Se ha denunciado esta presentación.
Utilizamos tu perfil de LinkedIn y tus datos de actividad para personalizar los anuncios y mostrarte publicidad más relevante. Puedes cambiar tus preferencias de publicidad en cualquier momento.

Володимир Короленко «Громадське здоров'я в Україні: Public Health, New Public Health, Global Health»

936 visualizaciones

Publicado el

Лекція на Міжнародній літній школі «Право охорони громадського здоров’я в Україні та Сполучених Штатах Америки: актуальні питання» в Київському національному університеті імені Т.Шевченка, м.Київ, 18 липня 2016 року.

Publicado en: Atención sanitaria
  • Sé el primero en comentar

Володимир Короленко «Громадське здоров'я в Україні: Public Health, New Public Health, Global Health»

  1. 1. 1 ГРОМАДСЬКЕ ЗДОРОВ'Я В УКРАЇНІ: PUBLIC HEALTH, NEW PUBLIC HEALTH, GLOBAL HEALTH Володимир Короленко головний позаштатний спеціаліст за напрямом "Громадське здоров'я" департаменту охорони здоров’я Київської обласної державної адміністрації, доцент Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, кандидат медичних наук Київ, 2016
  2. 2. 2 Громадське здоров'я Суспільне здоров'я Здоров'я громади Здоров'я суспільства Популяційне здоров'я Публічне здоров'я Охорона громадського здоров'я Громадська охорона здоров'я … ? Community health Population health Public health
  3. 3. 3 Громадське здоров’я - наука і мистецтво профілактики захворювань, продовження життя і зміцнення здоров’я за допомогою організованих зусиль і свідомого вибору суспільства, організацій державних та приватних, громад та окремих осіб (C.E.A. Winslow , 1920). - виконання інтересу суспільства в забезпеченні умов, у яких люди можуть бути здоровими, а також організацію громадських зусиль, спрямованих на профілактику захворювань і зміцнення здоров'я (Z.Bic, 2013). "Вилікування захворювань, викоренення їх причин належить чекати не від лікарів та аптекарів, а тільки від державної влади". Іван Данилевський «De magistratu medico felicissimo» («Про державну владу як найдосвідченішого лікаря»), 1784 рік
  4. 4. 4 Громадське здоров’я – це система заходів і взаємодій, спрямованих на організацію зусиль суспільства, державних та недержавних інституцій, громад та окремих осіб щодо зміцнення здоров’я, профілактики захворювань, продовження активного і працездатного віку шляхом забезпечення умов, за яких люди можуть бути здоровими, а також заохочення до здорового способу життя.
  5. 5. 5 Розвиток громадського здоров’я в Україні на сьогодні можливий лише в рамках розвитку глобального здоров’я (Global Health) та на засадах “нового громадського здоров‘я” (New Public Health), в першу чергу, на основі Європейської політики Здоров’я-2020, а також іншої нормативно-правової бази ВООЗ, Євробюро ВООЗ, Європейського Союзу. GLOBAL HEALTH + NEW PUBLIC HEALTH
  6. 6. 6 Популяційне здоров'я (стан здоров'я населення) (Population Health) визначається як стан здоров'я будь-якої групи осіб, в тому числі поширення таких результатів в рамках групи. Ці групи - часто географічні групи населення, такі як країни чи спільноти, але також можуть бути і інші групи, такі як групи співробітників, етнічні, інвалідів, ув'язнених, або будь- які інші визначені групи. Показники здоров'я таких груп мають відношення до політики як в державному, так і у приватному секторах. Kindig, DA, Stoddart G. (2003). What is population health? American Journal of Public Health, 93, 366-369 Здоров'я громади (Community Health) є заходами як приватних, так і публічних (державних) інституцій щодо підтримки, захисту і збереження стану здоров'я певної групи людей. McKenzie J.F., Pinger R.R., and Kotecki J.E. (2005). An Introduction to Community Health. In (eds): . Boston: Jones and Bartlett Publishers, 2005. pp. 5
  7. 7. 7
  8. 8. 8
  9. 9. 9
  10. 10. 10 *Відповідно до рівня ВВП на душу населення: країни з низьким рівнем доходів (785 дол. або менше); країни з рівнем доходів нижче середнього (786 – 3 125 дол.); країни з рівнем доходів вище за середній (3 126 – 9 655 дол.); країни з високим рівнем доходів (9 656 дол. і вище).
