник директора з НВР Пивовар Ю.А. Класні керівники Проведення двічі на рік загальношкільніх Вересень травень 13 конференції Адміністрація Виявити батьків, які негативно впливають Протягом року 14 на дітей, не виконують своїх батьківських обов'язків Класні керівники
  63. 63. Організувати роботу батьківського Протягом року 15 всеобучу з правових питань (згідно з Заступник директора з окремим планом)- залучати до цієї роботи НВР Пивовар Ю.А. працівників правоохоронних органів. Двічі на семестр проводити батьківські Протягом року 16 збори, на які виносити актуальні питання Класні керівники життя та діяльності школи, навчання й виховання учнів Зміцнювати зв'язки учителів-предметників Протягом року класні 17 із батьками, викликати для співбесіди керівники батьків учнів, які не встигають у навчанні, з метою надання 18 Тримати під постійним контролем неблагополучні сім'ї. Підтримувати зв'язок з Протягом року класні родинами, в яких виховуються учні, схильні до керівники правопорушень
  64. 64. Організувати роботу: Класні керівники 19 а) « Материнської школи» для батьків учнів 1 - 4 - х класів; б) загальних та класних зборів батьків учнів школи; в) уроків родинного виховання: «Сім'я - ключ до щастя», «Хай сяє сонцем в серці слово - мати» і т. ін. г) батьківського лекторію: «Мистецтву виховання треба вчитися». Організувати спільну діяльність з родинами Заступник директора з 20 учнів (обдаровані та здібні діти, «важкі» НВР Пивовар Ю.А. підлітки, діти з неповних сімей), що Протягом року потребують підвищеної уваги, забезпечувати батьків необхідною інформацією з питань виховання: а) створити та поновлювати куточок психологічних та педагогічних порад для батьків; б) інформаційний стенд для батьків (нормативні документи).
  65. 65. Установити єдиний батьківський день Вересень 21 для проведення відкритих уроків для Адміністрація батьків; зустріч батьків з учителями - предметниками, класними керівниками, адміністрацією. Проводити профілактичну роботу, Протягом року 22 спрямовану на запобігання адміністрація правопорушень, шкідливих звичок, поширення інфекційних захворювань із залученням прав відповідних служб Опрацювання оперативної Протягом року 23 інформації з батьківських зборів про адміністрація зауваження пропозиції та побажання батьків щодо поліпшення навчально- виховного процесу.
  66. 66. № Термін засідання термін 1 клас 1 Єдині педагогічні вимоги сім'ї та школи у Вересень вихованні дитини Психологічні особливості 6-річних дітей Жовтень 2 Адаптація дитини в школі 3 Листопад Організація режиму дня для школяра Грудень 4 Результати медичної діагностики. 5 Рекомендації. Січень
  67. 67. Спілкування в родині Січень 6 “Пастки” кохання березень 7 До побачення 1 клас! Квітень 8 2 клас 1 Виховання працелюбності в учнів Вересень початкових класів Домашня навчальна робота Жовтень 2 другокласників 3 Виховання культури поведінки дітей Листопад
  68. 68. Психогенетика: психічні Лютий 4 причини фізичних захворювань Естетичне виховання березень 5 молодших школярів у родині Виховання цікавості до Квітень 6 читання. «Родинні» читання 3 клас Піклування батьків про фізичне Вересень 1 та психічне виховання, здоров'я дітей загалом Заохочування й покарання 2 дітей у родині Жовтень листопад 3 Розвиток пізнавальних інтересів у молодших школярів
  69. 69. Проблеми неповних сімей грудень 4 січень 5 Телебачення і діти Розвиток пізнавальних інтересів у Лютий 6 молодших школярів 7 Роль сімейних традицій у Березень вихованні молодших школярів 4 клас 1 Народна педагогіка про виховання Вересень дітей у родині 2 Дружба і кохання молодших Жовтень школярів Виховання свідомої дисципліни та 3 листопад відповідальності в дитини
  70. 70. Наступність у вихованні молодших грудень 4 школярів і підлітків Світ природи і розвиток образного березень 5 мислення в школярів Підготовка до переходу в школу II ст Квітень 6 6 клас 7 Школярі середнього підліткового віку в Вересень, жовтень родиніРозвиток уваги і посидючості в шестикласників Листопад 8 Статеве виховання в сім'ї Формування світогляду в школярів Грудень середнього підліткового віку 9 10 Дозвілля й відпочинок підлітка Січень Трудове навчання і виховання шестикласника в школі та родині Підведення підсумків за рік 11
  71. 71. 7 клас 1 Виховання в підлітків свідомого ставлення Вересень до навчання і його результатів Індивідуальний підхід і врахування вікових Жовтень 2 особливостей підлітків у сімейному вихованні Листопад Духовний світ підлітка 3 Профілактика тютюнокуріння серед 4 неповнолітніх Грудень Січень 5 Що робить підлітка «важким» 6 Фізкультура і спорт у житті підлітка Лютий 7 квітень Підведення підсумків за рік
  72. 72. 8 клас 1 Організація в сім'ї навчальної праці Вересень школяра. Допомога і контроль батьків Підліток і неформальні об'єднання дітей Жовтень 2 та молоді Формування характеру і самооцінки у Листопад підлітків. 3 Вплив батьків 4 Грудень Профілактика алкоголізму серед Січень 5 неповнолітніх Сімейні конфлікти і їхній вплив на дітей Лютий 6 Підліток і природа. Тварини в сім'ї. 7 Березень Підліток і закон. 8 Виховання правової культури квітень
  73. 73. 9 клас Як створити сприятливі умови для Вересень 1 завершення навчання у школі II ступеня 2 Формування активної життєвої позиції і Жовтень психологічної зрілості Особливості юнацького віку 3 Листопад Профілактика наркоманії серед 4 неповнолітніх Грудень Трудове виховання і професійна орієнтація 5 старших підлітків Січень 6 Самовиховання в сім'ї старших підлітків Лютий Відповідальність за успіхи та невдачі у 7 навчанні. Березень Підготовка до випускних екзаменів квітень 8
  74. 74. 1 Відвідування класним керівником Протягом року кожної родини вдома 2 Самоосвіта батьків 3 Проведення психолого-педагогічних консультацій для батьків (індивідуальні та групові) Надання психолого-педагогічної 4 допомоги батькам, які мають «важких» дітей 5 Надання педагогічної допомоги батькам, які мають обдарованих дітей
  75. 75. • У виховному процесі школи, крім педагогів, беруть участь батьки, працюючи в класних та загальношкільних батьківських комітетах, виконуючи рекомендації, прохання вчителів. • Створено з метою демократизації управління виховним процесом, налагодження зворотного зв'язку сім'я — школа, для поточного коригування управлінських рішень, забезпечення єдності педагогічних вимог до учнів, надання допомоги сім'ї у вихованні та навчанні дітей. Діє відповідно з положенням про батьківські комітети загальноосвітніх шкіл. До роботи в ньому залучають найактивніших батьків, авторитетних людей з високою громадянською свідомістю, які виявляють інтерес до справ класу, школи. Їх обирають на батьківських зборах класу. На засіданні батьківського комітету обирають голову, відповідальних за окремі види роботи. Батьківський комітет працює у тісному контакті з класними керівниками.
  76. 76. Основні завдання батьківського комітету • Налагодити тісний зв’язок школи з батьками . • Активізувати роботу батьківського комітету , щодо роз’яснення законодавства України з питань освіти • Добиватись впливу органів місцевого самоврядування на батьків, діти яких порушують Статут школи . • Аналізувати стан навчальних досягнень учнів і виявити причини байдужого ставлення батьків до навчання і виховання власних дітей. • Пропагувати педагогічні знання , що зумовлять підвищення педагогічної грамотності батьків. • Допомагати батькам в оволодінні системою умінь, необхідних для організації діяльності дитини вдома • Впровадження форм роботи з сім’єю , що сприяє гуманізації • взаємовідносин „педагоги – батьки”. Батьки і вчителі повинні стати • партнерами , активними співучасниками творчого процесу виховання учнів.
  77. 77. • Обирають на загальношкільних батьківських зборах із представників батьківських комітетів класів. Тоді ж обирають голову батьківського комітету школи, створюють комісії: навчальну, культурно-масової роботи, господарську, трудового виховання і професійної орієнтації, педагогічної пропаганди. Комітет пропонує рішення, які потім обов'язково розглядаються адміністрацією школи. До сфери його діяльності входять піклування про групи подовженого дня, санітарний стан школи, допомога в ремонті школи, організація літнього відпочинку дітей, їх харчування та ін. • У роботі з батьківськими комітетами вчителі, адміністрація школи повинні виявляти тактовність, доброзичливе, уважне ставлення до їх пропозицій, своєчасно реагувати на них, розуміти, що їх діяльність сприяє спілкуванню, зближенню педагогів з батьками і на цій основі успішному вирішенню багатьох складних питань виховання
  78. 78. • Сприяє підвищенню культури батьків, озброєнню їх педагогічними знаннями і досвідом. Налагодження контактів, спілкування батьків з дітьми, класним керівником у процесі виконання педагогічних рекомендацій сприяє зближенню дітей з батьками. • Адресовані батькам рекомендації, прохання найчастіше стосуються таких аспектів шкільного життя: • — проведення безпосередньої роботи з дітьми: індивідуальної (наставництво, шефство), групової (керівництво гуртком за інтересами); • — надання організаційної допомоги вчителю: наприклад, сприяння в проведенні екскурсій (надання транспорту, забезпечення путівками), організація зустрічей з цікавими людьми, комплектування класної бібліотеки, клубу аматорів книги тощо; • — участі у зміцненні матеріальної бази школи, вирішенні господарських питань (допомога в обладнанні кабінетів, виготовлення обладнання, приладів, ремонт школи тощо). • В організації такої роботи з батьками важливо знайти їх можливості (чим вони можуть допомогти школі), коректно висловити свої пропозиції у письмовій формі (найкраще це робити на класних батьківських зборах).
