«Письменник з душею дитини»(до 75-річчя від дня народження Володимира Рутківського)

1. Централізована бібліотечна система для дітей м.Львова
Відділ інновацій, маркетингу і перспективних технологій
із циклу
«Їх слово лунає у Всесвіті»
Бібліографічна пам’ятка
«Письменник з душею дитини»
(до 75-річчя від дня народження
Володимира Рутківського)
Львів - 2012

2. 2

3. 3
« …Дитяча література відрізняється від дорослої тим, що все проходить через серце, душу, очі, свідомість дитини. Адже в дитячому світі все набагато яскравіше, точніше, конкретніше, барвистіше… "
Володимир Рутківський
Володимир Григорович Рутківський народився 18 квітня 1937 р. в с. Хрестителеве Чорнобаївського району на Черкащині у родині вчителів. Ріс, як сам зазначав: «звичайним «окупаційним» хлопчиком, як і всі українські дітлахи, чиї батьки пішли на війну».
Як згадує сам письменник, «дитинство моє минуло над Сулою, поміж Руссю і Диким степом. Саме в наших місцях зупинявся князь Ігор перед невдалим походом на половців. І з полону тікав теж через наші місця. У наших місцях бився Наливайко, неподалік народився Морозенко – той самий, за яким плакала Україна. Тож жити поза історією я просто не міг». Історією був просякнутий кожний клаптик землі. Тому, мабуть, не дивно, що в рідному селі Володя зі своїми товаришами-школярами розкопав первісну стоянку кінця ашельської (близько 300 тисяч років тому) епохи. Це відкриття було таким вагомим, що відомий академік Іван Шовкопляс заніс стоянку до значних історичних відкриттів. Про це він писав у своїй праці «Стародавній кам’яний вік на Україні» (Київ, 1955). Цей випадок справив вирішальний вплив на вибір життєвого шляху хлопця. І хоч археологом, як мріяв, стати йому не судилося, захоплення історією Батьківщини залишилося назавжди і перелилося у пригодницькі історичні романи та повісті. Добре, що у нього змалку, як він згадує, відкрився хист до поезії: «До віршування я був прилучений років у чотири, це було наприкінці літа 41 року. Якраз жили ми тоді в Глиняному Лубенського р-ну на Полтавщині. Коли німці підходили до села, ми з матір’ю почали втікати. Нас десь спіймали по дорозі, назад погнали. Коли приїхали – все розграбоване. У мене багато іграшок було, все-таки син директора школи і вчительки. Мені сказали, що мої іграшки забрав небіж поліцейського. Ну, я зібрав таких, як сам, зірвиголів 4-5 років, і пішли ми відвойовувати мої іграшки. Знайшли

4. 4
цього хлопця, потовкли писком у землю, сказали, щоб він не крав, забрали іграшки. І в цей час він кричить: «Дядьку, вони мене вбивають!» Дивимося – через греблю йде якась людина з рушницею. Ми не встигли збагнути, як він знімає рушницю і по нас починає стріляти. Хлопці втекли, а я біжу один по вулиці і відчуваю, що ось-ось він мене наздожене і багнета всадить. Не встиг я збагнути, як заговорив віршами: «Ой, рятуйте добрі люди! Ой, пропаща я ж людина!» Отак я прилучився до віршів».
Про себе малого та про скривджений війною світ довкола, Володимир Григорович розповів згодом у «дитячій сповіді перед дорослими, які так нічому й не навчилися» – повісті «Потерчата» (2008).
Про своїх батьків, Рутківський писав у автобіографії: «Батько, Григорій Якович Рутківський, все життя писав в анкетах, що він круглий сирота, лише в 1990-х признався мені, що його сестра, старші брати в 1921 році перебралися з території радянської України до білої Польщі. Але про це казати не можна було, інакше його життю, життю його сім’ї загрожувала доля «ворогів народу». Мати, Ганна Кирилівна Заболотна, походила з давньокозацької родини і вирізнялася неабиякою силою. Пам’ятаю: коли треба було перенести з місця на місце важенну колоду, мати бралася за товстий кінець, а ми з братом (я — випускник школи, знаний в селі футболіст, брат – восьмикласник, початківець з штовхання ядра) парилися над тонким. В цьому не вбачали нічого дивного, бо ще малими чули в діда, що козацький рід Заболотних не лише сусідив з таким же козацьким родом Піддубних, але й окремі представники родичалися між собою. А він, дід, був особисто троюрідним небожем самому Іванові Максимовичу Піддубному, неперевершеному українському борцеві».
У 1944-1954 рр. навчався в Богодухівській середній школі та у середній школі села Велика Буримка. Після школи мріяв стати археологом, але на історичний факультет Київського університету не пройшов за конкурсом. Як справжній лірик (а починав Рутківський з поезії), миттєво вирішив «рвонути до моря» – і в підсумку вступив до Одеського політехнічного інституту.
Освіта освітою, але чистого гуманітарія Рутківського після кількох років проведених в цехах Одеського суперфосфатного заводу

