2. 1. Морально-психологічне забезпечення
організації вартової та внутрішньої служби.
2. Робота заступника командира з морально-
психологічного забезпечення щодо організації
МПЗ внутрішньої та вартової служби
Навчальні питання:
3. 1. Ознайомити громадян з поняттям морально-
психологічного забезпечення оперативної та бойової
підготовки у Збройних Силах України.
2. Формувати погляди щодо роботи заступника
командира з морально-психологічного забезпечення по
керівництву та організації МПЗ оперативної та бойової
підготовки.
3. Виховувати розуміння необхідності здійснення
системного підходу до морально-психологічного забезпечення
оперативної та бойової підготовки у Збройних Силах України.
Навчальна та виховна мета:
4. Указ Президента України від 04 вересня 1998 року № 981/98 “Про
Концепцію виховної роботи у Збройних Силах та інших
військових формуваннях України”.
Наказ Начальника Генерального штабу Збройних Сил України
від 14 березня 2016 року № 109 “Про затвердження Тимчасової
настанови з морально – психологічного забезпечення
підготовки та застосування ЗС України”.
Г.В.Бондарев “Військове навчання та виховання”. Навчально-
методичний посібник. – Х.,ФВП, 2015;
В.В. Ягупов. “Морально-психологічне забезпечення”. – К., КНУ їм.
Т.Шевченко, 2002;
Коупленд Н. Психология и солдат. М. Воениздат, 1997 р.
Література:
5. Бойова підготовка – це комплекс спланованих,
організованих і систематичних заходів щодо військового
навчання і виховання особового складу, бойового
злагодження екіпажів, розрахунків, підрозділів, військових
частин і органів управління для виконання бойових та
інших завдань відповідно до їх призначення.
Метою бойової підготовки є досягнення високого рівня
бойової підготовки і фізичної витривалості особового
складу підрозділів, частин та їх органів управління для
виконання бойових та інших завдань.
А іншими словами, основна мета бойової підготовки –
навчити воїнів усьому тому, що необхідно на війні,
підготувати їх усебічно до ведення бойових дій.
1
питання
6. Залежно від вирішуваних навчально-бойових завдань,
змісту і об'єкту дії морально-психологічне забезпечення
бойової підготовки може бути загальним, спеціальним і
цільовим.
Під час загального морально-психологічного
забезпечення бойової підготовки особовому
складу прищеплюється усвідомлена готовність до
озброєного захисту Вітчизни, свого народу, до
активної і безкомпромісної боротьби до повної
перемоги над противником.
7. Специфіка роду військ, бойовій спеціальності,
займаній посаді враховуються передусім в ході
морально-психологічного забезпечення
спеціальної підготовки.
Основна мета – розкрити труднощі,
виникаючі зв'язані з виконанням покладених
завдань на підрозділи спеціального
призначення, зв'язки, РХБ захисту, інженерних,
технічних, автомобільних, медичних і так далі,
на практиці показати шляхи подолання
психологічної напруженості, підвищити
професійну дієздатність усіх моральних і
психічних функцій воїна.
8. Цільове морально-психологічне
забезпечення бойової підготовки покликане
формувати навички внутрішньої настроєності і
мобільності для виконання завдань що
становлять основу бойової діяльності воїна
відповідно до його військової спеціальності.
Особливе місце це забезпечення має під час
рішення конкретного бойового завдання:
десантування з вертольота, форсування водної
перешкоди, мінування об'єктів противника і
знешкодження мін, виконання розвідувальних
заходів в тилу противника і тому подібне.
9. МПЗ видів бойової підготовки
МПЗ тактичних (тактико-спеціальних) навчань
МПЗ вогневої підготовки
МПЗ тактичної (тактико-спеціальної) підготовки
МПЗ водіння
МПЗ стройової підготовки
МПЗ фізичної підготовки
10. Під час навчань МПЗ спрямовується на:
• оперативне доведення до воїнів обстановки і нових
завдань;
• мобілізацію особового складу на активні і рішучі дії;
• подальший розвиток у воїнів моральних якостей і
психологічної стійкості; недопущення в ході навчань
послаблень і спрощенства;
• збереження і правильну експлуатацію бойової
техніки і озброєння;
• забезпечення організованості, дисципліни,
пильності, дотримання вимог безпеки, своєчасне
укомплектування матеріально-побутових і
культурних запитів особового складу: підтримка духу
колективізму і взаємовиручки.
11. При підготовці до стрільб у ході занять із вогневої
підготовки заступник з МПЗ повинен ураховувати, що її вплив на
психіку воїна значно посилюється в умовах якісного моделювання
обстановки реального бою, бойових дій військ у цілому.
Це досягається ускладненням умов тренувань і занять,
роз’яснювальною роботою, що мобілізує військовослужбовців на
успішне виконання завдань вогневої підготовки. З цією метою
організовуються стрільби на невідомій місцевості, в будь-яку
погоду, в засобах індивідуального захисту.
Під час стрільб рекомендується організувати імітацію
обстановки реального бою. В той же час перед виконанням стрільб
і в перервах між ними проводиться робота щодо роз’яснення
бойових якостей і можливостей своєї зброї, слабкі місця іноземної
зброї, організовуються обмін досвідом її застосування кращих
вогневиків частини (підрозділу), зустрічі особового складу з
учасниками бойових дій.
