6. Як чудовий знавець
українського стародавнього
мистецтва і геральдики,
Нарбут виконав безліч
гербів.
Щоліта він приїздив в
Україну до Глухова, де
вивчав пам'ятки української
старовини.
Свій герб Нарбут підписав
так: «Мазепинець полку
Чернігівського, Глухівської
сотні, старшинський син,
гербів і емблем живописець»
(1912).
19. Обкладинка «Акта Нарбуторум», 1918 / Портрет Феодосії Палій з
онуками, 1711. Як бачимо, Нарбут запозичив з давнього портрету не
лише статуру фігури, а й орнамент вбрання, і головне: його
декоративне, площинне трактування, яке так доречне у графіці.
27. «Ложа» Нарбута. У 1918–1920 роках у Києві постав український осередок
«свободи, розуму, мистецтва й науки». Виклик Руїні кинули молоді, небайдужі й
талановиті люди. Юхим Михайлів, Павло Тичина, Лесь Курбас, Пилип
Козицький, Федір Ернст, Вадим Модзалевський, Микола Зеров, Яків Степовий,
Микола Бурачек. Інтелектуальну атмосферу «ложі» створювали не тільки її
фундатори з «дев’ятки»: до будинку в Георгіївському провулку частенько
зазирали також Сергій Єфремов, Андрій Ніковський, Петро Стебницький, Павло
Зайцев...
29. Г. Нарбут – малий герб та печатка
Української держави, 1918
30. Печатки гетьманів Петра Дорошенка, Івана Мазепи,
Кирила Розумовського та кошового отамана Запорізької
Січі Петра Калнишевського
31. Герб, печатка та грошова банкнота УНР
роботи
Василя Кричевського, 1917-1918
32. Георгій Нарбут створив
ескізи українських грошей
номіналом 10, 100 і 500
гривень.
Друкувалися вони в Берліні,
звідки їх доставляли в
Україну літаками.
Працюючи над малюнком
першого українського
грошового знака,
Георгій Іванович не копіював
наявних банкнот, а створив
особливий глибоко
національний малюнок у
стилі українського бароко.
34. Найціннішою вважається ескіз Нарбутової банкноти номіналом 100
гривень, на якій зображено молоду українську селянку зі снопом
пшениці та чоловіка у фартуху, що спирається на молот, — символ
українського робітництва, в обрамленні вінка з квітів, плодів,
овочів, пшениці. На зворотному боці — тризуб у лавровому вінку.
35. У проекті марки
часів Гетьманату
Павла
Скоропадського
Георгій Нарбут
використав символ
Війська
Запорозького –
козака з мушкетом
44. У 2006 році Національний банк України випустив пам’ятну монету
номіналом 2 гривні, присвячену 120–річчю з дня народження
Георгія Нарбута, а поштою України та видавництвом «Марка
України» було зроблено випуск комеморативної поштової марки з
нагоди ювілею митця.