  11. 11. 11
  12. 12. 12 *Відповідно до рівня ВВП на душу населення: країни з низьким рівнем доходів (785 дол. або менше); країни з рівнем доходів нижче середнього (786 – 3 125 дол.); країни з рівнем доходів вище за середній (3 126 – 9 655 дол.); країни з високим рівнем доходів (9 656 дол. і вище).
  13. 13. 13 *Відповідно до рівня ВВП на душу населення: країни з низьким рівнем доходів (785 дол. або менше); країни з рівнем доходів нижче середнього (786 – 3 125 дол.); країни з рівнем доходів вище за середній (3 126 – 9 655 дол.); країни з високим рівнем доходів (9 656 дол. і вище).
  14. 14. 14 10 ФАКТІВ ЩОДО СТАНУ ГЛОБАЛЬНОГО ЗДОРОВ’Я ВІД ВООЗ 1. Очікувана тривалість життя глобально зросла на 6 років з 1990 року 2. Щорічно помирають близько 6,6 млн.дітей до 5 років. 3. Передчасне народження залишається основною причиною смерті новонароджених (щороку у світі кожна десята дитина народжується передчасно) – понад 1 млн. дітей щороку, з яких у ¾ випадків життя могло бути збережене. 4. Основною причиною смертності у світі лишаються серцево-судинні захворювання ( 3 з 10 смертей глобально). Принаймні у 80% випадків передчасної смерті можна було уникнути завдяки регулюванню дієти, фізичної активності та відмовою від тютюну. 5. Більшість випадків смерті внаслідок ВІЛ/СНІДу мають місце у Африці (наприклад, у 2012 році – 70%). Глобально число людей, що вмирають від пов'язаних зі СНІДом причин, неухильно знижується з пікового значення в 2,3 мільйона випадків смерті в 2005 році до 1,6 мільйона в 2012 році тестування і консультування поглинання ВІЛ покращився, і доступ до антиретровірусної терапії збільшилася, однак багато людей що живуть з ВІЛ в країнах з низьким і середнім рівнем доходів до сих пір не знають про свій ВІЛ-позитивний статус.
  15. 15. 15 Загальний ранг Країна Середня очікувана тривалість життя 1 Японія 83,7 2 Швейцарія 83,1 3 Сингапур 83 4 Австралія 82,8 5 Іспанія 82,8 6 Ісландія 82,7 7 Італія 82,7 8 Ізраїль 82,5 9 Франція 82,4 10 Швеція 82,4 12 Канада 82,2 20 Велика Британія 81,2 24 Німеччина 81 31 США 79,3 41 Польща 77,5 54 Китай 76,1 58 Туреччина 75,8 67 Бразилія 75 82 Грузія 74,4 98 Бєларусь 72,3 104 Україна 71,3 110 Росія 70,5 111 Казахстан 70,5 142 Республіка Конго 64,7 Загальний ранг Країна Середня очікувана тривалість життя 151 Папуа — Нова Гвінея 62,9 152 ПАР 62,9 165 Демократична Республіка Конго 59,8 173 Мозамбік 57,6 174 Камерун 57,3 175 Південний Судан 57,3 176 Сомалі 55 177 Нігерія 54,5 178 Лесото 53,7 179 Кот-д’Івуар 53,3 180 Чад 53,1 181 ЦАР 52,5 182 Ангола 52,4 183 Сьєрра-Леоне 50,1 Середня очікувана тривалість життя (2015 рік, ВООЗ)
  16. 16. 16 Порівняння середньої чоловічої і жіночої очікуваної тривалості життя при народженні для країн і територій (довідник ЦРУ 2013).