12. В ході водіння бойових машин необхідно:
• нагадати водіям умови та порядок виконання вправи
(завдання), засоби безпеки;
• проінструктувати актив підрозділу про форми та методи
виховної роботи під час занять (маршу);
• організувати заохочення кращих водіїв та проінформувати
весь особовий склад підрозділу про їх дії, оперативно
розповсюдити з цією метою бойові аркуші, листівки-
блискавки;
• ретельно проаналізувати умови скоєних помилок і
недоліків та взяти участь у проведенні заходів по їх
усуненню;
• організовувати обмін досвідом кращих водіїв та
взаємодопомогу у відпрацюванні вправ та нормативів;
• звернути увагу на молодих водіїв, а також на тих, хто
вперше виконує складні вправи.
13. Метою МПЗ фізичної підготовки є формування свідомого бажання
військовослужбовців до фізичного вдосконалення, підтримання гарної
спортивної форми, активної участі у спортивних змаганнях.
Змістом МПЗ занять із фізичної підготовки є:
• впровадження фізичної культури в повсякденну службову діяльність;
• роз’яснення послідовності, прийомів і правил виконання фізичних
вправ;
• формування в особового складу навичок спільних дій у складі окремих
команд;
•забезпечення заходів безпеки та своєчасної допомоги у випадках
травмування.
Найбільш доцільними заходами МПЗ фізичної підготовки є:
• організація та проведення спортивних естафет, змагань;
• показові виступи воїнів-спортсменів, окремих команд;
• культпоходи на стадіони, до палаців спорту для перегляду спортивних
змагань;
• організація роботи спортивних куточків у підрозділах;
• придбання та розповсюдження спортивної літератури;
• профілактичні медичні огляди.
14. До загальної структури морально-психологічного забезпечення бойової
підготовки відносяться:
агітаційне та інформаційне забезпечення бойової підготовки;
постійний психолого-педагогічний супровід навчально-виховного процесу;
морально-психологічна підготовка особового складу до дій у екстремальних
(позаштатних) умовах навчально-бойової діяльності (як специфічний аспект);
організація роботи активу підрозділів (частин) під час занять з бойової підготовки;
організація змагання відповідних категорій військовослужбовців у належності до
військової спеціальності та змагання військових підрозділів, забезпечення дієвості
передового досвіду;
накопичення та аналіз інформації, щодо якості навчального процесу;
морально-психологічне забезпечення роботи з відстаючими військовослужбовцями;
матеріально-технічне забезпечення виховного та психолого-педагогічного впливу під
час занять з бойової підготовки.
Морально-психологічне забезпечення бойової підготовки є окремим
видом морально-психологічного забезпечення життєдіяльності
військових частин та з’єднань Збройних Сил України.
2
питання
Зміст роботи заступника командира з МПЗ щодо морально-
психологічного забезпечення завдань, що вирішуються під час
занять з бойової підготовки
15. нічний час (особливо термін часу з 3 до 5 години);
складні погодні умови (дощ, сніг, густий туман, вітер тощо);
швидкий плин та темп зміни тактичної обстановки, застосування
ввідних;
діяльність в умовах часткового управління або при повній відсутності
командира;
виконання вправ з використанням засобів захисту та із
застосуванням спеціальних засобів;
тривале перебування у бойовій техніці та будь-якому іншому
обмеженому просторі;
застосування звукових (вибухи, постріли, крики тощо), візуальних
(відкритий вогонь, імітація важкопоранених, крові тощо) та інших
ефектів;
виконання вправ при застосуванні різноманітних перешкод, в тому
числі водних; дії на пересіченій місцевості, в тунелях, на висоті тощо).
Засоби ускладнення занять з бойової підготовки
16. Засоби морально-психологічного забезпечення бойової
підготовки:
• загальні збори підрозділів перед вивченням найбільш
відповідальних тем з доповідями на них командирів, офіцерів з
МПЗ, виступами членів активу підрозділів та кращих фахівців;
• лекції та доповіді (для належних категорій особового складу);
• інструктивно-методичні та показові заняття;
• консультації;
• наради з офіцерами, сержантами та членами активу частини та
підрозділів;
• зустрічі з представниками командування, ветеранами,
учасниками бойових дій, кращими фахівцями військ, частини;
• конкурси, вікторини, естафети;
• конференції, присвячені обміну досвідом та вечори вшанування
кращих за військовою спеціальністю та військовослужбовців, що
опанували суміжні спеціальності.
17. Під час реалізації завдань морально-психологічного забезпечення
бойової підготовки використовуються наступні форми:
комплекс наочної агітації частини (стенди, стели, вітрини та ін.);
устаткування виховної спрямованості навчальних класів (учбових
приміщень);
кімнати дозвілля та відпочинку та агітаційне устаткування приміщень
підрозділів, парку та інших територій (спортивне містечко частини,
тренувальні майданчики тощо);
клуб частини;
бібліотека частини з оформленням відповідних стендів та матеріалів;
похідні комплекти наочної агітації підрозділів;
засоби заохочення (перехідні вимпели, "стрічки переможців", бланки грамот,
подяки тощо);
пересувні (мобільні) засоби (ПАК-65-70);
засоби кіно-, фото- та відеозйомки і демонстрації, аудіозапису, прилади
обробки зображень та звуку на базі ПЕОМ, інші звукові та візуальні засоби
(проектори, проекційні панелі тощо);
друковані засоби агітаційного і просвітницького змісту (буклети, пам’ятки,
листівки, плакати тощо).