  79. 79. • Перша функція • – ознайомлення батьків із змістом і методикою навчально-виховного процесу , що організовує школа , обумовлена необхідністю вироблення однакових вимог, загальних принципів, визначення мети і завдань виховання, добору його змісту й організаційних форм у сімейному вихованні у навчально-виховному процесі школи. • Друга функція • - психолого-педагогічна освіта батьків
  80. 80. • Третя функція • - залучення батьків до спільної з дітьми діяльності : • Участь у всіх формах позаурочної діяльності ( походи ,екскурсії, вечори, змагання, благоустрій школи) . • Участь батьків у підготовці загально шкільних традиційних форм роботи • ( вечори­зустрічі випускників, свята Першого та Останнього дзвоника , спортивних змагань „Тато, мама , я – спортивна сім’я”, свято квітів, виставок, тощо ) • Участь у профорієнтаційній роботі школи : екскурсії на виробництво, зустрічі з цікавими людьми ). • Участь у роботі ради школи , ради профілактики правопорушень . • Надання матеріальної допомоги в реалізації різних шкільних і класних заходів через установлення зв’язку школи з підприємствами , фірмами .
  81. 81. • Четверта функція • – коректування процесу виховання в родинах окремих учнів: • надання психолого­педагогічної допомоги в процесі сімейного виховання різних категорій учнів , зокрема обдарованих дітей ; • надання психолого­педагогічної допомоги в розв’язанні складних сімейних проблем : підлітковий вік , профілактика формування шкідливих звичок , профілактика правопорушень; • індивідуальна робота з неблагополучними родинами учнів ( ця робота здійснюється спільно із правоохоронними органами). • П’ята функція • – взаємодія батьків : із громадськими організаціями , батьківськими комітетами школи і класу , шкільними радами.
  82. 82. • Сімейне виховання — процес досить складний і завжди пов'язаний із суб'єктивними чинниками. Недосвідченість батьків, їхнє намагання спира-тися тільки на свій досвід, брак певних педаго-гічних знань і навичок призводить до серйозних помилок. • Ось чому однією з важливих передумов вихо-вання в сім'ї підвищення педагогічної культури батьків, насамперед систематичною просвітою, яка передбачає комплексний підхід до питань виховання. Навчання батьків у Дружківській ЗШ І-ІІ ступенів № 4 здійснюється в засіданнях батьківського лекторію «Університет педагогічних знань» • Для забезпечення диференційова-ного підходу в роботі з батьками створе-но секції для батьків: «Батьки і діти» (1 — 4-ті класи); «Дорослі й підлітки» (5 — 8-мі класи); «Спілкування» (9 —клас), на яких вони розглядають проблеми сімейного виховання та шляхи їх розв'язання, впроваджують практичні вміння застосування педагогічних знань.
  83. 83. ПЛАН РОБОТИ СЕКЦІЇ 1-4-х КЛАСІВ • «Батьки і діти» • Заняття І • Лекція: Єдині педагогічні вимоги сім'ї та школи у вихованні дитини • Виступ психолога: Адаптація дитини в школі • Відкриті уроки для батьків у своїх класах. • Заняття II – Круглий стіл: Заохочування й покарання дітей у родині – Конкурс «Мама, тато, я – разом дружня сім’я» • 3. Виставка робіт учнів та батьків • Заняття III • Лекція: Проблеми неповних сімей(виступ психолога у вигляді бесіди з батьками). • Рольові ігри - обговорення різних ситуацій з проблем ви- ховання. • Виступ учасників художньої самодіяль-ності.
  84. 84. ПЛАН РОБОТИ СЕКЦІЇ 5-8-х КЛАСІВ • «Дорослі й підлітки» • Заняття І • Круглий стіл: «Доброта і милосердя народ-жуються в сім'ї». • Відкриті уроки для батьків у своїх класах. • Виставка: «Світ захоплень нашої сім'ї». • Заняття II – Лекція: «Засоби і методи педагогічного впливу підлітків у родині». – Конкурс «Нумо, мами!» – Виступ учасників художньої самодіяль-ності. • Заняття III • Лекція: «Педагогічна занедбаність та при-чини її виникнення». • Зустріч з працівниками правоохоронних ор-ганів: «Про співпрацю батьків, педагогів, дітей». Досвід і проблеми. • Обговорення різних ситуацій з проблем ви-ховання.
  85. 85. ПЛАН РОБОТИ СЕКЦІЇ 9 КЛАСУ • «Спілкування» • Заняття І • 1.Лекція: «Організація самоосвіти і самовиховання учнів». • 2.Сімейний портрет: «Традиції української родини. Які вони?» • 3.Виставка робіт учнів та батьків «Це зробила наша сім'я». • Заняття II • 1.Родинний вогник: «Помилки родинного ви-ховання. У чому вони полягають?» • Шлях до розуміння поведінки дитини (виступ психолога у вигляді бесіди з батьками). • Щира розмова (із досвіду, яким вдалося поставити виховання в сім'ї на належний рі-вень). • Заняття III • Сімейний портрет: «Родинні трудові тради-ції та їхній вплив на вибір професії старшоклас-никами». • Зустріч із працівниками служби зайнятості та прокуратури. • Випуск стіннівки: «Говорять професії батьків».
  86. 86. • Важливою умовою ефективної навчально-виховної роботи в нашій школі є співробітництво школи і сім'ї, яке передбачає належний рівень педагогічної культури батьків. Тісний взаємозв'язок школи та сім'ї може розвиватися завдяки педагогічній освіті батьків і залученню їх до виховної роботи. • Педагогічна освіта батьків • Рівень педагогічної освіченості батьків залежить від традицій у сім'ях, в яких виросли вони, набутих знань, життєвого досвіду, здатності до саморозвитку. Майже завжди, на сучасному етапі особливо, у зв'язку з переходом до нового типу суспільства, утвердження нових суспільних, етичних цінностей, а також із процесами глобалізації, одним із свідчень якого є Інтернет, педагогічна освіченість батьків нерідко відстає від реальної педагогічної ситуації, суспільних потреб, очікувань дитини. Тому школа дбає про постійний розвиток їх педагогічних знань, вдаючись до різних методів роботи, найпоширенішими серед яких є:
  87. 87. • Педагогічний лекторій • Передбачає надання батькам систематизованих знань з теорії виховання, привернення їх уваги до актуальних проблем виховання з допомогою лекцій, бесід. • Позакласний педагогічний всеобуч • Спрямований на ознайомлення батьків з проблемами виховання дітей різних вікових груп, починаючи роботу з першого класу. Заняття проводять керівники школи. • Університет педагогічних знань • Передбачає більш серйозну підготовку з теорії виховання. Заняття відбуваються у формі лекцій та семінарів. Батьки беруть участь в обговоренні проблем.
  88. 88. • Підсумкова річна науково-практична конференція • батьків з проблем виховання • Учасники визначають найактуальнішу проблему сімейного виховання («Трудове виховання», «Найкоротший шлях до добра — через прекрасне» тощо), протягом року вивчають її. У виступах батьки підбивають підсумки теоретичних і практичних досліджень, діляться особистим досвідом. • День відчинених дверей • Головна мета — показати роботу школи, привернути увагу батьків до проблем виховання. Вимагає серйозної підготовки: оформлення школи, організації програми свята (концерту, зустрічей у класах, відвідання виставок, спортивних змагань тощо). • Класні батьківські збори • Традиційна форма роботи. Один з варіантів — формування проблемної тематики («Чи можна спізнитися з вихованням у дитини доброти, чуйності?» тощо). Проведенню зборів допомагає заздалегідь складений питальник («Пригадайте, які життєві труднощі загартовували Ваш характер, зміцнювали волю», «Охарактеризуйте стан Вашої дитини (мовлення, вчинки, почуття, настрій, результати дій), коли вона зустрілася зі справжньою трудністю», «Чи часто Ви спостерігаєте за дитиною під час подолання нею труднощів?», «Які труднощі найчастіше вдається подолати дитині, а які їй не під силу?» та ін.). форма аналізу, осмис-лення на основі даних досвіду виховання. Класні батьківські збори ефективні лише тоді, коли на них не тільки підбивають підсумки успішності, а й розглядають актуальні педагогічні проблеми. На таких зборах обговорення успішності учнів не самоціль, а місточок до тієї чи іншої педагогічної проблеми. Види батьківських зборів різноманіт-ні: організаційні, збори за планом педагогічної просвіти, тематичні, збори- диспути, підсумкові тощо. Тематику батьківських зборів складають і обговорюють на батьківському комітеті.
