1. Десять помилок у
батьківському вихованні
Батьки і діти – це
любов і сльози,
Це вічне щастя і
одвічний біль.
Це – сонце і тепло,
сніги морози,
Мед на вуста й на
вічні рани сіль

2. Чи робить нас батьками лише
народження дитини?

3. У школі важко навчити якоїсь
професії, їх десятки тисяч,
проте всі діти стануть
чоловіками і жінками,
батьками й матерями і навчати
їх цьому необхідно.
В.О. Сухомлинський

4. Сім’я – основна
ланка формування
установок дітей
Батьки, як
правило,
намагаються у
всьому
звинуватити
школу,

5. БАТЬКИ ВИЗНАЮТЬ БРАК ЗНАНЬ, ВМІНЬ
І НАВИЧОК ДЛЯ ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ
 Майже 70% безпорадні перед негативною
поведінкою дітей.
 Понад 80% батьків мало що можуть сказати
про розвиток своїх дітей, про їхні емоційні,
психічні якості.
 Понад 30% не можуть вказати, чим
цікавляться їхні діти, які зміни відбуваються
у їхньому розвитку, при цьому третина
батьків відвідують школу лише зрідка, не
спілкуються з педагогом.

6. БАТЬКИ ВИЗНАЮТЬ БРАК ЗНАНЬ, ВМІНЬ
І НАВИЧОК ДЛЯ ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ
Лише 70% батьків визнають свою повну
відповідальність за навчання і поведінку дітей,
не посилаючись на школу та суспільство.
Майже чверть батьків вважають, що
виховувати дітей повинні і школа, і сім’я, і
суспільство, тому відповідальність за їхню
поведінку, зокрема правопорушення, слід
розділяти порівну.
Понад 5% батьків взагалі знімають із себе
відповідальність за виховання своїх дітей

7. СТАДІЇ КОНТАКТНОЇ ВЗАЄМОДІЇ
1. Накопичення “чистих” згод
Завойовування Розширення тем
довіри
довірливих бесід

8. СТАДІЇ КОНТАКТНОЇ ВЗАЄМОДІЇ
2. Виявлення неузгодженостей
Риси та
поведінка , що
викликають
занепокоєння
Об’єктивні
причини, що
заважають
успішній взаємодії
сторін

9. СТАДІЇ КОНТАКТНОЇ ВЗАЄМОДІЇ
3. Самовідтворення життєвої сили
Аналіз власних
прорахунків
 Бажання зробити
добро для своєї
дитини

10. А що ж діти?

11. Основні ролі дитячої поведінки в
дисфункціональній сім'ї.
“герой родини” “невидима дитина”
“жертва”
“клоун”

12. - визнання наявності проблеми
своєї особистої поведінки;
- розуміння проблеми своєї
дитини без приниження її
гідності;
- готовності до копіткої та
виснажливої праці;
- дотримання рекомендацій
спеціалістів;
- визнання власної
відповідальності.
Позитивний результат???

13. 1 помилка.
Прищеплення помилкових переконань
Шкідлива
інформація, яку
повідомляють
дітям батьки,
що має
негативний
вплив на дітей

14. Помилкові переконання, яких слід
уникати:
“Я мушу бути найкращим у
всьому”;
“Я вартий стільки, скільки
мої здобутки”;
“Негативні почуття
погані”;
“Усі мусять любити мене”;
“ Чинити помилки і
просити про допомогу – це
погано”.

15. 2 помилка.Несвідоме провокування
поганої поведінки
Усі діти
потребують
уваги;
Помічай не лише
погану, а й добру
поведінку
дитини;

16. 2 помилка.Несвідоме провокування
поганої поведінки
Хвали поведінку в
конкретних ситуаціях; а
не використовуй
загальних похвал;
Хвали кожен маленький
крок дитини, що наближає
її до бажаної поведінки;
Часом треба
винагороджувати дитину
на відсутність поганої
поведінки.