5. 5
(1959-1966 рр.) потягнуло в журналістику. З кінця 1960-х років успішно працював на Одеському обласному радіо.
У 1959 р. Володимир Рутківський вперше виніс на суд читачів свою поезію, і невдовзі вже був визнаним початкуючим автором із багатообіцяючим майбутнім: до його творчості схвально поставилися Павло Тичина та Олесь Гончар. На 5-й Всесоюзній нараді молодих літераторів у Москві (1968) він гідно представляв молоду українську поезію разом із Борисом Олійником, Петром Осадчуком, Романом Лубківським і Віталієм Коротичем. У 1969 році прийнятий до Спілки письменників України.
У першій своїй збірці «Краплини сонця» (1966) поет порушує болючі питання пошуку себе молодою людиною, прагне висповідати душу в слові. Як наслідок, ім’я Володимира Рутківського потрапляє у перелік «ідейно незрілих авторів» і наступна збірка «Плоти» (1968) вилучається з книгарень і бібліотек, інша – «Експромт» (1970) викреслюється з тематичних планів видавництва «Маяк», а збірки «Повітря на двох» (1973) і «Рівновага» (1977) зазнають такого редагування, що ледь нагадують первісний авторський текст… Але й за таких умов критики не могли не помітити, що для поета «природний стан – це пошук, це сумнів, що є рушієм на шляхах віднайдення істини», що Володимир Рутківський уміє говорити про драматичні конфлікти часу «з благородною стриманістю» та «зберігає свою незаплямованість, хоч навкруги – немало бруду».
Борис Олійник, рятуючи молодого поета від неминучих переслідувань і гонінь, посприяв його вступу у 1973 р. на дворічні Вищі літературні курси в Москві. Саме там, у Москві, Володимир Рутківський уперше спробував себе в прозі для дітей (повість «Ганнуся») та на все життя взяв за правило просту й так не властиву українській літературі думку, що рівнятися слід на найкращих у світі, а не на тих, кого сьогодні друкують у найближчому видавництві. Письменник й досі певен, що «крім нас (йдеться про українських письменників, які пишуть для дітей), у світовій літературі є Толкієн, Мілн, Роулінг, Ліндгрен… Ми повинні на друзки розбитися, але не осоромитися перед ними».
Доля прозових книжок Володимира Рутківського для дітей в Україні виявилася такою ж складною, як і доля його поетичного доробку. «Ганнуся» видалася «підозрілою», зважаючи на

6. 6
«неприпустиму» ідею щирої дружби між дорослим чоловіком і дівчинкою.
Володимир Рутківський перекладає повість російською і заносить у московське видавництво „Детская литература” – головне дитяче видавництво СРСР. Твір сподобався, його порівняли з „Голубою чашкою” Гайдара і у 1977 р. „Аннушку” дуже швидко надрукували 150-тисячним тиражем. Однак такий успіх ніяк не позначився на долі письменника в Україні.
Після виступу в одному з дитячих санаторіїв Володимир Рутківський загорівся ідеєю написати казкову повість із життя тамтешніх дітей, де би реальний світ переплівся із казковим. Тим паче, що завжди вважав, що дитячі твори повинні триматися на двох китах – фольклорі та історії. А українська міфологія така багата, що тільки бери й пиши. Так з’явилася повість „Бухтик із тихого затону” (1981) про співжиття школярів і таємничого водного світу. Редактори відповіли відмовою через «чортівню», яку пропагує письменник у той час, коли радянський народ будує світле майбутнє. Рутківський змушений перекладати твір російською і нести в видавництво «Детская література» (Москва). 1981 року повість виходить у Москві стотисячним накладом, отримує чимало захоплених читацьких відгуків і навіть визнається однією з кращих у 12-й п’ятирічці! Володимиру Рутківському пишуть читачі з різних кінців СРСР, але в Україні про нього майже не згадують.
На щастя, політична ситуація в країні змінилася. Після 1985 року стає вільніше дихати. Все частіше починають вживати нові слова „демократія”, «гласність», «свобода слова». Переглядається ставлення до цькованих перед цим авторів. І в 1987 р. виходить його майже не коригована поетична збірка «Знак глибини». Наступного року побачила світ перша і єдина книжка Володимира Рутківського у „Веселці”, де було видруковано дві казки-повісті – „Бухтик із тихого затону” і „Гості на мітлі”. Дитячий письменник нарешті прийшов до українського читача. А у 1989 році в одеському видавництві „Маяк” вийшли дві дитячі психологічні повісті В. Рутківського „Канікули у Воронівці” (інша назва – „Ганнуся”) та її продовження – „Намети над річкою”.
За часів перебудови В. Рутківський знову повернувся до журналістики. Майже десять років пропрацював заввідділом