  17. 17. 17 10 ФАКТІВ ЩОДО СТАНУ ГЛОБАЛЬНОГО ЗДОРОВ’Я ВІД ВООЗ 6. Щодня близько 800 жінок помирають внаслідок ускладнень перебігу вагітності і дітонародження. 7. Розлади ментального здоров'я, такі як депресія, знаходяться серед 20 провідних причин інвалідності в усьому світі. Депресія вражає близько 300 мільйонів чоловік у всьому світі, і це число, за прогнозами, збільшиться. Менше половини з цих людей мали доступ до належного медичного обслуговування. 8. Вживання тютюну вбиває близько 6 мільйонів людей щороку. Більше 5 мільйонів з цих смертей є результатом безпосереднього вживання тютюну, а понад 600 000 є результатом так званого пасивного паління. Якщо терміново не буде вжито заходів, щорічна смертність може зрости до понад 8 мільйонів до 2030 року. 9. Майже 10% світового дорослого населення страждає від діабету. Люди з діабетом мають підвищений ризик серцево-судинних захворювань та інсульту. 10.Близько 3500 осіб помирають від дорожньо-транспортних пригод щодня. Дорожньо-транспортний травматизм зростає в міру збільшення кількості приватних транспортних засобів.
  18. 18. 18 Виклики глобальному здоров'ю у 2016 році (за версією МГО IntraHealth) • Охорона здоров'я вимушених переселенців та біженців. У світі нараховується понад 59,5 млн. біженців. В Україні кількість переселенців понад 1,7 млн. чол, кількість лише зафіксованих нелегальних мігрантів щороку сягає 3 тис.чол. • Розрив у рівні добробуту і доступі до послуг з охорони здоров'я. У світі частка людей, що отримують менше $ 1,90 на день, зменшилася від 44% у 1981 році до 12,7% у 2012 році. Проте розрив у рівні добробуту, за даними дослідження Oxfam, зростає. 62 найбагатші людини на планеті мають стільки ж майна, як і 3,65 млрд. чол., які є найбіднішою частиною людства. • Політичні зміни у провідних країнах світу, які призведуть до змін у політиці розвитку і фінансування охорони здоров'я. • Зміни клімату. • Нові і забуті захворювання (Зіка, Ебола, в низці країн – керовані інфекції через успіхи антивакцинальних кампаній). • Забруднення повітря. Наприклад, у 2015 році у Китаї пов'язали з цим чинником 6 млн.смертей. • Кадровий дефіцит працівників охорони здоровя. Наразі, за даними ВООЗ, у світі не вистачає 7,2 млн. фахівців. До цього долучаються проблеми територіальної і фахової диспропорції. З метою подолання цієї проблеми створено WHO Global Strategy on Human Resources for Health 2016-2030. • Загрози ментальному здоров'ю – у зв'язку з війнами, переміщеннями, епідеміями, насильством, стихійними лихами, травматизмом.
  19. 19. 19 Структура захворюваності і смертності в Європі Неінфекційні захворювання складають: • 86% у структурі причин смертності • 77% тягаря хвороб • 60 % загального тягаря хвороб пов’язано з 7-ма факторами ризику: • Підвищений артеріальний тиск • Тютюнопаління • Зловживання алкоголем • Високий рівень холестерину в крові • Надмірна маса тіла і ожиріння • Низький рівень споживання овочів і фруктів • Недостатня фізична активність Дані ЄРБ ВООЗ
  20. 20. 20 Основні причини смертності в Україні (дані Держстату України) Роки 34,6* Всього померлих Хвороби системи кровообіг у (I00-I99) Новоутво рення (C00-D48) Зовнішні причини смерті (V01-Y98) Хвороби органів травленн я (K00- K93) Хвороби органів дихання (J00-J99) Деякі інфекційн і та паразитар ні хвороби (A00-B99) 20051 782,0 488,8 / 62,4% 91,8 / 11,7% 70,0 / 9,0% 31,7 / 4,1% 28,0 / 3,6% 17,2 / 2,1% 2006 758,1 480,8 / 63,4% 90,4 / 11,9% 64,6 / 8,5% 30,2 / 4,0% 24,7 / 3,3% 16,3 / 2,2% 2007 762,9 480,6 / 63,0% 90,0 / 11,8% 66,0 / 8,7% 33,6 / 4,4% 25,1 / 3,3% 16,8 / 2,2% 2008 754,5 480,1 / 63,6% 89,0 / 11,8% 61,4 / 8,1% 35,2 / 4,7% 23,3 / 3,1% 17,3 / 2,3% 2009 706,7 460,6 / 65,2% 88,6 / 12,5% 48,9 / 6,9% 30,1 / 4,3% 21,1 / 3,0% 15,1 / 2,1% 2010 698,2 465,1 / 66,6% 88,8 / 12,7% 44,0 / 6,3% 26,8 / 3,8% 19,5 / 2,8% 14,6 / 2,1% 2011 664,6 440,3 / 66,3% 89,0 / 13,4% 42,4 / 6,4% 25,2 / 3,8% 17,9 / 2,7% 14,1 / 2,1% 2012 663,1 436,4 / 65,8% 92,9 / 14,0% 41,7 / 6,3% 27,7 / 4,2% 17,1 / 2,6% 13,9 / 2,1% 2013 662,4 440,4 / 66,55 92,3 / 13,9% 40,3 / 6,1% 28,0 / 4,2% 16,5 / 2,5% 12,9 / 1,9% 20142 632,3 425,6 / 67,3% 83,9 / 13,3% 40,1 / 6,3% 25,2 / 4,0% 14,8 / 2,3% 11,0 / 1,7% 20152 594,8 404,6 / 68,0% 79,5 / 13,4% 34,6 / 5,8% 22,8 / 3,8% 14,0 / 2,4% 9,9 / 1,7% 1 Починаючи з 2005 року розробка причин смерті проводиться відповідно до Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я Десятого перегляду. 2 Без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя та частини зони проведення антитерористичної операції.