17. 3 помилка. Брак послідовності
Набагато
важливіше
значення має
постійне
дотримання
правил і
послідовність, ніж
суворе чи
ліберальне
виховання,

18. Завжди дій згідно з
правилами;
Спочатку застережи
дитину від поганих дій і
тільки потім застосуй
покарання;
Послідовні правила є
джерелом чіткої й
зрозумілої структури,
якої вони потребують,
щоб відчувати безпеку,
передбачуваність і
контроль;

19. Дбай про те, щоб дитина
послідовно виконувала
свої ранкові і вечірні
обов’язки;
Використовуй
короткотривалі й легкі
для реалізації
покарання;
Не запроваджуй
дисципліни, коли ти
злий.
Батьки повинні
виступати єдиним
фронтом.

20. 4 помилка. Що заважає порозумінню між
батьками й дітьми
Авторитарні
батьки;
батьки, що
повчають;
батьки, що
звинувачують;
легковажні
батьки;
(реакція на проблему дитини )

21. Яка реакція дітей на батьків-крикунів ?
страх, який не дає можливості
висловитися (20%);
роздратування і мовчазний протест (42
% );
бажання захистити себе криком у
відповідь (25%);
байдужість (13%);
тиху ненависть (7%).
Злість - “емоція-парасоля”,під якою
ховається безліч інших емоцій

22. Проблеми між дітьми і батьками?
Мама і батько стоять як часові біля дверей:
куди? коли? З ким? І тут же лекція на годину.
 “В твоєму віці про дівчат я не думав...”
 „Ми для тебе все, а ти...”
„У тебе одні дискотеки в голові, а хто уроки
вчити буде?”
„Погода в домі” залежить від дітей і
батьків. Сімейне благополуччя - це
вулиця з двохстороннім рухом, тобто
рухом назустріч один одному.

23. Мистецтво слухати
Слухання – це
активний процес;
Вслухайся не лише в
зміст, а й старайся
зрозуміти її почуття.
Використовуй засоби
невербального
спілкування;
Не перебивай дитину.

24. 5 помилка. “Зроблю це за тебе”
розв’язуючи
проблеми за дітей,
ми поглиблюємо
їхню залежність
від нас;

25. 5 помилка. “Зроблю це за тебе”
дозволяєте дітям учитися на логічних
наслідках своїх дій;
допомагай дітям вирішувати проблеми
тільки тоді, коли це загрожує їхній
безпеці або порушує права інших осіб,
коли твоє втручання є конче потрібним.

26. 6 помилка. “Ми проти них”
Налаштування
“батьки проти дітей”
викликає образу й
спротив;
Сімейні зустрічі
дають змогу
використати
ефективніші методи
виховання,
зорієнтовані на
співпрацю;

27. „один виграв - інший програв”
 В сім'ї
я не маю жодних прав. При вирішенні важливих для
сім'ї проблем, в мене ніхто не питає, що я думаю. Взагалі я
не маю права на свою власну думку.
 В моїй сім'ї батько зловживає владою. Він постійно висміює
мене в присутності інших людей.
 Мені - 15. Мені дозволяється любити тільки математику.
Прошу Вас навчіть моїх батьків механізмів реагування на
підліткову любов.
 Батьки обмежують мою свободу, контролюють, не
розуміють моїх захоплень.
Дисципліна підтримується за рахунок сили та приниження. Аналіз
конфліктів, що виникають, ігнорується.

28. Вказівки стосовно проведення
сімейних зустрічей:
Слід підтримувати відкрите
спілкування;
- Кожен член сім’ї повинен мати шанс
висловитися;
- Ухвали, прийняті під час сімейної
зустрічі, зобов’язують до наступного
спільного зібрання;
- Сім’я повинна прагнути порозуміння
стосовно кожного конкретного
питання, але остаточне рішення

29. 7помилка. Залізна дисципліна
Мета дисципліни –
не намагання
довести, хто має
слушність, а хто не
правий.
Мета дисципліни –
змінити поведінку,
через яку
виникають
проблеми.