7. 7
соціальних проблем у газеті „Одеські вісті” і навіть визнавався кращим журналістом Одещини.
Нові часи дали можливість нових тем. І у Володимира Рутківського прокинулася давня нереалізована дитяча мрія – побути істориком. Але не просто якимось дослідником-одинаком, а автором історичних творів, які можуть бути доступними тисячам читачів. Письменник взявся за свій давній задум – довести дітям, що історія їхнього народу нічим не поступається історії інших народів. Так на сторінках журналу «Однокласник» у 1991 р. з’являється повість «Сторожова застава», удостоєна премії ім. М. Трублаїні, а в 2002 р. – літературної премії імені Лесі Українки.
Наступне художньо-історичне відкриття письменника – битва на Синіх Водах. В. Рутківський розкопав в історичних документах маловідомий факт, що першу поразку монголо-татари отримали не на Куликовому полі, а в самому серці України – на 18 років раніше канонізованого святкування. Битва об’єднаного литовсько- українського війська була по суті звільненням тогочасної України від ненависного іга. Володимир Рутківський пише великий роман „Сині Води”. Пропонує різним видавництвам. Видати рукопис зголосився „Зелений пес”, але друкує у 2004 році у скороченому вигляді трьома книжками – «Двобій з тінню», «Вогонь до вогню», «Стріли під сонцем». Роман залишився непоміченим.
Та Рутківський не складає рук, бо вже пише наступну свою епопею – цього разу про початки козацтва. В. Рутківський пише роман „Джури козака Швайки”. Але й цьому, нині вже хрестоматійному твору, довелося пройти чимало випробувань.
Роками він лежав незапитаний у письмовому столі. До кого тільки не звертався автор! Нарешті у 2006 р. Володимира Рутківського познайомили з найвідомішим дитячим видавництвом України „А-БА- БА-ГА-ЛА-МА-ГА”. Іван Малкович про одеського літератора, якому вже йшов 70-й рік, нічого не чув, рукопис узяв радше з увічливості. Козацька сага ще довгенько припадала порохом у видавництві, поки однієї ночі Малкович не задзвонив схвильовано в Одесу зі словами: „Геніально! Будемо друкувати”. Це стало поворотним пунктом у долі письменника. «Джури козака Швайки”, які вийшли 2007 року, стали подією. Ілюстрації до книжки малював один із найталановитіших українських ілюстраторів – Максим Паленко. У цьому ж видавництві у

8. 8
2009 році вийшло їхнє продовження – «Джури-характерники», а у 2010 році – «Джури і підводний човен».
У 2011 р. ВВС Україна назвала переможця літературного конкурсу "Книга року ВВС-2011". Премію отримав історичний роман Володимира Рутківського "Сині води". За словами членів журі конкурсу, "Сині води" вирізнялись з-поміж інших книжок- конкурсантів високою майстерністю літературного стилю, а також тим, що ця книга може бути цікавою читачам усіх вікових категорій.
9 лютого 2012 року було оголошено список переможців Шевченківської премії 2012. Володимир Рутківський переміг у номінації «література» за історичну трилогію для дітей «Джури» («Джури козака Швайки», «Джури-характерники», «Джури і підводний човен», 2007-2010 рр.).
Кожен твір Володимира Рутківського, від перших поетичних спроб і до потужної історичної романістики останніх років, так чи інакше ламає внутрішні затори, нищить стереотипи в людській душі. І робить це напрочуд тонко, майстерно та виважено, бо йдеться про душу найчутливішу – дитячу. Кожна з написаних ним книжок дає матеріал для глибоких естетичних та етичних узагальнень, історичних і культурологічних екскурсів, а сам письменник невтомно популяризує літературу для дітей, уперто борючись за збереження її кращих традицій та високого мистецького рівня.