  89. 89. • Відвідування батьків вдома • Це сприяє налагодженню контактів із сім'єю, з'ясуванню її загальної та педагогічної культури, умов життя учня, консультуванню щодо єдиних вимог до дитини, обговоренню відхилень в її поведінці, вжиттю необхідних заходів щодо їх запобігання, залученню батьків до участі в роботі школи тощо. Відвідувати батьків учнів можна, маючи запрошення від них або домовившись заздалегідь. Несподіваний прихід вчителя викликає ніяковість, збентеження батьків. Під час зустрічі педагог має підкреслити позитивне в дитині, тактовно звернути увагу на недоліки, разом поміркувати над тим, як усунути їх. Дуже важливо створити атмосферу довіри і доброзичливості. • Листування • Передбачає періодичне надсилання батькам листів про успіхи учня в навчанні, старанність, уважність та відповідальність за доручення. Можна повідомити про певні його труднощі, попросити про зустріч. Варто висловити щиру подяку за хороше виховання дитини. Лист передають батькам через їх дитину, попередньо ознайомивши її із змістом. Найчастіше листування використовують, коли класний керівник не може зустрітися з батьками вдома або запросити їх до школи. • Консультації батькам • Передбачають надання конкретних рекомендацій, порад з актуальних для батьків питань.
  90. 90. • Запрошення батьків до школи • Найчастіше це роблять для конфіденційної розмови про шкільні проблеми дитини (погана поведінка, неуспішність тощо). Під час бесіди важливо дотримуватися педагогічного такту, створити атмосферу довіри. Педагог висловлює свої міркування, відповідає на запитання батьків, надає корисні поради. Необхідно пам'ятати, що надмірне звертання уваги на недоліки учня викликає в батьків неприязнь, насторогу, навіть якщо учитель має рацію. • Тематичні вечори запитань і відповідей • Сприяють глибокому пізнанню методики сімейного виховання. На них запрошують працівників правоохоронних органів, лікарів, психологів, соціальних працівників, фахівців, які опікуються проблемами виховання молоді. • Ознайомлення батьків з психолого-педагогічною літературою • Передбачає відбір і надання рекомендацій щодо психолого-педагогічної, науково-популярної літератури для батьків відповідно до проблем, які є в учнів певного класу, чи в окремої дитини.

Descripción

Проект Школа-родина-дитина

Transcripción

  1. 1. Підготував: заступник директора з НВР Пивовар Юлія Анатоліївна
  2. 2. Обґрунтування проекту та його складові • Мета проекту • Завдання проекту • Актуальність проекту • Умови реалізації проекту • Учасники та виконавці проекту • Очікувані результати
  3. 3. Етапи проекту • Проблемно-цільовий етап • Підготовчий етап • Етап розробки сценарію й технічного завдання • Етап практичної роботи (розв'язання проблеми) • Етап попереднього захисту • Етап презентації - публічного захисту проекту • Оцінювання успішності проекту
  4. 4. Зміст проекту – Психолого-педагогічний блок – Відеоблок – Літературно-читацький блок – Блок «Наша ігротека» – Довідковий блок – Блок-зустріч
  5. 5. Робота з батьками в Дружківській загальноосвітній школі І-ІІ ступенів № 4 – Основні завдання роботи з батьками – Методи вивчення сім'ї – План роботи з батьками на 2009-2010 навчальний рік – Психолого-педагогічна просвіта батьків. План роботи батьківського лекторію «Університет педагогічних знань» в Дружківській ЗШ І-ІІ ступенів № 4 2011-2012 навчальний рік – Залучення батьків до виховної роботи – Диференційова-ний підхід в роботі з батьками – Форми й методи роботи вчителів з батьками учнів – Взаємодія з батьками учнів
  6. 6. Методична скарбничка (додатки) Література
  7. 7. Обґрунтування проекту • Сім'я як соціальний інститут, з яким пов'язана педагогічна діяльність нашої школи, знаходиться сьогодні на досить складному етапі свого розвитку. Дорослі люди з різним ступенем успішності звикають до соціально- економічних умов українського буття, яке інтенсивно змінюється. Процес соціальної адаптації особистості, безліч протиріч, які його супроводжують, дуже сильно уповільнюють і заважають виконанню батьківських функцій. В результаті ми бачимо велику кількість батьківських «виховних прорахунків, помилок, недоліків», усунути які можна тільки у взаємодії з учителями, педагогами та психологами школи, закладів додаткової освіти дітей, соціальних служб. Нині в нашій країні спостерігається значне збільшення проблемних сімей, що призводить до соціально-психологічної та педагогічної дезадаптації дітей..
  8. 8. • Ця тенденція вимагає розширення кола послуг як батькам, так і дітям з боку вчителів, психологів та соціальних педагогів з метою забезпечення розвитку й охорони психічного та соматичного здоров’я. Така соціальна ситуація вимагає спеціальних програм освіти батьків і педагогів, що пов’язано із суттєвими ускладненнями в особистісному розвитку дітей. Диференціація та ускладнення суспільних відносин порушили глибинні зв’язки дорослих і дітей. У багатьох батьків спостерігається зниження відповідальності, у них „атрофується” гуманне ставлення до дітей, спостерігається серйозний дефіцит уваги і поваги до дитини. За цих умов різко загострилася суперечність між потребою дитини в опіці та безперервним послабленням, а відтак і відсутністю необхідної уваги з боку дорослих, зокрема рідних, що призводить до гострого конфлікту та штучної затримки її особистісного розвитку.
  9. 9. Мета проекту • активізація взаємодії батьків з учителями, інтеграція засобів громадського та сімейного виховання школярів, задля покращення становища дітей, сімей та молоді шляхом підвищення рівня поінформованості її членів щодо інновацій у соціально- педагогічній діяльності; • - створення належних умов навчання та виховання для кожного учня школи через тісний зв'язок з родиною; • - підтримання тісної взаємодії школи, сім'ї, громадськості як фактора успішного впливу на розвиток дитини, підвищення педагогічної культури батьків, здійснення соціального нагляду;
  10. 10. • педагогічна допомога батькам в емоційній рефлексії стосовно дітей; • - формування у батьків педагогічної позиції щодо своєї дитини; • - культивування тактики співробітництва при взаємодії „дорослий – дитина”; • організація вчителями школи групових форм обміну досвідом між батьками щодо їх взаємодії з дітьми; • - організація психолого-педагогічної освіти батьків
  11. 11. Завдання проекту «Школа – дитина - родина»: • створити сприятливі умови для взаємодії батьків і школярів з метою подальшого співробітництва; • поглибити психолого-педагогічну компетенцію батьків; • включити батьків в освітній процес як активних суб'єктів; • створити комплекс творчих методичних робіт - відеофільми, бібліотеку творів дітей, набір пам'яток і рекомендацій для батьків тощо. • розробити пакет документів, який регулюватиме партнерські стосунки між батьківською громадою та школою
  12. 12. • розробити навчальний план «Педагогічні знання - батькам» (відповідно до всіх вікових груп школярів) та програму її реалізації; • створити загальношкільний родовід сімей учнів за видами діяльності членів родин (політичні діячі, спортсмени, письменники, митці тощо); • розробити програму спільних дій батьків, учнів і вчителів (традиційні заходи, акції, свята тощо).
  13. 13. Актуальність проекту: • Розробка проекту «Школа – дитина - родина» обумовлена потребами батьків учнів. Протиріччя, які можна вирішити, пов'язані з такими факторами: • накопиченням знань у сфері психології, педагогіки та методики сімейного виховання; • систематизацією інформаційного методичного банку даних у відповідності із задачами комплектування «Бібліотечки для батьків» під умовною назвою «Як допомогти дитині стати щасливою й успішною?»; • розумінням проблем і перспектив особистісно- пізнавального росту дитини; • своєчасним наданням дитині щоденної допомоги, її різнобічної підтримки.
  14. 14. Умови реалізації проекту: • До психолого-педагогічних умов належать: • довірливі стосунки між учасниками спілкування; • урахування особливостей взаємовідносин батьків і дітей; • системність і періодичність проведення спілкування.
  15. 15. Рівень проекту: • творчо-інформаційний, практично- зорієнтований. Термін проекту: довгостроковий (дворічний: 2011-2012 н.р., 2012-2013н.р).
  16. 16. Очікувані результати: • виховання цілісної особистості, що зумовлене співпрацею дітей з батьками; • володіння навичками ділової комунікації, рольової взаємодії, толерантної поведінки, інформаційного обміну; • володіння специфічними навичками навчальної праці (здатність до самоосвіти), нормами та еталонами соціальної життєдіяльності (вихованість); • розширення світогляду та поглиблення педагогічної, психологічної та виховної компетенції батьків; • створення комплекту методичних робіт.
