2. Той, хто не забув колиску, з якої піднявся, щоб
піти по землі, хто байдужий до матері, що
вигодувала та виховала його, не здатен
переживати високі патріотичні почуття.
Без будь – кого з нас Батьківщина може
обійтися, але будь – хто з нас без Батьківщини –
ніщо.
Патріотизм – серцевина людини, основа її
активної позиції.
В.О. Сухомлинський
3. Мета: створення цілісної системи всебічного
розвитку особистості майбутнього
громадянина-патріота України шляхом
ознайомлення дітей з культурою, традиціями та
звичаями українського народу;
формування у них почуття причетності до
історії та майбутнього свого краю,
пробудження і виховання патріотичних
почуттів.
4. Завдання:
- формування любові до рідного краю ( причетності до
рідного дому, сім*ї, дитячого садка, міста);
- формування духовно – моральних взаємин;
- формування любові до культурного спадку свого народу:
- формування мовної культури, оволодіння та вживання
української мови;
- виховання любові, поваги до своїх національних
особливостей;
- почуття власної гідності як представників свого народу;
- толерантне ставлення до представників інших
національностей, до ровесників, батьків, сусідів, інших
людей;
- викликати бажання працювати задля розквіту держави,
готовності її захищати.
5.
6. Проблема патріотичного виховання виникла давно. В основі її
вирішення є відродження національної культури, фундаментом якої
являються усталені народні традиції та звичаї, що вироблені народом
впродовж усього історико – культурного розвитку.
Патріотизм як основа сучасного виховання дітей включає в себе
формування національної свідомості та самосвідомості, тобто
виховання любові до рідної землі, до свого народу, готовності до
праці в ім'я України, освоєння національних цінностей (мови,
території, культури), відчуття своєї причетності до розбудови
національної державності, формування почуття гідності й гордості
за свою Батьківщину. Саме плекання національної свідомості й
самосвідомості, прищеплення моральних ідеалів та ціннісних
орієнтирів починається з раннього дитинства, з перших років
життя дитини.
Виховання почуття патріотизму у дітей дошкільного віку
– процес складний і тривалий. Любов до близьких людей,
до свого садочку, до рідного селища і рідного краю
відіграють величезну роль у становлення особистості дитини.
7. Важливим напрямом патріотичного виховання є прилучення до
народознавства - вивчення культури, побуту, звичаїв рідного народу.
Дітей ознайомлюємо з культурними і матеріальними цінностями родини
і народу, пояснюємо зв’язок людини з минулими і майбутніми
поколіннями, виховуємо розуміння смислу життя, інтерес до родинних і
народних традицій.
Значну роль у вихованні дітей відіграють народні традиції - досвід,
звичаї, погляди, смаки, норми поведінки, що склалися історично і
передаються з покоління в покоління (шанувати старших, піклуватися
про дітей, відзначати пам’ятні дати тощо).
З традиціями тісно пов’язані народні звичаї - усталені правила
поведінки; те, що стало звичним, визнаним, необхідним; форма
виявлення народної традиції (як вітатися, як ходити в гості та ін.).
8. Національний куточок
Значну роль у патріотичному вихованні відіграють формувальні
впливи організованого середовища
Національний куточок – один з основних компонентів
життєвого простору, що сприяє формуванню
національної свідомості у дітей.
9. Ознайомлюючи дітей з державною символікою,
формуємо у них почуття свідомого громадянина
України, здатного захищати її незалежність.
Державні символи України – святиня нашого народу.
10. Знайомство з народними символами України
Без верби і калини – немає
України
Вишивала я рушник
власними руками.
Гаптувала залюбки
всіма кольорами.
Дівчинка у вінку – мов
калина у цвіту.
14. Дидактичні ігри
Пробудити до життя національні традиції, національний дух
нашого народу допомагають ігри народознавчого характеру.
Так, граючи в ігри, діти закріплюють і уточнюють знання про
українські народні символи, про національний одяг та його
різновиди, про українську хату, її зовнішній вигляд,
інтер*єр.
15. Заняття з елементами народознавства
Під час занять активно використовуємо народознавчий
матеріал, наочно показуємо символи, про які йдеться у
розмові,
розповідаємо, що вони означають.
Свої розповіді доповнюємо читанням віршів, легенд.
Заняття сприяють вихованню у дітей поваги до
національної культури та національних звичаїв.
16. Ідуть поруч три брати – Тризуб, Прапор і Гімн –
прославляють неньку Україну.
19. Перед нами педагогами стоїть завдання надзвичайної ваги:
домогтися того, щоб діти зростали не лише здоровими і освіченими
людьми, але й свідомими, творчими особистостями і
патріотами України.
Посіяти в маленькому серці зерно любові до Батьківщини та
рідного караю, навчити дітей шанувати й берегти духовну
спадщину свого народу.
Тому ми і надалі будемо виховувати почуття патріотизму,
любові до власної держави, допомагати усвідомлювати свою
приналежність до рідного народу, його історії, культури та традицій.
