1. Міністерство освіти і науки України
Красноармійський міський відділ освіти
Красноармійський навчально-виховний комплекс
ДОСВІД РОБОТИ
Хаймахан Ірини Юріївни
Вихователя Красноармійського НВК
Тема: «Розвиток компетентності
самореалізації особистості через систему
учнівського самоврядування»
Красноармійськ, 2014р.

2. 2.1. Опис досвіду
Обґрунтування актуальності досвіду
Згідно з Національною стратегією розвитку освіти в Україні на 2012-
2021 роки одним із стратегічних напрямів є створення ефективної системи
національного виховання, розвитку соціалізації дітей та молоді, яка
сприятиме вихованню дитини як суб’єкта власного життя й успіху,
опанування нею життєвими компетентностями. Сьогодні в непростих умовах
школа вирішує завдання виховання особистості, яка володіє не тільки
певною сумою знань, умінь і навичок, а й здатна активно включатись у
демократичні процеси, що відбуваються в нашій країні, людини, яка вміє
самостійно проектувати власне життя, визначаючи його стратегію відповідно
до особистих уявлень про навколишнє середовище та способи взаємодії з
ним.
"Освіта XXI століття - це освіта для людини". Особистісно
зорієнтований підхід, коли в центрі освітнього-виховного процесу стоять
інтереси дитини, її потреби та можливості, набуває особливого значення і
зумовлює принципову необхідність переосмислення всіх факторів, від яких
залежить якість навчально-виховної системи: змісту, методів, форм навчання
і виховання, взаємодії и взаємовідповідальності всіх учасників навчально -
виховного процесу. Особлива роль у створенні умов для реалізації
особистісної "освітньої траєкторії" кожним учнем належить в КНВК
вихователям середньої й старшої школи, які звільнені від викладання
навчальних предметів. Це дозволяє протягом декількох років вивчати
особистість кожної дитини, прогнозувати й моделювати разом з учнями зони
найближчого розвитку та перспективи, складати індивідуальні корекційні
програми. Стратегічною метою педколективу КНВК, також і кожного
вихователя, є формування життєво компетентного випускника (додаток 1).
На сучасному етапі учням надано більше прав і повноважень, створено
широкі можливості для самореалізації кожного; вони здобувають
управлінські вміння, навчаються жити в демократичному суспільстві.
Сучасній молодій людині потрібен не абсолютний багаж знань, а вміння їх
здобувати, аналізувати та застосовувати в конкретній ситуації, тому
учнівське самоврядування є засобом формування ціннісного ставлення
особистості.
Отже, мета діяльності вихователя – Розвиток компетентності
самореалізації особистості через систему учнівського самоврядування.
Над проблемою створення оптимальних умов для розвитку соціально -
активної особистості, зорієнтованої на громадські, національні,

3. загальнолюдські цінності протягом трьох років працює вихователь 7-Б та 7-Г
класів КНВК Хаймахан І.Ю. Вона будує свою роботу, виходячи з потреб
суспільства, запитів учнів і їх батьків, керуючись положеннями
концептуальних освітніх документів.
Теоретична база
В основі досвіду вихователя Хаймахан І.Ю. - теоретичні положення і
практичні рекомендації законів України "Про освіту", "Про загальну середню
освіту", "Концепції 12-річної загальної середньої освіти", Національної
стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки та інші.
Теоретична база розглядається вихователем, як єдина система, що
включає досягнення сучасної педагогічної науки, психології, виховних
технологій.
У своїй роботі вихователь спирається на творче надбання педагогів,
науковців, психологів : В.Сухомлинського, І.Іванова, С.Соловейчика,
С.Подмазіна, І.Беха, Г.Сороки, Л.Новікової тощо. Орієнтиром в організації
сучасного виховного процесу є модель життєво компетентного випускника
школи, розроблена Є.Єрмаковим.
Вирішуючи задачі розвитку громадянських якостей, соціально-активної
позиції, формування у школярів життєвих компетенцій, ціннісних орієнтирів,
навичок проектування власної життєвої траєкторії, вихователь спирається на
сучасні виховні технології: «Педагогічна підтримка», «Методика
колективних творчих справ».
Хаймахан І.Ю. тісно співпрацює з психологом КНВК Сервачак О.В.,
будуючи роботу на основі діагностичних методик щодо визначення
особистісних характеристик, рівня розвитку класних колективів.
Перебуваючи в пошуках ефективних шляхів вирішення вищезазначеної
проблеми, вихователь Хаймахан І.Ю. систематично поповнює теоретичну
базу свого досвіду.
Провідна ідея досвіду
Працюючи над проблемою розвитку компетентності самореалізації
особистості, вихователь Хаймахан І.Ю. постійно намагається поєднувати
найбільш оптимальні засоби вирішення поставлених задач з урахуванням
індивідуальних якостей учнів. Вихователь усвідомлює, що учнівське
самоврядування - це спосіб (принцип) організації життя учнівського
колективу, який реалізовується в залученні учнів до планування, організації,
контролю та підведення підсумків їх навчальної, трудової, суспільно -
корисної діяльності з допомогою педагогічного колективу. Самоврядування
розвиває в учнів організаторські здібності, почуття відповідальності та
ініціативи.