  17. 17. Принципи реалізації проекту: • - диференціація; - співробітництво та педагогічна корекція; - гуманізація навчання; - єдність родини і школи.
  18. 18. Учасники та виконавці проекту: • вчителі школи; - учні; - батьки; • - практичний психолог; • - бібліотекар школи; • - педагоги закладів додаткової освіти (ДЮСШ, школи мистецтв, центру дитячої та юнацької творчості, будинку культури).
  19. 19. Функції вчителів під час роботи над проектом • планування дій, добір відповідних форм і методів роботи; - створення ситуації успіху в навчально-виховному процесі; - здійснення психолого- педагогічного впливу за допомогою елементів педагогічної техніки; - надання практично-методичної допомоги батькам.
  20. 20. Методи реалізації проекту: • пошукова робота; • групова співпраця; • спостереження; • практична робота; • соціологічні дослідження.
  21. 21. Характеристика проекту: • За кінцевим результатом: теоретико- практичний. За змістом: надпредметний. За кількістю учасників: колективний. За тривалістю: довготривалий. За ступенем самостійності: експериментально-дослідницький. За характером контактів: зовнішній.
  22. 22. Теоретична основа • положення психолого-педагогічної науки про соціальну сутність виховання (І.Бех, Л.Виготський, І.Кон); особливості розвитку особистості в дошкільному віці (Л.Божович, О.Запорожець, Д.Ельконін, О.Кононко, В.Котирло); дитину як об’єкт і суб’єкт виховання (Л.Артемова, Я.Коломінський, В.Петровський, Ю.Приходько); виховний вплив сім’ї (Ю.Азаров, С.Русова, М.Стельмахович, В.Сухомлинський); процес взаємодії батьків і дітей (А.Адлер, Е.Берн, Т.Гордон, К.Хорні).
  23. 23. Проблемно-цільовий етап • Здійснюється вибір проблемної сфери, постановка задач, окреслюється кінцевий вигляд створюваного продукту, його призначення та коло використання, відбуваються формування проектної бригади та розподіл обов'язків. Цей етап завершується формулюванням теми проекту й визначенням виду його завершеної форми, написанням короткої анотації проекту. • (вересень 2011р.)
  24. 24. Підготовчий етап • Цей етап має на меті теоретичну підготовку учасників проекту: підбір необхідної психолого-педагогічної літератури, запис потрібних нотаток, взаємозв'язок з учителями-колегами, психологами, педагогами додаткової освіти та робітниками соціальної служби. • (вересень - жовтень 2011р.)
  25. 25. Етап розробки сценарію й технічного завдання • На даному етапі передбачається збір матеріалів, відбір змісту й визначається приблизний обсяг проекту, робиться його найбільша деталізація, прописуються ролі всіх учасників проекту, строки виконання ними кожного виду роботи. • (жовтень - листопад 2011р.)
  26. 26. Етап практичної роботи (розв'язання проблеми) • Головним завданням цього етапу є систематизація та аналіз отриманої інформації, планування діяльності з розв'язання проблеми. Тому ведеться робота з утілення в життя поставлених задач, яка потребує від усіх учасників найбільшої ретельності, відповідальності, узгодженості дій, а також значних зусиль від керівництва проекту з координації діяльності учасників проекту та постійного контролю над ходом і термінами робіт, що виконуються. • (грудень 2011р – грудень 2013р.)
  27. 27. Етап попереднього захисту • На цьому етапі здійснюється попередній перегляд проекту, виявляються недоробки, окреслюються шляхи усунення виявлених недоліків, відбувається коректування. • (січень - лютий 2013р.)
  28. 28. Етап презентації - публічного захисту проекту • На цьому етапі відбувається показ виконаної роботи (широка аудиторія інформується про важливість вибраної проблеми), дається оцінка проекту, представляються вибрані шляхи розв'язання проблеми, розповідається про практичну діяльність у ході реалізації проекту. • (березень 2013р.)
  29. 29. Оцінювання успішності проекту • По закінченню проекту організовується обговорення, під час якого батьки мають змогу оцінити проектну діяльність у цілому та особистий внесок кожного в загальну справу. Обмірковуючи досвід, набутий у процесі реалізації проекту, вони відповідають на такі запитання: • а) які знання вони отримали; • б) чому і як вони навчились; • в) яких умінь і навичок вони набули; • г) які переваги дає групова співпраця; • ґ) що вдалось найкраще; • д) чим важливою була їхня діяльність для власної родини. • (квітень -травень2013р.)
  30. 30. • На розвиток дитини помітно впливає зацікавленість батьків шкільним життям. А тому, працюючи над вирішенням завдань цього проекту, ми будуємо невидимий ланцюжок між родиною і школою, який служить на благо усім учасникам навчально- виховного процесу. Це спільні турботи про те, щоб усім було цікаво і затишно в школі, як у рідній домівці: спільні вечори, конкурси, спортивні змагання ,вшановування родинних династій, багатодітних матерів, робота батьківського педагогічного всеобучу «Мистецтву виховувати треба вчитися»- далеко не весь перелік заходів , що дає змогу творчо зростати вчителеві і учню, бути активними у цьому батькам.
  31. 31. • А тому актуальними для педколективу є слова В.О.Сухомлинського: «Педагогічна ідея - це крила, на яких злітає педагогічна творчість. Ідея надихає колектив, і починається найцікавіше і найпотрібніше в шкільному житті - колективна дослідницька робота». • Об'єднавшись однією ідеєю, провівши діагностування педагогів, виявивши вчителів, здатних до пошукової, творчої роботи, педколективом школи було розроблено проект «Школа – дитина - родина». Завданням цього проекту є активізація взаємодії батьків з учителями, інтеграція засобів громадського та сімейного виховання школярів
  32. 32. • Працюючи над реалізацією цього проекту наш колектив ніколи не забуває, що школа - це простір життя дитини; тут дитина має не готуватися до життя, а жити; школа має бути для учня, а не учень для школи. Виховання дитини в школі та сім'ї— це єдиний нерозривний процес. Тому надзвичайно важливо, щоб учителі і батьки об'єднали свої можливості й тісно співпрацювали в напрямку виховання підростаючого покоління. Становлення такої співпраці передбачає виявлення та активізацію виховних аспектів у родині, підвищення педагогічної культури батьків та організацію спільної діяльності сім'ї та школи.
  33. 33. • Мета роботи вчителів школи : сприяти формуванню особистісних рис громадянина України шляхом гармонійного поєднання шкільного й сімейного виховання. • До реалізації проекту у школі залучаються батьки, вчителі, представники громадськості та владних структур тощо. Дорослі беруть участь у проектній діяльності школи на правах координаторів, консультантів, експертів, членів журі, вони можуть поділитися власним життєвим досвідом, допомогти школярам відшукати джерела інформації щодо проблеми, піднятої в проекті, посприяти контактам із спеціалістами.
  34. 34. у даному проекті передбачаються шість блоків взаємодії
  35. 35. Психолого-педагогічний блок • Цей блок включає в себе цикл різноманітних форм і прийомів роботи з проблем виховання, освіти та розвитку дітей, їх взаємовідносин з дорослими та однолітками, ставлення до книжки, читання, словотворчості тощо. Батьки не тільки здобувають необхідні теоретичні знання, а й обмінюються накопиченим досвідом, обговорюють нестандартні ситуації, шукають розв'язання поставлених задач і проблем, набувають навичок усебічного аналізу фактів, ведення дискусій та спілкування. Ось деякі з форм і прийомів роботи:
  36. 36. • бесіди «Роль книжки в розвитку інтелектуальних та особистісних якостей людини», «Традиції виховання», «Моральне виховання підлітків у сім'ї», «Як досягти того, щоб знання стали потребою підлітків?»; • лекції «Результативність у навчанні. Від чого вона залежить?», «Роль спілкування в житті школяра», «Формування здорового способу життя», «Педагогічна тактовність батьків у вихованні, повага до самостійності дітей»; • семінари «Ми і наші діти», «Про значення похвали й покарання в родині», «Педагогічні вимоги до трудової діяльності підлітка в родині»;
  37. 37. • практикуми «Психологія спілкування з дітьми», «Розумні матеріальні й духовні потреби дітей. Як їх сформувати?»; • індивідуальні консультації; • «десанти» (відвідування батьків удома з метою дачі конкретних відповідей на їхні запитання); • родинний вогник «Помилки родинного виховання. У чому вони полягають?».
  38. 38. Відеоблок • Цей блок роботи передбачає здійснення відеозйомок і відеорепортажів, зроблених під час уроків, годин спілкування, позакласних заходів, занять гурткової роботи та спортивних секцій тощо. Батьки запрошуються на дні відкритих дверей, коли вони безпосередньо можуть відвідати відкриті уроки, різноманітні заходи, заняття. Вони відвідують класи, де навчаються їхні діти, знайомляться з особливостями спілкування педагогів та учнів, спостерігають за активністю дітей на уроках, їхнім станом здоров'я, під час • заходів спілкуються з дітьми, чого так бракує в сім'ях. Окрім цього, протягом року буде діяти педагогічна світлиця (своєрідний кабінет педагогічної просвіти батьків). Двічі на рік заплановано проведення виставок «Світ захоплень моєї сім'ї» та «Вироби сімейних кулінарів, родинних ремесел, сімейних колекцій».