9. 9
Бібліографія
(знаком «*» позначено видання, наявні у фонді ЦБС для дітей)
1966
Краплини сонця [Текст]: поезії / В. Рутківський ; ред. В. П. Гетьман ; худож. В. О. Резніков. - Одеса : Маяк, 1966. - 60 с.
1968
Плоти [Текст]: : поезії / В. Рутківський ; худож. В. О. Резніков. - Одеса : Маяк, 1968. - 54 с.
1973
Повітря на двох [Текст]: лірика / В. Рутківський ; ред. В. Д. Колодій ; худож. П. М.Токмаков. - Одеса : Маяк, 1973. - 80 с.
1974
Відчиніть Богданкове вікно [Текст]: [вірші] / В. Рутківський ; мал. І. Гуть, Е. Колесов. - К. : Веселка, 1974. - 22 с.
1976
Рівновага [Текст]: поезії / В. Рутківський ; ред. О. Г. Шеренговий ; худож. В. Л.Осипов. - Одеса : Маяк, 1976. - 67 с. : іл.
1977
*Аннушка [Текст] : повесть / В. Рутковский ; рис. Р. Вольского. - М. : Дет. лит., 1977. - 111 с. : ил.
1981
*Бухтик из тихой заводи [Текст] : повесть-сказка / В. Рутковский; рис.С. Былинского. - М. : Дет. лит., 1981. - 112 с. : ил.
1987
Знак глибини [Текст] : вірші / В. Рутківський ; ред. М. М. Суховецький ; худож. А. А. Синишин. - Одеса : Маяк, 1987. - 86 с. : іл.

10. 10
1988
*Гості на мітлі [Текст] : повісті-казки / В. Рутківський ; худож. Р. Є. Безп’ятов, Г. П. Філатов. - К. : Веселка, 1988. - 288 с. : іл.
1989
Канікули у Воронівці [Текст] : повісті / В. Рутківський ; худож. Г. Л. Лотиш. - Одеса : Маяк, 1989. - 175 с. : іл.
1994
Слуга бабы Яги [Текст] : сказочная повесть / В. Рутковский ; ил. Р. Беспятов, Г. Филатов. - Одеса : Сам, 1994. - 88 с. : ил.
2001
Сторожова застава [Текст] : повість-легенда / В. Рутківський ; худож. Н. Білоус. - Одеса : Друк, 2001. - 203 с. : іл.
2004
* Двобій з тінню [Текст] : трилогія «Сині Води»: роман / В. Рутківський ; дизайн Н. Коротенко. - К. : Зелений пес, 2004. – Ч. 1. - 189 с. - (Під партою. Географія).
* Вогонь до вогню [Текст] : трилогія «Сині Води» : роман / В. Рутківський ; дизайн Н. Коротенко. - К. : Зелений пес, 2004. – Ч. 2. - 192 с. - (Під партою. Хімія).
* Стріли під сонцем [Текст] : трилогія «Сині Води» : роман / В. Рутківський ; дизайн Н. Коротенко. - К. : Зелений пес, 2004. – Ч. 3. - 188 с. - (Під партою. Політологія).
2005
День живої води [Текст] : поезії / В. Рутківський ; передм. авт., передм. В. Поліщука. - Черкаси : Брама-Україна, 2005. - 139 с.
2007
*Джури козака Швайки [Текст] : трилогія «Джури» / В. Рутківський ; худож. М. Паленко. - К. : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2007. - Кн. 1. - 430 с. : іл.