4. Під час організації учнівського самоврядування вихователь залучає дітей до
ухвалення рішень, які стосуються життя колективу, характеру діяльності, прагне,
щоб кожний відповідав за свої вчинки перед колективом, а не тільки перед
собою, стимулює розвиток громадської думки, самостійності,
проявляє зацікавленість у переживаннях і особистому житті вихованців.
Кінцеву мету процесу виховання співвідносить з моделлю випускника
КНВК, який здатний до саморозвитку, самовиховання, самовизначення.
Вихователь створює умови для саморозвитку школярів, враховуючи їх
особистісні якості, і, водночас, працює над розвитком міжособистісних
стосунків у класному колективі. Взаємодія вихователя з учнями, їх батьками,
педагогами-колегами є запорукою успішного вирішення виховних задач.
Технологія
Робота вихователя Хаймахан І.Ю. сконцентрована на пошуках таких
технологій виховання та організаційних форм, які забезпечують умови для
найбільш повної самореалізації учнів, формування соціальних
компетенцій, ціннісного ставлення до життя. За період роботи в КНВК їй
вдалося створити власну модель виховної роботи, враховуючи як досвід
видатних педагогів сучасності, так і власні напрацювання (додаток 2).
Прогнозування розвитку кожної дитини та колективу в цілому
здійснюється на діагностичній основі. Діагностику проводять як психолог
КНВК Сервачак О.В., надаючи рекомендації, так і вихователь,
використовуючи різноманітні методи: спостереження, анкетування учнів і
батьків, спілкування з вчителями, що працюють в класі, а також методики,
які дозволяють вивчати інтереси учнів, їх особистісні риси (додатки 3,4).
При плануванні роботи вихователь спирається на технологію «Педагогічна
підтримка».
Працюючи зі своїми учнями у 5-7 класах, вихователь враховував те,
що в цьому віці в учнів виникає потреба в активному самопізнанні, і це
виступає мотивом для активної участі в соціальних проектах, в учнівському
самоврядуванні.
Початком організації класного самоврядування, перш за все, стало
формування класного активу — це передусім члени органів самоврядування
(ядро активу), а також рядові члени колективу.
Наступним етапом організації класного самоврядування є чітке
визначення посад і ланок, які займатимуться самоврядуванням у класі.
У п’ятому класі, коли діти ще малі і не мають певних навичок
самоврядування, їхня діяльність зводиться до виконання доручень.
Вихователь завжди намагалася підібрати такі доручення, щоб вони
стосувалися всіх аспектів навчально-виховної діяльності класу і обов’язково

5. співвідносилися з напрямками роботи комісій шкільного самоврядування: це
відповідальні за навчання та відвідування, дисципліну і порядок, організацію
дозвілля, спорт і художню самодіяльність, збереження підручників та
класного майна, підготовку 5-хвилинок, привітання іменинників тощо.
Кандидатури до дитячого самоврядування вихователь вивчає, підбирає
тих, хто користується в учнів авторитетом, вимогливий до себе й до інших,
принциповий в оцінці поведінки своєї і товаришів. Члени активу повинні
усвідомити, що вони не мають особливих прав і привілеїв, на них покладено
додаткові обов'язки і, отже, їм виявлено довіру. Така попередня робота по
відбору учнів до самоврядування ні в якому разі не передбачає їх
авторитарного призначення. Вибори до учнівського самоврядування у класі
проводяться демократично, шляхом висування та самовисування, а також
відкритого голосування. Роль вихователя полягає в тому, щоб показати всі
необхідні вимоги до тієї чи іншої посади, допомогти учням проаналізувати
себе на відповідність посаді і ненав’язливо підвести до вибору певної
кандидатури.
Наступним кроком є планування діяльності класного колективу. Ще у
5 класі воно проводилося з урахуванням пропозицій і побажань учнів
(методом анкетування). Якщо у 5 класі всі заходи, в основному,
організовувалися вихователем, то вже з 6 класу учні залучаються до їх
підготовки та проведення. А вже з 7 класу при пануванні діяльності
визначаються відповідальні учні за той чи інший захід і, відповідно, за його
самостійну підготовку та проведення. При цьому слід не забувати, що чим
менші діти, тим більша їх активність, і вона поступово спадає з досягненням
старшого віку. Тому саме на цьому етапі слід не втратити цієї позитивної
риси і не дати самостійності учнів зачахнути на самому початку її розвитку,
коли педагог перебирає на себе значну частину діяльності учнів.
Уся виховна робота спрямована на особистісний розвиток кожного
учня, набуття дітьми соціального досвіду, на розвиток міжособистісних
стосунків у класному колективі. Вихователем для цього обираються
різноманітні форми і методи, серед яких провідне місце в організації
діяльності займає «Методика колективних творчих справ» .
В організації учнівського самоврядування у класі вихователь практикує
зміни функцій керівника і підлеглого в дитячому колективі, тому що тривале
перебування школяра на керівній посаді може призвести до формування у
нього небажаних якостей (зверхності, зазнайства та ін.). Педагогічно
доцільно, щоб у роботі органів учнівського самоврядування брало участь
якомога більше учнів, щоб воно постійно оновлювалося. Це дасть змогу
значній частині школярів набути організаторських навичок. У 5-му класі