  21. 21. 21 Поняття "глобальне здоров’я" виходить за межі інфекційних хвороб та захворювань, яким раніше не надавали вагомого значення, зокрема у слабко розвинених регіонах, і зосереджується на мульти- та міждисциплінарності, питаннях профілактики, пошуку досягнення рівномірного доступу до медичної допомоги серед різних популяцій, та наголошує на тому, що здоров’я – це суспільне надбання, що не має обмежень. Внаслідок цього сфера громадського здоров'я України, що існувала до цього часу та була орієнтована переважно на протидію інфекційним хворобам, перестала відповідати вимогам сьогодення, тому існує нагальна необхідність її реформування. Першочерговим завданням для цього є визначення концептуальних підходів стосовно удосконалення публічного управління у сфері громадського здоров’я в Україні з урахуванням глобальних викликів.
  22. 22. 22 11 Забезпечення відкритості, безпеки, життєстійкості і екологічної стійкості міст і населених пунктів 12 Забезпечення переходу до раціональних моделей споживання і виробництва 13 Вжиття термінових заходів по боротьбі зі зміною клімату і його наслідками (визнаючи, що Рамкова конвенція Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату є головною міжнародною міжурядовою основою для узгодження заходів глобального реагування на зміну клімату) 14 Збереження та раціональне використання океанів, морів і морських ресурсів в інтересах сталого розвитку 15 Захист і відновлення екосистем суші і сприяння їх раціональному використанню, раціональне лісокористування, боротьба з опустелюванням, припинення і повернення назад процесу деградації земель і припинення процесу втрати біорізноманіття 16 Сприяння побудові миролюбного і відкритого суспільства в інтересах сталого розвитку, забезпечення доступу до правосуддя для всіх і створення ефективних, підзвітних і заснованих на широкому участю установ на всіх рівнях 17 Зміцнення засобів здійснення і активізація роботи в рамках Глобального партнерства в інтересах сталого розвитку 1 Повсюдна ліквідація бідності у всіх її формах 2 Ліквідація голоду, забезпечення продовольчої безпеки і поліпшення харчування і сприяння сталому розвитку сільського господарства 3 Забезпечення здорового способу життя та сприяння благополуччю для всіх у будь-якому віці 4 Забезпечення всеохватної і справедливої якісної освіти і заохочення можливості навчання протягом усього життя для всіх 5 Забезпечення гендерної рівності та розширення прав і можливостей всіх жінок і дівчаток 6 Забезпечення наявності і раціонального використання водних ресурсів і санітарії для всіх 7 Забезпечення загального доступу до недорогих, надійних, стійких і сучасних джерел енергії для всіх 8 Сприяння поступальному, всеохватному і стійкому економічному зростанню, повній і продуктивній зайнятості та гідній роботі для всіх 9 Створення стійкої інфраструктури, сприяння всеосяжної і стійкої індустріалізації та інновацій 10 Скорочення нерівності усередині країн і між ними СІМНАДЦЯТЬ ЦІЛЕЙ В ГАЛУЗІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ (Резолюція Генеральної Асамблеї ООН 70/1 Перетворення нашого світу: Порядок денний в галузі сталого розвитку на період до 2030 року)