11. 11
2008
Потерчата [Текст] : дитяча сповідь перед дорослими, які так нічому й не навчилися : повість / В. Рутківський. - О. : Астроприн, 2008. - 159 с.
2009
Джури-характерники [Текст] : трилогія «Джури» / В. Рутківський ; худож. М. Паленко. - К. : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2009. – Кн. 2. - 447 с. : іл.
2010
*Джури і підводний човен [Текст] : трилогія «Джури» / В. Рутківський; худож. М. Паленко. - К. : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2010. – Кн.3. - 448 с.: іл..
2011
*Сині води [Текст] : історичний роман : Кн.1. Князь бродників / В. Рутківський; худ. М. Німенко. – К. : Темпора, 2011. – 360 с.: іл.
*Сині води [Текст] : історичний роман : Кн.2. Стріли впритул / В. Рутківський; худ. М. Німенко. - К. : Темпора, 2011. – 376 с.: іл..
Літературно-критичні статті
*Василашко, В. Ластівка п’є на льоту [Текст] : [про історичний роман «Джури козака Швайки»] / В. Василашко // Літ. Україна. - 2008. - 7 лют. - С. 6.
*Гаврош, О. Джура української літератури [Текст] : В. Рутківський наверстує час - виходять дві нові кн. дит. письм. з Одеси [«Джури козака Швайки», «Потерчата»] / О. Гаврош // Україна молода. - 2008. - 5 листоп. - С. 10.
*Гаврош, О. Володимир Рутківський: «Москва друкувала ті мої твори, які забракували в Києві» [Текст] : доросла розмова з дитячим письменником / О. Гаврош // Дзеркало тижня. - 2008. - 20 вересня. - С. 11.

12. 12
*Гажаман, Н. Життя та творчість В. Г. Рутківського [Текст] / Н. Гажаман, Н. Марченко // Шкільна бібліотека. - 2011. - № 10. - С.75-94.
Жук, З. «Дзвін шабель, пісні, походи…» [Текст] : [про історичний роман В. Рутківського «Джури козака Швайки»] / З. Жук // Друг читача. - 2007. - № 13. - С. 3.
«Звук павутинки» [Текст] : [присудження В. Г. Рутківському літ. премії «Звук павутинки» ім. В. Близнеця за трилогію «Сині води»] // Літ. Україна. - 2005. - 21 квіт. - С. 2 : фото.
*Лауреати премії імені Лесі Українки [Текст] : [В. Г. Рутківський за кн. «Сторожова застава»] // Літ. Україна. - 2002. - 28 лют. - С. 6 : фото.
*Сорока, П. «Дитяча література немов попелюшка…» [Текст] : [бесіда з В. Рутківським] / П. Сорока // Літ. Україна. - 2008. - 12 черв. - С. 4.
*Стус, Д. Номінант на Шевченківську премію найкращий дитячий автор останніх десятиліть [Текст] : Володимир Григорович Рутківський / Д. Стус // Шкільна бібліотека. - 2011. - № 1. - С. 126-137.
*Щербакова, Л. Задовго до Гаррі Поттера [Текст] : [про історичний роман В. Рутківського «Джури козака Швайки»] // Літ. Україна. - 2006. - 25 трав. - С. 6.

13. 13
Вебліографія
Володимир Рутківський [Електронний ресурс] : [біогр. довідка]. - Режим доступу : http://www.ababahalamaha.com.ua/uk/Category:Автори. – Мова : українська.
Володимир Рутківський : Бухтик з тихого затону [Електронний ресурс] : [повість] . – Режим доступу : http://vj.net.ua/literature/library/289?task=view&addcomment=1 . – Мова : українська.
Володимир Рутківський : Гості на мітлі [Електронний ресурс] : [повість] . – Режим доступу : http://vj.net.ua/literature/library/290?task=view&show=1. – Мова : українська.
Володимир Григорович Рутківський [Електронний ресурс] : [біогр. довідка, твори] . - Режим доступу : http://publ.lib.ru/ARCHIVES/R/RUTKOVSKIY_Vladimir_Grigir'evich/_Rutkovskiy_V.G..html . – Мова : російська, українська.
Володимир Григорович Рутківський : «Яке то неймовірне щастя – бути просто людиною!» [Електронний ресурс] : [біобіблографічний нарис] . – Режим доступу : http://www.chl.kiev.ua/default.aspx?id=5520 . – Мова : українська.
Гаврош, О. Джура української літератури : [Електронний ресурс] : [Володимир Рутківський наверстує час – виходять дві нові книги дитячого письменника з Одеси] . - Режим доступу : http://www.umoloda.kiev.ua/number/1282/164/45349/ . – Мова : українська.
Гаврош, О. Володимир Рутківський : доросла розмова з дит. письм. [Електронний ресурс] : [інтерв’ю] . - Режим доступу : http://storinka-m.kiev.ua/article.php?id=1147. – Мова : українська.

