1. Боротьба за волю особистості - є й боротьба за її здоровий розвиток. (Бєхтєрєв В.М.)

2. Формування здорового способу життя особистості. План Фактори впливу на здоров’я людини. Здоровий спосіб життя. Поняття та значення адаптації в психічному здоров’ї. Соціально-психологічна дезадаптація. Поняття стресу. Психологічні фактори нормалізації стресу. Патогенна поведінка людини та роль саногенного мислення. Важливість та шляхи збереження психічного здоров’я.

3. Здоровий спосіб життя – це активна діяльність людей, спрямована на збереження і покращення здоров’я. Суб’єктивним факторами ЗСЖ є: Спадкова біологічна основа. Психологічні почуття, настановлення. Стереотипи мислення і свідомості. Рівень розвитку сутнісних сил. Національний менталітет. Спрямованість поведінки.

4. Фактори впливу на здоров’я Зовнішні умови Внутрішні умови керовані некеровані

5. Що ж руйнує здоров'я, за словами Іоанна Сан-Францисского? Любов до невірної й незначної слави. Любов до невірного й швидко минущим цінностям. Любов до тілесних насолод і зовнішнього спокою.

6. Д.М.Ісаєв виділяє такі несприятливі психосоціальні фактори здоров’я: Глобальні – страх війни, катастрофи; Національна та етнічна ворожнеча, економічні контрасти, культурні протистояння; Міграція, втрата соціального статусу; Страх нападів, знущань, переслідування з боку сусідів; Вступ до школи, тиск вимог навчального процесу, конфлікт з ровесниками та старшими; Перебування у цілодобових яслах, лікарні, дитбудинках; Ізольованість сім'ї від найближчого оточення; Неправильне виховання батьків; Міжособистісні: антагоністичні стосунки між членами сім'ї, сексуальні зловживання; Особистісні: переживання, пов’язані з власними значними характерологічними відхиленнями.

8. Адаптація (лат. аdaptare – пристосовувати) - це активна системна відповідь функцій організму, яка спрямована на підтримку гомеостазу (внутрішня сталість) та створення адекватної врегульованої програми.

9. види адаптації фізіологічна (біологічна) психологічна психофізіологічна соціально-психологічна.

10. Психічна адаптація - це процес взаємодії особистості з середовищем, при якому особистість повинна враховувати особливості середовища для здійснення своїх потреб.

11. Соціально-психологічна адаптація може бути визначена як аспект психічної адаптації, що забезпечує мікросоціальні взаємодії, формування адекватних міжособистісних стосунків досягнення соціальних цілей.

12. Дезадаптація - порушення адаптаційних процесів особистості.

13. Психологічні та соціальні фактори дезадаптації (І.О.Сабанадзе). Когнітивний ( слабка віра в себе, низька самооцінка). Мотиваційний (домінування мотиву уникнення невдач, низька мотивація поведінки). Емоційний (почуття смутку, тривожність, послаблення інтересів). Соціальний ( ізольованість, відсутність власної системи цінностей ). Поведінковий (фіксація поведінкових реакцій на захисті власного „Я”, соціально не схвалювані форми поведінки). Соціально-психологічний чинник (провідний) – безвілля, легка підкорюваність, нерішучість, вразливість.

14. Стрес – неспецифічна відповідь організму на будь-яку висунуту йому вимогу. (Г.Сел’є в 1936 році увів у науковий обіг поняття “стрес” )

15. Зовнішні виступають у вигляді навколишнього середовища, клімату, прийомів ліків, використання дієти тощо. Внутрішні чинники: спадковість, життєвий шлях, минулий досвід, деякі особливості організму.

16. Основним фактором, що викликає стрес, є професійна діяльність Низький статус, маленька зарплата, погані перспективи службового росту. Понаднормові й невідповідні для вас години роботи. Організаційні проблеми, коли ви змушені працювати не тільки за себе, але й ще за когось, особливо якщо це пов'язане з дефіцитом часу. Невизначеність. Небезпека. Нечіткі рольові обов'язки. Часті конфлікти з керівником, колегами.

17. Джерело патогенного мислення –роздуми, уявлення, пов’язані із образою, соромом заздрістю, невдачею, страхом, іншими негативними емоціями.

18. Саногенне мислення тобто оздоровче, мислення. Людина не може стати дійсно здоровою, якщо сама не навчиться керувати станом своєї душі, своїми емоціями та думками.

19. К.Ясперс виділив 4 ознаки психічного здоров’я: Здатність концентрувати увагу на предметі; Утримувати інформацію в пам’яті; Логічне опрацювання інформації; Адекватна орієнтація у просторі та часі.