  39. 39. Літературно-читацький блок • Мета даного блоку полягає в організації виставок педагогічної літератури, дитячих малюнків, письмових робіт учнів; презентації важливих видань для батьків, матеріалів журналів, газет про родинне виховання; заведення тематичних папок з конкретних проблем виховання для батьків, комплектування «Бібліотечки для батьків». Для роботи з періодичною пресою передбачається проведення «прес-діалогу» (дана форма роботи сприяє розвитку аналізу проблемних статей і вчить робити цей аналіз), дискусій та «симпозіуму» (мета даного прийому - дослідити проблему в запропонованій літературі, обговоренні описаних у ЗМІ життєвих ситуацій і спробі їх вирішення). Після «симпозіуму» доречно провести аукціон ідей родинного виховання. Для обговорення різнобічних друкованих педагогічних матеріалів пропонується «коло спілкування» (це відверта розмова по колу, основна умова якої - кожний має висловитись).
  40. 40. Блок «Наша ігротека» • Даний блок представляє колективні ігри для дітей, розучування словесних і музичних ігор для дітей і дорослих, ознайомлення з настільними іграми та іграми для сімейних свят і родинних вечірок. Для вирішення поставлених задач нашого проекту пропонуються ділові ігри, під час яких необхідно прийняти певні рішення в умовах конфлікту інтересів. На час гри батькам треба взяти на себе виконання ролей реальних осіб в умовах реального або імітованого сценарію. Ці ролі посилюють соціальну та комунікативну компетенцію учасників і роблять їх здатними вирішувати конфлікти з поглядом на перспективу. Під час ігор батьки дізнаються, що розв'язання проблемних ситуацій будується на компромісах, розроблених в умовах великого тиску, й досягти цього дуже нелегко.
  41. 41. Довідковий блок • Для проведення цього блоку організується довідкове бюро «Запитання й відповіді», консультаційний пункт «Виникло запитання» та за допомогою умовної «Поштової скриньки» письмово ставляться запитання психологу, учителям-предметникам тощо. Напередодні вечора запитань і відповідей (проведення «круглого столу» з метою аналізу найбільш часто виникаючих запитань і проблем, систематизації відповідей і рішень проблем та • узагальнення набутого досвіду з даних ситуацій) працює «лабораторія невирішених проблем». Вона досліджує ситуації, які склались у школі, класі, удома; виділяє питання, які потребують особливої уваги, знаходить шляхи їх вирішення через конкретні справи. Результатом співпраці батьків, дітей і класного керівника стане складання пам'яток, рекомендацій батькам і дітям.
  42. 42. Блок-зустріч • Передбачає зустрічі з представниками районної соціальної служби з роботи з молоддю, психологами, учителями-предметниками, представниками правоохоронних органів і лікарями. Усі зустрічі проходять під єдиним девізом: «Про співпрацю батьків, педагогів, дітей». Крім цього, передбачено проведення психологічних тренінгів і соціальних досліджень («Сім'я і світ прекрасного», «Батьки і діти: чому виникають конфлікти?», «Батьківські збори: погляд тат і мам», «Дозвілля сім'ї»). Обов'язковим є анкетування «Дім - родина - сім'я», «Друзі моєї дитини», «Можна й не можна в нашій родині», анкет для вивчення моральної орієнтації особистості та здібностей дітей, тести «Незакінчені речення», «Я курю, якщо...» тощо.
  43. 43. • Останнім часом з тих чи інших причин школа і сім'я перебувають у стадії перманентної конфронтації. Шкільні педагоги дають негативні характеристики сім'ї, звинувачуючи батьків у самоусуненні від виховання власних дітей, у брутальному, навіть жорстокому ставленні до них. Батьки, у свою чергу, зневажливо ставляться до вчителів, указуючи на їхній низький професійний рівень, невисокі моральні якості. У багатьох сім'ях не вважають за необхідне звертатися до педагогів з приводу проблем, які виникають у вихованні дітей. До педагогів батьки звертаються зазвичай тоді, коли вже запізно. • Сім'я і школа — потенційні природні партнери у вихованні дітей — часто виявляються реальними супротивниками, а поміж ними в епіцентрі ворожих взаємин і агресивних висловів постає дитина, яка вимушена пристосовуватися, лицемірити, що призводить до проявів аморальної поведінки.
  44. 44. • Попри все за певних умов гострота проблеми взаємодії школи і сім'ї в сучасних умовах може бути знята. Для цього необхідно, аби суб'єкти взаємодії вибудовували основи культури спілкування, такі необхідні для розв'язання проблем дитини. Останнім часом психолого- педагогічна наука робить спроби окреслити шляхи відмови від традиційних і запропонувати нові підходи в розв'язанні проблем взаємодії сім'ї та школи, виховання дітей та підлітків. • Перше. Педагог має усвідомити: культура передбачає недоторканість родини й невтручання в сімейні взаємини. Втручатися в життя сім'ї можливо у виняткових випадках, коли нехтуються інтереси дитини, коли її здоров'я, життя, добробут перебувають у небезпеці з вини батьків або інших дорослих членів сім'ї.
  45. 45. • Друге. Школа — не рідний дім, а сім'я ніколи не замінить школи. Звідси випливає, що логіка шкільного та логіка сімейного виховання не тотожні. Розводячи виховні сфери школи і сім'ї, педагог має враховувати психологію дитинства й дорослішання дитини і, певним чином зближуючи ці дві сфери, у жодному разі не намагатися підмінити собою батьків і не інструментувати шкільне життя як життя родинне. • Третє. Школа не є частиною ринкового простору, оскільки не надає послуг, не торгує крамом, не обслуговує батьків. Школа - інститут соціальний, її призначення — передавати як естафету духовні надбання людства й учити дитину жити у світі матеріальних продуктів культури. Школа вільна від батьківських вказівок і настанов в організації своєї професійної діяльності. Школа незалежна від батьків у будові життєдіяльності школярів.
  46. 46. • Однак і шкільна, і сімейна сфери не існують ізольовано в житті дитини, яка, приходячи до школи, репрезентує світ своєї родини, умови життя, спектр соціальних взаємин, звички, манери поведінки, зрештою, рівень інтелекту. • Педагог як представник шкільної виховної сфери не має можливостей, аби кардинально (навіть за потреби) змінювати умови сімейного життя дитини, він не уповноважений втручатися в родинний уклад. У нього інший предмет професійної діяльності — дитина, яка приходить до школи з сім'ї. • Школа завжди прагнула до взаємодії з сім'єю. Це знаходило своє відображення в корекції сімейного виховання, у педагогічній просвіті батьків, у безкінечному «листуванні» з батьками з приводу навчання і поведінки їхніх дітей, у викликах батьків до школи тощо. Контакт з батьками як взаємодія може бути встановлений лише за умови, що обидва суб'єкти усвідомлюють: тільки спільними зусиллями можна створити умови для розвитку та виховання дитини, допомогти їй у набутті необхідного соціального досвіду.
  47. 47. • Визначальна умова взаємодії цих двох суб'єктів - батьків і педагога - вичерпне уявлення про зміст виховної діяльності один одного, можливості порозуміння щодо завдань і засобів виховного впливу заради благополуччя дитини, адекватність виховних дій до запланованого кінцевого результату. • Отже, педагог має знати, з якої сім'ї прийшла в школу кожна дитина, яка структура цієї сім'ї, у якому стані перебуває сучасна українська родина і які тенденції зумовлюють її розвиток. Це зробить взаємодію педагога та батьків учнів більш конкретною, осмисленою, результативною. Тому пропонуємо вашій увазі рекомендації щодо роботи з батьками.
  48. 48. Щоб наблизитися до кожного учня, педколектив школи визначив такі напрями роботи: • пізнати кожну дитину; • знати, як вона мислить, що відчуває, як сприймає світ; • вивчити характер, волю, інтереси дитини; • вивчити особливості її організму; • максимально зблизити сім'ю та школу на ос­нові • партнерства, співробітництва, взаємоспілкування, взаєморозуміння, взаємодопомоги.
  49. 49. • Виховання дітей у сім'ї є першоосновою розвитку дитини як особистості. Духовний вплив батьківського дому на формування особистості створюється завдяки щирій материнській ласці, небагатослівній любові батька, домашньому теп-лу, піклуванню, затишку і захисту, родинній зла- годі. • В. Сухомлинський вважав, що сім'я — «джерело, водами якого живиться повноводна річка нашої держави».
  50. 50. • Налагодити тісний зв'язок школи з батьками; • Активізувати роботу батьківського сектора щодо роз'яснення законодавства України з питань освіти; • Добиватись впливу органів місцевого самоврядування на батьків, діти яких порушують Статут школи; • Аналізувати стан навчальних досягнень учнів і виявити причини байдужого ставлення батьків до навчання і виховання власних дітей; • Пропагувати педагогічні знання, що зумовлять підвищення педагогічної грамотності; • Допомагати батькам в оволодінні системою умінь, необхідних для організації діяльності дитини вдома.