  23. 23. 23 3.1 До 2030 р. знизити глобальний коефіцієнт материнської смертності до менше 70 випадків на 100 000 живонароджених 3.2 До 2030 р. покласти край запобіжної смертності новонароджених і дітей у віці до 5 років, при цьому всі країни повинні прагнути зменшити неонатальную смертність до не більше 12 випадків на 1000 живонароджених, а смертність у віці до 5 років - до не більше 25 випадків на 1000 живонароджених 3.3 До 2030 р. покласти край епідеміям СНІДу, туберкульозу, малярії і тропічних хвороб, яким не приділяється належної уваги, і забезпечити боротьбу з гепатитом, захворюваннями, що передаються через воду, та іншими інфекційними захворюваннями 3.4 До 2030 р. зменшити на третину передчасну смертність від неінфекційних захворювань за допомогою профілактики і лікування і підтримки психічного здоров'я і благополуччя 3.5 Покращувати профілактику і лікування залежності від психоактивних речовин, в тому числі зловживання наркотичними засобами та алкоголем 3.6 До 2020 р. вдвічі скоротити в усьому світі число смертей і травм в результаті дорожньо-транспортних пригод 3.7 До 2030 р. забезпечити загальний доступ до послуг з охорони сексуального і репродуктивного здоров'я, включаючи послуги з планування сім'ї, інформування та просвіта, і облік питань охорони репродуктивного здоров'я в національну стратегічну програмах ТРИНАДЦЯТЬ ЗАВДАНЬ ЦІЛІ В ГАЛУЗІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ЩОДО ЗДОРОВ'Я
  24. 24. 24 3.8 Забезпечити загальне охоплення послугами охорони здоров'я, в тому числі захист від фінансових ризиків, доступ до якісних основних медико-санітарних послуг та доступ до безпечних, ефективних, якісних і недорогих основних лікарських засобів і вакцин для всіх 3.9 До 2030 р. істотно скоротити кількість випадків смерті і захворювання в результаті впливу небезпечних хімічних речовин і забруднення і отруєння повітря, води і грунтів 3.а Активізувати при необхідності здійснення Рамкової конвенції Всесвітньої організації охорони здоров'я із боротьби проти тютюну в усіх країнах 3.b Сприяти дослідженням і розробкам вакцин і лікарських препаратів для лікування інфекційних і неінфекційних хвороб, які в першу чергу стосуються країни, що розвиваються, забезпечувати доступність недорогих основних лікарських засобів і вакцин відповідно до Дохінської декларації «Угода ТРІПС та практика охорони здоров'я», в якій підтверджується право країн, що розвиваються, в повному обсязі використовувати положення Угоди ТРІПС відносно прояву гнучкості для цілей охорони здоров'я населення і, зокрема, забезпечення доступу до лікарських засобів для всіх 3.с Істотно збільшити фінансування охорони здоров'я та набір, розвиток, професійну підготовку та утримання медичних кадрів в країнах, що розвиваються, особливо в найменш розвинених країнах і малих острівних державах, що розвиваються 3.d Нарощувати потенціал всіх країн, особливо країн, що розвиваються, в напрямку раннього попередження, зниження ризиків і регулювання національних і глобальних ризиків для здоров'я ТРИНАДЦЯТЬ ЗАВДАНЬ ЦІЛІ В ГАЛУЗІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ЩОДО ЗДОРОВ'Я
  25. 25. 25
  26. 26. 26 Основні документи щодо розвитку системи громадського здоров’я в Україні як частини глобального здоров’я на період до 2020 року Здоров'я-2020. Основи політики та стратегія (прийнято 62-ю сесією ЄРБ ВООЗ, Мальта, 2012 рік, резолюція EUR/RC62/8) Європейський план дій щодо зміцнення потенціалу та послуг громадського охорони здоров'я (прийнятий 62-ю сесією ЄРБ ВООЗ, Мальта, 2012 рік, резолюція EUR/RC62/12 Rev.1) Рішення 851/2004/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 21 квітня 2004 р. про утворення Європейського центру з профілактики та контролю за захворюваннями Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, на 2014—2017 роки (Розділ 22. Громадське здоров’я)
  27. 27. 27 Основні концептуальні підходи стосовно удосконалення публічного управління у сфері громадського здоров’я в Україні: Затвердження Програми (плану дій) розбудови громадського здоров’я України як інкорпорованої частини громадського здоров’я Європи та глобального здоров’я – з визначенням строків виконання та усіх задіяних сторін: Інституції державної влади Інституції громадянського суспільства Підприємницькі структури Медичні та фармацевтичні працівники Усі громадяни Формування пулу фахівців з громадського здоров’я Оптимізація мережі установ і закладів, які виконують функції громадського здоров’я Залучення до виконання окремих функцій громадського здоров’я медичних працівників усіх фахів. Адвокаційно-комунікаційна програма залучення до виконання окремих функцій громадського здоров’я усіх громадян.