6. зміни командирів проводилися щотижня, а в 6-7 – один раз на семестр (при
позитивному їх виконанні) (додатки 5,6). Цей час дає змогу учневі розкрити
свої можливості і таланти, перевірити себе на здатність здійснювати певний
вид діяльності, покращити іі у випадку негативних проявів, проникнутися
відповідальністю за довірену ланку роботи.
На даний період у 7 класі повністю знаходяться в компетенції
самоврядування такі аспекти діяльності, як облік відвідування, організація
чергування в класі, прибирання закріплених за класом територій, участь
учнів у різних конкурсах і спортивних змаганнях, шефська робота з
ветеранами праці та війни, організація акцій милосердя та деякі інші. Ще на
етапі становлення самостійності перебуває випуск класної стінної газети,
підготовка і проведення класних зборів, виховних заходів.
Класний колектив відкритий для спілкування з іншими дитячими
колективами, налаштований на співпрацю з комітетами шкільного
парламенту, шкільними ЗМІ (газета «П4ёлка», телестудія «Fi:ls Line»)
(додаток 7). До процесу розвитку учнівського самоврядування залучені
батьки, педагоги, що працюють в даному класі. Батьки і вчителі-предметники
є активними співавторами багатьох цікавих справ, помічниками вихователю
у вирішенні проблемних ситуацій. Можна стверджувати, що це – колектив
однодумців.
Завдання вихователя, який організовує учнівське самоврядування, полягає
передусім у тому, щоб своїм впливом на вихованців максимально активізувати
їхні внутрішні ресурси, щоб вони прагнули до саморозвитку і
самовдосконалення, самі на високому рівні могли успішно справлятися з
різноманітними життєвими проблемами.
Отже, самоврядування у класі - це:
• управління життям класу;
• організація справ для свого класу, а значить і для себе;
• вирішення завдань, самостійно поставлених перед класним колективом;
• школа відповідальності, довіри, взаємодопомоги, взаєморозуміння і
дорослішання.
Прогнозований результат
Система роботи вихователя Хаймахан І.Ю. сприяє розвитку в учнів життєвих
компетентностей. Цілеспрямована робота з формування свідомого
життєпроектування, соціалізації учнів, виховання дитини як суб’єкта
власного життя й успіху дає оптимальні результати на кожному етапі
розвитку учнів. Виховна система в класі є особистісно-розвивальною і сприяє
розвитку у вихованців самостійності, організаторських здібностей, почуття
відповідальності та ініціативи, уміння розв'язувати важливі завдання, віри у

7. власні сили і можливості. Цінність організації учнівського самоврядування в
класі полягає в тому, що учні глибоко і всебічно проникають у сутність своїх
прав і обов’язків. Про це свідчать результати діагностики як окремих
особистісних якостей учнів, так і класного колективу в цілому (додаток 8).
Методи і прийоми діяльності вихователя ставлять до нього особливі
вимоги впливати на учнів власним прикладом, переконаністю в успішному
вирішенні поставлених задач, творчим використанням сучасних виховних
методик.
Вихователь Хаймахан І.Ю. особисто є активним учасником навчально -
виховного процесу в КНВК, членом творчих груп з розробки інноваційних
проектів.
Література
1. Бухлова Н.В., Мазуренко Л.М. Вивчення ефективності діяльності
педагога-вихователя/ Бухлова Н.В., Мазуренко Л.М. Діагностика у
виховному процесі/ Приходченко К.І., Литвин Л.Є. – Х.:Вид.група
«Основа», 2006. – 160с.
2. Красовицький М.Ю. Виховна робота в школі: досвід і проблеми: Кн.
для вчителя. – К.: Освіта, 1992. – 183с.
3. Кіпров В. Технологія «Педагогічна підтримка»/ Виховні технології/
Упоряд. В. Варава, В. Зоц. – К.: Ред. загальнопед. газ., 2004. 120 с. (Б-ка
«Шк. світу»), с.27-42.
4. Сорока Г.І. Організація виховної роботи: планування, аналіз
методичного забезпечення. – Х.: Вид. група «Основа», 2005. – 128с.
5. Єрмаков І.Г., Пузіков Д.О. Проектні обриси становлення життєстійкої
і життєздатної особистості: Практико зорієнтований посібник –
Запоріжжя: Хортицький навчально-реабілітаційний багатопрофільний
центр, 2006 – 152 с.
6. Мистецтво шкільного самоврядування/ Упор. М. Голубенко. –К.: Ред.
загальнопед. газ., 2004. – 120с. – (Б-ка «Шк. світу»)
7. Коллективно-творческие интересы в классе/ сост. Н.С. Криволап, О.А.
Минич. – Мн.: Красико-Принт, 2005. – 176 с. – (Педагогическая
мастерская)
8. Сухомлинский В.А. Методика воспитания коллектива. – М.;
Просвещение, 1981. – 192 с.