  51. 51. • Педагогічний колектив школи ставить своїм за- вданням дати батькам глибокі знання педагогіки та психології виховання, пропагувати кращий досвід виховання дітей у сім'ї. Без турбот про педагогіч-ну культуру батьків неможливо розв'язати жодної проблеми, що стосується навчання й виховання. Педагогічна освіта батьків планується відповідно до вікових особливостей дітей, цілей і задач навчально- виховного процесу, конкретних проблем, що виникають у ході спільної діяльності вчителя й батьків. Класний керівник включає у план лекції з педагогіки, психології, права, етики, фізіології та гігієни; батьківські збори; тематичні консультації; педагогічні практикуми з розгляду й аналізу різних ситуацій виховання дитини в родині та школі; огляд популярної педагогічної літератури для батьків; обмін досвідом виховання дітей у родині; вечір запитань і відповідей; день відкритих дверей та інші форми.
  52. 52. учнів повинен ґрунтуватися на їх правах і обов'язках, визначених Законом України «Про загальну середню освіту»:
  53. 53. • вибирати навчальні заклади та форми навчання для неповнолітніх дітей; • — приймати рішення щодо участі дитини в інноваційній діяльності загальноосвітнього навчального закладу; • — обирати і бути обраними до органів управління освітою з питань навчання і виховання дітей; • — звертатися до відповідних органів управління освітою з питань навчання і виховання дітей; • — захищати законні інтереси дітей.
  54. 54. • забезпечувати умови для здобуття дитиною повної загальної середньої освіти за будь-якою формою навчання; • — постійно дбати про фізичне здоров'я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей; • — поважати гідність дитини, виховувати працелюбність, почуття доброти, милосердя, шанобливе ставлення до сім'ї, старших за віком, державної і рідної мови, до народних традицій і звичаїв; • — виховувати повагу до національних, історичних, культурних цінностей українського народу, дбайливе ставлення до історико- культурного надбання та навколишнього природного середовища, любов до України.
  55. 55. • На думку В. Сухомлинського, школа повинна домогтися того, щоб батьки бачили в своїх дітях себе, розуміли суть розвитку дитини. А для цього їх треба озброювати знаннями важливих закономірностей педагогіки, вікової психології, фізіології.
  56. 56. • Спостереження. • Бесіда. • Тестування. • Анкетування. • Діагностика. • Ділові ігри. • Аналіз дитячих малюнків про сім'ю. • Аналіз дитячих творів про сім'ю.
  57. 57. • Забезпечення участі батьків у життєдіяльності класного колективу здійснюється класним керівником за допомогою включення їх у такі види взаємодії, як спільне планування виховної роботи у класі; колективні творчі справи; свята, вечори, концерти, КВК; відвідування театрів, виставок, бібліотек; прогулянки, походи, поїздки та подорожі; виставки творчих робіт, дні здоров'я; допомога в ремонтних роботах й естетичному оформленні класної кімнати; участь в обладнанні кабінету й виготовленні наочного приладдя; організація міні-гуртків і клубів. Педагогічне управління діяльністю батьківської ради класу відбивається в таких пунктах плану виховної роботи: вибори батьківської ради, допомога у плануванні й організації її діяльності, робота із соціально неблагополучними родинами, установлення зв'язків із шефами, оточуючим соціумом, громадськістю.
  58. 58. • Індивідуальна робота з батьками дозволяє встановити безпосередній контакт із кожним членом родини учня, домогтись більшого взаєморозуміння в пошуку шляхів розвивального впливу на особистість дитини. Тому класний керівник включає у план роботи відвідування родин учнів, індивідуальні бесіди з батьками, спільне визначення перспектив і засобів розвитку учня, педагогічні консультації, індивідуальні доручення. Інформування батьків про хід і результати навчання, виховання й розвитку учнів здійснюється класним керівником за допомогою тематичних і підсумкових батьківських зборів, індивідуальних консультацій, перевірки щоденників учнів, складання карт розвитку дітей і таблиць результатів навчальної діяльності, ведення щоденників спостереження за процесом розвитку дитини чи зошитів досягнень учнів, написання батькам листів-характеристик, записок-повідомлень, вітальних листівок і листів подяки. Родинне виховання тільки тоді ефективне, коли батьки разом з учителями володіють сучасними педагогічними знаннями й уміннями, застосовують їх практично.
  59. 59. № Заходи Дата та відповідальні Провести конференції батьків і Вересень 1 учнів школи про шляхи реалізації Адміністрація проблемної теми школи: «Консолідація зусиль педагогів, сім'ї та громадськості щодо поліпшення всебічного виховання і навчання учнів” на 2011-2012 р. Виявити в мікрорайоні, де Протягом року 2 розташована школа, сиріт, Заступник директора з НВР напівсиріт, дітей із багатодітних Пивовар Ю.А. сімей та дітей одиноких матерів, інвалідів дитинства
  60. 60. Провести оцінювальне обстеження всіх Протягом року 3 учнівських сімей Заступник директора з НВР Пивовар Ю.А. Забезпечити безперервність навчання дітей- Протягом року 4 сиріт, з багатодітних сімей, дітей одиноких Заступник директора з матерів, інвалідів дитинства НВР Пивовар Ю.А. Вивчити умови родинного виховання учнів, Класні керівники 5 соціально - професійного складу батьків.
  61. 61. Налагодити зв'язки з профспілковими Протягом року 6 організаціями за місцем роботи батьків, Класні керівники організувати роботу з ними Провести батьківські збори: «Організація Вересень 7 навчально-виховного процесу в школі» Класні керівники Скласти карту зайнятості учнів у Листопад 8 позаурочний час. Класні керівники Надання допомоги сім'ям з метою Протягом року Класні керівники 9 поліпшення відвідування дітьми школи, своєчасне інформування батьків про відсутність дітей на заняттях Протягом року 10 Організація чергування батьків під час Заступник директора з НВР проведення позакласних заходів, вечорів Пивовар Ю.А. тощо Класні керівники
  62. 62. Організація шкільно-сімейних свят: Протягом року 11 — дні народження; Заступник директора з НВР Пивовар Ю.А. — спортивні, сімейні свята; Класні керівники День Збройних сил; 8 Березня; — до Дня сім'ї. Проведення місячника родинно-побутової Протягом року 12 культури «Тепло сімейного вогнища» Заступник директора з НВР Пивовар Ю.А. Класні керівники Проведення двічі на рік загальношкільніх Вересень травень 13 конференції Адміністрація Виявити батьків, які негативно впливають Протягом року 14 на дітей, не виконують своїх батьківських обов'язків Класні керівники
  63. 63. Організувати роботу батьківського Протягом року 15 всеобучу з правових питань (згідно з Заступник директора з окремим планом)- залучати до цієї роботи НВР Пивовар Ю.А. працівників правоохоронних органів. Двічі на семестр проводити батьківські Протягом року 16 збори, на які виносити актуальні питання Класні керівники життя та діяльності школи, навчання й виховання учнів Зміцнювати зв'язки учителів-предметників Протягом року класні 17 із батьками, викликати для співбесіди керівники батьків учнів, які не встигають у навчанні, з метою надання 18 Тримати під постійним контролем неблагополучні сім'ї. Підтримувати зв'язок з Протягом року класні родинами, в яких виховуються учні, схильні до керівники правопорушень
  64. 64. Організувати роботу: Класні керівники 19 а) « Материнської школи» для батьків учнів 1 - 4 - х класів; б) загальних та класних зборів батьків учнів школи; в) уроків родинного виховання: «Сім'я - ключ до щастя», «Хай сяє сонцем в серці слово - мати» і т. ін. г) батьківського лекторію: «Мистецтву виховання треба вчитися». Організувати спільну діяльність з родинами Заступник директора з 20 учнів (обдаровані та здібні діти, «важкі» НВР Пивовар Ю.А. підлітки, діти з неповних сімей), що Протягом року потребують підвищеної уваги, забезпечувати батьків необхідною інформацією з питань виховання: а) створити та поновлювати куточок психологічних та педагогічних порад для батьків; б) інформаційний стенд для батьків (нормативні документи).
  65. 65. Установити єдиний батьківський день Вересень 21 для проведення відкритих уроків для Адміністрація батьків; зустріч батьків з учителями - предметниками, класними керівниками, адміністрацією. Проводити профілактичну роботу, Протягом року 22 спрямовану на запобігання адміністрація правопорушень, шкідливих звичок, поширення інфекційних захворювань із залученням прав відповідних служб Опрацювання оперативної Протягом року 23 інформації з батьківських зборів про адміністрація зауваження пропозиції та побажання батьків щодо поліпшення навчально- виховного процесу.