30. Моделі реагування батьків
Агресії
Надії
Страху
Безсилля
Заперечення
Співзалежнос
ті

31. Арсенал батьківських
виховних методик :
заборона дивитися телевізор;
заборона користуватися;
комп'ютером;
нудні та довгі нотації;
заборона гуляти на вулиці з
друзями;
неможливість запросити друзів;
фізичні методи покарання.

32. Не починай виховувати, коли ти злий;
Даючи дітям право вибору, ти збільшуєш
їхнє почуття компетентності й контролю;
Запроваджуй дисципліну, щоб навчати;

33. Моделі стосунків між батьками і дітьми:
„друг” і „начальник – підлеглий”.
Нам дуже важко зробити перший
крок до примирення, але ми прагнемо
цього.
Батьки про мене знають все. У мене
з ними прекрасні стосунки. Ми
завжди один одного розуміємо.

34. Моделі стосунків між батьками і дітьми:
„друг” і „начальник – підлеглий”.
 Я урокам приділяю не 3 години на добу, а
всього 29 хвилин в день.
Дорослі не знають, де їх діти проводять
вільний час.
Дорослі не можуть зрозуміти наш світ, не
можуть зрозуміти, що за грубими словами і
поведінкою ховається тонка душа.

35. 8 помилка. “Роби не те, що кажу,
а те, що роблю”
Навчай дітей,
даючи їм добрий
приклад;
Те, що роблять
батьки, має на дітей
більший вплив,
аніж те,
що вони говорять;

36. 8 помилка. “Роби не те, що кажу,
а те, що роблю”
Під впливом батьків формується як
позитивна, так і негативна поведінка
дітей;
Діти й підлітки можуть потрапляти під
вплив ровесників і засобів масової
інформації, але найчастіше життєві
цінності й схеми поведінки переймають
від батьків.

37. 9 помилка. Ігнорування потреб і труднощів
дитини
Поведінка дітей,
що здається нам
дивною,
насправді є
нормальною, а її
незрозумілі
прояви
швидко
минають;

38. 9 помилка. Ігнорування потреб і
труднощів дитини
ознаки розладів, які вимагають втручання
фахівців у галузі охорони психічного
здоров’я, лікарів або вчителів;
батьків повинна занепокоїти поведінка,
яка спричиняє проблеми, якщо вона не
минає тривалий час, є дуже інтенсивною
або заважає дитині виконувати її щоденні
функції;

39. При деяких розладах потрібна
допомога фахівця:
синдром дефіциту
уваги;
гіперактивність;
розлади, які виникають
під час процесу
навчання;
дитяча депресія;
невроз страху;
обсесивнокомпульсивні розлади;
фобії;

40. 9 помилка. Ігнорування потреб і
труднощів дитини
Якщо дитина
має особливі
потреби,
батьки повинні
бути її
рішучими
захисниками.

41. 10 помилка. Стримування природної
радості життя.
Давай дитині добрий приклад на
словах і на ділі.

42. Зроби так, щоб виховання стало для
тебе найвищою цінністю.

43. Бери активну участь у житті дитини.

44. Вчися від своїх дітей.

45. Бався з ними.

46. Діти навчаються з життя…
• Якщо діти живуть з критикою,
Вони навчаться засуджувати.
• Якщо діти живуть із жорстокістю,
Вони вчаться битись.
• Якщо діти живуть з глумом,
Вони стають сором’язливими.
• Якщо діти живуть з соромом,
Відчувають себе винними.

47. • Якщо діти живуть із
•
•
•
•
•
підбадьоренням,
Вони набувають упевненості.
Якщо діти живуть із
толерантністю,
Вони навчаються
терплячості.
Якщо діти живуть з ухвалою,
Вони навчаться бути
вдячними.

48. • Якщо дітей заохочувати,
Вони навчаться любити себе.
• Якщо діти живуть із чесністю,
Вони навчаються правди.
• Якщо діти живуть у безпеці,
Вони вірять в себе та інших.

49. Якщо діти живуть у приязності,
Вони дізнаються,
що світ
є найкращим місцем,
щоб у ньому жити.