Se ha denunciado esta presentación.
Utilizamos tu perfil de LinkedIn y tus datos de actividad para personalizar los anuncios y mostrarte publicidad más relevante. Puedes cambiar tus preferencias de publicidad en cualquier momento.

урок-проект Олександр Олесь

762 visualizaciones

Publicado el

урок-проект Олександр Олесь

Publicado en: Motor
  • Sé el primero en comentar

  • Sé el primero en recomendar esto

урок-проект Олександр Олесь

  1. 1. ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ – ЛІРИК, СПІВЕЦЬ КОХАННЯ, ПАТРІОТ…
  2. 2. Постаті Б. Грінченка, М. Зерова, Г. Косинки, Є. Плужника, М. Хвильового, Олександра Олеся донедавна були «білими плямами» в культурі українського народу. Сьогодні ми причетні до третього повернення із забуття Олександра Олеся і сподіваємося, що назавжди
  3. 3. О, принесіть як не надію, То крихту рідної землі… Я притулю до уст її І так застигну, так зомлію Як засвідчує поет у своїй автобіографії, народився він 23 листопада (за старим стилем) 1878 р. в Кризі (Білопілля). Батько був завідуючим промисловими роботами в Астрахані, походив із роду чумаків. Коли Олександрові виповнилося 11 років, батько втопився в річці. Поет зга­дував про нього, що він був «надзвичайно добротливий». Мати була родом із Харківщини ПОЕЗІЯ «В дитинстві ще... давно, давно колись»
  4. 4. У рідному містечку він навчався спочатку в початковій школі, потім — у двокласному училищі. «Науки не любив і школу згадую як катівню», — писав він у своїй автобіографії. ПОЕЗІЯ «На чужині»
  5. 5. Олександр Іванович згадує, що в школі в нього був товариш Петро Радченко, «свідомий українець, який писав по- українськи повісті. Певно, він кинув у мене перші лучі національної свідомості». Поет знав і українських письменників: М. Старицького, Лесю Українку, М. Чернявського. 1903 рік. Склав іспит з латини й став студентом Харківського ветеринарного інституту, побував на відкритті пам'ятника І. Котляревському. Там Олесь познайомився з українським письменником І. Липою, який переконав його стати виключно українським письменником
  6. 6. Улітку 1906 р. він разом із майбутньою дружиною Вірою Антонівною Свадковською та її сестрою Ольгою здійснив подорож у Крим. Поїздка відновила й фізичні, і душевні сили поета, до нього знову прийшло творче натхнення. Він укладає свою першу книгу з поетичною назвою «З журбою радість обнялась») ПОЕЗІЯ «Твої очі — тихий вечір...».)
  7. 7. Поет глибоко переживав поразку революції, репресії, душевно розділяв трагедію рідного народу. Він продовжував писати, видав другу й третю збірки. Поет намагався передати природу через гру звуків і барв. Мабуть, через те його поезія стала невичерпним джерелом для композиторів
  8. 8. Перегляд відеопрезентації з електронного підручника 11 клас ПОЕЗІЇ «Нарцис, закоханий в лілею...», «Гроза про­йшла... зітхнули трави...»)
  9. 9. Після поразки революції О. Олесь болісно переживав репресії, чорносотенні погроми уряду, мовчання та байдужість сучасників Сумні настрої в часи жорстокої розправи поет передає в алегоричних образах айстр ПОЕЗІЯ «Айстри» Уже в ранній творчості О. Олесь ставить своє слово на сторожі бідних і поневолених та, бере на себе відповідальність вести за собою духовно сліпих і темних, підтримувати слабодухих. ПОЕЗІЯ «О слово рідне! Орле скутий»
  10. 10. Талант митця розцвітав з кожним роком. Олександр працював плідно видавав книги у 1909, 1911, 1914 роках. П'яту збірку своїх поезій митець підготував до друку в той час, коли в Росії відбулися революційні події 1917 р. Він планував у передмові до неї написати такі слова: «...вийшла з сонячною усмішкою невольниця Воля. Вона усміхнулась всім народам... Незабутній день!.. І не піснями минулого треба було б зустріти довгождану Гостю... Але в сій книжці єсть пісні, які розкажуть Волі, як вони любили її і як журилися за нею». Та сподіваної волі не було. Червона пара над землею, Кричать над Волею круки… Невже розлучимося з нею, Невже від братньої руки Впадуть підкошені квітки… «Червоної пари» О. Олесь не прийняв. Більшовицька Україна була йому чужою.
  11. 11. Ішла громадянська війна, кулеметна стрілянина, вибухи снарядів, смерть близьких і рідних... Усе це остаточно надломило поета, і, як згадувала його сестра Марія, у розпачі він вигукнув: «Далі я не можу витримати!.. Я збожеволію ...». Усе це підштовхнуло поета до виїзду за кордон. Згодом він переїжджає до Відня, видає свої книги, посилає їх до Канади, Бразилії. Громадська робота, у яку він поринув, видавничі справи, перевидання своїх книг, посада редактора в сатиричному журналі «Сміх» затримали поета на певний час, хоч у листах до дружини він постійно пише про своє повернення ВІРШ із збірки « Чужина».
  12. 12. У тяжкі 1919—1922 рр. він із земляками збирає кошти на допомогу голодуючим України. Радянський уряд у цей час дозволив родині приїхати до поета. Сім'я після довгої розлуки зустрілася. На чужині поет жив Україною, марив рідною землею, вважав себе її сином, сподівався на повернення. ПОЕЗІЯ «В журбі я сонцю не радію...»
  13. 13. Друга світова війна, смерть сина Олега Ольжича, поета й археолога, що в червні 1944 р. загинув на 36-му році життя в концтаборі За- ксенхаузен, — усе це підірвало здоров'я поета. Серце не витримало, і 22 липня 1944 р. Олександра Олеся не стало. Його поховали на празькому Ольшанському цвинтарі. (слайди похорон, могила) Творча спадщина О. Олеся досить велика. В українську літературу він увійшов як поет, що розширив тематичний, стильовий, настроєвий діапазони лірики, підніс виражальну силу українського художнього слова
  14. 14. ВІДКРИТЕ ЗАСІДАННЯ ЛІТЕРАТУРНОЇ СТУДІЇ “ПРОЛІСОК” «Олександр Олесь – лірик, співець кохання, патріот…» ПРОВЕЛИ УЧНІ VІ-Б, ІV та ІІ гімназ.класів ЧНВК №13 під керівництвом учителів Мельник О.П. та Вегери А.В.

×