  66. 66. № Термін засідання термін 1 клас 1 Єдині педагогічні вимоги сім'ї та школи у Вересень вихованні дитини Психологічні особливості 6-річних дітей Жовтень 2 Адаптація дитини в школі 3 Листопад Організація режиму дня для школяра Грудень 4 Результати медичної діагностики. 5 Рекомендації. Січень
  67. 67. Спілкування в родині Січень 6 “Пастки” кохання березень 7 До побачення 1 клас! Квітень 8 2 клас 1 Виховання працелюбності в учнів Вересень початкових класів Домашня навчальна робота Жовтень 2 другокласників 3 Виховання культури поведінки дітей Листопад
  68. 68. Психогенетика: психічні Лютий 4 причини фізичних захворювань Естетичне виховання березень 5 молодших школярів у родині Виховання цікавості до Квітень 6 читання. «Родинні» читання 3 клас Піклування батьків про фізичне Вересень 1 та психічне виховання, здоров'я дітей загалом Заохочування й покарання 2 дітей у родині Жовтень листопад 3 Розвиток пізнавальних інтересів у молодших школярів
  69. 69. Проблеми неповних сімей грудень 4 січень 5 Телебачення і діти Розвиток пізнавальних інтересів у Лютий 6 молодших школярів 7 Роль сімейних традицій у Березень вихованні молодших школярів 4 клас 1 Народна педагогіка про виховання Вересень дітей у родині 2 Дружба і кохання молодших Жовтень школярів Виховання свідомої дисципліни та 3 листопад відповідальності в дитини
  70. 70. Наступність у вихованні молодших грудень 4 школярів і підлітків Світ природи і розвиток образного березень 5 мислення в школярів Підготовка до переходу в школу II ст Квітень 6 6 клас 7 Школярі середнього підліткового віку в Вересень, жовтень родиніРозвиток уваги і посидючості в шестикласників Листопад 8 Статеве виховання в сім'ї Формування світогляду в школярів Грудень середнього підліткового віку 9 10 Дозвілля й відпочинок підлітка Січень Трудове навчання і виховання шестикласника в школі та родині Підведення підсумків за рік 11
  71. 71. 7 клас 1 Виховання в підлітків свідомого ставлення Вересень до навчання і його результатів Індивідуальний підхід і врахування вікових Жовтень 2 особливостей підлітків у сімейному вихованні Листопад Духовний світ підлітка 3 Профілактика тютюнокуріння серед 4 неповнолітніх Грудень Січень 5 Що робить підлітка «важким» 6 Фізкультура і спорт у житті підлітка Лютий 7 квітень Підведення підсумків за рік
  72. 72. 8 клас 1 Організація в сім'ї навчальної праці Вересень школяра. Допомога і контроль батьків Підліток і неформальні об'єднання дітей Жовтень 2 та молоді Формування характеру і самооцінки у Листопад підлітків. 3 Вплив батьків 4 Грудень Профілактика алкоголізму серед Січень 5 неповнолітніх Сімейні конфлікти і їхній вплив на дітей Лютий 6 Підліток і природа. Тварини в сім'ї. 7 Березень Підліток і закон. 8 Виховання правової культури квітень
  73. 73. 9 клас Як створити сприятливі умови для Вересень 1 завершення навчання у школі II ступеня 2 Формування активної життєвої позиції і Жовтень психологічної зрілості Особливості юнацького віку 3 Листопад Профілактика наркоманії серед 4 неповнолітніх Грудень Трудове виховання і професійна орієнтація 5 старших підлітків Січень 6 Самовиховання в сім'ї старших підлітків Лютий Відповідальність за успіхи та невдачі у 7 навчанні. Березень Підготовка до випускних екзаменів квітень 8
  74. 74. 1 Відвідування класним керівником Протягом року кожної родини вдома 2 Самоосвіта батьків 3 Проведення психолого-педагогічних консультацій для батьків (індивідуальні та групові) Надання психолого-педагогічної 4 допомоги батькам, які мають «важких» дітей 5 Надання педагогічної допомоги батькам, які мають обдарованих дітей
  75. 75. • У виховному процесі школи, крім педагогів, беруть участь батьки, працюючи в класних та загальношкільних батьківських комітетах, виконуючи рекомендації, прохання вчителів. • Створено з метою демократизації управління виховним процесом, налагодження зворотного зв'язку сім'я — школа, для поточного коригування управлінських рішень, забезпечення єдності педагогічних вимог до учнів, надання допомоги сім'ї у вихованні та навчанні дітей. Діє відповідно з положенням про батьківські комітети загальноосвітніх шкіл. До роботи в ньому залучають найактивніших батьків, авторитетних людей з високою громадянською свідомістю, які виявляють інтерес до справ класу, школи. Їх обирають на батьківських зборах класу. На засіданні батьківського комітету обирають голову, відповідальних за окремі види роботи. Батьківський комітет працює у тісному контакті з класними керівниками.
  76. 76. Основні завдання батьківського комітету • Налагодити тісний зв’язок школи з батьками . • Активізувати роботу батьківського комітету , щодо роз’яснення законодавства України з питань освіти • Добиватись впливу органів місцевого самоврядування на батьків, діти яких порушують Статут школи . • Аналізувати стан навчальних досягнень учнів і виявити причини байдужого ставлення батьків до навчання і виховання власних дітей. • Пропагувати педагогічні знання , що зумовлять підвищення педагогічної грамотності батьків. • Допомагати батькам в оволодінні системою умінь, необхідних для організації діяльності дитини вдома • Впровадження форм роботи з сім’єю , що сприяє гуманізації • взаємовідносин „педагоги – батьки”. Батьки і вчителі повинні стати • партнерами , активними співучасниками творчого процесу виховання учнів.
  77. 77. • Обирають на загальношкільних батьківських зборах із представників батьківських комітетів класів. Тоді ж обирають голову батьківського комітету школи, створюють комісії: навчальну, культурно-масової роботи, господарську, трудового виховання і професійної орієнтації, педагогічної пропаганди. Комітет пропонує рішення, які потім обов'язково розглядаються адміністрацією школи. До сфери його діяльності входять піклування про групи подовженого дня, санітарний стан школи, допомога в ремонті школи, організація літнього відпочинку дітей, їх харчування та ін. • У роботі з батьківськими комітетами вчителі, адміністрація школи повинні виявляти тактовність, доброзичливе, уважне ставлення до їх пропозицій, своєчасно реагувати на них, розуміти, що їх діяльність сприяє спілкуванню, зближенню педагогів з батьками і на цій основі успішному вирішенню багатьох складних питань виховання
  78. 78. • Сприяє підвищенню культури батьків, озброєнню їх педагогічними знаннями і досвідом. Налагодження контактів, спілкування батьків з дітьми, класним керівником у процесі виконання педагогічних рекомендацій сприяє зближенню дітей з батьками. • Адресовані батькам рекомендації, прохання найчастіше стосуються таких аспектів шкільного життя: • — проведення безпосередньої роботи з дітьми: індивідуальної (наставництво, шефство), групової (керівництво гуртком за інтересами); • — надання організаційної допомоги вчителю: наприклад, сприяння в проведенні екскурсій (надання транспорту, забезпечення путівками), організація зустрічей з цікавими людьми, комплектування класної бібліотеки, клубу аматорів книги тощо; • — участі у зміцненні матеріальної бази школи, вирішенні господарських питань (допомога в обладнанні кабінетів, виготовлення обладнання, приладів, ремонт школи тощо). • В організації такої роботи з батьками важливо знайти їх можливості (чим вони можуть допомогти школі), коректно висловити свої пропозиції у письмовій формі (найкраще це робити на класних батьківських зборах).
  79. 79. • Перша функція • – ознайомлення батьків із змістом і методикою навчально-виховного процесу , що організовує школа , обумовлена необхідністю вироблення однакових вимог, загальних принципів, визначення мети і завдань виховання, добору його змісту й організаційних форм у сімейному вихованні у навчально-виховному процесі школи. • Друга функція • - психолого-педагогічна освіта батьків
  80. 80. • Третя функція • - залучення батьків до спільної з дітьми діяльності : • Участь у всіх формах позаурочної діяльності ( походи ,екскурсії, вечори, змагання, благоустрій школи) . • Участь батьків у підготовці загально шкільних традиційних форм роботи • ( вечори­зустрічі випускників, свята Першого та Останнього дзвоника , спортивних змагань „Тато, мама , я – спортивна сім’я”, свято квітів, виставок, тощо ) • Участь у профорієнтаційній роботі школи : екскурсії на виробництво, зустрічі з цікавими людьми ). • Участь у роботі ради школи , ради профілактики правопорушень . • Надання матеріальної допомоги в реалізації різних шкільних і класних заходів через установлення зв’язку школи з підприємствами , фірмами .
  81. 81. • Четверта функція • – коректування процесу виховання в родинах окремих учнів: • надання психолого­педагогічної допомоги в процесі сімейного виховання різних категорій учнів , зокрема обдарованих дітей ; • надання психолого­педагогічної допомоги в розв’язанні складних сімейних проблем : підлітковий вік , профілактика формування шкідливих звичок , профілактика правопорушень; • індивідуальна робота з неблагополучними родинами учнів ( ця робота здійснюється спільно із правоохоронними органами). • П’ята функція • – взаємодія батьків : із громадськими організаціями , батьківськими комітетами школи і класу , шкільними радами.