  28. 28. 28 Основні концептуальні підходи стосовно удосконалення публічного управління у сфері громадського здоров’я в Україні: 1. Затвердження Програми (плану дій) розбудови громадського здоров’я України як інкорпорованої частини громадського здоров’я Європи та глобального здоров’я, враховуючи чинні документи, зокрема: План заходів з імплементації Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, на 2014-2017 роки (пп.410-428) Коаліційна угода Верховної Ради України VIII скликання (розділ XVI. Реформа системи охорони здоров’я, включаючи громадську платформу 80+) Доцільним вбачаємо її затвердження на загальнодержавному рівні як нормативно-правового акту (можливо, пакетом з покроковою Стратегією реформування системи охорони здоров’я України, передбаченою «Планом заходів з імплементації Угоди…”) - правова складова комплексного механізму публічного управління у сфері громадського здоров'я.
  29. 29. 29 2. Забезпечення підготовки пулу фахівців з громадського здоров’я, що має включати знання, вміння та навички з біомедичних наук, епідеміології, біостатистики, екології людини, політики та управління охороною здоров'я, біоекономіки, медичної соціології, медичної кліодинаміки, психології. Щоб побудувати сучасну систему охорони здоров’я, необхідно готувати відповідно навчені кадри, які не повинні бути менеджерами загального профілю. Охорона здоров’я – специфічна й, водночас, стратегічна галузь, тому потребує спеціальних менеджерів. Основи біомедичних знань у їх освіті є необхідними. Такі кадри доцільно готувати на колишніх медико-профілактичних факультетах, реорганізувавши їх на факультети громадського здоров'я. Вважаємо за доцільне існуючий фах "Організація і управління охороною здоров'я" розділити, відповідно до існуючого світового досвіду, на два: "Громадське здоров'я" та "Менеджмент в охороні здоров'я", і вести відповідну підготовку фахівців. Доцільно внести відповідні зміни в чинні університетські програми медико- профілактичних факультетів, увівши зазначені вище дисципліни. Епідеміологія як базова дисципліна громадського здоров’я повинна бути переорієнтована з виключно інфекційної епідеміології (як вона викладається в Україні зараз) на епідеміологію неінфекційних та інфекційних захворювань. Основні концептуальні підходи стосовно удосконалення публічного управління у сфері громадського здоров’я в Україні:
  30. 30. 30 3. Оптимізація мережі установ і закладів, які виконують функції громадського здоров’я - створення Національного та регіональних центрів громадського здоров’я з використанням потенціалу Українського інституту стратегічних досліджень та спеціалізованих центрів МОЗ України, органів і закладів Держсанепідслужби, Держслужби соцзахворювань, регіональних центрів медичної статистики та центрів здоров’я, фтизіатричної, дерматовенерологічної, наркологічної служб. Основні концептуальні підходи стосовно удосконалення публічного управління у сфері громадського здоров’я в Україні: “Стратегічне керівництво охороною здоров'я з метою забезпечення відповідальності і дій кожного сектора в інтересах здоров'я людей”. З Головних цілей політики та стратегії Здоров’я 2020
  31. 31. 31 Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2015 року № 909-р утворено державну установу «Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров'я України», а наказом МОЗ України від 18.09.2015 № 604 затверджено його статут та визначено перелік установ МОЗ України та Державної санітарно- епідеміологічної служби України, злиттям яких утворюється зазначений центр.