14. 14
Гаврош, О. Володимир Рутківський: «Москва друкувала ті мої твори, які забракували в Києві» : доросла розмова з дит. письм. [Електронний ресурс] : [інтерв’ю] . - Режим доступу : http://www.dt.ua/3000/3760/64095/.
Гаврош, О. Володимир Рутківський: Казка – це незлостивий обман, який не забувається [Електронний ресурс] : [Номінант на Шевченківську премію – про свої книжки, феномен «Поттеріани» та світлі й чорні дні життя] . – Режим доступу : http://bukvoid.com.ua/digest/2011/01/31/083419.html . - Мова : українська.
Гаврош, О. Характерник літературного степу [Електронний ресурс] : [літературна доля В. Рутківського] . – Режим доступу : http://litakcent.com/2011/02/02/harakternyk-literaturnoho-stepu/ . – Мова : українська.
Головко, Т. Володимир Рутківський : «Байдужість стала нашою національною рисою через втрату орієнтирів, в основі яких лежать християнські цінності» [Електронний ресурс] : [інтерв’ю з письменником] . – Режим доступу : http://www.litgazeta.com.ua/node/1483 . - Мова : українська.
Іван Андрусяк: «Хлопчача» насолода» [Електронний ресурс] : [рец. на кн. «Сині води»] . – Режим доступу : http://litakcent.com/2011/10/10/hlopchacha-nasoloda/ . - Мова : українська.
Купріян, О. Володимир Рутківський / Казки для безвусих лицарів [Електронний ресурс] : [рец. на кн. «Джури козака Швайки»] . - Режим доступу: http://artvertep.dp.ua/print?cont=5450/ . – Мова : українська.
Марченко, Н., Вздульська, В., Качак, Т. Володимирові Рутківському - 75! [Електронний ресурс] : [рукопис дослідження «Тексти й контексти Володимира Рутківського] . – Режим доступу : http://www.chl.kiev.ua/key/Books/ShowBook/103. - Мова : українська.

15. 15
Новинка від «ЛітАкценту»! [Електронний ресурс] : [інтерв’ю з В. Рутківським та рец. на книгу «Сині води»] . – Режим доступу : http://litakcent.com/2011/07/26/15394/comment-page-1/#comment-9942 . – Мова : українська.
Повітря на двох [Електронний ресурс] : поетична сторінка В. Рутківського. - Режим доступу : http://virchi.narod.ru/poeziya2/rytkivskiy.htm. - Мова : українська.
Родик, К. Український Жуль Верн [Електронний ресурс] : [Володимир Рутківський відновив традиції українського екшену] . – Режим доступу : http://bukvoid.com.ua/digest/2011/02/15/122252.html . - Мова : українська.
Рутківський Володимир Григорович [Електронний ресурс] . – Режим доступу : http://uk.wikipedia.org/wiki/Рутківський_Володимир_Григорович. - Мова : українська
Скорина, Л. Повернення Дмитра Боброка, або Белетрист із душею підлітка [Електронний ресурс] : [рец. на кн. «Сині води»] . – Режим доступу : http://bukvoid.com.ua/reviews/books/2012/02/09/071528.html . - Мова : українська.
Суховецький, М. Для дітей і дорослих, зокрема, психологів [Електронний ресурс] : [короткий огляд творчості В. Рутківського] . – Режим доступу : http://litakcent.com/2009/01/12/dlja-ditej-i-doroslyh- zokrema-psyholohiv/ . – Мова : українська.
Суховецький, М. Володимир Рутківський: «Мені ненависні плачі лже-патріотів» [Електронний ресурс] : [Бесіда з відомим дитячим письменником Володимиром Рутківським, автором двадцяти з лишком книг поезії, публіцистики, прози.] – Режим доступу : http://bukvoid.com.ua/digest/2010/03/15/190817.html. - Мова : українська

16. 16
Щербаченко, Т. У Гаррі Поттера з’явилися «конкуренти» в Україні. Джури та мури дитячого письменника Володимира Рутківського [Електронний ресурс] . – Режим доступу : http://dt.ua/CULTURE/u_garri_pottera_zyavilisya_konkurenti_v_ukrayini_ __dzhuri_ta_muri_dityachogo_pismennika_volodimira_r-73706.html . - Мова : українська.

17. 17
Бібліографічна пам’ятка
«Письменник з душею дитини»
(до 75-річчя від дня народження Володимира Рутківського)
для учнів 7-9 класів та організаторів дитячого читання
Укладач: Мирошниченко В. В., провідний методист ВІМПТ ЦБС для дітей м. Львова
Редактор: Комлєва Н.І., завідувач ВІМПТ ЦБС для дітей м. Львова
Відповідальний за випуск: Галушко В. Ф., директор ЦБС для
дітей м. Львова