  82. 82. • Сімейне виховання — процес досить складний і завжди пов'язаний із суб'єктивними чинниками. Недосвідченість батьків, їхнє намагання спира-тися тільки на свій досвід, брак певних педаго-гічних знань і навичок призводить до серйозних помилок. • Ось чому однією з важливих передумов вихо-вання в сім'ї підвищення педагогічної культури батьків, насамперед систематичною просвітою, яка передбачає комплексний підхід до питань виховання. Навчання батьків у Дружківській ЗШ І-ІІ ступенів № 4 здійснюється в засіданнях батьківського лекторію «Університет педагогічних знань» • Для забезпечення диференційова-ного підходу в роботі з батьками створе-но секції для батьків: «Батьки і діти» (1 — 4-ті класи); «Дорослі й підлітки» (5 — 8-мі класи); «Спілкування» (9 —клас), на яких вони розглядають проблеми сімейного виховання та шляхи їх розв'язання, впроваджують практичні вміння застосування педагогічних знань.
  83. 83. ПЛАН РОБОТИ СЕКЦІЇ 1-4-х КЛАСІВ • «Батьки і діти» • Заняття І • Лекція: Єдині педагогічні вимоги сім'ї та школи у вихованні дитини • Виступ психолога: Адаптація дитини в школі • Відкриті уроки для батьків у своїх класах. • Заняття II – Круглий стіл: Заохочування й покарання дітей у родині – Конкурс «Мама, тато, я – разом дружня сім’я» • 3. Виставка робіт учнів та батьків • Заняття III • Лекція: Проблеми неповних сімей(виступ психолога у вигляді бесіди з батьками). • Рольові ігри - обговорення різних ситуацій з проблем ви- ховання. • Виступ учасників художньої самодіяль-ності.
  84. 84. ПЛАН РОБОТИ СЕКЦІЇ 5-8-х КЛАСІВ • «Дорослі й підлітки» • Заняття І • Круглий стіл: «Доброта і милосердя народ-жуються в сім'ї». • Відкриті уроки для батьків у своїх класах. • Виставка: «Світ захоплень нашої сім'ї». • Заняття II – Лекція: «Засоби і методи педагогічного впливу підлітків у родині». – Конкурс «Нумо, мами!» – Виступ учасників художньої самодіяль-ності. • Заняття III • Лекція: «Педагогічна занедбаність та при-чини її виникнення». • Зустріч з працівниками правоохоронних ор-ганів: «Про співпрацю батьків, педагогів, дітей». Досвід і проблеми. • Обговорення різних ситуацій з проблем ви-ховання.
  85. 85. ПЛАН РОБОТИ СЕКЦІЇ 9 КЛАСУ • «Спілкування» • Заняття І • 1.Лекція: «Організація самоосвіти і самовиховання учнів». • 2.Сімейний портрет: «Традиції української родини. Які вони?» • 3.Виставка робіт учнів та батьків «Це зробила наша сім'я». • Заняття II • 1.Родинний вогник: «Помилки родинного ви-ховання. У чому вони полягають?» • Шлях до розуміння поведінки дитини (виступ психолога у вигляді бесіди з батьками). • Щира розмова (із досвіду, яким вдалося поставити виховання в сім'ї на належний рі-вень). • Заняття III • Сімейний портрет: «Родинні трудові тради-ції та їхній вплив на вибір професії старшоклас-никами». • Зустріч із працівниками служби зайнятості та прокуратури. • Випуск стіннівки: «Говорять професії батьків».
  86. 86. • Важливою умовою ефективної навчально-виховної роботи в нашій школі є співробітництво школи і сім'ї, яке передбачає належний рівень педагогічної культури батьків. Тісний взаємозв'язок школи та сім'ї може розвиватися завдяки педагогічній освіті батьків і залученню їх до виховної роботи. • Педагогічна освіта батьків • Рівень педагогічної освіченості батьків залежить від традицій у сім'ях, в яких виросли вони, набутих знань, життєвого досвіду, здатності до саморозвитку. Майже завжди, на сучасному етапі особливо, у зв'язку з переходом до нового типу суспільства, утвердження нових суспільних, етичних цінностей, а також із процесами глобалізації, одним із свідчень якого є Інтернет, педагогічна освіченість батьків нерідко відстає від реальної педагогічної ситуації, суспільних потреб, очікувань дитини. Тому школа дбає про постійний розвиток їх педагогічних знань, вдаючись до різних методів роботи, найпоширенішими серед яких є:
  87. 87. • Педагогічний лекторій • Передбачає надання батькам систематизованих знань з теорії виховання, привернення їх уваги до актуальних проблем виховання з допомогою лекцій, бесід. • Позакласний педагогічний всеобуч • Спрямований на ознайомлення батьків з проблемами виховання дітей різних вікових груп, починаючи роботу з першого класу. Заняття проводять керівники школи. • Університет педагогічних знань • Передбачає більш серйозну підготовку з теорії виховання. Заняття відбуваються у формі лекцій та семінарів. Батьки беруть участь в обговоренні проблем.
  88. 88. • Підсумкова річна науково-практична конференція • батьків з проблем виховання • Учасники визначають найактуальнішу проблему сімейного виховання («Трудове виховання», «Найкоротший шлях до добра — через прекрасне» тощо), протягом року вивчають її. У виступах батьки підбивають підсумки теоретичних і практичних досліджень, діляться особистим досвідом. • День відчинених дверей • Головна мета — показати роботу школи, привернути увагу батьків до проблем виховання. Вимагає серйозної підготовки: оформлення школи, організації програми свята (концерту, зустрічей у класах, відвідання виставок, спортивних змагань тощо). • Класні батьківські збори • Традиційна форма роботи. Один з варіантів — формування проблемної тематики («Чи можна спізнитися з вихованням у дитини доброти, чуйності?» тощо). Проведенню зборів допомагає заздалегідь складений питальник («Пригадайте, які життєві труднощі загартовували Ваш характер, зміцнювали волю», «Охарактеризуйте стан Вашої дитини (мовлення, вчинки, почуття, настрій, результати дій), коли вона зустрілася зі справжньою трудністю», «Чи часто Ви спостерігаєте за дитиною під час подолання нею труднощів?», «Які труднощі найчастіше вдається подолати дитині, а які їй не під силу?» та ін.). форма аналізу, осмис-лення на основі даних досвіду виховання. Класні батьківські збори ефективні лише тоді, коли на них не тільки підбивають підсумки успішності, а й розглядають актуальні педагогічні проблеми. На таких зборах обговорення успішності учнів не самоціль, а місточок до тієї чи іншої педагогічної проблеми. Види батьківських зборів різноманіт-ні: організаційні, збори за планом педагогічної просвіти, тематичні, збори- диспути, підсумкові тощо. Тематику батьківських зборів складають і обговорюють на батьківському комітеті.
  89. 89. • Відвідування батьків вдома • Це сприяє налагодженню контактів із сім'єю, з'ясуванню її загальної та педагогічної культури, умов життя учня, консультуванню щодо єдиних вимог до дитини, обговоренню відхилень в її поведінці, вжиттю необхідних заходів щодо їх запобігання, залученню батьків до участі в роботі школи тощо. Відвідувати батьків учнів можна, маючи запрошення від них або домовившись заздалегідь. Несподіваний прихід вчителя викликає ніяковість, збентеження батьків. Під час зустрічі педагог має підкреслити позитивне в дитині, тактовно звернути увагу на недоліки, разом поміркувати над тим, як усунути їх. Дуже важливо створити атмосферу довіри і доброзичливості. • Листування • Передбачає періодичне надсилання батькам листів про успіхи учня в навчанні, старанність, уважність та відповідальність за доручення. Можна повідомити про певні його труднощі, попросити про зустріч. Варто висловити щиру подяку за хороше виховання дитини. Лист передають батькам через їх дитину, попередньо ознайомивши її із змістом. Найчастіше листування використовують, коли класний керівник не може зустрітися з батьками вдома або запросити їх до школи. • Консультації батькам • Передбачають надання конкретних рекомендацій, порад з актуальних для батьків питань.
  90. 90. • Запрошення батьків до школи • Найчастіше це роблять для конфіденційної розмови про шкільні проблеми дитини (погана поведінка, неуспішність тощо). Під час бесіди важливо дотримуватися педагогічного такту, створити атмосферу довіри. Педагог висловлює свої міркування, відповідає на запитання батьків, надає корисні поради. Необхідно пам'ятати, що надмірне звертання уваги на недоліки учня викликає в батьків неприязнь, насторогу, навіть якщо учитель має рацію. • Тематичні вечори запитань і відповідей • Сприяють глибокому пізнанню методики сімейного виховання. На них запрошують працівників правоохоронних органів, лікарів, психологів, соціальних працівників, фахівців, які опікуються проблемами виховання молоді. • Ознайомлення батьків з психолого-педагогічною літературою • Передбачає відбір і надання рекомендацій щодо психолого-педагогічної, науково-популярної літератури для батьків відповідно до проблем, які є в учнів певного класу, чи в окремої дитини.

Más Contenido Relacionado

Presentaciones para usted

A los espectadores también les gustó

Libros relacionados

Gratis con una prueba de 30 días de Scribd

Ver todo

Audiolibros relacionados

Gratis con una prueba de 30 días de Scribd

Ver todo

×