  32. 32. 32 Основні концептуальні підходи стосовно удосконалення публічного управління у сфері громадського здоров’я в Україні: 4. Залучення до виконання окремих функцій громадського здоров’я медичних працівників усіх фахів, а не лише первинної ланки. “ Поки в клiнiцi не зміцниться остаточно свідомість, що в кожному хворому необхідно вирішувати не тільки біологічну, а й соціальну проблему, клініка буде відставати від вимог життя і випускати однобоких терапевтів, а не "організаторів здорового життя", якими, власне кажучи, повинні бути лікарі”. Сергій Томілін , 1931 рік.
  33. 33. 33 Основні завдання для України 5. Адвокаційно-комунікаційна програма залучення до виконання окремих функцій громадського здоров’я усіх громадян. "Не сподівайтеся, що лікарі зроблять Вас здоровим. Вони можуть врятувати життя, навіть вилікувати хворобу, але лише підведуть до старту, а далі - щоб жити надійно - покладайтеся на себе". Микола Амосов “Забезпечення підтримки у повній реалізації кожною людиною її потенціалу здоров'я та добробуту”. З Головних цілей політики та стратегії Здоров’я 2020
  34. 34. 34 Закон України "Основи законодавства України про охорону здоров'я" (стаття 5): "Державні, громадські або інші органи, підприємства, установи, організації, посадові особи та громадяни зобов'язані забезпечити пріоритетність охорони здоров'я у власній діяльності, не завдавати шкоди здоров'ю населення і окремих осіб, у межах своєї компетенції надавати допомогу хворим, інвалідам та потерпілим від нещасних випадків, сприяти працівникам органів і закладів охорони здоров'я в їх діяльності, а також виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством про охорону здоров'я"
  35. 35. 35 Висновки та перспективи подальших дій 1. Українська охорона здоров'я, побудована за радянською моделлю М.О.Семашка, виявилася в сучасних ринкових умовах застарілою та нездатною своєчасно та ефективно відповідати на виклики сьогодення. Сучасний стан України погіршується кризою в майже усіх галузях і регіонах, бойовими діями на Сході країни, складним становищем в економіці і на міжнародній арені. Громадське здоров'я, як основна складова охорони здоров'я держави, що є, без перебільшення, стратегічною компонентою національної безпеки, потребує нагальної реорганізації відповідно до сучасних світових стандартів. 2. В МОЗ України розроблено проект Концепції побудови нової національної системи охорони здоров'я України, що передбачено Угодою про асоціацію з ЄС. Водночас управлінські рішення в напрямку громадського здоров'я не мають чітко визначеного системного характеру, оскільки вектор розвитку громадського здоров'я законодавчо також не визначений. Необхідно терміново завершити офіційне розроблення концептуальних засад, стратегії та деталізованого плану реформування громадського здоров'я України згідно чинного українського та міжнародного законодавства за світовими стандартами відповідно до існуючих глобальних викликів, а також забезпечити завершення розроблення та прийняття Закону України «Про громадське здоров’я”. 3. В процесі розбудови системи громадського здоров’я доцільно розвивати напрямки, які спрямовані на протидію чинникам і захворюванням, що спричиняють максимальні соціально- демографічні та економічні наслідки (серцево-судинні, онкологічні, травматизм, соціально- небезпечні захворювання). 4. На шляху просування України до вступу в Європейський Союз для вироблення і реалізації послідовної політики у сфері громадського здоров'я доцільно ширше задіяти в Україні інституції громадянського суспільства, використати механізми державно-приватного партнерства, залучити шляхом широкої комунікаційної програми до турботи про власне здоров'я кожного мешканця України.
  36. 36. Дякую за увагу! Короленко Володимир Васильович Електронна пошта: v_korolenko@yahoo.com Веб-сайт: http://estetmed.org

×